Ухвала
від 22.10.2020 по справі 522/21975/19
ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/21975/19

Провадження № 2а/522/188/20

У Х В А Л А

22 жовтня 2020 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Чернявської Л.М.

за участю секретаря судового засідання Пейкова О.О.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Одеси клопотання представника відповідача Державної екологічної інспекції в Одеській області про закриття провадження в частині позовних вимог,

ВСТАНОВИВ:

28 грудня 2019 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшов позов ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції в Одеській області (Відповідач 1), Державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Одеської області Василик Тетяни Іванівни (Відповідач 2) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення № 001207 від 16.12.2019 року.

02 січня 2020 року ухвалою суду справу прийнято до розгляду, відкрито провадження та встановлено для розгляду справи порядок спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

17 січня 2020 року на електронну адресу, а згодом 23.01.2020 року поштовим зв`язком від представника ДЕІ в Одеській області Тутейко Артема до суду надійшов відзив на позовну заяву по справі № 522/21195/19 (а.с. 60-62, 71-73).

В той же день, тобто 17 січня 2020 року від представника ДЕІ в Одеській області Тутейко Артема також надійшло клопотання про закриття провадження в частині позовних вимог з урахуванням вимог постанови Верховного суду № 724/716/16-а (а.с. 69-70).

В обґрунтування клопотання зазначено, що державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища не може виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями статті 242-1 КУпАП покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 82-4 КУпАП. Державні інспектори відповідного орану діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Вказані твердження підтверджуються постановою Верховного суду від 26.12.2019 року по справі №724/716/16-а. Тому, державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Одеської області Василик Т. І. є неналежним відповідачем по справі. Поряд з тим у справі бере участь у якості відповідача Державна екологічна інспекція в Одеській області, однак не виключено з числа відповідачів державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Василик Т. І.

В зв`язку з чим, просив закрити провадження по справі № 522/21975/19 в частині позовних вимог ОСОБА_1 до державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Одеської області Василик Тетяни Іванівни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення № 001207 від 16.12.2019 року.

17 березня 2020 року до суду на електронну адресу, та 18 березня 2020 року на поштову адресу від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Гершман Л.В. надійшли заперечення проти клопотання про закриття провадження в частині вимог до Відповідача 2, в яких вказала, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. При цьому обов`язком суду є встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності. З цього слідує, що суд за результатами розгляду справи відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача, а не закриває провадження у справі щодо такого відповідача. А пред`явлення позову до неналежного відповідача не передбачено як підставу для закриття провадження щодо такого відповідача. Зазначена позиція підтверджується навіть висновком, викладеним в тій самій постанові Верховного Суду по справі № 724/716/16-а, на яку посилається в клопотанні відповідач. Таким чином, вимоги, викладені в клопотанні є необґрунтованими та задоволенню не підлягають (а.с. 83-88).

В судовому засіданні 16.10.2020 року представник ідповідачі підтримали клопотання та просили про задоволення вказаного клопотання та закриття провадження в частині позовних вимог до державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Одеської області.

Представник позивача Гершман Л.В. заперечувала проти клопотання про закриття провадження в частині вимог до Відповідача 2 з підстав викладених у запереченнях. Та зазначила, що позивач самостійно визначає коло відповідачів.

Розглянувши подане клопотання, заслухавши думку учасників справи, суд дійшов такого висновку:

Положення частин 3, 4 статті 48 КАС України передбачають, що якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.

Згідно з пунктом 7 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 р. № 275 Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Згідно ч. 2 ст. 242-1 КУпАП від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право Головний державний інспектор України з охорони навколишнього природного середовища та його заступники, старші державні інспектори України з охорони навколишнього природного середовища, державні інспектори України з охорони навколишнього природного середовища, головні державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та їх заступники, головні державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Чорного і Азовського морів та їх заступники, старші державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища, державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій.

Очевидним є те, що будь-який орган державної влади діє через уповноважених на те посадових осіб, в тому числі через представників, які наділені відповідними повноваженнями і самостійно виконувати свої функції орган не в змозі.

Відтак, суд лише частково погоджується з твердженням відповідача, про те, що відповідні інспектори не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган державної влади - суб`єкт владних повноважень, на який, покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ст.242-1 КУпАП, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення, так як по справі за позовом ОСОБА_1 , інспектор (Відповідач 2) є співвідповідачем.

