Постанова

від 22.10.2020 по справі 569/19829/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2020 рокуЛьвівСправа № 569/19829/19 пров. № А/857/9885/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Шевчук С.М.,

суддів Кухтея Р.В., Обрізка І.М.,

за участі секретаря судового засідання Чопко Ю.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Поліської митниці Держмитслужби на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 08 липня 2020 року (ухвалене судом в м.Рівне, під головуванням судді Тимощук Я.О., дату виготовлення повного тексту рішення не зазначено) у справі № 569/19829/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Поліської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил, суд-

ВСТАНОВИВ:

І.ОБСТАВИНИ СПРАВИ

ОСОБА_1 звернувся до Рівненського міського суду з адміністративним позовом до Рівненської митниці ДФС, правонаступником якої є Поліська митниця Держмитслужби, про скасування постанови №0467/20400/19 від 10 жовтня 2019 року в справі про порушення митних правил, відповідальність за яке передбачено ст. 485 Митного кодексу України.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 08 липня 2020 року позов ОСОБА_1 до Поліської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил - задоволено частково.

Скасовано постанову по справі про порушення митних правил №0467/20400/19 від 10 жовтня 2019 року, якою ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні порушень митних правил, передбачених ст. 485 Митного Кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300% несплаченої суми митних платежів, що становить 179 096,31 гривень, та справу про адміністративне правопорушення - закрито.

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги позивач вказує, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

На обґрунтування апеляційних вимог відповідач зазначив, що в ході проведення перевірки ТзОВ "АВТО СЕЙЛ" встановлено, що 25.04.2018 року декларантом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО СЕЙЛ" ОСОБА_1 у Рівненську митницю ДФС подано митну декларацію типу 1М40ДЕ 204010/2018/205794 від 25.04.2018 року з метою проведення митного оформлення та випуск у вільний обіг на митній території України (митний режим імпорт) товару: автомобіля вантажного марки "OPEL", модель "VIVARO", номер (кузова) - НОМЕР_1 .

У процесі перевірки на підставі листа офіційного дилера OPEL в Україні ТОВ "Дженерал Авто Груп" від 20.12.2018 року № 145 встановлено, що на дату митного оформлення транспортного засобу ТзОВ "АВТО СЕЙЛ" було задекларовано недостовірну інформацію про дату виготовлення та дату його першої реєстрації. Як наслідок відповідач вважає, що позивач занизив митні платежі, а відтак є винним в порушенні митних правил, відповідальність за яке передбаченого ст. 485 Митного кодексу України.

Позивач відзиву на апеляційну скаргу не подав.

Учасники справи були повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені у відповідності до вимог ст. 268 КАС України, шляхом надіслання повідомлень на електронні пошти зазначених учасників справи та на номер телефону, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази. В судове засідання не прибули. Позивач та відповідач подали клопотання про розгляд справи без їх участі. Клопотань про відкладення слухання справи не направляли.

В силу вимог ч. 4 ст. 229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи обставини, що постановою Рівненської митниці ДФС від 10 жовтня 2019 року у справі про порушення митних правил №0467/20400/19 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, відповідальність за яке передбаченого ст. 485 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів в розмірі 179 096,31 грн.

Зі змісту постанови вбачається, що 12.04.2019 року до Рівненської митниці ДФС листом Головного управління ДФС у Волинській області від 12.04.2019 року № 1816/7/03-20-14-08-07 направлено матеріали про результати документальної невиїзної перевірки ТзОВ "АВТО СЕЙЛ" (код ЄДРПОУ 41570492) дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи в частині перевірки повноти нарахування та сплати митних платежів при здійсненні митного оформлення за митною декларацією № UA04010/2018/205794 від 25.04.2018 року (Акт №3720/14-08/41570492 від 01.03.2019 року).

Зокрема в ході проведення перевірки ТзОВ "АВТО СЕЙЛ" встановлено, що 25.04.2018 року декларантом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО СЕЙЛ" ОСОБА_1 у Рівненську митницю ДФС подано митну декларацію типу 1М40ДЕ 204010/2018/205794 від 25.04.2018 року з метою проведення митного оформлення та випуск у вільний обіг на митній території України (митний режим імпорт) товару: автомобіля вантажного марки "OPEL", модель "VIVARO", номер (кузова) - НОМЕР_1 .

В якості підтвердження відомостей про дату виготовлення та дату першої реєстрації автомобіля вантажного марки "OPEL", модель "VIVARO", ідентифікаційний номер (кузова) - НОМЕР_1 декларантом надано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 21.05.2013 року, в якому зазначена дата першої реєстрації транспортного засобу - 21.05.2013 року.

При митному оформленні транспортного засобу сплачені наступні митні платежі: ввізне мито (вид платежу - 021) -7992,57 грн., акцизний податок (вид платежу - 085) - 1 275,61 грн., податок на додану вартість (далі - ПДВ, вид платежу - 028) - 17 838,78 грн.

При здійсненні митного оформлення товару "автомобіль вантажний марки "OPEL", модель "VІVARO", номер (кузова) - НОМЕР_1 , загальна кількість місць включаючи місце водія - 3, призначений для використання по дорогах загального користування, номер двигуна (маркування) - M9R, двигун дизельний, робочий об`єм циліндрів 1995 см, бувший у використанні, календарний рік виготовлення 2013, модельний рік виготовлення 2013, дата першої реєстрації - 21.05.2013" за МД від 25.04.2018 року № UА204010/2018/205794, ТзОВ "АВТО СЕЙЛ" подано до митного оформлення копію свідоцтва про реєстрацію ТЗ № НОМЕР_4 від 21.05.2013 року з датою першої реєстрації 21.05.2013 року, декларантом самостійно заявлено та застосовано ставку акцизного податку 0.02 EUR за 1 см, код УКТ ЗЕЛ 8704219900.

У процесі перевірки встановлено, що ГУ ДФС у Волинській області отримано лист офіційного дилера автомобілів OPEL в Україні ТОВ "Дженерал Авто Груп" про дату виготовлення та першої реєстрації автомобіля вантажного марки "OPEL", модель "VIVARO", ідентифікаційний номер (кузова) - НОМЕР_1 бувшого у використанні, імпортованого ТзОВ "АВТО СЕЙЛ" (код за ЄДРПОУ 41570492) за митною декларацією № UА204010/2018/205794 від 25.04.2018 року, код УКТ ЗЕД 8704 21 99 00.

Під час опрацювання даного листа було встановлено, що на дату митного оформлення транспортного засобу ТзОВ "АВТО СЕЙЛ" було задекларовано недостовірну інформацію про дату виготовлення та дату його першої реєстрації. Згідно відповіді офіційного дилера OPEL в Україні ТОВ "Дженерал Авто Груп" від 20.12.2018 року № 145 дата виготовлення автомобіля OPEL, модель VIVARO, ідентифікаційний номер (номер кузова) - НОМЕР_1 - 18.01.2013 року, дата першої реєстрації - 01.03.2013 року.

Таким чином, як вважає відповідач, громадянин України ОСОБА_2 , який станом на 12.04.2019 року виступав декларантом під час митного оформлення вказаного транспортного засобу за митною декларацією ІМ40ДЕ №204010/2018/205794 вчинив дії, спрямовані на звільнення від сплати митних платежів в сумі 59 698,77 грн, тобто заявив у митній декларації неправдиві відомості щодо дати першої реєстрації автомобіля, який підлягав до митного оформлення та надав з цією метою органу доходів та зборів документи, а саме свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, що містить такі відомості.

Не погоджуючись з вказаними висновками та постановою Рівненської митниці ДФС від 10 жовтня 2019 року у справі про порушення митних правил №0467/20400/19, ОСОБА_1 звернувся до суду.

ІІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що до митної декларації декларантом було додано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, підтверджують рік випуску транспортного засобу - 2013, а дата першої реєстрації - 21.05.2013 року. На момент подання вказаної митної декларації особа яка провалила декларування транспортного засобу іншими документами стосовно дати випуску ввезеного транспортного засобу не володіла.

При цьому, суд зазначив, що жодними нормативними актами не передбачено обов`язку декларанта перевіряти дані, що зазначені в товарно-супровідних документах при заповненні митної декларації.

Також суд вказав, що постанова не містить посилань на жодні докази, які б підтверджували наявність складу правопорушення, і доказів того, що ОСОБА_1 вчинив дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів та зменшення їх розміру, шляхом заявлення в митних деклараціях неправдивих відомостей про рік випуску автомобіля. Водночас, посилання в акті перевірки на лист ТОВ "Дженерал Авто Груп" від 20.12.2018 №145 судом визнано необґрунтованим, оскільки вказане товариство в Україні є лише офіційним представником іноземної компанії, яке не є органом, що здійснює реєстрацію транспортних засобів. Крім того, у вказаному листі вказана лише дата першої реєстрації ТЗ без зазначення того, на підставі яких саме реєстраційних документів до баз даних виробника були внесені відомості щодо першої реєстрації.

ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 485 МК України, в редакції чинній на час ввезення транспортного засобу позивачем (далі - МК України), встановлено, що заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Для притягнення до відповідальності, згідно з статтею 485 МК України необхідно доведення факту заявлення в митній декларації, в даному випадку, неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості, вини у формі прямого умислу, а також наявність в діях особи особливої мети - ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру.

Відповідно до частини 1 статті 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно частини першої статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За змістом статті 10 Кодексу про адміністративні правопорушення України адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

При цьому, статтею 485 Митним кодексом України передбачено наявність спеціальної протиправної мети неправомірного звільнення від сплати чи зменшення розміру сплати митних платежів, що вказує на те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, оскільки необережно не можливо заявити неправдиві відомості.

Згідно з частиною 1 статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Відповідно до частини 1 статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Частиною 2 статті 264 МК України встановлено, що митна декларація та інші документи подаються митному органу в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом із митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, установлених цим Кодексом, декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені частиною 3 статті 335 цього Кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати митному органу оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їхні копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів.

З метою визначення правильності заповнення поданої митної декларації та відповідності доданих до неї документів установленим вимогам орган доходів і зборів здійснює перевірку митної декларації. Митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. (частини 5, 6 статті 264 МК України)

Відповідно до ч. 3 ст. 335 МК України разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості. У встановленому цим Кодексом порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються відомості про: документи, що підтверджують повноваження особи, яка подає митну декларацію; зовнішньоекономічний договір (контракт) або інші документи, що підтверджують право володіння, користування та/або розпорядження товарами; транспортні (перевізні) документи; комерційні документи, наявні у особи, яка подає декларацію; у разі необхідності - документи, що підтверджують дотримання заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності; документи, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв`язку із застосуванням захисних, антидемпінгових та компенсаційних заходів (за наявності таких обмежень); у випадках, передбачених цим Кодексом, документи, що підтверджують країну походження товару; у разі необхідності документи, що підтверджують сплату та/або забезпечення сплати митних платежів; у разі необхідності - документи, що підтверджують право на пільги із сплати митних платежів, на застосування повного чи часткового звільнення від сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму; у разі необхідності - документи, що підтверджують зміну термінів сплати митних платежів; у разі необхідності - документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та обраний метод її визначення відповідно до статті 53 цього Кодексу.

Перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 МК України.

З положень ст. 215 ПК України вбачається, що розмір ставки акцизного податку для транспортних засобів розраховуються в залежності від терміну використання, який обчислюється від дати першої реєстрації до дня його митного оформлення.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представників сторін, декларант Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТО СЕЙЛ" ОСОБА_1 (діючи згідно договору доручення) подав митну декларацію типу 1М40ДЕ 204010/2018/205794 від 25.04.2018 року разом з всіма необхідними товаросупровідними документами, серед яких- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 21.05.2013 року, в якому зазначена дата першої реєстрації транспортного засобу - 21.05.2013 року. У вказаній декларації позивач відобразив відомості відносно дати першої реєстрації транспортного засобу відповідно до наданого йому свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 21.05.2013 року.

За правилами пункту 8 Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 17.11.2005 №1118, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.11.2005 за № 1428/11708 (зі змінами, далі - Правила № 1118), датою початку користування ТЗ, що були в користуванні та ввозяться на митну територію України, уважається дата першої реєстрації ТЗ, визначена в реєстраційних документах, які видані уповноваженими державними органами та дають право експлуатувати ці ТЗ на постійній основі. У разі відсутності реєстраційних документів першої реєстрації ТЗ датою початку користування вважати перший день першого місяця року, зазначеного в ідентифікаційному номері ТЗ, а за відсутності в ідентифікаційному номері року виготовлення - 1 січня року виготовлення, зазначеного в реєстраційних документах.

Отож, спірні правовідносини фактично зводяться до правильності декларування у МД даних про дату виготовлення та дату першої реєстрації ТЗ, що визначає у свою чергу тривалість використання ТЗ.

Згідно зі статтею 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Згідно зі ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст.74 КАС України).

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначені норми приписують обов`язок суб`єкта владних повноважень щодо доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності.

Оскільки позивач проти вчинення правопорушення заперечував, з чим не погоджувався відповідач, останній зобов`язаний подати докази на спростування таких заперечень.

Відповідно до пункт 5 частини першої статті 352 Податкового Кодексу України посадовими особами органів доходів і зборів під час проведення перевірок можуть бути використані, зокрема, отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення.

Відповідно до пункту 54.4 статті 54 ПК України у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, митний орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов`язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах.

Як наслідок приведених норм законодавства, підставою для такого висновку, як декларування недостовірної інформації щодо дати виготовлення та дати першої реєстрації транспортного засобу яке призвело до заниження митних платежів, можуть бути лише документально підтверджені відомості, надіслані уповноваженими органами іноземних держав.

Натомість, відповідач обґрунтовуючи правомірність винесеної постанови посилається на лист офіційного дилера автомобілів OPEL в Україні ТОВ "Дженерал Авто Груп", як на належні докази, які підтверджують вчинення позивачем порушення.

Однак, вказаний лист судом до уваги не береться, оскільки вказане товариство в Україні є лише офіційним представником іноземної компанії, яке не є органом, що здійснює реєстрацію транспортних засобів. Крім того, у вказаному листі вказана лише дата першої реєстрації ТЗ без зазначення того, на підставі яких саме реєстраційних документів до баз даних виробника були внесені відомості щодо першої реєстрації.

Окрім того, відповідно до пункту 8 частини першої статті 336 МК України митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів шляхом, зокрема, направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих органу доходів і зборів.

Однак, відповідач не надав доказів направлення запитів та отримання від уповноважених органів іноземних держав інформації, яка б спростувала автентичність поданих позивачем до митного оформлення документів. Крім того, суд також бере до уваги, що під час державної реєстрації транспортних засобів на території України, після їх ввезення на митну території України, фактів недостовірності чи підробки реєстраційних документів виявлено не було.

Таким чином, відповідач не спростував належними та допустимими доказами достовірність декларування позивачем даних щодо дати першої реєстрації транспортного засобу, які містяться у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу від 21.05.2013 року, а також не довів умислу та вини позивача при здійсненні такого декларування

Враховуючи викладене в сукупності, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що оскаржуване рішення суду відповідає дійсним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 272, ст. 286, ст. 308, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Поліської митниці Держмитслужби залишити без задоволення.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 08 липня 2020 року у справі № 569/19829/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя С. М. Шевчук судді Р. В. Кухтей І. М. Обрізко Повне судове рішення складено 22 жовтня 2020 року.