Ухвала

від 21.08.2007 по справі 20/493-на

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20/493-нА

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "21" серпня 2007 р.                                                           Справа № 20/493-нА

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Горшкової Н.Ф.

суддів:                                                                        Майора Г.І.

                                                                                   Філіпової Т.Л.

при секретарі                                                             Щепанській Т.П. ,

за участю представників сторін:

від позивача:     Колісник Б.О., довіреність №7 від 17.08.2007р.,

від відповідача: Ільницький М.Д., довіреність №22600/9/10 від 18.06.2007р.,                   Качуринець Ю.П., довіреність №22601/9/10 від 18.06.2007р.,

                            Кундиловська М.М., довіреність №22679/9/10 від 18.06.2007р.,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому, м. Хмельницький                                                                                                                   

на постанову господарського суду Хмельницької  області

від "20" лютого 2007 р. у справі № 20/493-нА (суддя Гладій С.В.)

за позовом Приватного підприємства "БіКар",  м. Хмельницький  

до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому, м. Хмельницький

про визнання протиправним та скасування рішення №0011402303/0/5206

від06.12.2006 року,

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2006 року приватне підприємство "БіКар" подало до господарського суду Хмельницької області позов про визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому №0011402303/0/5206 від 06.12.2006р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій (а.с.2-3).

Постановою господарського суду Хмельницької області від 20.02.2007р. позов задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення від 06.12.2006р. №0011402303/0/5206 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 3750грн.

Крім того, стягнуто з Державного бюджету України на користь приватного підприємства "БіКар" судовий збір в розмірі 3,40 грн. (а.с. 57,58).

Задовольняючи позов, місцевий господарський суд виходив з того, що позовна заява підтверджується належними доказами, позов заявлений у відповідності до вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим є обґрунтований, оскільки, відповідачем не доведено факту вчинення позивачем порушення передбаченого п.1 ст.17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Не погоджуючись з прийнятою постановою, ДПІ у м. Хмельницькому подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вищевказану постанову суду з підстав порушення норм матеріального права та невідповідності висновків, викладених у постанові, обставинам справи, та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, відповідач посилається на те, що судом першої інстанції не прийнято до уваги вимоги ст. 1 Цивільного кодексу України, оскільки цією статтею визначено, що до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом, а також ст.ст. 1,2,3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Зазначає, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку з приводу того, що відповідачем безпідставно застосовано штрафну санкцію в розмірі 3750грн. відповідно до п.1 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", суд першої інстанції вважає, що угода між покупцем (в особі представника відповідача) та продавцем (в особі позивача) щодо купівлі автомобіля не відбулася, в зв'язку з чим позивач правомірно не видав розрахунковий документ на суму 750 грн. покупцю.

Вказує, що місцевий господарський суд безпідставно посилається на постанову Хмельницького міськрайонного суду від 04.12.2006р., оскільки згадана постанова винесена відносно посадової особи ПП "БіКар" щодо вчинення останньою адміністративного правопорушення, а штрафна (фінансова) санкція в розмірі 3750грн. застосована до юридичної особи за порушення вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Представники відповідача в засіданні суду апеляційну скаргу підтримали в повному обсязі.

Приватне підприємство "БіКар" у запереченні на апеляційну скаргу та його представник в судовому засіданні заперечили проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, вважають постанову господарського суду Хмельницької області обґрунтованою, в зв'язку з чим просять залишити її без змін, а апеляційну скаргу ДПІ у                                                  м. Хмельницькому - без задоволення. Зазначають, що договір вважається укладеним  (вчиненим) в письмовій формі лише при одночасній наявності вказаних двох умов  (підписання договору уповноваженою особою та скріплення тексту  договору печаткою  юридичної особи), підписання договору без скріплення його печаткою юридичної особи або ж, навпаки, скріплення тексту договору лише печаткою юридичної особи без підписання його уповноваженою особою відповідно до норм Цивільного кодексу України не вважається, що договір є укладеним в письмовій формі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального законодавства,  апеляційний господарський суд вважає скаргу необґрунтованою, виходячи з наступного:

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 27 листопада 2006 року відповідачем проведена планова виїзна перевірка щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу приватним підприємством "БіКар", за результатами якої складено акт№001452 (а.с.5).

В акті зазначено, що позивачем в порушення вимог п.1, п.2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", не застосовано реєстратор розрахункових операцій при проведенні операції: отримано кошти за передоплату автомобіля Фіат Гранд Пунто в сумі 750грн., чек не видано.

За результатами перевірки, на підставі вказаного акта відповідачем прийнято рішення від 06.12.2006р. №0011402303/5206 про застосування до приватного підприємства "БіКар" штрафних (фінансових) санкцій в сумі 3750,00грн. (а.с.6).

З матеріалів справи вбачається, що в ході проведення перевірки позивача, перевіряючим Ільницьким М.Д. з ПП "БіКар" укладався договір купівлі-продажу транспортного засобу №55 від 27.11.2006р. (а.с.23).

Згідно до п.2 договору, в рахунок належних з покупця платежів за автомобіль, на підтвердження своїх зобов'язань за даним договором та на забезпечення їх виконання останній сплачує продавцю завдаток в розмірі 750 грн., протягом двох банківських днів з моменту підписання даного договору.

Відповідно до п.8 вказаного договору передбачено, що цей договір вступає в дію з моменту його підписання.

Договір купівлі-продажу транспортного засобу №55 від 27.11.2006р.  підписаний лише одною стороною - покупцем.

Згідно ст. 639 Цивільного кодексу України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо  сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Враховуючи вимоги ст. 639 Цивільного кодексу України, договір №55 від 27.11.2006р. не є укладеним, так як від підписаний лише однією стороною - покупцем (відповідачем), в зв'язку з чим позивачем правомірно не було видано розрахунковий документ на суму 750 грн. покупцю.

Як вбачається з матеріалів справи та підтвердили в судовому засіданні перевіряючі, кошти в сумі 750,00 грн. були вручені Ільницьким М.Д., на території підприємства, менеджеру, а не сплачені бухгалтеру в приміщенні каси, де знаходиться реєстратор розрахункових операцій, тобто особі, відповідальній за проведення розрахункових операцій гроші перевіряючими не сплачувались.

Крім того, постановою Хмельницького  міськрайонного суду від 04.12.2006р. закрито провадження у справі щодо вчинення бухгалтером підприємства правопорушення передбаченого ст. 155-1 КУпАП за відсутністю в її діях складу правопорушення. Вищезгаданою постановою встановлено, що бухгалтер на момент  перевірки на підприємстві була відсутня, що спростовує доводи відповідача.

З огляду на викладене, відповідачем безпідставно застосовано штрафну санкцію в розмірі 3 750 грн. відповідно до п.1 ст.17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Заперечення відповідача в апеляційній скарзі щодо неправомірного застосування господарським судом при вирішенні спору норм Цивільного кодексу України колегія суддів не приймає до уваги і вважає необґрунтованим, оскільки із змісту пунктів 1,2 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" випливає, що розрахункові операції через РРО проводяться при здійсненні покупки товарів чи наданні послуг, тобто при укладенні угод (правочинів), які регулюються цивільним законодавством і відповідно до цивільного законодавства вирішується питання щодо здійснення факту укладення договору купівлі-продажу майна (товару) чи надання послуг.

З врахуванням викладених обставин колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що господарський суд першої інстанції  обґрунтовано скасував рішення ДПІ у м.Хмельницькому від 06.12.2006р. №0011402303/0/5206 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 3750 грн.

Судовою колегією не встановлено порушень або неправильного застосування норм процесуального чи матеріального права судом першої інстанції, які можуть бути підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Доводи відповідача, наведені в апеляційній скарзі, спростовуються матеріалами справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Постанова господарського суду Хмельницької області від 20 лютого 2007 року у справі №20/493-НА відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для скасування вказаної постанови та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160,195,196,198,200,205,206,212,254, п.п. 6 і 7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Постанову господарського суду Хмельницької області від 20 лютого2007 року у справі №20/493-нА залишити  без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі.

3. Справу №20/493-нА повернути до господарського суду Хмельницької області.

Головуючий суддя                                                                 Горшкова Н.Ф.

судді:

                                                                                           Майор Г.І.  

                                                                                           Філіпова Т.Л.  

Віддрук. 4 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу

3- відповідача

4 - в наряд