Постанова

від 15.10.2020 по справі 300/552/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2020 рокуЛьвівСправа № 300/552/20 пров. № А/857/8088/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Бруновської Н.В., Глушка І.В.,

при секретарі судового засідання: Герман О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 травня 2020 року у справі №300/552/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Верховинської районної ради Івано-Франківської області про визнання нечинним рішення, розпорядження та зобов`язання до вчинення дій (головуючий суддя першої інстанції - Грицюк П.П., час ухвалення - справа розглянуто у порядку спрощеного позовного провадження, місце ухвалення - м. Івано -Франківськ, дата складання повного тексту - 21.05.2020р.),-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до Верховинської районної ради Івано-Франківської області про визнання протиправним рішення від 13.02.2020, незаконним розпорядження від 18.02.2020 та зобов`язання до вчинення дій.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 16.01.2020 на засіданні конкурсної комісії з проведення конкурсу на заміщення вакантної посади директора комунального некомерційного підприємства Верховинський центр первинної медико-санітарної допомоги ОСОБА_2 було визнано переможцем конкурсу та вирішено питання про подання голові районної ради кандидатури щодо призначення на посаду з подальшим затвердженням на сесії районної ради. Також, прийнято рішення конкурсною комісією з проведення конкурсу на заміщення вакантної посади головного лікаря комунального некомерційного підприємства Верховинський центр первинної медико-санітарної допомоги від 16.01.2020. Проект рішення від 13 лютого 2020 року Про призначення директора комунального некомерційного підприємства Верховинський центр первинної медико-санітарної допомоги винесений на розгляд XXX сесії Верховинської районної ради сьомого демократичного скликання, по результатах голосування рішення не прийнято. Позивач вважає, що відповідач протиправно не прийняв рішення про призначення її директором комунального некомерційного підприємства. Вказує, що відносно неї не було проведено спеціальної перевірки, проте 18.02.2020 прийнято нове розпорядження про проведення конкурсу на заміщення вакантної посади директора (головного лікаря) комунального некомерційного підприємства Верховинський центр первинної медико-санітарної допомоги . Позивач вважає, дане розпорядження відповідача протиправним, оскільки вона є переможцем конкурсу, тому оголошувати повторно проведення конкурсу на заміщення вакантної посади є недопустимим.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 травня 2020 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що судом першої інстанції надана невірно правова оцінка вищезазначеним правовим нормам, з огляду на наступне. Відмовляючи в позові, суд фактично встановив, що не був порушений порядок на заміщення вакантної посади директора (головного лікаря) КНП Верховинський ЦПМСД , а фактичною підставою звернення з позовними вимогами було те, що п. 38 порядку проведення конкурсу на зайняття посади державного, комунального закладу охорони здоров`я, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 27 грудня 2017 року №1094, за результатами заслуховування конкурсних пропозицій і проведених співбесід конкурсна комісія шляхом голосування відібрала з числа учасників конкурсу ОСОБА_1 , як кандидатуру, яка відповідає встановленим вимогам, - переможця конкурсу, після чого внесла відповідне подання керівникові органу управління, що здійснює призначення переможця конкурсу на посаду керівника закладу.

В даному положенні встановлено, що рішення про призначення на посаду та укладання контракту на строк від трьох до п`яти років, приймається протягом одного місяця з дня внесення конкурсною комісією відповідного подання. Зазначений строк може бути продовжено на період спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливого відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком (у випадках, передбачених законодавством), інших процедур, передбачених законодавством.

Будь - якої перевірки відносно позивача, як особи яка претендує на зайняття даної посади проведено не було, а вже 18 лютого 2020 року прийнято нове розпорядження Про проведення конкурсу на заміщення вакантної посади директора (головного лікаря) КНП Верховинський ЦПМСД для особи яка приймала участь у попередньому конкурсі та не пройшла його, а саме: ОСОБА_3 , в той час, коли позовна заява вже знаходилась на розгляді в адміністративному суді.

Вважає наведене підставою для скасування рішення суду першої інстанції та прийняття ного рішення про задоволення позову.

Верховинська районна рада Івано-Франківської області подала відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що не погоджується з вимогами апелянта, оскільки вони не ґрунтується на нормах законодавства України та не відповідають фактичним обставинам справи. Вказує на те, що Верховинська районна рада при прийняті рішення про призначення ОСОБА_1 на посаду директора комунального некомерційного підприємства Верховинський центр первинної медико-санітарної допомоги на підставі рішення конкурсної комісії від 16 січня 2020 року діяла виключно в рамках діючого законодавства і Конституції України.

У зв`язку з тим, що проект рішення сесії районної ради від 13 лютого 2020 щодо призначення директора комунального некомерційного підприємства Верховинський центр первинної медико-санітарної допомоги на підставі рішення конкурсної комісії від 16 січня 2020 року не набрав необхідної кількості голосів депутатів для прийняття рішення, в голови районної ради були відсутні правові підстави для укладання контракту з переможцем конкурсу.

Також зазначає про те, що апелянт в апеляційній скарзі надає суду недостовірні дані про те що, розпорядження Верховинської районної ради від 18 лютого 2020 року №19-р Про проведення конкурсу на заміщення вакантної посади директора (головного лікаря) комунального некомерційного підприємства Верховинський центр первинної медико-санітарної допомоги прийнято в період коли позовна заява знаходилась на розгляді в адміністративному суді. Однак фактично позовна заява позивача ОСОБА_1 до Івано-Франківського окружного адміністративного суду датована 6 березня 2020 року. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Позивачем подана відповідь на відзив, в якій вказує на те, що відповідачем не було дотримано вимог чинного законодавства та допущена протиправна бездіяльність, яка проявилася у не вирішенні по суті питання призначення директора медичної установи на підставі результатів конкурсу. Вважає, що в даному випадку не вирішувалось питання призначення чи звільнення позивача як керівника медичної установи, а призначення на посаду в результаті перемоги в конкурсі відповідно до Порядку проведення конкурсу на зайняття посади керівника державного, комунального закладу охорони здоров`я, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року№ 1094

Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що відповідно до Статуту комунального некомерційного підприємства Верховинський центр первинної медико-санітарної допомоги , затвердженого рішенням Верховинської районної ради від 22.08.2018, Верховинський центр первинної медико-санітарної допомоги є комунальним закладом, засновником якого є Верховинська районна рада.

Верховинська районна рада рішенням 30 сесії шостого скликання від 15.07.2015 Про затвердження Положення про порядок призначення та звільнення з посад керівників підприємств, установ, закладів, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ Верховинського району визначила, що керівники комунальних підприємств, установ, організацій та закладів призначаються на умовах контракту за рішенням районної ради.

Рішенням конкурсної комісії з проведення конкурсу на заміщення вакантної посади директора КНП Верховинський центр ПМСД від 16.01.2020 за результатами конкурсу, визнано переможцем конкурсу на зайняття вакантної посади директора Комунального некомерційного підприємства Верховинський центр первинної медико-санітарної допомоги Верховинської районної ради ОСОБА_2 , запропоновано голові Верховинської районної ради внести кандидатуру ОСОБА_2 на розгляд сесії Верховинської районної ради для призначення на вакантну посаду директора Комунального некомерційного підприємства Верховинський центр первинної медико-санітарної допомоги Верховинської районної ради.

Відповідно до протоколу поіменного голосування 30 сесії Верховинської районної ради сьомого демократичного скликання від 13 лютого 2020 року з питання Про призначення директора комунального некомерційного підприємства Верховинський центр первинної медико-санітарної допомоги Верховинської районної ради за результатами голосування рішення не прийнято.

18.02.2020 прийнято нове розпорядження про проведення конкурсу на заміщення вакантної посади директора (головного лікаря) Комунального некомерційного підприємства Верховинський центр первинної медико-санітарної допомоги .

Вважаючи рішення від 13.02.2020, оформлене протоколом від 13.02.2020 в частині розгляду питання Про призначення директора комунального некомерційного підприємства Верховинський центр первинної медико-санітарної допомоги Верховинської районної ради протиправним та незаконним розпорядження від 18.02.2020 №19-р про проведення конкурсу на заміщення вакантної посади директора (головного лікаря), ОСОБА_1 звернулась з даним адміністративним позовом до суду, в якому просила їх скасувати.

Суд першої інстанції в задоволенні позову відмовив з тих підстав, що рішення прийняте відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

Повноваження органів місцевого самоврядування у сфері освіти, охорони здоров`я, культури, фізкультури і спорту, передбачені ст. 32 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , відповідно до якої до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, серед іншого, належать: власні (самоврядні) повноваження, зокрема, управління закладами освіти, охорони здоров`я, культури, фізкультури і спорту, оздоровчими закладами, які належать територіальним громадам або передані їм.

Згідно п. 20 ч. 1 ст. 43 Закону України Про місцеве самоврядування виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються такі питання: вирішення в установленому законом порядку питань щодо управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад; призначення і звільнення їх керівників.

Правові, організаційні, економічні та соціальні засади охорони здоров`я в Україні визначені Законом України Основи законодавства України про охорону здоров`я (далі - Основи законодавства України про охорону здоров`я).

Відповідно до ст.1 Закону України Основи законодавства України про охорону здоров`я законодавство України про охорону здоров`я базується на Конституції України і складається з цих Основ та інших прийнятих відповідно до них актів законодавства, що регулюють суспільні відносини у сфері охорони здоров`я від 19.11.1992 №2801-XII (далі - Закон №2801-XII ).

Згідно ст. 3 Основ законодавства України про охорону здоров`я заклад охорони здоров`я - це юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, що забезпечує медичне обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників.

Залежно від форми власності заклади охорони здоров`я утворюються та функціонують як державні, комунальні, приватні чи засновані на змішаній формі власності (ч. 11 ст. 16 Основ законодавства України про охорону здоров`я).

Згідно із ст. 16 Закону 2801-XII встановлено, що керівником закладу охорони здоров`я незалежно від форми власності може бути призначено лише особу, яка відповідає єдиним кваліфікаційним вимогам, що встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я. Призначення на посаду та звільнення з посади керівника закладу охорони здоров`я здійснюються відповідно до законодавства. Керівники державних та комунальних закладів охорони здоров`я призначаються на посаду уповноваженим виконавчим органом управління власника закладу охорони здоров`я на конкурсній основі, шляхом укладання з ними контракту на строк від трьох до п`яти років. Порядок проведення конкурсу на зайняття посади керівника державного, комунального закладу охорони здоров`я та порядок укладання контракту з керівником державного, комунального закладу охорони здоров`я, а також типова форма такого контракту затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Конкурсний добір керівника державного чи комунального закладу охорони здоров`я, згідно з пунктом 3 Порядку проведення конкурсу на зайняття посади керівника державного, комунального закладу охорони здоров`я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 року №1094, складається з таких етапів: прийняття рішення про проведення конкурсу; формування конкурсної комісії (у разі необхідності оновлення її складу); підготовка до проведення конкурсу (оприлюднення оголошення про проведення конкурсу, прийняття документів від осіб, які бажають взяти участь у конкурсі, перевірка поданих документів на відповідність установленим вимогам); проведення конкурсу (заслуховування конкурсної пропозиції та проведення співбесіди з кандидатами (претендентами), визначення переможця конкурсу); оприлюднення результатів конкурсу.

Для проведення конкурсу рішенням органу управління утворюється конкурсна комісія (постійно діюча або для проведення окремого конкурсу).

Конкурсна комісія утворюється рішенням органу управління не пізніше ніж через 20 днів після оприлюднення рішення про проведення конкурсу.

Конкурсна комісія у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами та цим Порядком (п.п. 8, 9, 10 Порядку).

Відповідно до п. 33 Порядку, початком проведення конкурсу вважається дата, на яку призначено засідання конкурсної комісії з розгляду заяв претендентів і доданих до них документів. Проведення конкурсу завершується в день ухвалення конкурсною комісією рішення про затвердження його результатів. Строк проведення конкурсу становить не більш як 30 календарних днів.

Згідно пунктів 38, 39 Порядку за результатами заслуховування конкурсних пропозицій і проведених співбесід конкурсна комісія шляхом голосування відбирає з числа учасників конкурсу одну кандидатуру, яка відповідає встановленим вимогам, - переможця конкурсу, після чого вносить відповідне подання керівникові органу управління, що здійснює призначення переможця конкурсу на посаду керівника закладу. Рішення про призначення на посаду та укладення контракту на строк від трьох до п`яти років, приймається протягом одного місяця з дня внесення конкурсною комісією відповідного подання. Зазначений строк може бути продовжено на період проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком (у випадках, передбачених законодавством), інших процедур, передбачених законодавством.

Результати конкурсу оприлюднюються на офіційному веб-сайті органу управління.

Конкурсна комісія має право прийняти вмотивоване рішення про відхилення кандидатур усіх учасників конкурсу та надіслати органові управління обґрунтовану пропозицію про призначення повторного конкурсу.

Позивач стверджує, що питання проведення конкурсу на зайняття вакантної посади головного лікаря Верховинської центральної районної лікарні не відноситься до компетенції Верховинської районної ради, оскільки до виключної компетенції питань, які підлягають розгляду на пленарному засіданні не належить призначення на посаду осіб, які стали переможцями конкурсу.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що повноваження Верховинської районної ради, як органу управління, закріплені в статуті Комунального некомерційного підприємства Верховинський центр первинної медико-санітарної допомоги , затвердженому рішенням Верховинської районної ради від 22.08.2018.

Згідно п.п. 1.1 та п.п. 1.5 пункту 1 розділу 1 Статуту Комунального некомерційного підприємства Верховинський центр первинної медико-санітарної допомоги , Комунальне некомерційне підприємство Верховинський центр первинної медико-санітарної допомоги Верховинської районної ради є комунальною установою Верховинської районної ради. Засновником, Власником та органом управління є Верховинська районна рада.

Підпунктом 7.3.1 пункту 7.3 розділу 7 Статуту визначено, що призначення та звільнення керівника підприємства (головного лікаря) здійснює Орган управління.

Таким чином, саме до компетенції Верховинської районної ради відноситься питання проведення конкурсу на зайняття посади керівника Верховинського центру первинної медико-санітарної допомоги, а також питання щодо його призначення та звільнення.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним рішення Верховинської районної ради від 13.02.2020 в частині розгляду питання Про призначення директора комунального некомерційного підприємства Верховинський центр первинної медико-санітарної допомоги , то таке рішення Верховинською районною радою за результатами голосування не було прийнято, що підтверджуються протоколом поіменного голосування.

Крім цього, рішенням 30 сесії Верховинської районної ради сьомого демократичного скликання від 15.07.2015 затверджено Положення про порядок призначення та звільнення з посад керівників підприємств, установ, закладів, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ Верховинського району.

Відповідно до п. 2.14 цього Положення, у разі відмови у призначенні особи на посаду Керівника (неприйнятті рішення про призначення на посаду) районна рада протягом 10 днів інформує про це претендентів на посаду керівника або ініціаторів призначення.

При цьому, пунктом 2.9.5 Регламенту Верховинської районної ради передбачено, що рішення, які не набрали необхідної кількості голосів депутатів (18 і більше), відхиляються або повертаються на доопрацювання в простійні комісії.

З урахуванням наведених вище обставин справи та норм чинного законодавства, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність відстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправним рішення Верховинської районної ради від 13.02.2020 в частині розгляду питання Про призначення директора комунального некомерційного підприємства Верховинський центр первинної медико-санітарної допомоги .

Відповідно, як наслідок, не підлягають задоволенню і вимоги позивача про визнання незаконним розпорядження Верховинської районної ради від 19.02.2020 №19-р Про проведення конкурсу на заміщення вакантної посади директора (головного лікаря) комунального некомерційного підприємства Верховинський центр первинної медико-санітарної допомоги та зобов`язання призначити позивача на цю посаду.

Суд першої інстанції також дійшов вірного висновку, що за своєю правовою природою вищенаведені повноваження відповідача (неприйняття рішення про призначення на посаду) є дискреційним повноваженням даного органу місцевого самоврядування.

Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 року №R (80) 2, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень.

За змістом пункту 34 рішення Європейського суду з прав людини у справі Єрузалем проти Австрії від 27.02.2001 року (остаточне рішення - 27.05.2001 року) суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою.

Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

Виходячи зі змісту положень Кодексу адміністративного судочинства України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу місцевого самоврядування.

Завданням адміністративного судочинства, відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, є, зокрема, захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень, у тому числі з боку державних органів.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків не спростовують, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними і трактуванні їх на власний розсуд.

Відповідно до ч. 2 ст. 317 КАС України, порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 травня 2020 року у справі №300/552/20 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя З. М. Матковська судді Н. В. Бруновська І. В. Глушко Повне судове рішення складено 23.10.2020р.