Рішення

від 16.10.2020 по справі 161/16670/19

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/16670/19

Провадження № 2/161/1377/20

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2020 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі:

головуючого - судді Пушкарчук В.П.,

за участю секретаря судового засідання Загоровської І.І.

представника позивача - ОСОБА_1

представників відповідача - Сафулька С.Ф. , Степанюка О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Небосхил про зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 звернувся з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Небосхил про зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що йому на праві власності належить торгово-офісне приміщення №86 на 1 поверсі будинку ОСББ Небосхил , що знаходиться по АДРЕСА_1 . Для здійснення підприємницької діяльності в галузі перукарських та інших косметичних послуг його дружиною ОСОБА_5 , яка є фізичною особою-підприємцем, в даному приміщенні відкрито салон краси Нефертіті з розпорядком роботи: з 9.00 - 20.00 год. з понеділка по суботу та з 9.00 - 16.00 год. у неділю. При відкритті салону краси доступ до нього був вільний, як з АДРЕСА_1 . Відповідно до рішення загальних зборів ОСББ Небосхил з обох сторін встановлено в`їзні ворота у внутрішній двір будинку АДРЕСА_1 ) та вхідну хвіртку з домофоном та електронним замком. Встановлення воріт, які майже протягом усього робочого дні закриті, стало створювати його родині перешкоду у здійсненні підприємницької діяльності, зокрема, обмежило доступ клієнтів до салону краси.

З огляду на викладене, просив суд зобов`язати ОСББ Небосхил не чинити будь-яких перешкод позивачеві ОСОБА_4 у правомірному користуванні торгово-офісним приміщенням № НОМЕР_1 на 1 поверсі будинку АДРЕСА_1 та земельною ділянкою безпосередньо під самим приміщенням, поряд з торгівельним приміщенням для його обслуговування шляхом вільного і безперешкодного доступу, доїзду та проходу власникам, працюючому персоналу та клієнтам.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04.10.2019 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 11.11.2019.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25.11.2019 закрито провадження у цивільній справі.

Не погоджуючись з ухвалою суду позивач ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу в якій, покликаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм процесуального права, просив її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постановою Волинського апеляційного суду від 13.01.2020 року ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25.11.2019 року у даній справі скасовано та направлено справу для продовження розгляду до Луцького міськрайонного суду Волинської області.

20.01.2020 року згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею визначено суддю Пушкарчук В.П.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21.01.2020 у справі № 161/16670/19 за позовом ОСОБА_4 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Небосхил про зобов`язання вчинити дії, відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.

03.03.2020 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач вважає, що позивачем не надано жодного належного доказу, який би засвідчив, що існують обмеження доступу клієнтів до салону краси Нефертіті та порушуються права та інтереси позивача саме з боку відповідача - ОСББ Небосхил . Зазначає, що згідно рішення Загальних зборів ОСББ Небосхил від 24.06.2018 прийнято рішення про закриття подвір`я з 20 вечора до 8 ранку за допомогою хвіртки з електромагнітним замком доступ до якого є у всіх мешканців будинку та власників нежитлових приміщень. Дане рішення прийнято на підставі дозволу власника земельної ділянки забудовника - ТзОВ Українські будівельні системи . Відповідач зазначає, що дане рішення є правомірним та чинним, прийнятим на підставі та у спосіб визначений законом. З урахуванням наведеного просить відмовити у задоволенні позову.

У заяві про уточнення позовних вимог від 04.03.2020 позивач просить:

- зобов`язати Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Небосхил усунути перешкоди у здійсненні мною, ОСОБА_4 , права користування нежитловим торгово-офісним приміщенням (приміщення 86) / літер А-10/, загальною площею 46,9 кв. м., що розташоване у АДРЕСА_1 , та прибудинковою територією і автостоянкою у АДРЕСА_1 , в тому числі (але не виключно);

- демонтувати металеві ворота та хвіртку, які обмежують існуючий та запроектований проїзд та прохід до приміщень будинку та його прибудинкової території з магістральних вулиць міста Луцька - вулиць Ковельської та Червоного Хреста;

- забезпечити безперешкодний проїзд та прохід до зазначених нежитлового торгово-офісного приміщення та прибудинкової території будинку з магістральних вулиць міста Луцька - вулиць ковельської та Червоного Хреста;

- заборонити Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку Небосхил , співвласникам багатоквартирного будинку Небосхил та з їх відома чи згоди - будь-яким іншим особам - паркувати або залишати транспортні засоби на прибудинковій території будинку, безпосередньо навпроти зазначеного нежитлового торгово-офісного приміщення.

