Рішення

від 22.10.2020 по справі 240/5441/20

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2020 року м. Житомир справа № 240/5441/20

категорія 110010000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Єфіменко О.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання протиправним та скасування припису,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася фізична особа-підприємець ОСОБА_1 із позовом в якому просить визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушень від 28.02.2020, виданий Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог вказала, що за результатами проведеної відповідачем перевірки щодо дотримання вимог земельного законодавства, використання та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів, шляхом проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства під час використання земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі приватної форми власності, яка розташована в межах села Улашанівка Пулинського району Житомирської області, винесено ряд протиправних документів, зокрема акт обстеження земельної ділянки від 28.02.2020, акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом земельної ділянки від 28.02.2020 та припис про усунення порушень від 28.02.2020.

Проте належним способом захисту в даному випадку, на думку позивача, є скасування припису як кінцевого розпорядчого документу перевірки.

Винесений припис, яким позивача зобов`язано усунути порушення вимог земельного законодавства шляхом очищення земельної ділянки за кадастровим номером 1825480200:02:004:0005 від виробничих та побутових відходів вважає протиправним, оскільки таким приписом зобов`язано очистити земельну ділянку від виробничих та побутових відходів, які не мали місце.

Разом з тим, позивач вважає, що відповідачем порушено законодавство, яке регулює проведення перевірки як заходу державного нагляду (контролю) в частині підстав її призначення, порядку проведення та документального оформлення, а тому оскаржуваний припис, на переконання позивача підлягає скасуванню, як протиправний.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 09.04.2020 відкрите провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 07.05.2020.

Разом з тим, вказаною ухвалою, витребувано від Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області належним чином завірену та оформлену відповідно до вимог законодавства копію наказу №253-ДК від 19.02.2020 щодо дотримання вимог земельного законодавства, використання та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів, шляхом проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства під час використання земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі приватної форми власності, яка розташована в межах с.Улашанівка Пулинського районону Житомирської області та належним чином завірені документи, які стали підставою для винесення оскаржуваного наказу.

21.05.2020 до суду подано представником відповідача відзив на позов (а.с.41-46), в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки державний інспектор у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель як посадова особа Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області діяла, в межах визначених повноважень та з урахуванням Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель . При цьому, встановивши факт правопорушення та особу, яка до нього причетна, врахувавши всі наявні дійсні обставини справи, правомірно склала адміністративні матеріали, у зв`язку із існуванням факту порушення норм чинного законодавства, що у свою чергу підтверджується відповідними доказами доданими до матеріалів справи.

У відповіді на відзив від 25.05.2020 поданій до суду (а.с.63-70) позивач наголошувала, що Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області не є уповноваженим державним органом в сфері охорони навколишнього природного середовища та складання адміністративних матеріалів на підставі с.52 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Вказує, що дані повноваження відносяться до сфери компетенції іншого органу.

Підготовчі засідання у справі відкладалися (оголошено перерву) з підстав: з 07.05.2020 на 02.06.2020 - задоволення клопотань про відкладення представників, які беруть участь у справі; з 02.06.2020 на 07.07.2020 - ухвалою, прийнятою без виходу до нарадчої кімнати, занесеною секретарем судового засідання до протоколу судового засідання продовжено підготовче провадження у справі на 30 днів; з 07.07.2020 на 11.08.2020 - для подання до суду представниками позивача та відповідача додаткових доказів у справі.

11.08.2020 у підготовчому засіданні представник позивача просив задовольнити позов з підстав викладених у позовній заяві, відповіді на відзив та письмових доказів, які містяться в матеріалах справи.

Представник відповідача заперечував щодо задоволення позовних вимог за безпідставністю та необґрунтованістю.

11.08.2020 відповідно до ухвали суду, прийнятою без виходу до нарадчої кімнати, занесеною секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у порядку письмового провадження (а.с.133).

Відповідно до наказів Житомирського окружного адміністративного суду №01-75-в від 11.08.2020 (у період з 26.08.2020 до 09.09.2020) суддя Єфіменко О.В. перебувала у щорічній відпустці, а тому розгляд даної справи судом відкладався.

Вивчивши матеріали справи та дослідивши їх обставини, суд дійшов наступного висновку.

Встановлено, що позивачу на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0,4555 га, за кадастровим номером 1825480200:02:004:0005, яка розташована за адресою: с.Улашанівка, вул.Житомирська, 51, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 154859 (а.с.15).

28.02.2020 відповідачем на підставі наказу №253 - ДК від 19.02.2020, виданого відповідно до вимог Земельного кодексу України, Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель № 963-IV від 19.06.2003 (далі - Закон №963-IV), Закону України Про охорону земель від 19.06.2003 №962-IV (далі - Закон №962-IV), Положення про Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області затверджене наказом Державної служби України з питань геодезії та кадастру №308 від 17.11.2016, листів Пулинської районної ради №02-49/11 від 04.02.2020 та Соколівської сільської ради №86 від 03.02.2020 проведено перевірку з питань щодо дотримання вимог земельного законодавства, використання та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів, шляхом проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства під час використання земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі приватної форми власності, яка розташована в межах с.Улашанівка Пулинського районону Житомирської області.

Під час перевірки, державним інспектором встановлено, що на земельній ділянці за кадастровим номером 1825480200:02:004:0005, а саме з під паркану вбачаються рештки побутових відходів (поліетиленові пакети, пластикові пляшки та інше), які покриті сумішшю керамічних черепків, глини та землі, що свідчить про факт засмічення земельної ділянки виробничими та побутовими відходами, про що зазначено у документах складених за результатами проведеної перевірки (акті обстеження земельної ділянки від 28.02.2020, акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом земельної ділянки від 28.02.2020 та приписі №253-ДК/0064Пр/03/01/-20 від 28.02.2020).

В судовому порядку позивачем оскаржується винесений відповідачем припис, яким зобов`язано позивача усунути порушення вимог земельного законодавства шляхом очищення вищевказаної земельної ділянки від виробничих та побутових відходів.

Позивач, вважаючи припис №253-ДК/0064Пр/03/01/-20 від 28.02.2020 протиправним, та таким, що підлягає скасуванню звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вказує наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зі змісту ст.4 Земельного кодексу України регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель відноситься до завданням земельного законодавства, яке включає Земельний кодекс України та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин.

В свою чергу, частинами 1-2 ст. 2 Земельного кодексу України визначено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

В силу ст. 187 Земельного кодексу України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Приписами ст. 188 Земельного кодексу України визначено, що державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

За вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2016 № 482 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України" організація та здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності є завданнями Держгеокадастру.

Разом з тим, відповідно до пп. 25-1 п. 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15, Держгекадастр відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, організовує та здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використання та охороною земель усіх категорій і форм власності.

Згідно з п.п.30 п.4 Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 № 333 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 25.10.2016 за №1391/29521Головне управління Держгеокадастру наділено повноваженнями щодо здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель визначає Закон №963-IV, який спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля.

Статтею 4 вказаного Закону визначено, що об`єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.

Відповідно до ст.5 Закону №963-IV встановлено, що державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Державний контроль за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Положеннями ст. 6 Закону №963-IV передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належать зокрема здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю та виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням.

Державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом здійснюються шляхом, зокрема, проведенням перевірок (п.1 ч.4 ст.9 Закону №963-IV).

Відповідно до ст.10 Закону №963-IV державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право:

- безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель;

- давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків;

- складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності;

- у разі неможливості встановлення особи правопорушника земельного законодавства на місці вчинення правопорушення доставляти його до органів Національної поліції чи до приміщення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради для встановлення особи порушника та складення протоколу про адміністративне правопорушення;

- викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень з питань, пов`язаних з порушенням земельного законодавства України;

- передавати до органів прокуратури, органів досудового розслідування акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки кримінального правопорушення;

- проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням земельного законодавства України;

- звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що контроль за використанням та охороною земель є прямим обов`язком інспекторів та законодавством визначено перелік конкретних дій та заходів на вчинення яких уповноважено державних інспекторів.

В свою чергу, як свідчать матеріали справи обґрунтовуючи правову позицію щодо протиправності винесеного спірного припису позивач зазначає, що відповідачем проведено захід державного нагляду (контролю) з порушенням Закону України Про основні засади державного контролю у сфері господарської діяльності №877-V від 05.04.2007 (далі - Закон №877-V).

Втім суд не погоджується із таким твердження позивача та вважає за необхідне вказати наступне.

Статтею 2 Закону № 877-V визначено, що його дія поширюється на відносини, пов`язані із здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно - правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Таким чином, вказаним законом визначено чіткий перелік відносин, на які поширюється його дія.

При цьому, враховуючи те, що норми Закону № 877-V стосуються безпосередньо сфери господарської діяльності суб`єктів господарювання та жодним чином не стосуються перевірок дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель, а тому суд вважає, що на спірні правовідносини розповсюджуються норми Закону № 963-IV, який визначає правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля.

Так, матеріалами справи підтверджено, що відповідачем проведено перевірку на підставі наказу Про здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності №253-ДК від 19.02.2020 (а.с.117), який видано в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області відповідно до вимог Земельного кодексу України, Закону № 963-IV, Закону № 962-IV, Положення про Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області, листів Пулинської районної ради №02-49/11 від 04.02.2020 та Соколівської сільської ради №86 від 03.02.2020.

Враховуючи викладене, суд звертає увагу позивача на той факт, що відповідачем правомірно проведена перевірка, оскільки така проведена не щодо господарської діяльності позивача, а безпосередньо щодо земельної ділянки за кадастровим номером 1825480200:02:004:0005 на якій за інформацією у засобах масової інформації та на території Соколівської ОТГ набуло розголосу питання про можливе незаконне розміщення (складування) відходів.

Враховуючи викладене слід вказати, що норми Закону №877-V стосуються безпосередньо сфери господарської діяльності суб`єктів господарювання та не стосуються перевірок земельних ділянок, втім на спірні правовідносини розповсюджуються норми Закону №963-IV, відповідно посилання позивача на порушення відповідачем під час здійснення перевірки Закону №877-V є безпідставним.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16.07.2020 у справі №819/5/18.

Відтак, посадова особа відповідача діяла правомірно в частині проведення перевірки та із дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки, за наслідком якої складено акт обстеження земельної ділянки, акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом земельної ділянки та оскаржуваний припис.

Щодо винесеного припису суд вказує наступне.

Відповідно до абз.3-4 ч.1 ст.10 Закону № 963-IV до повноважень державного інспектора віднесено, зокрема, надання обов`язкових для виконання вказівок (приписів) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом та давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків та складання акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.

Згідно з п.19 ч.1 ст.4 КАС України індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Відтак, припис - це обов`язкова для виконання письмова вимога уповноваженого органу щодо усунення порушень вимог законодавства. Заходи в приписі, спрямовані на усунення порушень вимог закону, а тому мають бути чітко сформульовані та конкретизовані.

Під час розгляду даної справи, судом досліджено спірний припис про усунення недоліків.

Так, оскаржуваний припис містить висновки про виявлені під час проведення перевірки порушення вимог законодавства, зокрема перебування на обстежуваній земельній ділянці рештків побутових відходів (поліетиленові пакети, пластикові пляшки та інше), які покриті сумішшю керамічних черепків, глини та землі, на підтвердження вказаного представником відповідача додано до матеріалів справи фотозображення вказаної ділянки (а.с.47-53). Поряд із цим, спірний припис містить конкретні дії щодо усунення виявлених порушень, зокрема шляхом очищення земельної ділянки від виробничих та побутових відходів.

З огляду на правову природу припису, такий породжує правові наслідки (зокрема обов`язки) для свого адресата, а відтак, наділений рисами правового акта індивідуальної дії (з урахуванням її змістовної складової, незалежно від форми документу, в якому вона міститься) і як такий акт може бути предметом судового контролю в порядку адміністративного судочинства у разі звернення із відповідним позовом. При цьому "законність" припису передбачає його обґрунтованість.

Щодо обґрунтованості припису.

У даній справі зміст спірного припису, який є індивідуально-правовим актом, а відтак породжує права і обов`язки для адресата, полягає в необхідності усунути порушення вимог земельного законодавства шляхом очищення обстежуваної земельної ділянки від виробничих та побутових відходів, наявність яких виявлено державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель у Житомирській області за участю головного спеціаліста юрисконсульта апарату Пулинської районної державної адміністрації Бойко С.В., громадянина ОСОБА_3 та у присутності ОСОБА_4 під час проведеної перевірки земельної ділянки, право власності на яку належить позивачу.

Крім того, в даному приписі містяться посилання на порушення п. в ст.211 Земельного кодексу України, яким передбачено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.

Отже, відповідач зазначивши у приписі про необхідність усунути порушення вимог земельного законодавства вказав, які саме дії, та у якій спосіб та на підставі яких положень закону позивач повинна здійснити усунення встановлених перевіркою порушення вимог законодавства.

Враховуючи встановлені обставини справи та досліджені докази, суд вважає, що оскаржуваний припис від 28.02.2020 за реєстраційним номером №253- ДК/0064Пр/03/01-20, як акт індивідуальної дії винесений з із дотриманням вимог законодавства є конкретизований, зокрема містить посилання на встановлені факти під час здійснення перевірки та порушені норми земельного законодавства та шляхи усунення таких порушень.

За приписами ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на встановлені обставини справи та надану судом правову оцінку спірним правовідносинам позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Питання про розподіл судових витрат відповідно до норм 139 КАС України судом не вирішуються.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250-251, 295 КАС України,

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання протиправним та скасування припису - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Єфіменко