Рішення

від 19.10.2020 по справі 200/1366/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2020 р. Справа№200/1366/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Троянової О.В. за участю секретаря Котова С.Ю., розглянувши адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства «ІЛЛІЧ-АГРО ДОНБАС» ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА» (місцезнаходження: 87504, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Семашка, буд. 15, кв. 405; код ЄДРПОУ 34550446) до Головного управління ДПС у Донецькій області (юридична адреса: 87515, Донецька область, м. Маріуполь вул. Італійська, 59, код ЄДРПОУ 43142826) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

за участю сторін:

від позивача - не з`явився,

від відповідача - Тернинко С.М. (згідно витягу)

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Дочірнє підприємство ІЛЛІЧ-АГРО ДОНБАС ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.01.2020 року №0000071202 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 764 259,00 грн. та накладення штрафних санкцій у розмірі 382 129,60 грн., податкового повідомлення-рішення №0000081202 від 08.01.2020 року, яким накладено штраф у розмірі 287 131,94 грн. за порушення термінів реєстрації податкової накладної у ЄРПН.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2020 року судом відкрито провадження по справі 200/1366/20-а та призначено розгляд справи на 25 березня 2020 року.

23 березня 2020 року на адресу суду надійшов відзив від відповідача.

25 березня 2020 року судом відкладено підготовче засідання до 22 квітня 2020 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2020 року продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання до 20.05.2020 року.

20 травня 2020 року судом відкладено підготовче засідання до 17 червня 2020 року.

17 червня 2020 року судом відкладено підготовче засідання до 22 липня 2020 року.

22 липня 2020 року судом відкладено підготовче засідання до 12 серпня 2020 року.

12 серпня 2020 року судом відкладено підготовче засідання до 23 вересня 2020 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року судом закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 19 жовтня 2020 року.

19 жовтня 2020 року на адресу суду надійшла заява позивача про розгляд справи у письмовому провадженні.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що відповідачем за результатами документальної позапланової перевірки, оформленої у вигляді акту віл 11.10.2019 року №78/05-99-04-02/34550446, яким встановлено порушення в частині нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за липень 2019 року, що призвело до завищення суми від`ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, на 349 642 грн.; порушення термінів реєстрації податкової накладної у ЄРПН на дату виникнення податкових зобов`язань на загальну суму 256 429,60 грн., та у зв`язку з викладеним позивачу було відмовлено в наданні бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 9 623 902 грн. Не погодившись із встановленими порушення позивач направив заперечення на акт перевірки, за результатом розгляду яких призначено проведення документальної позапланової перевірки з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за липень 2019 року, про що складено акт від 06.12.2019 року №331/05-99-04-02/34550446. Актом встановлено порушення з боку позивача щодо ведення податкового обліку з порушенням встановленого порядку; завищення суми від`ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, на 764 259 грн.; порушення термінів реєстрації податкової накладної у ЄРПН на дату виникнення податкових зобов`язань на загальну суму 574 263,87 грн. Не погодившись із встановленими порушення позивач направив відповідачу заперечення на акт перевірки, за результатом розгляду якого висновки акту залишені без змін. На підстав Акту перевірки від 06.12.2019 року відповідачем складено спірні податкові повідомлення-рішення. Зазначив, що відповідачем порушено порядок проведення документальної позапланової перевірки, що є підставою для визнання перевірки незаконною та свідчить про відсутність її правових підстав. Крім того, акт перевірки від 06.12.2019 року не містить відповідного опису порушень у взаємовідносинах з контрагентами ТОВ ПРОМ-ЕКСПРЕС ТРАНС , ТОВ ОПТІМУСАГРО ТРЕЙД , ТОВ ТОРГОВА КОМПАНІЯ АСТЕРА у період червень-липень 2019 року, таким чином, акт не відповідає вимогам законодавства щодо його оформлення та не може бути підставою для складання податкових повідомлень-рішень. Щодо наявності у вищезазначених контрагентів-постачальників ознак ризиковості, зазначив, що згідно відомостей ЄДРСР, відсутній будь-який вирок у відношенні службових осіб зазначених контрагентів, а віднесення зазначених контрагентів до ризикових є лише припущенням контролюючого органу. Додатково зазначив, що відповідачем при проведенні перевірки не було досліджено жодні первинні документи, надані позивачем для перевірки. Оскільки висновки відповідача щодо нереальності господарських операцій є бездоказовими припущеннями, то у позивача не виникає додаткового зобов`язання зі складання та реєстрації податкових накладних у ЄРПН. Висновки відповідача вважає помилковими, а податкові повідомлення-рішення від 08.01.2020 року №0000071202 та №0000081202 неправомірним.

