Постанова

від 02.03.2021 по справі 520/9613/2020

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2021 р.Справа № 520/9613/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Жигилія С.П.,

Суддів: Перцової Т.С. , Русанової В.Б. ,

за участю: секретаря судового засідання - Губарєвої В. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.10.2020 року (суддя Заічко О.В.; м. Харків; повний текст рішення складено 23.10.2020) по справі № 520/9613/2020

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі також - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (надалі також - відповідач, ГУ ДПС у Харківській області) в якому просила суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області за № 112606-5306-2023 від 22.06.2020 року про сплату 93614,52 грн. орендної плати з фізичних осіб.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2020 року в задоволенні адміністративного позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовлено.

Позивач не погодилась з рішенням суду першої інстанції та подала апеляційну скаргу в якій, посилаючись на його прийняття з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2020 року та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги позивач зазначає, що не погоджується зі спірним податковим повідомленням - рішенням, оскільки вважає, що відповідачем неправильно нарахована сума податкового зобов`язання у вигляді орендної плати. На думку позивача, плата за землю здійснюється відповідно до нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка на сьогоднішній момент відрізняється від встановленої грошової оцінки у відповідному договорі оренди землі, тобто під час нарахування орендної плати необхідно керуватися п. 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2021 року замінено відповідача по справі № 520/9613/2020 з Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43143704) на Головне управління ДПС у Харківській області, відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП 43983495).

Розгляд справи проведено без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено, що у 2014 році між орендодавцем - Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області та орендарем ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі, площею 2,1239 га з кадастровим номером 6325182500:02:003:0083 землі сільськогосподарського призначення несільськогосподарські угіддя (землі під господарськими будівлями і дворами), яка розташована за межами с. Мала Рогань Малороганської сільської ради на території Харківського району Харківської області, на якій розташований комплекс нежитлових будівель, який належить орендарю на праві приватної власності (а.с. 16-20).

22.06.2020 року ГУ ДПС у Харківській області було винесено податкове повідомлення-рішення за № 112606-5306-2023, яким позивачу визначено податкове зобов`язання за платежем орендна плата з фізичних осіб за 2020 рік у сумі 93614,52 грн. (а.с. 5), яке отримано позивачем 26.06.2020 року (а.с. 35).

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до п. 5 договору оренди землі, нормативна грошова оцінка такої земельної ділянки становить 1561491,28 грн., від якої у розмірі 4% передбачена орендна плата, що становить 62459,65 грн. на рік. Будь-яких змін у встановленому чинним законодавством порядку, до вказаного договору не вносилось, у тому числі, у зв`язку зі зміною нормативно грошової оцінки земельної ділянки, на яку посилається позивач.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність прийнятого ГУ ДПС у Харківській області податкового повідомлення-рішення № 112606-5306-2023 від 22.06.2020 року, та відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до частини 2 статті 6 та частини 2 статті 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, він, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (пп.14.1.136 п. 14.1 ст. 14 даного Кодексу).

Пунктом 288.1 статті 288 Податкового кодексу України визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно з п.288.2 ст.288 ПК України платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Пунктом 288.3 ст.288 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Відповідно до п.288.4 ст.288 ПК України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Підпунктами 288.5.1,288.5.2 пункту 288.5 ст. 288 ПК України передбачено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку:

для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки;

для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області; та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Пунктом 288.7 ст. 288 ПК України встановлено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Відповідно до абзацу першого п.286.5 ст. 286 Податкового кодексу України нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = І:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік.

У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.

Зі змісту вищевказаних положень законодавства випливає, що сторони договору мають право щодо самостійного визначення розміру орендної плати за користування відповідною земельною ділянкою.

Разом з тим, законодавцем у відповідності до п. 288.5 ст.288 Податкового кодексу України встановлені верхня та нижня межа річної суми відповідних орендних платежів, що є обов`язковими для врахування сторонами під час визначення розміру орендної плати за землю та, яка, відповідно, є підставою для перегляду встановленої сторонами орендної плати.

Отже річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам пункту 288.5 статті 288 цього Кодексу. При цьому, виходячи із принципу пріоритетності норм ПК України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у його пункті 5.2 статті 5, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим або більшим, ніж встановлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 цього Кодексу.

Така правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права вже була неодноразово висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема, у постановах 24 квітня 2015 року (справа №131а15), 14 березня 2017 року (справа №21-2246а16), та підтримана колегією суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, зокрема, у постановах від 24 січня 2018 року (справа №817/206/15), від 07 березня 2018 року (справа №813/6875/14), від 28 березня 2019 року у справі №814/1834/16, від 01 жовтня 2019 року у справі №824/2644/14-а, від 03 грудня 2020 року у справі № 320/7620/20 тощо.

Як свідчать матеріали справи, п. 5, 9 договору оренди землі, укладеного між ГУ Держземагентством у Харківській області та ОСОБА_1 визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки, згідно з витягом технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, становить 156491,28 грн. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 4 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 62359,65 грн. на рік.

Пунктом 10 вказаного договору передбачено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням коефіцієнтів індексації.

Річна сума орендної плати за 2020 рік відповідачем розрахована із застосуванням коефіцієнтів індексації, яка розраховувалась наступним чином: 62459,65*Кі 2015 рік - 1,249 *Кі 2016 рік - 1,2*Кі 2017-2020р.р. - 1 = 93614,52 грн.

В свою чергу, відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером № 6325182500:02:003:0083, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з 01.01.2019 становить 64542.94 грн. та є значно меншою, ніж визначено в договорі оренди (а.с. 12).

Оскільки встановлений у Договорі оренди розмір орендної плати за землю (62359,65 грн) є більшим ніж максимально встановлений Податковим кодексом України, а саме 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 7483,16 (64542.94 грн.*12%), колегія суддів дійшла висновку, що в такому випадку у позивача виникає обов`язок по сплаті орендної плати у розмірі, встановленому підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України, положення якого є спеціальними і підлягають застосуванню для юридичної оцінки обставин у справі.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем було неправильно визначено у податковому повідомленні-рішенні № 112606-5306-2023 від 22.06.2020 року суму орендної плати, яку необхідно сплатити позивачу за користування відповідною земельною ділянкою у 2020 році, та вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що у спірних правовідносинах при визначенні розміру орендної плати підлягає врахуванню нормативна грошова оцінка земельної ділянки, визначена у договорі, без урахування положень підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України.

З огляду на встановлені у справі обставини та враховуючи вищенаведені положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права, про які зазначено вище, що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції належить скасувати з прийняттям постанови про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 317, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.10.2020 року по справі № 520/9613/2020 скасувати.

Прийняти постанову, якою позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області за № 112606-5306-2023 від 22.06.2020 року про сплату 93614,52 грн. орендної плати з фізичних осіб.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)С.П. Жигилій Судді (підпис) (підпис) Т.С. Перцова В.Б. Русанова Повний текст постанови складено 05.03.2021 року