Постанова

від 28.08.2007 по справі 6/160-д

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

6/160-Д

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "28" серпня 2007 р.                                                           Справа № 6/160-Д

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  

суддів:                                                                        

при секретарі                                                             ,

за участю представників сторін:

від позивача:     Стретович І.О., довіреність від 28.08.2007 р.,

від відповідачів: не з'явилися,

від прокуратури : прокурор відділу прокуратури Житомирської області  Сидоренко О.П., посвідчення  № 45 від 27.05.2004 р.,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Андрушівкацукор", м. Андрушівка  

на рішення господарського суду Житомирської області

від "03" травня 2007 р. по, у справі № 6/160-Д ( суддя  Терлецька - Байдюк Н.В. )

за  позовом Прокурора Андрушівського району в інтересах держави  в особі Національної акціонерної компанії "Украгролізинг", м. Київ в особі Житомирської філії Національної акціонерної  компанії  "Украгролізинг", м. Житомир

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мцирі", с. Гальчин Андрушівського району

та до Товариства  з обмеженою відповідальністю " Андрушівкацукор " , м. Андрушівка   

про  визнання  недійсним договору купівлі - продажу  

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 03.05.2007 р.у справі № 6/160-Д  задоволено позов Прокурора Андрушівського району в інтересах держави  в особі Національної акціонерної  компанії  "Украгролізинг", м. Київ   в особі Житомирської філії Національної акціонерної  компанії  "Украгролізинг", м. Житомир до  Товариства  з обмеженою відповідальністю "Мцирі", с. Гальчин   Андрушівського району та до Товариства  з обмеженою відповідальністю " Андрушівкацукор " , м. Андрушівка про  визнання  недійсним договору купівлі - продажу.

Визнано недійсним  договір  купівлі - продажу  від 01.09.2005 року, укладений  між Товариством  з обмеженою відповідальністю " Андрушівкацукор " та  Товариством   з обмеженою відповідальністю "Мцирі" з моменту його укладення.

Товариству  з обмеженою відповідальністю " Андрушівкацукор " повернути   Товариству    з обмеженою відповідальністю "Мцирі" все майно,  отримане  по договору купівлі -  продажу  від 01.09.2005 р. -  агрегат грунтообробний АП - 6.

Товариству    з обмеженою відповідальністю "Мцирі" повернути Товариству  з обмеженою відповідальністю " Андрушівкацукор " кошти в сумі 24000,00 грн.,  отримані в якості  оплати  вартості  агрегату  грунтообробний АП - 6.

Стягнуто з Товариства  з обмеженою відповідальністю " Андрушівкацукор "  42,50 грн. витрат по сплаті державного мита та 59,00 грн. - витрат  на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Стягнуто  з Товариства   з обмеженою відповідальністю "Мцирі" 42,50 грн. витрат по сплаті державного мита та 59,00 грн. - витрат  на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Товариство  з обмеженою відповідальністю " Андрушівкацукор ", не погоджуючись із прийнятим рішенням, вважаючи, що судом першої інстанції  при його прийнятті допущено порушення норм процесуального права, звернулося до Житомирського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою про його скасування.

Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги, особа, що її подала,  зазначає:

-  прокурор при зверненні до суду в інтересах  держави  невірно визначив  орган, уповноважений здійснювати відповідні функції держави у спірних  правовідносинах;

- предмет позову стосується відносин  купівлі - продажу  агрегату грунтообробний  АП - 6, а не правовідносин,  в яких зачіпаються інтереси держави.

У судовому засіданні  представник  позивача  та прокурор  заперечили проти доводів апеляційної скарги ТОВ " Андрушівкацукор ", вважаючи їх необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Просять залишити без змін  рішення господарського суду Житомирської області від 03.05.2007 р.

