Постанова

від 08.10.2020 по справі 569/5397/18

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2020 року

м. Рівне

Справа № 569/5397/18

Провадження № 22-ц/4815/673/20

Рівненський апеляційний суд:

в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий : Боймиструк С.В.,

судді: Гордійчук С.О., Шимків С.С.

секретар судового засідання: Тхоревський С.О.,

за участю представників сторін: Гловацький О.С., ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи апеляційні скарги представника ОСОБА_2 - адвоката Гловацького Олексія Сергійовича та Воробйової Діани Михайлівни на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 04 березня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_2 в особі законного представника ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради, виконавчого комітету Рівненської міської ради в особі голови Рівненської міської ради, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Моноліт-44 треті особи, які не заявляють самостійних вимог Рівненська міська рада, служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради про встановлення порядку користування квартирою, усунення перешкод у користуванні житлом, зобов`язання укласти договір найму житлового приміщення, розподіл особових рахунків, усунення перешкод в користуванні квартирою, вселення,-

В С Т А Н О В И В :

У липні 2018 року ОСОБА_2 в особі законного представника ОСОБА_3 звернувся до Рівненського міського суду з зустрічним позовом до ОСОБА_4 , управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради, виконавчого комітету Рівненської міської ради в особі голови Рівненської міської ради, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Моноліт-44 треті особи, які не заявляють самостійних вимог Рівненська міська рада, служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради про встановлення порядку користування квартирою, усунення перешкод у користуванні житлом, зобов`язання укласти договір найму житлового приміщення, розподіл особових рахунків, усунення перешкод в користуванні квартирою, вселення.

Ухвалою Рівненського міського суду від 13.06.2019 року первинний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 в особі законного представника ОСОБА_3 , управління житлово-комунального господарства, виконавчого комітету Рівненської міської ради про визнання особи наймачем квартири , залишено без розгляду . Продовжено розгляд зустрічної позовної заяви.(т.2 а.с.24).

Постановою Рівненського апеляційного суду від 15.10.2019 року ухвалу Рівненського міського суду від 13.06.2019 року залишено без змін. (т.2 а.с.96-97).

Позов мотивовано тим, що ОСОБА_3 та ОСОБА_5 з 01.03.1987 року по 10.02.2012 року перебували у зареєстрованому шлюбі, від шлюбу ОСОБА_3 та ОСОБА_5 мають двох дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Під час шлюбу за рішенням Рівненського міського виконавчого комітету № 38 від 13.03.2007 року ОСОБА_5 отримав у користування спірне житло, де став основним квартиронаймачем та поселився разом з дружино ( ОСОБА_3 ) та двома дітьми. Влітку 2013 року ОСОБА_5 одружився з ОСОБА_4 , яка 22 жовтня 2016 року зареєструвала своє місце проживання у спірному житлі. На момент смерті ОСОБА_5 , у спірному житлі продовжують бути зареєстровані дві особи - ОСОБА_2 та ОСОБА_4

В 2018 році ОСОБА_4 таємно від нього змінила замки на вхідних дверях Спірного житла, а також, не інформуючи про це ані Позивача, ані його законного представника, встановила сигналізацію на Спірному житлі. Таким чином, вона протиправно перешкоджає Позивачу користуватися спірним житлом.

У зв`язку з вищенаведеним просить визначити для ОСОБА_2 та ОСОБА_4 порядок користування квартирою АДРЕСА_1 .

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 04 березня 2020 року зустрічну позовну заяву задоволено частково .

Визначено для ОСОБА_2 та ОСОБА_4 порядок користування квартирою АДРЕСА_1 наступним чином:

Виділено ОСОБА_2 у користування у квартирі АДРЕСА_1 : житлову кімнату з житловою площею 20,1 кв.м. , житлову кімнату з житловою площею 15,9 кв.м. ;

Виділено ОСОБА_4 у користування у квартирі АДРЕСА_1 : вітальню з житловою площею 30,3 кв.м та житлову кімнату з житловою площею 17,2 кв.м.

Залишено у спільному користуванні ОСОБА_2 та ОСОБА_4 нежилі приміщення квартири АДРЕСА_1 , а саме: кухню (17,2 кв.м.), коридор (31,4 кв.м.), санвузол (3,8 кв.м.), ванну (4,8 кв.м.), туалет (2,5 кв.м.), балкон (1,4 кв.м.).

Зобов`язано ОСОБА_4 не чинити перешкоди ОСОБА_2 у користуванні квартирою АДРЕСА_1 та видати ОСОБА_2 ключі від змінених замків на вхідних дверях.

Вселено ОСОБА_2 у квартиру АДРЕСА_1 .

У задоволенні вимог щодо зміни умов договору найму квартири АДРЕСА_1 шляхом зобов`язання Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку № 44, по вулиці Чорновола, м. Рівне Моноліт-44 укласти з ОСОБА_2 , ОСОБА_4 окремі договори найму, та розділ між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 особового рахунку по квартирі АДРЕСА_1 згідно з визначеним порядком користування і окремим договором найму, відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати в сумі - 2114 (дві тисячі сто чотирнадцять) грн. 44 коп.

У поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 - адвокат Гловацький О.С. не погоджується з ухваленим рішенням, в частині визначення порядку користування квартирою, вважає його постановленим внаслідок неналежного та неповного дослідження обставин справи.

Вказує, що в оскаржуваному рішення суд першої інстанції безпідставно змінив розподіл житлових кімнат на власний розсуд та визначив для позивача та відповідача порядок користування спірним житловим приміщенням протилежно вимогам позивача, виділивши відповідачу більшу частину житлової площі.

З цих міркувань просить рішення суду першої інстанції змінити в частині визначення порядку користування спірним житловим приміщенням, виділивши у користування у квартирі АДРЕСА_1 : ОСОБА_2 вітальню з житловою площею 30,3 кв.м та житлову кімнату з житловою площею 17,2 кв.м . , а ОСОБА_4 житлову кімнату з житловою площею 20,1 кв.м ., житлову кімнату з житловою площею 15,9 кв.м.

В решті рішення просить залишити без змін.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_4 не погоджується з ухваленим рішенням, вважає його незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Вказує, що неповнолітній позивач та його законний представник проживають в м. Київ, тобто його місце реєстрації ніколи не співпадало з місцем реального проживання.

Крім того зазначає, що виділена вітальня не є ізольованою кімнатою, а тому не може бути предметом договору найму.

З цих міркувань просить рішення суду першої інстанції скасувати та відмовити позивачу за зустрічним позовом у задоволенні позовних вимог.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_4 , представник ОСОБА_2 - адвокат Гловацький О.С. зазначає, що належність вітальні площею 30.3 кв.м. до житлової площі підтверджується даними нового технічного паспорта на спірне житло від 16 вересня 2019 року, а посилання ОСОБА_4 на той факт, що ОСОБА_2 тільки є зареєстрований у спірному житловому приміщенні проте ніколи в ньому не проживав не заслуговують на увагу, оскільки у відповідності до ст. 29 ЦК України, фізична особа може мати кілька місць проживання. Просить апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Представник ОСОБА_2 - адвокат Гловацький О.С. в судовому засіданні підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, а апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Представник ОСОБА_4 - адвокат Сокаль О.В. просив апеляційну скаргу його довірительки задовольнити, а ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення місцевого суду скасувати та в задоволенні позовних вимог відмовити.

За результатами апеляційного розгляду колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна представника ОСОБА_2 - адвоката Гловацького Олексія Сергійовича підлягає до задоволення , а апеляційна скарга ОСОБА_4 не підлягає до задоволення з таких підстав.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що після смерті основного квартиронаймача виникла необхідність у правовому врегулюванні питання щодо укладення договорів найму житлового приміщення, оскільки будь-які правовідносини у зареєстрованих осіб щодо приватизації, користування майном, оплати наданих комунальних послуг, тощо можуть виникнути виключно при наявності договору найму житла.

Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони не в повній мірі відповідають дійсним обставинам справи та вимогам закону.

Частиною 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, спірна квартира АДРЕСА_1 була отримана згідно ордеру № 6708, виданого виконкомом Рівненської міської ради 18.04.2007р. на ім`я ОСОБА_5 на сім`ю у складі: ОСОБА_3 - дружина, ОСОБА_7 - донька, ОСОБА_2 - син. (т.1. а.с.8). Квартира державного житлового фонду та не приватизована.

З рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 30.01.2012р. вбачається, що шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , зареєстрований 01.03.1987р. Бюро РАЦС при 109 військовій комендатурі (м. Веймар, ГДР), актовий запис № 18- розірвано. (т.1 а.с.13).

