Ухвала

від 16.10.2020 по справі 494/934/20

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/1639/20

Номер справи місцевого суду: 494/934/20 1-кс/494/214/20

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.10.2020 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

секретарів судового засідання ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

представника ФОП ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника власника майна ФОП ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Березівського райсуду Одеської області від 17.09.2020 р. про накладення арешту на майно в межах кримінального провадження №12020165260000037 від 12.09.2020 р. за ознаками вчинення злочину, передбаченого ст. 356 КК України,

встановив:

Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлених судом 1-ої інстанції обставин.

Оскарженою ухвалою слідчого судді в межах кримінального провадження №12020165260000037 від 12.09.2020 р. за ознаками вчинення злочину, передбаченого ст. 356 КК України було задоволено клопотання т.в.о. начальника сектора дізнання Березівського ВП Лиманського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 та накладено арешт на майно, тимчасово вилучене в ході огляду 11.09.2020р., за адресою: АДРЕСА_1 , де у громадянина ОСОБА_10 з вантажного автомобіля марки «ЗІЛ», н.з. НОМЕР_1 , вилучено 3280 кілограмів насіння соняшника урожаю 2020 року відповідно до накладної №024919, яке передано на тимчасове відповідальне зберігання ТОВ «Кайман-Юг» до вирішення справи по суті.

Обґрунтовуючи прийняте рішення про задоволення клопотання та накладаючи арешт на вказане вище майно, слідчий суддя врахував, що вказані речі визнано речовим доказом по кримінальному провадженню та вважав, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання, оскільки без застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження не можливо виконати завдання кримінального провадження.

Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_8 зазначив, що оскаржувана ухвала не відповідає засадам та принципам кримінального права, а також постановлена з порушенням процесуальних норм, з огляду на наступне:

- договір оренди ПП «Вересень», на який міститься посилання в ухвалі та який слідчий описав клопотанні, без зазначення сторін договору, дати, номеру, реєстрації, площі меж та кадастрового номеру не може існувати, оскільки нормами діючого Земельного Кодексу України не визначено масив як об`єкт цивільних прав, який має кадастровий номер та зареєстрований відповідно до закону;

- арешт був накладений на майно офіційного орендаря земельної ділянки, оскільки покос соняшник врожаю 2020 року здійснювався на земельній ділянці, право оренди на яку офіційно визнано державою з ОСОБА_7 , яка з 2017 р. здійснює свою підприємницьку діяльність, пов`язану із вирощуванням зернових культур (крім рису), бобових культур та насіння олійних культур;

- слідчий суддя через карантин не допустив до участі чоловіка ФОП ОСОБА_7 - ОСОБА_11 , хоча він як учасник подій мав бути допитаний судом.

Посилаючись на вищенаведені обставини, представник ОСОБА_8 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою відмовити в задоволені клопотання про арешт майна.

В судові засідання апеляційного суду прокурор двічі викликався та не з`явився, про місце та час судового розгляду повідомлений своєчасно належним чином, клопотань про відкладання розгляду справи не подавав.

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 422 КПК України, апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді розглядається не пізніш як через три дні після її надходження до суду апеляційної інстанції.

Враховуючи вимоги КПК України, апеляційний суд вважає можливим розглянути апеляційну скаргу відсутності прокурора, оскільки у даному провадженні явка прокурора не є обов`язковою.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника ФОП ОСОБА_7 , який підтримав доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження, апеляційна суд дійшов до висновків про таке.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

Частина 1 ст. 404 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду 1-ої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до приписів ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Мотивуючи необхідність задоволення клопотання прокурора, слідчий суддя, пославшись на зміст клопотання, щодо фактичних обставин кримінального провадження, на положення ст. 170 КПК України зазначив, що без накладення арешту на майно, неможливо виконати завдання кримінального провадження.

Так, згідно матеріалів кримінального провадження, сектором дізнання Березівського ВП Лиманського ВП ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020165260000037 від 12.09.2020 року, за кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України.

Згідно клопотання слідчого, досудовим розслідуванням встановлено, що 11 вересня 2020 року до Березівського ВП надійшла заява директора ПП «Вересень» ОСОБА_12 про незаконне заволодіння земельною ділянкою, яка знаходиться в оренді ПП «Вересень» згідно договору оренди «земельні ділянки масиву №20 Гуляївської сільради Березівського району Одеської області» та врожаєм соняшника, який здійснюється покос.

11.09.2020 року, проведений огляд місця події, за адресою: масив № НОМЕР_2 с. Марянівка, Гуляївської сільської ради Березівського району Одеської області виявлено та вилучено вантажний автомобіль марки «ЗІЛ», д/н НОМЕР_1 , в кузові якого знаходилось насіння зовні схоже на насіння соняшника.

В цей же день, проведений огляд місця події, за адресою: вул. Пристанційна 20, с. Новоселівка Березівського району Одеської області, де у ОСОБА_10 з вказаного вантажного автомобіля марки «ЗІЛ» д/н НОМЕР_1 , вилучено 3280 кг соняшника урожаю 2020 року відповідно до накладної №024919.

Згодом, 12.09.2020 року відповідно до ст. 98 КПК України прийнято рішення про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів -3280 кг насіння соняшника, у зв`язку з тим, що є матеріальним об`єктом, що зберегли на собі сліди злочину та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Також передано на тимчасове відповідальне зберігання ТОВ «Кайман-Юг» до вирішення справи по суті.

Попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення за ст. 356 КК України.

Так, ст. 356 КК України передбачає відповідальність за самоправство, тобто самовільне, всупереч установленому законом порядку, вчинення будь-яких дій, правомірність яких оспорюється окремим громадянином або підприємством, установою чи організацією, якщо такими діями була заподіяна значна шкода інтересам громадянина, державним чи громадським інтересам або інтересам власника

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень ст. 170 Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до ч. 6 ст. 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Аналіз змісту матеріалів, долучених до клопотання слідчого показав, що у зазначеному процесуальному документі, не дотримані вимоги наведених вище норм кримінального процесуального закону, оскільки враховує наступне.

В матеріалах провадження міститься протокол огляду місця події за адресою: масив № НОМЕР_2 с. Марянівка, Гуляївської сільради Березівського району Одеської області, під час якого виявлено та вилучено вантажний автомобіль марки «ЗІЛ», д/н НОМЕР_1 , в кузові якого знаходилось насіння зовні схоже на насіння соняшника.

Окрім того, в матеріалах справи наявні витяги з Державного реєстру речових прав стосовно земельних ділянок в с. Марянівка, Гуляївської сільради Березівського району Одеської області, кадастрові номери 5121281200:01:001:0105 та 5121281200:01:001:0104, зі змісту яких вбачається що вони передані в оренду на підставі відповідних договорів, а саме земельна ділянка АДРЕСА_2 , кадастровий номер 5121281200: 01:001:0105 ПП «Вересень», а земельна ділянка без номеру в с. Марянівка, Гуляївської сільради Березівського району Одеської обл., кадастровий номер 5121281200:01:001:0104 ОСОБА_7 ..

Згідно з приписами ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Апеляційний суд вважає слушними доводи апеляційної скарги про те, що арешт був фактично накладений на майно офіційного орендаря земельної ділянки, оскільки покос соняшника врожаю 2020 року здійснювався на земельній ділянці, право оренди на яку оформлено за ОСОБА_7 , яка з 2017 р. здійснює свою підприємницьку діяльність, пов`язану із вирощуванням зернових культур (крім рису), бобових культур та насіння олійних культур.

Оскільки в судові засідання апеляційного суду прокурор не з`являвся, матеріали кримінального провадження не надавав, апеляційний суд вважає, що на даній стадії, органом досудового розслідування апеляційному суду не надано достатньо доказів того, що вилучене майно 3280 кг насіння соняшника було вивезено із земельної ділянки, не належної ФОП ОСОБА_7 ..

Тим паче, кваліфікація кримінального правопорушення за ст. 356 КК України в даному випадку матеріалами провадження не обґрунтована.

Таким чином, висновок слідчого судді про те, що вказані речі визнано речовим доказом по кримінальному провадженню та врахування можливості використання, як доказів вилучених речей, а також заборони розпоряджатися таким майном може призвести до його приховування або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, є передчасним.

У звязку з викладеним, апеляційний суд вважає клопотання слідчого невмотивованим, у звязку з чим висновки слідчого судді є передчасними, оскільки колегія суддів вважає, що в даному випадку між учасниками провадження є спір, який повинен бути вирішений у цивільному порядку.

Отже, апеляційним розглядом встановлено, що на даній стадії досудового розслідування, жодній особі не повідомлено про підозру, а слідчим у клопотанні не доведені підстави вважати, що майно, на яке накладено арешт, підлягає спеціальній конфіскації, або конфіскації, як виду покарання, або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, або відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), адже, за відсутністю встановленння належності вилученого майна насіння соняшника, навіть попередня кваліфікація за ст. 356 КК України, виглядає передчасною, а цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Частиною 1 ст. 100 КПК України передбачено, що речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених ст.ст. 160-166,170-174цього Кодексу.

Слідчим суддею в ухвалі також прийнято рішення про передачу вилученого майна - 3280 кг насіння соняшника урожаю 2020 року відповідно до накладної 024919, на тимчасове відповідальне зберігання ТОВ «Кайман-Юг» до вирішення справи по суті.

Проте, апеляційний суд, з урахуванням необхідності скасування ухвали слідчого судді, у зв`язку з тим, що вона не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, вважає необхідним зазначити. Що таке майно підлягає поверненню особі, в якої воно було вилучено.

Відповідно до приписів ч.1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Аналіз змісту ухвали слідчого судді свідчить про те, що ухвала слідчого судді є необґрунтованою, невмотивованою, та передчасною, тому в цій частині вона підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали.

Згідно з положеннями ст. 172 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п.п. 3, 4 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 2 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.

Визнаючи доводи апеляційної скарги обгрунтованими та задовольняючи її, колегія суддів виходить з того, що, відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Керуючись ст.ст. 24, 170-173, 370, 404, 405, 407, 409, 412, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу представника власника майна ФОП ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Березівського районногосуду Одеськоїобласті від17.09.2020року про накладення арештуна майно,відповідно допереліку врезолютивній частиніухвали,вилученого вході огляду11.09.2020р.в межах кримінального провадження №12020165260000037 від 12.09.2020 р. за ознакамивчинення злочину,передбаченого ст.356КК України скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання т.в.о. начальника сектора дізнання Березівського ВП Лиманського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 про накладення арешту на майно, тимчасово вилучене в ході огляду 11.09.2020 р., за адресою: АДРЕСА_1 , де у громадянина ОСОБА_10 з вантажного автомобіля марки «ЗІЛ», н.з. НОМЕР_1 , вилучено 3280 кілограмів насіння соняшника урожаю 2020 року відповідно до накладної 024919.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4