Рішення

від 12.10.2020 по справі 922/852/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/852/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аюпової Р.М.

при секретарі судового засідання Васильєві А.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РР Інвест", с. Лиман, Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Концерн "Східно-український енергетичний союз промисловців", м. Харків, до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВ Нафтогазовидобувна компанія", смт. Есхар, про стягнення коштів в розмірі 387406,43 грн. за участю представників:

позивача - Романюк А.О., адвокат;

відповідача - Калашников Д.А., дов. від 08.01.2020;

третьої особи - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "РР Інвест", с. Лиман, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВ Нафтогазовидобувна компанія" (ухвала про заміну неналежного відповідача від 10.06.2020), про стягнення заборгованості за договором № 12/08-19 від 12.08.2019, яка складається з суми основного боргу в розмірі 310922,85 грн., суми пені в розмірі 37133,39 грн., штрафу в розмірі 31092,29 грн., інфляційних втрат в розмірі 4360,62 грн., 3% річних в розмірі 3364,08 грн. (ухвала про збільшення розміру позовних вимог від 03.06.2020). Також просить суд покласти на відповідача понесені позивачем витрати зі сплати судового збору та витрати на правову допомогу.

Ухвалою господарського суду від 03.04.2020 відкрито провадження та призначено справу № 922/852/20 до розгляду в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 29.04.2020 о 12:30 год.

Ухвалою господарського суду від 03.06.2020 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, до 03 липня 2020 року.

Ухвалою господарського суду від 10.06.2020 залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Концерн "Східно-український енергетичний союз промисловців", м. Харків.

Ухвалою господарського суду від 01.07.2020, суд, в порядку ч. 4 ст. 48 ГПК України, розпочав розгляд справи № 922/852/20 спочатку.

21.07.2020 відповідачем, через канцелярію суду, надано відзив на позов (вх. № 16726), в якому, заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що трьохсторонній договір про відступлення право вимоги №12/02-1, укладений між Концерном "Східно-український енергетичний союз промисловців" (третя особа, первісний кредитор), ТОВ "РР Інвест" (позивач, новий кредитор) та філією "Теплоелектроцентраль" ТОВ "ДВ Нафтогазовидобувна компанія", був підписаний з перевищенням повноважень наданої довіреності № 01-01 від 02.01.2020. За довіреністю директору філії надається право укладати договори, контракти та інші угоди (правочини) з юридичними та фізичними особами, як в Україні, так і за кордоном, але за умови попереднього погодження будь-яких правочинів, що укладаються директором філії, на суму, що не перевищують 450000,00 грн. одноразово та/або з однією і тією юридичною або фізичною особою сумарно протягом року. Таким чином, відповідач вважає, що договір про відступлення права вимоги №12/02-1 від 07.02.2020 є таким, що був підписаний з перевищенням обсягу повноважень, які були надані директору філії, тому вважає його таким, що не має юридичної сили та не породжує у позивача - TOB РР Інвест права вимоги сплати боргу відповідачем. Таким чином, відповідач просить суд відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог та визнати договір про відступлення права вимоги № 12/02-1 від 07.02.2020 недійсним.

31.07.2020 позивачем, через канцелярію суду, надано заперечення на відзив на позов (вх. № 17590), в яких позивач зауважив, що відповідач не надав до суду доказів, які б підтверджували той факт, що умови трьохстороннього договору про відступлення права вимоги суперечать нормам Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; не довів відсутність необхідного обсягу цивільної дієздатності будь-якої з осіб, яка вчинила спірний правочин; відсутність вільного волевиявлення та невідповідність його внутрішній волі учасника спірного правочину; не спрямованість будь-якої зі сторін на реальне настання правових наслідків, обумовлених спірним правочином. Отже, вважає відзив не обґрунтованим та таким, що спростовується матеріалами справи.

Ухвалою господарського суду від 03.08.2020 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, до 01 жовтня 2020 року.

Ухвалою господарського суду від 09.09.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу № 922/852/20 до судового розгляду по суті на 30.09.2020 об 11:30 год.

У судовому засіданні 12.10.2020 представник позивача позов підтримав, наполягав на його задоволенні.

