Постанова

від 22.10.2020 по справі 560/995/20

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/995/20

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Польовий О.Л.

Суддя-доповідач - Франовська К.С.

22 жовтня 2020 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Франовської К.С.

суддів: Боровицького О. А. Совгири Д. І. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 квітня 2020 року у справі за адміністративним позовом Фермерського господарства "Ранок" до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

В лютому 2020 року Фермерське гоподарство "Ранок" звернулось в суд з позовом до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення від 20.09.2019 №1285944/31961248 про відмову в реєстрації податкової накладної від 15.08.2019 №3 в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язання зареєструвати податкову накладну ФГ "Ранок" від 15.08.2019 №3 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 квітня 2020 року позов ФГ "Рранок" задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової служби України від 20.09.2019 №1285944/31961248 про відмову в реєстрації податкової накладної.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати подану Фермерським господарством "Ранок" податкову накладну від 15.08.2019 №3 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стягнуто на користь Фермерського господарства "Ранок" 4204,00 грн. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що надані позивачем документи не є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Заявник вказав, що реєстрація податкової накладної зупинена на підставі підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Податковий орган запропонував позивачу надати пояснення та документи, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. При цьому, жодний нормативно-правовий акт не зобов`язує контролюючий орган вказувати платнику податків, який документ необхідно надати для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає вимоги та доводи апеляційної скарги безпідставними, просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість судового рішення, повноту встановлення обставин справи, застосування норм матеріального і процесуального права, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Судом встановлено, що при здійсненні операцій за договором поставки сільськогосподарської продукції №09-08-1/П від 09.08.2019 року, укладеним між ФГ "Ранок" та ТОВ "Агрофірма "ОНІКС", позивач склав податкову накладну від 15.08.2019 №3, яку надіслав для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як видно з квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрація вказаних податкових накладних була зупинена, відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, оскільки, податкова накладна відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку . Запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

У зв`язку з цим, позивач надав Головному управлінню ДПС у Хмельницькій області повідомлення щодо подачі документів на підтвердження реальності здійснення операцій по спірній податковій накладній та скасовані копії звіту про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 4 СГ, звіту про площі та валові збори сільськогосподарських культур №29 СГ, актів №2, №5 про використання мінеральних органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин, зведеного реєстру зерна з поля на склад, оборотно-сальдової відомості по товарах (пшениця) за серпень 2019 року, накладних від 28.08.2018 №25495, від 30.09.2018 №52, техпаспортів на трактори власник ФГ "Ранок", накладної від 15.08.2019 №0000035, податкової накладної від 15.08.2019 №2856, товаро-транспортних накладних від 14.08.2019 №24, №25, №26, від 15.08.2019 №28, від 28.08.2018 №ВТД0018670, листів тракториста № 6,7,8,9, акту звірки за період 01.07.2019-31.08.2019 з ТОВ "Агрофірма "ОНІКС", талона комбайнера.

Рішенням від 17.09.2019 №1281974/31961248 Комісія Головного управління ДПС у Хмельницькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, зареєструвала податкову накладну від 15.08.2019 №3 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Рішенням від 20.09.2019 №1285944/31961248 Комісія ДПС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, відмовила у реєстрації податкової накладної від 15.08.2019 №3 в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав ненадання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Вважаючи рішення контролюючого органу протиправним та таким, що порушує його права як платника податків, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючим органом грубо порушено не тільки принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, а і норми п. 13 Порядку №117, оскільки ним не зазначено у Квитанції конкретного та чіткого критерію ризиковості платника податку, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), на підставі якого здійснено зупинення реєстрації податкової накладної. Такий висновок суду базується на тому, що фіскальним органом у Квитанції зазначено лише загальне посилання на відповідність податкових накладних критерію(ям) ризиковості платника податку, визначених пп. 1.6 п. 1 Критеріїв. У той же час, відповідачем не надано доказів, з яких можливо встановити обставини, через які податковий орган дійшов висновку про відповідність податкової накладної критеріям ризиковості платника податку і не довів правомірності зупинення реєстрації зазначеної податкової накладної.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (надалі - ПК України ) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін (тут та надалі норми у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин).

За змістом пункту 201.10 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Пунктом 201.16 передбачено, що реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 21 лютого 2018 р. затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок ), чинний на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно з пунктом 5 Порядку №117 податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Положення пункту 7 Порядку визначають, що у разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Згідно пункту 13 Порядку у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно пункту 14 Порядку перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Відповідно до пункту 21 Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, визначена Порядком №117 (додаток 2 до Порядку), передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкреслені.

Аналіз наведених вище положень вказує на те, що законодавством регламентовано чіткий порядок реєстрації податкових накладних в ЄРПН та правові підстави для зупинення їх реєстрації і для відмови у її здійсненні.

При цьому, у разі зупинення реєстрації податкової накладної платника у зв`язку із встановленням його ризиковості, податковий орган зобов`язаний не лише зазначити загальний пункт або підпункт таких Критеріїв, а й вказати посилання на конкретний з них, яким, на його думку, не відповідає платник. Невиконання контролюючим органом зазначеної вимоги призводить до обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких документів на власний розсуд.

Правова позиція з цього питання викладена у постанові Верховного Суду від 18 червня 2020 року по справі №824/245/19-а.

Звертаючись до фактів цієї справи колегія суддів зазначає, що у квитанції про реєстрацію податкової накладної від 15.08.2019 року не зазначено конкретного переліку документів, які необхідно надати позивачеві.

Водночас, позивачем надано на пропозицію контролюючого органу пояснення та копії підтверджуючих документів: копії звіту про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 4 СГ, звіту про площі та валові збори сільськогосподарських культур №29 СГ, актів №2, №5 про використання мінеральних органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин, зведеного реєстру зерна з поля на склад, оборотно-сальдової відомості по товарах (пшениця) за серпень 2019 року, накладних від 28.08.2018 №25495, від 30.09.2018 №52, техпаспортів на трактори власник ФГ "Ранок", накладної від 15.08.2019 №0000035, податкової накладної від 15.08.2019 №2856, товаро-транспортних накладних від 14.08.2019 №24, №25, №26, від 15.08.2019 №28, від 28.08.2018 №ВТД0018670, листів тракториста № 6,7,8,9, акту звірки за період 01.07.2019-31.08.2019 з ТОВ "Агрофірма "ОНІКС", талона комбайнера.

На переконання колегії суддів, подані документи в повному та достатньому обсязі підтверджували реальність здійснення господарських операцій.

При вирішенні справи колегія суддів виходить із того, що ненадання документів, передбачених п. 14 Порядку, може бути підставою для відмови у реєстрації податкової накладної виключно за умови, що кожен з таких документів підлягав складенню згідно умов договору або вимог закону, а також перебував або повинен був перебувати у розпорядженні платника податків.

Колегія суддів звертає увагу на те, що у рішенні відповідача не зазначено (не підкреслено) яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладених, який міститься у п. 14 Порядку, є загальним.

При визначенні переліку документів, які є об`єктивно необхідними для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, відповідач зобов`язаний був враховувати особливості господарської операції, у зв`язку з вчиненням якої складено податкову накладну та застосувати індивідуальний підхід до вирішення питання про те, чи є надані платником податків документи достатніми для прийняття рішення.

Згідно з постановою Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі № 822/1817/18 загальними вимогами, які висуваються до індивідуальних актів, як актів правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Отже, посилаючись на відсутність окремих документів, як на підставу для відмови у реєстрації податкових накладних, відповідач зобов`язаний був чітко вказати перелік таких документів із зазначенням обґрунтування необхідності їх надання. Саме по собі загальне посилання на ненадання певних документів, можливість подання яких передбачена п. 14 Порядку, не є виконанням вимог закону щодо форми і змісту індивідуального акту.

Оцінюючи подібні за змістом рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, Верховний Суд у постанові від 27 квітня 2020 року у справі № 360/1050/19 зазначив, що оскаржуване рішення є формальним, оскільки об`єктивно не містить чіткого визначення підстав та мотивів для його прийняття, так само як і мотивів прийняття чи відхилення наданих позивачем пояснень та документів, а тому не може бути визнане законним та обґрунтованим.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

За таких обставин, на переконання колегії суддів, оскаржуване рішення про відмову в реєстрації спірної податкової накладної є формальним, оскільки об`єктивно не містять чіткого визначення підстав та мотивів для їх прийняття, так само як і мотивів прийняття чи відхилення наданих позивачем пояснень та документів, а тому не може бути визнане законним та обґрунтованим.

З огляду на наведені правові норми та фактичні обставини справи слід погодитись з висновком суду попередньої інстанції про протиправність прийняття спірних рішень та наявності підстав для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду попередньої інстанції та не дають підстав для висновку, що окружним адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини чи порушено норми процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів не знаходить підстав для скасування судового рішення з мотивів наведених в апеляційній скарзі.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Державної податкової служби України залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 квітня 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та в силу частини 5 статті 328 КАС України та оскарженню не підлягає.

Постанова суду складена в повному обсязі 22 жовтня 2020 року.

Головуючий Франовська К.С. Судді Боровицький О. А. Совгира Д. І.