Постанова

від 20.10.2020 по справі 910/13007/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" жовтня 2020 р. Справа№ 910/13007/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Хрипуна О.О.

суддів: Агрикової О.В.

Чорногуза М.Г.

при секретарі судового засідання Король Я.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гімназія "Пріоритет"

на рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2019

(повний текст рішення складено 12.12.2019)

у справі № 910/13007/19 (суддя Кирилюк Т.Ю.)

за позовом Київської місцевої прокуратури № 5 в інтересах держави в особі Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації та Управління освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гімназія "Пріоритет"

про виселення з приміщення дошкільного навчального закладу

за участю представників:

від прокуратури: Татаренко Г.Г.,

від Оболонської РДА: Мусійчук В.А.,

від Управління освіти Оболонської РДА: не з`явились,

від відповідача: Єременко Ю.М.

ВСТАНОВИВ:

Київська місцева прокуратура № 5 в інтересах держави в особі Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації та Управління освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Гімназія "Пріоритет" про виселення з нежитлових приміщень загальною площею 806,0 кв.м., що знаходяться на першому та другому поверхах дошкільного навчального закладу № 663 по вулиці Героїв Дніпра, 69 у місті Києві.

Позов обґрунтовано тим, що у відповідача відсутні підстави для користування орендованими приміщеннями, оскільки договір № 16387 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 29.07.2016 на час звернення прокурора до суду з даним позовом припинив свою дію.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.12.2019 позов задоволено повністю, виселено відповідача з нежитлових приміщень загальною площею 806,0 кв.м., що знаходяться на 1-му та 2-му поверхах дошкільного навчального закладу № 663 по вул. Героїв Дніпра, 69 у м. Києві, стягнуто з відповідача на користь прокуратури міста Києва 1 921,00 грн судового збору.

Місцевий господарський суд виходив з того, що укладений Оболонською РДА з ТОВ "Гімназія "Пріоритет" 29.07.2016 договір оренди № 16387 припинився у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено та наявність заперечень Оболонської РДА та Управління освіти Оболонської РДА щодо його продовження.

Не погодившись з рішенням, ТОВ "Гімназія "Пріоритет" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне встановлення обставин справи, просить рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

За твердженням скаржника, у прокурора відсутня компетенція для зверненням з даним позовом, а ТОВ "Гімназія "Пріоритет" має переважне право на укладення договору оренди на новий строк.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2020 за апеляційною скаргою ТОВ "Гімназія "Пріоритет" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2019 у справі № 910/13007/19 відкрито апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 19.02.2020.

10.02.2020 до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив, в якому прокурор, просить залишити рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2019 без змін, а апеляційну скаргу ТОВ "Гімназія "Пріоритет" без задоволення з огляду на її безпідставність.

В судовому засіданні 19.02.2020 оголошувалась перерва до 11.03.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2020 зупинено провадження у справі № 910/13007/19 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.07.2020 апеляційне провадження у справі № 910/13007/19 було поновлено, розгляд справи призначено на 25.08.2020.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.08.2020, у зв`язку із перебуванням судді Тищенко А.І. у відпустці, для розгляду справи сформовано колегію у складі: головуючий суддя Хрипун О.О., судді: Чорногуз М.Г., Дикунська С.Я.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2020 справу № 910/13007/19 прийнято до провадження колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Хрипун О.О., судді: Чорногуз М.Г., Дикунська С.Я.; розгляд справи № 910/13007/19 призначено на 29.09.2020.

28.08.2020 до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява ТОВ "Гімназія "Пріоритет" про затвердження мирової угоди, укладеної відповідачем з позивачами.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.09.2020, у зв`язку із перебуванням судді Дикунської С.Я. у відпустці, для розгляду справи сформовано колегію у складі: головуючий суддя Хрипун О.О., судді: Агрикова О.В., Чорногуз М.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2020 справу № 910/13007/19 прийнято до провадження колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Хрипун О.О., судді: Агрикова О.В., Чорногуз М.Г. розгляд справи № 910/13007/19 ухвалено здійснювати в раніше призначеному судовому засіданні 29.09.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2020 розгляд справи було відкладено на 20.10.2020.

20.10.2020 до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява ТОВ "Гімназія "Пріоритет" про відкладення розгляду апеляційної скарги на іншу дату у зв`язку з неможливістю переукладення мирової угоди через карантинні заходи та чергову відпустку начальника управляння освіти Оболонської РДА Вахнюк.

В судове засідання представники управління освіти Оболонської РДА не з`явилися, хоч учасники справи були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.

Беручи до уваги, що ухвалою Північного апеляційного господарського суду доведено до відома учасників апеляційного провадження, що нез`явлення їх представників у судове засідання не є перешкодою розгляду апеляційної скарги по суті, а також те, що згідно із ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу за відсутні представників управління освіти Оболонської РДА за наявними у справі доказами.

Згідно із ст. 192 ГПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.

До Північного апеляційного господарського суду в порушення приписів ч. 2 ст. 192 ГПК України була подана письмова заява лише відповідача, додатком до якої є мирова угода без дати її укладення з умовами, що суперечать приписам ч. 1 ст. 192 ГПК України та ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Оскільки умови мирової угоди суперечать закону, суд, відповідно до ч. 5 ст. 192 ГПК України, постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

Відхиляючи доводи скаржника щодо відсутності компетенції прокурора для звернення з даним позовом, колегія суддів враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18/провадження № 12-194гс19.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Частина четверта ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, орендоване нерухоме майно відноситься до комунальної власності територіальної громади міста Києва, тоді як позивачі зобов`язані діяти в інтересах всіх мешканців міста Києва та на захист інтересів територіальної громади, зокрема з метою захисту комунальної власності.

Таким чином, Оболонській районній в місті Києві державній адміністрації Київською міською радою делеговано правомочності щодо управління зазначеним комунальним майном, а Управлінню освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації ввірено функції балансоутримувача вказаних нежитлових приміщень, однак заходів щодо повернення комунального майна після закінчення строку договору оренди останні не вживали, з позовом до суду з приводу повернення нежитлових приміщень не зверталися, що свідчить про неналежне здійснення органом управління майном та установою-балансоутримувачем своїх повноважень щодо захисту державних інтересів.

Неналежне здійснення позивачами повноважень по захисту державних інтересів, відповідно до статті 131-1 Конституції України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру" є підставою для вжиття Київською місцевою прокуратурою № 5 заходів представницького характеру шляхом пред`явлення відповідного позову з метою захисту інтересів держави.

Крім того, законодавець, надавши прокурору повноваження представництва, насамперед визначив можливість органам прокуратури захищати державні інтереси, а тому порушення інтересів територіальної громади є безумовною підставою для вжиття заходів реагування в порядку статті 131-1 Конституції України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру", порушення прав Українського народу (територіальної громади), який є невід`ємною частиною держави, беззаперечно свідчить про порушення державних інтересів, оскільки таке порушення суперечить конституційному обов`язку держави щодо забезпечення прав людини. Відтак, в силу норм статті 131-1 Конституції України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру" обов`язком прокурора є захист інтересів держави у тому числі територіальної громади.

Водночас використання відповідачем нежитлових приміщень після закінчення терміну дії договору оренди порушує інтереси держави в особі позивачів, які у даному випадку позбавлені можливості отримувати прибуток за користування зазначеним майном, ефективно та виключно в інтересах територіальної громади міста Києва розпоряджатись комунальним майном або передати цей об`єкт в оренду іншому користувачу.

Відповідно до частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" Київською місцевою прокуратурою № 5 листом від 19.09.2019 № 42-880-19 повідомлено позивачів про намір звернутися до Господарського суду міста Києва з вказаним позовом в інтересах держави.

Враховуючи викладене та правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18/провадження № 12-194гс19, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо підставності та обґрунтованості здійснення представництва інтересів прокурором у даній справі, а відповідні доводи скаржника вважає спростованими.

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 29.07.2016 між Оболонською районною в місті Києві державною адміністрацією (орендодавець), ТОВ "Гімназія "Пріоритет" (орендар) та управлінням освіти Оболонської РДА (установа-балансоутримувач) був укладений договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 16387, за умовами якого вищевказаний орган державної влади на підставі протоколу постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 14.06.2016 № 17 та розпорядження Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації від 13.07.2016 № 404 передав, а відповідач - прийняв у постійну оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва та знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Героїв Дніпра, 69, для розміщення приватного навчального закладу, що надає освітні послуги у сфері загальної середньої освітньої діяльності згідно з ліцензією у сфері загальної середньої освіти.

Згідно із п. 2.1 даного договору об`єктом оренди є нежитлові приміщення загальною площею 806,0 кв.м, що знаходяться на 1-му та 2-му поверхах нежитлової будівлі (ДНЗ № 663) згідно з викопіюванням з поповерхового плану, що складає невід`ємну частину цього договору.

За умовами п. 3.1 договору орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21 квітня 2015 року № 415/1280, і становить 1 гривню на рік без ПДВ.

Водночас у пункті 3.9 даної угоди її сторони погодили, що оплата комунальних послуг, витрат на утримання прибудинкової території, вартість послуг по ремонту і технічному обслуговуванню інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж, ремонту будівлі, у тому числі покрівлі, фасаду, вивезення сміття тощо, компенсація витрат установи-балансоутримувача за користування земельною ділянкою не входить до складу орендної плати.

З матеріалів справи вбачається, що 29.07.2016 між відповідачем та Управлінням освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації було укладено відповідний договір про відшкодування витрат установи-балансоутримувача орендованого нежитлового приміщення № 1255.

Відповідно до п. 2.3 договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 29.07.2016 № 16387 орендар зобов`язаний своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату та інші платежі.

Пунктом 9.1 договору встановлено, що останній є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 29 липня 2016 р. до 27 липня 2019 р.

Згідно із п. 9.4 даний договір припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

За умовами пункту 9.7 договору, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його дії протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформляються відповідним договором, який є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 631 ЦК України унормовано, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Згідно із ч. 1 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

За умовами ч. 3 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", в редакції на час виникнення спірних відносин, після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов`язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

У той же час, місцевим господарським судом з листа Управління освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації від 01.04.2019 № 10418-1203 встановлено повідомлення орендарю про повернення орендодавцеві орендованого майна після закінчення строку дії вищезазначеного договору в зв`язку з необхідністю використання цього майна орендодавцем для власних потреб.

За статтею 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Згідно з ч. 1 ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

У ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" також передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Зі змісту ст. 759, 763 і 764 ЦК України, ч. 2 ст. 17 та ч. 2 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець.

Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

При цьому, такі заперечення можуть бути висловлені останнім, як до закінчення терміну дії договору оренди, так і протягом одного місяця після закінчення дії цього строку.

Таким чином, для продовження дії договору оренди на підставі ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування орендованим майном; відсутнє письмове повідомлення однієї зі сторін договору про припинення або зміну умов договору.

Наведена норма Закону визначає можливість продовження договору оренди на той самий термін і на тих самих умовах без проведення конкурсу. При цьому, для такого автоматичного продовження договору оренди державного та комунального майна передбачена особливість - відсутність заяви (повідомлення) однієї із сторін про припинення чи зміну умов договору протягом місяця після закінчення терміну його дії.

Істотне значення у даному випадку має зміст такого повідомлення, оскільки воно обов`язково повинно бути спрямоване на припинення або зміну умов договору оренди.

Разом із тим, як встановлено місцевим господарським судом, за змістом листів Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації від 08.05.2019 № 104-9157 та Управління освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації від 01.08.2019 № 10418-2748 відповідача було повідомлено про відсутність правових підстав для продовження строку дії договору оренди та його припинення у зв`язку, зокрема, із закінченням строку дії цього правочину та порушенням орендарем його умов щодо своєчасної оплати комунальних послуг.