Відповідачем через канцелярію суду у встановлені судом строки, надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечує проти позовних вимог, вважає вимоги, викладені у позовній заяві, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню та просить суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що господарські операції між постачальниками ТОВ ПРОМ-ЕКСПРЕС ТРАНС , ТОВ ОПТІМУСАГРО ТРЕЙД , ТОВ ТОРГОВА КОМПАНІЯ АСТЕРА не відбулись по придбанню товарів, робіт, а позивачем при декларуванні ПДВ допущено порушення вимог Податкового кодексу України. Позивачем не нараховано податків зобов`язання у зв`язку з використанням зазначених робіт/послуг в операціях, не пов`язаний з виробничим використанням, що призвело до заниження податкових зобов`язань в загальній сумі 574 264 грн. за 2019 рік. Дане порушення призвело до заниження податкових зобов`язань та завищення суми бюджетного відшкодування. Крім того, позивачем, в порушення норм Податкового кодексу України, не склало податкові накладні в електронній формі та не зареєструвало її в ЄРПН у встановлений термін. Враховуючи викладене, відповідач вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення на підставі акту перевірки від 11.10.2019 року №78/05-99-04-02/34550446 були прийняті правомірно.

Позивачем надано на адресу суду відповідь на відзив, зміст якого аналогічний викладеному у позові.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

Позивач, Дочірнє підприємство ІЛЛІЧ-АГРО ДОНБАС ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА , зареєстроване з 06.09.2016 року, ЄДРПОУ 34550446, перебуває на обліку у ГУ ДПС у Донецькій області (Маріупольське управління, Кальміуська ДПІ). (том 1 а.с. 117-122)

Відповідач - Головне управління Державної податкової служби у Донецькій області (ЄДРПОУ 43142826) - суб`єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.

08 січня 2020 року ГУ ДПС у Донецькій області на підставі акта перевірки №331/05-99-04-02/34550446 від 06.12.2019 року винесено податкове повідомлення-рішення форми В1 №0000071202, яким на підставі пункту 54.3 статті 54 і пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України застосовано штрафні санкції у сумі 382 129,60 грн. за зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку у розмірі 764 259 грн. (том 1 а.с. 5)

Крім того, 08 січня 2020 року ГУ ДПС у Донецькій області на підставі акта перевірки №331/05-99-04-02/34550446 від 06.12.2019 року винесено податкове повідомлення-рішення форми ПН №0000081202, яким на підставі пункту 54.3 статті 54 і пункту 58.1 статті 58, статті 76, статті 1201, пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України застосовано штрафні санкції у сумі 287 131,94 грн. за відсутність складення та реєстрації протягом граничного строку податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 574 263 грн. 87 коп. (том 1 а.с. 6)

Підставою для прийняття зазначених податкових повідомлень-рішень стало наступне.

11 жовтня 2019 року ГУ ДПС у Донецькій області складено акт №78/05-99-04-02/34550446 Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Дочірнього підприємства «ІЛЛІЧ-АГРО ДОНБАС» ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за липень 2019 року , яким встановлено порушення п. 198.5 ст. 198, п. 201.1 ст. 201, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України в частині: ведення податкового обліку з порушенням встановлено порядку; завищення суми від`ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку на 349 642 грн.; відмовлено в наданні бюджетного відшкодування з ПДВ на 9 623 902 грн. (липень 2019); порушення термінів реєстрації податкової накладної у ЄРПН на дату виникнення податкових зобов`язань на загальну суму 256 429,6 грн., в т.ч. квітень 2019 року - 73 736,83 грн., червень 2019 року - 65 674,83 грн., липень 2019 року - 117 017,94 грн. (том 1 а.с. 7-16)

Дочірнє підприємство «ІЛЛІЧ-АГРО ДОНБАС» ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА» подало до відповідача заперечення до акту від 11 жовтня 2019 року, яким просило відмінити висновки акту щодо завищення суми від`ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, на 349 642 грн., щодо відмовлення в наданні бюджетного відшкодування з ПДВ на 9 623 902 грн. (липень 2019); щодо порушення термінів реєстрації податкової накладної у ЄРПН на дату виникнення податкових зобов`язань на загальну суму 256 429,60 грн., в т.ч. квітень 2019 року - 73 736,83 грн., червень 2019 року - 65 674,83 грн., липень - 117 017,94 грн. (том 1 а.с. 17-22)

ГУ ДПС у Донецькій області надано відповідь на заперечення від 05.11.2019 року №21140/10/05-99-04-02, відповідно до якої буде розглянуто питання щодо проведення документальної позапланової перевірки правомірності нарахування сум від`ємного значення та бюджетного відшкодування по декларації за липень 2019 року. (том 1 а.с. 23-24)

ГУ ДПС у Донецькій області на підставі пп. 20.1.4, пп. 20.1.9 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.5, пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78, п. 78.4 ст. 78, п. 79.2 ст. 79, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України видано наказ від 12 листопада 2019 року №653 Про проведення документальної позапланової перевірки Дочірнього підприємства «ІЛЛІЧ-АГРО ДОНБАС» ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА» , код ЄДРПОУ 34550446 з питань, що стали предметом оскарження, та додаткові документи, а саме, з метою перевірки правомірності формування від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту у розмірі 15 411 965 грн. та бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 9 973 544 грн. (період виникнення від`ємного значення - квітень, червень, липень 2019 року) по декларації з податку на додану вартість за липень 2019 року від 20.08.2019 року №9187538066. (том 1 а.с. 25)

