Рішення

від 22.10.2020 по справі 520/9613/2020

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2020 р. № 520/9613/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Заічко О.В.,

при секретареві судового засідання - Мараєвій О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Харкові справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області за № 112606-5306-2023 від 22.06.2020 року про сплату 93614,52 грн. орендної плати з фізичних осіб.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується зі спірним податковим повідомленням - рішенням, оскільки вважає, що відповідачем неправильно нарахована сума податкового зобов`язання у вигляді орендної плати. На думку позивача, плата за землю здійснюється відповідно до нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка на сьогоднішній момент відрізняється від встановленої грошової оцінки у відповідному договорі оренди землі.

Представником відповідача надано відзив на позов та додаткові пояснення до нього, відповідно до яких відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що розрахунок суми податкового зобов`язання за спірним податковим повідомленням-рішенням розраховано ним із застосуванням коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки на підставі договору оренди землі, укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області та позивачем, до якого будь-яких змін у визначеному законодавством порядку не вносилось. Отже, відповідач вважає, що ним правомірно здійснено розрахунок річної суми орендної плати та винесено спірне податкове повідомлення-рішення, а тому позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Суд, на підставі ст. 205 КАС України, вважає можливим розглянути справу у письмовому провадженні.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що у 2014 році між орендодавцем - Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області та орендарем ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі, площею 2,1239 га з кадастровим номером 6325182500:02:003:0083 землі сільськогосподарського призначення несільськогосподарські угіддя (землі під господарськими будівлями і дворами), яка розташована за межами с. Мала Рогань Малороганської сільської ради на території Харківського району Харківської області, на якій розташований комплекс нежитлових будівель, який належить орендарю на праві приватної власності (а.с. 16-20).

22.06.2020 року ГУ ДПС у Харківській області було винесено податкове повідомлення-рішення за № 112606-5306-2023, яким позивачу визначено податкове зобов`язання за платежем орендна плата з фізичних осіб за 2020 рік у сумі 93614,52 грн. (а.с. 5), яке отримано позивачем 26.06.2020 року (а.с. 35).

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

По суті позовних вимог, суд зазначає наступне.

Стаття 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України (далі - ПКУ) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і збрів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (п. 1.1 ст. 1 ПКУ).

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПКУ платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПКУ орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 288 ПКУ підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства (п. 289.1 ст. 289 ПКУ).

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним та Цивільним кодексами України, Законом України Про оренду землі , іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також Договором (ст. 2 Закону України Про оренду землі ).

Так, статтею 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 30 Закону України Про оренду землі зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Згідно з п. 288.4 ст. 288 ПКУ розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Згідно з п. 286.5 ст. 286 ПКУ нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Відповідно до п. 289.2 ст. 289 ПКУ центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = І:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік. У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.

Як вбачається з матеріалів справи, річна сума орендної плати за землю відповідно до п. 9 вищезазначеного договору оренди землі складає 62459,65 грн.

Пунктом 10 вказаного договору передбачено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням коефіцієнтів індексації.

Річна сума орендної плати за 2020 рік відповідачем розрахована із застосуванням коефіцієнтів індексації, яка розраховувалась наступним чином: 62459,65*Кі 2015 рік - 1,249 *Кі 2016 рік - 1,2*Кі 2017-2020р.р. - 1 = 93614,52 грн.

Розмір застосованих коефіцієнтів індексації позивачем не оскаржується.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що податковим органом правомірно обчислено розмір орендної плати за землю відповідно до умов вказаного договору оренди землі.

Крім того, у квітні (13.04.2020) відносно вказаної земельної ділянки позивач звертався до податкового органу щодо нарахування податкового зобов`язання з орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 6325182500:02:003:0083, площею 2,1239 га, враховуючи розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 64542,94 грн. (а.с. 13).

У відповідь податковий орган зазначив, що орендна плата визначена договором оренди, тому її розмір зафіксований у такому договорі (а.с. 14-15).

Тобто, в даному випадку, позивач був обізнаний щодо спірного розміру орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 6325182500:02:003:0083, площею 2,1239 га.

Посилання позивача на нормативно грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 6325182500:02:003:0083, площею 2,1239 га, що складає 64543,63 грн., відповідно до технічної документації про нормативно грошову оцінку та довідки Міського управління у Харківському районі та м. Люботині ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 09.04.2019, з якої, на його думку, повинна розраховуватись орендна плата за цю земельну ділянку, суд не приймає, оскільки відповідно до п. 5 вказаного договору оренди землі, нормативна грошова оцінка такої земельної ділянки становить 1561491,28 грн., від якої у розмірі 4% передбачена орендна плата, що становить 62459,65 грн. на рік.

Будь-яких змін у встановленому чинним законодавством порядку, до вказаного договору не вносилось, у тому числі, у зв`язку зі зміною нормативно грошової оцінки земельної ділянки, на яку посилається позивач.

Таких доказів позивачем до суду не надано.

Також, позивачем не надано до суду доказів звернення до орендаря з приводу внесення змін до вказаного договору стосовно зміни нормативно грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 6325182500:02:003:0083, площею 2,1239 га, у тому числі, з приводу перегляду розрахунку та розміру орендної плати за цю земельну ділянку.

Враховуючи вищевикладене, суд погоджується з прийнятим ГУ ДПС у Харківській області податковим повідомленням-рішенням № 112606-5306-2023 від 22.06.2020 року, та вважає його правомірним та таким, що не підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем доведено правомірність податкового повідомлення-рішення № 112606-5306-2023 від 22.06.2020 року, прийнятого відносно позивача.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 263, 255, 295, 297 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 23 жовтня 2020 року.

Суддя Заічко О.В.