Рішення

від 13.10.2020 по справі 904/444/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2020 м. ДніпроСправа № 904/444/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бондарєв Е.М. за участю секретаря судового засідання Найдьонов Є.О.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест" (49052, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Валентина Ларіонова, буд. 145, ідентифікаційний код 30563975)

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Роменський завод продтоварів" (49017, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Авіаційна, буд. 39, офіс 17, ідентифікаційний код 42295910)

до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласий кошик" (42006, Сумська область, м. Ромни, вул. Прокопенка, буд. 8, ідентифікаційний код 00379643)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Сладкоєжка" (69041, Запорізька область, м. Запоріжжя, Дніпровський район, вул. Сергія Синенка, буд. 63-А, офіс 409, ідентифікаційний код 23824169)

про витребування майно за договорами поставки обладнання №02/12-19-1 від 02.12.2019, №02/12-19-2 від 02.12.2019

та

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласий кошик" (42006, Сумська область, м. Ромни, вул. Прокопенка, буд. 8, ідентифікаційний код 00379643)

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест" (49052, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Валентина Ларіонова, буд. 145, ідентифікаційний код 30563975)

до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Роменський завод продтоварів" (49017, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Авіаційна, буд. 39, офіс 17, ідентифікаційний код 42295910)

про визнання недійсними договори поставки обладнання №02/12-19-1 від 02.12.2019 та №02/12-19-2 від 02.12.2019

Представники:

Від позивача (відповідч-1 за зустрічним п.): Алєксеєнко А.І., ордер, адвокат

Від відповідача-1 (відповідач-2 за зустрічним п.): не з`явився

Від відповідача-2 (позивач за зустрічним п.): Маляр М.В., ордер, адвокат

Від третьої особи: не з`явився ордер, адвокат

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроінвест" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою №б/н від 27.01.2019, з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 19.02.2020, про:

- вилучення у Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласий кошик" (ЄДРПОУ 0037964, адреса: 42006, Сумська обл., м. Ромни, вул. Прокопенка, буд. 8.) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Роменський завод продтоварів" (ЄДРПОУ 42295910, адреса: 49017, м. Дніпро, вул. Авіаційна, буд. 39, оф. 17.) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест" (ЄДРПОУ: 30563975, адреса: 49052, м. Дніпро, вул. Валентина Ларіонова, буд. 145) майно згідно:

1) Договору поставки обладнання № 02/12-19-1 від 02.12.2019, а саме: Дробарка молоткова (1 шт.); Заварювальна машина ХЗМ-300 (1 шт.); Заварювальна машина ХЗМ-600 (1 шт.); Кормодробарка КДУ-2 (1 шт.); Котел варильний (1 шт.); Котел варильний (1 шт.); Машина для формування пряника (1 шт.); піч газова А-2 ШБГ (1 шт.); Силос для зберігання борошна (1 шт.); Силос для зберігання борошна (1 шт.); Просіювач "ПІОНЕР" (1 шт.); Просіювач "ПІОНЕР" (1 шт.); Просіювач "ПІОНЕР" (1 шт.); Тиражний котел (1 шт.); Тиражний котел А-2 ТК-1(1 шт.); Транспортер для сушки пряника (1 шт.); Установка для приготування емульсії (1 шт.); Тістомісильна машина (1 шт.); Вентилятор (1 шт.); Вентилятор (1 шт.); Вентилятор (1 шт.); Насос (1 шт.); Норія ХМЗ (1 шт.); Паровий котел 150 л. (1 шт.);

2) Договору поставки обладнання № 02/12-19-2 від 02.12.2019, а саме: Компресор (1 шт.); Компресор (1шт.); Компресор (1 шт.);Компресор (1 шт.); Тістомісильна машина (1 шт.); Машина для тиражування пряника (1 шт.); Сахарожиророзчинник (1 шт.); Візок гідравлічний (1 шт.); Візок гідравлічний (1 шт.); Барабан (1 шт.); Барабан (1 шт.); Пряникова лінія (1 шт.); Стабілізатори (1 шт.): Пристрій змазування печі (1 шт.); Насос (1 шт.); Стабілізатор (1 шт.).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Ласий кошик" без належних правових підстав, незаконно утримує вищезазначене обладнання, тому Товариство з обмеженою відповідальністю "Роменський завод продтоварів" немає можливості виконати свої зобов`язання по договору поставки обладнання № 02/12-19-1 від 02.12.2019 та договору поставки обладнання № 02/12-19-2 від 02.12.2019. Обладнання для виготовлення пряничної продукції на даний час так і знаходиться на зберіганні на території Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласий кошик". Позивач стверджує, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Роменський завод продтоварів" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ласий кошик" порушено право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест" на обладнання для виготовлення пряничної продукції в тому числі пряничні лінії, яке належить позивачу на праві власності відповідно до договорів поставки обладнання №02/12-19-1 та № 02/12-19-2 від 02.12.2019.

Ухвалою суду від 03.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №904/444/20, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи та призначено підготовче засідання на 20.02.2020 о 10:00год.

До суду 17.02.2020 надійшла заява відповідача-2 про відкладення підготовчого засідання оскільки ухвала суду про відкриття провадження у справі отримана відповідачем-2 07.02.2020, крім відзиву на позову відповідач-2 також готує зустрічний позов, який також необхідно подати у встановлений судом 15-денний термін.

Позивач 19.02.2020 звернувся до суду із заявою про перенесення судового засідання у зв`язку з неможливістю забезпечити явку представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест" у судове засідання.

Суд задовольнив клопотання позивача та відповідача-2 та відклав підготовче засідання до 19 березня 2020 року о 11 год. 00 хв.

До суду 24.02.2020 надійшов зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласий кошик" до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест" та до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Роменський завод продтоварів" про визнання недійсними договори поставки обладнання №02/12-19-1 від 02.12.2019 та №02/12-19-2 від 02.12.2019.

Позовні вимоги зустрічної позовної заяви обґрунтовані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Ласий кошик" не є стороною оспорюваних договорів, але в пункті 3.2 цих договорів місцем поставки вказаний склад продавця за адресою: Сумська область, м. Ромни, вулиця Прокопенко, буд. 8, що співпадає з місцезнаходженням позивача за зустрічним позовом. Крім того, на вимогу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест" передати обладнання, яке є предметом оспорюваних договорів, Товариство з обмеженою відповідальністю "Роменський завод продтоварів" в листі-відповіді від 13.12.2019 №1213/2 вказало, що вищезазначене обладнання незаконно утримує Товариство з обмеженою відповідальністю "Ласий кошик". Позивач за зустрічним позовом зазначає, що за адресою: Сумська область, м. Ромни, вулиця Прокопенко, буд. 8 немає і ніколи не було складів і майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Роменський завод продтоварів". В п.3.2 договорів продавець попереджає покупця, що приміщення за вищевказаною адресою йому не належить і що питання збереження обладнання після переходу права власності до покупця, а також питання щодо демонтажу обладнання повинні вирішуватись покупцем з власником приміщення, яке належить іншій особі. Згідно з п.3.4 вищевказаних договорів право власності на обладнання переходить до покупця з моменту підписання цього договору уповноваженими представниками та скріплення підписів печатками сторін. Листом від 13.12.2019 продавець повідомив покупця про неможливість виконати свої зобов`язання по вищевказаним договорам поставки обладнання, так як 02.01.2018 зазначене в договорах обладнання передане Приватному акціонерному товариству "Роменський хлібокомбінат".

Таким чином, позивач за зустрічним позовом вважає, що угоди є фіктивними і направлені на ухилення Товариства з обмеженою відповідальністю "Роменський завод продтоварів" від боргових стягнень згідно наказів Господарського суду Дніпропетровської області про примусове виконання від 24.05.2019 у справі №904/3787/18 та від 26.04.2019 у справі №904/2416/18 згідно яких з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сладкоєжка" (до перейменування - Товариство з обмеженою відповідальністю "Роменський завод продовольчих товарів") необхідно стягнути майна на суму 1 542 156,29 грн. Також позивач за зустрічним позовом вважає, що укладення таких за змістом оспорюваних договорів стало можливим завдяки тому, що кінцеві беніфіціарні власники Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест" є також учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Роменський завод продтоварів". Відповідно до ч. 2 ст. 234 Цивільного кодексу України фіктивний правочин визначається судом недійсним. Позивач за зустрічним позовом вважає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроінвест" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Роменський завод продтоварів" при укладенні договорів поставки обладнання №02/12-19-1 від 02.12.2019 та №02/12-19-2 від 02.12.2019 відступили від встановлених приписами статті 203 Цивільного кодексу України вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Крім того, до суду 24.02.2020 надійшов відзив відповідача-2 яким просить суд в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест" відмовити в повному обсязі оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроінвест" не набуло права власності на спірне майно відповідно до цих договорів та в розумінні статті 334 Цивільного кодексу України, так як на момент укладення договорів у продавця було відсутнє обладнання, яке було предметом договору, і створити (придбати, набути) обладнання в майбутньому, як слідує з умов договорів, продавець не мав наміру і можливості, що дає підстави для визнання договорів поставки недійсними. Сторони на момент укладення договорів не знали, де знаходиться майно, що є предметом договорів поставки і чи взагалі є воно в наявності, так як вони не мали доступу до зазначеного майна. Майно, яке є предметом договорів поставки, не визначене певними індивідуальними ознаками, отже не можна визначити, яке конкретне майно підлягало поставці. Майно, яке є предметом договорів, не передавалось Товариству з обмеженою відповідальністю "Агроінвест". Таким чином, відповідач-2 стверджує, що матеріалами позовної заяви не підтверджено чи належало право власності на спірне майно при укладенні вищезазначених договорів поставки саме продавцю - Товариству з обмеженою відповідальністю "Роменський завод продтоварів". В позовній заяві вказано, що до останнього спірне майно перейшло від Товариства з обмеженою відповідальністю "Роменський завод продовольчих товарів" (після перейменування - ТОВ "Сладкоєжка") по розподільчому балансу, але ніякими доказами ця обставина не підтверджена. Крім того, вартість обладнання, яке є предметом договору оренди обладнання № 1 від 02 січня 2018 року, згідно п. 1.3. цього ж договору становить 131 390,00 грн., а згідно договорів поставок аналогічне по найменуванню і кількості обладнання коштує 1 427 798,00грн., що більше ніж в десять раз. Отже, між майном, яке передавалось в оренду Товариством з обмеженою відповідальністю "Роменський завод продовольчих товарів" і майном, яке витребовує Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроінвест", відсутній будь який зв`язок.

Ухвалою від 10.03.2020 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласий кошик" до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест", до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Роменський завод продтоварів" про визнання недійсними договори поставки обладнання №02/12-19-1 від 02.12.2019 та №02/12-19-2 від 02.12.2019 залишено без руху.

До суду 11.03.2020 надійшов відзив відповідача-2 де вказує, що позивач не надав доказів того, що на момент подання позовної заяви спірне майно знаходиться у Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласий кошик", а також що у останнього відсутні правові підстави для володіння цим майном. Твердження позивача про те, що 09.12.2019 представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест" вів якісь переговори з Товариством з обмеженою відповідальністю "Ласий кошик" та отримав відповідь, що спірне майно знаходиться у Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласий кошик" на підставі договору оренди, є відвертою неправдою. Відповідач-2 стверджує, що в даному спір позивач вибрав спосіб захисту, передбачений статтею 387 Цивільного кодексу України. Крім того, права особи, яка вважає себе власником майна, підлягають захисту шляхом задоволення позову до володільця з використанням правового механізму, установленого статтею 1212 Цивільного кодексу України, лише у разі наявності правових відносин речово-правового характеру безпосередньо між власником та володільцем майна. Як вбачається з матеріалів даної судової справи, безпосередньо між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроінвест" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ласий кошик" відносини речово-правового характеру відсутні. Отже посилання позивача на статтю 1212 Цивільного кодексу України як на підставу задоволення позовних вимог є помилковим. Таким чином позивач в своїй позовній заяві не підтвердив право власності на майно, яке просить вилучити, факт вибуття майна з його володіння, не довів індивідуальні ознаки майна, що підлягає вилученню, наявність майна у незаконному володінні Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласий кошик", а також відсутність в останнього правових підстав для володіння цим майном.

До суду 18.03.2020 відповідачем-1 подано відзив на позовну заяву де вказує, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Відповідач-1 зазначає, що дійсно 02.01.2018 між Приватним акціонерним товариством "Роменський хлібокомбінат", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Ласий кошик", та Товариством з обмеженою відповідальністю "Роменський завод продовольчих товарів" підписано договір оренди обладнання №1. Відповідно до умов договору та акту приймання-передачі до договору оренди обладнання №1 від 02.01.2018, Товариство з обмеженою відповідальністю "Роменський завод продовольчих товарів" передало, а Приватне акціонерне товариство "Роменський хлібокомбінат" прийняло обладнання для виготовлення пряничної продукції в тому числі пряничні лінії, які знаходяться за адресою: Сумська область, м. Ромни, вул. Прокопенка, 8. Проте, оскільки сторони не досягли згоди з усіх істотних умов договору оренди обладнання №1 від 02.01.2018, договір є неукладеним. За фактом неукладеності договору у сторін не виникає жодних цивільних прав та обов`язків. В свою чергу, Товариство з обмеженою відповідальністю "Роменський завод продовольчих товарів" по акту прийому-передачі активів та зобов`язань від 07.07.2018 згідно Розподільчого балансу на 07.07.2018 передав Товариству з обмеженою відповідальністю "Роменський завод продтоварів" обладнання для виготовлення пряничної продукції в тому числі пряничні лінії. Оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Роменський завод продтоварів" не здійснює діяльності з виготовлення пряників та для поповнення обігових коштів, товариство 02.12.2019 уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроінвест" (позивач) договір поставки обладнання №02/12-19-1 та договір поставки обладнання №02/12-19-2. Відповідач-1 немає можливості виконати свої зобов`язання по договору поставки обладнання №02/12-19-1 від 02.12.2019 та договору поставки обладнання №02/12-19-2 від 02.12.2019, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Ласий кошик" без належних правових підстав, незаконно утримує обладнання.

До суду 18.03.2020 позивачем подано відзив на зустрічну позовну заяву яким просить суд відмовити в задоволенні зустрічного позову в повному обсязі. Позивач за первісним позовом зазначає, що припущення Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласий кошик" є безпідставними, оскільки останній не є однією зі сторін правочину, а саме укладання договорів поставки обладнання №02/12-19-1 від 02.12.2019 та №02/12-19-2 від 02.12.2019 та немає жодного відношення до домовленостей між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроінвест" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Роменський завод продовольчих товарів" щодо продажу та поставки обладнання за вищевказаними договорами. Всі умови та пункти договорів поставки обладнання №02/12-19-1 від 02.12.2019 року та №02/12-19-2 від 02.12.2019 були визначені та узгоджені сторонами цих договорів, а саме між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроінвест" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Роменський завод продовольчих товарів" та відповідають всім вимогам ст.203 Цивільного кодексу України. Також позивачем за зустрічним позовом не зазначено яким чином договори поставки обладнання №02/12-19-1 від 02.12.2019 та №02/12-19-2 від 02.12.2019 порушують норми ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.265 Господарського кодексу України, ч.1 ст.266 Господарського кодексу України, ч.1 ст.655 Цивільного кодексу України та ч.1 ст.656 Цивільного кодексу України.

Ухвалою суду від 19.03.2020 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та призначене підготовче засідання на 14.04.2020 о 11:30год.

До суду 24.03.2020 надійшло клопотання позивача за зустрічним позовом про усунення недоліків, а саме долучено платіжне доручення №57 від 18.03.2020 про сплату судового збору.

Ухвалою суду від 25.03.2020 прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласий кошик" до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест", до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Роменський завод продтоварів" про визнання недійсними договори поставки обладнання №02/12-19-1 від 02.12.2019 та №02/12-19-2 від 02.12.2019 для спільного розгляду з первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест" до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Роменський завод продтоварів", до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласий кошик" про витребування майно за договорами поставки обладнання №02/12-19-1 від 02.12.2019, №02/12-19-2 від 02.12.2019. Розгляд зустрічного позову призначено разом з первісним позовом у підготовчому засіданні, призначеному на 14 квітня 2020 року о 11 год. 30 хв.

До суду 30.03.2020 надійшли додаткові пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласий кошик" до відзиву де вказує, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроінвест" не є власником спірного майна, оскільки не відбувся перехід права власності на спірне майно до нього від Товариства з обмеженою відповідальністю "Роменський завод продтоварів", так як в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують набуття права власності на спірне майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Роменський завод продтоварів" до укладення договорів поставки обладнання №02/12-19-1 від 02.12.2019, №02/12-19-2 від 02.12.2019.

Також Товариством з обмеженою відповідальністю "Ласий кошик" подані додаткові пояснення до зустрічного позову де вказує, що є підстави вважати, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Роменський завод продтоварів" укладаючи договори поставки обладнання №02/12-19-1 від 02.12.2019, №02/12-19-2 від 02.12.2019, ввело в оману Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроінвест" щодо наявності у нього права власності на майно, яке було предметом зазначених договорів.

Крім того, Товариством з обмеженою відповідальністю "Ласий кошик" подана відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву де вказує, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроінвест" не надало доказів того, що майно, яке є предметом оспорюваних договорів, знаходиться у Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласий кошик" чи на його території. Опонент у своєму відзиві безпідставно стверджує про нібито відоме йому місцезнаходження оспорюваного майна. Товариству з обмеженою відповідальністю "Агроінвест", виходячи з відзиву, незрозуміло, яким чином Товариство з обмеженою відповідальністю "Роменський завод продтоварів" ухиляється від боргових стягнень. Товариство з обмеженою відповідальністю "Ласий кошик" вважає, що відчуження майна є одним із способів ухилення від боргових стягнень. Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю "Роменський завод продтоварів" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроінвест" при укладенні договорів поставки обладнання № 02/12-19-1 від 02 грудня 2019 року та № 02/12-19-2 від 02 грудня 2019 року відступили від встановлених приписами статті 203 Цивільного кодексу України вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

До суду 08.04.2020 надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласий кошик" про відкладення розгляду справи у зв`язку з запровадження на території України карантину.

Також до суду 13.04.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроінвест" подано клопотання перенесення судового розгляду справи на іншу дату.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.2020 підготовче засідання призначено на 05.05.2020 о 12:00 год.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.2020 підготовче засідання призначено на 21.05.2020 о 12:00 год.

До суду 12.05.2020 надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласий кошик" про відкладення розгляду справи у зв`язку з запровадженням на території України карантину.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроінвест" 18.05.2020 до суду подано клопотання про перенесення судового розгляду справи на іншу дату з метою недопущення розповсюдження коронавірусу COVID-19, для убезпечення від ризику життя та здоров`я людей, зокрема учасників справи та працівників суду.

Господарським судом 21.05.2020 відкладено підготовче засідання на 16.06.2020 о 11:30 год.

До суду 16.06.2020 представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест" подані письмові пояснення на додаткові письмові пояснення до відзиву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласий кошик" де вказує, що відповідно до Акту прийому-передачі активів та зобов`язань від 08.07.2018 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Роменський завод продовольчих товарів" (пізніше було перейменовано на ТОВ "Сладкоєжка") до Товариства з обмеженою відповідальністю "Роменський завод продтоварів" було передано майно (на що посилається відповідач). Відповідне майно можна було ідентифікувати, більш того, склад майна зазначено в договорі оренди обладнання №7 від 02.02.2019. Виходячи з пояснень відповідача можливо дійти висновку, що відповідач взяв в оренду майно, яке сам не може ідентифікувати. Тобто, відповідач сам не знає, яке майно він взяв в оренду. Під час виділу було складено Акту прийому-передачі активів та зобов`язань від 08.07.2018 та було розподілено майно між Товариством з обмеженою відповідальністю "Роменський завод продовольчих товарів" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Роменський завод продтоварів". Навіть, якщо майно знаходиться в оренді у іншого підприємства це не є перешкодою для передачі під час виділу майна іншим підприємствам, оскільки не майно не перестає належати власнику.

Також 16.06.2020 представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест" до суду подано відзив на зустрічну позовну заяву де вказує, що викладені в зустрічному позові вимоги не визначаються повністю з наступних причин. Припущення ТОВ "Ласий кошик" є безпідставними, оскільки ТОВ "Ласий кошик" не є однією зі сторін правочину, а саме укладання договорів поставки обладнання №02/12-19-1 від 02.12.2019 та №02/12-19-2 від 02.12.2019 та немає жодного відношення до домовленостей між ТОВ "Агроінвест" та ТОВ "Роменський завод продтоварів" щодо продажу та поставки обладнаним за вищевказаними договорами. Всі умови та пункти договорів поставки обладнання №02/12-19-1 від 02.12.2019 № 02/12-19-2 під 02.12.2019 були визначені та узгоджені сторонами цих договорів, а саме між ТОВ "Агроінвест" та ТОВ "Роменський завод продтоварів" та відповідають всім вимогам ст.203 Цивільного кодексу України. Обладнання, яке ТОВ "Агроінвест" витребовує через суд знаходиться у ТОВ "Ласий кошик" згідно договору оренди обладнання № 7 від 02.02.2019. Однак договір оренди обладнання №7 від 02.02.2019 вважається неукладеним, оскільки ТОВ "Роменський завод продтоварів" та ТОВ "Ласий кошик" не дійшли згоди щодо істотних умов даного договору. Обладнання на цей момент так і знаходиться на зберіганні на території ТОВ "Ласий кошик", що підтверджується листами-відповідями від ТОВ "Роменський завод продтоварів". Тобто, на даний момент ТОВ "Ласий кошик" зберігає на своїй території обладнання, що належить ТОВ "Агроінвест" згідно договорів поставки обладнання №02/12-19-1 від 02.12.2019 та №02/12-19-2 від 02.12.2019 без достатньої правової підстави. Саме тому, в п.3.2. вищезазначених договорів поставки обладнання адресою місцезнаходження обладнання вказано територію, на якій розташовано ТОВ "Ласий кошик".

Таким чином, ТОВ "Агроінвест" не вбачає в зустрічному позові ТОВ "Ласий кошик" жодних підстав для його задоволення, наведені в останньому доводи та припущення не мають розумних обґрунтувань, між придбанням ТОВ "Агроінвест" обладнання та витребування його з чужого незаконного володіння відсутній будь-який зв`язок з доводами та припущеннями ТОВ "Ласий кошик".

Також 16.06.2020 представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест" до суду подані заперечення на відповідь на відзив за зустрічним позовом де вказує, що доводи ТОВ "Ласий кошик" з приводу того, що під час укладення між ТОВ "Агроінвест" та ТОВ "Роменський завод продтоварів" договорів поставки обладнання №02/12-194 від 02.12.2019 та № 02/12-19-2 від 02.12.2019 було відступлено від положень актів цивільного законодавства, які встановлені приписами ст.203 Цивільного кодексу України та неправильно застосовано ч.3 ст.6 Цивільного кодексу України є особистим трактуванням суті вищезазначених норм ТОВ "Ласий кошик", та не відповідають дійсності.

Крім того, представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест" звернувся 16.06.2020 до суду із клопотанням про залучення до справи №904/444/20 за позовом ТОВ "Агроінвест" до ТОВ "Роменський завод продтоварів" та ТОВ "Ласий кошик" про витребування майна за договорами поставки обладнання - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сладкоєжка" в якості третьої сторони, що не заявляє самостійних вимог. Клопотання обґрунтовано тим що заперечення відповідача - ТОВ "Ласий кошик" щодо неможливості встановлення складу обладнання та його передачі під час виділу від ТОВ "Роменський завод продовольчих товарів" (пізніше було перейменовано на ТОВ "Сладкоєжка") до ТОВ "Роменський завод продтоварів" згідно Акту прийому-передачі активів та зобов`язань від 08.07.2018, яке знаходиться згідно договору оренди обладнання №7 від 02.02.2019 на території відповідача, вважає за необхідне залучити до справи в якості третьої сторони без самостійних вимог ТОВ "Сладкоєжка".

Суд дослідив позовні матеріали та дійшов висновку про доцільність залучення Товариство з обмеженою відповідальністю "Сладкоєжка" до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача з огляду на те, що між ТОВ "Роменський завод продовольчих товарів" (пізніше було перейменовано на ТОВ "Сладкоєжка") та ТОВ "Роменський завод продтоварів" складено Акт прийому-передачі активів та зобов`язань від 08.07.2018. А відтак, враховуючи вищевикладене, рішення у справі може вплинути на права та обов`язки Товариства з обмеженою відповідальністю "Сладкоєжка", тому суд вважає за необхідне залучити його до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

Ухвалою суду від 16.06.2020 залучено до участі у справі, у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Сладкоєжка" та відкладено підготовче засідання на 09 липня 2020 року о 12:00 год.

До суду 09.07.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроінвест" подана заява про збільшення позовних вимог посилаючись на те, що позивачем за первісним позовом помилково не було надано до суду додаткову угоду від 12.12.2019 до договору поставки обладнання №02/12-19-2 від 02.12.2019. Таким чином позивач за первісним позовом просить суд вилучити у Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласий кошик" (ЄДРПОУ 0037964, адреса: 42006, Сумська обл., м. Ромни, вул. Прокопенка, буд. 8.) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Роменський завод продтоварів" (ЄДРПОУ 42295910, адреса: 49017, м. Дніпро, вул. Авіаційна, буд. 39, оф. 17) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест" (ЄДРПОУ: 30563975, адреса: 49052, м. Дніпро, вул. Валентина Ларіонова, буд. 145) майно згідно:

1) Договору поставки обладнання № 02/12-19-1 від 02.12.2019, а саме: Дробарка молоткова (1 шт.); Заварювальна машина ХЗМ-300 (1 шт.); Заварювальна машина ХЗМ-600 (1 шт.); Кормодробарка КДУ-2 (1 шт.); Котел варильний (1 шт.); Котел варильний (1 шт.); Машина для формування пряника (1 шт.); піч газова А-2 ШБГ (1 шт.); Силос для зберігання борошна (1 шт.); Силос для зберігання борошна (1 шт.); Просіювач "ПІОНЕР" (1 шт.); Просіювач "ПІОНЕР" (1 шт.); Просіювач "ПІОНЕР" (1 шт.); Тиражний котел (1 шт.); Тиражний котел А-2 ТК-1(1 шт.); Транспортер для сушки пряника (1 шт.); Установка для приготування емульсії (1 шт.); Тістомісильна машина (1 шт.); Вентилятор (1 шт.); Вентилятор (1 шт.); Вентилятор (1 шт.); Насос (1 шт.); Норія ХМЗ (1 шт.); Паровий котел 150 л. (1 шт.);

2) Договору поставки обладнання № 02/12-19-2 від 02.12.2019, а саме: Компресор (1 шт.); Компресор (1шт.); Компресор (1 шт.); Компресор (1 шт.); Тістомісильна машина (1 шт.); Машина для тиражування пряника (1 шт.); Сахарожиророзчинник (1 шт.); Візок гідравлічний (1 шт.); Барабан (1 шт.); Барабан (1 шт.); Пряникова лінія (1 шт.); Стабілізатори (1 шт.); Пристрій змазування печі (1 шт.); Насос (1 шт.); Гідравлічний візок (1 шт.); Стабілізатори (1 шт.); Котел варильний (1шт).

Товариством з обмеженою відповідальністю "Роменський завод продтоварів" до суду 09.07.2020 подані заперечення по справі де вказує, що він не має можливості виконати свої зобов`язання по договору поставки обладнання №02/12-19-1 від 02.12.2019 та договору поставки обладнання №02/12-19-2 від 02.12.2019, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Ласий кошик" без належних правових підстав, незаконно утримує вищезазначене обладнання. Таким чином Товариство з обмеженою відповідальністю "Роменський завод продтоварів" просить суд позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест" задовольнити в повному обсязі та в задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласий кошик" відмовити.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Сладкоєжка" до суду 09.07.2020 подані пояснення де вказує, що договір оренди обладнання №1 від 02.01.2018 є неукладеним. За фактом неукладеності договору у сторін не виникає жадних цивільних прав та обов`язків. В подальшому, на загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Роменський завод продовольчих товарів" прийнято рішення про виділ з товариства нового підприємства - Товариство з обмеженою відповідальністю "Роменський завод продтоварів" та затверджений розподільчий баланс Товариства з обмеженою відповідальністю "Роменський завод продовольчих товарів" (протокол №7 від 08.07.2018). Так, вищезазначене обладнання (лінія прянична без начинки №1 та лінія прянична з начинкою №2) було передано Товариству з обмеженою відповідальністю "Роменський завод продтоварів" по акту прийому-передачі активів та зобов`язань від 07.07.2018 згідно Розподільчого балансу на 07.07.2018. Товариство з обмеженою відповідальністю "Ласий кошик" є правонаступником Приватного акціонерного товариства "Роменський хлібокомбінат". В свою чергу Товариство з обмеженою відповідальністю "Роменський завод продовольчий товарів" змінило свою назву на Товариство з обмеженою відповідальністю "Сладкоєжка" (рішення учасника №4/18 від 14.12.2018). Отже третя особа вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест" обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласий кошик" безпідставними.

Також третя особа звернулась до суду із клопотанням про розгляд справи без участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Сладкоєжка".

Ухвалою суду від 09.07.2020 відкладено підготовче засідання на 08 вересня 2020 року о 12:00 год.

До суду надійшла відповідь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласий кошик" від 15.07.2020 р., вих. № 193 на пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю "Сладкоєжка" від 09.07.2020 р. Товариство з обмеженою відповідальністю ЛАСИЙ КОШИК вважає що висновок Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛАДКОЄЖКА" про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОІНВЕСТ" обгрунтовані, а Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАСИЙ КОШИК" безпідставні, є помилковим. Обставини, викладені в поясненні, підтверджують безпідставність позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОІНВЕСТ" виходячи з наступного: Товариство з обмеженою відповідальністю "СЛАДКОЄЖКА" в своїх поясненнях стверджує, що згідно договору оренди віл 02 січня 2018 ТОВ "Роменський завод продовольчих товарів" передало Приватному акціонерному товариству "Роменський хлібокомбінат" пряничні лінії, а саме: лінію пряничну без начинки № 1 і лінію пряничну з начинкою № 2. Ця обставина не відповідає дійсності, так як в договорі оренди, на який посилається третя особа та копія якого додана до матеріалів справи, відсутні такі визначення, як "лінія прянична без начинки № 1" та "лінія прянична з начинкою № 2". Третя особа не вказує в своїх поясненнях підставу набуття права власності на майно, яке є предметом спору.

Відповідно до Ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2019 у справі № 904/3787/18 (додана до матеріалів справи) протоколом №7 від 08.07.2018 року загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "РОМЕНСЬКИЙ ЗАВОД ПРОДОВОЛЬЧИХ ТОВАРІВ" ( код ЄДРПОУ 23824169) затверджено розподільчий баланс Товариства з обмеженою відповідальністю "РОМЕНСЬКИЙ ЗАВОД ПРОДОВОЛЬЧИХ ТОВАРІВ"( код ЄДРПОУ 23824169) після виділу нової юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "РОМЕНСЬКИЙ ЗАВОД ПРОДТОВАРІВ". Цим же протоколом затверджено статут створеного в результаті виділу з Товариства з обмеженою відповідальністю "РОМЕНСЬКИЙ ЗАВОД ПРОДОВОЛЬЧИХ ТОВАРІВ" ( код ЄДРПОУ 23824169) нової юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "РОМЕНСЬКИЙ ЗАВОД ПРОДТОВАРІВ". Згідно з Протоколом №7/1 від 08.07.2018 року загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "РОМЕНСЬКИЙ ЗАВАД ПРОДОВОЛЬЧИХ ТОВАРІВ' (код ЄДРПОУ 23824169) (далі - Товариство) збори ухвалили: у зв`язку із процедурою виділу із Товариства нової юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "РОМЕНСЬКИЙ ЗАВОД ПРОДТОВАРІВ", та затвердження розподільчого балансу Товариства, схвалити, затвердити та підписати Акт прийому-передачі активів та зобов`язань згідно Розподільчого балансу на 07.07.2018 року.

Акт прийому-передачі активів та зобов`язань від 08.07.2018р. та відомості, які містяться в ньому, є невід`ємною частиною розподільчого балансу від 07 липня 2018р.

Згідно пункту 12 частини 1 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" для державної реєстрації створення юридичної особи в результаті виділу серед інших документів подається розподільчий баланс.

До Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців при проведенні процедури виділу Товариства з обмеженою відповідальністю "РОМЕНСЬКИЙ ЗАВОД ПРОДТОВАРІВ" внесені відомості про передачу останньому активів, зокрема: "Линия пряничная без начинки №1" вартістю 20850,00грн., "Линия пряничная с начинкою №2" вартістю 110540,00грн. Натомість перелік обладнання , який третя особа зазначає в своєму поясненні та розшифровці граф 64,65 Акту прийому-передачі активів та зобов`язань від 08.07.2018р., не внесений до зазначеного вище акту, також ці відомості відсутні в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. За правилами ч. З ст. 10 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань , якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

В своїх поясненнях Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласий кошик" зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "РОМЕНСЬКИЙ ЗАВОД ПРОДТОВАРІВ" не може посилатись на Акт прийому-передачі активів та зобов`язань від 08.07.2018р. як підставу набуття права власності на обладнання, яке є предметом даного спору.

08.09.2020 судове засідання по справі було відкладено на 16.09.2020 о 11:00 год.

Так, 15.09.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласий кошик" до суду надійшло клопотання про витребування оригіналів доказів та матеріалів для проведення експертизи, а саме витребувати від:

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Роменський завод продтоварів" оригінал акту прийому передачі активів та зобов`язань від 08.07.2018 згідно Розподільчого Балансу на 07.07.2018, затвердженого протоколом №7 від 08.07.2018 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Роменський завод продовольчих товарів";

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест" додаткову угоду від 12.12.2019 до договору поставки обладнання №02/12-19-2 від 02.12.2019.

Дане клопотання обґрунтоване тим, що на думку відповідача-2 додаткова угода №02/12-19-2 від 02.12.2019 до договору №02/12-19-2 від 02.12.2019, була виготовлена та підписана не 12.12.2019, а вже після відкриття провадження у справі №904/444/20 оскільки, в Товариство з обмеженою відповідальністю "Роменський завод продтоварів" в своєму відзиві на позовну заяву, посилання лише на договір поставки обладнання №02/12-19 від 02.12.2019 та надає його копію, тоді як посилання на додаткову угоду відсутні.

Крім того, 15.09.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Ласий кошик" надає клопотання про призначення технічної експерти документів у справі, а саме просить суд поставити на вирішення експертизи такі питання:

- чи відповідає давність виконання додаткової угоди №02/12-19-2 від 12.12.2019 до договору поставки обладнання №02/12-19-2 від 02.12.2019;

- яка давність нанесення відбитків печаток в додатковій угоді від 12.12.2019 до договору поставки обладнання №02/12-19-2 від 02.12.2019.

Дане клопотання обґрунтовує тим, що у відповідача-2 виник сумнів щодо достовірності та часового проміжку укладання додаткової угоди №02/12-19-2 від 12.12.2019 до договору №02/12-19-2 від 02.12.2019, яка є невід`ємною частиною доказування в даній справі.

До суду 15.09.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю "Роменський завод продтоварів" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сладкоєжка" подані клопотання про розгляд справи без участі представників останніх та зазначили, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласий кошик" - безпідставними, недоведеними належними та допустимими доказами.

16.09.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроінвест" надало заперечення щодо задоволення наданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Ласий Кошик" клопотань про витребування оригіналів письмових доказів та призначення технічної експертизи у справі, виходячи з наступного. Так, на думку позивача такі клопотання, носять характер зловживання відповідачем-2 своїми процесуальними правами, оскільки оригінали договорів, які витребуються не мають жодного відношення до відповідача-2, а тому поставленні в клопотанні питання до експерта не мають жодного відношення до предмету позову.

Ухвалою суду від 16.09.2020 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласий Кошик" про призначення у справі № 904/444/20 технічної експертизи відмовлено, у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласий Кошик" про витребування оригіналів документів та матеріалів для експертизи відмовлено та закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні на 13.10.2020 о 15:00год.

До суду 12.10.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю "Ласий Кошик" подана заява про долучення до матеріалів справи коппі/оригінали документів, що підтверджують витрати на професійну правничу допомогу. Товариство з обмеженою відповідальністю "Ласий Кошик" просить суд у разі ухвалення рішення у справі №904/444/20 за первинним позовом включити до судових витрат суму витрат Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласий Кошик"на послуги адвоката Маляра Миколи Васильовича у сумі 34 360,00 грн., у разі ухвалення рішення за зустрічним позовом - 9 240,00 грн. витрат на послуги адвоката.

До суду 12.10.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю "Роменський завод продтоварів" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сладкоєжка" подані клопотання про розгляд справи без участі учасника справи.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення у даному судовому засіданні.

У судовому засіданні 13.10.2020 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши в судових засіданнях представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

02.12.2019 року між ТОВ АГРОІНВЕСТ та ТОВ РОМЕНСЬКИЙ ЗАВОД ПРОДТОВАРІВ було укладено та підписано Договори поставки обладнання № 02/12-19-1 та № 02/12-19-2. Відповідно до цих договорів ТОВ РОМЕНСЬКИЙ ЗАВОД ПРОДТОВАРІВ (Продавець) передає, а ТОВ АГРОІНВЕСТ (Покупець) зобов`язується прийняти обладнання, пряничні лінії, а саме:

1) Договору поставки обладнання № 02/12-19-1 від 02.12.2019, а саме: Дробарка молоткова (1 шт.); Заварювальна машина ХЗМ-300 (1 шт.); Заварювальна машина ХЗМ-600 (1 шт.); Кормодробарка КДУ-2 (1 шт.); Котел варильний (1 шт.); Котел варильний (1 шт.); Машина для формування пряника (1 шт.); піч газова А-2 ШБГ (1 шт.); Силос для зберігання борошна (1 шт.); Силос для зберігання борошна (1 шт.); Просіювач "ПІОНЕР" (1 шт.); Просіювач "ПІОНЕР" (1 шт.); Просіювач "ПІОНЕР" (1 шт.); Тиражний котел (1 шт.); Тиражний котел А-2 ТК-1(1 шт.); Транспортер для сушки пряника (1 шт.); Установка для приготування емульсії (1 шт.); Тістомісильна машина (1 шт.); Вентилятор (1 шт.); Вентилятор (1 шт.); Вентилятор (1 шт.); Насос (1 шт.); Норія ХМЗ (1 шт.); Паровий котел 150 л. (1 шт.);

2) Договору поставки обладнання № 02/12-19-2 від 02.12.2019, а саме: Компресор (1 шт.); Компресор (1шт.); Компресор (1 шт.); Компресор (1 шт.); Тістомісильна машина (1 шт.); Машина для тиражування пряника (1 шт.); Сахарожиророзчинник (1 шт.); Візок гідравлічний (1 шт.); Барабан (1 шт.); Барабан (1 шт.); Пряникова лінія (1 шт.); Стабілізатори (1 шт.); Пристрій змазування печі (1 шт.); Насос (1 шт.); Гідравлічний візок (1 шт.); Стабілізатори (1 шт.); Котел варильний (1шт).

Судом встановлено, що 02 січня 20018 р. між ПАТ Роменський хлібокомбінат та ТОВ Роменський завод продовольчих товарів (пізніше було перейменовано на ТОВ Сладкоєжка ) було підписано договір оренди обладнання № 1. Відповідно до умов договору та Актц приймання-передачі до Договору оренди обладнання № 1 від 02.01.2018 р. ТОВ Роменський завод продовольчих товарів передало, а ПАТ Роменський хлібокомбінат прийняло обладнання, яке складається з: Дробарка молоткова (1 шт.); Заварювальна машина ХЗМ-300 (1 шт.); Заварювальна машина ХЗМ-600 (1 шт.); Кормодробарка КДУ-2 (1 шт.); Котел варильний (1 шт.); Котел варильний (1 шт.); Машина для формування пряника (1 шт.); піч газова А-2 ШБГ (1 шт.); Силос для зберігання борошна (1 шт.); Силос для зберігання борошна (1 шт.); Просіювач "ПІОНЕР"(1 шт.); Просіювач "ПІОНЕР"1 шт.); Просіювач "ПІОНЕР" (1 шт.); Тиражний котел (1 шт.); Тиражний котел А-2 ТК-1(1 шт.); Транспортер для сушки пряника (1 шт.); Установка для приготування емульсії (1 шт.); Тістомісильна машина (1 шт.); Вентилятор (1 шт.); Вентилятор (1 шт.); Вентилятор (1 шт.); Насос (1 шт.); Норія ХМЗ (1 шт.); Паровий котел 150 л. (1 шт.), Компресор (1 шт.); Компресор (1шт.); Компресор (1 шт.); Компресор (1 шт.); Тістомісильна машина (1 шт.); Машина для тиражування пряника (1 шт.); Сахарожиророзчинник (1 шт.); Візок гідравлічний (1 шт.); Барабан (1 шт.); Барабан (1 шт.); Пряникова лінія (1 шт.); Стабілізатори (1 шт.); Пристрій змазування печі (1 шт.); Насос (1 шт.); Гідравлічний візок (1 шт.); Стабілізатори (1 шт.); Котел варильний (1шт).

Однак при укладені Договору оренди обладнання № 1 від 02.01.2018 р. між ПАТ Роменський хлібокомбінат та ТОВ Роменський завод продовольчих товарів не було досягнуто згоди щодо істотних умов договору, а саме орендної плати. П.5.1 укладені Договору оренди обладнання № 1 від 02.01.2018 р. розмір орендної плати визначається сторонами в додатковій угоді до цього договору, яка є його невід`ємною частиною. Проте, сторонами орендна плата так і не була узгоджена.

Відповідно до ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Ч.1 ст.284 Господарського кодексу України визначено, що істотними умовами договору оренди є зокрема орендна плата з урахуванням індексації.

Тобто, виходячи з вищевикладеного Договір оренди обладнання № 1 від 02.01.2018 р. є неукладеним. За фактом неукладеності цього договору у сторін не виникає жодних цивільних прав та обов`язків.

Також, судом встановлено, що в подальшому вищезазначене обладнання було передано від ТОВ РОМЕНСЬКИЙ ЗАВОД ПРОДОВОЛЬЧИХ ТОВАРІВ (пізніше було перейменовано на ТОВ СЛАДКОЄЖКА ) до ТОВ РОМЕНСЬКИЙ ЗАВОД ПРОДТОВАРІВ на загальних зборах учасників ТОВ РОМЕНСЬКИЙ ЗАВОД ПРОДОВОЛЬЧИХ ТОВАРІВ , коли під час прийняття рішення про виділ з товариства нового підприємства - ТОВ РОМЕНСЬКИЙ ЗАВОД ПРОДТОВАРІВ , був затверджений розподільчий баланс (Протокол № 7 від 08.07.2018). Відповідно до Акт прийому-передачі активів та зобов`язань від 08.07.2018 року згідно розподільчого балансу (Протокол № 7 від 08.07.2018), обладнання: Лінія прянична без начинки № 1, Ліня прянична з начинкою № 2 було передано ТОВ РОМЕНСЬКИЙ ЗАВОД ПРОДТОВАРІВ .

02 грудня 2019 року між ТОВ АГРОІНВЕСТ та ТОВ РОМЕНСЬКИЙ ЗАВОД ПРОДТОВАРІВ було укладено та підписано Договори поставки обладнання № 02/12-19-1 та № 02/12-19-2.

У п.3.4 договорів визначено, що право власності на обладнання переходить до Покупця в момент підписання договорів уповноваженими представниками та скріплення печатками Сторін.

Відповідно до умов п.2.3.1 договорів ТОВ АГРОІНВЕСТ сплатило ТОВ РОМЕНСЬКИЙ ЗАВОД ПРОДТОВАРІВ за обладнання, а саме пряничні лінії грошові кошти в сумі 46 694,90 грн. за Договором поставки обладнання № 02/12-19-1 та 24 695,00 грн. відповідно до Договору поставки обладнання № 02/12-19-2, про що свідчать банківські квитанції про сплату.

ТОВ АГРОІНВЕСТ звернувся до ТОВ РОМЕНСЬКИЙ ЗАВОД ПРОДТОВАРІВ щодо цього питання та отримав від останнього відповідь, з якої ТОВ АГРОІНВЕСТ стало відомо, що обладнання, яке було йому продано ТОВ РОМЕНСЬКИЙ ЗАВОД ПРОДТОВАРІВ раніше було поставлено ПАТ Роменський хлібокомбінат , правонаступником якого являється ТОВ ЛАСИЙ КОШИК на підставі Договору оренди обладнання № 1 від 02.01.2018 р. Але за Договором оренди обладнання сторони - ПАТ Роменський хлібокомбінат та ТОВ Роменський завод продовольчих товарів не дійшли згоди щодо істотних умов вищезазначеного договору, внаслідок чого він є таким, що вважається неукладеним.

ТОВ АГРОІНВЕСТ звернулось до ТОВ ЛАСИЙ КОШИК з вимогою передати обладнання законному власнику, яким є ТОВ АГРОІНВЕСТ . Але вищезазначені вимоги ТОВ АГРОІНВЕСТ до ТОВ ЛАСИЙ КОШИК залишились проігнорованими.

Предметом доказування у справі є обставини укладання договорів поставки, факт поставки товару, строк оплати, наявність оплати, строк дії договору, обставини, пов`язані з наявністю підстав для визнання недійсними договорів поставки.

Відповідно до частини першої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Частиною 1 ст. 202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно статті 203 Цивільного кодексу України загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину є: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст. 205 Цивільного кодексу України).

Враховуючи наведені норми чинного законодавства та зважаючи на зміст спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що між ТОВ АГРОІНВЕСТ та ТОВ РОМЕНСЬКИЙ ЗАВОД ПРОДТОВАРІВ виникли господарські правовідносини з поставки товару шляхом укладення договору.

Відповідно до п. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У п.3.4 договорів визначено, що право власності на обладнання переходить до Покупця в момент підписання договорів уповноваженими представниками та скріплення печатками Сторін.

Ст.316 Цивільного кодексу України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

У ст. 317 Цивільного кодексу України зазначено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності, ч.1 ст.386 Цивільного кодексу України.

Статтею 387 Цивільного кодексу України визначено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно з ст.391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: витребування майна власником із чужого незаконного володіння.

Відповідно до вимог Цивільного кодексу України, якщо майно передано особі в оренду, то у випадку зміни власника такого майна, дане майно не повинно повертатись з оренди, а знаходиться в орендаря. Навіть якщо підстави знаходження цього майна в оренді згодом відпали (припинено договір оренди, визнано його неукладеним або недійсним) це не відміняє той факт, що майно знаходиться у особи, яка отримала його на підставі договору оренди та в подальшому таке майно може змінити свого власника, якщо попередній власник передасть його іншій особі.

Згідно з ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

В ч.3 ст.627 Цивільного кодексу України зазначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 4 ст.41 Конституції України, що кореспондується із ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з ст. 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; справедливість, добросовісність та розумність.