06 грудня 2019 року ГУ ДПС у Донецькій області складено акт №78/05-99-04-02/34550446 Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Дочірнього підприємства «ІЛЛІЧ-АГРО ДОНБАС» ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за липень 2019 року , яким встановлено порушення п. 44.1 ст. 44, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.5 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4, ст. 200, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України в частині: ведення податкового обліку з порушенням встановленого порядку; завищення суми від`ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку на 764 259 грн.; порушення термінів реєстрації податкової накладної у ЄРПН на дату виникнення податкових зобов`язань на загальну суму 574 263,87 грн., в т.ч. 2019 рік, з них - 202 441,01 грн. (червень), 371 822,86 грн. (липень). (том 1 а.с. 26-36)

Позивачем подано відповідачу заперечення від 20 грудня 2019 року №120Д/1049, в яких просив відмінити висновки акту від 11 жовтня 2019 року. (том 1 а.с. 55-58)

ГУ ДПС у Донецькій області надано відповідь на заперечення, якими залишено без змін висновки акту перевірки від 06.12.2019 року. (том 1 а.с. 59-61)

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України, податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з пунктом 41.3 статті 41 ПК України повноваження і функції контролюючих органів визначаються цим Кодексом, Митним кодексом України та законами України.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.2. пункту 75.1 статті 75ПК Украйни визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначено статтею 78 ПК України.

Так, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав:

78.1.2. платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звіт про контрольовані операції або документацію з трансфертного ціноутворення, якщо їх подання передбачено законом;

78.1.5. платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об`єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.

Наказ про проведення документальної позапланової перевірки з підстав, зазначених у цьому підпункті, видається:

у разі розгляду заперечення до акта перевірки та/або додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, - контролюючим органом, який проводив перевірку;

під час проведення процедури адміністративного оскарження - контролюючим органом вищого рівня, який розглядає скаргу платника податків;

78.1.8. платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Відповідно до п. 78.4 ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Відповідно до п. 79.1 ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно п. 79.2 ст. 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

У пункті 83.1 статті 83 ПК України зазначено, що для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є документи, визначені цим Кодексом, податкова інформація, експертні висновки, судові рішення, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України - для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

З урахуванням пункту 2 статті 3 Закону фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 9 Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 2.1 та 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (далі - Положення), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі, коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Таким чином, недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність доказів сплати вартості товарів, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому, відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.

Відповідно до ч.1 ст.3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється господарська діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Перевіряючи висновки перевірки та, як наслідок, оскаржувані податкові повідомлення-рішення, на предмет їх відповідності положенням ч.2 ст. 2 КАС України, в розрізі господарських операцій позивача та його контрагентів у перевіряємому періоді, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, предметом діяльності Дочірнього підприємства «ІЛЛІЧ-АГРО ДОНБАС» ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА» за кодом КВЕД, в тому числі є 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; 01.16 Вирощування прядивних культур; 01.19 Вирощування інших однорічних і дворічних культур; 01.24 Вирощування зерняткових і кісточкових фруктів; 01.25 Вирощування ягід, горіхів, інших плодових дерев і чагарників; 01.28 Вирощування пряних, ароматичних і лікарських культур; 01.63 Післяурожайна діяльність; 01.64 Оброблення насіння для відтворення; 10.61 Виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості; 10.73 Виробництво макаронних виробів і подібних борошняних виробів; 10.85 Виробництво готової їжі та страв; 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів; 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів; 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення; 33.17 Ремонт і технічне обслуговування інших транспортних засобів; 33.19 Ремонт і технічне обслуговування інших машин і устатковання; 33.20 Установлення та монтаж машин і устатковання.

Так, між Позивачем, як Замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю ПРОМ ЕКСПРЕС ТРАНС (ЄДРПОУ 38245764), як Виконавцем, укладено Договір про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом №19Д063092 від 06 червня 2019 року, копія якого наявна в матеріалах справи (том 1, а.с. 62-64).

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Товариство з обмеженою відповідальністю ПРОМ ЕКСПРЕС ТРАНС (ЄДРПОУ 38245764) зареєстровано 30.07.2012 року номер запису: 12541020000001677, не перебуває в стані припинення та основний вид діяльності за кодом КВЕД 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

Відповідно до п. 1 Договору, Виконавець зобов`язується забезпечити надання послуг з перевезення сільськогосподарської продукції автомобільним транспортом, а Замовник зобов`язується здійснити оплату за належним чином надані послуги з перевезення вантажу.

Як зазначено в п. 2 Договору, найменування та орієнтовна вартість вантажу, строки надання послуг з перевезення, місце навантаження і вивантаження вантажу та інші умови зазначаються в заяві до цього товару, які є його невід`ємною частиною (далі - Заявка ).

Пунктом 2.3 зазначеного Договору визначено, що приймання вантажу здійснюється на підставі оформленої замовником товарно-транспортної накладної, яка є його основним перевізним документом. Вантаж, який не був оформлений товарно-транспортною накладною, виконавцем до перевезення не приймається.

Пунктом 3.2 зазначено, що тарифи на надання послуг вказані в Додатку №1 до цього договору.

Пунктом 3.4 визначено, що датою оплати товару вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку замовника.

Відповідно до акту здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) 1162/06 від 24 червня 2019 року до договору №19Д063092 від 06 червня 2019 року, загальна сума наданих транспортних послуг складає 567 891,68 грн. (том 1 а.с. 66)

Відповідно до акту здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) 1245/06 від 30 червня 2019 року до договору №19Д063092 від 06 червня 2019 року, загальна сума наданих транспортних послуг складає 929 995,10 грн. (том 1 а.с. 67)

Відповідно до акту здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) 1279/06 від 07 липня 2019 року до договору №19Д063092 від 06 червня 2019 року, загальна сума наданих транспортних послуг складає 824 022,24 грн. (том 1 а.с. 68)

Відповідно до акту здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) 1340/06 від 15 липня 2019 року до договору №19Д063092 від 06 червня 2019 року, загальна сума наданих транспортних послуг складає 532 137,19 грн. (том 1 а.с. 69)

Відповідно до акту здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) 1396/06 від 22 липня 2019 року до договору №19Д063092 від 06 червня 2019 року, загальна сума наданих транспортних послуг складає 261 339,41 грн. (том 1 а.с. 70)

Відповідно до акту здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) 1493/06 від 31 липня 2019 року до договору №19Д063092 від 06 червня 2019 року, загальна сума наданих транспортних послуг складає 192 118,01 грн. (том 1 а.с. 71)

До кожного акту здачі-прийняття виконаних робіт надано реєстр з детальним розписом наданих послуг з перевезення. (том 1 а.с. 72-88)

Крім того, в матеріалах справи наявні платіжні доручення відповідно до зазначеного договору №9481 від 10 липня 2019 року на суму 60 000 грн., №11671 від 16 липня 2019 року на суму 100 000 грн., №11851 від 19 липня 2019 року на суму 100 000 грн., №11859 від 23 липня 2019 року на суму 150 000 грн., №12183 від 26 липня 2019 року на суму 100 000 грн., №12254 від 30 липня 2019 року на суму 171 470,01 грн., №12255 від 30 липня 2019 року на суму 28 529,99 грн., №12636 від 06 серпня 2019 року на суму 200 000 грн., №14641 від 13 серпня 2019 року на суму 461 000 грн., №14689 від 15 серпня 2019 року на суму 426 464,13 грн., №14690 від 15 серпня 2019 року на суму 573 535,87 грн., №15179 від 22 серпня 2019 року на суму 415290,82 грн., №15180 від 22 серпня 2019 року на суму 234 709,18 грн., №15850 від 28 серпня 2019 року на суму 403 855,45 грн., №15851 від 28 серпня 2019 року на суму 313 607,30 грн., №15852 від 28 серпня 2019 року на суму 230 541,61 грн. (том 2 а.с. 31-46)

Окрім того, в підтвердження здійснення господарської діяльності позивачем надано Договір №1РЗ від 10 червня 2019 року укладений між Позивачем, як Поклажодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю ОПТІМУСАГРО ТРЕЙД (ЄДРПОУ 41161689), як Зерновим складом, копія якого наявна в матеріалах справи (том 1, а.с. 89-94).

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Товариство з обмеженою відповідальністю ОПТІМУСАГРО ТРЕЙД (ЄДРПОУ 41161689) зареєстровано 20.02.2017 року номер запису: 12241020000080218, не перебуває в стані припинення та до видів діяльності за кодом КВЕД віднесено 52.10 Складське господарство.

Відповідно до п. 1 Договору, Поклажодавець передає, а Зерновий склад приймає сільськогосподарську продукцію, забезпечує при необхідності доробку продукції, шляхом очищення та сушіння, зберігання продукції і проводить відпуск продукції поклажодавцю.

П. 7.1 Договору визначено, що оплата послуг, наданих відповідно до даного Договору, здійснюється Поклажодавцем у розмірах, зазначених в додатках до даного Договору, з урахуванням положень пункту 4.6 цього Договору.

Як зазначено в п. 7.4 Договору, оплата послуг здійснюється щомісяця до 10 числя місяця, наступного за місяцем надання послуг.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій між Позивачем та його контрагентом надано:

- акт надання послуг №РЗ-00065 від 26 липня 2019 року на суму 12 671,30 грн.;

- акт надання послуг №РЗ-00066 від 26 липня 2019 року на суму 19 529,20 грн.;

- акт надання послуг №РЗ-00067 від 16 липня 2019 року на суму 4 978,68 грн.;

- акт надання послуг №РЗ-00049 від 30 червня 2019 року на суму 98 652,06 грн. (том 1 а.с. 96-99)

- акт розрахунку №524 від 26.07.2019 року. (том 2 а.с. 62)

Крім того, в матеріалах справи наявні платіжні доручення відповідно до зазначеного договору №12287 від 30 липня 2019 року на суму 19 529,20 грн., №12182 від 26 липня 2019 року на суму 98 652,06 грн., №12668 від 06 серпня 2019 року на суму №12 671,30 грн., №14674 від 13 серпня 2019 року 4 978,68 грн. (том 2 а.с. 63-66)

Окрім того, в підтвердження здійснення господарської діяльності позивачем надано Договір №18Д055124 від 02 квітня 2018 року укладений між Позивачем, як Замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю АСТЕРРА (ЄДРПОУ 41096312), як Виконавцем, копія якого наявна в матеріалах справи (том 1, а.с. 100-101).

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Товариство з обмеженою відповідальністю АСТЕРРА (ЄДРПОУ 41096312) зареєстровано 24.01.2017 року номер запису: 12241020000079854, не перебуває в стані припинення та до видів діяльності за кодом КВЕД віднесено 62.01 Комп`ютерне програмування.

Відповідно до п. 1 Договору, Виконавець зобов`язується за завданням Замовника протягом визначеного строку своїми силами та з використанням своїх матеріалів надати послуги з обробки сигналів супутникової корекції, а Замовник зобов`язується прийняти й оплатити надані послуги в порядку і на умовах, визначених Договором.

П. 2 Договору визначено, що найменування, ціна та строк надання послуг обумовлюються в погоджених Сторонами Додатках та до Договору, які є його невід`ємною частиною.

Як зазначено в п. 3 Договору, Замовник виплачує Виконавцю вартість послуг у вигляді попередньої оплати у розмірі 100% їх вартості протягом тридцяти календарних днів з моменту підписання даного Договору, якщо інший строк не передбачений у додатку до Договору.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій між Позивачем та його контрагентом надано:

- додаток №2 від 01 квітня 2019 року до Договору №18Д055124 від 02 квітня 2018 року про надання послуг на загальну суму 380 927,44 грн.;

- додаток №3 від 02 квітня 2019 року до Договору №18Д055124 від 02 квітня 2018 року про надання послуг на загальну суму 32 628,99 грн.;

- додаток №4 від 10 квітня 2019 року до Договору №18Д055124 від 02 квітня 2018 року про надання послуг на загальну суму 101 536,08 грн.;

- додаток №5 від 03 травня 2019 року до Договору №18Д055124 від 02 квітня 2018 року про надання послуг на загальну суму 148 720,57 грн.;

- акт виконаних робіт №1124926 від 30.05.2019 року на загальну суму 380 927,44 грн.;

- акт виконаних робіт №1129035 від 17.07.2019 року на загальну суму 54 418,20 грн.;

- видаткова накладна №1126126 від 14.06.2019 року на загальну суму 259,56 грн.;

- видаткова накладна №1126131 від 14.06.2019 року на загальну суму 6 806,58 грн.;

- видаткова накладна №1126567 від 20.06.2019 року на загальну суму 38 299,98 грн.;

- довідка №120Д/931/1 від 04.08.2020 року, відповідно до якої ДП ІЛЛІЧ-АГРО ДОНБАС у власній діяльності використовує наступну сільськогосподарську техніку, обладнану системою точного керування з вбудованим GPS приймачем компанії Trimble, яка використовується з метою збільшення точності проведення технічних процесів в основних видах сільськогосподарській діяльності. Для коректної роботи GPS приймача використовується система супутникової корекції RTX Trimble. Офіційним дилером є ТОВ ТК АСТЕРРА ;

- план закупок №1778 від 03 червня 2019 року на суму 20 419,74 грн.;

- внутрішнє замовлення №3720 від 01 червня 2019 року;

- план закупок №1769 від 01 червня 2019 року на суму 1 074,16 грн.;

- внутрішнє замовлення №3742 від 03 червня 2019 року. (том 1 а.с. 104-116, том 2 а.с. 135-139)

Крім того, в матеріалах справи наявні платіжні доручення відповідно до зазначеного договору №8088 від 20 червня 2019 року на суму 50 000,00 грн., №12410 від 30 липня 2019 року на суму 330 924,40 грн., №15233 від 22 серпня 2019 року №54418,20 грн., №9104 від 01 квітня 2020 року на суму 15 000 грн., №29378 від 29 листопада 2019 року на суму 38299,98 грн. (том 2 а.с. 86-90)

Крім того, позивачем надано пояснення, відповідно до яких, контрагентом позивача ТОВ ПРОМ ЕКСПРЕС ТРАНС здійснювалось перевезення до Маріупольського морського торгівельного порту сільськогосподарської продукції позивача - рапса для її подальшої реалізації на експорт, відповідно до умов контракту №JHP 020300 від 14.05.2019 року, укладеного з Каргілл ОСОБА_1 (том 2 а.с. 92)

Окрім того, в підтвердження здійснення господарської діяльності позивачем надано Договір №1/2019 від 14 червня 2019 року укладений між Позивачем, як Поклажодавцем та Приватним сільськогосподарським підприємством Добробут (ЄДРПОУ 32813228), як Зерновим складом, копія якого наявна в матеріалах справи (том 2, а.с. 114-115).

