Рішення

від 13.10.2020 по справі 522/1869/17

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №522/1869/17

Провадження №2/522/1729/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2020 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

за участю секретаря судового засідання - Лисенко А.О.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Зіркове містечко до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: Державний реєстратор Центру надання адміністративних послуг Овідіопольської районної адміністрації Одеської області Марущак Юлія Валеріївна, про скасування рішення про державну реєстрацію прав та записів, приведення у попередній стан самовільно реконструйованих об`єктів нерухомості,

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси 27.01.2017р. надійшов позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Зіркове містечко , пред`явлений до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: Державний реєстратор Центру надання адміністративних послуг Овідіопольської районної адміністрації Одеської області Марущак Юлія Валеріївна, за яким просили:

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 30469721 від 15.07.2016 року, прийняте державним реєстратором Центру надання адміністративних послуг Овідіопольської районної адміністрації Одеської області Марущак Юлією Валеріївною;

- скасувати записи про державну реєстрацію права власності №15406492 від 12.07.2016 року на частку 1\2 кватири АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та № НОМЕР_2 на частку 1\2 кватири АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 );

- зобов`язати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за власні кошти привести у попередній стан самочинно реконструйовані квартиру АДРЕСА_1 , квартиру АДРЕСА_2 , та нежитлове приміщення по АДРЕСА_3 ;

- вирішити питання про стягнення судових витрат.

Згідно обґрунтувань позову, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 придбали у ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_4 , заг.пл. 59 кв.м., та квартиру АДРЕСА_5 , заг. пл.. 50, 7 кв.м., за адресою АДРЕСА_3 . Також відповідачами було придбано у ОСОБА_4 нежитлове приміщення, пл.. 3,1 кв.м, що було розташоване поруч із вказаними вище квартирами на одному поверсі у житловому будинку по АДРЕСА_3 . У подальшому відповідачами були проведені будівельні роботи із реконструкції двох зазначених вище квартир та нежитлового приміщення, в результаті яких всі об`єкти були об`єднанні в одну квартиру. 15 липня 2016 року державним реєстратором Центру надання адміністративних послуг Овідіопольської районної адміністрації Одеської області Марущак Юлією Валеріївною було прийнято рішення індексний номер 30469721 про державну реєстрацію права власності у рівних частках на квартиру АДРЕСА_6 , за відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ..

Між тим, позивач посилався на те, що здійснення вищевикладених дій відбулось із численним порушенням норм чинного законодавства та призвело до порушення прав співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_7 .

Зокрема, до складу площі новоутвореної квартири також увійшла частина коридору загального користування, пл.. 6,3 кв.м, з якого і здійснюється вхід до квартир, до ліфтового холу, та до маршових сходів, розташованих на даному поверсі будинку. До проведення реконструкції загальна площа всіх приміщень відповідачів становила 112. 8 кв.м, а вже після проведення реконструкції площа реконструйованої квартири склала 119,1 кв.м., що на 6,3 кв.м. перевищує початкову площу всіх об`єктів нерухомості відповідачів. При порівняння плану 13 поверху будинку по АДРЕСА_3 , від 15.12.2010 року, виконаного КП ОМБТІ та РОН , та поверхового плану на квартиру АДРЕСА_6 , що наведений у технічному паспорті на цю квартиру від 08.07.2016 року, виконаного ПП ТОП. Проект , вбачається, що реконструкція квартири АДРЕСА_5 відбулась шляхом приєднання об`єднаної квартири АДРЕСА_4 , пл.. 59 кв.м., квартири АДРЕСА_5 , пл.. 50,7 кв.м, нежитлового приміщення, пл.. 3.1 кв.м., та частини коридору загального користування, пл.. 6,3 кв.м..

Отже, згідно позову, відповідачі провели реконструкцію, внаслідок якої співвласники багатоквартирного будинку були фактично позбавлені частини коридору загального користування, пл.. 6,3 кв.м., а відповідачі як наслідок 15.07.2016 року набули право власності на частину коридору загального користування у порушення положень Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку . Окрім того, відповідачі при здійсненні реконструкції не отримували дозволу на виконання будівельних робіт та побудований об`єкт не був прийнятий в експлуатацію, а отже будівництво було самочинним та реєстрація права власності за відповідачами на реконструйований об`єкт не відповідає вимогам чинного законодавства. За викладених обставин звернулись до суду з дійсним позовом.

Згідно з автоматизованою системою документообігу суду при розподілі справ між суддями для розподілу вказана справа була розподілена на суддю ОСОБА_5 ..

Ухвалою суду від 30.01.2017 року провадження у справі було відкрито.

Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 12.04.2018 року №1093/0/15-18 про звільнення ОСОБА_5 з посади судді Приморського районного суду міста Одеси у зв`язку з поданням заяви про відставку, на підставі службової записки помічника судді ОСОБА_5 - ОСОБА_6 , з метою дотримання розумних строків розгляду справи, недопущення порушень законних прав та інтересів громадян та законних інтересів сторін по справі, згідно розпорядження керівника апарату Приморського районного суду м. Одеси було здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Справа надійшла до провадження судді Домусчі Л.В..

Ухвалою суду від 08.06.2018 року (головуючий суддя Домусчі Л.В.) прийнята до розгляду дана справа та призначене підготовче засідання на 17.09.2018 року.

Розгляд справи 12.11.18 року, 17.12.2018 року відкладався через неявку сторін.

До суду 17.12.2018 року надійшов відзив на позов представника ОСОБА_2 - адв. ОСОБА_7 (т.2, а.с.4-12), згідно якого заперечував проти позову та просив відмовити. Посилався на те, що з планів інженерних мереж 13го поверху будинку вбачається, що доступ до мереж загального користування мешканців будинку жодним чином не обмежено внаслідок об`єднання двох квартир АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 та нежитлового приміщення. Відповідно до висновку будівельно-технічного експертного дослідження № ED-2502-1-139.16 від 16.08.2016 року, за технічними показниками квартиру АДРЕСА_6 відповідає вимогам нормативно-правовим актів у галузі будівництва, в частині об`ємно-планувального рішення, протипожежних та санітарних вимог та її експлуатація можлива в якості окремої квартири. За обстеженням квартири експертом було встановлено, що переобладнання систем інженерних комунікацій у досліджуваній квартирі візуально відсутнє, у зв`язку з чим погодження у відповідних органах потрібне. Отже, погодження висновку експерта щодо технічної можливості об`єднання двох квартир АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 та нежитлового приміщення в одну квартиру від 08.07.2016 року із відповідними органами не передбачено вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва. Окрім того, посилався на те, що будівельні роботи із реконструкції були виконанні ще попереднім власником. Отже, вважає, що факт самочинного реконструкції відповідачами та факт порушення прав ОСББ позивачем не доведено. Заперечував проти висновку експертного дослідження №28/18 від 14.09.2018 року, складеного експертом ОСОБА_8 за заявою голови правління ОСББ Вілюри С.В., як допустимого доказу.

Представником позивача 15.02.2019 року до суду було подано відповідь на відзив на позов (т.2, а.с.16-22), згідно якого позовні вимоги підтримав та наполягав на тому, що порушення прав співвласників багатоквартирного будинку полягає у тому, що унаслідок виконання відповідачами будівельних робіт із приєднання до власних квартир частини коридору загального користування, пл.. 6.3 кв.м., мешканці будинку були позбавлені права користуванням приміщенням загального користування, з якого здійснюється вихід до квартир, до ліфтового входу та до маршових сходів, розташованих на даному поверсі будинку. Також вважає, що твердження представника відповідача з приводу того, що реконструкція квартир була здійснена попереднім власником спростовується наявними матеріалами справи, а саме відповідними договорами купівлі-продажу. Згідно яких відповідачі придбали окремі об`єкти нерухомості, а не єдиний об`єкт, пл.. 119,1 кв.м.. Крім того, у 2016 році відповідачі звернулись до експерта ОСОБА_9 для отримання висновку щодо технічної можливості об`єднання двох квартир № НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та нежитлового приміщення в одне квартиру. Окрім того обставини щодо здійснення будівництва в квартирах визнаються ОСОБА_2 у рамках адміністративного позову (справа №522/9577/18). Також посилався на те, що висновок експертного дослідження №28/18 від 14.09.2018 року, складений експертом Ковальчуком О.У., відповідає вимогам Інструкції про призначення та проведення судових експерт та експертних досліджень, затв. Наказом МЮ України від 08.10.1998 року №53/5, та є належним доказом.

Розгляд справи 18.02.2019 року був відкладений на 15.04.2019 року за клопотання сторін із наданням часу на ознайомлення з наявними матеріалами справи. 15.04.2019 року розгляд справи був відкладений на 04.06.2019 року для можливого мирного врегулювання спору.

У підготовче засідання 04.06.2019 року з`явився представник позивача, який позовні вимоги підтримав у повному обсязі, вважає за можливе слухати справу по суті спору.

Також з`явився представник двох відповідачів- ОСОБА_10 який надав до суду письмові пояснення, заявив клопотання про допит експерта та позов не визнавав.

Згідно письмових пояснень (т.2, а.с.49-58), представник відповідачів додатково посилався на те, що у спірному нежитловому приміщенні (коридорі загального користування) відсутнє будь-яке технічне обладнання будинку, а тому вважає, що відсутні підстав для звернення ОСББ з даним позовом, оскільки їх права не були порушенні.

Ухвалою суду від 04.06.2019 року по справі було закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті на 12.09.2019 року. Також задоволено клопотання представника відповідачів, вирішено викликати експерта Ковальчука Олега Ульяновича для дачі пояснень щодо висновку та зобов`язати представника відповідачів попередньо сплатити витрати, пов`язані з відповідною процесуальною дією, на депозитний рахунок суду.

Розгляд справи 12.09.2019р. та 19.11.2019 року відклався.

У судовому засіданні 05.02.2020 року був присутній представник позивача, який позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, а також представник відповідачки - ОСОБА_10 .. З урахуванням думки сторін судом було вирішено продовжити розгляд справи без допиту експерта.

У судових засіданнях 12.09.2019р. та 05.02.2019р. сторони надавали пояснення по суті спору.

Представник позивача посилався на те, що відповідачами було здійснено незаконну реконструкцію з об`єднанням двох квартир та нежитлового приміщення в одну квартиру, внаслідок якого було захоплено частину коридору загального користування, пл.. 6,3 кв.м.. При цьому, згоди інших мешканців будинку отримано не було, а отже вважає, що ОСББ було позбавлено частини належного їм майна. Також вказував, що реєстраційні дії з реєстрації права власності відповідачів були проведенні з порушенням законодавства (матеріали реєстраційної справи не містять письмової заяви співвласників квартир будинку та технічного паспорту від 08.07.2016 року).

Представник відповідачки у посилався на те, що у них наявний технічний висновок із приводу технічної можливості об`єднання обох квартир та нежитлового приміщення, копія якого наявна у матеріалах справи. При цьому, вважає, що для реконструкції була необхідна згода лише співвласників квартир, тобто відповідачів, а в отриманні згоди інших мешканців будинку не було необхідності. Здійсненна реконструкція була зареєстрованому у передбаченому законом порядку та не зрозуміло, яким чином порушує права ОСББ. Посилався на те, що позивачем не доведено належними доказами, які саме приміщення були передані на баланс ОСББ, відсутній технічний паспорт будинку. Також просив врахувати, що в спірному приміщенні (коридорі загального користування) відсутнє будь-яке технічне обладнання будинку.

Після заслухання пояснень представників сторін та дослідження доказів 05.02.2019 року було оголошено перерву до 17.03.2020 року.

Розгляд справи 17.03.2020 року, 10.06.2020 року та 02.07.2020 року відкладався.

У судовому засіданні 13.10.2020 року був присутній представник позивача - ОСОБА_11 та представника ОСОБА_2 - ОСОБА_7 .. Інші учасники процесу до суду не з`явились, були сповіщені про час та місце розгляду справи належним чином.

Суд, за згодою представників сторін, із урахуванням вимог ч.1,3 ст. 223 ЦПК України, ухвалив слухати справу за відсутності ОСОБА_1 та третьої особи - державного реєстратора Марущак Юлії Валеріївни.

Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, посилаючись на те, що врегулювати спір мирним шляхом на загальних зборах ОСББ не виявилось можливим.

Представник відповідачки позовні вимоги не визнав та просив відмовити, із урахуванням обставин, викладених у відзиві, та пояснень, наданих у минулих судових засіданнях та підтвердив що сторони намагалися врегулювати спір мирним шляхом, проте безрезультатно.

Суд, вислухавши пояснення учасників справи, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Із матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 придбав у ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу від 07.06.2016 року (зареєстровано в реєстрі за №986) квартиру АДРЕСА_4 , заг.пл. 59 кв.м. (т.1, а.с.112).

ОСОБА_12 за договором міни від 07.06.2016 року (зареєстровано в реєстрі за №977) було придбано квартиру АДРЕСА_8 , та нежитлове приміщення №21 , пл.. 3,1 кв.м, у будинку по АДРЕСА_3 (т.1, а.с.111)

У подальшому відповідачами були проведені будівельні роботи із реконструкції двох зазначених вище квартир та нежитлового приміщення, в результаті яких всі об`єкти були об`єднанні в одну квартиру.

15 липня 2016 року державним реєстратором Центру надання адміністративних послуг Овідіопольської районної адміністрації Одеської області Марущак Юлією Валеріївною було прийнято рішення індексний номер 30469721 про державну реєстрацію права власності у рівних частках на квартиру АДРЕСА_6 , за відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_12 ..

Належна сторонам квартира АДРЕСА_5 , після проведення дії з реєстрації права власності, склала загальну площу 119,1 кв.м., житлову площу 49,7 кв.м..

Зазначена квартира розташована на 13 поверсі, що також підтверджується планом поверху (а.с.30 т.1).

Зазначене підтверджується витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за індексним № 63536678 від 15.07.2016 (т.1, а.с.116-117), а також копією технічного паспорту ПП ТОП.Проект на квартиру від 08.07.2016р. (т.1,а.с.15-16).

Підставою виникнення права власності зазначено: висновок серії та номер 20-1/2016, виданий 08.07.2016 року, видавник експерт Царичанська Л.В.; письмова згода співвласників від 11.07.2016 року, видавник ОСОБА_12 та ОСОБА_1 ; технічний паспорт серія та номер: б\н, видавник 08.06.2016 року ПП ТОП Проект .

Між тим, матеріали реєстраційної справи №972392051000 на об`єкт нерухомого майна - АДРЕСА_9 , вищевказаних документів не містить (т.1, а.с.97-117).

Суд вбачає, що балансоутримувачем будинку АДРЕСА_7 є ОСББ Зіркове містечко , що у свою чергу належними доказами із боку сторони відповідача не спростовано.

Згідно позову, представник позивача посилався на незаконність здійсненої відповідачами реконструкції, оскільки в результаті об`єднання приміщень ними до власного майна було приєднано частину коридору загального користування, пл. 6,3 кв.м, з якого і здійснюється вхід до квартир, до ліфтового холу, та до маршових сходів, розташованих на даному поверсі будинку. На що згоди співмешканців отримано не було.

З відповіді УДАБК Одеської міської ради від 29.11.2016р.№01-8/527вх. (а.с.17 т.1) вбачається, щодо реконструкції квартири вбачається, що УДАБК ОМР проектні та дозвільну документацію на її проведення не надавала. Листом від 11.01.2017р. також вбачається що за результатом проведеної перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, 25.11.2016р. складено Акт перевірки, протокол, припис.(а.с.20,21-24,25-27, 28-29).

Звертаючись до суду з даним позовом, ОСББ посилалося на те, що незаконне користування частиною приміщення коридору загального користування виключно відповідачами порушує права позивача, як балансоутримувача будинку, та права інших власників квартир в будинку по АДРЕСА_3 , яким вказане приміщення належить на праві спільної сумісної власності та які не надавали на це згоду.

Вирішуючи спір суд виходить із наступного.

Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - стаття 1 Першого протоколу) закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном, а також право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.

Непорушність права власності закріплено і в статті 321 ЦК України, відповідно до частини першої якої ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з частиною першою статті 319 ЦК України власник володіє, користується та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до частин першої, другої статті 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.

Частиною другою статті 382 ЦК України передбачено, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Отже, частина друга статті 382 ЦК України визначає правовий режим допоміжних приміщень і приміщень загального користування житлового будинку у дво- або багатоквартирному будинку. Зокрема, за власниками квартир у таких будинках на праві спільної сумісної власності закріплюються приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше ніж одну квартиру. Ця норма спрямована на порядок користування мешканцями квартир зазначеними приміщеннями та обладнанням.

Усі зазначені об`єкти становлять єдине ціле з квартирами і житловим будинком, призначені вони для постійного обслуговування і забезпечення відповідної експлуатації всього будинку.

У той же час законодавство розділяє поняття допоміжного приміщення та нежилого приміщення.

Згідно зі статтею 1 Закон України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об`єктами нерухомого майна.

Допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення).

Нежитлове приміщення - ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об`єктом нерухомого майна.

Спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

Згідно з частиною другою статті 10 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов`язані брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

У частинах першій та другій статті 5 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку передбачено, що спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників. Спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку.

Відповідно до пункту 2 статті 10 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду власники квартир багатоквартирних будинків та жилої площі в гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов`язані брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Конституційний Суд України у рішенні від 02 березня 2004 року у справі № 4-рп/2004 зазначив, що, аналізуючи порушені у конституційному зверненні і конституційному поданні питання щодо права власників приватизованих і неприватизованих квартир багатоквартирних будинків та органів місцевого самоврядування і місцевих державних адміністрацій розпоряджатися допоміжними приміщеннями, а також конструктивними елементами таких будинків (фундамент, несучі стіни, міжповерхові перекриття, сходові марші і т. ін.), Конституційний Суд України виходить з правової характеристики спільного майна власників квартир, конкретизованої у Законі України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку .

Представником позивача було надано до суду висновок експертного дослідження №28/18, складеного 14.09.2018 року експертом ОСОБА_8 за результатами проведення будівельно-технічного дослідження коридору загального користування в будинку по АДРЕСА_3 (т.1, а.с.157-162), згідно якого визначено, що при об`єднанні приміщень квартир АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 та нежитлового приміщення комори №ХІ (план 13 поверху станом на 15.12.2010 року) будинку по АДРЕСА_3 , до складу новоутвореної кв. АДРЕСА_5 зазначеного будинку увійшла частина коридору загального користування №Х (план 13 поверху станом на 15.12.2010 року) будинку по АДРЕСА_3 .. .

Представником відповідачів також надано суду копію висновку №ED-2502-1-139/16 будівельно-технічного експертного дослідження від 16.08.2016р. квартири АДРЕСА_5 та щодо технічної можливості об`єднання (а.с.173-1226 т.1), яке проведено за заявою ОСОБА_1 от 21.07.2016р., в якому також зазначено що згідно із технічним паспортом від 08.07.2016р. квартира складається з заг. пл..119,10 кв.м., житл пл..49,7 кв.м., до складу якої також входить і приміщення коридору, тобто до об`єднання двох квартир та нежитлового приміщення їх загальна площа складала 112,8 кв.м., таким чином збільшено площу на 6,3 кв.м.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави стверджувати, що розташоване на 13 поверсі будинку АДРЕСА_3 спірне приміщення - коридор загального користування площею 6,3 кв.м. входить до переліку нежитлових приміщень будинку та призначене для обслуговування будинку та підвищення життєвого комфорту його мешканців, а тому відповідно до частини другої статті 382 ЦК України, рішення Конституційного Суду України від 02 березня 2004 року № 4-рп/2004 належить співвласникам жилих квартир на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до статей 16, 391, 386 ЦК України власник має право звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права будь-яким способом, що є адекватним змісту порушеного права, який ураховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право, в тому числі шляхом приведення самочинної будівлі у попередній стан у разі порушення прав власника і неможливості усунення цих порушень іншим способом.

Частиною першою статті 376 ЦК України передбачено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Згідно з частиною сьомою статті 376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст.383 ЦК України, власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому у використання як єдиного цілого за умови що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку. В той же час, за приписами ст.152 ЖК України переобладнання і перепланування житлового будинку і житлового приміщення приватного житлового фонду, не потребує отримання документів, що дають право на їх виконання лише за умови, що такі не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування.

У відповідності до положень ч.1 ст.177 ЖК України громадяни зобов`язані забезпечувати схоронність жилих приміщень, бережно ставитися до санітарно-технічного та іншого обладнання, до об`єктів благоустрою, додержувати правил утримання жилого будинку і придомової території, правил пожежної безпеки, додержувати чистоти і порядку в під`їздах, кабінах ліфтів, на сходових клітках і в інших місцях загального користування.

Статтею 179 ЖК України визначено, що користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.1.4.1. Наказу Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76 Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень дозволяється робити після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів відповідно до законодавства. Відповідно до п.1.4.4. цього ж Наказу переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що призводять до порушення тривкості або руйнації несучих конструкцій будинку, погіршення цілісності і зовнішнього вигляду фасадів, порушення вимог протипожежної безпеки та засобів протипожежного захисту, не допускається. Перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що погіршує умови експлуатації і проживання всіх або окремих громадян у будинку або квартирі, не допускається.

Згідно із п.1.4.6. Наказу власник, наймач (орендар) жилого будинку, жилого чи нежилого у жилому будинку приміщення, що припустив самовільне переобладнання або перепланування, що призводить до порушення конструктивних елементів або засобів протипожежного захисту, зобов`язаний за свій рахунок привести це приміщення до попереднього стану.

Під час судового розгляду відповідачами не було надано належних та допустимих доказів на спростування доводів позивача про те, що спірне приміщення коридору, площею 6,3 кв.м., яке розташоване на 13 поверсі будинку АДРЕСА_3 належить співвласникам будинку, доказів законності збільшення площі новоутвореної квартири АДРЕСА_5 за рахунок приміщення загального користування, наявності згоди усіх співвласників багатоквартирного будинку на приєднання частини коридору загального користування до квартири відповідачів.

При цьому, факт приєднання до новоутвореної квартири АДРЕСА_5 частини коридору загального користування №Х (план 13 поверху станом на 15.12.2010 року) будинку по АДРЕСА_3 не спростовується наданою стороною відповідача копією висновку експерта ОСОБА_9 від 16.08.2016 року щодо технічної можливості об`єднання двох квартир АДРЕСА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та нежитлового приміщення відповідачів.

Матеріали справи спростовують доводи сторони відповідача з приводу того, що реконструкція приміщень була здійсненна не відповідачами та вони придбали нерухомість вже в такому вигляді (об`єднанні квар. 54, 55 та нежитлове приміщення).

За викладених обставин, суд приходить до висновку, що відповідачі здійснили реконструкцію кв. ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та нежитлового приміщення з приєднання до них частини коридору загального користування, пл.. 6,3 кв.м., за відсутності згоди усіх співвласників багатоквартирного будинку на таку реконструкцію та у порушення вимог чинного законодавства України приєднали її до своєї новоутвореної квартири АДРЕСА_5 .

Отже, такі дії відповідачів порушують права позивача як балансоутримувача будинку.

Так, відповідно до п.55 постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року № 1127 Про затвердження Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , для проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на реконструйований об`єкт нерухомого майна (в тому числі в результаті переведення об`єкта нерухомого майна з житлового у нежитловий або навпаки) заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає: документ, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку (крім випадків реконструкції об`єктів нерухомого майна без зміни зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів у плані); документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта; технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна; письмову згоду співвласників багатоквартирного будинку (в разі добудови аттикових і мансардних поверхів та приєднання місць загального користування); документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси (в разі коли в результаті реконструкції об`єкта нерухомого майна змінилася його адреса).

У разі проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на об`єкт нерухомого майна, який до проведення реконструкції перебував у спільній власності, заявник, крім документів, що зазначені в цьому пункті, подає письмову згоду всіх співвласників об`єкта нерухомого майна на проведення його реконструкції. Якщо у зв`язку з проведенням реконструкції об`єкта нерухомого майна змінився розмір часток у праві спільної власності, заявник, крім документів, що зазначені в цьому пункті, подає письмову заяву співвласників про розподіл часток у спільній власності на реконструйований об`єкт нерухомого майна.

