Постанова

від 13.10.2020 по справі 520/1826/2020

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2020 р.Справа № 520/1826/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П. ,

за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.07.2020 року (головуючий суддя І інстанції: Волошин Д.А., повний текст складено 22.07.20 року) по справі № 520/1826/2020

за позовом ОСОБА_1

до Улянівської сільської ради Богодухівського району Харківської області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом, в якому просила:

- визнати протиправними дії Улянівської сільської ради Богодухівського району Харківської області у вирішенні заяви ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства в межах населеного пункту на території с. Воскресенівка, Богодухівського району Харківської області;

- зобов`язати Улянівську сільську раду Богодухівського району Харківської області затвердити поданий ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 6320888303:00:001:0071) у власність загальною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення в межах населеного пункту с. Воскресенівка, Богодухівського району Харківської області;

- зобов`язати Улянівську сільську раду Богодухівського району Харківської області подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.07.2020 позов задоволено частково.

Скасовано рішення Улянівської сільської ради Богодухівського району Харківської області ХХІХ позачергової сесії VІІ скликання від 21.01.2020 року №640-VІІ.

Зобов`язано Улянівську сільську раду Богодухівського району Харківської області повторно розглянути питання про затвердження поданого ОСОБА_1 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 6320888303:00:001:0071) у власність загальною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення в межах населеного пункту с. Воскресенівка, Богодухівського району Харківської області, з урахуванням висновків суду.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

10.07.2020 ОСОБА_1 подала до суду клопотання про стягнення з Улянівської сільської ради Богодухівського району Харківської області на її користь судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 12 500,00 грн.

Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.07.2020 заяву ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Не погоджуючись із рішенням суду, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове, яким стягнути з Улянівської сільської ради Богодухівського району Харківської області судові витрати з надання правової допомоги у розмірі 12 500,00 грн.

В обґрунтування зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги своєчасність поданого клопотання про стягнення судових витрат та подання доказів в підтвердження їх розміру, а отже висновки суду першої інстанції щодо пропуску строку є необґрунтованими.

Крім того, судом не враховано фіксований розмір допомоги, встановлений умовами договору, не надано оцінки наявним в матеріалах справи доказам на підтвердження обсягу фактично наданої правничої допомоги, відсутність клопотання відповідача про зменшення витрат, а тому суд безпідставно дійшов висновку про неспівмірність витрат.

Улянівська сільська рада Богодухівського району Харківської області (далі - відповідач) не подала відзив на апеляційну скаргу.

Відповідно до ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 КАС фіксування судового процесу технічними засобами не проводилося.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши додаткове рішення суду, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строк на подання заяви про стягнення витрат на правову допомогу, а також заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із наданими адвокатом послугами та складністю цієї справи.

Надаючи правову оцінку обставинам зазначеної справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 п. 1 ч. 3 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2-6 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч.ч.1,7 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

В позовній заяві позивач заявляв клопотання про стягнення з відповідача судових витрат та зазначив, що попередня сума судових витрат складає орієнтовно 15 000 грн. Також вказано, що докази та точний розрахунок витрат будуть подані до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення.

Рішення по справі судом першої інстанції прийнято 06.07.2020.

10.07.2020 ОСОБА_1 подала заяву про стягнення судових витрат по справі та докази на підтвердження понесених витрат, тобто через чотири дні після ухвалення судового рішення.

Отже, заява про стягнення витрат на правову допомогу подана своєчасно, до закінчення судових дебатів та в межах строку, визначеного процесуальним кодексом, для подання доказів в підтвердження понесених витрат.

Враховуючи вищевикладене, висновки суду першої інстанції щодо пропуску строку звернення із відповідною заявою є помилковими.

Висновки суду про відсутність доказів сплати за надані адвокатом послуги, колегія суддів вважає помилковими, оскільки положеннями ст. 139 КАС України передбачено можливість стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в тому числі, які будуть понесені позивачем у майбутньому, а тому відсутність доказів їх сплати не є перешкодою для їх присудження.

За змістом ч. 3 ст. 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно вимог статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У свою чергу, підтвердження здійсненої правової допомоги, необхідно долучати й розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При цьому, необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 04.08.2020 по справі № 810/3213/16

Судом встановлено, що правова допомога ОСОБА_1 надавалась адвокатом Ашуровою А.Р. на підставі договору про надання правової допомоги від 03.02.2020 (а.с. 114-115).

Згідно п. 4.1 Договору Клієнт зобов`язаний сплатити Адвокату грошову винагороду в розмірі, встановленому за домовленістю сторін. Сума гонорару подвоюється у разі надання адвокатом послуг Клієнту у неробочий час, вихідні та святкові дні. До гонорару не включаються фактичні витрати, необхідні для виконання Договору.

Додатковою угодою № 1 від 19.02.2020 до договору встановлено, що година роботи адвоката становить 1000 грн, складання процесуальних документів, звернень, заяв, відзивів, заперечень, скарг, пояснень тощо - 500 грн за сторінку, складання позову - 3000 грн., участь у судовому засіданні - 2000 грн (а.с. 118).

Адвокатом надано позивачу послуги, в межах укладеного Договору, на загальну суму 12 500,00 грн, а саме:

- опрацювання законодавчої бази, що регулюють відносини по оскарженню відмови Улянівської сільської ради Богодухівського району Харківської області у затвердженні проекту землеустрою та формування правової позиції - 3 год - 3 000,00 грн;

- складання позовної заяви до Харківського окружного адміністративного суду про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії від 12.02.2020 - 3 000,00 грн;

- 2 клопотання про проведення судового засідання без участі сторони від 14.04.2020 та від 12.05.2020 - 1000 грн;

- участь у двох судових засіданнях 09.06.2020 та 06.07.2020 - 4 000,00 грн;

- складення клопотання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу - 3 сторінки - 1 500,00 грн, що підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг від 09.07.2020 (а.с. 116).

Відповідно до ч. 7 ст. 134 КАС України обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі №755/9215/15-ц.

Відмовляючи у відшкодуванні понесених витрат на правову допомогу суд першої інстанції виходив із принципу співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи, незначну складність справи та виконаних адвокатом робіт.

Разом з тим, колегія суддів вказує, що наведені вище положення законодавства покладають обов`язок доведення неспівмірності понесених витрат на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З огляду на це, відповідач зобов`язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами.

Водночас матеріали справи не містять клопотання Улянівської сільської ради Богодухівського району Харківської області та жодних інших пояснень відповідача з цього приводу до суду першої інстанції.

У зв`язку з викладеним вище, висновки суду щодо відсутності підстав для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін за принципом співмірності, без відповідних дій з боку такої сторони, є необґрунтованими.

Разом з тим, колегія суддів зауважує, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Позивачем документально підтверджено, що адвокатом витрачено три години на опрацювання законодавчої бази, що регулюють відносини та формування правової позиції, що в сумі становить 3,000 грн, а також, що надано послуги зі складання позовної заяви - 3,000 грн.

Враховуючи викладене, витрати понесені позивачем в загальній сумі 6 000,00 грн за надання зазначених послуг адвокатом є обґрунтованими та підтверджені належними доказами, а тому підлягають стягненню на користь позивача.

Щодо стягнення витрат в загальному розмірі 4 000,00 грн за участь адвоката Ашурової А.Р. в судових засіданнях 09.06.2020 та 06.07.2020.

Судом встановлено, що під час розгляду справи відбувалося 2 судових засідання за участю адвоката Ашурової А.Р., 09.06.2020 , яке тривало 17 хвилин з 15:36 до 15:53; та 06.07.2020 - 57 хвилин з 14:02 до 14:59, що підтверджується протоколами судових засідань (а.с. 97, 100).

Виходячи з критерію розумності розміру витрат, які підлягають стягненню, суд апеляційної інстанції визнає надмірною суму, заявлену позивачем до відшкодування у розмірі 4 000,00 грн за участь адвоката Ашурової А.Р. у судових засіданнях в суді першої інстанції, та присуджує на користь позивача витрати за договором від 03.02.2020 в розмірі 3 000,00 грн, з урахуванням складності справи, обсягу опрацьованого матеріалу та витраченого часу.

Щодо витрат за складання клопотань про проведення судового засідання без участі сторони від 14.04.2020 та про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в загальній сумі від 12.05.2020 в загальній сумі 2 500,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що обидва клопотання від 14.04.2020, 12.05.2020 складені в обсязі текстового формату не більше ніж пів сторінки А4, за своїм змістом є ідентичними. Зазначене свідчить, що для складання зазначених клопотань адвокатом не прикладалося значних професійних зусиль та навичок. Підготовка клопотання про стягнення судових витрат також не вимагала великого обсягу юридичної та технічної роботи, не потребувала затрат значного часу та зусиль, які заявлені позивачем як витрати на правову допомогу.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що сума витрат на послуги адвоката з підготовки клопотань про проведення судового засідання без участі сторони та стягнення судових витрат є надмірною, не відповідає критерію розумності їхнього розміру, обсягу фактично наданих послуг та їх складності, а також є необґрунтованою, оскільки вказані клопотання за обсягом є незначними та на складання яких не потребується значної кількості часу.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Із врахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що додаткове рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення заяви ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 310, 315, 317, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.07.2020 року по справі № 520/1826/2020 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою заяву ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Улянівської сільської ради Богодухівського району Харківської області (код ЄДРПОУ 04397135, площа Марії Буркун, буд. 1, селище Улянівка, Богодухівський район, Харківська область, 62113) на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у сумі 9 000,00 (дев`ять тисяч) грн. 00 коп.

В іншій частині в задоволенні заяви - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя В.Б. Русанова Судді Т.С. Перцова С.П. Жигилій Повний текст постанови складено 23.10.2020 року