Представник відповідача у судовому засіданні 12.10.2020 проти позову заперечував, з підстав, викладених у відзиві на позов.

Представник третьої особи у судове засідання 12.10.2020 не з`явився. В наданих до господарського суду письмових поясненнях (вх. № 16765) позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив розглядати справу за відсутності представника Концерну "Східно-український енергетичний союз промисловців".

В ході розгляду даної справи господарським судом Харківської області, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

В ході розгляду даної справи судом було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи - у відповідності до приписів ч. 1 ст. 210 ГПК України, а також з урахуванням положень ч. 2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Присутні в судовому засіданні представники сторін погодилися з тим, що судом досліджено всі докази, які надано сторонами у відповідності до ст. 74 ГПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п.1 ч.3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що неявка представника третьої особи не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу по суті.

Відповідно до ст. 219 ГПК України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 12.10.2020, відповідно до ст. 240 ГПК України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

12.08.2019 між філією Теплоелектроцентраль Товариства з обмеженою відповідальністю ДВ Нафтогазовидобувна компанія (замовник) та Концерном Східно-український енергетичний союз промисловців (підрядник, третя особа, Концерн "СУЕСП") укладено договір № 12/08 19 (основний договір) на виконання робіт: Капітальний ремонт турбогенератора типу ВК-50-2.

Вартість робіт, що доручаються підрядникові за даним договором, розраховується на підставі договірної ціни (додаток №1) і складає: 941563,54 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 156927,26 грн. (п. 3.1. договору).

Відповідно до п. 3.4. основного договору, оплата здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів підрядникові на поточний рахунок в наступному порядку:

- передплата у розмірі 30% від суми договору проводиться замовником впродовж 10 (десяти) календарних днів після підписання договору;

- оплата за фактично виконані роботи проводиться замовником впродовж 10 (десяти) календарних днів після підписання сторонами відповідного акту приймання виконаних робіт за формою КБ-2В.

Розділом 4 основного договору, сторони визначили, що приймання виконаних підрядником робіт по кожному етапу і роботи в цілому - оформляється актом приймання виконаних робіт за формою КБ-2В в 2-х екземплярах, по одному для кожної із сторін, який є підставою для розрахунків за виконані роботи. За відсутності зауважень до якості і об`ємів виконаних робіт, замовник впродовж 5 (п`яти) календарних днів з моменту отримання 2 екземплярів акту приймання виконаних робіт від підрядника, зобов`язується підписати цей акт зі своєї сторони, після чого один підписаний екземпляр акту повернути підрядникові. Факт передачі актів прийому-передачі виконаних робіт, а також іншої супровідної документації фіксується актом прийому-передачі документів (додаток №2 до договору). Акт прийому-передачі документів в 2 (двох) екземплярах направляється замовникові, після чого замовник зобов`язаний повернути один підписаний екземпляр цього акту підрядникові протягом 5-ти календарних днів з моменту його отримання. У разі наявності претензій до якості та об`ємів виконаних робіт, замовник зобов`язується направити підрядникові вмотивовану відмову від підписання акту приймання виконаних робіт впродовж 5 (п`яти) календарних днів з вказівкою виявлених недоліків. Терміни усунення недоліків узгоджуються сторонами.

Згідно з п. 6.1. основного договору, орієнтований строк виконання робіт: серпень - жовтень 2019 року.

Відповідно до п. 9.1. основного договору, у разі порушення зобов`язань, що виникають з цього договору, сторони несуть відповідальність згідно з умовами цього договору. Відповідальність, неврегульована цим договором, регулюється законодавством України.

П. 9.5. основного договору встановлено, що за несвоєчасне здійснення зобов`язань з оплати виконаних робіт, передбачених п. 3.4 цього договору, замовник оплачує підрядникові штрафну неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня за кожен день прострочення від суми заборгованості за даним договором.

Відповідно до п. 9.6. за несвоєчасне здійснення зобов`язань з оплати виконаних робіт, передбачених п. 3.4 цього договору, понад 20 днів, підрядник має право призупинити виконання праць до повного погашення замовником заборгованості по оплаті. При цьому підрядник не несе відповідальність згідно з п. 9.4. договору.

Відповідно до п. 9.7. за несвоєчасне здійснення зобов`язань з оплати виконаних робіт, передбачених п. 3.4 цього договору, понад 20 днів, замовник сплачує підрядникові штраф у розмірі 10 % від суми заборгованості по оплаті.

П. 9.8. основного договору визначено, що у разі повторного порушення зобов`язань з оплати виконаних робіт понад 20 календарних днів, підрядник має право розірвати договір в односторонньому порядку, при цьому замовник зобов`язаний сплатити усі виконані на дату розірвання договору підрядником роботи.

31 жовтня 2019 року між сторонами договору, без зауважень, підписано акт виконаних робіт № Г-016 на суму 465618,42 грн.

Натомість, у строки, визначені п. 3.4. основного договору, замовником оплата за виконані роботи здійснена не в повному обсязі та наявна заборгованість за договором в розмірі 310922,85 грн.

07.02.2020 між Концерном Східно-український енергетичний союз промисловців (первісний кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю "РР Інвест" (позивач, новий кредитор) і філією Теплоелектроцентраль Товариства з обмеженою відповідальністю ДВ Нафтогазовидобувна компанія (боржник) укладено договір про відступлення права вимоги №12/02-01, відповідно до розділу 1 якого, первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредиторові, і стає кредитором за договором №12/08-19 від 12.08.2019 (основний договір), укладеним між первісним кредитором та боржником. 3а цим договором новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання всіх зобов`язань за основним договором. Боржник заявляє про свою згоду на заміну первісного кредитора по основному договору на нового кредитора і підтверджує наявність у нього невиконаного основного грошового зобов`язання за основним договором перед первісним кредитором у розмірі 310922,85 грн., яке після підписання цього договору стане зобов`язанням боржника перед новим кредитором.

12.02.2020 між Концерном Східно-український енергетичний союз промисловців (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "РР Інвест" (позивач, новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги №12/02, відповідно до умов якого первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредиторові і стає кредитором за договором № 12/08-19 від 12.08.2019, укладеним між первісним кредитором та філією Теплоелектроцентраль Товариства з обмеженою відповідальністю ДВ Нафтогазовидобувна компанія .

Новий кредитор набуває за цим договором право вимоги боргу до боржника в сумі, зазначеній в п. 2.1. цього договору та наділяється усіма правами первісного кредитора до боржника на вимогу оплати боргу за основним договором, в сумі, зазначеній у п. 2.1. цього договору.

Відповідно до п. 2.1. договору, сума боргу, право вимоги за яким відступається за цим договором, складає 310922,85 грн.

12.02.2020 за вих. № 12/02/20-2 на адресу філії Теплоелектроцентраль Товариства з обмеженою відповідальністю ДВ Нафтогазовидобувна компанія Концерном "СУЕСП" направлено повідомлення про відступлення права вимоги, із зазначенням, що сума боргу за основним договором підлягає сплаті новому кредиторові.

27.02.2020 позивачем було направлено на адресу відповідача претензію № 27/02/20-1, з проханням погасити існуючу заборгованість за основним договором, проте відповідь на неї так і не була отримана позивачем, заборгованість в розмірі 310922,85 грн. сплачена боржником в добровільному порядку не була, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до господарського суду за захистом свого порушеного права. При цьому, позивачем, окрім суми основної заборгованості, заявлено до стягнення суму пені в розмірі 37133,39 грн., штрафу в розмірі 31092,29 грн., інфляційні втрати в розмірі 4360,62 грн., 3% річних в розмірі 3364,08 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 ЦК України. За приписами ч. 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У відповідності із ст. 173 ГК України та ст. 509 ЦК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконати її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як свідчать матеріали справи, 12.08.2019 між філією Теплоелектроцентраль Товариства з обмеженою відповідальністю ДВ Нафтогазовидобувна компанія (замовник) та Концерном Східно-український енергетичний союз промисловців (підрядник, третя особа, Концерн "СУЕСП") укладено договір № 12/08 19 (основний договір) на виконання робіт: Капітальний ремонт турбогенератора типу ВК-50-2.

Відповідно до ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст. 843 ЦК України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Відповідно до ст. 846 ЦК України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Ч. 4 ст. 882 ЦК України передбачає, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Факт виконання робіт за договором № 12/08-19 підтверджується наявним в матеріалах справи актом № Г-016 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2019 року від 31.10.2019 на суму 465618,42 грн., підписаним без зауважень представниками сторін.

Натомість, у строки, визначені п. 3.4. основного договору, замовником оплата за виконані роботи здійснена не в повному обсязі та наявна заборгованість за договором в розмірі 310922,85 грн.

При цьому, суд зауважує, що сума заборгованості відповідача за договором від 12.08.2019 в розмірі 310922,85 грн., підтверджується визначенням у п. 1.3. трьох стороннього договору про відступлення права вимоги № 12/02-1 від 07.02.2020, що боржник заявляє про свою згоду на заміну первісного кредитора по основному договору на нового кредитора і підтверджує наявність у нього невиконаного основного грошового зобов`язання за основним договором перед первісним кредитором у розмірі 310922,85 грн., яке після підписання цього договору стане зобов`язанням боржника перед новим кредитором.

Окрім цього, відповідно до листа № 05-01/344 від 07.04.2020, направленого замовником робіт - філією Теплоелектроцентраль Товариства з обмеженою відповідальністю ДВ Нафтогазовидобувна компанія на адресу Концерну "СУЕСП", підприємство боржника визнало наявну у нього заборгованість перед підрядником, в розмірі 330922,85 грн.

Суд також вважає за необхідне наголосити, що під час розгляду даного спору, відповідач не висловив заперечень щодо наявності у нього заборгованості за договором від 12.08.2019 № 12/08-19.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України, зокрема, безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги викладені обставини, та те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував позовні вимоги в частині заявленої до стягнення суми основного боргу за договором від 12.08.2019, суд визнає вимогу щодо стягнення з відповідача 310922,85 грн. належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи, а тому такою, що підлягає задоволенню.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних у сумі 3364,08 грн. та 4360,62 грн. інфляційних витрат, нарахованих згідно ч.2 ст. 625 ЦК України за прострочення виконання грошового зобов`язання, підлягають задоволенню, як правомірні та обґрунтовані. При цьому, суд зауважує, що відповідач не заперечував проти нарахування даної суми заборгованості, контррозрахунку суми 3% річних та інфляційних втрат, суду не надав.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст. 548 ЦК України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Відповідно до ст. ст. 230, 231 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

У відповідності до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У відповідності до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

П. 9.5. основного договору встановлено, що за несвоєчасне здійснення зобов`язань з оплати виконаних робіт, передбачених п. 3.4 цього договору, замовник оплачує підрядникові штрафну неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня за кожен день прострочення від суми заборгованості за даним договором.

Відповідно до п. 9.7. за несвоєчасне здійснення зобов`язань з оплати виконаних робіт, передбачених п. 3.4 основного договору, понад 20 днів, замовник сплачує підрядникові штраф у розмірі 10 % від суми заборгованості по оплаті.

За несвоєчасне здійснення зобов`язань з оплати виконаних робіт за договором від 12.08.2019, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка станом на 11.05.2020, склала 37133,39 грн., що підтверджується розрахунком суми пені, який міститься в матеріалах справи. Також позивачем розраховано суму штрафу, у відповідності до п. 9.7. договору, який складає 31092,29 грн.

Відповідачем сума нарахованої пені та штрафу не заперечувалась. Контррозрахунку суми пені та штрафу, відповідачем суму надано не було.

Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав передбачені договором зобов`язання по сплаті грошових коштів у строк, встановлений умовами основного договору, пеня у розмірі 37133,39 грн. та штраф у розмірі 31092,29 грн. підлягають стягненню з відповідача, як правомірні та обґрунтовані. Розрахунок штрафних санкцій перевірено судом.

П. 1 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за право чином (відступлення права вимоги).

У відповідності до ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняться у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Ст. 514 ЦК України, встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно ст. 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Відповідно до умов укладеного 07.02.2020 між Концерном Східно-український енергетичний союз промисловців (первісний кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю "РР Інвест" (позивач, новий кредитор), і філією Теплоелектроцентраль Товариства з обмеженою відповідальністю ДВ Нафтогазовидобувна компанія (боржник) договору про відступлення права вимоги №12/02-01, первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредиторові, і стає кредитором за договором №12/08-19 від 12.08.2019 (основний договір), укладеним між первісним кредитором та боржником. 3а цим договором новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання всіх зобов`язань за основним договором. Боржник заявляє про свою згоду на заміну первісного кредитора по основному договору на нового кредитора і підтверджує наявність у нього невиконаного основного грошового зобов`язання за основним договором перед первісним кредитором у розмірі 310922,85 грн., яке після підписання цього договору стане зобов`язанням боржника перед новим кредитором.

Відповідно до умов договору про відступлення права вимоги від 07.02.2020 до позивача - ТОВ "РР Інвест" перейшли всі права первісного кредитора - Концерну Східно-український енергетичний союз промисловців , стосовно вимоги боргових зобов`язань за договором №12/08-19 від 12.08.2019.

Таким чином, кредитором по зобов`язанням відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю ДВ Нафтогазовидобувна компанія , які виникли з договору №12/08-19 від 12.08.2019, є - позивач.

Судом встановлено, що зазначені договори про відступлення права вимоги станом на дату прийняття даного рішення не розірвані сторонами та не визнані недійсними у судовому порядку, а відтак, згідно зі ст. 204 ЦК України, діє презумпція правомірності правочину (він є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним).

Судом встановлено, що відповідач має заборгованість за договором № 12/08-19 від 12.08.2019, яка складається з: суми основного боргу в розмірі 310922,85 грн., суми пені в розмірі 37133,39 грн., штрафу в розмірі 31092,29 грн., інфляційних втрат в розмірі 4360,62 грн., 3% річних в розмірі 3364,08 грн.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. ст. 193, 198 ГК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду доказів погашення в добровільному порядку суми боргу за договором від 12.08.2019, зазначена сума заборгованості, яка складається з: суми основного боргу в розмірі 310922,85 грн., суми пені в розмірі 37133,39 грн., штрафу в розмірі 31092,29 грн., інфляційних втрат в розмірі 4360,62 грн., 3% річних в розмірі 3364,08 грн. правомірно заявлена до стягнення на користь позивача.

Щодо заперечень відповідача, що трьохсторонній договір про відступлення право вимоги №12/02-1, укладений між Концерном "Східно-український енергетичний союз промисловців" (третя особа, первісний кредитор), ТОВ "РР Інвест" (позивач, новий кредитор) та філією "Теплоелектроцентраль" ТОВ "ДВ Нафтогазовидобувна компанія", був підписаний з перевищенням обсягу повноважень, які були надані директору філії, тому вважає його таким, що не має юридичної сили та не породжує у позивача - TOB РР Інвест права вимоги сплати боргу відповідачем, суд зазначає наступне.

Приписами ст. 92 ЦК України унормовано, що юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов`язків і здійснювати їх через своїх учасників.

Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Юридична особа - є учасником цивільних відносин і наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю (ст. ст. 2, 80, 91, 92 ЦК України). При цьому особливістю цивільної дієздатності юридичної особи є те, що така особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (ч. 1 ст. 92 ЦК України).

Правочини юридична особа також вчиняє через свої органи, що з огляду на приписи ст. 237 ЦК України утворює правовідношення представництва, в якому орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана або має право вчинити правочин від імені цієї юридичної особи, в тому числі вступаючи в правовідносини з третіми особами.

З огляду на вищезазначене, дефекти в компетенції, обсязі повноважень виконавчого органу юридичної особи, коли цей орган вступає в правовідносини із третіми особами, можуть залежати від дефектів реалізації учасниками такої юридичної особи корпоративних прав. У такому випадку дефекти волі юридичної особи, обмеження повноважень його виконавчого органу можуть перебувати поза межами розумного контролю з боку третьої особи, не викликаючи в третьої особи обґрунтованих сумнівів у правомірності дій виконавчого органу товариства.

З огляду на таке, на захист прав третіх осіб, які вступають у правовідносини з юридичними особами, в тому числі й укладають із юридичними особами договори різних видів, ч. 3 ст. 92 ЦК України передбачено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

При цьому ч. 4 ст. 92 ЦК України передбачено, що, якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов`язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі.