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Приватне сільськогосподарське підприємство Добробут (ЄДРПОУ 32813228) зареєстровано 04.02.2004 року номер запису: 15661200000000351, не перебуває в стані припинення та основним видом діяльності за кодом КВЕД є 52.10 Складське господарство.

Відповідно до п. 1 Договору, Поклажодавець зобов`язується передати, а Зерновий склад зобов`язується прийняти на зберігання ОСОБА_2 5000 т.

Як зазначено в п. 5.9 Договору, ціна договору становить суми вартості послуг наданих Зерновим складом протягом дії цього Договору.

Окрім того, в підтвердження здійснення господарської діяльності позивачем надано Договір №5 від 18 червня 2019 року укладений між Позивачем, як Замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю УКРТРАНСАГРО (ЄДРПОУ 33012180), як Виконавцем, копія якого наявна в матеріалах справи (том 2, а.с. 119-124).

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Товариство з обмеженою відповідальністю УКРТРАНСАГРО (ЄДРПОУ 33012180) зареєстровано 23.06.2004 року номер запису: 12741200000000165, не перебуває в стані припинення та основним видом діяльності за кодом КВЕД є 52.10 Складське господарство.

Відповідно до п. 1 Договору, Виконавець зобов`язується надавати Комплекс послуг з перевалки зерна українського походження через Зерновий термінал.

Як зазначено в п. 3.2 Договору, вартість та обсяг послуг Виконавця визначаються у відповідних Додатках до Договору.

Згідно по. 3.3 Договору, оплата рахунку проводиться Замовником протягом 5-ти банківських днів з моменту виписки рахунку Виконавцем.

Окрім того, в матеріалах справи наявна оборотно-сальдова відомість за червень-липень 2019 року про перебування складському зберіганні товарно-матеріальних цінностей. (том 2 а.с. 108-113)

Окрім того, в підтвердження реалізації сільськогосподарської продукції позивачем надано договір поставки №19Д0168650 від 22 липня 2019 року, укладений між позивачем як постачальником та Товариством з обмеженою відповідальністю МІДАС АГРОТРЕЙД як покупцем на поставку 5000 тон пшениці, Контракт №JHP 020300 від 14.05.2019 року, укладений між позивачем як продавцем та Каргілл ОСОБА_1 як покупцем про поставку насіння ріпаку у кількості 10 000.000 МТ. (том 2 а.с. 125-134)

Суд звертає увагу, що ТТН не відносяться до обов`язкових документів податкової звітності, передбаченої Податковим законодавством. Самі ТТН є документами, що регламентують тільки взаємини перевізника й замовника, як учасників транспортного процесу. Відсутність ТТН на перевезення товарів сама по собі не свідчить про безтоварність операцій з їх поставки та не може ставити під сумнів здійснення господарської операції, якщо наявні інші документи, які підтверджують фактичне виконання договірних відносин.

В контексті викладеного, суд зазначає, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Позивач на підтвердження реального характеру господарських операцій з контрагентом надав суду первинні документи бухгалтерського обліку та податкової звітності.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 15 жовтня 2019 року у справі №802/1921/16-а (адміністративне провадження №К/9901/40808/18).

Щодо доводів відповідача стосовно того, що згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень наявні відомості про відкриті кримінальні провадження стосовно контрагентів позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю ПРОМ ЕКСПРЕС ТРАНС , Товариство з обмеженою відповідальністю ОПТІМУС АГРО ТРЕЙД за ст. 212 КК України, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

В ході судового розгляду відповідачем не надано до суду вироків суду за результатами вказаних кримінальних провадження ані щодо контрагентів позивача, ані щодо позивача по даній справі.

Водночас, суд наголошує, що посилання контролюючого органу на кримінальне провадження, відкрите за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 212 КК України відносно контрагента позивача не підтверджується документально та не містить встановлених обставин, які б свідчили про невиконання контрагентом своїх договірних зобов`язань саме по господарських відносинах з позивачем або обставин, які б свідчили про фіктивність (нереальність) господарських операцій між вказаними суб`єктами господарської діяльності.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 26.06.2018 по справі №808/2360/17, від 05.06.2018 по справі №809/1139/17.

