Рішення

від 19.10.2020 по справі 914/37/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2020 Справа № 914/37/20

За позовом: Приватного підприємства «Спецпромарматура» , м. Кременчук, Полтавська область

до відповідача: Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» , м. Львів

про: стягнення боргу в розмірі 773 974,03 грн

Суддя У.І.Ділай

Секретар О.Старостенко

За участі представників сторін:

Від позивача: О.Й. Шулік - адвокат, К.В. Саврасна - керівник

Від відповідача: не з`явився

02.10.2020 Господарським судом Львівської області винесено рішення у справі №914/37/20, відповідно до якого позов задоволено. Стягнуто з Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» на користь Приватного підприємства «Спецпромарматура» 749999,80 грн основного боргу, 22108,49 грн 3 % річних, 21224,99грн інфляційних втрат та 11900,00 грн судового збору.

До проголошення вступної та резолютивної частини рішення представник позивача повідомив про намір подати заяву про стягнення з відповідача суми витрат на професійну правничу допомогу .

Приймаючи рішення, Господарський суд Львівської області прийшов до висновку надати відповідачу строк до 08.10.2020 для подання доказів та судове засідання по розгляду заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу призначив на 19.10.2019.

15.10.2020 від представника позивача до суду надійшла заява про прийняття додаткового рішення та відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 16700,00грн.

Представники позивача в судовому засіданні 19.10.2020 підтримали заяву про ухвалення додаткового рішення.

Відповідач в судове засідання 19.10.2020 явку повноважного представника не забезпечив.

Розглянувши заяву та матеріали справи, суд

встановив:

У позовній заяві ПП «Спецпромарматура» додано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які поніс і які очікував понести у зв`язку із розглядом справи у розмірі 19 000, 00 грн. Відповідно до заяви про ухвалення додаткового рішення (вх. №2586/20 від 15.10.2020) представник позивача просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 16700,00грн .

На підтвердження надання послуг професійної правничої допомоги позивачем надано: копію договору про надання правової допомоги №16/12/19 від 16.12.2019; копію додаткової угоди № 1 від 06.04.2020 до Договору про надання правової допомоги №16/12/19 від 16.12.2019; копії рахунків на оплату послуг адвоката №170120 від 17.01.2020, №120320 від 12.03.2020, № 130420 від 13.04.2020, № 21020 від 02.10.2020; копії банківських виписок від 21.01.2020, від 16.03.2020, від 16.04.2020, від 05.10.2020; копії актів приймання-передачі від №1 від 17.01.2020, №2 від 12.03.2020, № 3 від 13.04.2020, № 4 від 02.10.2020; детальний опис послуг, наданих адвокатом від 05.10.2020 .

Відповідач заперечень проти заяви про прийняття додаткового рішення на надав.

При прийнятті додаткового рішення суд виходив із такого.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч. 3 ст. 123 ГПК України) .

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як зазначено в ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення (ч. 2 ст. 244 ГПК України).

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. (ст. 126 ГПК України).

За приписами ч. 3 - 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як зазначалось вище, частиною 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Відповідач не заперечив проти поданої заяви.

Відшкодування витрат позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов`язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об`єднань здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій (п. 6.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» ).

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Стосовно вимоги про стягнення з відповідача 16700,00грн гонорару адвокату господарський суд звертає увагу на таке.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126).

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Аналогічна норма передбачена ч. 6 ст. 13 Закону України Про судоустрій та статус суддів , зокрема, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Позивач долучив до матеріалів справи копію договору про надання правової допомоги №16/12/19 від 16.12.2019 та копії актів приймання-передачі наданих послуг від №1 від 17.01.2020, №2 від 12.03.2020, № 3 від 13.04.2020, № 4 від 02.10.2020.

Відповідно до ч. 6 ст. 129 ГПК України, якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Перевіривши зміст виконаних робіт та їх обсяг, включених в розрахунок вартості гонорару, Господарський суд Львівської області приходить до висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката в частині стягнення 700,00грн за складання відзиву на апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Львівської області від 14.02.2020 у справі № 914/37/20 задоволенню не підлягає, оскільки нормами ГПК України не передбачено присудження до стягнення понесених судових витрат судом першої інстанції за послуги надані позивачу під час розгляду справи в суді вищої інстанції. При цьому позивач вправі звернутися до Західного апеляційного господарського суду із заявою про стягнення понесених витрат.

Оцінивши обґрунтованість доводів позивача з урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що розмір відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката у цьому випадку становить 16000,00грн.

Керуючись ст. ст. 126, 129, 221, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

1.Заяву Приватного підприємства «Спецпромарматура» задоволити частково.

2.Стягнути з Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» (79026, м. Львів, вул. Козельницька, 15, ідентифікаційний код 23269555) на користь Приватного підприємства «Спецпромарматура» (39610, Полтавська область, м.Кременчуг, квартал 297, будинок 9, квартира 14, ідентифікаційний код 33081700) 16000,00грн витрат на професійну правничу допомогу.

3.В задоволенні вимог про стягнення 700,00грн відмовити.

4.Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Додаткове рішення набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст. 241 ГПК України та може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до розділу 4 Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Повне рішення складено 22.10.2020 .

Суддя У.І. Ділай