Постанова

від 21.10.2020 по справі 640/21923/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/21923/18 Суддя (судді) першої інстанції: Добрівська Н.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Аліменка В.О.,

Безименної Н.В.

за участю секретаря судового засідання: Лещенко В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 червня 2020 року (справу розглянуто в порядку письмового провадження) у справі за адміністративним позовом Малого приватного підприємства Будкваліфкадри до Головного управління Держпраці у Київській області про визнання неправомірними та скасування припису та постанови, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2018 року позивач, Мале приватне підприємство Будкваліфкадри , звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просив:

- визнати неправомірним та скасувати припис Головного управління Держпраці у Київській області №790/1063/АВ/П від 30 липня 2018 року про усунення виявлених порушень;

- визнати неправомірним та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Київській області №КВ790/1036/АВ/ТД/ФС-373 від 14 серпня 2013 року про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 червня 2020 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідачем подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Апелянт в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що цивільно-правові договори, укладені позивачем із фізичними особами, за своїм змістом відповідають трудовим договорам незалежно від їх назви, тому відповідач дійшов висновку, що фізичні особи були фактично допущені до роботи без оформлення трудового договору, що передбачає накладення штрафу в тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного такого працівника щодо якого скоєно порушення.

16 жовтня 2020 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив Малого приватного підприємства Будкваліфкадри , в якому позивач підтримує позицію суду першої інстанції.

Заслухавши в судовому засіданні суддю доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Мале приватне підприємство Будкваліфкадри (код ЄДРПОУ 30300419) зареєстроване у Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 15 лютого 1999 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №073155.

Відповідно до копії ліцензії Міністерства освіти і науки України, Малому приватному підприємству Будкваліфкадри надано дозвіл на здійснення господарської діяльності за напрямом: Освітня діяльність закладів освіти (професійно-технічна освіта) на підставі рішення від 04 липня 2001 року, протокол №34 (вперше), наказу МОН України від 16 вересня 2016 року №1424л (переоформлення).

Згідно з витягом ЛП №03695-000050 з Єдиної державної електронної бази з питань освіти щодо здійснення освітньої діяльності закладу освіти у сфері професійно-технічної освіти позивач здійснює підготовку за такими напрямами: муляр; монтажник з монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій; монтажник електричних підйомників (ліфтів); стропальник; водій навантажувача; оператор котельні; машиніст підіймача щоглового, стоякового й шахтового; машиніст компресорних установок.

Наказом Головного управління Держпраці у Київській області Про проведення інспекційного відвідування НЦ МПП Будкваліфкадри від 06 липня 2018 року №2457 інспектору праці (головному державному інспектору) відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів управління з питань праці Головного управління Держпраці у Київській області Ющенку В.П. та інспектору праці (головному державному інспектору) відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів управління з питань праці Головного управління Держпраці у Київській області Галяну В.М. доручено здійснити проведення інспекційного відвідування з 09 липня по 20 липня 2018 року на предмет додержання законодавства про працю суб`єктом, не оформлення трудових відносин суб`єктом господарювання НЦ МПП Будкваліфкадри , код ЄДРПОУ 30300419, за адресою: 03142, місто Київ, вулиця Доброхотова, будинок 15, квартира 275. Підставою для проведення інспекційного відвідування зазначено рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої з інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством.

На підставі вказаного наказу головним державним інспекторам видано направлення на проведення інспекційного відвідування від 06 липня 2018 року №790.

Як свідчить надана позивачем копія вимоги про надання/поновлення документів №790 від 19 липня 2018 року, вказана вимога була складена у присутності заступника керівника об`єкта відвідування ОСОБА_2 , а також у вимозі зазначено, які документи останній повинен був надати з відмітками про надання та не надання цих документів.

За наслідками проведення інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю, інспектором праці Ющенком В.П. складено акт №КВ790/1063/АВ від 30 липня 2018 року, в якому зазначено, що у присутності генерального директора ОСОБА_3 проведено інспекційне відвідування МПП Будкваліфкадри у період з 19 липня 2018 року по 20 липня 2018 року та встановлено порушення:

- частини 1 статті 21, частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України, а саме, виявлено громадян: ОСОБА_4 , працює на посаді викладача з 02 квітня 2018 року; ОСОБА_5 працює на посаді викладача з 04 грудня 2017 року; ОСОБА_6 працює на посаді викладача з 01 листопада 2017 року; ОСОБА_7 працює на посаді з 01 листопада 2018 року; ОСОБА_8 працює на посаді викладача з 02 жовтня 2017 року; ОСОБА_9 працює на посаді викладача з 02 жовтня 2017 року, ОСОБА_10 працює на посаді викладача з 01 березня 2017 року; ОСОБА_11 працює на посаді викладача з 01 березня 2018 року; ОСОБА_12 працює на посаді викладача з 01 лютого 2017 року та ОСОБА_13 працює на посаді викладача з 01 січня 2017 року.

Примірник акта отримано генеральним директором підприємства 30 липня 2018 року, про що свідчить підпис останнього у відповідній графі акта.

30 липня 2018 року після інспекційного відвідування державним інспектором праці Ющенко В.П. видано генеральному директору підприємства припис про усунення виявлених порушень №790/1063/АВ/П, в якому зазначено про зобов`язання останнього усунути виявлені порушення у строк до 23 серпня 2018 року, примірник якого отримано генеральним директором підприємства 30 липня 2018 року, про що свідчить його підпис у відповідній графі припису.

01 серпня 2018 року позивач надав Головному управлінню Держпраці у Київській області зауваження до акта №КВ790/1063/АВ від 30 липня 2018 року та до припису №790/1063/АВ/П від 30 липня 2018 року, в яких зазначені підстави, з яких позивач заперечує проти встановлених порушень, а також наголошує на тому, що припис виданий в день складення акта, що суперечить вимогам законодавства. Вказані зауваження за наслідками їх розгляду залишені без задоволення Головним управлінням Держпраці у Київській області, про що позивача повідомлено листом від 03 серпня 2018 року №43/2/18/11209.

На виконання вимог припису позивачем надано Головному управлінню Держпраці у Київській області письмові пояснення від 22 серпня 2018 року №131, в яких зазначено, що цивільно-правові угоди підприємства з фахівцями укладені відповідно до вимог Цивільного кодексу України, а їх укладення і виконання не може розглядатись як порушення частини 1 статті 21 та частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України.

Крім того, в матеріалах справи наявна копія рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу №КВ790/1063/АВ/ТД від 08 серпня 2018 року, в якому зазначено, що розгляд справи за наслідками інспекційного відвідування позивача призначено на 14 серпня 2018 року на 10 годину 00 хвилин, про що на адресу позивача направлено повідомлення про розгляд справи про накладення штрафу від 09 серпня 2018 року №4.3/2/18/11430, що підтверджується копією фіскального чеку зі штрих-кодом 0406004803830.

Постановою першого заступника начальника Головного управління Держпраці у Київській області Андрієнка В.С. №КВ790/1063/АВ/П/ТД/ФС-373 від 14 серпня 2018 року за наслідками розгляду справи про накладення штрафу та на підставі акта інспекційного відвідування від 30 липня 2018 року №КВ790/1063/АВ щодо порушень НЦ МПП Будкваліфкадри , встановлено порушення вимог частини 1 статті 21, частини 3 статті 24 КЗпП України, зокрема, НЦ МПП Будкваліфкадри допускає до роботи працівників без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, а саме, підприємством надано 10 договорів, що за своїм змістом відповідають трудовим договорам, а саме, виконавець підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, не може організувати роботу самостійно на власний ризик, отримує заробітну плату за процес праці, а не її результат, надані послуги не споживаються в процесі вчинення певної дії замовником, на підставі чого вирішено накласти на підприємство штраф у розмірі 1 116 900,00 грн.

Вважаючи припис про усунення порушень та постанову про накладення штрафу протиправними, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Суд першої інстанції адміністративний позов задовольнив та зазначив, що укладені позивачем цивільно-правові договори були спрямовані на кінцевий результат, зокрема, за цими договорами кінцевим результатом було надання послуг по проведенню занять та надання консультацій, що дозволяє дійти висновку про відсутність підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку та про наявність підстав вважати виконання роботи на власний ризик, що, в свою чергу, свідчить про те, що вказані обставини характеризують цивільно-правові (договірні) відносини та не були пов`язані із самим процесом праці, що є характерним саме для трудових функцій.

Також, суд першої інстанції вказав, що наявні у справі докази, свідчать про недоведеність виконання трудових обов`язків без укладення трудового договору, що спростовує твердження відповідача про порушення позивачем вимог законодавства про працю, зокрема статті 24 КЗпП України, за що встановлена відповідальність згідно з абзацом другим частини 2 статті 265 КЗпП України, що свідчить про порушення відповідачем вимог законодавства в частині накладення штрафу на позивача.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до частини першої статті 259 Кодексу законів про працю України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким органом, у відповідності до п. 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 (надалі - Положення № 96), є Державна служба України з питань праці (Держпраці), діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Згідно з пп. 6 п. 4 Положення № 96, серед основних завдань Держпраці визначено, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 Положення № 96).

На виконання вказаних положень постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (надалі - Порядок № 295), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування).

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що факт визнання нечинним даного Порядку № 295 постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2019 року у справі № 826/8917/17 мав місце уже після виникнення спірних правовідносин (проведення перевірки та винесення оскаржуваних рішень), відтак, не впливає на зміст спірних правовідносин.

Державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, у тому числі, Держпраці та її територіальних органів (пункт 2 Порядку № 295).

Відповідно до п.п. 19 та 20 Порядку № 295, за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником.

Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування.

У разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об`єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності (пункт 27 Порядку №295).

Так, в акті зазначено, що у присутності генерального директора ОСОБА_3 проведено інспекційне відвідування МПП Будкваліфкадри у період з 19 липня 2018 року по 20 липня 2018 року та встановлено порушення частини 1 статті 21, частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України, а саме, виявлено громадян: ОСОБА_4 , працює на посаді викладача з 02 квітня 2018 року; ОСОБА_5 працює на посаді викладача з 04 грудня 2017 року; ОСОБА_6 працює на посаді викладача з 01 листопада 2017 року; ОСОБА_7 працює на посаді з 01 листопада 2018 року; ОСОБА_8 працює на посаді викладача з 02 жовтня 2017 року; ОСОБА_9 працює на посаді викладача з 02 жовтня 2017 року, ОСОБА_10 працює на посаді викладача з 01 березня 2017 року; ОСОБА_11 працює на посаді викладача з 01 березня 2018 року; ОСОБА_12 працює на посаді викладача з 01 лютого 2017 року та ОСОБА_13 працює на посаді викладача з 01 січня 2017 року.

У акті зазначено, що факт виконання трудових обов`язків вказаними працівниками підтверджуються відомостями розподілу заробітної плати МПП Будкваліфкадри від 01 грудня 2017 року та 28 грудня 2017 року, згідно якої викладачі отримували заробітну плату.

Більш того, зі змісту акта вбачається, що інспектор після аналізу наданих цивільно-правових договорів, укладених з вказаними вище фізичними особами, дійшов висновку про те, що вказані договори за своїм змістом відповідають трудовим договорам, а саме, виконавець підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, не може організувати роботу самостійно на власний ризик, отримує заробітну плату за процес праці, а не її результат, надані послуги не споживаються в процесі вчинення певної дії замовником.

На підставі викладеного, вважаючи, що цивільно-правові договори на вищезазначених осіб за змістом відповідають трудовим договорам, відповідач дійшов висновку, що вказані 10 осіб працюють на МПП Будкваліфкадри без оформлення трудових договорів.

Приписами частини першої статті 21 Кодексу законів про працю України передбачено, що трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина третя статті 24 Кодексу законів про працю України).

Відповідно до абзацу другого частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі, зокрема, фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Отже, як вірно вказав суд першої інстанції, виходячи зі змісту спірних правовідносин, для правильного вирішення справи має значення правова кваліфікація правовідносин між МПП Будкваліфкадри та фізичними особами, зокрема, їх належність до трудових.

Взаємовідносини громадянина і роботодавця можуть виникати як на підставі трудового, так і на підставі цивільно-правового договору. При цьому, сторони цивільно-правової угоди укладають договір в письмовій формі, згідно з вимогами статті 208 Цивільного кодексу України. Такі угоди застосовуються для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання результатів праці, і у разі досягнення зазначеної мети вважаються виконаними і дія їх припиняється.

Основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

Отже, трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №820/1432/17, від 13 червня 2019 року у справі № 815/954/18, від 04 вересня 2019 року у справі № 480/4515/18 та від 26 вересня 2019 року у справі № 0440/5828/18.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом першої інстанції було вірно встановлено наступне:

1) 01 січня 2017 року між МПП Будкваліфкадри (замовник) та ОСОБА_13 (виконавець) укладено цивільно - правовий договір №1, відповідно до умов якого замовник доручив, а виконавець взяв на себе зобов`язання виконати роботи (надати послуги) проведення виробничого навчання в групі стропальник в строк з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року (пункт 1.1. договору).

Також у вказаному договорі зазначено, що виконавець виконує роботу на свій ризик, самостійно організовує виконання роботи, не підлягає під дію правил внутрішнього трудового розпорядку, не має права на допомоги із соціального страхування, не сплачує страхові внески на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народження та похованням.

У відповідності до пунктів 2.1., 2.2. договору за виконану роботу замовник сплачує виконавцеві винагороду за домовленістю. Оплата виконується не пізніше 5го числа наступного місяця з дня прийняття замовником роботи за актом.

У відповідності до наявних в матеріалах справи копій акта здачі - приймання виконаних робіт від 28 лютого 2017 року та звіту, згідно з цивільно-правовим договором №1 від 01 лютого 2017 року, ОСОБА_13 виконав роботи, передбачені умовами договору, а саме, провів виробниче навчання у групі стропальників у лютому 2017 року, на суму 500,00 грн, з яких утримано ПДФО (18%) 90,00 грн та військовий збір (1,5%) 7,50 грн.

При цьому, як свідчать матеріали справи, ОСОБА_13 з 24 лютого 1987 року по теперішній час працює на державному підприємстві Антонов старшим майстром, що підтверджується наданою суду копією довідки від 28 листопада 2018 року №1535.

2) 01 лютого 2017 року між МПП Будкваліфкадри (замовник) та ОСОБА_14 (виконавець) укладено цивільно - правовий договір №2, відповідно до умов якого замовник доручив, а виконавець взяв на себе зобов`язання виконати роботи (надати послуги) проведення занять, надання консультацій, участь у супроводженні навчального процесу центра в строк з 01 лютого 2017 року по 31 грудня 2017 року (пункт 1.1. договору).

Інші умови цивільно - правового договору №2 є аналогічними є умовами цивільно-правового договору №1.

Відповідно до акта здачі - приймання виконаних робіт від 28 лютого 2017 року та звіту, згідно з цивільно-правовим договором №2 від 01 лютого 2017 року, ОСОБА_14 виконав роботи, передбачені умовами договору на суму 1000,00 грн, з яких утримано ПДФО (18%) 237,60 грн та військовий збір (1,5%) 19,80 грн.

Згідно матеріалів справи, ОСОБА_14 з 30 червня 2000 року має статус ветерана праці, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією посвідчення серії НОМЕР_1 .

3) Згідно з наданою суду копією цивільно - правового договору №3 від 01 березня 2017 року, укладеного між МПП Будкваліфкадри та ОСОБА_11 , останній зобов`язався виконати такі роботи: проведення занять, надання консультацій, участь у методичному супроводженні навчального процесу на строк з 01 березня 2017 року по 31 грудня 2017 року.

Інші умови є аналогічними тим, що викладені у вказаних вище цивільно-правових договорах №1 та №2.

У відповідності до наявних в матеріалах справи копій акта здачі - приймання виконаних робіт від 31 березня 2017 року та від 30 квітня 2017 року та звіту, згідно з цивільно-правовим договором №3 від 01 березня 2017 року, ОСОБА_11 виконав роботи, передбачені умовами договору на суму 500,00 грн, з яких утримано ПДФО (18%) 90,00 грн та військовий збір (1,5%) 7,50 грн кожного місяця.

Згідно наявних у справі доказів ОСОБА_11 є пенсіонером органів внутрішніх справ України, що підтверджується копією пенсійного посвідчення.

4) 01 березня 2017 року між МПП Будкваліфкадри (замовник) та ОСОБА_10 (виконавець) укладено цивільно - правовий договір №4, відповідно до умов якого замовник доручив, а виконавець взяв на себе зобов`язання виконати роботи (надати послуги) проведення занять, надання консультацій, взяття участі у супроводженні навчального процесу центра в строк з 01 березня 2017 року по 31 грудня 2017 року (пункт 1.1. договору).

Також у вказаному договорі зазначено, що виконавець виконує роботу на свій ризик, самостійно організовує виконання роботи, не підлягає під дію правил внутрішнього трудового розпорядку, не має права на допомоги із соціального страхування, не сплачує страхові внески на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народження та похованням.

У відповідності до пунктів 2.1., 2.2. договору за виконану роботу замовник сплачує виконавцеві винагороду за домовленістю. Оплата виконується не пізніше 5го числа наступного місяця з дня прийняття замовником роботи за актом.

У відповідності до наявних в матеріалах справи копій актів здачі - приймання виконаних робіт від 31 березня 2017 року, від 30 квітня 2017 року, від 31 травня 2017 року, від 30 червня 2017 року, від 31 липня 2017 року, від 31 серпня 2017 року, від 30 вересня 2017 року, від 31 жовтня 2017 року, від 30 листопада 2017 року, від 29 грудня 2017 року, від 31 січня 2018 року, від 28 лютого 2018 року, від 30 березня 2018 року, від 30 квітня 2018 року, від 31 травня 2018 року, від 30 червня 2018 року, від 31 липня 2018 року та звітів, згідно з цивільно-правовим договором №4 від 01 березня 2017 року, ОСОБА_10 виконала роботи, передбачені умовами договору, а саме, провела заняття в навчальних пунктах та провела консультації у вказаних вище місяцях на певні суми, з яких утримано ПДФО (18%) та військовий збір (1,5%).

В той же час, відповідно до наявної в матеріалах справи копії довідки №734 від 26 листопада 2018 року, виданої Товариством з обмеженою відповідальністю Сокар Петролеум , ОСОБА_10 працює на даному товаристві на посаді начальник відділу, відділу з питань охорони праці Київського регіонального управління з 02 лютого 2015 року по теперішній час.

5) Згідно з умовами укладеного між позивачем та ОСОБА_9 цивільно-правового договору №5 від 02 жовтня 2017 року, остання зобов`язалась виконати роботи (надати послуги): Проведення, надання консультацій та участь у методичному супроводженні навчального процесу навчального центру у строк з моменту підписання та до 31 грудня 2018 року. Інші умови договору є аналогічними тим, що вказані й у інших досліджених судом договорах.

Згідно з наявними матеріалах справи копіями актів здачі - приймання виконаних робіт від 31 жовтня 2017 року, від 30 листопада 2017 року, від 29 грудня 2017 року та звітів, згідно з цивільно-правовим договором №5 від 02 жовтня 2017 року, ОСОБА_9 виконала роботи, передбачені умовами договору, у вказаних вище місяцях на певні суми, з яких утримано ПДФО (18%) та військовий збір (1,5%).

В той же час, відповідно до наявної в матеріалах справи копії пенсійного посвідчення серії НОМЕР_2 , ОСОБА_9 перебуває на обліку Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за віком.

6) 02 жовтня 2017 року між позивачем та ОСОБА_15 укладено цивільно-правовий договір №6, за умовами якого останній взяв на себе зобов`язання провести заняття, надати консультації та прийняти участь у методичному супроводженні навчального процесу навчального центру на строк до 31 грудня 2018 року, який в подальшому було продовжено до 31 грудня 2019 року.

Інші умови договору є аналогічними тим, що вже були зазначені судом та вказані у вказаних вище договорах.

Відповідно до копій актів здачі - приймання виконаних робіт від 31 жовтня 2017 року, від 30 листопада 2017 року та звітів, згідно з цивільно-правовим договором №6 від 02 жовтня 2017 року, ОСОБА_15 виконав роботи, передбачені умовами договору, у вказаних вище місяцях на певні суми, з яких утримано ПДФО (18%) та військовий збір (1,5%).

В той же час, відповідно до наявної в матеріалах справи копії пенсійного посвідчення серії НОМЕР_3 , ОСОБА_15 перебуває на обліку Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за віком.

7) 01 листопада 2017 року між МПП Будкваліфкадри (замовник) та ОСОБА_7 (виконавець) укладено цивільно - правовий договір №7, відповідно до умов якого замовник доручив, а виконавець взяв на себе зобов`язання виконати роботи (надати послуги) проведення занять, надання консультацій, взяття участі у супроводженні навчального процесу центра в строк по 31 грудня 2018 року, який в подальшому було продовжено до 31 грудня 2019 року (пункт 1.1. договору).

Інші умови договору є аналогічними тим, які вказані й у вказаних вище цивільно-правових договорах.

У відповідності до наявних в матеріалах справи копій актів здачі - приймання виконаних робіт від 30 листопада 2017 року, від 29 грудня 2017 року, від 31 січня 2018 року, від 28 лютого 2018 року, від 30 березня 2018 року, від 30 квітня 2018 року, від 31 травня 2018 року, від 30 червня 2018 року, від 31 липня 2018 року та звітів, згідно з цивільно-правовим договором №4 від 01 березня 2017 року, ОСОБА_7 виконав роботи, передбачені умовами договору у вказаних вище місяцях на певні суми, з яких утримано ПДФО (18%) та військовий збір (1,5%).

При цьому, відповідно до наявної в матеріалах справи копії пенсійного посвідчення серії НОМЕР_4 , ОСОБА_7 перебуває на обліку Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за віком.

8) Згідно з умовами укладеного між позивачем та ОСОБА_6 цивільно-правового договору №8 від 01 листопада 2017 року, останній зобов`язався виконати роботи (надати послуги): Проведення, надання консультацій та участь у методичному супроводженні навчального процесу навчального центру у строк з моменту підписання та до 31 грудня 2018 року, який в подальшому було продовжено до 31 грудня 2019 року. Інші умови договору є аналогічними тим, що вказані й у інших досліджених судом договорах.

Згідно з наявними матеріалах справи копіями актів здачі - приймання виконаних робіт від 30 листопада 2017 року, від 29 грудня 2017 року, від 31 січня 2018 року, від 28 лютого 2018 року, від 30 березня 2018 року, від 30 квітня 2018 року, від 31 травня 2018 року, від 30 червня 2018 року та звітів, згідно з цивільно-правовим договором №8 від 01 листопада 2017 року, ОСОБА_6 виконав роботи, передбачені умовами договору, у вказаних вище місяцях на певні суми, з яких утримано ПДФО (18%) та військовий збір (1,5%).

В той же час, відповідно до наявної в матеріалах справи копії довідки, виданої товариством з обмеженою відповідальністю Міжгалузевий інститут промислової безпеки від 02 вересня 2017 року №02091, ОСОБА_6 працює на вказаному підприємстві на посаді директора з 10 вересня 2007 року до теперішнього часу.

9) Згідно з наданою суду копією цивільно - правового договору №9 від 04 грудня 2017 року, укладеного між МПП Будкваліфкадри та ОСОБА_5 , останній зобов`язався виконати такі роботи: проведення занять, надання консультацій, участь у методичному супроводженні навчального процесу на строк до 31 грудня 2018 року, який в подальшому було продовжено до 31 грудня 2019 року.

Інші умови є аналогічними тим, що викладені у вказаних вище цивільно-правових договорах.