Таким чином, закон вимагає, щоб виконавчий орган юридичної особи діяв добросовісно і розумно, керуючись інтересами такої юридичної особи, а не власними. За порушення цієї вимоги на виконавчий орган може бути покладений обов`язок відшкодувати завдані юридичній особі збитки.

Однак закон враховує, що питання визначення обсягу повноважень виконавчого органу та добросовісність його дій є внутрішніми взаємовідносинами юридичної особи та її органу, тому сам лише факт учинення виконавчим органом юридичної особи протиправних, недобросовісних дій, перевищення ним своїх повноважень не може слугувати єдиною підставою для визнання недійсними договорів, укладених цим органом від імені юридичної особи з третіми особами.

Ч. 3 ст. 92 ЦК України встановлює виняток із загального правила щодо визначення правових наслідків вчинення правочину представником із перевищенням повноважень (ст. ст. 203, 241 ЦК України). Для третьої особи, яка уклала з юридичною особою договір, обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи, в тому числі й повноважень виконавчого органу товариства, загалом не мають юридичної сили, хоча б відповідні обмеження й існували на момент укладення договору.

Згідно Положення п. 2.5. про Філію "Теплоеклектроцентраль", філія, в межах наданих Товариством повноважень, має право від імені Товариства укладати угоди (договори, контракти), набувати майнові та особисті немайнові права та нести обов`язки. Філія має право здійснювати від імені товариства повноваження сторони або третьої сторони в судах загальної юрисдикції (господарських, адміністративних, загальних судах.)

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою (ч. 2 ст. 207 ЦК України).

В преамбулі трьохстороннього договору про відступлення права вимоги, зазначено, що директор філії Калашников А.С. діє на підставі Положення і доручення № 01-01 від 02.01.2020.

Проте, до відзиву на позов, в обґрунтування своїх заперечень, відповідачем надана довіреність № ДВ/01-01 від 02.01.2020, відповідно до якої відповідач уповноважує директора філії "Теплоелектроцентраль" ТОВ "ДВ Нафтогазовидобувна компанія" Калашникова Андрія Станіславовича представляти в органах державної влади та місцевого самоврядування перед фізичними та юридичними особами. Згідно виданої довіреності укладати договори, контракти та інші угоди (правочини) з юридичними та фізичними особами як в Україні так і за кордоном, але за умови попереднього погодження будь-яких правочинів, що укладаються договором філії, на суму, що не перевищують 450000,00 грн. одноразово та/або з однією і тією юридичною/ фізичною особою сумарно протягом року.

Проте, відповідно до ст. ст. 9.1, 9.2 Положення про Філію "Теплоелектроцентраль" ТОВ "ДВ Нафтогазовидобувна компанія", затвердженого Загальними зборами учасників ТОВ "ДВ Нафтогазовидобувна компанія" (Протокол №26/12 від 26.12.2017) встановлено, що директор філії має право розпоряджатися майном філії, включаючи грошові кошти, в межах встановлених цим Положенням, статутом Товариства, рішенням відповідних органів управління Товариства за виданою Товариством довіреністю, але за умови попереднього погодження будь-яких правочинів, що укладаються директором філії на суму, що дорівнює або перевищує 450000,00 грн. одноразово та/або з однією і тією же юридичною або фізичною особою сумарно протягом року . Згідно виданої довіреності укладати договори, контракти та інші угоди (правочини) з юридичними та фізичними особами, як в Україні так і за кордоном, але за умови попереднього погодження будь-яких правочинів, що укладаються директором філії на суму, що що дорівнює або перевищує 450000,00 грн. одноразово та/або з однією і тією же юридичною або фізичною особою сумарно протягом року.

Так, за умовами п. 2.1. договору про відступлення права вимоги №12/02-1 від 07.02.2020 первісний кредитор (Концерн "СУЕСП") відступив позивачу право вимоги на суму 310922, 85 грн., яка не дорівнює та не перевищує 450000,00 грн.