Між тим, інспектор (Відповідач 2) діючи від імені органу, при винесенні постанови, вбачав у діях позивача певні порушення, а тому може надати пояснення з цього приводу, тим більше, що даний інспектор не діє як самостійний відповідач, а є другим відповідачем, після Державної екологічної інспекції в Одеській області (Відповідач 1) або співвідповідачем.

При цьому, представник ДЕІ в Одеській області, посилаючись на позицію Верховного суду не звернув увагу, що в постанові Верховного суду по справі № 724/716/16-а йшла мова про інспекцію як третю особу, а інспектора як єдиного відповідача, проте, у випадку ОСОБА_1 і інспектор, і інспекція залучені, як відповідачі (співвідповідачі), тому в даному випадку посилання відповідача на вказану постанову, суд не може прийняти до уваги, оскільки вона не відповідає обставинам даної справи.

Таким чином, враховуючи, що обов`язком суду є встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності, суд переконаний, що у даному спорі, абсолютно правильно встановлено належність відповідачів.

Відповідно до ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі:

1) якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства;

2) якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом;

3) якщо сторони досягли примирення;

4) якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;

5) у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи або припинення юридичної особи, за винятком суб`єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;

6) щодо оскарження нормативно-правових актів суб`єктів владних повноважень чи окремих їх положень, якщо оскаржуваний нормативно-правовий акт або відповідні його положення визнано протиправними і нечинними рішенням суду, яке набрало законної сили;

7) щодо оскарження індивідуальних актів та дій суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані акти та дії суб`єкта владних повноважень було змінено або скасовано рішенням суду, яке набрало законної сили;

8) щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

Так, вказаний перелік підстав для закриття провадження є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Отже, виходячи з обставин справи, пред`явлення позову до неналежного відповідача, як про це зазначає відповідач, не передбачено як підставу для закриття провадження щодо такого відповідача.

Окрім того, як вбачається з поданого представником ДЕІ в Одеській області Тутейко А. клопотання, останній просить закрити провадження по справі № 522/21975/19 в частині позовних вимог ОСОБА_1 до державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Одеської області Василик Тетяни Іванівни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення № 001207 від 16.12.2019 року.

Проте, як слідує з позовної заяви, позивач просить скасувати постанову державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Одеської області Василик Тетяни Іванівни про накладення адміністративного стягнення № 001207 від 16.12.2019 р., якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.82-4 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 85 грн. та закрити стосовно ОСОБА_1 справу про адміністративне правопорушення, розпочату на підставі протоколу про адміністративне правопорушення № 001207 від 05.12.2019 року. Тобто ОСОБА_1 вимоги безпосередньо до інспектора не висунуті, інших вимог - не пред`явлено. Позивач в своєму позові навіть не просить визнати дії Державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Одеської області Василик Тетяни Іванівни, щодо складання постанови, протиправними.

За таких обставин, клопотання відповідача про закриття провадження по справі № 522/21975/19 в частині позовних вимог ОСОБА_1 до державного інспектора, які позивачем не висунуті, задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 238, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання представника відповідача Державної екологічної інспекції в Одеській області про закриття провадження з урахуванням вимог постанови Верховного Суду по справі № 724/716/16-а по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції в Одеській області, Державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Одеської області Василик Тетяни Іванівни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена, шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення її копії.

Суддя Л.М. Чернявська

СудПриморський районний суд м.Одеси
Дата ухвалення рішення22.10.2020
Оприлюднено23.10.2020
Номер документу92354406
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —522/21975/19

Ухвала від 10.03.2021

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Косцова І.П.

Ухвала від 01.03.2021

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Косцова І.П.

Рішення від 04.12.2020

Адміністративне

Приморський районний суд м.Одеси

Чернявська Л. М.

Рішення від 04.12.2020

Адміністративне

Приморський районний суд м.Одеси

Чернявська Л. М.

Ухвала від 22.10.2020

Адміністративне

Приморський районний суд м.Одеси

Чернявська Л. М.

Ухвала від 22.10.2020

Адміністративне

Приморський районний суд м.Одеси

Чернявська Л. М.

Ухвала від 02.01.2020

Адміністративне

Приморський районний суд м.Одеси

Чернявська Л. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні