Господарський суд запорізької області
Новинка
Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.
Реєстраціяномер провадження справи 24/218/19
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.09.2020 Справа № 908/3420/19
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, при секретареві судового засідання Вака В.С., розглянувши матеріали справи № 908/3420/19
за позовом: Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (вул. Б. Хмельницького, буд. 6, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код 20077720)
до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лермонтово» (вул. Волгоградська, буд. 26А, м. Запоріжжя, 69000, ідентифікаційний код 39273127)
про стягнення 9022,06 грн.
за участю представників:
від позивача: не прибув
від відповідача: Трібусян О.В., довіреність № б/н від 28.01.2020
СУТЬ СПОРУ:
Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лермонтово» про стягнення пені в сумі 6048,83 грн., трьох процентів річних в сумі 761,40 грн., інфляційних втрат у сумі 2211,83 грн. за договором № 5218/1617-БО-13 постачання природного газу від 14.09.2016.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.12.2019 наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Азізбекян Т.А.
Ухвалою суду від 16.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3420/19 за правилами спрощеного позовного провадження, присвоєно справі номер провадження 24/218/19. Судове засідання призначено на 15.01.2020.
Ухвалою суду від 15.01.2020 відкладено розгляд справи на 28.01.2020.
28.01.2020 відповідачем наданий суду відзив на позов, в якому зазначає, що позивачем невірно розраховано розмір заборгованості за пенею, інфляцією та 3% річних, а саме, розмір заборгованості за пенею складає 5 932, 38 грн., за 3% річних складає 749, 07 грн., за інфляцією складає 1721, 30 грн. Також вказує, що нарахування позивачем пені суперечить умовам Договору № 5218/1617-БО-13 від 14.09.2016. Просить суд позовні вимоги задовольнити частково, а саме в частині стягнення 3% річних у розмірі 749, 07 грн. та інфляції у розмірі 1 721, 30 грн. В іншій частині позову відмовити.
Крім того, 28.01.2020 відповідачем подано суду клопотання про зменшення розміру пені до 10 відсотків від заявленої суми пені, а саме до 604, 88 грн.
Ухвалою суду від 28.01.2020 відкладений розгляд справи на 10.02.2020.
04.02.2020 на адресу суду від позивача на надійшла відповідь на відзив, в якій останній вважає доводи відповідача безпідставними, необґрунтованими, такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.
Ухвалою суду від 10.02.2020 вирішено справу № 908/3420/19 розглядати за правилами загального позовного провадження. Відкрито підготовче провадження, продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 04.03.2020.
28.02.2020 відповідачем надані суду заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач звертає увагу на те, що позивачем було неправомірно включено до періоду прострочення день фактичної оплати за поставлений природний газ, у зв`язку з чим відповідачем був проведений контррозрахунок пені та 3% річних, який доданий до відзиву на позов. Крім цього, відповідач вважає неправомірним нарахування інфляційних втрат у січні 2017 року за зобов`язаннями листопада 2016 року, оскільки погашення заборгованості відбувалося впродовж січня 2017 року окремими виплатами, що унеможливлює нарахування інфляційних втрат за цей період. За таких саме підстав є неправомірним нарахування інфляційних втрат у березні 2017 року за зобов`язаннями січня 2017 року. Також відповідач стверджує, що порушення відповідачем лише п. 6.1. Договору № 5218/1617-БО-13 від 14.09.2016 не є підставою для стягнення пені на підставі зазначеного пункту Договору. За таких обставин, нарахування позивачем пені суперечить умовам Договору №5218/1617-БО-13 від 14.09.2016.
У судовому засіданні 04.03.2020 прийнято рішення про закриття підготовчого провадження та розпочато розгляд справи по суті. В судовому засіданні оголошено перерву до 25.03.2020.
Ухвалою суду від 24.03.2020 зупинено провадження у справі № 908/3420/19 до 29.04.2020 та поновлено з 29.04.2020. Судове засідання призначено на 29.04.2020.
Ухвалою від 27.04.2020 продовжено розгляд справи по суті на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Ухвалою суду від 15.06.2020 судове засідання у справі № 908/3420/19 призначено на 04.08.2020.
В судових засіданнях оголошено перерву до 31.08.2020 та до 16.09.2020.
14.09.2020 від позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання 16.09.2020 без участі уповноваженого представника, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання 16.09.2020 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Оголошений склад суду.
Перевірені повноваження присутнього в судовому засіданні учасника процесу.
Представники відповідача оголосив про обізнаність прав та обов`язків, викладених у статтях 42, 46 Господарського процесуального кодексу України.
Відводів складу суду не заявлено.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір № 5218/1617-БО-13 постачання природного газу, укладений між сторонами 14.09.2016, на виконання умов якого позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 225 946,81 грн. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу. Оплату за переданий газ відповідач здійснював несвоєчасно, чим порушив умови господарського зобов`язання, зокрема вимоги пункту 6.1 Договору. З урахуванням суми та строку прострочення сплати основного боргу, розмір нарахованої пені за неналежне виконання відповідачем умов Договору складає 6 048,83 грн. за загальний період з 27.12.2016 по 31.10.2017, яка нарахована за зобов`язаннями листопада 2016 року-лютого 2017 року., 3% річних в сумі 761,40 грн та інфляції - 2211,83 грн за період січень 2017 року - листопад 2017 року. Просить суд позов задовольнити.
Відповідач позовні вимоги визнав частково в частині стягнення 3% річних у розмірі 749, 07 грн. та інфляції у розмірі 1 721, 30 грн. Свою позицію виклав у відзиві на позовну заяву та запереченнях на відповідь на відзив. Також відповідач підтримав клопотання про зменшення розміру пені до 10 відсотків від заявленої суми пені, а саме до 604, 88 грн.
Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Оскільки неявка в судове засідання представника позивача не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності останнього, за наявними в матеріалах справи документами та матеріалами.
В засіданні 16.09.2020 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи учасника процесу, суд
УСТАНОВИВ:
14.09.2016 між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (Постачальник) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку Лермонтово (Споживач) укладено договір № 5218/1617-БО-13 постачання природного газу (з додатковими угодами до нього), за умовами якого (п.1.1.) Постачальник зобов`язується поставити Споживачеві у 2016-2017 роках природний газ, а Покупець зобов`язується оплатити цього на умовах цього договору.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 226 Деякі питання акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія Нафтогаз України , ПАТ Національна акціонерна компанія Нафтогаз України перейменовано в АТ Національна акціонерна компанія Нафтогаз України .
Пунктом 3.4. договору визначено, що приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі. Обсяг використання природного газу споживачем у відповідному місяці постачання встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показників комерційного вузла/вузлів обліку природного газу.
Пунктом 6.1 договору передбачено, що оплата за природний газ здійснюється Споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
У пункті 8.1. договору визначено, що за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України, а також цим договором.
Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору позивач у період з листопада 2016 року по лютий 2017 року включно поставив відповідачу природний газ на загальну суму 225946,81 грн, що підтверджується відповідними актами приймання-передачі природного газу за вказаний період, які підписані та скріплені печатками позивача (постачальника) та відповідача (споживача).
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги про стягнення з відповідача суми пені, 3% річних та інфляційних витрат, позивач вказує на неналежне виконання відповідачем умов договору щодо своєчасної оплати отриманого природного газу, що стало підставою для нарахування позивачем суми 6048,83 грн. пені, 761,40 грн. - 3% річних та 2211,83 грн. - інфляційних втрат.
Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України (ч. 2 ст. 509 ЦК України) та відповідно до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України та ч. ч. 1, 7 ст. 193 ГК України, останні (зобов`язання) повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
В силу ч. 4 ст. 631 ЦК України, закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частинами 1, 2 ст. 692 ЦК України закріплено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як свідчать матеріали справи, відповідач своїх грошових зобов`язань за договором щодо своєчасного розрахунку з позивачем за поставлений природний газ у період з листопада 2016 року по лютий 2017 року включно належним чином не виконав.
Факт прострочення відповідачем зобов`язання з оплати поставленого газу у зазначений період матеріалами справи доведено.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.
Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.
У листі Верховного суду України від 03.04.1997 № 62-97 Про рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ зазначено, що при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу.
Відповідно пункту 3.2 Пленуму ВГСУ №14 від 17.12.2013 розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені з листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р.
Здійснивши перевірку розрахунків позивача по 3 % річних та індексу інфляції за спірний період, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача 3 % річних у загальній сумі 761,401 грн та інфляційних нарахувань у сумі 2211,83 грн.
Крім того, за порушення відповідачем строку оплати поставленого газу позивачем заявлено до стягнення 6048,83 грн пені.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, одним з наслідків порушення зобов`язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов`язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов`язання, зокрема у випадку прострочення виконання.
Згідно ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у ГК України, іншими законами та договором.
Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
У відповідності з вимогами Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» , платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктом 8.2. договору сторони передбачили, що у разі невиконання Споживачем пунктів 6.1 та 6.6 цього Договору, він зобов`язується сплатити Постачальнику, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Враховуючи викладене, перевіривши розрахунок розміру пені, суд дійшов висновку про обґрунтованість та законність вимог позивача щодо стягнення з відповідача загальної суми пені у розмірі 6048,83 грн за спірний період.
Частиною першою статті 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Згідно з частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Правовий аналіз зазначених приписів свідчить про те, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов та на розсуд суду.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
При цьому, зменшення розміру заявленого до стягнення штрафу є правом суду, за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення штрафу (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 27.02.2019 зі справи № 910/9765/18).
Як встановлено судом, позивач та відповідач є господарюючими суб`єктами і вони несуть відповідний ризик під час здійснення своєї господарської діяльності.
Зменшення (за клопотанням сторони) заявленого розміру пені, який нараховується за неналежне виконання стороною свої зобов`язань кореспондується із обов`язком сторони, до якої така санкція застосовується, довести згідно з приписами статті 74 ГПК України, статті 233 ГК України те, що вона не бажала вчинення таких порушень, що вони були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту на підставі належних і допустимих доказів.
В обґрунтування клопотання про зменшення розміру пені відповідач вказує на те, що ОСББ Лермонтово є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку (ч. 7 ст. 4 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ).
При цьому, ОСББ Лермонтово використовує отриманий природний газ для виробництва та забезпечення безперебійного постачання теплової енергії мешканцям будинку, не займається будь-якою підприємницькою діяльністю, а здійснення оплати поставленого позивачем природного газу значною мірою залежить від своєчасного внесення мешканцями будинку внесків на його утримання. Саме несвоєчасні розрахунки мешканців будинку з відповідачем за внескам на утримання будинку зумовили затримку в оплаті поставленого природного газу.
В той же час, період часу прострочити та сума заборгованості є незначною, відповідачем здійснювались заходи щодо погашення заборгованості.
Дослідивши подане відповідачем клопотання про зменшення розміру пені за несвоєчасну сплату отриманого газу, перевіривши доводи, які містяться у такому клопотанні та оцінивши подані докази, врахувавши сплату основного боргу у спірний період у повному обсязі та незначні строки прострочення, а також беручи до уваги, що майновий стан сторін, стан розрахунків та соціальну значущість підприємства відповідача, стягнення на користь позивача процентів річних та інфляційні, які в певній мірі компенсують знецінення несплачених коштів відповідачем, тобто враховуючи, що при зменшенні розміру пені позивач не несе значного негативного наслідку в своєму фінансовому стані, суд вважає, що в даному випадку наявні підстави, передбачені ч. 1 ст. 233 ГК України, для зменшення, нарахованої позивачем пені до 1000,00 грн.
За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача пені підлягають задоволенню частково в сумі 1000,00 грн, враховуючи часткове задоволення судом клопотання відповідача.
Що стосується заперечень відповідача щодо строків оплати та строків нарахування пені. суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 6.1 Договору, оплата за газ здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами, шляхом 100-відсоткової оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Таким чином, з 26 числа місяця, з наступного за місяцем поставки газу, починається прострочення строку виконання зобов`язання.
Однак, частиною 5 статті 254 ЦК України встановлено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
З врахуванням положень цієї статті строк виконання за договорами має наступні строки:
- поставка листопад 2016. Строк оплати за договором 25.12.2016 (неділя - вихідний день). Тому строк оплати переноситься на перший робочий день - понеділок 26.12.2016, у зв`язку з чим прострочення наступило з 27.12.2016 (з наступного дня, після закінчення строку виконання зобов`язання), з якого і нараховано штрафні санкції.
- поставка грудень 2016. Строк оплати за договором 25.01.2017 (середа - робочий день), у зв`язку з чим прострочення наступило з 26.01.2017 (з наступного дня, після закінчення строку виконання зобов`язання), з якого і нараховано штрафні санкції.
- поставка січень 2017. Строк оплати за договором 25.02.2017 (субота - вихідний день). Тому строк оплати переноситься на перший робочий день - понеділок 27.02.2017, у зв`язку з чим прострочення наступило з 28.02.2017 (з наступного дня, після закінчення строку виконання зобов`язання), з якого і нараховано штрафні санкції.
- поставка лютий 2017. Строк оплати за договором 25.03.2017 (субота - вихідний день). Тому строк оплати переноситься на перший робочий день - понеділок 27.03.2017, у зв`язку з чим прострочення наступило з 28.03.2017 (з наступного дня, після закінчення строку виконання зобов`язання), з якого і нараховано штрафні санкції.
Пунктом 1.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 (зі змінами) Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань визначено, що з урахуванням пункту 30.1 статті 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" моментом виконання грошового зобов`язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою, а згідно з пунктом 8.1 статті 8 цього Закону банк зобов`язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. При цьому порушення банком, що обслуговує платника (боржника), строку перерахування коштів до банку, який обслуговує кредитора, або несвоєчасне зарахування банками коштів на рахунок кредитора, в зв`язку з чим сталося прострочення виконання грошового зобов`язання, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання цього зобов`язання, однак надає боржникові право звернутися до банку, який його обслуговує, з вимогою щодо сплати пені відповідно до пункту 32.2 статті 32 названого Закону.
Дати виконання зобов`язань відповідачем (дати зарахування кошті на рахунок позивача) підтверджуються відповідними банківськими виписками по рахунку, що додані до позовної заяви.
Таким чином, розрахунок позивача, відповідає вимогам законодавства - нарахування штрафних санкцій здійснено з наступного дня, за настанням днем виконання зобов`язання, а також припинялось за день до дня фактичного зарахування коштів на рахунок позивача (без врахування дати зарахування).
Стосовно заперечень відповідача щодо нарахування пені суд вказує на таке.
Як зазначалося вище, пунктом 8.2 Договору визначено, що у разі невиконання відповідачем пунктів 6.1 та 6.6 цього Договору, він зобов`язується сплатити Позивачу, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Оплата за газ здійснюється відповідачем шляхом 100% оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок - до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу (п. 6.1.).
Натомість пунктом 6.6 Договору визначено, що Оплата Споживачем вартості наданої оператором газотранспортної системи послуги з балансування, а також інших витрат постачальника, пов`язаних з врегулюванням небалансу, в порядку передбаченого пунктами 3-5 глави 3 розділу XIV Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2493, здійснюється з урахуванням положень пункту 3.8 цього договору з урахуванням таких особливостей:
- Споживач сплачує постачальнику вартість наданої оператором ГТС послуги з балансування протягом 5 банківських днів, з дня отримання рахунка постачальника;
- Споживач сплачує постачальнику вартість інших витрат протягом 5 банківських днів з дня отримання рахунка постачальника;
- Оплата здійснюється на розрахунковий рахунок постачальника, який зазначається в надісланому споживачеві рахунку із призначенням платежу.
У разі несплати або несвоєчасної оплати споживачем вартості послуги з балансування оператора газотранспортної системи чи вартості інших витрат, згідно із складним постачальником та надісланим споживачеві рахунком, споживач несе відповідальність перед постачальником на загальних умовах, визначених цим договором та законодавством.
Пунктом 3.8 Договору визначено, що у разі, коли оператор газотранспортної системи за підсумками розрахункового періоду встановлює негативний небаланс за об`єктами споживача, споживач зобов`язаний у порядку, визначеному цим договором, оплатити постачальнику витрати на врегулювання такого небалансу, зокрема наданої оператором ГТС послуги з балансування, а також всі інші витрати, пов`язані з врегулюванням постачальником небалансу, в порядку передбаченому пунктами 3-5 глави 3 розділу XIV Кодексу ГТС.
Разом із цим, відповідно до пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС, небаланс - різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається відповідно до алокації.
Пунктом 3 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС, перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом, а перевищення обсягів переданого природного газу над обсягами відібраного природного газу - позитивним небалансом.
Отже, головною умовою для оплати відповідачем згідно пункту 6.6 Договору є настання у відповідача негативного небалансу за його об`єктами, тобто перевищення відібраного відповідачем природного газу з газотранспортної системи над обсягами природного газу, що був йому переданий з боку позивача до такої ГТС.
Позивач вказує, що в період виконання Договору № 5218/1617-БО-13 від 14.09.2016, у відповідача був відсутній негативний небаланс, у зв`язку з чим йому не нараховувалась оплата згідно пункту 6.6 Договору та не виставлявся відповідний рахунок.
Враховуючи зазначене, пеню відповідно до пункту 8.2 Договору нараховаио за невиконання зобов`язань щодо вчасного розрахунку за поставлений природний газ.
Таким чином, розрахунки та позовні вимоги є об`єктивними та відповідають чинному законодавству України.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 921,00 грн. покладаються на відповідача.
Керуючись ст., ст. 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лермонтово» задовольнити частково.
Зменшити розмір пені, яка підлягає стягненню з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лермонтово» до суми 1000,00 грн.
Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лермонтово» (вул. Волгоградська, буд. 26А, м. Запоріжжя, 69000, ідентифікаційний код 39273127) на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, ідентифікаційний код юридичної особи 20077720) - 1000 (одна тисяча) грн 00 коп. пені, 761 (сімсот шістдесят одна) грн. 40 коп. 3% річних, 2211 (дві тисячі двісті одинадцять) грн 83 коп. інфляції та 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн 00 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 23.10.2020.
Суддя Т.А. Азізбекян
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 16.09.2020 |
Оприлюднено | 26.10.2020 |
Номер документу | 92383717 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Верхогляд Тетяна Анатоліївна
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Верхогляд Тетяна Анатоліївна
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Азізбекян Т.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні