Постанова

від 12.10.2020 по справі 907/462/20

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2020 р. Справа №907/462/20

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Желік М.Б.

суддів Орищин Г.В.

Галушко Н.А.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Тренд Груп Лтд №04-08/20 від 04.08.2020 (вх. №01-05/2277/20 від 17.08.2020)

на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 20.07.2020 (суддя Андрейчук Л.В.) про забезпечення позову

у справі №907/462/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Тренд Груп Лтд , м. Ужгород

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Феба , м. Ужгород

про стягнення 585153,75 грн.

за участю представників:

від позивача: адвокат Леміш М.О.;

від відповідача: не з`явився

Учаснику процесу роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст.ст. 35, 42, 46, Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснюється технічними засобами.

ВСТАНОВИВ

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 20.07.2020 у справі №907/462/20 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Тренд Груп Лтд про забезпечення позову відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 20.07.2020 у цій справі скаржник звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржену ухвалу та прийняти нове рішення про задоволення заяви ТзОВ Тренд Груп Лтд №15-07 від 15.07.2020 про забезпечення позову в повному обсязі.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.08.2020 справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: Желік М.Б.- головуючий суддя, члени колегії - Галушко Н.А., Орищин Г.В.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 25.08.2020 поновлено строк на апеляційне провадження, відкрито апеляційне провадження та призначено розгляд справи на 16.09.2020.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 16.09.2020 розгляд справи відкладено на 12.10.2020 у зв`язку з відсутністю доказів належного повідомлення апелянта про дату, час та місце розгляду справи.

В судове засідання 12.10.2020 апелянт явки повноважного представника не забезпечив, причин неявки суд не повідомив.

Представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що повторна неявка апелянта в судове засідання свідчить про суб`єктивну процесуальну поведінку та є затягуванням розгляду справи, просив суд розглядати апеляційну скаргу без участі апелянта, вимоги апеляційної скарги заперечив в повному обсязі, зазначив, що відповідач позовних вимог не визнає, просив оскаржену ухвалу про відмову у забезпеченні позову залишити без змін.

Колегія суддів зазначає, що неявка в судове засідання сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

ТзОВ Тренд ЛТД отримав ухвалу про відкриття апеляційного провадження 17.09.2020, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення за №7901011107748. Як вбачається із інформації про відстеження поштового відправлення за №7901011107748 на сайті АТ Укрпошта , відправлення знаходилось у відділенні поштового зв`язку з 28.08.2020. Відповідно до п.94 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою КМУ України від 05.03.2009 №270, порядок доставки поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичних друкованих видань юридичним особам узгоджується оператором поштового зв`язку разом з юридичною особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України Про поштовий зв`язок , цих Правил. Тобто юридична особа має обов`язок отримувати поштову кореспонденцію за своїм місцезнаходженням.

Копію ухвали від 16.09.2020 про відкладення розгляду справи на 12.10.2020 було надіслано на юридичну адресу ТзОВ Тренд ЛТД : м. Ужгород, вул.Набережна Незалежності, 1, у відповідності до інформації, зазначеної апелянтом у скарзі, та даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських організацій, а також за адресою: м.Ужгород, пл. Театральна, буд.5/7, яку зазначено у вихідних даних апеляційної скарги.

В разі якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За приписами пункту 2 частини першої та пункту 3 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою.

Вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов`язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 зі справи Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

ТзОВ Тренд ЛТД , який є позивачем, заявником клопотання про вжиття заходів забезпечення позову та особою, що оскаржує відмову у вжитті заходів забезпечення позову, зобов`язаний добросовісно користуватись належними йому процесуальними правами та з розумним інтервалом часу самостійно цікавитись провадженням у його справі, відтак, зважаючи на те, що апелянт був повідомлений про відкриття апеляційного провадження за його скаргою, він не був позбавлений права та можливості самостійно ознайомитись з ухвалами суду, які є у Єдиному державному реєстрі судових рішень у відкритому доступі.

Врахувавши наведене, заперечення представника відповідача, а також те, що явка сторін в судове засідання не визнавалась обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності представника апелянта за наявними матеріалами.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, взявши до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, а відтак оскаржувану ухвалу слід залишити без змін, з огляду на наступне.

На розгляді в суді перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Тренд Груп Лтд до Товариства з обмеженою відповідальністю Феба про стягнення 585153,75 грн, які включають 465000,00 грн боргу за Договором про надання поворотної фінансової допомоги від 04.10.2017, а також 82258,50 грн. втрат від інфляції та 37895,25 грн трьох відсотків річних, нарахованих у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання. Позов заявлено з посиланням на статті 625, 629, 1049, 1050 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 14.07.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглянути спір в порядку спрощеного провадження.

Позивач звернувся до Господарського суду Закарпатської області із заявою №15-07 від 15.07.2020 про забезпечення позову, у якій заявник просить накласти арешт на належне відповідачу рухоме та нерухоме майно, в тому числі корпоративні права, з обмеженням права розпорядження часткою в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Екорест (код ЄДРПОУ - 22097690) в розмірі 240259,50 грн., яка належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю Феба (код ЄДРПОУ - 25436359) та з обмеженням права розпорядження часткою в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Екзотика Лтд (код ЄДРПОУ - 9100945) в розмірі 999,00, грн., яка належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю Феба (код ЄДРПОУ - 25436359). В обґрунтування поданої заяви пояснив, що починаючи з травня 2018 року ним було виявлено факти зловживань та порушень домовленостей щодо діяльності ТОВ Феба , одним із засновників якого є позивач. На підтвердження своїх доводів повідомив, що без погодження з ним як співзасновником, відповідачем проводились загальні збори, на яких змінено керівника відповідача, вирішувалось питання відчуження активів. Наголосив, що отримані від продажу майна грошові кошти не були спрямовані на погашення заборгованості, яка є предметом спору; загалом борг відповідача перед позивачем за договорами поворотної фінансової допомоги складає - 2025400,00 грн. Також повідомив, що за заявами кредиторів ТзОВ Феба гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 стосовно шахрайства та заволодіння грошовими коштами, позиченими ТОВ Феба розпочаті кримінальні провадження за ознаками ч. 4 ст. 190 КК України. Зважаючи на наведене вважає висновок про незаконність та протиправність дій посадових осіб (директорів) та іншого засновника ТОВ Феба , що були навмисно вчинені з метою заволодінням коштами та уникненням виконання взятих на себе фінансових зобов`язань об`єктивним. А тому, з огляду на факти відчуження нерухомого майна припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількісті або погіршитись за якістю на момент виконання рішення є достатньо обґрунтованими.

Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що заявник не навів переконливих обставин та не подав достатніх та належних доказів, з якими законодавство пов`язує необхідність для їх вжиття, а тому в задоволенні заяви належить відмовити.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що оскаржена ухвала є необґрунтованою внаслідок неповноти встановлення обставин, які мають значення для справи та неправильного дослідження оцінки доказів.

На думку скаржника висновки суду першої інстанції про те, що в поданій заяві про забезпечення позову містяться виключно припущення заявника про можливе невиконання відповідачем рішення суду (у випадку ухвалення його на його користь) є помилковими з огляду на систематичне та неодноразове вчинення відповідачем ТзОВ Феба юридично значимих дій, направлених на ухилення від виконання фінансових та корпоративних зобов`язань перед засновником - позивачем ТзОВ Тренд Груп Лтд . В сукупності, викладені обставини, що підтверджені поданими в суд першої інстанції документальними доказами, об`єктивно вказують на реальність недобросовісної поведінки відповідача, а не припущення, як було констатовано судом.

Так, скаржник зазначає, що ТзОВ Тренд Груп Лтд в серпні 2017 стало учасником ТзОВ Феба , придбавши частку в розмірі 25% статутного капіталу та брало участь у здійсненні діяльності ТзОВ Феба щодо будівництва торгово-розважального центру по пл. Кирила і Мефодія в м Ужгороді шляхом поповнення статутного капіталу товариства та надання поворотних фінансових допомог ТзОВ Феба . З метою розширення площ запланованого ТРЦ ТзОВ Феба із залученням коштів засновників та позичкових коштів було придбано ряд суміжних об`єктів нерухомого майна - автостоянку вартістю 503 650,00 грн та земельну ділянку вартістю 109 490,00 грн. 14.05.2018 відповідач відчужив об`єкт незавершеного будівництва та автостоянку, в подальшому внаслідок претензійної роботи позивача договір купівлі-продажу був розірваний, а майно повернуто власнику. У вересні 2018 року позивачу стало відомо про зміну керівника ТзОВ Феба з гр. ОСОБА_3 на гр. ОСОБА_4 , хоча позивача, як учасника та засновника товариства не було повідомлено про проведення загальних зборів ТзОВ Феба . Після зміни керівництва відповідач ігнорує спроби позивача контактувати. В січні 2019 позивачу стало відомо про те, що в кінці 2018 - на початку 2019 року всі активи ТзОВ Феба були продані (переоформлені), позивача як засновника не було повідомлено про проведення загальних зборів товариства щодо відчуження його активів, а грошові кошти, отримані від відчуження/продажу нерухомого майна не були направлені на погашення заборгованості, в тому числі перед засновником - ТзОВ Тренд Груп Лтд . У березні 2020 року позивач отримав ряд претензій від кредиторів ТзОВ Феба щодо наявності у відповідача непогашеної заборгованості за договорами поворотної фінансової допомоги за період з 2017-2018 р.р. Заборгованість ТзОВ Феба перед ТзОВ Тренд Груп Лтд за договорами фінансової допомоги складає 2 025 400,00 грн, а загальна заборгованість - 19 281 830, 00 грн. За заявами кредиторів ТзОВ Феба гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 стосовно шахрайства та заволодіння грошовими коштами, позиченими ТОВ Феба розпочаті кримінальні провадження за ознаками ч.4 ст. 190 КК України. 11.03.2020 позивач звернувся з вимогою до відповідача про надання всіх копій статутних документів, протоколів зборів учасників, бухгалтерських документів, фінансової звітності та аудиторських звітів, однак, вказану вимогу проігноровано. Таким чином, зазначає скаржник, внаслідок протиправних дій посадових осіб ТзОВ Феба з травня 2018 року ТзОВ Тренд Груп Лтд було усунуто від наданих статутом та законом прав та повноважень щодо участі в управлінні та діяльності товариства Феба .

Апелянт вважає, що здійснення відчуження нерухомого майна є достатньо обґрунтованим фактом недобросовісної поведінки відповідача, яка свідчить про те, що майно (грошові кошти, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

У відповідності до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТзОВ Феба є власником корпоративних прав ТзОВ Екорест в розмірі 240259,50 грн та ТзОВ Екзотика ЛТД в розмірі 999,00 грн. Як вказує апелянт, відповідач, а також юридичні особи, часткою яких він володіє, не здійснюють господарської діяльності, тому забезпечення позову ніяким чином не призведе до настання негативних наслідків для відповідача. Вартість майна, про арешт якого просить позивач становить 241 258,50 горн., а ціна позову - 585 153,75 грн., що свідчить про адекватність та співмірність заявлених до вжиття заходів забезпечення позову.

Також скаржник звертає увагу на факт відсутності у відповідача нерухомого майна та грошових коштів, що обумовлює вимогу про забезпечення позову саме шляхом накладення арешту на корпоративні права ТзОВ Феба . У цьому випадку наявний зв`язок між предметом позову та заходом забезпечення позову. У відповідності до балансу відповідача станом на 31.12.2019 залишок грошових коштів на рахунку складає 1600,00 грн.

Правом подати відзив на апеляційну скаргу відповідач не скористався.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

За змістом правових норм, встановлених у ст.ст.136, 137 ГПК України при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, ймовірності ускладнення чи не поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.

Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами.

Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі.

Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Відповідно до ч.1 ст.137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Як вбачається із змісту заяви про забезпечення позову позивач просить накласти арешт на належне відповідачу рухоме та нерухоме майно, в тому числі корпоративні права, з обмеженням права розпорядження часткою в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Екорест , яка належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю Феба та з обмеженням права розпорядження часткою в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Екзотика Лтд в розмірі 999,00, грн., яка належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю Феба .

Водночас позовні вимоги про стягнення з відповідача 585 153,75 грн. обґрунтовано неналежним виконанням зобов`язань за Договором про надання поворотної фінансової допомоги від 04.10.2017.

Відповідно до ч.10 ст.137 ГПК України заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Зокрема, крім випадків, передбачених частиною дев`ятою цієї статті, заборона вчиняти дії має стосуватися лише акцій або корпоративних прав, безпосередньо пов`язаних з предметом спору (частина дев`ята цієї статті передбачає, що суд, який вирішує спір про право власності на акції (частки, паї) товариства, права акціонера (учасника), реалізація яких залежить від відносної вартості акцій (розміру частки) в статутному капіталі товариства, може постановити ухвалу про забезпечення позову шляхом встановлення заборони на внесення змін до статуту цього товариства щодо розміру статутного капіталу).

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що обрані позивачем заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на корпоративні права з обмеженням права розпорядження часткою в статутному капіталі не узгоджуються із предметом та підставами позову, оскільки предметом спору є стягнення заборгованості за договором надання поворотної фінансової позики, спір виник між сторонами щодо виконання договірного зобов`язання, а, отже, не є корпоративним.

При цьому колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що ТзОВ Феба , ТзОВ Екорест та ТзОВ Екзотика Лтд не здійснюють господарської діяльності, а тому застосування такого заходу забезпечення як арешт корпоративних прав не призведе до негативних наслідків для відповідача, оскільки обставина нездійснення вказаними юридичними особами господарської діяльності не підтверджена жодними доказами.

Також відсутність у відповідача нерухомого майна та грошових коштів станом на 31.12.2019 не є обставиною, що свідчить про неможливість виконання судового рішення (у разі задоволення позовних вимог) в майбутньому, та не обумовлює необхідності накладення арешту на корпоративні права відповідача для забезпечення позову про стягнення грошових коштів.

Окрім того, з урахуванням загальних вимог, передбачених ст.73 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованими для забезпечення позову є підтверджені доказами фактичні обставини, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Ефективність правосуддя залежить і від виконання судового рішення.

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Вказана правова позиція є усталеною судової практикою Верховного Суду.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що сам факт наявності заборгованості не тільки перед позивачем, а й перед іншими особами, і твердження позивача про нехтування відповідачем виконанням відповідачем своїх обов`язків, ще не свідчать про неможливість або утруднення виконання рішення суду в майбутньому, і не є достатньою підставою для задоволення заяви забезпечення позову.

Щодо доводів про порушення відповідачем корпоративних прав позивача (неповідомлення про проведення зборів учасників, ненадання інформації щодо діяльності товариства тощо), то такі не стосуються предмету спору.

Наявність розпочатих кримінальних проваджень за відсутності встановленого факту вчинення злочину також не може слугувати належним та допустимим доказом на підтвердження недобросовісності відповідача.

Щодо обставини відчуження відповідачем нерухомого майна в грудні 2019 - січні 2020 року, така обставина не вказує на вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення в майбутньому від виконання рішення суду за позовом про стягнення, пред`явленим у липні 2020 року.

Таким чином, позивач не довів необхідності вжиття заявлених ним заходів забезпечення позову.

Враховуючи встановлені обставини справи, зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи, беручи до уваги межі перегляду оскаржуваної ухвали, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, а оскаржувану ухвалу слід залишити без змін.

В порядку положень ст. 129 ГПК України сплачений скаржником за подання апеляційної скарги судовий збір слід залишити за скаржником.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 269, 270, 275, 276, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні вимог апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Тренд Груп Лтд №04-08/20 від 04.08.2020 (вх. №01-05/2277/20 від 17.08.2020) - відмовити.

2. Ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 20.07.2020 у справі №907/462/20 - залишити без змін.

3. Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги - покласти на скаржника.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.

Повний текст постанови складено 21.10.2020.

Головуючий суддя Желік М.Б.

суддя Галушко Н.А.

суддя Орищин Г.В.