Рішення

від 22.10.2020 по справі 640/7707/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2020 року м. Київ № 640/7707/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Балась Т.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фруктус Солар Енерджи до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Фруктус Солар Енерджи (далі - позивач або ТОВ Фруктус Солар Енерджи ) з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач-1), Державної податкової служби України (далі - відповідач-2), у якому позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати:

рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 14.02.2020 № 1456494/42307920;

рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 14.02.2020 № 1456495/42307920;

рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 14.02.2020 № 1456496/42307920;

рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 14.02.2020 № 1456498/42307920;

рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 14.02.2020 № 1456500/42307920;

рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 14.02.2020 № 1456497/42307920;

рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 14.02.2020 № 1456499/42307920;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 07.05.2019, податкову накладну № 1 від 30.09.2019, податкову накладну № 1 від 31.10.2019, податкову накладну № 1 від 29.11.2019, податкову накладну № 2 від 28.12.2019, податкову накладну № 2 від 29.11.2019 та податкову накладну № 1 від 28.12.2019, подані TOB Фруктус Солар Енерджи ;

- встановити Державній податковій службі України строк для подання Окружному адміністративному суду м. Києва звіту про виконання рішення суду - п`ять днів з дня набрання чинності судовим рішенням у даній справі.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відмовляючи у реєстрації податкових накладних, контролюючий орган в оспорюваних рішеннях не зазначив конкретних обставин, які б виключали можливість їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач зауважує, що податкова накладна № 2 від 07.05.2019 не надається отримувачу (покупцю), а тому така податкова накладна взагалі не підлягала моніторингу та повинна була бути зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних автоматично.

Позивач стверджує, що складені ним податкові накладні не відповідають визначеним у законі критеріям оцінки ризиків, у зв`язку з чим підстави для зупинення їх реєстрації були відсутні. Одночасно з цим позивач звертає увагу суду, що отримавши повідомлення про зупинення реєстрації податкової накладної, контролюючому органу було направлено вичерпні пояснення та документи, що підтверджують реальність фінансово-господарських операцій, за наслідками яких було складено подані для реєстрації податкові накладні.

Як зазначає позивач, доданих до повідомлень пояснень та документів контролюючий орган під час прийняття спірних рішень не врахував, у зв`язку з чим дійшов безпідставних висновків про відмову у реєстрації податкових накладних.

Відповідач-1 проти позову заперечив, у відзиві на позовну заяву зазначив, що відмова у реєстрації податкової накладної обумовлена ненаданням позивачем документів, що свідчать про безпосереднє здійснення господарських операцій, за наслідками яких їх було складено.

Відповідач-2 правом надати відзив на позовну заяву не скористався.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.04.2020 відкрито провадження у справі № 640/7707/20 та вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З клопотаннями про розгляд справи у судовому засіданні учасники справи не звертались.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Фрукт Солар Енерджи як юридична особа зареєстроване 12.07.2018 (номер запису: 1 074 102 0000 077388), що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Основним видом діяльності позивача є: 35.11. Виробництво електроенергії.

07.05.2019 між позивачем (комітент) та Приватним підприємством Леон-Поділля (комісіонер) було укладено договір комісії № 5938, відповідно до умов якого комісіонер зобов`язується за дорученням емітента за комісійну плату вчинити за рахунок комітента від свого імені один/або декілька правочинів щодо продажу транспортного засобу, (який підпадає під визначення вживаного транспортного засобу відповідно до пункту 189.3 статті 189 податкового кодексу України): марка, модель RENAULT KANGOO 2004 року випуску, колір БІЛИЙ, VIN, № кузова (шасі, рами) НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_3 зареєстрований за власником (комітентом за договором комісії) транспортного засобу 02.03.2019 за ціною, не нижче узгодженої сторонами, а саме 118 125,00 грн.

Відповідно до бухгалтерської довідки від 07.05.2019 № 1, балансова вартість означеного автомобіля станом на 01.05.2019 становила 144 550,00 грн.

За фактом настання першої з подій (продаж автомобіля) позивач склав та подав для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 07.05.2019 № 1 на суму 118 125,00 грн., у тому числі ПДВ 19 687,50 грн. (том 1 а.с.28).

У зв`язку з перевищенням бази оподаткування, визначеної відповідно до статті 188 Податкового кодексу України позивач склав та подав для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних спірну податкову накладну від 07.05.2019 № 2 на суму 55 335,00 грн., у тому числі ПДВ 9 222,50 грн. (том 1 а.с.29).