З витребуваної судом копії реєстраційної справи (а.с.97-117 т.1) встановлено, що відповідачі 12.07.2016 року подали державному реєстратору заяву про державну реєстрацію за ними права власності на реконструйовану квартиру.

15 липня 2016 року державним реєстратором Марущак Ю.В. прийнято рішення № 30469721 про проведення державної реєстрації права власності на житлове приміщення, що розташоване за адресою АДРЕСА_9 .

Встановлено, що відповідачами до заяви про державну реєстрацію права власності не долучено письмової згоди співвласників багатоквартирного будинку на реконструкцію квартири.

Таким чином, право власності на реконструйовану квартиру АДРЕСА_6 за відповідачами зареєстровано державним реєстратором Центру надання адміністративних послуг Овідіопольської районної адміністрації Одеської області Марущак Ю.В. із порушенням норм Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року № 1127.

Враховуючи наведене, суд вважає, що є підстави для визнання протиправним та скасування запису про державну реєстрацію права власності №15406492 від 12.07.2016 року на частку 1\2 кватири АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та № НОМЕР_2 на частку 1\2 кватири АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) та зобов`язання відповідачів за власні кошти привести у попередній стан самочинно реконструйовані квартиру АДРЕСА_1 , квартиру АДРЕСА_2 , та нежитлове приміщення по АДРЕСА_3 .

Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду в справі № 925/1265/16 (провадження N 12-158гс18; постанова Верховного Суду від 22.08.2018) право або інтерес позивача може бути порушено внесенням до державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про наявність права власності (користування) іншої особи. При цьому рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію. Тому належним способом захисту права або інтересу позивача у такому разі є не скасування рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав, а скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності (користування) (ч. 2 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Таким чином, з огляду на викладені норми чинного законодавства, у частині вимог про скасування рішення про державну реєстрації прав та їх обтяжень , індексний номер 30469721 від 15.07.2016 року, прийняте державним реєстратором Центру надання адміністративних послуг Овідіопольської районної адміністрації Одеської області Марущак Юлією Валеріївною, оскільки така вимога не відповідає способам захисту прав, передбачених чинним законодавством.

На підставі викладеного, керуючись ст.15,16, 316, 319, 321, 376, 383 ЦК України, Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , ст.ст. 2, 3-13, 44, 49, 64, 76, 81, 89, 95, 133, 141, ч.1.3 ст. 223, 241, 247, 256, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Зіркове містечко (код ЄДРПОУ 37680900, місцезнаходження м. Одеса, вул. Армійська, буд. 11) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації АДРЕСА_10 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації АДРЕСА_11 ), третя особа: Державний реєстратор Центру надання адміністративних послуг Овідіопольської районної адміністрації Одеської області Марущак Юлія Валеріївна (Одеська обл.., Овідіопольський р-н, смт Овідіополь, вул. Вертилецького. 4), про скасування рішення про державну реєстрацію прав та записів, приведення у попередній стан самовільно реконструйованих об`єктів нерухомості - задовольнити частково.

Скасувати записи про державну реєстрацію права власності №15406492 від 12.07.2016 року на частку 1\2 кватири АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та № НОМЕР_2 на частку 1\2 кватири АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ).

Зобов`язати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації АДРЕСА_10 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації АДРЕСА_11 ) за власні кошти привести у попередній стан самочинно реконструйовані квартиру АДРЕСА_1 , квартиру АДРЕСА_2 , та нежитлове приміщення по АДРЕСА_3 .

Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації АДРЕСА_10 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації АДРЕСА_11 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Зіркове містечко (код ЄДРПОУ 37680900, місцезнаходження м. Одеса, вул. Армійська, буд. 11) судовий збір у рівних частках по 1200, 00 грн. (одну тисячу дві гривень 00 копійок) із кожного.

В іншій частині позову - відмовити.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

Повний текст рішення суду виготовлено 23.10.2020 року.

Суддя Л.В.Домусчі