Таким чином, відповідачем не надано до суду доказів, які б підтверджували, що умови трьохстороннього договору про відступлення права вимоги суперечать нормам Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; не доведено відсутність необхідного обсягу цивільної дієздатності будь-якої з осіб, яка вчинила спірний правочин; відсутність вільного волевиявлення та невідповідність його внутрішній волі учасника спірного правочину; не спрямованість будь-якої зі сторін на реальне настання правових наслідків, обумовлених спірним правочином.

А, отже, зважаючи, що договір про відступлення права вимоги від 07.02.2020 підписано від імені директора філії, який діяв на підставі Положення про філію та виданої довіреності, у суду відсутні підстави вважати даний правочин вчиненим директором філії із перевищенням повноважень.

Вимоги відповідача, викладені у відзиві на позов, щодо визнання договору про відступлення права вимоги № 12/02-1 від 07.02.2020 недійсним, судом не приймаються, оскільки у строки, встановлені ст. 180 ГПК України, відповідач не звернувся до господарського суду із відповідною зустрічною позовною заявою, з метою розгляду судом цих вимог в рамках вирішення даного спору.

Відповідно ст. 55 Конституції України, ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 73 ГПК України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "РР Інвест" підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, понесені позивачем судові витрати покладаються на відповідача.

Позивач звернувся до господарського суду із клопотанням про стягнення на його користь судових витрат у вигляді оплати витрат на правову допомогу, в розмірі 8000,00 грн.

Дослідивши подане клопотання, суд виходить з наступного.

Ст. 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

В обґрунтування поданого клопотання, позивачем до господарського суду надано договір про надання правової допомоги № 3/02-2020 від 11.02.2020, відповідно до умов якого адвокат Романюк Аліна Олександрівна зобов`язується надати замовнику послуг - ТОВ "РР Інвест", правову правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а замовник зобов`язується оплатити замовлення в порядку та строки, обумовлені сторонами.

Виконання робіт щодо надання правничої допомоги за даним договором підтверджується актом виконаних робіт від 17.03.2020 за договором від 11.02.2020, підписаним сторонами даного договору. Відповідно до переліку наданої правничої допомоги (робіт/послуг) адвоката, адвокатом надані клієнту правничі послуги на загальну суму 8000,00 грн.

П. 8 ст. 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Отже, надані позивачем до господарського суду докази в обгрунтування поданого клопотання про покладення на відповідача витрат, понесених позивачем на правову допомогу, є достатніми для задоволення відповідного клопотання.

Окрім цього, суд зауважує, що відповідачем, відповідно до приписів п. п. 5, 6 ст. 126 ГПК України, не заявлялось клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката або інших заперечень щодо неспівмірності заявлених витрат позивача на правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 61, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 123, 129, 177, 183, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 242, 256 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВ Нафтогазовидобувна компанія" (63524, Харківська область, Чугуївський район, смт. Есхар, вул. 152 Стрілецької дивізії, 16, код ЄДРПОУ 34181461) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РР Інвест" (63463, Харківська область, Зміївський район, с. Лиман, вул. Зміївська, 36, фактична адреса: 61003, м. Харків, Бурсацький узвіз, буд. 7/14, офіс 5-11, код ЄДРПОУ 34469523) суму заборгованості в розмірі 386873,23 грн. (яка складається з: суми основного боргу - 310922,85 грн., суми пені - 37133,39 грн., 3% річних - 3364,08 грн., штрафу - 31092,29 грн., інфляційних втрат - 4360,62 грн.), судовий збір в розмірі 5803,09 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 8000,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 ГПК України та з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "РР Інвест" (63463, Харківська область, Зміївський район, с. Лиман, вул. Зміївська, 36, фактична адреса: 61003, м. Харків, Бурсацький узвіз, буд. 7/14, офіс 5-11, код ЄДРПОУ 34469523);

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ДВ Нафтогазовидобувна компанія" (63524, Харківська область, Чугуївський район, смт. Есхар, вул. 152 Стрілецької дивізії, 16, код ЄДРПОУ 34181461);

Третя особа - Концерн "Східно-український енергетичний союз промисловців" (61045, м. Харків, вул. Отакара Яроща, 18, код ЄДРПОУ 33605195).

Повне рішення складено 21.10.2020.

Суддя Р.М. Аюпова

справа № 922/852/20