У зв`язку із наведеними обставинами, позивач звернувся до відповідачів з вимогою про витребування належного йому майна. Відповідач-2 на вимогу позивача обладнання не повернув, в результаті чого позивач звернувся із позовом до суду.

Приписами ст.ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. У даному випадку передача майна в оренду може підтверджуватися договором та додатками до нього, оплата за користування майном - платіжними дорученнями, банківськими квитанціями тощо, а передача-повернення майна - відповідними актами.

Згідно із ст.ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються судом в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обгрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України , рішення від 10.02.2010). Крім того, аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц.

Враховуючи той факт, що відповідачем суду не надано доказів повернення обладнання, доводів позовної заяви не спростовано та не надано суду вірогідних, достатніх і допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судового розгляду, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про витребування обладнання підлягають задоволенню.

На підставі наведеного суд вважає позовні вимоги за первісним позовом підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача-2 ТОВ "Ласий кошик" з вини якого виник спір.

Щодо вимог за зустрічним позовом суд зазначає наступне.

Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів (стаття 20 Господарського кодексу України).

Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України, до яких, зокрема, відноситься визнання правочину недійсним. Аналогічні положення містить статті 20 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Договір може містити будь-які умови, узгоджені сторонами на власний розсуд. Наявність таких умов не є підставою для визнання укладеного договору недійсним, якщо вони не суперечать нормам Цивільного кодексу України та іншим актам цивільного законодавства.

Відповідно до частин 1, 3, 5 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частини 3 статті 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Пунктом 2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" №11 від 29.05.2013 визначено, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

Відповідно до статей 215 та 216 Цивільного кодексу України суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

За змістом п.2.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" №11 від 29.05.2013 відповідність чи невідповідність правочину вимогам закону має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги положення Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, саме позивачем при зверненні до суду з вимогами про визнання договору недійсним повинно бути доведено наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними.

З огляду на викладене, оцінивши обставини, наведені позивачем за зустрічним позовом у заявах по суті спору, поданих до суду, якими обґрунтовано недійсність договорів поставки, а також дослідивши подані в підтвердження цьому докази, суд дійшов висновку, що позивачем всупереч викладеним нормам не доведено перед судом законних підстав для визнання недійсним оспорюваних ним договорів, з огляду на таке.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач за зустрічним позовом стверджує, що договори є фіктивними і направлені на ухилення Товариства з обмеженою відповідальністю "Роменський завод продтоварів" від боргових стягнень згідно наказів Господарського суду Дніпропетровської області про примусове виконання від 24.05.2019 у справі №904/3787/18 та від 26.04.2019 у справі №904/2416/18 згідно яких з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сладкоєжка" (до перейменування - Товариство з обмеженою відповідальністю "Роменський завод продовольчих товарів") необхідно стягнути майна на суму 1 542 156,29 грн. Позивач за зустрічним позовом вважає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроінвест" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Роменський завод продтоварів" при укладенні договорів поставки обладнання №02/12-19-1 від 02.12.2019 та №02/12-19-2 від 02.12.2019 відступили від встановлених приписами статті 203 Цивільного кодексу України вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Відповідно до ст. 234 Цивільного кодексу України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами.

Ознаками фіктивності договору є наявність зовнішньої форми правочину, що фіксує удавані наміри сторін, та відсутність у сторін дійсного наміру створити наслідки, які зумовлювалися у цьому правочині. Тобто, має місце лише імітація правочину. У діях сторін, що імітують правочин, відсутня головна ознака правочину - спрямованість на встановлення, припинення або іншу видозміну цивільних правовідносин.

У даному випадку, наведені ознаки фіктивності в діях учасників господарських відносин відсутня. Відповідно - відсутні фактичні підстави для застосування до цих правовідносин правових приписів статті 234 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо його судом не визнано недійсним (презумпція правомірності правочину).

За висновками постанови від 21.03.2018 Великої Палати Верховного Суду у справі №760/14438/15-ц у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Виходячи з наведеного, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом повністю.

Судові витрати відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача за зустрічним позовом.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Роменський завод продтоварів" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласий кошик" про витребування майно за договорами поставки обладнання №02/12-19-1 від 02.12.2019, №02/12-19-2 від 02.12.2019 задовольнити.

Вилучити у Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласий кошик" (42006, Сумська область, м. Ромни, вул. Прокопенка, буд. 8, ідентифікаційний код 00379643) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест" (ЄДРПОУ: 30563975, адреса: 49052, м. Дніпро, вул. Валентина Ларіонова, буд. 145) майно згідно:

1) Договору поставки обладнання № 02/12-19-1 від 02.12.2019, а саме: Дробарка молоткова (1 шт.); Заварювальна машина ХЗМ-300 (1 шт.); Заварювальна машина ХЗМ-600 (1 шт.); Кормодробарка КДУ-2 (1 шт.); Котел варильний (1 шт.); Котел варильний (1 шт.); Машина для формування пряника (1 шт.); піч газова А-2 ШБГ (1 шт.); Силос для зберігання борошна (1 шт.); Силос для зберігання борошна (1 шт.); Просіювач "ПІОНЕР" (1 шт.); Просіювач "ПІОНЕР" (1 шт.); Просіювач "ПІОНЕР" (1 шт.); Тиражний котел (1 шт.); Тиражний котел А-2 ТК-1(1 шт.); Транспортер для сушки пряника (1 шт.); Установка для приготування емульсії (1 шт.); Тістомісильна машина (1 шт.); Вентилятор (1 шт.); Вентилятор (1 шт.); Вентилятор (1 шт.); Насос (1 шт.); Норія ХМЗ (1 шт.); Паровий котел 150 л. (1 шт.).

2) Договору поставки обладнання № 02/12-19-2 від 02.12.2019, а саме: Компресор (1 шт.); Компресор (1шт.); Компресор (1 шт.); Компресор (1 шт.); Тістомісильна машина (1 шт.); Машина для тиражування пряника (1 шт.); Сахарожиророзчинник (1 шт.); Візок гідравлічний (1 шт.); Барабан (1 шт.); Барабан (1 шт.); Пряникова лінія (1 шт.); Стабілізатори (1 шт.); Пристрій змазування печі (1 шт.); Насос (1 шт.); Гідравлічний візок (1 шт.); Стабілізатори (1 шт.); Котел варильний (1шт).

В задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласий кошик" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Роменський завод продтоварів" про визнання недійсними договорів поставки обладнання №02/12-19-1 від 02.12.2019 та №02/12-19-2 від 02.12.2019 відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласий кошик" (42006, Сумська область, м. Ромни, вул. Прокопенка, буд. 8, ідентифікаційний код 00379643) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест" (ЄДРПОУ: 30563975, адреса: 49052, м. Дніпро, вул. Валентина Ларіонова, буд. 145) витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 204,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення - 23.10.2020.

Суддя Е.М. Бондарєв