Постанова

від 21.10.2020 по справі п/811/348/14

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 жовтня 2020 року м. Дніпросправа № П/811/348/14

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),

суддів: Прокопчук Т.С., Шлай А.В.,

за участю секретаря судового засідання Іотової А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області

на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.06.2020 року, (суддя суду першої інстанції Пасічник Ю.П.), прийняту в м. Кропивницький, в адміністративній справі №811/348/14, за позовом Селянського фермерського господарства Каспрішина Андрія Васильовича до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про скасування податкового повідомлення- рішення,-

в с т а н о в и в :

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 червня 2020 року призначено в адміністративній справі №811/348/14 судово-економічну експертизу.

Не погодившись з ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.06.2020 року, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм процесуального права просить оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні клопотання про призначення експертизи.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ревізорами податкового органу під час перевірки досліджено всі первинні документи, що передавалися позивачем до перевірки, про що зазначено в самому акті перевірки. Документи, що не були надані до перевірки без зазначення поважних причин, є такими, що відсутні у платника податків, а тому не повинні досліджуватись ні судом, ні експертом, що не порушувати баланс прав та інтересів у правовідносинах та не впливати на об`єктивний розгляд спору. Крім того, відповідач зазначає, що в рамках розгляду справи, позивач не зазначає про будь-які арифметичні помилки та неточності у розрахунках ревізорів (спір щодо правильності нарахованих сум - відсутній), в даному випадку існує лише спір про право, відтак призначення експертизи не є необхідним.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що СФГ Каспрішина А.В звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0000012200 від 08.08.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 1 858 425.00 грн., у тому числі 732 532.00 грн. основного платежу та 1 125 893.00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

18.06.2020 року від позивача до суду першої інстанції надійшло клопотання про призначення судово-економічної експертизи. Клопотання обґрунтоване тим, що ні директор, ні бухгалтер підприємства не мають спеціальних знань в галузі економіки, тому для повного та всебічного розгляду справи необхідним є призначення експертизи.

Судом першої інстанції клопотання позивача задоволено, призначено судово-економічну експертизу та поставлено перед експертом наступні запитання:

1. Чи підтверджується документально зазначене в акті Долинської МДПІ від 25.07.2013 року №537/2200/30898817 заниження податку на додану вартість в сумі 942760.00 грн. за лютий, березень та квітень 2012 року і донарахування до сплати податку на додану вартість;

2. Чи підтверджується документально зазначене в акті Долинської МДПІ від 25 липня 2013 року №537/2200/30898817 завищення податку на додану вартість по скороченій декларації в сумі 942760.00 грн. за лютий, березень та квітень 2012 року;

3. Чи підтверджується документально обсяги господарських операцій та проведення розрахунків за період з 01.02.2012 року по 29.02.2012 року з суб`єктами господарювання ТОВ Кіровограднафтопостач на суму 790000.00 грн., ФОП ОСОБА_1 на суму 412800.00 грн.

Задовольняючи клопотання про призначення експертизи суд першої інстанції виходив з того, що призначення експертизи є необхідним для повного та всебічного розгляду даної справи.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно ч.1, 4 ст. 102 КАС України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Відповідно до ч. 5 та 6 ст. 102 КАС України, учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їх думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

За змістом статті 72 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, - це висновки експертів та показання свідків.

Відповідно до статті 73 КАС належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

При цьому, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (частина перша статті 90 КАС).

Необхідно зазначити, що судова експертиза призначається у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмету доказування.

Предметом доказування у даній справі виступає правомірність та обгрунтованість прийняття податковим органом податкового повідомлення - рішення №0000012200 від 08.08.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 1 858 425.00 грн., у тому числі 732 532.00 грн. основного платежу та 1 125 893.00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Як видно з матеріалів справи оскаржуване податкове повідомлення -рішення прийнято на підставі висновків акту перевірки про завищення позивачем сум податку на додану вартість, завищення податку на додану вартість по скороченій декларації. Висновки акту перевірки ґрунтуються на дослідженні податковим органом документів первинної податкової документації по господарським операціям а також статистичної звітності позивача по обсягу вирощування та продажу продукції власного виробництва. Фактично під час перевірки податковим органом зроблено висновок про відсутність у позивача права на спеціальний режим оподаткування.

Позивач проти висновків податкового органу заперечує, наводить суду доводи по суті питання щодо наявності у нього права на спеціальний режим оподаткування, та вказує на правомірність формування податку на додану вартість із посиланням на документи первинного бухгалтерського обліку та статистичну звітність.

При цьому, позивач ні в адміністративному позові ( з урахуванням уточнень) ні в клопотанні про призначення експертизи не наводить доводів з приводу того, що податковим органом було неправильно обраховано суми заниження та завищення СФГ Каспрішина А.В. податкових зобов`язань, не вказано на наявні в акті перевірки арифметичні помилки, невідповідності в розрахунках до оскаржуваної ППР.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що в даній справі між сторонами наявний лише спір про право, а питання математичного обрахування сум обов`язкових платежів, або специфіки ведення бухгалтерського обліку в розрізі певних сум проведених господарських операцій, в даному випадку не є предметом доказування.

Отже, оцінку спірним відносинам може бути надано судом під час розгляду справи на підставі встановлених обставин та досліджених доказів, а призначення експертизи не є необхідним, оскільки в даному випадку дослідження предмету доказування не вимагає наявності специфічних знань в галузі економіки та бухгалтерського обліку.

Більше того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що в матеріалах справи міститься постанова Верховного Суду від 21.02.2020 року у даній справі про скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанції в частині та направлення справи на новий розгляд, в якій Верховний Суд зазначає, що для правильного вирішення даної справи необхідно встановити чи відповідає позивач критеріям платника фіксованого сільськогосподарського податку в розумінні ст. 209 ПК України. Вказує, що суд має дослідити належним чином оформлені докази на підтвердження факту вирощування, збирання та переробки сільськогосподарської продукції у заявлених обсягах, зокрема, але не виключно, актів оприбуткування вирощеної продукції та інших документів з виконання робіт з переробки сільськогосподарської продукції, її транспортування, складенням яких опосередковують господарські операції у межах даного виду господарської діяльності, наявність необхідних трудових ресурсів, які з урахуванням сутності спірних операцій, були б об`єктивно необхідними суб`єкту господарювання для здійснення суме ним повного виробничого циклу вирощування сільськогосподарських культур у вказаних обсягах, а саме земельних угідь, придатних для вирощування культур, найманих працівників, сільськогосподарської техніки, тощо.

Відтак, в постанові Верховного Суду від 21.02.2020 року у даній справі також вказано, що судами під час нового розгляду справи дослідження обставин має бути проведено саме в контексті наявності у позивача права на спеціальний режим оподаткування, посилань на необхідність проведення у даній справі специфічних досліджень в інших галузях ніж право постанова ВС не містить.

Зважаючи на вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню, оскільки потреба у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмету оскарження, відсутня.

З урахуванням на вищевказане, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність скасування ухвали Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 червня 2020 року та прийняття нової постанови про відмову в призначенні експертизи.

Керуючись ст. 243,ст. 308,ст. 310,ст. 317,ст. 321 КАС України,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області - задовольнити.

Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 червня 2020 року в адміністративній справі №811/348/14- скасувати та прийняти нову постанову.

Відмовити в задоволенні клопотання Селянського фермерського господарства Каспрішина Андрія Васильовича про призначення судово-економічної експертизи.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Постанова в повному обсязі складена 22.10.2020 року.

Головуючий - суддя О.О. Круговий

суддя Т.С. Прокопчук

суддя А.В. Шлай