Тобто ОСОБА_3 та ОСОБА_5 перебували у зареєстрованому шлюбі у період з 01.03.1987р. по 30.01.2012р., від якого мають двох дітей: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

13.07.2013р. було укладено шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , зареєстрований Центральним відділом ДРШ ГУЮ у м. Києві, актовий запис № 1502. Після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_10 . (т.1 а.с.12).

З довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб № 86229 від 23.07.2018р. вбачається, що у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (т.1 а.с.87).

ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що зроблено відповідний актовий запис 12.02.2017 р. за № 2682 , зареєстрований Відділом ДР С ГТУЮ у м. Києві. (т.1.а.с.10).

Основним квартиронаймачем ОСОБА_5 ,за життя квартира не приватизована, у квартирі зареєстровані ОСОБА_4 - дружина померлого та неповнолітній ОСОБА_2 - син померлого від першого шлюбу.

Згідно технічного паспорта квартири АДРЕСА_1 , дана квартира складається з трьох житлових кімнат площею 15.9 кв.м., 20.1 кв.м., 17.2 кв. м., вітальні площею 30.3 кв.м. та нежитлових приміщень: кухня (17,2 кв.м.), коридор (31,4 кв.м.), санвузол (3,8 кв.м.), ванна (4,8 кв.м.), туалет (2,5 кв.м.), балкон (1,4 кв.м.). Загальна площа квартири складає 144.6 кв.м. (т.2 а.с. 116-118).

Посилаючись на норми ст..47 Конституції України та ст. 9, 63, 104 ЖК України, місцевий суд вірно зазначив, що кожен має право на житло та не може обмежений у праві користування жилим приміщенням, а тому обґрунтовано частково задовольнив вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_4 не чинити йому перешкоди у користуванні кв. АДРЕСА_1 та зобов`язав її видати ОСОБА_2 ключі від змінених замків на вхідних дверях та вселив його у спірну квартиру; визначивши порядок користування квартирою між сторонами спору та при цьому припустився помилки .

Відповідно до ч.1 ст.13 та ч.6 ст. 367 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Порядок користування спірною квартирою встановлений місцевим судом в ухваленому та оскарженому рішенні не відповідає позовним вимогам заявленим в зустрічному позові ОСОБА_2 . Тобто місцевий суд, на час вирішення спору в частині визначення сторонам жилих кімнат для встановлення порядку користування в спірній квартирі, вийшов за межі позовних вимог ОСОБА_2 , а інших вимог не існувало , оскільки первісний позов ОСОБА_4 залишений без розгляду, та при цьому суд не навів мотивів виходу за межі заявлених позовних вимог та саме такого визначення порядку користування, як зазначено в ухваленому ним рішенні.

Відповідно до абзацу 2 ч.2, ч.4 ст.376 ЦПК України, порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Отже, підстав встановлювати інший порядок користування спірним житлом відмінний від заявлених в справі позовних вимог колегія суддів не вбачає , а тому допущена місцевим судом помилка, яка призвела до неправильного вирішення справи підлягає усуненню шляхом задоволення заявлених ОСОБА_2 . позовних вимог, щодо встановлення порядку користування жилими кімнатами у спірній квартирі .

В решті рішення місцевого суду ухвалене з дотримання вимог матеріального та процесуального права і підстав для його зміни чи скасування з підстав зазначених апелянтами не вбачається, оскільки ці доводи правильності зробленого судом першої інстанції висновку не спростовують.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Гловацького Олексія Сергійовича задовольнити, а апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 04 березня 2020 року змінити в частині визначення порядку користування спірним житловим приміщенням, виділивши

ОСОБА_2 у користування у квартирі АДРЕСА_1 : вітальню з житловою площею 30,3 кв.м та житлову кімнату з житловою площею 17,2 кв.м .;

ОСОБА_4 виділити у користування у квартирі АДРЕСА_1 : житлову кімнату з житловою площею 20,1 кв.м ., житлову кімнату з житловою площею 15,9 кв.м.

В решті рішення залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір 1057,2 грн. за подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Повний текст виготовлено 09 жовтня 2020 року.

Головуючий: С.В. Боймиструк

Судді: С.О. Гордійчук

С.С. Шимків