Рішення

від 20.10.2020 по справі 921/306/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20 жовтня 2020 року м. ТернопільСправа № 921/306/20

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Шумського І.П.

при секретарі судового засідання Саловській О.А.

розглянув матеріали справи

за позовом - Тернопільської міської ради (вул. Листопадова, 5, м. Тернопіль, 46001)

до відповідача 1 - Різдвянівської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області, в особі державного реєстратора Подвірного Ярослава Остаповича (с. Різдвяни, Теребовлянський район, Тернопільська область, 48178)

відповідача 2 - Фізичної особи - підприємця Козяр Ольги Дмитрівни (с. Біла, Тернопільський район, Тернопільська область, 47707)

про:

- скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису №32280182 від 06.07.2019 про державну реєстрацію права власності на торгово-побутове приміщення площею 44,3 кв. м за гр. ОСОБА_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- припинення права власності на торгово-побутове приміщення площею 44,3 кв. м за гр. ОСОБА_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

- закриття розділу Державного реєстру речових прав за №1866333161101 відносно торгово-побутового приміщення площею 44,3 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 .

За участю від:

позивача - Ахтемейчук Н.М.

відповідача 1 - не з`явився

відповідача 2 - не з`явився

Суть справи.

Тернопільська міська рада звернулася до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Різдвянівської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області, в особі державного реєстратора Подвірного Ярослава Остаповича про:

- скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису №32280182 від 06.07.2019 про державну реєстрацію права власності на торгово-побутове приміщення площею 44,3 кв. м за гр. ОСОБА_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- припинення права власності на торгово-побутове приміщення площею 44,3 кв. м за гр. ОСОБА_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

- закриття розділу Державного реєстру речових прав за №1866333161101 відносно торгово-побутового приміщення площею 44,3 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги мотивовані тим, що внесення 06.07.2019 державним реєстратором Різдвянівської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області Подвірним Ярославом Остаповичем до Державного реєстру запису про реєстрацію за гр. ОСОБА_1 права власності на торгове приміщення площею 44,3 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , було здійснено з порушенням правових норм, які регулюють питання реєстрації права власності на нерухоме майно, відтак, даний запис підлягає скасуванню. При цьому, позивачем зазначено, що вказаний об`єкт розміщений на земельній ділянці, що є комунальною власністю міста, це спричиняє порушення права комунальної власності на землю територіальної громади міста Тернополя в особі Тернопільської міської ради. Посилаючись на приписи статті 152 Земельного кодексу України, позивач просив суд захистити порушене право шляхом скасування рішення від 06.07.2019 про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на нежитлове приміщення площею 44,3 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , припинення у ОСОБА_1 права власності та закриття розділу у Державному реєстрі речових відносно вказаного об`єкту.

Ухвалою суду від 21.05.2020 позовну заяву Тернопільської міської ради було залишено без руху, на підставі ст. 174 ГПК України, у зв`язку з недотриманням заявником вимог ст. ст. 162, 164 ГПК України, при її подачі до суду. Цією ж ухвалою позивачу було встановлено визначений ч. 2 ст. 174 ГПК України строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.

В подальшому, Тернопільською міською радою, заявою б/н, б/д (вх. №3419 від 03.06.2020) подано до матеріалів справи документи на усунення недоліків, вказаних в ухвалі від 21.05.2020. У цій заяві позивачем також заявлено клопотання про витребування у відповідача документів, що стали підставою для прийняття державним реєстратором Різдвянівської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області оскаржуваного рішення №47656351 про державну реєстрацію права власності на торгово-побутове приміщення.

За результатами розгляду судом цих матеріалів, ухвалою суду від 09.06.2020: прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №921/306/20 за правилами загального позовного провадження; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 ; підготовче судове засідання у даній справі призначено на 02.07.2020; встановлено відповідачу та третій особі строк для подачі заяв по суті справи. Разом з цим, відповідачу запропоновано надати суду завірені копії документів, що стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення (державної реєстрації).

30.06.2020 на адресу суду надійшов відзив б/н від 24.06.2020 (вх. №4130) від Різдвянівської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області, в особі державного реєстратора Подвірного Ярослава Остаповича. У ньому відповідач просив суд замінити його на належного відповідача - ОСОБА_1 , оскільки спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно є цивільно-правовим та повинен розглядатися за участю особи, право якої зареєстровано. При цьому, у відзиві відповідач не наводить жодних міркувань щодо суті позовних вимог.

В якості додатків до позову, сільською радою подано, зокрема документи, що стали підставою для вчинення реєстраційних дій.

Ухвалою суду від 02.07.2020 прийнято до розгляду відзив на позов б/н від 24.06.2020 (вх. №4130 від 30.06.2020) із додатками до нього; відкладено підготовче судове засідання на 30.07.2020.

Від Тернопільської міської ради 09.07.2020 надійшло клопотання б/н, б/д (вх. №4419) про залучення до участі у справі в якості співвідповідача Фізичної особи - підприємця Козяр Ольги Дмитрівни, оскільки позов у даній справі стосується скасування запису про реєстрацію права власності за цією особою на торгово-побутове приміщення площею 44,3 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 саме як фізична особа - підприємець являється суборендарем земельної ділянки на підставі укладеного між нею та Відділом технічного нагляду Тернопільської міської ради (як орендарем) договору суборенди землі від 29.05.2019.

Разом з клопотанням б/н, б/д (вх. №4418 від 09.07.2020) позивачем долучено до матеріалів справи копію паспорта прив`язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності №341/13 від 16.09.2013 та договору суборенди землі від 10.07.2013.

У клопотанні б/н від 30.07.2020 (вх. №4965 від 30.07.2020) представником позивача зазначено, що вищевказані паспорт прив`язки та договір суборенди за 2013 рік зберігались в Управлінні архітектури та кадастру Тернопільської міської ради. Враховуючи те, що вони видані ФОП Малик Д.В., через розбіжність у прізвищах, ці матеріали не були долучені до позову.

Ухвалою суду від 30.07.2020: залишено без задоволення клопотання представника позивача (вх. №3419 від 03.06.2020) про витребування доказів; залучено до участі у справі в якості відповідача 2 Фізичну особу - підприємця Козяр Ольгу Дмитрівну, виключивши її зі складу інших учасників справи; прийнято до розгляду матеріали, додані до клопотання б/н, б/д (вх. №4418 від 09.07.2020, вх. №4965 від 30.07.2020); продовжено строк підготовчого провадження у даній справі; відкладено підготовче судове засідання на 10.09.2020; встановлено відповідачу 2 строк для подачі відзиву на позов.

Ухвалою суду від 10.09.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу №921/306/20 до розгляду по суті в судовому засіданні 01.10.2020, яке ухвалою від 23.09.2020 було перенесено на 15.10.2020.

В судовому засіданні 15.10.2020 судом оголошувалась перерва до 20.10.2020, про що відповідачів було повідомлено ухвалою від 15.10.2020.

В судовому засіданні 20.10.2020 представником позивача підтримано позовні вимоги.

Відповідачі явку повноважних представників в судове засідання 20.10.2020 не забезпечили, про дату, час та місце його проведення повідомлялись у встановленому ст. 120 ГПК України порядку.

ФОП Козяр О.Д. у встановлений в ухвалі від 30.07.2020 строк відзиву на позов не надала.

Частиною 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Норма такого ж змісту відображена і у частині 2 статті 178 ГПК України.

Про обізнаність ОСОБА_1 про розгляд судом справи №921/306/20 вказує наявне в матеріалах справи клопотання б/н від 25.06.2020 (вх. №4089 від 30.06.2020) (подане нею в статусі третьої особи) про ознайомлення з матеріалами справи, а також рекомендовані повідомлення від 10.06.2020, 06.07.2020, 31.07.2020, 14.09.2020, 23.09.2020, які вказують про вручення їй особисто ухвал суду у даній справі.

Судом враховано, що у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66,69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25.01.2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програми фіксування судового процесу (судового засідання) "Акорд". Експертний висновок № 765 від 20.10.2017 до 20.10.2020.

Для робочого оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер N108D8125307B.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

Між Тернопільською міською радою (орендодавцем) та Відділом технічного нагляду Тернопільської міської ради (орендарем) 12.04.2013 укладено договір оренди землі, відповідно до п. 1 якого орендодавець на підставі рішення Тернопільської міської ради від 22.03.2013 за №6/30/59 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови, яка знаходиться у м. Тернополі за адресою вул. Микулинецька.

В оренду передається земельна ділянка, кадастровий номер 6110100000090040026, загальною площею 0,0100 га, в тому числі - землі, які використовуються в комерційних цілях (п. 2 договору).

На земельній ділянці розташований об`єкт - зупинка громадського транспорту. Інженерні мережі - електрокабель, кабель зв`язку, газопровід середнього тиску, який підлягає переносу (п. 3 правочину).

Згідно п. 4 договору земельна ділянка передається в оренду разом з об`єктом, зазначеним в п. 3.

У п. 8 договору зазначено, що його укладено терміном на десять років - з 22.03.2013 до 22.03.2023.

Цільове використання землі згідно КВЦПЗ - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (п. 16.1 правочину).

Щодо вказаного договору у книзі записів засвідчення факту реєстрації вчинено запис 22.05.2013 за №4832.

В подальшому, 10.07.2013 між Відділом технічного нагляду Тернопільської міської ради (орендарем) та Фізичною особою - підприємцем Маликом Дмитром Васильовичем (суборендарем) укладено договір суборенди землі, згідно п. 1 якого в суборенду передається земельна ділянка, що знаходиться в користуванні орендаря відповідно до договору оренди землі від 12.04.2013, укладеного між орендарем та Тернопільською міською радою, про що в книзі записів засвідчення факту реєстрації вчинено запис від 22.05.2013 за №4832 (надалі - договір оренди) та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, зареєстрованого 10.07.2013, серія ЕАІ №562278, згідно яких орендарю передано в оренду земельну ділянку, кадастровий номер 6110100000:090040026, загальною площею 0,0100 га для будівництва та реконструкції існуючої зупинки громадського транспорту СТО (до центру) з об`єктом торгово-побутового призначення за адресою вул. Микулинецька.

Орендар, враховуючи п.2 рішення Тернопільської міської ради від 22.03.2013 за №6/30/59 передає, а суборендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови, яка знаходиться у м. Тернополі за адресою вул. Микулинецька (п. 2 договору суборенди).

Відповідно до п. 3 договору суборенди в суборенду передається земельна ділянка, кадастровий номер 6110100000:090040026, загальною площею 0,0100 га, в тому числі - землі, які використовуються в комерційних цілях.

На земельній ділянці розташований об`єкт - зупинка громадського транспорту. Інженерні мережі - електрокабель, кабель зв`язку, газопровід середнього тиску, який підлягає перенесенню (п. 4 договору суборенди).

Згідно п. 5 договору суборенди земельна ділянка передається в суборенду разом з об`єктом, зазначеним в п. 3.

У п. 9 договору суборенди зазначено, що його укладено на термін дії договору оренди землі.

Земельна ділянка передається в суборенду для будівництва та реконструкції існуючої зупинки громадського транспорту СТО (до центру) з об`єктом торгово-побутового призначення. Цільове використання землі, згідно КВЦПЗ - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (п. 16, п. 17.1 договору суборенди).

Щодо вказаного договору суборенди землі у книзі записів засвідчення факту реєстрації вчинено запис 13.08.2013 за №4930.

В матеріалах справи міститься паспорт прив`язки, за реєстраційним номером 341/13, тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності за адресою вул. Микулинецька, виданий 16.09.2013 Управлінням містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради на замовлення ФОП Малика Д.В., з терміном дії до 16.08.2018, а також додані до нього схеми розташування та благоустрою тимчасової споруди, ескізу зовнішнього вигляду тимчасової споруди площею 27 кв.м.

У 2016 році ФОП Мусял Л.Ф., на замовлення ФОП Малика Д.В., виконано робочий проект щодо реконструкції існуючої зупинки громадського транспорту СТО (до центру) з об`єктом торгово-побутового призначення за адресою вул. Микулинецька в м. Тернополі.

В судовому засіданні 30.07.2020 представником позивача зазначено, що договір суборенди землі від 10.07.2013 та паспорт прив`язки від 16.09.2013 доводять те, що на вказаній у позові земельній ділянці з 2013 року була саме тимчасова споруда, а не об`єкт нерухомого майна.

Також, в судовому засіданні 20.10.2020 представником позивача стверджено, що договір суборенди землі від 10.07.2013 розірвано 08.02.2019 за заявою суборендаря.

В свою чергу, 29.05.2019 між Відділом технічного нагляду Тернопільської міської ради (орендарем) та Фізичною особою - підприємцем Козяр Ольгою Дмитрівною (суборендарем) укладено договір суборенди землі, згідно п. 1 якого в суборенду передається земельна ділянка, що знаходиться в користуванні орендаря відповідно до договору оренди землі від 12.04.2013, укладеного між орендарем та Тернопільською міською радою, про що в книзі записів засвідчення факту реєстрації вчинено запис від 22.05.2013 за №4832, згідно якого орендарю передано в оренду земельну ділянку площею 0,0100 га (кадастровий номер 6110100000:090040026) для будівництва та реконструкції існуючої зупинки громадського транспорту СТО (до центру) з об`єктом торгово-побутового призначення за адресою вул. Микулинецька (надалі - договір оренди).

Орендар надає, а суборендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови, яка знаходиться у м. Тернополі за адресою вул. Микулинецька (п. 2 договору суборенди від 29.05.2013).

Відповідно до п. 3 договору суборенди від 29.05.2013 в суборенду передається земельна ділянка, кадастровий номер 6110100000:090040026, загальною площею 0,0100 га, в тому числі - землі, які використовуються в комерційних цілях.

На земельній ділянці розташований об`єкт - зупинка громадського транспорту. Інженерні мережі - електрокабель, кабель зв`язку, газопровід середнього тиску, який підлягає переносу (п. 4 договору суборенди від 29.05.2013).

Згідно п. 5 договору суборенди земельна ділянка передається в оренду разом з об`єктом, зазначеним в п. 3.

У п. 9 договору суборенди зазначено, що його укладено на термін дії договору оренди землі.

Земельна ділянка передається в суборенду для будівництва та реконструкції існуючої зупинки громадського транспорту СТО (до центру) з об`єктом торгово-побутового призначення. Цільове використання землі, згідно КВЦПЗ - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (п. 16, п. 17.1 договору суборенди).

Щодо вказаного договору суборенди землі у книзі записів засвідчення факту реєстрації вчинено запис 29.05.2019 за №6147.

26.06.2019, на замовлення ОСОБА_1 , Товариством з обмеженою відповідальністю Технічна інвентаризація нерухомості Тернопільської області виготовлено технічний паспорт на торгово-побутове приміщення, що знаходиться за адресою вул. Микулинецька, 29Б, м. Тернопіль. У характеристиці та експлікації до технічного паспорту зазначено, що вказане торгово-побутове приміщення споруджено у 2014 році, а його загальна площа складає 44,3 кв. м.

Відповідно до виконаного ТОВ Технічна інвентаризація нерухомості Тернопільської області 26.06.2019 Звіту №26/06-19 про проведення технічного обстеження торгово-побутового приміщення за адресою вул. Микулинецька, 29б в м. Тернополі, виконаного за замовлення ФОП Козяр О.Д., технічний стан існуючих конструкцій та конструктивна схема нежитлового приміщення задовольняє вимогам механічного опору та стійкості для його подальшої експлуатації. Обстежувана будівля в цілому відповідає державним стандартам, будівельним нормам і правилам щодо забезпечення механічного опору та стійкості, які ставляться до торгово-побутових приміщень і які діяли на момент технічного обстеження та підлягає державній реєстрації.

У звіті зазначено, що технічне обстеження об`єкту щодо дотримання вимог до експлуатаційної безпеки, інженерної безпеки, санітарно-епідемічного благополуччя населення, екології, енергозбереження, пожежної і техногенної безпеки - не виконувалось.

Досліджуваний об`єкт розташований на монолітній залізобетонній плиті, глибина залягання якої не досліджувалась.

За твердженням виконавця звіту, обстеження приміщення відноситься до 1 категорії та підлягає державній реєстрації.

Дане торгово - побутове приміщення знаходиться на території зупинки громадського транспорту.

Згідно пояснень представника позивача в судовому засіданні 20.10.2020, при візуальному співставленні ескізу зовнішнього вигляду тимчасової споруди (згідно паспорту прив`язки за 2013 рік) та матеріалів технічного паспорту і звіту про проведення технічного обстеження на 2019 рік, вбачається ідентичність ескізів приміщення, однак з відмінною фактичною його площею. Відповідачем 2 самовільно здійснено збільшення площі торгово-побутового приміщення, без відповідних дозволів.

У Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №205183099 від 24.03.2020 міститься інформація про те, що державним реєстратором Різдвянівської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області Подвірним Ярославом Остаповичем на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 47656351 від 06.07.2019 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис №32280182 про реєстрацію права приватної власності Козяр Ольги Дмитрівни (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на торгово-побутове (нежитлове) приміщення, площею 44,3 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1866333161101. Підставою виникнення права власності зазначено: Звіт №26/06-19 від 26.06.2019 про можливість реєстрації, виданий ТОВ "ТІНТО"; договір суборенди землі від 29.05.2019; відомості Державного земельного кадастру №11626630 від 06.07.2019.

У листі №898/14 від 10.04.2020 Управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради зазначено, що адресний номер торговому приміщенню за адресою: вул. Микулинецька, 29 б , не присвоювався.

Інших торгово-побутових приміщень, на переданій відповідачу 2 в суборенду земельній ділянці не має.

З`ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на таке.

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частина 1 статті 16 Цивільного кодексу України зазначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Способом захисту свого цивільного права (інтересу) у даній справі Тернопільською міською радою визначено скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності Фізичної особи - підприємця Козяр О.Д., припинення за нею права власності та закриття розділу у державному реєстрі щодо об`єкту.

Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" регулюються відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

При розгляді вимоги про скасування запису про державну реєстрацію права власності, суд перевіряє, в тому числі, факт наявності або відсутності у державного реєстратора законних підстав для внесення записів до Державного реєстру прав на підставі ст.ст. 26, 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Статтею 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема, гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом.

Згідно з ч.ч.1-2 ст.5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення. Якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію нерухомого майна, державна реєстрація прав на таке майно проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку, крім випадків, передбачених статтею 31 цього Закону.

Положеннями ч.4 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції на час вчинення реєстраційних дій) встановлено, що державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Умови, підстави та процедура проведення відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедура взяття на облік безхазяйного нерухомого майна визначені Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25.12.2015 (надалі - Порядок).

Згідно з п. п. 6, 7 Порядку (в редакції на час вчинення реєстраційних дій) державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком. Для державної реєстрації прав заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації, та документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав.

Частиною 2 статті 22 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що відповідальність за достовірність даних, що містяться в документах, поданих для державної реєстрації прав, несе заявник, якщо інше не встановлено судом. Відповідальність за відповідність електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, оригіналам таких документів у паперовій формі у разі подання заяви в електронній формі несе особа, яка виготовила електронні копії документів.

Відповідно до п. 40 Порядку (в редакції на час вчинення реєстраційних дій), державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та цим Порядком.

Згідно зі ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції на час вчинення реєстраційних дій) державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно, як-от: договору купівлі-продажу об`єкту нерухомості; свідоцтва про право власності; рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно, тощо, а відповідно до ст. 27-1 цього Закону (у вказаній редакції) для державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва подаються такі документи: 1) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об`єктом (у разі відсутності у Державному реєстрі прав зареєстрованого відповідного речового права на земельну ділянку); 2) документ, що відповідно до законодавства надає право на виконання будівельних робіт (крім випадків, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів); 3) документ, що містить опис об`єкта незавершеного будівництва за результатами технічної інвентаризації такого об`єкта.

Пунктом 41 Порядку (в редакції на час вчинення реєстраційних дій) передбачено, що для державної реєстрації права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна подаються:

1) документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта ;

2) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна;

3) документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси ;

4) письмова заява співвласників про розподіл часток у спільній власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що набувається у спільну часткову власність);

5) договір про спільну діяльність або договір простого товариства (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, будівництво якого здійснювалось у результаті спільної діяльності).

Тобто, пунктом 41 Порядку визначено вичерпний перелік обов`язкових для подання документів та обставин, що мають бути ними підтверджені, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на нерухоме майно, реєстрація якого здійснюється вперше.

При цьому, з огляду на закріплені у ст. ст. 9, 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" положення, порядок державної реєстрації та коло повноважень державного реєстратора у ході її проведення, останній приймає рішення про державну реєстрацію прав лише після перевірки наявності необхідних для цього документів та їх відповідності вимогам законодавства.

У відзиві від 24.06.2020 державним реєстратором Подвірним Я.О. не наведно жодних міркувань щодо суті позовних вимог. У ньому не вказується і про перелік документів, які стали підставою для вчинення ним 06.07.2019 реєстраційних дій.

Із змісту Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №205183099 від 24.03.2020 вбачається, що Козяр О.Д. для здійснення реєстрації права власності на торгове приміщення, що знаходиться по вул. Микулинецькій 29 б у м. Тернополі надавався Звіт №26/06-19 від 26.06.2019 про можливість реєстрації, виданий ТОВ "ТІНТО", договір суборенди землі від 29.05.2019, відомості Державного земельного кадастру №11626630 від 06.07.2019.

Разом з цим, серед долучених державним реєстратором до відзиву від 24.06.2020 документів, які стали підставою для державної реєстрації права власності містяться: договір суборенди від 29.05.2019, Технічний паспорт на торгово-побутове приміщення площею 44,3 кв.м. та Звіт №26/06-19 про проведення технічного обстеження торгово-побутового приміщення за адресою: вул. Микулинецька, 29 б, м. Тернопіль, виготовлені 26.06.2019 ТОВ Технічна інвентаризація нерухомості Тернопільської області , на замовлення ОСОБА_1 .

Згідно із змісту ст. ст. 1, 29, 37, 39-3 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" вимоги щодо прийняття в експлуатацію нового будівництва ставляться і до робіт з реконструкції.

Відповідно до ч. 5 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів (затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №461) датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

Як вбачається з наданих відповідачем 1 документів, на час проведення оспорюваної реєстрації йому не надавались згадані декларація чи сертифікат на підтвердження прийняття в експлуатацію об`єкта будівництва (його реконструкцію).

Із змісту листа Управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради №898/14 від 10.04.2020 вбачається, що адресний номер "№29Б" торгово-побутовому приміщенню по вул. Микулинецькій у м. Тернополі не присвоювався.

Згідно умов договору від 29.05.2019, земельна ділянка з кадастровим номером 6110100000:090040026 перебуває у ФОП Козяр О.Д на правах суборенди, для будівництва і реконструкції існуючої зупинки громадського транспорту із об`єктом торгово - побутового призначення.

При цьому, ділянка з 2013 року вже надавалась в суборенду іншому підприємцю для цієї ж мети, і ним було зведено тимчасову споруду площею 27 кв. м.

Судом встановлено, що документи, які вказані відповідачем 1 як підстава здійснення державної реєстрації права приватної власності на об`єкт нерухомості та відповідно, внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису за №32280182 про право власності, не можуть слугувати правовою підставою для набуття ФОП Козяр О.Д. права власності на даний об`єкт та підтверджувати відповідність заявлених прав поданим документам, а також державної реєстрації такого права.

Відповідно до ч.3 ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень.

У частині 1 статті 25 Закону України Про оренду землі передбачено, що орендар земельної ділянки має право за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження.

За твердженням представника позивача дозвільні документи на будівництво об`єкту нерухомості площею 44,3 кв.м. чи його реконструкцію не видавались і таке приміщення не приймалося в експлуатацію.

В матеріалах справи відсутні, а відповідачем 2 не надано суду доказів, які б підтверджували виконання Козяр О.Д. визначених наведеними нормами закону процедур оформлення дозвільних документів на будівництво даного приміщення та в подальшому прийняття його в експлуатацію як об`єкту нерухомості. Тому, суд доходить висновку, що відповідачем 2 для проведення державної реєстрації права власності не було надано державному реєстратору документів, перелік яких визначений у законі і, які б свідчили про виникнення права власності на дане нерухоме майно та надавали б реєстратору законні підстави для здійснення державної реєстрації відповідного речового права на об`єкт за ОСОБА_1 .

Зазначені обставини свідчать, що державна реєстрація права власності у даному випадку проведена реєстратором за відсутності обов`язкових і необхідних документів, а також свідчать, що спірний об`єкт не вводився у встановленому порядку в експлуатацію, а відтак, не міг бути визначений державним реєстратором як об`єкт нерухомого майна.

Згідно пояснень представника позивача в судовому засіданні 20.10.2020 на земельній ділянці з кадастровим номером 6110100000:090040026 по вул. Микулинецькій знаходиться лише одна зупинка громадського транспорту (до центру).

Матеріалами справи підтверджено, що на цій земельній ділянці з 2013 року знаходилась тимчасова споруда площею 27 кв. м, відповідно до паспорта прив`язки тимчасової споруди з реконструкції існуючої зупинки громадського транспорту СТО (до центру) з об`єктом торгово-побутового призначення за адресою вул. Микулинецька у м. Тернополі, виданим компетентним органом - Управлінням містобудування, архітектури та кадастру іншій особі ФОП Малику Д.В.

Згідно усних пояснень представника позивача в підготовчому судовому засіданні 30.07.2020 ОСОБА_2 являється батьком ОСОБА_1 .

Щодо вказаної тимчасової споруди, у 2016 році було розроблено робочий проект з реконструкції, яка полягала в облаштуванні лавок та урн для сміття, озелененні. Збільшення площі тимчасової споруди реконструкція не передбачала.

20.10.2020 представником позивача зазначено, що після розірвання у лютому 2019 року ФОП Маликом Д.В. з Відділом технічного нагляду ТМР договору суборенди землі за 2013 рік, з ФОП Козяр О.Д. у 2019 році був укладений договір суборенди щодо тієї ж земельної ділянки, з вже розміщеною на ній тимчасовою спорудою.

За твердженням позивача, подальше збільшення площі тимчасової споруди з 27 кв. м до 44,3 кв. м відповідачем 2 здійснено самовільно.

Відповідно до ч.2 ст.28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.

В силу положень ч.4 ст.5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження на корисні копалини, рослини, а також на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких можливе без їх знецінення та зміни призначення, а також окремо на споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, зокрема на магістральні та промислові трубопроводи (у тому числі газорозподільні мережі), автомобільні дороги, електричні мережі, магістральні теплові мережі, мережі зв`язку, залізничні колії.

Відповідно до ст.24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо заявлене право не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; подані документи не відповідають вимогам та не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

Суд приходить до висновку, що державним реєстратором рішення про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на нежитлове торгове приміщення площею 44,3 кв.м, що знаходиться по АДРЕСА_1 (як об`єкт нерухомого майна) прийнято із порушенням вимог чинного реєстраційного законодавства. Це випливає з того, що надані ОСОБА_1 документи для проведення державної реєстрації, не підтверджують набуття нею права власності на зареєстрований об`єкт та не відповідають переліку, зазначеному у п. 41 Порядку. Державна реєстрація права власності державним реєстратором проведена за відсутності, зокрема: документів, що підтверджують присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси; дозвільних документів на будівництво, документів на підтвердження прийняття об`єкта в експлуатацію.

Отже, у ОСОБА_1 відсутні підстави як для виникнення, так і для реєстрації права власності на торгово-побутове приміщення площею 44,3 кв.м по АДРЕСА_1 .

Згідно статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Право власності є непорушним.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Основною метою статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішеннях ЄСПЛ постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та фундаментальними правами окремої людини (наприклад, рішення у справі "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції" від 23 вересня 1982 року, "Новоселецький проти України" від 11 березня 2003 року, "Федоренко проти України" від 1 червня 2006 року).

Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Згідно зі ст. ст. 80, 83 Земельного кодексу України суб`єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, на землі комунальної власності. У комунальній власності перебувають, в тому числі, усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Відповідно до ч.5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Наявність зареєстрованого права власності на нежитлову будівлю, загальною площею 44,3 кв.м, що знаходиться на земельній ділянці комунальної власності, порушує права Тернопільської міської ради як власника землі, котрий наділений повноваженнями вільно розпоряджатися своєю власністю, та свідчить про наявність правових підстав для скасування запису №32280182 від 06.07.2019 про право власності ОСОБА_1 на нежитлове приміщення (торгове приміщення), площею 44,3 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Спір про скасування запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим та повинен вирішуватися за правилами господарського судочинства, з огляду на суб`єктний склад сторін. Наведене відповідає висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі №823/2042/16.

Оскільки предметом спору у даній справі є приватний інтерес Тернопільської міської ради, що стосується насамперед захисту її прав як власника земельної ділянки від порушень, вчинених державним реєстратором, господарський суд доходить висновку про приватноправовий характер спірних правовідносин.

Ухвалюючи рішення у даній справі судом враховано позицію Великої Палати Верховного Суду про те, що рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію, а тому після внесення такого запису скасування зазначеного рішення не може бути належним способом захисту права та інтересу позивача. За певних умов таким належним способом може бути скасування запису про проведену державну реєстрацію права (постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі №367/2022/15-ц, від 04.09.2018 у справі №915/127/18, від 22.08.2018 у справі №925/1265/16). Під час вирішення тотожних спорів суди мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №755/10947/17).

Відповідно до ч. 1 ст. 346 ЦК України право власності припиняється у разі: 1) відчуження власником свого майна; 2) відмови власника від права власності; 3) припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі; 4) знищення майна; 5) викупу пам`яток культурної спадщини; 6) примусового відчуження земельних ділянок приватної власності, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону; 8) звернення стягнення на майно за зобов`язаннями власника; 9) реквізиції; 10) конфіскації; 11) припинення юридичної особи чи смерті власника; 12) визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.

Право власності може бути припинене в інших випадках, встановлених законом (ч.2 ст. 346 ЦК України).

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

У разі ухвалення судом рішення про закриття розділу Державного реєстру прав у випадках, передбачених цією статтею, закриття відповідного розділу допускається виключно в разі, якщо таким судовим рішенням вирішується питання щодо набуття та/або припинення речових прав, обтяжень речових прав на об`єкт нерухомого майна, щодо якого закривається розділ у Державному реєстрі прав (ч.7 ст. 14 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень").

Державний реєстратор за результатом прийнятого рішення щодо державної реєстрації прав відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження (п. 19 Порядку).

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до змісту п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 13, ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Принципи змагальності сторін та диспозитивності відображені і в ст. 14, ч. 4 ст. 74 цього Кодексу, за змістом яких суд не може самостійно збирати докази, крім окремих визначених випадків.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76 ГПК України).

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

З урахуванням вищевикладених обставин, суд доходить висновку про задоволення позову Тернопільської міської ради, як обґрунтованого та не спростованого відповідачами.

В порядку ст. ст. 123, 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідачів порівну.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 3, 4, 12-13, 20, 73-80, 86, 91, 123,129, 233, 236-240 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

1. Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про державну реєстрацію права власності №32280182 від 06.07.2019, внесений державним реєстратором Різдвянівської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області Подвірним Ярославом Остаповичем про державну реєстрацію права власності на торгово-побутове приміщення, площею 44,3 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за Фізичною особою - підприємцем Козяр Ольгою Дмитрівною (с. Біла, Тернопільський район, Тернопільська область, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

2. Припинити за Фізичною особою - підприємцем Козяр Ольгою Дмитрівною (с. Біла, Тернопільський район, Тернопільська область, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) право власності на торгово-побутове приміщення площею 44,3 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

3. Закрити розділ Державного реєстру речових прав за №1866333161101 відносно торгово-побутового приміщення площею 44,3 кв. м за адресою: вул. Микулинецька, 29Б, м. Тернопіль.

4. Стягнути з Різдвянівської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області, в особі державного реєстратора Подвірного Ярослава Остаповича (с. Різдвяни, Теребовлянський район, Тернопільська область, ідентифікаційний код 04394740) на користь Тернопільської міської ради (вул. Листопадова, 5, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 34334305) 2102 (дві тисячі сто дві) грн - судового збору в повернення сплачених судових витрат.

Видати наказ.

5. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Козяр Ольги Дмитрівни (с. Біла, Тернопільський район, Тернопільська область, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Тернопільської міської ради (вул. Листопадова, 5, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 34334305) 2102 (дві тисячі сто дві) грн - судового збору в повернення сплачених судових витрат.

Видати наказ.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку та строки встановлені ст. ст. 256-257 ГПК України.

Повне рішення складено 23 жовтня 2020 року.

Суддя І.П. Шумський