04.03.2020 позивачем подано суду клопотання про приєднання доказів, а саме: копії адвокатського запиту від 21.02.2020, відповідь управління містобудування та архітектури від 25.02.2020 з додатками та акти від 24.02.2020, 25.02.2020, 26.02.2020, 27.02.2020 з dvd-r диском та 10 фотографій.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09.04.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

07.07.2020 позивачем надано до суду відповідь на відзив в якому зазначає, що сам факт встановлення металевих воріт та хвірток, організація парковки автотранспорту навпроти приміщення перукарні об`єктивно свідчить про існування певних конкретних перешкод в доступі до приміщення перукарні та прибудинкової території будинку.

05.08.2020 відповідачем подано суду додаткові заперечення на позов, у якому відповідач надає докази із загальнодоступних джерел інформації щодо діяльності салону краси Нефертітті та підприємницької діяльності ОСОБА_4 і ОСОБА_5 . Відповідачем у додаткових запереченнях на позовну заяву зазначається, що ОСОБА_4 є неналежним позивачем у даній справі та дана особа не обґрунтувала в чому полягає порушення його права на вільне користування торгово-офісним приміщенням, яке знаходиться в будинку Небосхил в АДРЕСА_1 . Вважає, що позивача є повноцінний доступ до даного салону краси , а позов фактично стосується захисту підприємницької діяльності іншого суб`єкта господарської діяльності, його дружини ОСОБА_5 . Зазначає, що ОСББ Небосхил не чинить будь-яких перешкод у користуванні торгово-офісним приміщенням № НОМЕР_1 на 1 поверсі будинку АДРЕСА_1 та земельною ділянкою безпосередньо під самим приміщенням і доступ до даного приміщення є безперешкодним та вказує, що, на його думку докази, які надані позивачем на обґрунтування позовних вимог є сфальсифіковані.

05.08.2020 відповідачем заявлено клопотання про стягнення витрат на правову допомого адвоката у зв`язку з розглядом справи №161/16670/19 в розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень та надано докази на підтвердження понесених витрат, а саме: копія договору про надання правової допомоги №1/09-07/2020 від 09.07.2020 року; копія платіжного доручення про сплату 5000 (п`яти тисяч) гривень на підставі договору про надання правової допомоги №1/09-07/2020 від 09.07.2020 року; копія протоколу №1 правління ОСББ Небосхил від 01.07.2020 р.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26.08.2020 року задоволено клопотання представника відповідача про витребування доказів з Державної прикордонної служби України щодо інформації про перетинання державного кордону України ОСОБА_4 у період з 30 жовтня 2018 року по 03 серпня 2020 року.

16.10.2020 в судовому засіданні представник позивача просив задовольнити позов з підстав, заявлених у позовній заяві і уточненнях до неї.

Представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову з підстав наведених у відзиві на позов та в додаткових запереченнях.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши повно і всебічно матеріали справи, і надаючи оцінку встановленим обставинам, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 , є власником торгово-офісного приміщення №86 на 1 поверсі будинку Небосхил , що знаходиться по АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі - продажу від 11.01.2016 та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 11.01.2016.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається майном на власний розсуд.

Згідно з ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Доводи позивача про неправомірність встановлення ОСББ Небосхил обмеження щодо користування спільною територію будинку по АДРЕСА_1 , за допомогою хвіртки та воріт з електромагнітним замком не підтверджують, що відповідачем чиняться перешкоди у використанні майна позивача.

Позивачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що відповідач - ОСББ Небосхил чиняться будь-які дії, які б перешкоджали чи унеможливлювали користування йому торгово-офісним приміщенням в буд. АДРЕСА_1 , і не є, на думку суду, таким, що обмежує права ОСОБА_4 на володіння, користування чи розпорядження його майном. Як випливає з матеріалів справи ОСОБА_4 на бездоговірній основі передав належне йому торгово-офісне приміщення по АДРЕСА_1 ОСОБА_5 для здійснення підприємницької діяльності, тобто у обраний ним спосіб розпорядився належним йому майном. Будь-яких претензій з приводу користування цим майном його користувач - ОСОБА_5 не висуває і не уповноважувала ОСОБА_4 на висунення якихось вимог чи пред`явлення претензій до ОСББ Небосхил , що свідчить про те, що позов ОСОБА_4 є необґрунтованим.

У кожного із власників квартир чи нежитлових приміщень в буд. АДРЕСА_1 є електронний ключ від воріт і хвіртки і вони можуть безперешкодно в будь-який час доби входити на прибудинкову територію чи виходити з неї.

Частиною третьою статті 34 Закону України №2807-IV від 10.06.2017 Про благоустрій населених пунктів визначено, що правила не можуть передбачати обов`язок фізичних і юридичних осіб щодо отримання будь-яких дозволів, погоджень або інших документів дозвільного характеру, а також повноважень органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, підприємств, установ, організацій, утворених такими органами, видавати зазначені документи.

Частиною другою ст. 6 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку передбачено, що реалізація співвласником своїх прав не може порушувати права інших співвласників.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 6 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку , співвласники мають право вільно користуватися спільним майном багатоквартирного будинку з урахуванням умов та обмежень, встановлених законом або рішенням співвласників.

Встановлення в`їзних воріт та вхідної хвіртки з електронним замком, що ведуть у внутрішній двір будинку, який знаходиться в АДРЕСА_1 , відповідає законним інтересам всіх співвласників будинку щодо забезпечення безпеки мешканців та збереження спільного майна ОСББ Небосхил та мешканців даного будинку. Враховуючи той факт, що даний електронний ключ в позивача наявний, а в разі його втрати є можливість отримання дублікату даного ключа, то доводи позивача про те, що ОСББ Небосхил чинить перешкоди у правомірному користуванні торгово-офісним приміщенням АДРЕСА_1 є необґрунтованими.

З приводу наданих доказів на підтвердження вимог про те, що ОСББ Небосхил чинить позивачу перешкоди у правомірному користуванні торгово-офісним приміщенням № НОМЕР_1 на 1 поверсі будинку АДРЕСА_1 та земельною ділянкою безпосередньо під самим приміщенням, поряд з торгівельним приміщенням, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Позивач на підтвердження своїх доводів надав акти від 24.02.2020 року, 25.02.2020 року, 26.02.2020 року, 27.02.2020 року та три акти від 30.06.2020 року.

Дані акти не можуть визнаватись достовірними доказами, оскільки вони складені не у відповідності до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій (далі- Правила), затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76.

Відповідно до п. 2.1.1 Правил, планові огляди житлових будинків розподіляються на загальні та профілактичні. Загальні огляди передбачають комплексне обстеження комісією елементів приміщень будинку, а також їх зовнішнього благоустрою з метою визначення технічного і санітарного стану, виявлення несправностей і прийняття рішень щодо їх усунення, а також визначення готовності будинків до експлуатації в наступний період. Загальний огляд проводиться з періодичністю два рази на рік - навесні та восени (весняний та осінній огляди). Форма акта загального огляду жилого будинку наведена у додатку №1.

Згідно із п. 2.1.3. Правил, загальний огляд здійснюється комісією, до складу якої входять відповідні спеціалісти виконавця послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та представники громадських організацій, правління ЖБК та ОСББ. У разі необхідності до складу комісій можуть включатися спеціалісти - експерти проектних інститутів та спеціалізованих організацій.

Вказані акти не відповідають вимогам даних Правил, їх зміст не відповідає формі акту затвердженої в додатку №1 до даних Правил. Позивачем при складанні даних актів не було запропоновано членам ОСББ Небосхил бути присутнім при складанні вказаних актів.

Під час дослідження судом в судовому засіданні актів від 30.06.2020 року було встановлено, що дані акти складені 30.06.2020 року, проте у всіх трьох актах зазначено, що: на момент огляду 30.04.2020 року , тобто, суд дійшов висновку, що вони не можуть бути належними та допустимими доказами у даній справі. До того ж, у суду існують об`єктивні сумніви у достовірності і належності таких доказів, оскільки позивач відмовився забезпечити допит судом, як свідків, осіб, які, нібито, підписали ці акти. Дані акти не підтверджують обставин, які б свідчили, що порушуються права позивача, а невідомо яких осіб.

З актів огляду записів відеокамер спостереження за 30.06.2020 року встановлено, що вхідна хвіртка протягом дня є відчиненою, в час, коли нібито були складені акти, жодні особи не перебували біля хвіртки чи воріт будинку АДРЕСА_1 , представник позивача зачиняє калитку декілька разів для того, щоб сфотографувати нібито вона завжди зачинена. Встановлення цих обставин дає суду підстави для висновку про неналежність таких доказів, як акти від 30.06.2020 року, які складені представником позивача.

З приводу наданих позивачем фотографій суд зазначає наступне.

Дослідивши фотографію надану позивачем, де знаходиться автомобіль марки LEXUS з д.н.з. НОМЕР_3 , (а.с. 131) видно, що хвіртка відчинена, всі інші фотографії надані позивачем не дають змоги встановити чи відкрита хвіртка чи ні.

З приводу вимоги про заборону Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку Небосхил , співвласникам багатоквартирного будинку Небосхил та з їх відома чи згоди - будь-яким іншим особам - паркувати або залишати транспортні засоби на прибудинковій території будинку, безпосередньо навпроти зазначеного нежитлового торгово-офісного приміщення, суд вважає, що позивач чітко не конкретизував дану вимогу і до повноважень відповідача не відносяться заборона паркування автотранспорту будь-яким особам.

Суд погоджується з доводами відповідача про те, що ОСОБА_4 належно не обґрунтував в чому полягає порушення його права на вільне користування торгово-офісним приміщенням, яке знаходиться в будинку Небосхил в АДРЕСА_1 , та з тим, що позов фактично стосується захисту підприємницької діяльності, його дружини ОСОБА_5 , яка згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України має вільне право на звернення до суду.

До того ж, ОСОБА_4 не надав суду будь-яких доказів про перебування у шлюбі з ОСОБА_5 , про те, що хвіртка та в`їзні ворота становлять якісь перешкоди для персоналу салону краси по АДРЕСА_1 . Як і не надано будь-яких доказів, що це взагалі за так званий персонал або про невідомо яких клієнтів салону краси . Позивач припинив в Україні підприємницьку діяльність 11.01.2018 року та займається підприємницькою діяльністю в Російській Федерації і будь-якого персоналу в м. Луцьку немає.

Зважаючи на викладене, відсутні правові підстави для задоволення позову, оскільки позивач належним чином не довів, що ОСББ Небосхил чинить перешкоди у правомірному користуванні торгово-офісним приміщенням № НОМЕР_1 на 1 поверсі будинку АДРЕСА_1 та земельною ділянкою безпосередньо під самим приміщенням, поряд з торгівельним приміщенням.

Відповідач просить стягнути витрати на правову допомогу у зв`язку з розглядом справи №161/16670/19 в розмірі 5000 (п`яти тисяч) гривень з ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСББ Небосхил (43001, м. Луцьк, вул. Ковельська 47-а, код ЄДРПОУ 39459939).

Перевіряючи доводи сторін та докази, якими відповідач підтверджує понесені витрати, суд встановив, що на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну допомогу адвоката надано суду копія договору про надання правової допомоги №1/09-07/2020 від 09.07.2020 року; копія платіжного доручення про сплату 5000 (п`яти тисяч) гривень на підставі договору про надання правової допомоги №1/09-07/2020 від 09.07.2020 року; копія протоколу №1 правління ОСББ Небосхил від 01.07.2020 року, акт прийому-передачі послуг за договором про надання правової допомоги від 09.10.2020 року з додатком описом виконаних адвокатом робіт у справі №161/16670/19, з якого вбачається, що адвокатом було затрачено часу у справі у загальному 19 год. 45 хв.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч. 1 -2 ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Суд враховує той факт, що відповідачем було укладено договір про надання правової допомоги був після подання відзиву на позовну заяву, що було зумовлено карантинними обмеженнями, через які ОСББ Небосхил не змогло раніше укласти договір про надання правової допомоги, тому суд визнав поважними причини, не подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат разом з поданням першої заяви по суті справи, оскільки їх розмір не можна було передбачити до моменту укладення договору про надання правової допомоги.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Додатком до договору №1/09-07/2020 про надання правової допомоги від 09.07.2020 сторони у відповідності до п. 7.1 договору домовились, що за надану адвокату правову допомогу ОСББ Небосхил сплачує гонорар в розмірі 5 000 грн. Суд погоджується, що розмір оплати є розумним та враховує витрачений адвокатом час, складність справи, кваліфікацію і досвід адвоката, фінансовий стан сторін та інші істотні обставини.

Представник позивача не заперечував проти стягнення витрат на правову допомогу, вважає цей гонорар співмірним.

Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвокатом, суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Суд не має право втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Враховуючи дані обставини суд дійшов висновку про задоволення вимог відповідача про стягнення витрат на правову допомогу.

Керуючись ст. 15, 317, 319, 391 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76, 79, 80, 81, 133, 134, 141, 259, 263, 264, 265, 273, ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_4 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Небосхил про зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСББ Небосхил 5000 (п`ять тисяч) гривень витрат на правову допомогу.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 22 жовтня 2020 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Пушкарчук В.П.