За наслідками обробки податкової накладної, контролюючий орган надіслав позивачеві квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, відповідно до якої податкову накладну прийнято, але її реєстрацію зупинено у зв`язку з відповідністю податкової накладної підпункту 1.6. пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку.

У цій же квитанції позивачеві було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

На підтвердження здійснення вказаних господарських операцій, позивачем направлено до Головного управління ДПС у м. Києві повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної/розрахунків коригування, реєстрацію якої зупинено.

Розглянувши подані позивачем документи і пояснення, Комісія Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації, прийняла спірне рішення від 14.02.2020 № 1456494/42307920 (том 1 а.с.40), у зв`язку з ненаданням платником податку первинних документів щодо постачання/ придбання товарів/послуг, розрахункових документів та/або виписок з особових рахунків.

01.06.2019 між ТОВ Фруктус Солар Енерджи (орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю Емсолт Юкрейн Інвестментс (суборендар) був укладений договір суборенди № 0106/2019, за умовами якого орендар передає, а суборендар бере у тимчасове володіння та користування приміщення, розташоване за адресою: 01030, вул. Богдана Хмельницького, буд. 52-Б, офіс 501 . Площа приміщення складає 35,2 м 2 (том 1 а.с.41-42).

Відповідно до пункту 1.2 майно, що орендується знаходиться у володінні та користуванні орендаря у відповідності до договору оренди № 103-03-2019 від 25.03.2019 між орендарем та ТОВ Полтрейд (орендодавець).

Пунктом 2.1 установлено, що приміщення передається у суборенду для розміщення офісу.

Згідно з пунктом 3.2 передавання майна в оренду здійснюється за відповідним актом передачі, де має бути зазначений стан майна, що орендується.

Відповідно до п.5.1 суборендар сплачує орендну плату в розмірі 26 471,00 грн.

Судом встановлено, що на виконання вимог договору № 0106/2019 від 01.06.2019 позивач надав ТОВ Емсолт Юкрейн Інвестментс послуги з суборенди нежитлового приміщення, що підтверджується актом передачі-приймання наданих послуг суборенди нежитлового приміщення від 30.09.2019 (за вересень 2019 року), актом передачі-приймання наданих послуг суборенди нежитлового приміщення від 31.10.2019 (за жовтень 2019 року), актом передачі-приймання наданих послуг суборенди нежитлового приміщення від 29.11.2019 (за листопад 2019 року), актом передачі-приймання наданих послуг суборенди нежитлового приміщення від 28.12.2019 (за грудень 2019 року) (том 1 а.с. 43-46).

Судом встановлено, що на розрахунковий рахунок позивача у АТ Кредитвест Банк надійшли кошти в якості орендної плати за користування офісом, що підтверджується банківськими виписками (том 1 а.с.47-50). На підтвердження здійсненних розрахунків позивач приєднав до матеріалів справи акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.06.2019 по 25.03.2020 (том 1 а.с.51).

За фактом настання першої з подій (надання послуг суборенди) позивач склав та подав для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 30.09.2019 № 1 на суму 26 471,00 грн., у тому числі ПДВ 4 411,83 грн. (том 1 а.с.52), від 31.10.2019 № 1 на суму 26 471,00 грн., у тому числі ПДВ 4 411,83 грн. (том 1 а.с.54), від 29.11.2019 № 1 на суму 26 471,00 грн., у тому числі ПДВ 4 411,83 грн. (том 1 а.с.56), від 28.12.2019 № 2 на суму 26 471,00 грн., у тому числі ПДВ 4 411,83 грн. (том 1 а.с.58).

За наслідками обробки податкових накладних, контролюючий орган надіслав позивачеві квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, відповідно до якої податкову накладну прийнято, але її реєстрацію зупинено у зв`язку з відповідністю податкової накладної підпункту 1.6. пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку.

У цій же квитанції позивачеві було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

На підтвердження здійснення вказаних господарських операцій, позивачем направлено до Головного управління ДПС у м. Києві повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної/розрахунків коригування, реєстрацію якої зупинено.

