Рішення

від 22.10.2020 по справі 506/245/20

КРАСНООКНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Красноокнянський районний суд Одеської області

Справа № 506/245/20

Провадження № 2/506/95/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2020 року смт Окни

Красноокнянськийрайонний суд Одеської областіускладі:

головуючого - судді Бурдинюк О.С.

секретаря Гушкана Є.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом позовом ОСОБА_1 до Окнянської селищної ради Окнянського району Одеської області, Окнянської районної державної адміністрації Одеської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головне управління Держгеокадастру в Одеській області; Товариство з обмеженою відповідальністю Ягорлик , про визнання права на земельну частку (пай)

В с т а н о в и в:

27.04.2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Окнянської селищної ради Окнянського району Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, про визнання права на земельну частку (пай).

30.04.2020 року відкрито провадження у даній справі та залучено як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю Ягорлик .

22.05.2020 року до суду надійшли пояснення Головного управління Держгеокадастру в Одеській області.

26.05.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

16.06.2020 року надійшли пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю Ягорлик (а.с.68-73).

06.07.2020 року позивачем подана відповідь на пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю Ягорлик (а.с. 86-90).

Ухвалою від 11.08.2020 року за клопотанням позивача витребувано з Товариства з обмеженою відповідальністю Ягорлик , Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, Окнянської селищної ради Окнянського району Одеської області Державний акт на право колективної власності на землю колишнього КСП ім. Куйбишева Красноокнянського району Одеської області Серії ОД № 0020 від 25 грудня 1995 року, з додатком № 1 до нього Список громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства ім. Куйбишева , Книгу записів (реєстрації) державних актів на право колективної власності на землю за формою згідно з додатком N 1 Інструкції та Акт приймання-передання Державного акта на право колективної власності на землю колишнього КСП ім. Куйбишева Красноокнянського району Одеської області Серії ОД № 0020 від 25 грудня 1995 року, з додатком № 1 до нього Список громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства ім. Куйбишева .

Ухваою від 03.09.2020 року витребувано з архівного відділу Красноокнянського районного суду Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Красноокнянської районної державної адміністрації, Дубівської сільської ради, КСП ім. Куйбишева, третя особа Держгекадастр, про визнання права на земельну частку пай.

Ухвалою від 01.10.2020 року за клопотанням позивача залучено як співвідповідача Окнянську районну державну адміністрацію Одеської області.

Позивач просив суд поновити пропущений строк позовної давності на звернення до суду за захистом порушеного земельного права та визнати за ним право на земельну частку (пай) розміром 8,7 в умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), виділивши із земель розташованих на території Окнянської селищної ради Окнянського району Одеської області, які перебували у колективній власності колишнього КСП ім. Куйбишева с. Дубове Красноокнянського (Окнянського) району Одеської області, на підставі Державного акту на право колективної власності на землю серія Серії ОД № 0020 від 25.12.1995 року, поновивши таким чином, порушене право на земельну частку (пай), мотивуючи свої вимоги тим, що в квітні 1986 року позивача за його заявою, було прийнято в члени колгоспу ім. Куйбишева с. Дубове, Красноокнянського району Одеської області, в якому працював та був його членом з квітня по липень 1986 року та з серпня 1989 року по липень 1996 року, про що свідчать архівні довідки та записи в трудовій книжці. 04 лютого 1995 року передано Колективному сільськогосподарському підприємству ім. Куйбишева 3480 га землі у колективну власність, для виробництва товарної сільськогосподарської продукції, відповідно до Державного акту на право колективної власності на землю Серії ОД № 0020 від 25.12.1995 року, з метою подальшого її паювання, тобто визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю на кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства (надалі - КСП). Відповідно до довідок відділу Держгеокадастру у Красноокнянському районі Одеської області від 13.03.2020 р. №№ 97-15-0.330-70/174-20, 97-15-0.330-71/174-20 розмір земельної частки (паю) по колишньому КСП ім. Куйбишева, становить 8,7 умовних кадастрових гектарів, а її вартість за 1 га ріллі по Схемі поділу земель колективної власності на земельні частки (пай) КСП ім. Куйбишева складає - 3279 грн. 40 коп. До державного акту на право колективної власності на землю Серії ОД № 0020 від 25.12.1995 року, був доданий список громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства ім. Куйбишева (Додаток № 1), які на момент видачі цього державного акту були членами цього КСП і мали би одержати земельний пай. Згодом стало відомо, що його (позивача) не було включено в списки осіб, які мають право на земельну частку (пай), хоча на той час він був членом КСП ім. Куйбишева. Коли, у 1997 році видавали Сертифікати на земельну частку (пай) він звернувся до працівників сільськогосподарського підприємства ім. Куйбишева з питанням Чому він не отримав документ, який посвідчує право на земельну частку (пай) , на що отримав відповідь, що право на отримання сертифікату мають тільки ті члени КСП. які працювали на момент затвердження вартості земельної частки (пай) та її розміру в умовних кадасгрових гектарах, згідно Розпорядження Красноокнянської районної державної адміністрації від 23 січня 1997 року (копія додається), а на той час він (позивач) дійсно вже не працював на підприємстві ім. Куйбишева. Несподівана повідомлена новина та важка хвороба старшого сина ОСОБА_3 суттєво погіршила його фізичний стан, тому він не мав змоги цікавитися земельними питаннями. Враховуючи впевнені пояснення працівників КСП ім. Куйбишева позивач залишив будь які спроби. А на при кінці 2018 року, дізнався з мережи інтернет, що працівники сільхозпідприємства ім. Куйбишева, які надавали роз`яснення, були не надто досвідчені, чим вели його в оману.

