Ухвала

від 17.11.2020 по справі 569/5397/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

17 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 569/5397/18

провадження № 61-16724ск20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротуна В. М. розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Рівненського апеляційного суду від 08 жовтня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_2 , в особі законного представника ОСОБА_3 , до ОСОБА_1 , управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради, виконавчого комітету Рівненської міської ради в особі голови Рівненської міської ради, об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Моноліт-44 , треті особи: Рівненська міська рада, служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради, про встановлення порядку користування квартирою, усунення перешкод у користуванні житлом, зобов`язання укласти договір найму житлового приміщення, розподіл особових рахунків, усунення перешкод в користуванні квартирою, вселення,

ВСТАНОВИВ:

09 листопада 2020 року до Верховного Суду подано апеляційну скаргу

ОСОБА_1 на постанову Рівненського апеляційного суду від 08 жовтня 2020 року разом з клопотанням про поновлення строку. Проте відповідно до частини першої статті 390 ЦПК України строк на касаційне оскарження не пропущено.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ (далі - Закон № 460-ІХ).

За таких обставин перевірка оформлення апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо додержанням вимог, встановлених статтею 392 ЦПК України, здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону № 460-ІХ.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Верховний Суд переглядає у касаційному порядку судові рішення, ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій (стаття 25 ЦПК України).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень визначених у частині третій цієї статті.

Відповідно до статті 391 ЦПК України касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції.

ОСОБА_1 звернулася до суду касаційної інстанції з апеляційною скаргою на постанову апеляційного суду, проте, така постанова може бути оскаржена в касаційному, а не в апеляційному порядку шляхом подання касаційної скарги на неї.

Крім того, подана апеляційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки заявнику, відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, необхідно зазначити у касаційній скарзі підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Апеляційна скарга ОСОБА_1 не відповідає зазначеним вище вимогам закону.

Так, у касаційній скарзі заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.

За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно уточнити касаційну скаргу з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України та надіслати копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Заявнику необхідно уточнити прохальну частину касаційної скарги, зазначивши які саме судові рішення ним оскаржуються у відповідності до вимог статті 392 ЦПК України, зазначивши наслідки перегляду судом касаційної інстанції оскаржуваних рішень у відповідності до вимог статті 409 ЦПК України та надати касаційну скаргу (у новій редакції), копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Подана апеляційнаскарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки заявником на порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України не додано документ, що підтверджує сплату судового збору. Разом з тим, заявником подано клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до статті 8 Закону України Про судовий збір суд може своєю ухвалою за його клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Виходячи з викладеного, клопотання про відстрочення від сплати судового збору не підлягає задоволенню, оскільки заявником не надано відповідних доказів на підтвердження вказаних обставин, тому заявнику необхідно сплатити судовий збір згідно з Законом України Про судовий збір .

Частиною третьою статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2018 рік встановлено, що з 01 січня 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 1 762,00 грн.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір ставка судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду справляється у розмірі, що становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

У випадку коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

За позовними вимогами немайнового характеру (про встановлення

порядку користування квартирою, усунення перешкод у користуванні

житлом, зобов`язання укласти договір найму житлового приміщення, розподіл особових рахунків, усунення перешкод в користуванні квартирою, вселення ), з огляду на категорію спору судовий збір за подання касаційної скарги

становить 7 048,00 грн.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печер.

р-ні/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 Судовий збір (Верховний Суд, 055) .

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України Про судовий збір . На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення вказаного недоліку.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Рівненського апеляційного суду від 08 жовтня 2020 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 18 грудня 2020 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали апеляційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. М. Коротун