Розглянувши подані позивачем документи і пояснення, Комісія Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації, прийняла спірні рішення від 14.02.2020 № 1456495/42307920 (том 1 а.с.80), від 14.02.2020 № 1456496/42307920 (том 1 а.с.81), від 14.02.2020 № 1456498/42307920 (том 1 а.с.82), від 14.02.2020 № 1456500/42307920 (том 1 а.с.83), у зв`язку з ненаданням платником податку первинних документів щодо постачання/ придбання товарів/послуг, розрахункових документів та/або виписок з особових рахунків.

15.11.2019 між ТОВ Фруктус Солар Енерджи (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Солар Енерджи Солюшенс (орендар) був укладений договір оренди рухомого майна № 15/112019, за умовами якого орендодавець зобов`язується передати, а орендар прийняти в тимчасове платне користування на умовах оренди належне орендодавцю на праві власності обладнання для виробництва електроенергії, перелік якого наведений у Додатку №1 до цього договору, що є невід`ємною частиною цього договору(том 1 а.с.84-85).

Відповідно до пункту 1.2 загальна вартість об`єкта оренди відповідає його балансовій вартості.

Пунктом 1.4 установлено, що об`єкт оренди передається орендарю з метою використання його у відповідності до напрямів його господарської діяльності, а саме виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії, включно з використанням Об`єкта оренди для експлуатації сонячної електростанції на території Слобідко-Смотрицької сільської ради Чемеровецького району (кадастровий номер земельної ділянки: 6825287400:05:001:0151) відповідно до Технічних умов приєднання, яке не є стандартним, до електричних мереж ПАТ Хмельницькобленерго електроустановок № 284 від 07.11.2017 з усіма змінами та доповненнями, що його було укладено орендарем із Публічним акціонерним товариством Хмельницькобленерго .

Згідно з пунктом 2.1 вступ орендаря у володіння та користування об`єктом оренди настає одночасно з підписанням сторонами акта приймання передачі у формі, встановленій Додатком №2 до цього Договору, що є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п.4.1 за користування об`єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату у розмірі 3 116 500,00 грн. з урахуванням ПДВ з моменту початку виробництва електроенергії з використанням об`єкта оренди. До дати настання цієї події за користування об`єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату у розмірі 1000 з урахуванням ПДВ. Орендар вправі авансом здійснити у повному обсязі оплату за весь період користування об`єктом оренди.

Судом встановлено, що на виконання вимог договору № 15/112019 від 15.11.2019 позивач передав ТОВ Солар Енерджі Солюшенс обладнання для виробництва електроенергії, що підтверджується актом приймання-передачі №1 від 15.11.2019, актами наданих послуг від 29.11.2019, від 28.12.2019 (том 1 а.с. 87, 88).

Судом встановлено, що на розрахунковий рахунок позивача у АТ Кредитвест Банк надійшли кошти в якості орендної плати за електрогенеруюче обладнання, що підтверджується банківською випискою (том 1 а.с.89). На підтвердження здійсненних розрахунків позивач приєднав до матеріалів справи акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.06.2019 по 25.03.2020 (том 1 а.с.90).

За фактом настання першої з подій (надання послуг оренди) позивач склав та подав для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 29.11.2019 № 2 на суму 1000,00 грн., у тому числі ПДВ 166,67 грн. (том 1 а.с.91), від 28.12.2019 № 1 на суму 1000,00 грн., у тому числі ПДВ 166,67 грн. (том 1 а.с.92).

За наслідками обробки податкових накладних, контролюючий орган надіслав позивачеві квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, відповідно до якої податкову накладну прийнято, але її реєстрацію зупинено у зв`язку з відповідністю податкової накладної підпункту 1.6. пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку.

У цій же квитанції позивачеві було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

На підтвердження здійснення вказаних господарських операцій, позивачем направлено до Головного управління ДПС у м. Києві повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної/розрахунків коригування, реєстрацію якої зупинено.

Розглянувши подані позивачем документи і пояснення, Комісія Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації, прийняла спірні рішення від 14.02.2020 № 1456497/42307920 (том 1 а.с.106), від 14.02.2020 № 1456499/42307920 (том 1 а.с.107), у зв`язку з ненаданням платником податку первинних документів щодо постачання/ придбання товарів/послуг, розрахункових документів та/або виписок з особових рахунків.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, позивач оскаржив його в адміністративному порядку (том 1 а.с.108, 110, 112, 114, 118).

Комісія Державної податкової служби України за результатами розгляду скарг позивача прийняла рішення, якими залишила скарги без задоволення, а спірні рішення - без змін (том 1 а.с.109, 111, 113, 115-117, 119).

Вважаючи наведені вище рішення відповідачів протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 341) (далі - Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку № 1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Відповідно до приписів п. 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 (далі - Порядок № 117, який був чинний до 31.01.2020), податкові накладні / розрахунки коригування, що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до таких ознак:

1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування;

2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;

3) одночасно значення показників D та P, розрахованих у наведеному у цьому підпункті, мають такі розміри: D > 0,03, P < P м х 1,4, де:

D - розрахункова величина, яка дорівнює S/T;

S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами;

T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування;

P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування;

P м - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування.

Значення показника D за останні 12 календарних місяців обраховується ДФС станом на перше число календарного місяця та кожного 10 числа стає доступним платнику податку в електронному кабінеті.

Відповідно до пунктів 4 Порядку № 117 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної / розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак, визначених у пункті 3 цього Порядку, такі податкова накладна / розрахунок коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі.

Отже, у випадку відповідності податкової накладної/розрахунку коригування будь-якій з ознак, визначених в пункті 3 Порядку № 117, така податкова накладна не підлягає моніторингу та підлягає автоматичній реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 затверджено Порядок заповнення податкової накладної (далі Порядок № 1307).

Відповідно до пункту 8 Порядку №1307 при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10-15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини робиться помітка X та зазначається тип причини:

01 - Складена на суму збільшення компенсації вартості поставлених товарів/послуг (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 13 цього Порядку);

02 - Складена на постачання неплатнику податку;

03 - Складена на постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку;

04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання;

05 - Складена у зв`язку з ліквідацією основних засобів за самостійним рішенням платника податку;

06 - Складена у зв`язку з переведенням виробничих основних засобів до складу невиробничих;

07 - Складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України;

08 - Складена на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість;

09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість;

10 - Складена з метою визначення при анулюванні реєстрації платника податку податкових зобов`язань за товарами/послугами, необоротними активами, суми податку за якими були включені до складу податкового кредиту та не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності;

11 - Складена за щоденними підсумками операцій;

12 - Складена на постачання неплатнику, в якій зазначається назва покупця (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 10 цього Порядку);

13 - Складена у зв`язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності;

14 - Складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента;

15 - Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу України, над фактичною ціною постачання.

В інших випадках у верхній лівій частині податкової накладної тип причини не зазначається (нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються).

Згідно з пунктом 15 Порядку № 1307 у разі постачання товарів/послуг, база оподаткування яких, визначена відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу України, перевищує фактичну ціну постачання таких товарів/послуг (зокрема, якщо база оподаткування визначається виходячи із ціни придбання товарів/послуг, звичайної ціни самостійно виготовлених товарів/послуг або балансової (залишкової) вартості необоротних активів і перевищує суму постачання таких товарів/послуг, необоротних активів, визначену виходячи з їх договірної вартості, тобто ціна придбання / звичайна ціна / балансова (залишкова) вартість перевищує фактичну ціну (договірну вартість) постачання), постачальник (продавець) складає дві податкові накладні: одну - на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання, іншу - на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання / звичайної ціни / балансової (залишкової) вартості над фактичною ціною, або може скласти не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням сум податку, розрахованих виходячи з перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, визначених окремо за кожною операцією з постачання товарів/послуг.

У податковій накладній (в тому числі зведеній), яка складена на суму такого перевищення, робиться позначка відповідно до пункту 8 цього Порядку (15 - Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу України, над фактичною ціною постачання). Така податкова накладна отримувачу (покупцю) не надається. При цьому у рядках такої податкової накладної, відведених для зазначення даних покупця, постачальник (продавець) зазначає власні дані.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було подано до реєстрації податкову накладну від 07.05.2019 № 2, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю). Вказана податкова накладна містить позначку тип 15, та отримувачем (покупцем) у ній визначено Товариство з обмеженою відповідальністю Фруктус Солар Енерджи ; індивідуальний податковий номер 423079226591) (том а.с.28).

Беручи до уваги, що позивачем подано до реєстрації податкову накладну, що не надається покупцю (отримувачу), така податкова накладна підлягала безумовній реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних без проведення процедури моніторингу.

Таким чином, враховуючи, що відповідач жодним чином не заперечив зазначених обставин, доводи позивача про те, що податкова накладна від 07.05.2019 № 2 взагалі не підлягала моніторингу, а повинна була бути зареєстрованою в ЄРПН автоматично, є обґрунтованими.

Згідно з п. 5 Порядку № 117, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

При цьому, відповідно до змісту п. 10 Порядку № 117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Пунктом 13 Порядку № 117 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Зі змісту квитанцій вбачається, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкових накладних критеріям ризиковості платника податку, визначених пп. 1.6 п. 1 Критерії ризиковості платника податку .

З даного приводу суд зазначає, що контролюючим органом грубо порушено не тільки принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, а і норми п. 13 Порядку № 117, оскільки ним не зазначено у Квитанції конкретного та чіткого критерію ризиковості платника податку, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), на підставі якого здійснено зупинення реєстрації податкової накладної.

Такий висновок суду базується на тому, що фіскальним органом у Квитанції зазначено лише загальне посилання на відповідність податкової накладної критерію ризиковості платника податку, визначених пп. 1.6 п. 1 Критеріїв.

Натомість, як принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, так і п. 13 Порядку № 117 вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію.

Відповідач будь-яких пояснень, який саме критерій ризиковості платника податку застосовано у даному випадку суду не надав.

Відповідно, контролюючий орган не зміг пояснити обставини, на підставі яких відповідач дійшов висновку про відповідність податкових накладних критеріям ризиковості платника податку і не довів правомірність зупинення реєстрації зазначених накладних.

Слід також зазначити, що пп. 1.6 п. 1 Критеріїв, визначених на момент спірних правовідносин листом ДФС №1963/99-99-29-01-01 від 07.08.2019 містить у собі визначення різних обставин встановлення ризиковості платника податків:

керівник платника податку та/або головний бухгалтер, та/або особа, що має право підпису, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстровані (перереєстровані) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України";

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

в органах ДФС наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній / розрахунку коригування.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Таким чином, фіскальний орган був зобов`язаний у квитанції чітко вказати не тільки на конкретний вид критерію, який встановлений пп. 1.6 п. 1 Критеріїв №1963/99-99-29-01-01 від 07.08.2019, а і на відповідне рішення, відповідно до якого позивача внесено до переліку ризикових платників.

Верховний Суд у постанові від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18 зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт відповідних Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Крім того, відповідачем також не надано суду ані самого протоколу засідання Комісії, ані переліку платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, ані матеріалів, на підставі яких платника податків віднесено до такого переліку.

При цьому пунктами 6 та 7 Порядку № 117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

З аналізу змісту вказаних норм видно, що підставами для зупинення реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування є наступна відповідність:

1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;

2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Отже, положення зазначених пунктів Порядку № 117 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов`язків контролюючих органів.

Разом з тим, реєстрація поданої позивачем податкової накладної зупинена, як зазначено в квитанції, через те, що ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку .

Тобто, відповідачем застосовано критерії ризиковості платника податку до податкової накладної, а не до платника податку - позивача, що свідчить про те, що контролюючим органом реєстрацію Податкової накладної зупинено з підстав, які не передбачені законодавством - Порядком № 117.

Суд зазначає, що на момент прийняття Головним управлінням ДПС у м. Києві оскаржених рішень механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 520).

Пунктом другим Порядку № 520 визначено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку № 520, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Разом із тим, пунктом 5 Порядку № 520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

При цьому, письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг , Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. (пункти 6, 7 Порядку № 520).

Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку № 520, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісія регіонального рівня приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Як встановлено судом, що не заперечується сторонами, у спосіб, визначений Порядком № 520, позивачем направлено відповідачу пояснення та копії документів до зазначених господарських операцій та податкових накладних.

Суд зазначає, що затверджена Порядком №520 форма рішення про реєстрацію / відмову у реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав ненадання платником документів, документи, яких на думку контролюючого органу не вистачає, повинні бути підкресленими, тобто рішення має містити або найменування конкретного документа (видаткова накладна, тощо) або групу документів (складські документи тощо), що з урахуванням специфіки господарської операції мають бути надані, але відсутні.

Проте, в порушення наведених вимог законодавства, оскаржувані рішення містить лише абстрактне твердження про їх ненадання, без конкретизації (підкреслення) конкретного переліку документів, яких з урахування особливостей, характеру та обсягу господарських операцій; критерію, що слугував підставою для зупинення реєстрації податкових накладних, які, на думку Комісії, не вистачає.

Сукупність наданих позивачем первинних документів не дають підстав для сумніву щодо реальності фінансово-господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю Емсолт Юкрейн Інвестментс , Товариством з обмеженою відповідальністю Солар Енерджі Солюшенс щодо послуг оренди та суборенди; наданий позивачем пакет документів був достатнім для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних.

Таким чином, зважаючи на наявність у позивача передбачених законодавством документів, які підтверджують реальність фінансово-господарських операцій між позивачем та контрагентами, а також враховуючи, що достатність їх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних не спростована відповідачем, суд дійшов висновку, що останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління ДПС у м. Києві від 14.02.2020 № 1456494/42307920, від 14.02.2020 № 1456495/42307920, від 14.02.2020 № 1456496/42307920, від 14.02.2020 № 1456498/42307920, від 14.02.2020 № 1456500/42307920, від 14.02.2020 № 1456497/42307920, від 14.02.2020 № 1456499/42307920 прийнято необґрунтовано, тобто без з урахуванням усіх обставин, що мали значення для його прийняття, непропорційно, тобто без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення (дія), а відтак є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно з п. 4 ч. 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до абз. 1 ч. 4 названої статті КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

З системного аналізу вказаних норм КАС України можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду, у випадку визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

За вказаних обставин, в контексті наведених норм, суд вважає, що для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення у даному випадку не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Так, Європейський суд з прав людини у п. 50 рішення від 13 січня 2011 року (остаточне) по справі Чуйкіна проти України (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 ст. 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

В даному випадку, задоволення позовної вимоги про зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 07.05.2019, податкову накладну № 1 від 30.09.2019, податкову накладну № 1 від 31.10.2019, податкову накладну № 1 від 29.11.2019, податкову накладну № 2 від 28.12.2019, податкову накладну № 2 від 29.11.2019 та податкову накладну № 1 від 28.12.2019, подані TOB Фруктус Солар Енерджи є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню повністю.

Щодо вимоги про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання Державної податкової служби України подати протягом п`яти днів з моменту набрання рішенням законної сили, звіту про виконання рішення суду, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом, а не обов`язком суду, та має застосовуватися у виключних випадках.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем не було надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про можливість ухилення відповідачем від виконання даного судового рішення після набрання ним законної сили, а тому підстави для встановлення судового контролю, - відсутні.

За таких обставин, суд відмовляє позивачу у задоволенні клопотання про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем під час звернення до суду було сплачено судовий збір у розмірі 14 714,00 грн. Сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на його користь у повному обсязі.

При цьому, оскільки у спірних правовідносинах права позивача були порушені Головним управлінням ДПС у м. Києві внаслідок прийняття необґрунтованих рішень та протиправних дій, суд дійшов висновку, що сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань саме Головного управління ДПС у м. Києві.

Доказів понесення позивачем інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, матеріали справи не містять.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 14, 73- 78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фруктус Солар Енерджи задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 14.02.2020 № 1456494/42307920.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 14.02.2020 № 1456495/42307920.

4. Визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 14.02.2020 № 1456496/42307920.

5. Визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 14.02.2020 № 1456498/42307920.

6. Визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 14.02.2020 № 1456500/42307920.

7. Визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 14.02.2020 № 1456497/42307920.

8. Визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 14.02.2020 № 1456499/42307920.

9. Зобов`язати Державну податкову службу України (ідентифікаційний код: 43005393, зареєстроване місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 07.05.2019, податкову накладну № 1 від 30.09.2019, податкову накладну № 1 від 31.10.2019, податкову накладну № 1 від 29.11.2019, податкову накладну № 2 від 28.12.2019, податкову накладну № 2 від 29.11.2019 та податкову накладну № 1 від 28.12.2019, подані TOB Фруктус Солар Енерджи .

10. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фруктус Солар Енерджи (ідентифікаційний код 42307920, зареєстроване місцезнаходження: 01001, м. Київ, пров. Рильський, буд. 6) понесені ним витрати по сплаті судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код: 39439980, зареєстроване місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) у розмірі 14 714 (чотирнадцять тисяч сімсот чотирнадцять) грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя Т.П. Балась