Рішення

від 13.10.2020 по справі 904/3088/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2020м. ДніпроСправа № 904/3088/20

за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК", м. Київ

до Відповідача - 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "СК СОЛАР", м. Дніпро

Відповідача - 2 ОСОБА_1 , м. Дніпро

Відповідача - 3 ОСОБА_2 , м. Дніпро

про стягнення заборгованості у розмірі 242 024,47грн.

Суддя Ліпинський О.В.

Секретар судового Перебийніс О.О.

Представники:

від позивача не з`явився

від відповідача-1 не з`явився

від відповідача-2 не з`явився

від відповідача-3 не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "СК СОЛАР"(далі - Відповідач - 1), ОСОБА_1 (далі - Відповідач - 2), ОСОБА_2 (далі - Відповідача - 3) про солідарне стягнення заборгованості у розмірі 242 024,47 грн., з яких: 219 079,88грн. - заборгованість за кредитом, 11 757,28 грн. - заборгованість за відсотками з користування кредитом, 6 561,79 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором, 4 625,52 грн. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем - 1 умов договору банківського обслуговування б/н від 17.08.2015 щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, та неналежним виконанням Відповідачами - 2, 3 умов договорів поруки №P1505810762210346430 від 19.09.2017, №P1564054471268959915 від 25.07.2019 в частині виконання зобов`язання забезпеченого порукою.

30.06.2020 року суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

10.09.2020 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті в засіданні на 13.10.2020 року.

Відповідачі 1,2,3 явку представників в засідання не забезпечили, причини неявки суду не повідомили, відзиви по суті спору суду не подали.

Ухвали суду, які направлялися за адресами місцезнаходження Відповідачів 1,2, повернулися до суду з поштовими відмітками "за закінченням терміну зберігання".

За визначенням п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За загальними вимогами п. 91 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2009 № 270 (далі Правила),

Інформація про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу надсилається адресату у вигляді смс-повідомлення за номером мобільного телефону, зазначеним на поштовому відправленні, поштовому переказі, а у разі відсутності номера мобільного телефону - шляхом вкладення до абонентської поштової скриньки бланку повідомлення встановленого зразка.

Рекомендовані поштові відправлення підлягають доставки до дому (п. 92. Правил). Вручення рекомендованих листів з позначкою "Судова повістка" в об`єкті поштового зв`язку не передбачено (п. 102 Правил).

У разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин, рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причини невручення (п. 116 Правил).

Здійснення зберігання рекомендованих листів із позначкою «Судова повістка» , які не вручені під час доставки до дому із причин відсутності адресата, Правилами не передбачено, а отже, повернення такого повідомлення із зазначенням причини невручення «закінчення встановленого строку зберігання» , суперечить вимогам Правил, та фактично відповідає причині повернення «у зв`язку з відсутністю адресата» .

Аналізуючи зазначені вище положення Правил надання послуг поштового зв`язку, слід дійти висновку, що повернення судового рішення із проставленням у поштовому повідомленні відмітки про закінчення строку зберігання поштового відправлення, є підтвердженням відсутності особи - адресата за адресою, а отже, день проставлення такої відмітки в поштовому повідомленні, слід вважати днем вручення судового рішення в порядку, п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України.

Щодо Відповідача-3, в матеріалах справи міститься поштове повідомлення (4930012704820) про вручення останньому ухвали суду від 10.09.2020 року про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.

З урахуванням вищенаведених обставин, суд дійшов висновку щодо належного повідомлення Відповідачів 1,2,3 про розгляд справи.

В порядку ст.ст. 233, 240 ГПК України, в судовому засіданні 13.10.2020 року підписано вступну та резолютивну частини судового рішення, складання повного рішення відкладено на строк до десяти днів із дня закінчення розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи у відкритому судовому засіданні, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

17.08.2015 року Товариством з обмеженою відповідальністю "СК СОЛАР" (відповідач-1) було підписано заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг (далі - Заява). Згідно цієї Заяви Відповідач-1 приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг" (надалі -Умови), Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із Заявою складають Договір банківського обслуговування № б/н від 17.08.2015 (надалі - Договір). (а.с.26).

Як зазначає позивач в своєму позові, відповідно до умов договору Відповідачу-1 було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок НОМЕР_1 , в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв`язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".

Згідно ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до частини 2 статті 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач зазначає, що відповідно до 3.2.1.1.16. Умов - при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до «Умов і правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно - цифрового підпису та / або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

У відповідності з ч. 2. ст. 639 Цивільною кодексу України - якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до п. 3.2.1.1.1. Умов - кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банка та Клієнта.

Відповідно до п. 3.2.1.1.3 Умов - кредит надається в обмін на зобов`язання Клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.

Відповідно до 3.2.1.1.8. Умов - Проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитною ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до «Умов і правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточною рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - «Угода» ).

Відповідно до п. 3.2.1.1.6. Умов зазначає, що Ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна Ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).

Свої зобов`язання за договором Позивач виконав в повному обсязі, надавши Відповідачу-1 кредитний ліміт в розмірі 1 000 000,00 грн.

Відповідно до розділу Умов п. 3.2.1.4. яким затверджений порядок розрахунків, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

Пунктом 3.2.1.4.4.Умов визначено розмір винагороди за використання ліміту, яку позичальник сплачує Банку 1-го числа кожного місяця.

При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими.

Відповідно до п. 3.2.1.2.3.4. Умов - Банк мас право при порушенні Клієнтом будь - якого із зобов`язань, передбаченого «Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов`язань за кредитом в повному обсязі.

У зв`язку з порушеннями зобов`язань за Договором обслуговування кредитних лімітів на поточному рахунку, Відповідач-1 станом на 10.04.2020 має перед Позивачем заборгованість в сумі 242 024,47 грн.

Відповідно 3.2.1.5.1. Умов при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов`язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1,3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту , передбачених п.п. 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченого п.п. 3.2.1.2.2., 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6 Клієнт виплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня , (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту. Клієнт сплачує Банку неню у розмірі, зазначеному у п. 3.2.1.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Відповідно до п.6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, відповідно до 3.2.1.5.4. Умов - нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов`язань, передбаченої п. 3.2.1.5.1., 3.2.1.5.2., 3.2.1,5.3, здійснюється протягом 15 (п`ятнадцяти) років з дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано Клієнтом.

Пунктом 3.2.1.6.1. Умов зазначено, що обслуговування кредитного Ліміту на поточному рахунку Клієнта здійснюється з моменту подачі Клієнтом до Банку заяви на приєднання до «Умов та Правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку га картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій Іншій формі) та / або з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитної Ліміту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов`язань сторонами.

Відповідно 3.2.1.5.1. Умов при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов`язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1,3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченого п.п. 3.2.1.2.2., 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6 Клієнт виплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту. Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному у п. 3.2.1.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Як зазначає Позивач, у порушення зазначених норм закону та умов Договору Відповідач-1 зобов`язання за вказаним Договором належним чином не виконав, а саме не сплатив необхідні кошти для погашення заборгованості, в зв`язку з чим сума заборгованості відповідача-1 перед позивачем складає: 242 024,47грн., з яких: 219 079,88грн. - заборгованість за кредитом, 11 757,28грн. - заборгованість за відсотками з користування кредитом, 6 561,79 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором, 4 625,52грн. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом.

На час розгляду справи, доказів сплати заборгованості суду не надано.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

За приписами ст. 526 ЦК України, з якими кореспондуються положення ст. 193 ГК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на наявність в матеріалах справи доказів, що свідчать про отримання Відповідачем кредитних коштів, а також відсутність доказів погашення останнім суми основного боргу, суд вважає позовні вимоги в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно вимог щодо стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом, пені та комісії, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, останній має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Аналізуючи зазначені приписи чинного законодавства, слід дійти висновку, що у разі укладення кредитного договору плата за користування кредитними коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договором (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Як свідчать матеріали справи, в заяві Відповідача про відкриття поточного рахунку від 17.08.2015 року (а.с. 26), процентна ставка за користування кредитними коштами не зазначена.

Крім того, у вищезгаданій заяві відсутні умови про сплату комісії банку, а також, встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та їх визначеного розміру.

Обґрунтовуючи право вимоги щодо стягнення відсотків за користування кредитом, пені та комісії, у тому числі їх розміру і порядок нарахування, Позивач посилався на Умови та Правила надання банківських послуг, які надав до суду (а.с.а.с. 27-43).

Суд вважає, що матеріали справи не містять належного підтвердження, що саме до поданої позивачем редакції «Умов та Правил надання банківських послуг» приєднався Відповідач-1 та погодився на умови, які вони містять. При цьому, роздруківка із сайту позивача не приймається судом у якості належного доказу, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити, і вносила відповідні зміни в Умови.

В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про погодження сторонами в письмовій формі ціни договору, яка встановлена у вигляді сплати процентів за користування кредитними коштами, комісії за користування кредитом, а також відповідальності (штрафу, пені), в зв`язку із чим, у суду відсутні правові підстави для задоволення позову в цій частині.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року по справі № 342/180/17.

Таким чином, вимоги Позивача слід визнати обґрунтованими лише в частині стягнення суми заборгованості за кредитом у розмірі 219 079,88 грн., решта вимог заявлена безпідставно і задоволенню не підлягає.

Зобов`язання за спірним договором забезпечено договорами поруки, а саме: договором поруки № PІ505810762210346430 від 19.09.2017 року (далі - договір поруки-1), укладеним між позивачем та поручителем - ОСОБА_1 (відповідач-2) та договором поруки № PІ564054471268959915 від 25.07.2019 року (далі - договір поруки-2), укладеним між позивачем та поручителем - ОСОБА_2 (відповідач-3).

Згідно п.1 Договорів поруки, предметом яких є надання поруки відповідачами 2,3 перед банком, за виконання відповідачем-1 всіх своїх обов`язків за угодами приєднання.

У зв`язку з чим Позивач звернувся до суду з позовом про солідарне стягнення з відповідачів 1, 2, 3 заборгованості за кредитом.

Відповідно до частини 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору як угоди (правочину) складає сукупність визначених на розсуд сторін і погоджених ними умов, у яких закріплюються їхні права та обов`язки, що складають зміст договірного зобов`язання.

За своєю юридичною природою порука є договірним зобов`язанням, адже виникає на підставі договору.

За нормами статті 541 Цивільного кодексу України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Статтею 554 Цивільного кодексу України встановлено, що в разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Аналіз наведених норм дає підстави стверджувати, що в разі укладення кількох договорів поруки, які забезпечують виконання одного зобов`язання, виникає кілька самостійних зобов`язань, сторони яких (поручителі) перебувають у правовідносинах з одним боржником, проте не пов`язані правовідносинами між собою. У такому разі кожен поручитель відповідає перед кредитором боржника в обсязі та відповідно до умов договору поруки, стороною якого він є. Порука кількох осіб може визначатися як спільна в разі укладення договору поруки кількома поручителями та встановлення умовами договору волевиявлення цих осіб щодо спільного забезпечення зобов`язання. Лише в такому випадку поручителі відповідають перед кредитором солідарно з боржником та солідарно між собою (спільна порука).

Норми закону, якими врегульовано поруку, не містять положень щодо солідарної відповідальності поручителів за різними договорами, якщо договорами поруки не передбачено іншого. У разі укладення між поручителями кількох договорів поруки на виконання одного й того самого зобов`язання у них не виникає солідарної відповідальності між собою.

Аналогічні правові позиції висловлені Верховним Судом України в постанові від 01.03.2017 у справі № 6-923цс16, від 30.09.2015 у справі № 6-1348 цс15; у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26.06.2018 року у справі №905/2475/15.

З огляду на викладене, враховуючи те, що нормами закону (як і умовами договорів поруки) не допускається спільної солідарної відповідальності поручителів, заборгованість підлягає солідарному стягненою з боржника та кожного поручителя окремо.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 5, 73, 74, 77-79, 86, 129, 191, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "СК СОЛАР" (49010, м. Дніпро, узвіз Лоцманський, 3Л, код ЄДРПОУ 39928784) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) 219 079,88 грн. заборгованості за кредитом.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "СК СОЛАР" (49010, м. Дніпро, узвіз Лоцманський, 3Л, код ЄДРПОУ 39928784) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) 219 079,88 грн. заборгованості за кредитом.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СК СОЛАР" (49010, м. Дніпро, узвіз Лоцманський, 3Л, код ЄДРПОУ 39928784) на користь Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) 1095,40 грн. витрат зі сплати судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) 1095,40 грн. витрат зі сплати судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) 1095,40 грн. витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 23.10.2020

Суддя О.В. Ліпинський