У відповідності до наявних в матеріалах справи копій акта здачі - приймання виконаних робіт від 29 грудня 2017 року та звіту, згідно з цивільно-правовим договором №9 від 04 грудня 2017 року, ОСОБА_5 виконав роботи, передбачені умовами договору на суму 1000,00 грн, з яких утримано ПДФО (18%) 180,00 грн та військовий збір (1,5%) 15,00 грн.

При цьому, матеріали справи свідчать, що ОСОБА_5 є пенсіонером з 13 липня 2003 року та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві.

10) 02 квітня 2018 року між позивачем та ОСОБА_4 укладено цивільно-правовий договір №1, за умовами вказаного договору останній зобов`язався виконати такі роботи: проведення навчання, методичне супроводження навчального процесу навчального центру підприємства на строк до 31 грудня 2018 року, який в подальшому було продовжено до 31 грудня 2019 року.

Інші умови є аналогічними тим, що викладені у вказаних вище цивільно-правових договорах.

У відповідності до наявних в матеріалах справи копій акта здачі - приймання виконаних робіт від 30 квітня 2018 року, від 31 травня 2018 року та звіту, згідно з цивільно-правовим договором №1 від 02 квітня 2018 року, ОСОБА_4 виконав роботи, передбачені умовами договору на певну суму, з яких утримано ПДФО (18%) та військовий збір (1,5%).

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 працює у Центрі систем безпеки поліції охорони з 05 листопада 2008 року по теперішній час на посаді фахівця з охорони праці першої категорії.

Колегія суддів звертає увагу, що в матеріалах справи також наявні нотаріально засвідчені заяви ОСОБА_9 від 26 лютого 2019 року, ОСОБА_5 від 19 лютого 2019 року, ОСОБА_6 від 15 лютого 2019 року, ОСОБА_11 від 08 лютого 2019 року, ОСОБА_10 від 05 лютого 2019 року, ОСОБА_15 від 05 лютого 2019 року, ОСОБА_14 від 05 лютого 2019 року, ОСОБА_4 від 05 лютого 2019 року, ОСОБА_7 від 05 лютого 2019 року, ОСОБА_13 від 26 лютого 2019 року, відповідно до яких вказані особи зазначили, що не перебували саме у трудових відносинах з МПП Будкваліфкадри , а лише виконували роботи, визначені умовами укладених між ними цивільно-правових договорів.

Вищевикладені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що цивільно-правові договори між позивачем та фізичними особами укладалися для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання певних результатів праці (проведене заняття в групах робітників).

Укладені угоди не містять обов`язку виконавців бути присутнім на підприємстві у визначені робочі години, дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку, обов`язку підприємства забезпечувати виконавців матеріально-технічною базою, регламентації процесу праці, часу та тривалості робочого часу.

Навпаки, цивільно-правовими договорами передбачено, що виконавці не підпорядковуються правилам внутрішнього трудового розпорядку замовника, а самі організовують свою діяльність та виконують її на власний ризик.Також, як вже було зазначено, матеріалами справи підтверджується, що відповідні фізичні особи є або працевлаштованими на інших підприємствах та установах, або є пенсіонерами.

У зв`язку з викладеним, тлумачення відповідачем змісту цивільно-правових угод як таких, що насправді містять ознаки трудового договору, є таким, що не ґрунтується на фактичних обставинах та законодавстві.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржувана постанова, винесена першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Київській області Андрієнком Владиславом Степановичем №КВ790/1063/АВ/ТД/ФС-373 від 14 серпня 2018 року, є протиправною та підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а відтак не є підставою для скасування рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 червня 2020 року.

До того ж, доводи апеляційної скарги є ідентичними тим, що були викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву, та яким судом першої інстанції надано вірну правову оцінку.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Малого приватного підприємства Будкваліфкадри до Головного управління Держпраці у Київській області про визнання неправомірними та скасування припису та постанови.

Згідно з положеннями ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно.

Заслухавши у судовому засіданні доповідь головуючого судді, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 243, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

П О С Т АН О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 червня 2020 року - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 червня 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст виготовлено 21.10.2020.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова

Судді В.О. Аліменко,

Н.В. Безименна