Постанова

від 23.10.2020 по справі 400/4773/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2020 р.м.ОдесаСправа № 400/4773/19 Головуючий в 1 інстанції: Мельник О.М.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Димерлія О.О.

суддів: Єщенка О.В. , Шляхтицького О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 травня 2020 року по справі № 400/4773/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегабуд - Н" до Державної податкової служби України, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Чисто Клінінг" про скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Мегабуд-Н (далі - позивач, ТОВ "Мегабуд - Н") звернулося до суду першої інстанції з позовом про скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Миколаївській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 26.11.2019 року №1338199/41528079.

Також позивач просив стягнути із суб`єктів владних повноважень судові витрати, в тому числі витрати на правову допомогу в сумі 5 500 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що оскаржуване рішення про відмову у реєстрації податкової накладної прийнято контролюючим органом без належної перевірки достовірності та аналізу наданих позивачем документів, не містить обґрунтувань щодо того, яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

За ствердженням позивача, контролюючому органу надано усі наявні у нього первинні документи щодо придбання та реалізації товарно-матеріальних цінностей.

Позивач вважає, що під час прийняття оскаржуваного рішення суб`єкт владних повноважень діяв необґрунтовано та без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що свідчить про наявність підстав для його скасування.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 травня 2020 року у справі № 400/4773/19 замінено первісного відповідача - Головного управління ДПС у Миколаївській області належним - Державною податковою службою України.

За наслідками розгляду зазначеної справи Миколаївським окружним адміністративним судом 29 травня 2020 року прийнято рішення, яким позовні вимоги задоволено.

Скасовано рішення Комісії Державної податкової служби України, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, від 26.11.2019 року №1338216/41528079 про відмову в реєстрації податкової накладної № 54 від 17.10.2019 року.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (Львівська пл. 8, Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегабуд-Н" (вул. 1 Слобідська, 8-а, кв. 3, Миколаїв, 54055, код ЄДРПОУ 41528079) судові витрати в розмірі 1921 гривень (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн).

У задоволенні вимоги щодо стягнення з відповідачів витрат на правничу допомогу адвоката в загальному розмірі 5 500 грн. відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Державною податковою службою України подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не повне з`ясування обставин справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В своїй скарзі, скаржник зазначає, що задовольняючи позов, судом першої інстанції не враховано, що реєстрація податкової накладної позивача була зупинена на підставі пункту 201.16 статті 201 ПК України з підстав того, що податкова накладна відповідає п.п.1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податків. Позивачу було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН. Платником податків не надано необхідних документів, а саме первинних документів, щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи) та розрахункових документів, банківських виписок з особового рахунку.

Відповідно до приписів ст. 311 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд за їх участю, а також у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув та обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що 01.10.2019 року ТОВ Мегабуд-Н уклало з ТОВ Чисто Клінінг договір купівлі-продажу товарів № 01-10-2019 від 01.10.2019 року, предметом якого є поставка товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 400 000 грн.

Згідно до видаткової накладної № 125 від 17.10.2019 року ТОВ Мегабуд-Н було поставлено на адресу ТОВ Чисто Клінінг товарно-матеріальні цінності на загальну суму 627,78 грн. з ПДВ.

ТОВ Мегабуд-Н в рамках здійснення власної господарської діяльності складено податкову накладну № 54 від 17.10.2019 року в сумі 627,78 грн. в т.ч. ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ Чисто Клінінг та здійснені дії щодо реєстрації у Єдиному державному реєстрі податкових накладних зазначеної податкової накладної.

Відповідно до отриманих квитанцій вказана податкова накладна прийнята, але її реєстрацію зупинено з посиланням на п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України.

Реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена по причині того, що вона відповідає вимогам п.п.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку.

У зв`язку з цим, запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

18.11.2019 року ТОВ Мегабуд-Н засобами електронного зв`язку на адресу відповідача було направлено в електронній формі повідомлення про подання пояснень зі сканкопіями документів до господарських операцій, по якій виписана податкова накладна № 54 від 17.10.2019 року.

Так, були надані копії наступних документів:

- податкова накладна № 54 від 17.10.2019 року;

- квитанція до податкової накладної;

- видаткова накладна № 125 від 17.10.2019 року;

- рахунок на оплату № 129 від 17.10.2019 року;

- платіжне доручення № 4 від 11.11.2019 року;

- товарний чек №Кнк/MY-0094536 від 04.02.2019 року;

- фіскальний чек № 28494 від 04.02.2019 року;

- звіт про використання коштів, виданих на відрядження або підзвіт № 24 від 04.02.2019 року;

- видатковий касовий ордер № 40 від 04.02.2019 року;

- договір №01-10-2019 від 01.10.2019 року;

- довіреність № 3 від 17.10.2019 року;

- штатний розклад на 01.11.2019 року;

- звіти 20 ОПП з квитанціями;

- договір №01-04-19 від 01.04.2019 року;

- витяг з ЄДР ТОВ Мегабуд-Н .

26.11.2019 року Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, було прийнято рішення № 1338216/41528079 про відмову в реєстрації податкової накладної № 54 від 17.10.2019 року.

Підставою для прийняття такого рішення стало ненадання платником податків копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Не погоджуючись з відмовою у реєстрації податкової накладної, позивач звернувся до суду з цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов підприємства, виходив з того, що в оскаржуваному рішенні відсутня будь-яка конкретизація, яких саме документів не вистачило для прийняття комісією ДПС України рішення про реєстрацію податкової накладної.

Судова колегія погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно до положень частин 1 та 5 статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

В позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Колегія суддів зазначає, що дійсно, як зупинення реєстрації податкової накладної, так і відмова в її реєстрації є складовими частинами (етапами) загального процесу реєстрації податкових накладних, який є обов`язковою передумовою для віднесення покупцем сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Разом з тим, зазначені етапи та рішення, прийняті під час їх реалізації, є, в розумінні адміністративного судочинства, окремими процедурними діями та/або індивідуальними актами, що можуть змінювати правовий стан платника податків і впливати на його права та інтереси, а тому можуть бути оскаржені окремо в судовому порядку.

Наведені висновки щодо можливості оскарження дії податкового органу по зупиненню реєстрації податкової накладної також узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 05 грудня 2018 року справа № 813/3731/17.

Касаційним судом по вказаній справі було зазначено, що в остаточній редакції адміністративного позову позивачем заявлено вимогу про визнання протиправним дій ДФС щодо зупинення реєстрації податкової накладної та похідні від цього вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача з не проведення її реєстрації та про зобов`язання ДФС здійснити реєстрацію податкової накладної. При цьому позивач як в суді першої інстанції, так і під час апеляційного перегляду справи стверджував, що підстав для зупинення реєстрації податкової накладної відповідач не мав та наводив свої обґрунтування щодо цього.

Відтак, предметом доказування у справі, що розглядається (Верховним Судом), є вирішення питання, чи були у ДФС підстави для зупинення реєстрації податкової накладної.

Верховний Суд наголосив, що ДФС повинна надати належні та достатні докази, що дії відповідача щодо зупинення реєстрації податкової накладної вчинено у відповідності до приписів пункту 201.16. статті 201 ПК України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, та за наявності підстав, встановлених Критеріями оцінки ступеня ризиків.

Суд касаційної інстанції зазначив, що натомість суди попередніх інстанцій вдались до з`ясування питань, які не відносяться до предмета та обґрунтування заявленого адміністративного позову, в той час як мали надати оцінку правомірності дій відповідача щодо зупинення реєстрації податкової накладної у контексті наявності для цього законодавчо визначених підстав.

Так, звертаючись з даним позовом до суду, ТОВ Мегабуд-Н ., як в частині обґрунтування позову, так і в прохальній частині, просило скасувати рішення Державної податкової служби України від 26.11.2019 року № 1338216/41528079 саме щодо відмови в реєстрації податкової накладної № 54 від 17.10.2019 року, тобто позивач самостійно визначив саме такий предмет позову та відповідне обґрунтування, яке не містить доводів щодо незаконного зупинення реєстрації вказаної податкової накладної, в тому числі як підставу скасування спірного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Таким чином, з урахуванням того, що судовому захисту підлягають лише заявлені вимоги, колегія суддів вважає, що спірні правовідносини підлягають дослідженню виключно в площині та межах відмови податковим органом в реєстрації спірної податкової накладної, в тому числі обґрунтування та процедури прийняття відповідачем такого рішення.

Водночас прийняття рішення про зупинення реєстрації податкової накладної є передумовою прийняття відповідного рішення Комісії.

Вказана правова позиція неодноразово викладена у Постановах Верховного Суду (справи № 822/1817/18,№ 821/1173/17 та ін.).

Отже, під час розгляду справи у межах означеного предмету спору, слід надати правову оцінку й рішенню відповідача про зупинення реєстрації податкової накладної виключно в аспекті вимог, не виконання позивачем яких, слугувало підставою для прийняття оспорюваного рішення.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.16 статті 201 ПК України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних.( далі - Порядок № 1246)

Згідно із пунктом 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117.

Пунктом 3 Порядку № 117 наведено перелік ознак, за якими перевіряються податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику), що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації.

Пунктом 5 вказаного Порядку № 117 встановлено, що податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Згідно із п.6 Порядку № 117, у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до п. 10 Порядку № 117, критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Зі змісту квитанції від 01.11.2019 року убачається, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкової накладної № 54 від 17.10.2019 року вимогам пп.1.6 п.1 "Критеріїв ризиковості платника податку".

Листом Державної фіскальної служби України від 05.11.2018 року затверджено Критерії ризиковості платника податку і здійснення операцій, підпунктом 1.6 пункту 1 яких передбачено, що комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України";

- платник податку зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяців;

- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України;

- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Інформація про внесення/виключення платника податку до/з переліку ризикових платників податків, відповідно до пунктів 1.1-1.6 цих Критеріїв, стає доступною платнику в Електронному кабінеті.

Відповідно до п.13 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення Комісії контролюючого органу повинні містити, як чітку підставу для зупинення реєстрації ПН/РК, так і чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

З матеріалів справи убачається, що в квитанції від 01.11.2019 року про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено конкретного та чіткого критерію ризиковості платника податку, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі якого здійснено зупинення реєстрації податкових накладних.

Пунктами 6 та 7 Порядку № 117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Таким чином, підставами для зупинення реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність:

1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;

2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Положення зазначених пунктів Порядку № 117 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов`язків контролюючих органів.

Відповідачем не надано доказів наявності рішення Комісії, щодо віднесення ТОВ "Мегабуд-Н" до переліку ризикових суб`єктів господарювання, відповідно до п.1.6 Критеріїв.

Відповідно до п.21 Порядку № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як убачається зі змісту спірного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної від 26.11.2019 року №1338216/41528079 підставою для його прийняття зазначено ненадання платником податку первинних документів щодо постачання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

З вказаного слідує, що у спірному рішенні податковий орган мав чітко зазначити, шляхом відповідного підкреслювання, яких документів не надано платником податків, який подав на реєстрацію податкову накладну, та відсутність яких позбавляє можливості здійснити відповідну реєстрацію.

Однак у даному випадку, вимоги відповідача не були вичерпними, не були направлені на одержання від платника конкретних матеріалів та на встановлення дійсних показників накладної.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 04.12.2018 року по справі № 821/1173/17.

В свою чергу, судом першої інстанції вірно зазначено, що ТОВ Мегабуд-Н надав відповідачу всі наявні у нього документи, щодо надання ТОВ Чисто Клінінг у суборенду нерухомого майна: договори купівлі-продажу, видаткові накладні, рахунки-фактури, платіжні доручення, договір суборенди приміщень.

В Рекомендації Ради Європи, зокрема Резолюцію 77 (31) про захист особи від актів адміністративних органів, зазначено, що обов`язок органу інформувати про мотиви свого рішення, віднесений до одного з п`ять основних складових (принципів) адміністративної процедури.

Законодавством надано право ДПС України на відмову у реєстрації податкових накладних, з підстав того, що надання платником податку копій документів, але це не є безумовним повноваженням, яке не потребує доказування або будь-якої аргументації.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, саме відповідач повинен надати суду докази про те, що первинні документи ТОВ Мегабуд-Н не є достатніми, для підтвердження реальності та товарності господарської операції.

При цьому, відповідач повинен конкретизувати зазначені помилки, щоб платник податків мав можливість або їх виправити або оскаржити.

Відповідно до вимог ч.2 ст.71 КАС України відповідачем не доведено правомірність свого рішення щодо відмови у реєстрації податкових накладних.

Враховуючи, що контролюючий орган належним чином не дослідив подані позивачем матеріали для підтвердження кількісних і вартісних показників податкової накладної, а висновки в оскаржуваному рішенні не містять належних обґрунтувань неможливості провести реєстрацію накладної, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для скасування рішення суб`єкта владних повноважень.

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював свою позицію щодо "принципу правової визначеності" (наприклад, справа "Гешмен і Герруп проти Сполученого Королівства"), відповідно до якого особа, здійснюючи правомірну поведінку, повинна мати можливість передбачати правові наслідки такої правової поведінки, чітко визначені законом.

Статтею 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення в частині задоволення позовних вимог постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Рішення суду в частині відмови щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу адвоката сторонами не оскаржувалось, а тому відповідно до частини 1 статті 308 КАС України апеляційний суд не надає правових висновків щодо неоскарженої частини судового рішення.

Згідно із ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ДПС України - залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 травня 2020 року по справі № 400/4773/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегабуд - Н" до Державної податкової служби України, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Чисто Клінінг" про скасування рішення - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами копії судового рішення.

Головуючий суддя Димерлій О.О. Судді Єщенко О.В. Шляхтицький О.І.