Постанова

від 21.10.2020 по справі 300/349/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2020 рокуЛьвівСправа № 300/349/20 пров. № А/857/6659/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Обрізко І.М.,

суддів Онишкевича Т.В., Сеника Р.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу Войнилівського ліцею Войнилівської селищної ради об`єднаної територіальної громади Калуського району Івано-Франківської області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2020 року, прийняте суддею Боршовським Т.І. у місті Івано - Франківську у справі за позовом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області до Войнилівського ліцею Войнилівської селищної ради об`єднаної територіальної громади Калуського району Івано-Франківської області про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю),-

встановив:

Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області (надалі - позивач) звернулося з адміністративним позовом до Войнилівського ліцею Войнилівської селищної ради об`єднаної територіальної громади Калуського району Івано-Франківської області (надалі - відповідач) про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді зупинення та заборони експлуатації будівель (споруд, приміщень) Войнилівського ліцею Войнилівської селищної ради об`єднаної територіальної громади Калуського району Івано-Франківської області за адресою: вулиця Шевченка, 108, селище міського типу Войнилів, Калуський район, Івано-Франківська область, шляхом опечатування вхідних дверей, окрім виконання робіт пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2020 року задоволено позов.

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що хоча відповідачем і усунуто частину порушень, зазначених в акті перевірки, однак, відсутність коштів на забезпечення протипожежної та техногенної безпеки не може бути підставою для відкладення вжиття заходів щодо усунення факторів небезпеки життю та здоров`ю громадян.

Суд врахував, що хоча і на час подання відповідачем відзиву на позовну заяву, де зазначено про часткове усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, строк на виконання припису не закінчився, однак станом на час прийняття судом рішення такий строк завершився, а відповідач не надав доказів про усунення порушень, зазначених в акті перевірки в повному обсязі.

Застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації є співрозмірним з характером порушень законодавства щодо забезпечення пожежної безпеки. Маються покликання на постанову Верховного Суду від 27.06.2019 року у справі №814/2356/17.

Крім того, суд звернув увагу на те, що у разі усунення недоліків в повному обсязі, відповідач не позбавлений права звернутися із заявою про скасування таких заходів.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Войнилівський ліцей Войнилівської селищної ради об`єднаної територіальної громади Калуського району Івано-Франківської області подав апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення із неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що захід реагування у вигляді повного зупинення об`єкту до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. На думку апелянта, відсутність у приміщенні ліцею системи протипожежного захисту, евакуаційного освітлення на евакуаційних входах та необроблення дерев`яних конструкцій горища вогнетривким розчином не призводять до займання вогню, є вторинними та не створюють реальної загрози життю і здоров`ю людей.

Звертає увагу на те, що суд не з`ясував, які реально порушення станом на дату розгляду справи були усунуті, а які - ні.

Крім того, помилково взяв до уваги правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 27.06.2019 року у справі №814/2356/17, оскільки обставини у цій справі не є аналогічними та ідентичними зі спірними правовідносинами.

Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді зупинення та заборони експлуатації приміщень Войнилівського ліцею підлягають застосуванню судом з метою попередження негативних наслідків, які можуть настати за наявних умов існування реальної загрози життю і здоров`ю людей.

Таким чином, можливі обмеження відповідача у здійсненні його діяльності за наслідками застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) не можуть бути співрозмірними із гарантованими державою правами людини на життя і здоров`я, особисту безпеку, які є найвищою соціальною цінністю, а їх забезпечення - головним обов`язком держави.

Маються також покликання на судову практику Верховного Суду, викладену у постановах від 20.06.2018 року у справі №826/4267/16, від 24.07.2018 року у справі №813/5461/15, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 24.03.2015 року у справі №К/800/16066/14.

Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення а судове рішення - без змін.

Відповідно по п.3 ч.1 ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на підставі наказу Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області від 12.12.2019 № 386 Про проведення позапланових перевірок (а.с. 7), посвідчення на проведення перевірки за № 624 від 13.12.2019 року (а.с. 11), головним інспектором Калуського міськрайонного відділу Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області проведено позапланову перевірку Войнилівського ліцею Войнилівської селищної ради об`єднаної територіальної громади Калуського району Івано-Франківської області щодо додержання та виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки за адресою: вулиця Шевченка, 108, селище міського типу Войнилів, Калуський район, Івано-Франківська область.

За результатами проведеної перевірки встановлено ряд порушень, які зафіксовані в акті перевірки додержання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 19.12.2019 року № 672 (а.с. 12-17).

Так, при здійсненні перевірки було встановлено, що експлуатація будівель (споруд, приміщень) Войнилівського ліцею Войнилівської селищної ради об`єднаної територіальної громади Калуського району Івано-Франківської області здійснюється з порушенням вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а саме:

1) не обладнано системами протипожежного захисту (автоматичною пожежною сигналізацією), що є порушенням п. 1.2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 року № 1417;

2) евакуаційні виходи не обладнано евакуаційним освітленням, що є порушенням п. 2.31 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 року № 1417;

3) двері евакуаційного виходу № 6 не встановлено так, щоб відкривалися у напрямку виходу з приміщення, що є порушенням п. 2.27 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 року № 1417;

4) дерев`яні конструкції горища будівлі гуртожитку не оброблено вогнетривким розчином, що є порушенням п. 2.5 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 року № 1417;

5) пожежний кран № 1 не укомплектований пожежним рукавом, що є порушенням п. 2.2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 року № 1417;

6) пожежний кран № 2 не укомплектований пожежним стволом та вентелем для пуску води, що є порушенням п. 2.2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 року № 1417;

7) пожежний кран № 3 не укомплектований пожежним рукавом, що є порушенням п. 2.2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 року № 1417;

8) у підвальному приміщенні, сходовій клітці між першим та другим поверхом з`єднання, відгалуження та окільцювання жил проводів і кабелів не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (гвинтових, болтових тощо), що є порушенням п. 1.6 розділу ІV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 року № 1417;

9) в побутовому приміщенні кухні використовується пошкоджений електропровід холодильника, що є порушенням п. 1.18 розділу ІV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 року № 1417.

19.12.2019 року Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області винесло припис № 284 про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, яким зобов`язано Войнилівський ліцей Войнилівської селищної ради об`єднаної територіальної громади Калуського району Івано-Франківської області усунути виявлені під час перевірки порушення до 19.03.2020 року (а.с. 18).

Як вбачається з позовної заяви, наявність саме вказаних порушень законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, зафіксованих в акті перевірки від 19.12.2019 року № 672, стали підставою для звернення позивача з даним позовом.

Водночас у відзиві на позов, Войнилівський ліцей Войнилівської селищної ради об`єднаної територіальної громади Калуського району Івано-Франківської області вказав на проведення ряд заходів на усунення виявлених під час перевірки порушень вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, а саме: усунуто порушення передбачені пунктами 3, 5-9 акту від 19.12.2020 року № 672:

- забезпечено відкриття дверей евакуаційного виходу № 6 у напрямку виходу з приміщення (суд звертає увагу на те, що до відзиву додано світлину дверей евакуаційного виходу № 3, а не № 6);

- укомплектовано пожежний кран № 1 пожежним рукавом;

- укомплектовано пожежний кран № 2 пожежним стволом та вентелем для пуску води;

- укомплектовано пожежний кран № 3 пожежним рукавом;

- здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (гвинтових, болтових тощо) з`єднання, відгалуження та окільцювання жил проводів і кабелів у підвальному приміщенні, сходовій клітці між першим та другим поверхом (жодних доказів усунення вказаного порушення відповідач суду не надав);

- полагоджено в побутовому приміщенні кухні пошкоджений електропровід холодильника (жодних доказів усунення вказаного порушення відповідач суду не надав).

Щодо зазначених в акті перевірки інших порушень (пункти 1, 2, 4): обладнання приміщення системою пожежної сигналізації, необладнання евакуаційних виходів евакуаційним освітленням та необроблення дерев`яних конструкції горища будівлі гуртожитку вогнетривким розчином, то відповідач у відзиві на позовну заяву визнав факт їх не усунення. Судом встановлено, що відповідач звернувся з листом № 425 від 23.12.2019 року до Войнилівської селищної ради об`єднаної територіальної громади Калуського району Івано-Франківської області з проханням виділити кошти на усунення зазначених порушень. Виконавчий комітет Войнилівської селищної ради об`єднаної територіальної громади Калуського району Івано-Франківської області листом від 04.02.2020 року № 02-25/136 повідомив відповідача, що питання про виділення коштів з місцевого бюджету на вказані цілі буде розглянуто на пленарному засіданні чергової сесії.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем частково усунено виявлені контролюючим органом правопорушення, що свідчить про добросовісність намірів відповідача та вжиття відповідних заходів.

Водночас на час розгляду справи доказів, які б свідчили про повне усунення відповідачем порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, надано не було. Не усунуті порушення продовжували створювати загрозу життю й здоров`ю людей.

Відповідно до пункту 26 статті 2 КЦЗ України небезпечний чинник - це складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Отже, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Ужиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.

У пунктах 24, 33 частини 2 КЦЗ України містяться визначення таких термінів:

- надзвичайна ситуація - це обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності;

- пожежна безпека - це відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Таким чином, пожежі відносяться до надзвичайних ситуацій, а загроза життю й здоров`ю людей виникає не лише при наявності порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що безпосередньо можуть до неї призвести, але й при наявності інших порушень у вигляді нездійснення заходів щодо захисту людей від впливу небезпечних чинників при вже виниклій пожежі.

Настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі або надзвичайної ситуації з обставинами, які можуть призвести до займання, розповсюдження вогню та вплив небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур), створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров`ю людей є оціночним. Водночас установлені в цій справі порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, оскільки стосуються протипожежних норм.

У Рішенні від 02 листопада 2004 року №15-рп/2004 Конституційний Суд України зазначив, що верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею.

За наведених обставин суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для застосовування до відповідача заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації об`єкта до повного усунення порушень, зазначених у акті перевірки.

Крім того, слід зазначити, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей. Водночас поняття загроза життю та/або здоров`ю людини є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

Зазначене вище відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові 30 вересня 2020 у справі №№160/1736/19.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері пожежної безпеки в закладі освіти. Цей захід не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

При цьому, відповідач у разі усунення недоліків в повному обсязі, виявлених Управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не позбавлений можливостей звернутися з заявою про скасування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), застосованих судом за результатом розгляду адміністративної справи.

З приводу покликання апелянта на те, що суд першої інстанції станом на день прийняття оскаржуваного судового рішення не з`ясував, які реально порушення були усунуті, а які - ні, колегія суддів зазначає, що в силу вимог ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідачем ні під час розгляду справи в першій інстанції, ні під час її апеляційного перегляду жодними належними та допустимими доказами не доведено усунення всіх порушень, викладених в акті перевірки.

Апеляційний суд при прийнятті даного рішення також застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в п. 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (заява № 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії , заява № 303-A, п. 29).

Судові витрати розподілу не підлягають з огляду на результат вирішення апеляційної скарги та виходячи з вимог ст. 139 КАС України.

Отже, доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до правильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу Войнилівського ліцею Войнилівської селищної ради об`єднаної територіальної громади Калуського району Івано-Франківської області залишити без задоволення, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2020 року у справі № 300/349/20 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. М. Обрізко судді Т. В. Онишкевич Р. П. Сеник