В той же час позивачем складено податкову звітність щодо зазначених правочинів.

Щодо решти тверджень відповідача про певні недоліки в первинних документах, суд зазначає, що податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарської операції та відмови у формуванні витрат та податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю.

Застосовуючи зазначені правила оподаткування при оцінці оспорюваних господарських операцій, судом було встановлено, що вони є реальними та підтверджуються матеріалами справи.

При цьому, суд зазначає, що платник податків не може зазнавати негативних наслідків через діяння осіб, що перебувають поза межами його впливу. Податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб. Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, яка передбачає економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність у бухгалтерській та податковій звітності платника. Одночасно, платнику необхідно застосовувати розумну обережність при укладенні договорів з постачальниками. Адже за звичаями ділового обороту при здійсненні такого вибору суб`єктами господарювання оцінюються не лише умови угоди та їх комерційна привабливість, але і ділова репутація, платоспроможність контрагента, ризики невиконання зобов`язань та надання гарантій їх виконання, наявність у контрагента необхідних ресурсів (виробничих потужностей, технологічного обладнання, кваліфікованого персоналу) та відповідного досвіду.

У даній справі відповідачем не надано доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податку на додану вартість або можливої фіктивності його постачальника, як, від пояснень посадової особи щодо її непричетності до фінансово-господарської діяльності очолюваного суб`єкта господарювання, судових рішень, вироків, не наведено доводів щодо здійснення позивачем операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

Суд також зазначає, що згідно ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Доказів повернення коштів до позивача від його контрагентів після їх перерахування, наявності у позивача та його контрагентів спільного інтересу щодо фіктивного отримання коштів за надані послуги (що могло б мати місце у разі пов`язаності цих осіб), в матеріалах справи не міститься. На час укладання договору, що не спростовується контролюючим органом, контрагенти позивача були належним чином зареєстрованими у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, тобто мали достатній об`єм правоздатності для укладення спірних угод.

Посилання відповідача на певне недотримання податкового законодавства контрагентами позивача є неприйнятними.

Так, законодавством України, зокрема Податковим кодексом України, на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладений обов`язок здійснювати контроль за дотриманням постачальником вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, подання звітності, сплати податків до бюджету і в подальшому за можливі дії порушника. Не передбачено ні право, ні зобов`язання будь-якої із сторін правочину здійснювати контроль щодо показників податкової звітності однієї сторони правочину над показниками податкової звітності, що подана іншою стороною правочину. При цьому відповідно до законодавства кожний платник податків несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку, яка стосується кожного окремого платника податків і не може автоматично поширюватися на інших осіб, у тому числі на його контрагентів.

Статтею 61 Конституції України закріплений індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, відповідно до якого до відповідальності повинен бути притягнений правопорушник. Притягнення ж до відповідальності добросовісного платника податків суперечить конституційним нормам та вимогам законодавства.

В рішеннях Європейського суду з прав людини, що прийняті в справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), Булвес АД проти Болгарії (2009 рік, заява №3991/03), Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03) наголошено на індивідуальному характері відповідальності особи та відсутності підстав для притягнення платника податків до відповідальності у зв`язку з порушенням податкової дисципліни його контрагентами. Зокрема, зазначено, що платник податку на додану вартість не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо такий платник не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Аналогічна правова позиція щодо індивідуального характеру юридичної відповідальності платника податків міститься в усталеної практиці Верховного суду, зокрема і в постанові Верховного Суду від 27.03.2018 року в справі №816/809/17.

Як встановлено під час перевірки податковим органом та відображено в Акті перевірки, згідно аналізу взаємовідносин між ТОВ ПРОМ ЕКСПРЕС ТРАНС (38245764) та позивачем (по ланцюгу постачання до позивача), згідно з базою Єдиний реєстр податкових накладних , убачається нереальність господарської операції внаслідок, зокрема, відсутності можливості виконання операцій з постачання товарів/послуг наявним трудовим ресурсом та наявною кількістю транспортних засобів, основних фондів (недостатня кількість осіб для здійснення господарських операцій у задекларованих об`ємах).

Проте суд зазначає, що відсутність у контрагента позивача задекларованих матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки, залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу. Взаємовідносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом. При дослідженні факту здійснення господарської операції повинні оцінюватися відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Також, відповідачем не було обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, що угоди порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави, також не подав жодних доказів, які однозначно свідчили б про неправдивість одержаних від платника документів, які підтверджували б фіктивний характер спірних операцій та недобросовісність позивача як платника податків.

Відповідно до пп. б п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу).

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Згідно з п.1201.1 ст.1201 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

- 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

- 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Із системного аналізу зазначених норм встановлено, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за винятком порушення строку реєстрації податкової накладної, яка не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або оподатковуються за нульовою ставкою.