Частиною 2 ст. 291 ГК України встановлено, зокрема, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Аналогічні положення містить ч. 2 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з п. 4.2.21 договору від 29.07.2016 № 16387, для продовження дії цього договору оренди орендар за три місяці до дати закінчення цього договору має надати орендодавцю новий звіт з незалежної оцінки об`єкта.

Проте матеріали справи не містять жодних доказів надання відповідачем орендодавцю нового звіту з незалежної оцінки об`єкта оренди за три місяці до дати закінчення цього договору.

Також, як обґрунтовано зауважив суд першої інстанції, відповідно до п. 9.7 договору від 29.07.2016 № 16387 продовження строку його дії або зміна його умов після закінчення строку дії цього правочину оформлюються відповідною угодою, що є невід`ємною частиною договору оренди.

Однак матеріали справи не містять також і жодних доказів погодження між орендодавцем та орендарем будь-яких змін до вищенаведеного правочину чи укладення між ними додаткових угод до цього договору щодо пролонгації терміну його дії.

З огляду на викладене, враховуючи підтверджену матеріалами справи наявність заперечень орендодавця проти продовження строку дії договору оренди (висловлених як до моменту закінчення строку дії цієї угоди, так і протягом місяця після закінчення терміну її дії) з посиланням на необхідність використання останнім цього майна для власних потреб, а також беручи до уваги відсутність у матеріалах справи доказів вчинення орендарем обумовлених договором та чинним законодавство дій, спрямованих на укладення між орендодавцем та орендарем будь-яких угод щодо продовження терміну його дії, відсутність таких угод, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що строк дії договору від 29.07.2016 № 16387 закінчився 28.07.2019.

Враховуючи вищенаведені обставини, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду те, що з 28.07.2019 ТОВ "Гімназія "Пріоритет" безпідставно користується нежитловим приміщенням, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва та знаходяться за адресою: місто Київ, вулиця Героїв Дніпра, 69.

При цьому, сам факт користування відповідачем орендованим майном після закінчення строку дії відповідного договору оренди у розумінні вищевказаних нормативних приписів чинного законодавства не може свідчити про наявність правових підстав для продовження строку дії такого правочину.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", в редакції на час виникнення спірних відносин, в разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

За умовами п. 7.5 договору, у разі закінчення/припинення дії цього договору або при його розірванні, орендар зобов`язаний за актом приймання-передачі повернути об`єкт установі-балансоутримувачу в стані, не гіршому, ніж у якому перебував об`єкт на момент передачі його в оренду з урахуванням всіх здійснених орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об`єкта без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу за період строку дії договору оренди.

Пунктом 4.2.20 договору встановлено, що орендар після припинення дії цього договору зобов`язаний протягом 3 календарних днів передати майно по акту приймання-передачі установі-балансоутримувачу. Акт приймання-передачі об`єкта підписується відповідним орендодавцем, орендарем та установою-балансоутримувачем. У разі невиконання цього пункту орендар сплачує неустойку в подвійному розмірі орендної плати.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що виходячи з умов, передбачених договором, та враховуючи заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, відповідач зобов`язаний був звільнити об`єкт оренди та передати його за відповідним актом орендодавцю до 31.07.2019, однак доказів вчинення відповідачем таких дій матеріали справи не містять.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи те, що відповідач в установленому порядку не спростував обставин, на які посилалися прокурор та позивачі в обґрунтування своїх вимог, місцевий господарський суд дійшов мотивованого висновку про обґрунтованість та доведеність таких вимог.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Скаржником не надано суду належних і допустимих доказів на підтвердження позовних вимог та тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі.

За встановлених обставин, на думку колегії суддів, висновок місцевого суду про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування рішення місцевого суду не вбачається.

Керуючись ст.ст. 192, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити у затвердженні мирової угоди.

2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гімназія "Пріоритет" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2019 у справі № 910/13007/19 залишити без задоволення.

3. Рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2019 у справі № 910/13007/19 залишити без змін.

4. Матеріали справи № 910/13007/19 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.О. Хрипун

Судді О.В. Агрикова

М.Г. Чорногуз