Представники ТОВ " Мцирі "    у судове засідання  не з'явилися, причини неявки суд не повідомили,  про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчить реєстр  рекомендованої кореспонденції  Житомирського апеляційного господарського суду від 14.06.2007 р.  про надіслання відповідачу  ухвали про призначення  розгляду апеляційної  скарги на  28.08.2007 року.

Представники  ТОВ  " Андрушівкацукор "  у зв'язку з неможливістю  явки  у судове засідання представника  товариства,  28.08.2007 р.  на  адресу суду надіслали клопотання ( вх. № 401 ), в якому просили     розгляд  справи відкласти.

Враховуючи положення  ст. 101 ГПК України  про межі перегляду  справ в апеляційній  інстанції, колегія суддів вважає, що  неявка у судове  засідання  відповідачів  не перешкоджає  розглядові апеляційної скарги  ТОВ " Андрушівкацукор " за наявними у матеріалах  справи документами.

Заслухавши у судовому  засіданні  повноважного представника позивача та  прокурора, обговоривши доводи апеляційної скарги ТОВ " Андрушівкацукор " ,  перевіривши матеріали справи,  дослідивши  правильність застосування  судом  першої інстанції  норм матеріального та процесуального права при  прийнятті  оскаржуваного рішення, колегія суддів  дійшла висновку про те, що  апеляційна скарга  не підлягає задоволенню  з наступних підстав.

Між  Національною акціонерною компанією   "Украгролізинг" - Лізингодавець  та ТОВ  "Мцирі" - Лізингоотримувач 13.03.2003 року  укладено договір  фінансового лізингу № 6-03-138.

Предметом зазначеної угоди є  передача Лізингодавцем  Лізингоодержувачу  у виключне платне  користування на визначений  договором строк  об'єкт  лізингу, визначений у додатках  до договору, що є власністю  Лізингодавця ( а. с. 9-11 ).

Строк  лізингу ( п. 2.2 договору ) становить  п'ять  років, який відраховується  з моменту підписання акта прийому - передачі  між Сторонами  і Продавцем                                       ( трьохсторонній акт ).

Відповідно до п.2.4  угоди передача об'єкта  лізингу  здійснюється на підставі трьохстороннього  акта.

Додаток  до договору № 6-03-138   від 13.03.2003 р. свідчить про те, що Продавцем об'єкту лізингу є ВАТ " Уманьферммаш ",  а його найменування -  агрегат   грунтообробний АП - 6, за ціною однієї одиниці  з врахуванням ПДВ -  30960,00 грн.

У пункті  7.2  договору сторони погодили, що протягом дії  договору  об'єкт лізингу  є власністю Лізингодавця; Лізингоодержувач  не має права  передавати об'єкт лізингу в суборенду,  сублізинг,  заставляти чи відчужувати  в іншій спосіб ( п.7.3).

Як передбачено п.7.5 угоди  після закінчення  строку дії  договору і/або  виконання зобов'язань по сплаті  лізингових платежів у повному  обсязі, об'єкт лізингу  переходить  у власність Лізингоодержувача  та передається  останньому по акту приймання - передачі.

Об'єкт лізингу  підлягає обов'язковій  реєстрації Лізингоодержувачем на його ім'я, за його кошт у порядку,  встановленому законодавством. У Свідоцтві  про реєстрацію  об'єкта лізингу обов'язково  зазначається : " Без  права відчуження  чи передачі іншій  фізичній  або юридичній особі ".

Як вбачається  з матеріалів справи, ВАТ " Уманьфарммаш " на умовах договору купівлі - продажу № 03-47к від 21.02.2003 р., укладеного між НАК                                  " Украагролізинг "  передало, а ТОВ " Мцирі "  на умовах договору фінансового лізингу №  6-03-138  від 13.03.2003 р., укладеного з НАК  " Украагролізинг " прийняло  об'єкт лізингу ( сільськогосподарську техніку ) - агрегат   грунтообробний АП - 6, про  що свідчить  акт приймання - передачі  сільськогосподарської техніки  № 6 від 18.04.2003 р. ( а.с. 12 ).

