Рішення

від 22.10.2020 по справі 640/7103/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2020 року м. Київ № 640/7103/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом Громадської організації Українська асоціація розвитку дитячого та юнацького футболу

до Київської міської ради

про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Громадська організація Українська асоціація розвитку дитячого та юнацького футболу (далі - позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської міської ради (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати пункт четвертий частини 4 статті 6 рішення Київської міської ради X сесії VIII скликання від 06 лютого 2020 року № 4/8174 Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 22 грудня 2016 року №787/1791 Про затвердження Положення про громадський бюджет міста Києва та про затвердження Параметрів громадського бюджету на 2021 рік .

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що прийняте рішення Київської міської ради X сесії VIII скликання від 06 лютого 2020 року № 4/8174 в пункті 4 частини 4 статті 6, яким визначено обов`язкову умову мати не менше одного проекта-переможця попередніх циклів громадського бюджету, чи проекта, який зібрав мінімально необхідну кількість голосів, визначену Параметрами , не відповідає вимогам Конституції України та нормам чинного законодавства в частині обмеження доступу громадськості у здійсненні громадського контролю за реалізацію громадського бюджету міста Києва, що, в свою чергу, суперечить демократичним цінностям механізму розвитку місцевої демократії, оскільки звужує коло осіб, які можуть прийняти участь у доборі до Громадської бюджетної комісії (далі - ГБК).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 квітня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Вказана ухвала суду надіслана на адресу відповідача та отримана останнім, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, заяв/клопотань на адресу суду також не надходило.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Рішенням Київської міської ради X сесії VIII скликання від 06 лютого 2020 року № 4/8174 Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 22 грудня 2016 року № 787/1791 Про затвердження Положення про громадський бюджет міста Києва та про затвердження Параметрів громадського бюджету на 2021 рік , внесено зміни до рішення Київської міської ради від 22 грудня 2016 року № 787/1791 Про затвердження Положення про громадський бюджет міста Києва , виклавши Положення про громадський бюджет міста Києва в новій редакції, згідно з додатком 1 до цього рішення.

Відповідно до частин 1- 4 статті 6 рішення від 06 лютого 2020 року № 4/8174, ГБК формується у складі 21 організації з урахуванням можливого припинення їх участі у порядку, передбаченому цим Положенням. Формування складу ГБК відбувається щорічно шляхом проведення конкурсу із застосуванням електронної системи. Організаційне супроводження конкурсу ГБК забезпечує Міська робоча група.

Участь у конкурсі ГБК можуть брати громадські об`єднання та благодійні організації (далі - організація), що відповідають таким вимогам: 1) на день початку конкурсу ГБК організація зареєстрована у міст і Києві понад 1 рік; 2) наявність статусу неприбутковості для організацій, що мають статус юридичної особи; 3) наявність власного інформаційного ресурсу організації (вебсайт та/або публічної сторінки в соціальних мережах), яка містить інформацію про організацію, її команду, діяльність, фінансові ресурси та джерела їх походження, фінансову звітність за останній звітний період тощо; 4) мають серед своїх представників осіб, зареєстрованих в електронній системі як лідер Команди (автор проекту) станом на 1 січня року, в якому розпочинається новий цикл ГБ, та мають не менше одного проекта-переможця попередніх циклів ГБ, чи проекта, який зібрав мінімально необхідну кількість голосів, визначену Параметрами; 5) не мають у складі засновників та в керівних органах, за винятком загальних зборів організації, представників місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, депутатів Київської міської ради, помічників - консультантів та працівників громадських приймалень депутатів Київської міської ради, народних депутатів України та помічників-консультантів народних депутатів України.

Вважаючи, що положення прийнятого рішення Київської міської ради X сесії VIII скликання від 6 лютого 2020 року № 4/8174 в пункті 4 частині 4 статті 6, яким визначено обов`язкову умову мати не менше одного пректа-переможця попередніх циклів IB, чи проекта, який зібрав мінімально необхідну кількість голосів, визначену Параметрами, не відповідають вимогам Конституції України та нормам чинного законодавства в частині обмеження доступу громадськості у здійсненні громадського контролю за реалізацію громадського бюджету міста Києва, що суперечить демократичним цінностям механізму розвитку місцевої демократії, оскільки звужує коло осіб, які можуть прийняти участь у доборі до ГБК, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

Згідно до статті 2 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Громадяни України реалізують своє право на участь у місцевому самоврядуванні за належністю до відповідних територіальних громад. Будь-які обмеження права громадян України на участь у місцевому самоврядуванні залежно від їх раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, терміну проживання на відповідній території, за мовними чи іншими ознаками забороняються (стаття 2 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні ).

Місцеве самоврядування в Україні відповідно до Закону України Про місцеве самоврядування в Україні здійснюється па принципах: народовладдя; законності; гласності; колегіальності; поєднання місцевих і державних інтересів; виборності; правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених цим та іншими законами; підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб; державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування; судового захисту прав місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України Про доступ до публічної інформації .

На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід`ємною частиною протоколу сесії ради.

Рішення сільської, селищної, міської ради у п`ятиденний строк з моменту його прийняття може бути зупинено сільським, селищним, міським головою і внесено на повторний розгляд відповідної ради із обґрунтуванням зауважень. Рада зобов`язана у двотижневий строк повторно розглянути рішення. Якщо рада відхилила зауваження сільського, селищного, міського голови і підтвердила попереднє рішення двома третинами депутатів від загального складу ради, воно набирає чинності.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.

Виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради.

У разі незгоди сільського, селищного, міського голови (голови районної у місті ради) з рішенням виконавчого комітету ради він може зупинити дію цього рішення своїм розпорядженням та внести це питання на розгляд відповідної ради.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації", крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.

В актах та проектах актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування не може бути обмежено доступ до інформації про витрати чи інше розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним чи комунальним майном, у тому числі про умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримують ці кошти або майно, а також до іншої інформації, обмеження доступу до якої заборонено законом.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Крім того, акти органів місцевого самоврядування поряд із Конституцією, законами України, відповідними міжнародно-правовими документами, указами Президента України та постановами Кабінету Міністрів, актами безпосередньої нормо-творчості територіальних громад, актами місцевих органів виконавчої влади є важливим і необхідним елементом правового механізму місцевого самоврядування. Адже за допомогою актів органів місцевого самоврядування встановлюються норми права, які обов`язкові для населення, органів, установ та організацій, що здійснюють діяльність у межах відповідної території.

В рішенні Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 роз`яснено, що в аспекті конституційного подання положення частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частин першої, десятої статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (з наступними змінами) стосовно права органу місцевого самоврядування скасовувати свої раніше прийняті раніше та вносити до них зміни необхідно розуміти так, що орган місцевого самоврядування має право приймати рішення, вносити до них зміни та/чи скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У вказаному рішення зазначено, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3).

Згідно статті 74 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами.

Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.

Суд також звертає увагу на те, що текст оскаржуваного рішення не був опублікований у встановленому законом порядку.

Відповідно до частин п`ятої, одинадцятої статті 59 Про місцеве самоврядування в Україні акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України Про доступ до публічної інформації . Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому законом, крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.

Пункт 2 статті 15 Про місцеве самоврядування в Україні передбачає, що розпорядники публічної інформації зобов`язані оприлюднювати, зокрема, нормативно- правові акти та акти індивідуальної дії (крім внутрішньо організаційних), прийняті розпорядником, а частина 2 зазначеної правової норми передбачає, що ці акти підлягають обов`язковому оприлюдненню невідкладно, але не пізніше 5 робочих днів з дня затвердження документу. У разі наявності у розпорядника інформації офіційного веб-сайту така інформація оприлюднюється на веб-сайгі із зазначенням дати оприлюднення документа і дати оновлення інформації.

Таким чином, Закон України Про місцеве самоврядування в Україні чітко встановлює строки та спосіб оприлюднення нормативно-правових актів та актів індивідуальної дії, до яких відносяться і рішення місцевих рад, та передбачає, що такі рішення підлягають оприлюдненню, в тому числі на сайті, невідкладно, але не пізніше 5 робочих днів з моменту їх затвердження.

Венеціанська комісія у своїй доповіді від 04 квітня 2011 року "Верховенство права" вказала, що правова визначеність є елементом верховенства права та є істотно важливою для питання довіри до судової системи. Аби досягти цієї довіри, держава повинна зробити текст закону легко доступним, закон має бути сформульований з достатньою мірою чіткості, аби особа мала можливість скерувати свою поведінку. Як вказав Європейський Суд у рішенні по справі Ольссон проти Швеції , норма національного закону не може розглядатися як право, якщо її не сформульовано з достатньою точністю так, щоб громадянин мав змогу, якщо потрібно, з відповідними рекомендаціями, до певної міри передбачити наслідки своєї поведінки. Згідно з усталеною практикою Європейського суду поняття "якість закону" означає, що національне законодавство повинне бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають право вживати заходів, що вплинуть на права осіб (рішення у справах Олександр Волков проти України , C.G. та інші проти Болгарії та ін). Окрім того, Європейський суд зазначає, що відповідальність за подолання недоліків законодавства, правових колізій, прогалин, інтерпретаційних сумнівів лежить, в тому числі, і на судових органах, які застосовують та тлумачать закони (рішення у справах Вєренцов проти України , Кантоні проти Франції ).

Згідно зі статтею 1 Закону України Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні від 06 грудня 2012 року № 5207-VI, дискримінація - ситуація, за якої особа та/або група осіб за їх ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними, зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь-якій формі, встановленій цим Законом, крім випадків, коли таке обмеження має правомірну, об`єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.

Непряма дискримінація - ситуація, за якої внаслідок реалізації чи застосування формально нейтральних правових норм, критеріїв оцінки, правил, вимог чи практики для особи та/або групи осіб за їх певними ознаками виникають менш сприятливі умови або становище порівняно з іншими особами та/або групами осіб, крім випадків, коли їх реалізація чи застосування має правомірну, об`єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.

Законом України Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні передбачено, що законодавство України ґрунтується на принципі недискримінації, що передбачає незалежно від певних ознак: забезпечення рівності прав і свобод осіб та/або груп осіб; забезпечення рівності перед законом осіб та/або груп осіб; повагу до гідності кожної людини; забезпечення рівних можливостей осіб та/або груп осіб.

Статтею 6 цього ж Закону визначено, що форми дискримінації з боку державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, юридичних осіб публічного та приватного права, а також фізичних осіб, визначені статтею 5 цього Закону, забороняються.

Згідно з частиною 3 статті 6 Закону України Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні не вважаються дискримінацією дії, які не обмежують права та свободи інших осіб і не створюють перешкод для їх реалізації, а також не надають необґрунтованих переваг особам та/або групам осіб за їх певними ознаками, стосовно яких застосовуються позитивні дії, а саме, в тому числі, надання пільг та компенсацій окремим категоріям осіб у випадках, передбачених законом; встановлення державних соціальних гарантій окремим категоріям громадян; особливі вимоги, передбачені законом, щодо реалізації окремих прав осіб.

Відповідно до статті 8 Закону України Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні розроблення проектів нормативно-правових актів здійснюється з обов`язковим урахуванням принципу недискримінації.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що приймаючи рішення Про затвердження Положення про громадський бюджет міста Києва та про затвердження Параметрів громадського бюджету на 2021 рік Київська міська рада діяла не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, чим порушила принцип рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; непропорційно, зокрема без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з огляду на те, що в спірному рішенні обмежила участь всіх громадських об`єднань на участь у розвитку місцевої демократії щодо зміни міста на краще шляхом взаємодії Київської міської ради та виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) шляхом звуження учасників, які б могли брати участь у конкурсі до ГБК, вимогою про наявність не менше одного проекта-переможця попередніх циклів ГБ, чи проекта, який зібрав мінімально необхідну кількість голосів, визначену Параметрами.

Крім того, згідно статті 1 Закону України Про громадські об`єднання , громадське об`єднання - це добровільне об`єднання фізичних осіб га/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів. Громадська організація - це громадське об`єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи.

Основними принципами діяльності громадських об`єднань є добровільність та самоврядність.

Добровільність передбачає право особи на вільну участь або неучасть у громадському об`єднанні, у тому числі в його утворенні, вступі в такі об`єднання або припиненні членства (участі) в ньому.

Самоврядність передбачає право членів (учасників) громадського об`єднання самостійно здійснювати управління діяльністю громадського об`єднання відповідно до його мсти (цілей), визначати напрями діяльності, а також невтручання органів державної влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в діяльність громадського об`єднання, крім випадків, визначених законом.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 21 Закону України Про громадські об`єднання громадське об`єднання зі статусом юридичної особи має право брати участь у порядку, визначеному законодавством, у роботі консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів, що утворюються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування для проведення консультацій з громадськими об`єднаннями та підготовки рекомендацій з питань, що стосуються сфери їхньої діяльності.

Як встановлено судом, 17 лютого 2020 року першим заступником голови КМДА Миколою Поворозником повідомлено про оголошення конкурсу па формування складу Громадської бюджетної комісії (далі по тексу - ГБК) з відповідним календарним планом, а саме: подача заявок 17 лютого 2020 року- 02 березня 2020 року (15 дн.); початок 1 туру (збір голосів) 03 березня 2020 року - 27 березня 2020 року (10 дн.); початок 2 туру (рендом) 10 квітня 2020 року; дата визначення переможців 17 квітня 2020 року.

02 березня 2020 року через інформаційний портал https://gb.kyiveity.gov.ua/gbk, керівником Громадської організації Українська асоціація розвитку дитячого та юнацького футболу Василенком В.В. подані всі необхідні документи для участі у конкурсі для вступу до Громадської бюджетної комісії.

16 березня 2020 року на електронну адресу президента Громадської організації Українська асоціація розвитку дитячого та юнацького футболу Василенка В.В. надійшов лист від Міської робочої групи з питань Громадського бюджету з вкладеними файлами, а саме Протокол засідання міської робочої групи з питань Громадського бюджету м. Києва № 2 від 12 березня 2020 року та список прізвищ.

В Протоколі засідання міської робочої групи з питань Громадського бюджету м. Києва № 2 від 12 березня 2020 року зазначено, що станом на 23:59 02 березня 2020 року в електронній системі в порядку частини п`ятої статті 6 Положення про громадський бюджет зареєстровано 20 кандидатів до складу ГБК.

Міська робоча група в порядку частини шостої статті 6 Положення про громадський бюджет розпочала здійснювати перевірку поданих організаціями-кандидатами до складу ГБК документів на предмет повноти наданої інформації та її достовірності (за даними відкритих джерел).

В процесі перевірки Міською робочою групою з`ясовано, що з 20 організацій- кандидатів до складу ГБК учасник ГО Наукова унія не відповідає вимогам статті 6 Положення про громадський бюджет, оскільки одним із засновників організації є ОСОБА_2 , яка згідно з інформацією офіційного веб- порталу Верховної Ради України є помічником- консультантом народного депутата України Святослава Вакарчука .

Також зазначено, що в процесі перевірки документів було встановлено, що електронна система через надто короткий строк з моменту опублікування нової редакції Положення до моменту початку формування ГБК не в повній мірі відповідає вимогам Положення, зокрема, розділ електронної системи, в якому учасники конкурсу ГБК повинні завантажувати документи на участь в конкурсі, не містить всіх необхідних для цього полів. Зазначене підтверджується адміністратором електронної системи.

Тобто, як встановлено, електронна система не в повній мірі відповідає вимогам Положення.

Враховуючи викладене вище, Міською робочою групою було запропоновано: всі документи, що надійшли на електронну пошту Міської робочої групи від організацій- кандидатів до складу ГБК розмістити у відповідних розділах електронної системи, рекомендувати організаціям-кандидатам до складу ГБК у строк до 23.59 19 березня 2020 року направити на електронну пошту Міської робочої групи для подальшого розміщення в електронній системи всі неподані ними документи, зокрема інформаційну довідку про осіб, яких уповноважено представляти організацію у роботі ГБК.

З урахуванням вимог до уповноважених представників, які будуть подані ГО на цей час, здійснити їх перевірку та з урахуванням результатів паралельної перевірки будь-яких фізичних та юридичних осіб прийняти рішення про допуск/недопуск уповноважених представників на участь у засіданнях ГБК на наступному засіданні Міської робочої групи.

Тобто, Міська робоча група просила вибрати з наданого переліку осіб представника Громадської організації Українська асоціація розвитку дитячого та юнацького футболу в ГБК, що вказує на пряме втручання державного органу в діяльність громадського об`єднання, шляхом залучення власних представників до громадських об`єднань.

Згідно зі статтею 22 Закону України Про громадські об`єднання держава забезпечує додержання прав громадських об`єднань.

Втручання органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб у діяльність громадських об`єднань, так само як і втручання громадських об`єднань у діяльність органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування можуть залучати громадські об`єднання до процесу формування і реалізації державної політики, вирішення питань місцевого значення, зокрема, шляхом проведення консультацій з громадськими об`єднаннями стосовно важливих питань державного і суспільного життя, розроблення відповідних проектів нормативно-правових актів, утворення консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів при органах державної влади, органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування, в роботі яких беруть участь представники громадських об`єднань.

З метою задоволення та захисту законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів своїх членів громадська організація використовує правозахисні, інформаційні, соціальні, культурні заходи. Участь громадських об`єднань у розвитку місцевої демократії щодо зміни міста на краще шляхом взаємодії Київської міської ради та виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є однією з форм реалізації своїх завдань шляхом прийняття участі у місцевому управлінні. Активна взаємодія з громадськістю через громадські об`єднання проводиться з метою залучення громадян до участі в управлінні справами пов`язаними з покращенням життя місцевої громади, надання можливості для їх вільного доступу до інформації про діяльність органів місцевого самоврядування, а також забезпечення гласності, відкритості та прозорості в діяльності цих органів. Проведення консультацій з громадськістю має також сприяти налагодженню системного діалогу органів влади і громадськості, підвищенню якості підготовки та прийняття рішень з важливих питань місцевого і суспільного життя з урахуванням думки громадськості. Втручання органів місцевого самоврядування в будь- який з цих станів не допускається, оскільки буде порушено баланс вільного висловлення громадської позиції.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що Київська міська рада, пропонуючи Громадській організації Українська асоціація розвитку дитячого та юнацького футболу вибрати уповноваженого представникам в ГБК серед наданих Київською міською радою представників, здійснила втручання в діяльність вказаної організації, що є порушенням вимог чинного законодавства.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, позивачем доведено обґрунтованість заявлених ним позовних вимог, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Громадської організації Українська асоціація розвитку дитячого та юнацького футболу задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати пункт четвертий частини 4 статті 6 рішення Київської міської ради X сесії VIII скликання від 06 лютого 2020 року № 4/8174 Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 22 грудня 2016 року №787/1791 Про затвердження Положення про громадський бюджет міста Києва та про за твердження Параметрів громадського бюджету на 2021 рік .

3. Стягнути на користь Громадської організації Українська асоціація розвитку дитячого та юнацького футболу (01133, м. Київ, вул. Є. Коновальця, 18, ЄДРПОУ 41110513) витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, ЄДРПОУ 22883141) в розмірі 2 102 (дві тисячі сто два) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.І. Кузьменко