Таким чином, для звільнення від відповідальності, передбаченої п.1201.1 ст.1201 Податкового кодексу України, необхідна наявність двох складових: податкова накладна не повинна надаватися отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Викладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду зазначеною у постановах від 04.09.2018 р. у справі №816/1488/17 (провадження №К/9901/152/17), від 11.12.2018 р. у справі №807/68/18 (провадження №К/9901/63488/18), від 10.12.2019 р. у справі №540/830/19 (провадження №К/9901/30016/19).

Судом встановлено реальність операцій між позивачем та його контрагентами: Товариство з обмеженою відповідальністю ПРОМ ЕКСПРЕС ТРАНС , Товариство з обмеженою відповідальністю ОПТІМУС АГРО ТРЕЙД , Товариство з обмеженою відповідальністю АСТЕРРА .

Крім того, з матеріалів справ вбачається, що результати договорів між вищезазначеними контрагентами та позивачем безпосередньо спрямовані на отримання доходу, а отже, зазначені договори слід віднести до господарської діяльності позивача.

Суд зауважує, що ні розділ Кодексу Податок на додану вартість , ні стаття 14 ПК України не містять визначення понять негосподарська , невиробнича діяльність. У пп. 14.1.36 ПК України наведено визначення поняття господарська діяльність , як діяльність, пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямованих на отримання доходу.

Крім цього, джерелом проведення таких витрат (їх оплату) є загальний чистий дохід підприємства, одержаний від реалізації продукції, товарів, послуг.

Податковим кодексом України не передбачено коригування об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму здійснених операцій в невиробничій чи негосподарській діяльності (крім амортизації невиробничих основних засобів), що також свідчить про необхідність таких витрат господарюючими суб`єктами.

На підставі викладеного вище суд дійшов висновку, що використання зазначених товарів та послуг позивачем відбувалось в межах його господарської діяльності.

Із зазначених підстав судом не приймаються посилання відповідача на постанови Верховного суду України від 16.04.2020 року по справі №826/7760/15, від 06.08.2019 року по справі №160/8441/18, від 29.05.2020 року по справі №826/27811/15, від 07.05.2020 року у справі №815/6602/15, від 05.05.2020 року по справі №826/678/16, оскільки позивачем при проведенні перевірки було надано документи, які в повному обсязі дозволяють встановити реальність здійснення господарських операцій за спірний період.

Крім того, судом не приймаються посилання позивача на постанови Верховного суду України від 27 травня 2019 року по справі №812/442/17, від 05 травня 2018 року по справі №810/3188/17, оскільки предметом спору при розгляді зазначених справ було визнання протиправним та скасування наказу на проведення перевірки, а не визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Крім того, суд не приймає посилання позивача на порушення підстав проведення повторної перевірки, оскільки відповідачем за наслідком розгляду заперечень на акт перевірки від 11.10.2019 року було винесено наказ від 12.11.2019 року №653 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, який позивачем не оскаржувався.

Враховуючи зазначені обставини, суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем факту завищення суми від`ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку на суму 764 259 грн.

Враховуючи зазначене, у відповідності до норм Податкового кодексу України відсутні підстави для нарахування позивачу податкових зобов`язань на суму ПДВ 764 259 грн. та накладення штрафних санкцій у розмірі 382 129,60 грн., та, відповідно, застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 50% за порушення термінів реєстрації податкової накладної відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПК України на суму 287 131 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з нормами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п`ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.

За вимогами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір у розмірі 21 501,82 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Разом з тим, суд вважає за необхідне наголосити, що у відповідності до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону 3674-VI, в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила.

На підставі положень Податкового кодексу України, ст.ст. 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Дочірнього підприємства «ІЛЛІЧ-АГРО ДОНБАС» ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА» (місцезнаходження: 87504, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Семашка, буд. 15, кв. 405; код ЄДРПОУ 34550446) до Головного управління ДПС у Донецькій області (юридична адреса: 87515, Донецька область, м. Маріуполь вул. Італійська, 59, код ЄДРПОУ 43142826) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Донецькій області від 08 січня 2020 року №0000071202 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 764 259,00 грн. та накладення штрафних санкцій у розмірі 382 129,60 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Донецькій області від 08 січня 2020 року №, яким накладено штраф у розмірі 287 131,94 грн. за порушення термінів реєстрації податкової накладної у ЄРПН.

Стягнути з Головного управління ДПС у Донецькій області (юридична адреса: 87515, Донецька область, м. Маріуполь вул. Італійська, 59, код ЄДРПОУ 43142826) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Дочірнього підприємства «ІЛЛІЧ-АГРО ДОНБАС» ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА» (місцезнаходження: 87504, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Семашка, буд. 15, кв. 405; код ЄДРПОУ 34550446) судові витрати з судового збору у розмірі 21 501 (двадцять одну тисячу п`ятсот одну) гривню 82 коп.

Рішення прийнято, проголошено 19 жовтня 2020 року, складено в повному обсязі та підписано в нарадчій кімнаті 19 жовтня 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Перший апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя О.В. Троянова