Ухвала

від 22.10.2020 по справі 522/21975/19

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/21975/19

Провадження № 2а/522/188/20

У Х В А Л А

22 жовтня 2020 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Чернявської Л.М.

за участю секретаря судового засідання Пейкова О.О.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Одеси клопотання представника відповідача Державної екологічної інспекції в Одеській області про закриття провадження в частині позовних вимог,

ВСТАНОВИВ:

28 грудня 2019 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшов позов ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції в Одеській області (Відповідач 1), Державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Одеської області Василик Тетяни Іванівни (Відповідач 2) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення № 001207 від 16.12.2019 року.

02 січня 2020 року ухвалою суду справу прийнято до розгляду, відкрито провадження та встановлено для розгляду справи порядок спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

17 січня 2020 року на електронну адресу, а згодом 23.01.2020 року поштовим зв`язком від представника ДЕІ в Одеській області Тутейко Артема до суду надійшов відзив на позовну заяву по справі № 522/21195/19 (а.с. 60-62, 71-73).

В той же день, тобто 17 січня 2020 року від представника ДЕІ в Одеській області Тутейко Артема також надійшло клопотання про закриття провадження в частині позовних вимог з урахуванням вимог постанови Верховного суду № 724/716/16-а (а.с. 69-70).

В обґрунтування клопотання зазначено, що державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища не може виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями статті 242-1 КУпАП покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 82-4 КУпАП. Державні інспектори відповідного орану діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Вказані твердження підтверджуються постановою Верховного суду від 26.12.2019 року по справі №724/716/16-а. Тому, державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Одеської області Василик Т. І. є неналежним відповідачем по справі. Поряд з тим у справі бере участь у якості відповідача Державна екологічна інспекція в Одеській області, однак не виключено з числа відповідачів державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Василик Т. І.

В зв`язку з чим, просив закрити провадження по справі № 522/21975/19 в частині позовних вимог ОСОБА_1 до державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Одеської області Василик Тетяни Іванівни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення № 001207 від 16.12.2019 року.

17 березня 2020 року до суду на електронну адресу, та 18 березня 2020 року на поштову адресу від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Гершман Л.В. надійшли заперечення проти клопотання про закриття провадження в частині вимог до Відповідача 2, в яких вказала, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. При цьому обов`язком суду є встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності. З цього слідує, що суд за результатами розгляду справи відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача, а не закриває провадження у справі щодо такого відповідача. А пред`явлення позову до неналежного відповідача не передбачено як підставу для закриття провадження щодо такого відповідача. Зазначена позиція підтверджується навіть висновком, викладеним в тій самій постанові Верховного Суду по справі № 724/716/16-а, на яку посилається в клопотанні відповідач. Таким чином, вимоги, викладені в клопотанні є необґрунтованими та задоволенню не підлягають (а.с. 83-88).

В судовому засіданні 16.10.2020 року представник ідповідачі підтримали клопотання та просили про задоволення вказаного клопотання та закриття провадження в частині позовних вимог до державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Одеської області.

Представник позивача Гершман Л.В. заперечувала проти клопотання про закриття провадження в частині вимог до Відповідача 2 з підстав викладених у запереченнях. Та зазначила, що позивач самостійно визначає коло відповідачів.

Розглянувши подане клопотання, заслухавши думку учасників справи, суд дійшов такого висновку:

Положення частин 3, 4 статті 48 КАС України передбачають, що якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.

Згідно з пунктом 7 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 р. № 275 Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Згідно ч. 2 ст. 242-1 КУпАП від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право Головний державний інспектор України з охорони навколишнього природного середовища та його заступники, старші державні інспектори України з охорони навколишнього природного середовища, державні інспектори України з охорони навколишнього природного середовища, головні державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та їх заступники, головні державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Чорного і Азовського морів та їх заступники, старші державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища, державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій.

Очевидним є те, що будь-який орган державної влади діє через уповноважених на те посадових осіб, в тому числі через представників, які наділені відповідними повноваженнями і самостійно виконувати свої функції орган не в змозі.

Відтак, суд лише частково погоджується з твердженням відповідача, про те, що відповідні інспектори не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган державної влади - суб`єкт владних повноважень, на який, покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ст.242-1 КУпАП, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення, так як по справі за позовом ОСОБА_1 , інспектор (Відповідач 2) є співвідповідачем.

Між тим, інспектор (Відповідач 2) діючи від імені органу, при винесенні постанови, вбачав у діях позивача певні порушення, а тому може надати пояснення з цього приводу, тим більше, що даний інспектор не діє як самостійний відповідач, а є другим відповідачем, після Державної екологічної інспекції в Одеській області (Відповідач 1) або співвідповідачем.

При цьому, представник ДЕІ в Одеській області, посилаючись на позицію Верховного суду не звернув увагу, що в постанові Верховного суду по справі № 724/716/16-а йшла мова про інспекцію як третю особу, а інспектора як єдиного відповідача, проте, у випадку ОСОБА_1 і інспектор, і інспекція залучені, як відповідачі (співвідповідачі), тому в даному випадку посилання відповідача на вказану постанову, суд не може прийняти до уваги, оскільки вона не відповідає обставинам даної справи.

Таким чином, враховуючи, що обов`язком суду є встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності, суд переконаний, що у даному спорі, абсолютно правильно встановлено належність відповідачів.

Відповідно до ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі:

1) якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства;

2) якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом;

3) якщо сторони досягли примирення;

4) якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;

5) у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи або припинення юридичної особи, за винятком суб`єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;

6) щодо оскарження нормативно-правових актів суб`єктів владних повноважень чи окремих їх положень, якщо оскаржуваний нормативно-правовий акт або відповідні його положення визнано протиправними і нечинними рішенням суду, яке набрало законної сили;

7) щодо оскарження індивідуальних актів та дій суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані акти та дії суб`єкта владних повноважень було змінено або скасовано рішенням суду, яке набрало законної сили;

8) щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

Так, вказаний перелік підстав для закриття провадження є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Отже, виходячи з обставин справи, пред`явлення позову до неналежного відповідача, як про це зазначає відповідач, не передбачено як підставу для закриття провадження щодо такого відповідача.

Окрім того, як вбачається з поданого представником ДЕІ в Одеській області Тутейко А. клопотання, останній просить закрити провадження по справі № 522/21975/19 в частині позовних вимог ОСОБА_1 до державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Одеської області Василик Тетяни Іванівни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення № 001207 від 16.12.2019 року.

Проте, як слідує з позовної заяви, позивач просить скасувати постанову державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Одеської області Василик Тетяни Іванівни про накладення адміністративного стягнення № 001207 від 16.12.2019 р., якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.82-4 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 85 грн. та закрити стосовно ОСОБА_1 справу про адміністративне правопорушення, розпочату на підставі протоколу про адміністративне правопорушення № 001207 від 05.12.2019 року. Тобто ОСОБА_1 вимоги безпосередньо до інспектора не висунуті, інших вимог - не пред`явлено. Позивач в своєму позові навіть не просить визнати дії Державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Одеської області Василик Тетяни Іванівни, щодо складання постанови, протиправними.

За таких обставин, клопотання відповідача про закриття провадження по справі № 522/21975/19 в частині позовних вимог ОСОБА_1 до державного інспектора, які позивачем не висунуті, задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 238, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання представника відповідача Державної екологічної інспекції в Одеській області про закриття провадження з урахуванням вимог постанови Верховного Суду по справі № 724/716/16-а по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції в Одеській області, Державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Одеської області Василик Тетяни Іванівни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена, шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення її копії.

Суддя Л.М. Чернявська