Представник відповідача Окнянської селищної ради Окнянського району Одеської області відзив не подав. Надав заяву про розгляд справи у відсутність відповідача, не заперечуючи проти задоволення позову.

Пояснення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, мотивоване тим, щовідповідно до наявної у Відділі в Окнянському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) на ім`я ОСОБА_1 сертифікат на право на земельну частку (пай) на території КСП імені Куйбишева Дубівської сільської ради не видавався.

Пояснення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Ягорлик мотивоване тим, що в своїй позовній заяві позивач зазначає, що на час видачі Державного акта на право колективної власності на землю він був членом КСП ім. Куйбишева. Проте, самого Державного акта на право колективної власності на землю до суду позивач не надав. Додаток до розпорядження Красноокнянської районної державної адміністрації від 23.01.1997 р. не може братись до уваги як доказ існування Державного акта на право колективної власності на землю №0020 серія ОД від 25.12.1995 р. Даний додаток в розумінні ст. 77, 79 ЦПК України, на думку третьої особи, не є належним та достовірним доказом вказаних обставин. Отримання КСП ім. Куйбишева Державного акта на право колективної власності на землю №0020 серія ОД від 25.12.1995 р. саме з такою датою та номером може підтверджуватись лише самим Державним актом на право колективної власності на землю. Також відсутні належні та достовірні докази членства позивача КСП ім. Куйбишева на момент отримання КСП вказаного в позові Державного акта на право колективної власності на землю. Згідно трудової книжки, доданої до позовної заяви, позивач, начебто, був прийнятий в члени колгоспу ім. Куйбишева 01.08.1989 р. на підставі Протоколу №2 від 12.08.89 р., а звільнений з членів колгоспу ім. Куйбишева 30.07.1996 р. на підставі Протоколу №1 від 17.02.97 р. Ані Протокол №2 від 12.08.89 р., а ні Протокол №1 від 17.02.97 р. позивачем до суду надано не було. Крім того, дані протоколи були складені значно пізніше, а ніж зроблено запис у трудовій книжці, що є саме по собі неможливим. З доданого до позовної заяви Протоколу №6 від 01.08.1989 р. вбачається, що на засіданні правління колгоспу ім. Куйбишева було лише вирішено рекомендувати загальним зборам колгоспників прийняти в члени колгоспу ОСОБА_4 . Рішення загальних зборів колгоспників колгоспу ім. Куйбишева, яким було прийнято в члени колгоспу позивача, до суду надано не було. В протоколі №3 від 01.08.1996 р. засідання правління КСП ім. Куйбишева заяву ОСОБА_4 про звільнення з членів КСП було задоволено, однак це зовсім інший протокол, а ніж той, що вказаний в трудовій книжці. Крім того, представник третьої особи звертав увагу суду на те, що прізвище ОСОБА_5 є розповсюдженим в даній місцевості, що вбачається з наданих до суду протоколів. Зустрічається декілька разів з різними ініціалами. Тому, враховуючи наведені вище розбіжності та сплив великого проміжку часу, напевне встановити, що вказаний в доданих до позовної заяви протоколах ОСОБА_4 та позивач є однією особою, не видається можливим. Отже, позивачем не надано жодного належного, допустимого та достовірного доказу на підтвердження факту членства у КСП на час видачі державного акта на право колективної власності на землю. За таких обставин, позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими. Крім того, представник третьої особи зауважив, що з позовом про визнання права на земельну частку (пай) позивач звернувся до суду лише 27.04.2020 р. Жодних доказів, які б вказували на поважність причини пропуску строку позовної давності, тобто підтверджували наявність об`єктивних, істотних, непереборних причин, що не залежали від волі позивача, які унеможливлювали його звернення з цим позовом впродовж зазначеного строку, він не надав. Обґрунтовуючи звернення до суду лише у квітні 2020 року позивач вказує на те, що про порушення свого права він довідався наприкінці 2018 року після ознайомлення в мережі Інтернет з рішеннями судів по аналогічним справам. У зв"язку з чим вважав, що наведені причини пропуску строку на звернення до суду поважними визнати не можна.

Сторони та інші учасники, повідомлені належним чином у судове засідання не з`явилися.

Позивач надав заяву про розгляд справ и у його відсутність, наполягаючи на задоволенні позову.

Представник відповідача Окнянської селищної ради Окнянського району Одеської області , про поважність причини неявки суд не сповістив, з клопотанням про відкладення судового розгляду не звертався. У матеріалах справи наявні клопотання про розгляд справ у відсутність відповідача.

Представник відповідача - Окнянської районної державної адміністрації Одеської області надав клопотання про розгляд справ у відсутність відповідача, не заперечуючи проти позову.

Представник третьої особи - Головного управління Держгеокадастру в Одеській області , про поважність причини неявки суд не сповістив, з клопотанням про відкладення судового розгляду не звертався.

Представник третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю Ягорлик , про поважність причини неявки суд не сповістив, з клопотанням про відкладення судового розгляду не звертався.

Оскільки у судове засідання не з`явилися всі особи, які беруть участь в справі, суд прийняв рішення про завершення розгляду справи без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши надані письмові докази, судом встановлені наступні обставини.

Як вбачається з наданих матеріалів, колгосп імені Куйбишева Красноокнянського району Одеської області реорганізовано в КСП ім. Куйбишева Красноокнянського району Одеської області, який є правонаступником колгоспу ім. Куйбишева, згідно рішення загальних зборів членів колгоспу Протокол № 1 від 18.01.1993 року, котре у подальшому реорганізовано в сільськогосподарський виробничий кооператив Ягорлик , який є його правонаступником, на підставі рішення загальних зборів членів КСП, протокол № 1 від 17.02.2000 року. З 28.10.2016 року СВК Ягорлик перейменовано в ТОВ Ягорлик , протокол № 1 від 28.10.2016 року (а.с.47).

25 грудня 1995 року на підставі рішення Дубівської сільської ради Красноокнянського району Одеської області від 17.03.1995 р., КСП ім. Куйбишева було видано державний акт серії ОД №0020 на право колективної власності на землю площею 3480 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.135-136).

23.01.1997 року прийняте розпорядження Красноокнянської районної державної адміністрації № 16 Про затвердження вартості земельної частки (паю) та її розміру в умовних кадастрових гектарах в КСП ім. Куйбишева (а.с.39).

Розмір земельної частки (паю) на території Дубівської сільської ради Красноокнянського району Одеської області по КСП імені Куйбишева становить 8,7 умовних кадастрових гектарів (а.с.36).

В список громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства, як додаток №1 до державного акту, які мають право на земельну частку (пай) ОСОБА_1 не був включений (а.с.171-178).

Крім того, згідно пояснень Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 19.05.2020 року, на ім`я ОСОБА_1 сертифікат на право на земельну частку (пай) на території КСП імені Куйбишева Дубівської сільської ради не видавався (а.с.57-59).

Згідно протоколу за №2 від 18 серпня 1989 року, рішенням загальних зборів колгоспників прийнято у члени колгоспу ім. Куйбишева ОСОБА_1 (а.с. 105-108).

Як вбачається з копії протоколу № 2 від 08.02.1997 року загальних зборів членів КСП ім. Куйбишева ОСОБА_1 звільнено з членів КСП за власним бажанням (а.с.111-114).

Обставини перебування у членстві КСП на момент розпаювання також підтверджуються копією трудової книжки колгоспника, наданої позивачем (а.с.13-17)

Відповідно до пункту 2 постанови Ради Міністрів СРСР від 21 квітня 1975 № 310 Про трудові книжки колгоспників установлено, що трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспу.

Згідно статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних, свобод чи інтересів.

Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених неювимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст.. 81 ЦПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною другою статті 14 Конституції України визначено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Частиною дев`ятою статті 5 ЗК України (у редакції від 22 червня 1993 року) передбачено, що кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами шостою і сьомою статті 6 цього Кодексу .

Згідно з вимогами частини першої статті 22 ЗК України (у редакції від 22 червня 1993 року) право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і документа, що посвідчує це право.

Пунктом 1 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям встановлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.

Відповідно до пункту 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям право на частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишилися членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Згідно з вимогами статей 22 , 23 ЗК України (у редакції від 22 червня 1993 року) та зазначеного указу особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов: 1) перебування в членах КСП на час паювання; 2) включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю; 3) одержання КСП цього акта.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16квітня 2004 року № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ , член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України , у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку. При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до пункту 7 Указу Президента України від 8 серпня 1995 р. № 720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.

Встановлені обставини дають підстави зробити висновок, що оскільки на час видачі, 25 грудня 1995 року колективному сільськогосподарському підприємству імені Куйбишева Державного акту на право колективної власності на землю, серії ОД №0020 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на території Дубівської сільської ради Красноокнянського району Одеської області, позивач не був виключений в установленому законом порядку із членів КСП то відповідно мав право на внесення до списку осіб на розпаювання землі, однак не був включений до такого списку з невідомих причин.

Разом з тим, відповідно до пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2003 року правила цього Кодексу про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред`явлення яких, установлений законодавством, що діяло раніше, не закінчився до набрання чинності зазначеним Кодексом.

Згідно зі статтею 71 ЦК УРСР 1963 року , який діяв на час виникнення правовідносин, загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки, а статтею 75 ЦК УРСР передбачено, що позовна давність застосовується судом незалежно від заяви сторін.

За вимогами статті 76 ЦК УРСР перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. Винятки з цього правила, а також підстави зупинення і перериву перебігу строків позовної давності встановлюються законодавством Союзу РСР і статтями 78 і 79 цього Кодексу .

Відповідно до статті 80 ЦК УРСР закінчення строку позовної давності до пред`явлення позову є підставою для відмови в позові. Якщо суд, арбітраж або третейський суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає захистові.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства ; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі ВАТ Нафтова компанія Юкос проти Росії ).

Позивач зазначає, що він про своє порушене право дізнався тільки наприкінці 2018 року.

Суд дійшов висновку, що зазначені доводи позивача є необґрунтованими , виходячи із встановлених обставин.

Позивач заначає, що прийнятий в члени колгоспу ім. Куйбишева у 1989 році та звільнений з членів КСП ім. Куйбишева у 1997 році.

Розпаювання земель колишніх колгоспів, яке почало проводитись з 1995 року, є загальновідомим фактом, а тому позивач, як член КСП, станом на 1995 рік, повинен був дізнатись і дізнався про порушення свого права на земельну частку (пай) з часу видачі КСП ім. Куйбишева Державного акту на землю 25 грудня 1995 року, відповідно право на позов у позивача виникло з 25 грудня 1995 року року, таким чином, трирічний строк позовної давності, встановлений статтею 71 ЦК УРСР, 1963 року , минув ще до набрання чинності ЦК України, 2003 року . Також необхідно звернути увагу, що позивач особисто зазначає у позовній заяві, що ще у 1997 році звертався до працівників КСП з питанням щодо неотримання сертифікату, однак отримав відмову, що також підтверджує, що позивачу стало відомо про порушення його права набагато раніше ніж 2018 рік. Доказів введення позивач в оману працівниками КСП, як стверджує ОСОБА_1 , останнім не надано.

За таких обставин суд вважає, що позивач мав право на земельну частку (пай), але строк звернення з позовом до суду за захистом порушеного права позивач пропустив більше ніж на 20 років без поважних причин, тому він поновленню не підлягає.

Аналогічна позиція висловлена у висновках, викладених Верховним Судом у складі Касаційного цивільного суду в постанові від 17 червня 2020 року справа № 600/528/16, провадження №61-36780св18, постанові від 16.09.2020 року справа № 330/2463/17, провадження № 61-79св19.

Відмовити в позові через пропуск без поважних причин строку звернення до суду можливо лише в тому разі, коли позов є обґрунтованим. У разі безпідставності позовних вимог при пропуску строку звернення до суду в позові належить відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Зазначене узгоджується з висновками, викладеними Верховним Судом в складі Касаційного цивільного суду в постанові від 11 лютого 2019 року справа № 321/296/17, провадження №61-28072св18, в постанові від 26 листопада 2018 року справа№ 395/1324/16-ц, провадження №61-29106св18.

Приймаючи до уваги встановленні обставини, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню у зв`язку з пропуском строку позовної давності звернення до суду з позовом.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 141, 265, 273, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: Одеська область, Окнянський район, с. Дубове) до Окнянської селищної ради Окнянського району Одеської області (ЄДРПОУ 04379924, місце знаходження: Україна, Одеська область, смт Окни, вул. Першотравнева, 6), Окнянська районна державна адміністрацію Одеської області (ЄДРПОУ 04057178, місце знаходження: Україна, Одеська область, Окнянський район, смт Окни, вул. Комарова, 2), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головне управління Держгеокадастру в Одеській області (ЄДРПОУ 39765871, місце знаходження: Україна, Одеська область, м. Одеса, вул. Канатна, 83); Товариство з обмеженою відповідальністю Ягорлик (ЄДРПОУ 03767185, місце знаходження: Україна, Одеська область, Окнянський район, с. Ткаченка), про визнання права на земельну частку (пай) - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення у порядку визначеному п. 15.5 ч.1 розділу ХІІІ ЦПК України.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Копію судового рішення, протягом двох днів з дня його складання, надіслати особам, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

СуддяО.С. Бурдинюк