18.06.2003 р. між  Національною акціонерною компанією "Украгролізинг" - Заставодержатель та Товариством  з обмеженою відповідальністю " Мцирі"  укладено  договір про забезпечення  вимоги  заставодержателя, що випливає  із договору фінансового лізингу № 6-03 - 138 від 13.03.2003 року, укладеного  між ТОВ " Мцирі"  та заставодержателем, за умовами якого  ТОВ " Мцирі "  зобов'язується  виконувати  всі умови,  викладені в договорі  фінансового лізингу № 6-03-138 від 13.03.2006 р., з терміном дії до 13.03.2008 р., виступає заставодавцем  та гарантує  належним йому майном  своєчасне та повне виконання  умов договору фінансового лізингу    № 6-03 - 138 ( а.с. 13 ).

Предметом договору застави  є майнове право на  майбутній урожай цукрового буряку та сам врожай  цукрового буряку посіву 2003 року на площі 10 га., що знаходиться на полях  у с. Гальчин Андрушівського району. Оціночна  експертна вартість  предмету застави  становить 21927,00 грн.

Зазначений договір 18.06.2003 року посвідчено приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу  та зареєстровано у реєстрі за № 2445.

Як  свідчать матеріали  справи,  до закінчення  строку  дії договору фінансового лізингу № 6-03-138 , тобто, до 13.03.2008 року, ТОВ  "Мцирі", не отримавши дозволу  від  Національної акціонерної компанії "Украгролізинг", 01.09.2005р. між                               ТОВ " Андрушівкацукор " - Покупець    уклало  договір, предметом якого  є  передача Продавцем у власність  Покупця  товару та зобов'язання останнього  сплатити  вартість і прийняти  товар, номенклатура і кількість  якого вказана у додатках,  що є невід'ємною частиною  договору ( а.с.6 ).

У додатку  № 1  до даного договору зазначено про те, що  ТОВ  "Мцирі" - Продавець продало , а ТОВ " Андрушівкацукор " - Покупець купило агрегат грунтообробний АГ - 6 по ціні  24000,00 грн. з урахуванням  ПДВ ( а.с. 8 ).

Купівля - продаж  зазначеного  агрегату підтверджується  також  актом прийому - передачі товару від 01.09.2005 року та наявними в матеріалах справи банківськими виписками : №*БВ-000158 за 12.08.05р., №*БВ-000170 за 22.08.05р., №*БВ-000191 за 31.08.05р., №БВ-000308 за 05.09.05р., №*БВ-000238 за 04.10.05р. про перерахування ТОВ " Андрушівкацукор " Товариству  з обмеженою відповідальністю  " Мцирі " вартості агрегату в загальній сумі 24000,00грн.(а.с.47-51), поясненнями, відібраними  помічником  прокурора Андрушівського району Балулуковим О.О. від  в.о.директора ТОВ "Мцирі" Боримського  О.Т. (а.с.64).

Отже, ТОВ " Мцирі "  продало ТОВ " Андрушівкацукор " агрегат  грунтообробний АГ - 6, а в лізинг    ТОВ " Мцирі "  отримало  від позивача  агрегат грунтообробний                    АП - 6.

Акт обстеження майна, яке  належить НАК " Украгролізинг " та знаходиться  на території ПП " Яроповичі ", складений комісією  у складі помічника прокурора Андрушівського району  Балулукова О.О., заступника директора Житомирської філії НАК " Украгролізинг " та бригадира тракторної  бригади                               ПП " Яроповичі ", підтверджує те, що агрегат грунтообробний АП - 6 виробництва                      ВАТ   " Уманьферммаш ", заводський № 501, 2003 року  випуску, що належить на праві власності  позивачу, куплений  ТОВ " Андрушівкацукор ", як  агрегат грунтообробний               АГ-6 ( а.с. 63 ).

Зазначений  факт підтверджується також  довідкою ТОВ " Андрушівкацукор "  від  28.03.2007 № 162 про знаходження  агрегату на балансі підприємства ( а.с. 62 ), довідкою ВАТ " Уманьферммаш " від 28.04.2007 р. № 797 на підтвердження заводського номеру агрегату -501 ( а.с. 67 )  та фотознімками ( а.с. 68-73 ).

Враховуючи викладені обставини та аналізуючи зібрані по справі докази  колегія суддів вважає, що за умовами п.7.3  договору фінансового лізингу  ТОВ " Мцирі " не мало право  продавати Товариству з обмеженою відповідальністю                                            " Андрушівкацукор "  отриманий у лізинг агрегат грунтообробний.

Статтею 658 ЦК України передбачено,  що право продажу  товару  належить  лише власникові товару. Якщо продавець товару  не є його власником, покупець набуває  право власності  лише у випадку, якщо власник  не має права  вимагати  його повернення.

Крім того, продавець зобов'язаний  попередити  покупця про  всі права  третіх осіб на  товар, що продається ( ст. 659 ЦК України ).

Пунктом 7.1 договору фінансового  лізингу № 6-03-138 передбачено, що протягом дії  зазначеного договору об'єкт лізингу є власністю  Лізингодавця, тобто, Національної акціонерної  компанії    "Украгролізинг", м. Київ.

У відповідності до вимог ч.1 ст. 203 ЦК України зміст  правочину не може суперечити  цьому Кодексу, іншим актам  цивільного законодавства, а також моральним  засадам суспільства.

Підставою недійсності правочину  є недодержання  в момент його вчинення   стороною вимог, які встановлені  частиною  першою ст. 203 ЦК України (  ч.1 ст. 215 ЦК України ).

Частиною 1 ст.216 ЦК України  передбачено, що  недійсний правочин  не створює юридичних наслідків , крім  тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності  правочину  кожна із сторін  зобов'язана  повернути  другій стороні все, що вона одержала  на виконання  цього правочину, а в разі  неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане  полягає у користуванні майном - відшкодувати  вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Тобто, аналіз зазначеної норми Цивільного  Кодексу дає підстави стверджувати,  що настає двостороння реституція, якою є повернення  сторін  правочину  у той майновий стан,  в якому вони перебували  до його вчинення.

За наведених обставин та з аналізу  вищезазначених вимог Закону, колегія суддів вважає, що місцевий господарський  суд дійшов вірного висновку, визнавши недійсним договір купівлі - продажу від 01.09.2005 року., укладений між                                         ТОВ " Андрушівкацукор"  та ТОВ " Мцирі "

Матеріалами справи також підтверджується те, що у зв'язку  із  заборгованістю Товариства  з обмеженою відповідальністю " Мцирі "  по сплаті лізингових платежів  перед   позивачем, про  що свідчить довідка   НАК "Украгролізинг", м. Київ   в особі Житомирської філії Національної акціонерної  компанії  "Украгролізинг", м. Житомир від 22.11.2006 р. № 340 ( а.с. 15 ) рішенням господарського суду Житомирської області від  20.10.2005 р. у справі № 8/2016  стягнуто з ТОВ " Мцирі "  на користь НАК "Украгролізинг", м. Київ   в особі НАК  "Украгролізинг", м. Житомир 3262,49 грн. основного боргу, 610,87 грн. пені, 481,72 грн. штрафу ( а.с.33,34 ).

При цьому колегія суддів вважає  за необхідне зазначити, що невірними та такими, що не грунтуються  на чинному законодавстві України є  доводи особи, що подала апеляційну скаргу про те, що  прокурор при зверненні до суду в інтересах  держави  невірно визначив  орган, уповноважений здійснювати відповідні функції. держави у спірних  правовідносинах.

Як вбачається з матеріалів справи, прокурор Андрушівського району в інтересах  держави в особі Національної акціонерної  компанії  "Украгролізинг", м. Київ   в особі Житомирської філії Національної акціонерної  компанії  "Украгролізинг",                  м. Житомир, вважаючи, що реалізація   Товариством з обмеженою відповідальністю   "Мцирі"   агрегату грунтообробного причіпного  до тракторів  класу 3т.с. АП - 6                      ТОВ " Андрушівкацукор " за 24000,00 грн.  та не сплата ТОВ " Мцирі "  позивачу лізингових платежів  завдала  збитків інтересам держави у розмірі 13548,80 грн.,  звернувся до  господарського суду Житомирської області  з позовом, в якому просив  визнати неукладеним договір  купівлі - продажу від 01.09.2005 р., укладений  між ТОВ               " Мцирі " та ТОВ " Андрушівкацукор " із застосуванням до сторін  відповідно  до даного договору   двосторонньої реституції ( а.с. 3-5 ).

Згідно приписів ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

У рішенні Конституційного Суду України у справі за поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст.2 АПК України від 08.04.1999 року №3-рп/99 зазначено, що  під поняттям “орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах” потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади. Інтереси держави можуть збігатися повністю або частково з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств із часткою державної власності у статутному фонді. Держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Згідно Статуту НАК "Украгролізинг", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2001 р. N 354, ВАТ "Національна акціонерна компанія  "Украгролізинг"  утворене Кабінетом Міністрів  України  на  виконання  Указу Президента України від 23 лютого  2001  р.  N  111 "Про додаткові заходи щодо дальшого розвитку лізингу в аграрному секторі економіки" та інших актів законодавства України (п.1.1 Статуту).

Компанія підпорядкована Кабінету Міністрів України (п.1.3 Статуту), форма власності - загальнодержавна , про що свідчить Довідка ЄДРПОУ № 20-1755 від 18.06.2001 р. ( а. с. 20 ).

НАК "Украгролізинг" утворена з метою сприяння реалізації державної політики в агропромисловій сфері, забезпечення ефективного функціонування і розвитку сільськогосподарського виробництва шляхом передачі сільськогосподарським товаровиробникам на умовах лізингу машин та обладнання, надання виробничих послуг, організації технічного сервісу та для  одержання  прибутку від провадження підприємницької діяльності (п.3.1 Статуту).

Компанія  є  відкритим акціонерним товариством,  володіє пакетом акцій,  що належить державі, та майном  підприємств, які входять до її складу, і провадить виробничо-фінансову діяльність (п.4.1 Статуту).

Порушення інтересів держави, як зазначив прокурор, полягає у неповерненні  ТОВ " Мцирі "  бюджетних коштів  за отриману на умовах  договору лізингу сільськогосподарської  техніки та унеможливлення їх подальшого спрямування  на реалізацію державної політики  щодо закупівлі  нової техніки для потреб  агропромислового комплексу.

З урахуванням  викладеного, колегія суддів вважає, що прокурор Андрушівського району при зверненні  з позовом до господарського суду Житомирської області  визначив в  чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтував  необхідність їх захисту, а також  вірно вказав орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Підсумовуючи  вищенаведене,   оскільки ТОВ  " Андрушівкацукор " у супереч вимог ст. 33 ГПК України не доведено тих обставин, на які відповідач  посилався як на підставу своїх вимог та заперечень по справі, колегія суддів вважає, що оскаржене  рішення суду  першої інстанції є законним та обгрунтованим , таким, що відповідає матеріалам справи та вимогам чинного законодавства України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційної скарги ТОВ  " Андрушівкацукор " .

 Керуючись ст.ст.  101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Житомирської області від 03 травня 2007 року у справі №6/160-Д залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Андрушівкацукор", м. Андрушівка  - без задоволення.

2. Справу № 6/160-Д повернути до господарського суду Житомирської області.

Головуючий суддя                                                                  

судді: