Рішення
від 12.10.2020 по справі 922/1428/20
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41


РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/1428/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.

при секретарі судового засідання Цвірі Д.М.

розглянувши справу

за позовом Селянського (фермерського) господарства Черкасової Тетяни Цезарівної, 62734, Харківська область, Дворічанський район, с. Першотравневе, вул. Миру, буд. 2, код ЄДРПОУ 22686417;

до Головного управління Держгеокадастру У Харківській області, 61145, м. Харків, вул. Космічна, буд. 21, 8-9 поверх, код ЄДРПОУ 39792822;

за участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

- Вільшанської сільської ради Дворічанського району Харківської області (62732, Харківська область, Дворічанський район, село Вільшана, вул. Миру, 89, код ЄДРПОУ 04398726);

про визнання права постійного користування земельної ділянки

за участі представників учасників справи

позивача - Данило С.М. (ордер серія ВІ №1012049 від 08.05.2020), ОСОБА_1 , (паспорт серія НОМЕР_1 );

відповідача - не з`явився;

третьої особи - не з`явився;

Суть спору:

Селянське (фермерське) господарство Черкасової Тетяни Цезарівної звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру У Харківській області, в якому просить визнати за позивачем право постійного користування земельною ділянкою площею 50,00га в селі Першотравневе 4 поле І полезахисної сівозміни, яка була надана ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право постійного користування землею (серія ХР-09) на підставі рішення виконавчого комітету Вільшанської сільської Ради народних депутатів від 10.11.1993 за №168.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням виконавчого комітету Вільшанської сільської Ради народних депутатів від 10 листопада 1993 року за №168 для організації фермерського господарства виділено ОСОБА_1 земельну ділянку розміром 50,00 га в АДРЕСА_1 полезахисної сівозміни. В жовтні 2019 року ОСОБА_1 як керівник Селянського (фермерського) господарства Черкасової Тетяни Цезарівни звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області із заявою про надання згоди на відновлення меж земельної ділянки для ведення фермерського господарства площею 50,00 га, розташовану за межами населених пунктів на території Вільшанської сільської ради Дворічанського району Харківської області. Наказом в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 22 листопада 2019 року за №12541-СГ відмовлено ОСОБА_1 у наданні згоди на відновлення меж земельної ділянки площею 50,00 га. Підставою для відмови у наданні згоди на відновлення меж земельної ділянки є відсутність інформації щодо серії, реєстраційного номеру та дати реєстрації державного акту на право постійного користування землею. Таким чином, позивач вважає, що вказаними діями відповідача щодо відмови у відновленні меж земельної ділянки порушуються право користування позивача виділеними останній земельними ділянками.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №922/1428/20 за правилами загального позовного провадження та призначити підготовче засідання на "15" червня 2020 р. о(об) 11:00.

26.05.2020 від третьої особи по справі надійшли пояснення, в яких останній зазначив, що спірна земельна ділянка знаходиться поза межами населеного пункту, при цьому відомості про реєстрацію державного акту у Книзі записів державних актів на право постійного користування у державному акті не зазначені, однак спірна земельна ділянка з дня реєстрації позивача використовується позивачем за цільовим призначенням.

04.06.2020 від відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній проти задоволення позову заперечував та вказував на те, що позивачем не обґрунтовано наявність між позивачем та відповідачем спору, а також наявності порушеного, оспорюваного або невизнаного права саме позивача - Селянського (фермерського) господарства Черкасової Т.Ц., оскільки наказ, який на думку позивача свідчить про порушення відповідачем його прав стосується саме фізичної особи - ОСОБА_1 , а не фермерського господарства Черкасової С.Ц.. Окрім цього, відповідач вважає, що позивачем не доведено використання спірної земельної ділянки протягом зазначеного періоду часу саме позивачем. Також відповідач зазначив, що позивачем не надано правовстановлюючого документа який підтверджував би право постійного користування, оскільки наданий позивачем Державний акт на право постійного користування не зареєстровано у Книзі реєстрації державних актів на право постійного користування, а сам акт не містить дати документа.

11.06.2020 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній щодо відсутності порушеного права зазначив, що відмова у наданні згоди на відновлення меж земельної ділянки обумовлена тим, що Головне управління Держгеокадастру у Харківській області вбачає неналежне документальне оформлення права користування земельною ділянкою . Таким чином відмовляючи у встановленні меж земельної ділянки на підставі недоведеності права постійного користування відповідач фактично не визнав наявність такого права у позивача, а отже на думку позивача, останній не має можливості здійснити відновлення меж земельної ділянки саме через те, що відповідачем не визнається право постійного користування земельною ділянкою. Щодо посилань відповідача стосовно не доведення факту, що користувачем є саме позивач, останній зазначає, що після реєстрації ОСОБА_1 власного фермерського господарства, відбулась фактична заміна землекористувача. Щодо неналежного оформлення права постійного користування, останній вказує на те, що вказаний акт видавався на виконання рішення виконавчого комітету Вільшанської сільської Ради народних депутатів від 10 листопада 1993 року за №168, а також містить підпис представника Президента України Дворічанського району, а також голови Вільшанської сільської ради, а отже є належним доказом підтвердження права користування.

Протокольною ухвалою від 15.06.2020 відкладено підготовче засідання на 01.07.2020 о 12:45.

26.06.2020 від позивача надійшли додаткові пояснення до позову, в яких останній зазначив, з 1993 року, а саме з моменту реєстрації фермерського господарства, позивач здійснює використання спірної земельної ділянки, що підтверджується квитанціями про сплату сільськогосподраського податку, актом камеральної перевірки податкової звітності, довідками платника податку ДФС за 2011-2016 роки, платіжними дорученнями про сплату земельного податку на землю за 1994-2020 роки, податковими деклараціями з фіксованого сільськогосподарського податку; податковими розрахунками сум доходу, нарахованого на користь фізичних осіб і сум утриманого з СФГ Черкасова Т.Ц. податку; статистичним звітом про площу та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду за 2012,2016. 2017р., 2018р., 2019р., 2020 р., статистичним звітом підсумків збору врожаю сільськогосподарських культур . плодів, ягід та винограду за 2002 р.,20І4р., 2012р., 2010 р.; статистичними показниками господарської діяльності СФГ Черкасової Т.Ц. за 2010р., 2011р.. 2012р., 2013р.. 2014р.. 2015р.. 2016р., 2017р.. У зв`язку з чим, позивач стверджує, що останній користується даною земельною ділянкою протягом 25 років, а тому відмовляючи у встановлені меж земельної ділянки на підставі недоведеності наявності права постійного користування, відповідач фактично не визнав прав позивача .

У судовому засіданні 01.07.2020 здійснювався огляд оригіналу Державного акту на право постійного користування землею (серія ХР-09) на підставі рішення виконавчого комітету Вільшанської сільської Ради народних депутатів від 10.11.1993 за №168, та встановлено, що копія, яка міститься в матеріалах справи є ідентичною оригіналу. При цьому, сам оригінал не містить серії, реєстраційного номеру та дати реєстрації державного акту на право постійного користування землею.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.07.2020 зупинено провадження у справі № 922/1428/19 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у подібних правовідносинах у справі №922/989/18.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.08.2020 поновлено підготовче провадження по справі та призначено підготовче засідання по справі на 10.08.2020 о 11:15.

Протокольною ухвалою від 10.08.2020 закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду справи по суті на 26.08.2020 о 11:00.

У судовому засіданні 26.08.2020 відкрито розгляд справи по суті та заслухано вступне слово позивача, який позовні вимоги підтримав повністю з підстав наведених у позові, при цьому зазначив, що відмовою відповідача у відновленні меж земельної ділянки з підстав недоведеності позивачем наявності права постійного користування, відповідачем не визнано фактично права постійного користування земельною ділянкою площею 50,00га, яке виникло в останньої на підставі Державного акту на право постійного користування землею (серія ХР-09) на підставі рішення виконавчого комітету Вільшанської сільської Ради народних депутатів від 10.11.1993 за №168 .

Протокольною ухвалою від 26.08.2020 оголошено перерву у судовому засіданні по суті до 09.09.2020 о 11:45 та визнано явку представника відповідача у судове засідання обов`язковою.

Водночас, у зв`язку з лікарняним судді Новікової Н.А., судове засідання призначене на 09.09.2020 не відбулось.

Ухвалою суду від 21.09.2020 призначено судове засідання по справі на 30.09.2020 о 14.00.

29.09.2020 від відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання по справі на іншу дату, оскільки значна кількість представників відповідача знаходились на лікарняному, у зв`язку з поширенням гострої распіраторної інфекції COVID-19.

Протокольною ухвалою від 30.09.2020 відкладено судове засідання по справі на 12.10.2020 о 12:00.

У судовому засіданні 12.10.2020 позивач та його представник позовні вимоги підтримали повністю з підстав наведених у позові, крім цього зазначили, що діями про відмову позивачу у відновленні меж земельної ділянки з підстав недоведеності правоустановлючих документів на право постійного користування земельною ділянкою відповідачем фактично не визнано право позивача щодо користування даною земельною ділянкою, що стало підставою для звернення позивача до суду за захистом свої прав.

Відповідач у судове засідання не з`явився водночас, 12.10.2020 останнім подано клопотання про відкладення судового засідання по справі на іншу дату, оскільки значна кількість представників відповідача знаходились на лікарняному, у зв`язку з поширенням гострої распіраторної інфекції COVID-19.

Протокольною ухвалою від 12.10.2020 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про відкладення судового засідання, оскільки останній не надано належних доказів відсутності представників відповідача, а акти санітарного-епідомологічного обстеження на які посилається відповідач не є належними доказами неявки, оскільки такі складені, ще 26.08.2020, а саме більше календарного місяця тому. У зв`язку з чим, суд дійшов висновку про те, що неявка відповідачу судове засідання по справ не перешкоджає розгляду справи по суті.

Третя особа у судове засідання не з`явилася клопотань, щодо розгляду справи без її участі суду не надавала, про поважність причин неявки суд не повідомляла, водночас, як вбачається з телефонограми від 09.10.2020 належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Рішенням виконавчого комітету Вільшанської сільської Ради народних депутатів від 10 листопада 1993 року за №168 для організації фермерського господарства виділено ОСОБА_1 земельну ділянку розміром 50,00 га в селі Першотравневе 4 поле 1 полезахисної сівозміни.

Суд зазначає, що чинним на момент створення СФГ Черкасової Т.М., було передбачено одержання земельної ділянки як обов`язкової умови для набуття правосуб`єктності СФГ як юридичної особи. Водночас одержання громадянином державного акта, яким посвідчувалося право на земельну ділянку для ведення СФГ, зобов`язувало таку фізичну особу в подальшому подати необхідні документи до відповідної місцевої ради для державної реєстрації СФГ. Тобто закон не передбачав права громадянина використовувати земельну ділянку, надану йому в користування для ведення СФГ, без створення такого СФГ.

10 листопада 1993 року Вільшанською селищною Радою народних депутатів на підставі Рішення від 10 листопада 1993 року за №168 ОСОБА_1 видано державний акт на право постійного користування землею Серії ХР-09 на земельну ділянку площею 50,00 га для ведення селянського господарства.

Акт підписано Головою Вільшанської сільської Ради народних депутатів Козиревим А.М. та Представником Президента України у Дворічанському районі М. Губським.

Відомості щодо реєстрації державного акту в Книзі записів державних актів на право постійного користування у державному акті не зазначено.

Державний акт складено у двох примірниках. Один примірних видано ОСОБА_1 , інший передано на зберігання до Дворічанської районної Ради народних депутатів.

З наведеного вбачається, що на момент надання земельної ділянки ОСОБА_1 , земельна ділянка на праві постійного землекористування для ведення СФГ надавалась не як громадянину України, а як спеціальному суб`єктові - голові створюваного селянського (фермерського) господарства.

Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2009-XII Про селянське (фермерське) господарство (у редакції Закону від 23 липня 1993 року № 3312-XII, на момент створення СФГ Черкасової Т.Ц.; втратив чинність 29 липня 2003 року - з моменту набрання чинності Законом України від 19 червня 2003 року № 973-IV Про фермерське господарство ) після одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування землею або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, селянське (фермерське) господарство підлягає у 30-денний термін державній реєстрації у Раді народних депутатів, що передала у власність чи надала у користування земельну ділянку, тобто за місцем розташування земельної ділянки. Після відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, та державної реєстрації селянське (фермерське) господарство набуває статусу юридичної особи

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та інших громадських формувань, 03 грудня 1993 року ОСОБА_1 зареєстровано Селянське (Фермерське) господарство Черкасової Тетяни Цезарівни.

Таким чином, суд констатує, що з моменту державної реєстрації селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) та набуття ним прав юридичної особи таке господарство на основі норм права набуває як правомочності володіння і користування, так і юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки, оскільки у відносинах, а також спорах з іншими суб`єктами, голова фермерського господарства, якому була передана у власність, постійне користування чи оренду земельна ділянка, виступає не як самостійна фізична особа, власник, користувач чи орендар земельної ділянки, а як представник (голова, керівник) фермерського господарства. У таких правовідносинах їх суб`єктом є не фізична особа - голова чи керівник фермерського господарства, а фермерське господарство як юридична особа

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 615/2197/15-ц (провадження № 14-533цс18) та поставної Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі №922/989/20 (провадження 12-205гс19).

Водночас, як вбачається з Довідки з державної статистичної звітності про наявність земель від 03.02.2015 №03-27/8, квитанцій про сплату фіксованого сільськогосподарського податку за різні періоди; Акта камеральної перевірки податкової звітності ДФС України ГУ ДФС у Харківській області від 30.01.2019р.; Довідок про підтвердження статусу платника ФСП (фіксованого сільськогосподарського податку) за 2011 -2014. Платіжних доручень про сплату податку на землю за період 1994 р.- 2020р. Податкових декларацій з фіксованого сільськогосподарського податку; Податкових розрахункових сум доходу, нарахованого на користь фізичних осіб і сум утриманого з СФГ Черкасова Т.Ц. податку; Статистичного звіту про площу та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду за 2012, 2016, 2017р., 2018р., 2019р., 2020 р., Статистичним звітом підсумків збору врожаю сільськогосподарських культур . плодів, ягід та винограду за 2002 р.,2014р., 2012р., 2010 р.; Статистичним показником господарської діяльності ФСГ ОСОБА_1 за 2010р., 2011р., 2012р., 2013р.. 2014р.. 2015р.. 2016р., 2017р., Довідки Відділу Держземагенства у Дворічанському районі Харківської області № 03-27 8 від 03.02.2015р.; Довідки Відділу Держгеокадастру у Дворічанському районі Харківської області №97-20.17-0.3-71 //14-16 від 03.02.2016р.; Довідки Відділу Держгеокадастру у Дворічанському районі Харківської області № 27-20-0.23.17-226/108-18 від 08.02.2018р.; Довідки Відділу Держгеокадастру у Дворічанському районі Харківської області № 27-20-0.23,17-368/108-18 від 28.02.2018р.; Довідки Відділу Держгеокадастру у Дворічанському районі Харківської області № 27-20-0.23,17-138108-19 від 01.02.2019р.; Довідки Відділу Держгеокадастру у Дворічанському районі Харківської області №27-20-0.23,17-28 108-20 від 13.01.2020р., позивачем протягом 1994-2020 років використовується земельна ділянка площею 50,00га в селі Першотравневе 4 поле І полезахисної сівозміни за цільовим призначенням, а позивачем сплачується земельний податок у встановленому розмірі, а також подаються відповідні фінансово-статистичні відомості до відповідних органів влади, у зв`язку з чим доводи відповідача, що позивачем не доведено факт використання даної земельної ділянки спростовуються матеріалами справи та не приймаються судом до уваги.

Водночас, 25.10.2001 року набув чинності Земельний кодекс України (№ 2768-ІІІ), яким, зокрема, було змінено коло суб`єктів, що мають право на оформлення права постійного користування щодо земель державної власності.

Відповідно до п. 6 Перехідних Положень Земельного Кодексу України, (в редакції від 25.01.2001 року) громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них. При переоформленні права постійного користування земельними ділянками, наданими для ведення селянських (фермерських) господарств, у довгострокову оренду строк оренди визначається селянським (фермерським) господарством відповідно до закону. При цьому розмір орендної плати за земельні ділянки не повинен перевищувати розміру земельного податку.

Проте Конституційний Суд України Рішенням N 5-рп/2005 від 22 вересня 2005 року визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 6 розділу X Перехідні положення Земельного кодексу України щодо зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення.

Звідси громадяни та юридичні особи, які до 01 січня 2002 року отримали у постійне користування земельні ділянки, правомочні використовувати отримані раніше земельні ділянки на підставі цього правового титулу без обов`язкового переоформлення права постійного користування на право власності на землю чи на право оренди землі.

Згідно із частиною першою статті 51 Земельного кодексу України (у редакції Закону від 13 березня 1992 року, на момент створення СФГ Черкасової Т.Ц.) громадяни, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство (включаючи й тих, хто переїздить з іншої місцевості), для одержання земельної ділянки у власність або користування подають до сільської, селищної, міської, районної Ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки заяву, яку підписує голова створюваного селянського (фермерського) господарства.

Відповідно до положень статті 7 Земельного кодексу України (у редакції Закону від 22 червня 1993 року, на момент створення СФГ Черкасової Т.Ц.) користування землею може бути постійним або тимчасовим. У постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства.

Відповідно до ст. 92 ЗК України, право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Згідно ч. 1-2 ст. 79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

Відповідно до ст. 55 ЗУ Про землеустрій встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів. Встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Виходячи з аналізу вказаних норм, суд зазначає, за для реалізації правомочностей права користування, передбачених ст. 92 ЗК України, користувачу необхідно здійснити формування земельної ділянки як об`єкту цивільних прав, яке і полягає у відновленні (встановленні) меж земельної ділянки.

Водночас, 24.10.2019 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області із заявою від 21.10.2019 про надання згоди на відновлення меж земельної ділянки для ведення фермерського господарства площею 50,00 га, яка перебуває у її користуванні згідно державного акту на право постійного користування землею серія ХР-09-, розташовану за межами населених пунктів на території Вільшанської сільської ради Дворічанського району Харківської області. До заяви додане викопіювання на якому зазначене бажане місце розташування земельної ділянки, копія паспорту, ідентифікаційного коду та копія Державного акту на право постійного користування.

Наказом в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 22 листопада 2019 року за №12541-СГ відмовлено ОСОБА_1 у наданні згоди на відновлення меж земельної ділянки площею 50,00 га.. Підставою для відмови у наданні згоди на відновлення меж земельної ділянки є відсутність інформації щодо серії, реєстраційного номеру та дати реєстрації державного акту на право постійного користування землею.

Позивач вказує, що діями про відмову у наданні згоди на відновлення меж земельної ділянки відповідач фактично не визнав права постійного користування позивача, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом. як вказує позивач, відсутність відомостей щодо реєстрації державного акту призводить до неможливості розроблення документації із землеустрою на земельну ділянку надану позивачу і відповідно призводить до неможливості реалізації права користування цією земельною ділянкою не зважаючи на виникнення такого права згідно рішення виконавчого комітету Вільшанської сільської Ради народних депутатів від 10 листопада 1993 року за №168.

Водночас, заперечення відповідача зводяться до того, що позивачем не підтверджено наявності юридичного спору між сторонами та доведено порушеного або невизнаного права, оскільки відмовляючи позивачу у відновленні меж земельної ділянки відповідачем вказано, що фермерським господарством не дотримано процедури реєстрації державного акту на право постійного користування у Книзі реєстрації державних актів на право постійного користування. Як стверджує відповідач, саме відсутність у державному акті на права постійного користування вказаної інформації є підставою для відмови позивачу у відновленні меж земельної ділянки. Крім цього, як вказує відповідач, позивачем не доведено обставин, що користувачем даної земельної ділянки є саме С(Ф)Г ОСОБА_1 , а також не надано правовстановлюючого документу, який би підтверджував наявність у позивача відповідного рішення.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Згідно статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свої власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Концепція майна в розумінні ст. 1 Першого протоколу до конвенції має автономне тлумачення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві. Певні права та інтереси, що становлять активи, також можуть уважатися правом власності, а отже, і майном .

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права.

При цьому, право землекористувача використовувати землі для ведення фермерського господарства, яке грунтується на підставі акту на постійне користування землею, становить "майно", яке підпадає під захист статті 1 Першого протоколу (рішення від 24 червня 2003 року у справі Стретч проти Сполученого Королівства (Stretch v. the United Kingdom), заява №44277/98, пункти 32*35).

Основною метою статті 1 Першого протоколу є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення у справі Спорронг і Льоннрот проти Швеції від 23 вересня 1982 року, Новоселецький проти України від 11 березня 2003 року, Федоренко проти України від 1 червня 2006 року). Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі статті 1. Зокрема, необхідно щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Таким чином, особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності мусить бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

В рішенні Європейського суду з прав людини Проніна проти України в пп.25,26 Європейський суд, визнаючи порушення вимог ч.1 ст.6 Конвенції зазначив, що національні суди не вчинили жодної спроби проаналізувати позов заявниці з точки зору доводів заявниці щодо порушення вимог Конституції України попри пряме посилання у кожній судовій інстанції, хоча ці доводи були специфічними, доречними та важливими.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу та пріоритет над іншими нормативно-правовими актами. Закони та підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції і повинні відповідати їй. Норми Конституції є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

У відповідності з вимогами п.1 ст.6, Протоколу №1 ст.14 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, гірактики Європейського суду, висловленої у справах Рисовський проти України та Кривенький проти України дано аналіз питанню власності в контексті ст.1 протоколу №1 Конвенції. З цих справ можна зробити висновок, що право користування землею розглядається з позиції поняття власності особи.

У пункті 71 рішення у справі Рисовський проти України ЄСПЛ зазначив, що принцип належного врядування, як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. Разом з тим, потреба виправити допущену в минулому помилку не повинна непропорційним чином утручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Ризик будь-якої помилки держоргану має покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Водночас, суд констатує, що спір у справі виник у зв`язку з відмовою СФГ у реалізації права на відновлення меж земельної ділянки та розробки відповідної технічної землевпорядної документації з підстав відсутності на Державному акті на право постійного користування відомостей щодо реєстрації такого акту в Книзі реєстрації актів на право постійного користування, що на обґрунтоване переконання суду, є невизнанням відповідачем права постійного користування С(Ф)Г Черкасової Т.Ц. земельної ділянкою згідно Державного акту на право постійного користування, що полягає в перешкоджанні позивачу здійснювати правомочності користувача земельної ділянки.

Згідно із частиною першою статті 23 Земельного кодексу України (у редакції Закону від 22 червня 1993 року, на момент створення СФГ Черкасової Т.Ц.) право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Виходячи з аналізу вказаної норми, на переконання суду, не визнання відповідачем права постійного користування земельною ділянкою відповідачем пов`язується виключно з помилкою посадової особи Вільшанскої сільської Ради народних депутатів Харківської області, якою видався державний акт на право постійного користування землею Серії ХР-09 на земельну ділянку площею 50,00 га для ведення селянського господарства, яка не здійснила реєстрацію вказаного акту та не внесла запис до Книги реєстрації актів, як то передбачено ст. 23 ЗК України (у редакції Закону від 22 червня 1993 року, на момент створення СФГ Черкасової Т.Ц.).

Виходячи з національної системи регулювання підстав та порядку набуття права постійного користування у позивача, передувала активна поведінка органів місцевого самоврядування, а саме Вільшанської сільської ради щодо видачі та реєстрації Державного акта на право постійного користування, суд дійшов висновку про те, що відсутність на відповідному акті інформації щодо серії, реєстраційного номеру та дати реєстрації державного акту на право постійного користування землею не є наслідком не набуття фермерським господарством права постійного користування земельною ділянкою у визначений законом спосіб на підставі Державного акту на право постійного користування, а тому доводи відповідача про те, що вказаний акт не є правовстановлюючим документом, який підтверджує право на користування землею судом відхиляються як безпідставні.

Приймаючи до уваги вищенаведене, враховуючи наявність спору щодо належності права постійного користування землею та відсутності правових підстав для невизнання такого права за позивачем, суд приходить до висновку про задоволення позову та визнання Селянським (фермерським) господарством Черкасової Тетяни Цезарівни право постійного користування земельною ділянкою площею 50,00 га в селі Першотравневе 4 поле І полезахисної сівозміни, яка була надана ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право постійного користування землею (Серії ХР-09) на підставі рішення виконавчого комітету Вільшанської сільської Ради народних депутатів від 10 листопада 1993 року за №168

Пунктом 5 частини 1 статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з квитанції №0.0.1696201748.1 від 05.05.2020 на суму 2102,00грн., позивачем сплачено судовий збір у сумі 2102,00 грн., враховуючи те, що суд задовольнив позов повністю, у відповідності ст. 129 ГПК України, витрати щодо сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 73-74, 76-79, 86, 126, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за Селянським (фермерським) господарством Черкасової Тетяни Цезарівни право постійного користування земельною ділянкою площею 50,00 га в селі Першотравневе 4 поле І полезахисної сівозміни, яка була надана ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право постійного користування землею (Серії ХР-09) на підставі рішення виконавчого комітету Вільшанської сільської Ради народних депутатів від 10 листопада 1993 року за №168.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру У Харківській області (62734, Харківська область, Дворічанський район, с. Першотравневе, вул. Миру, буд. 2, код ЄДРПОУ 22686417) на користь Селянського (фермерського) господарства Черкасової Тетяни Цезарівної (62734, Харківська область, Дворічанський район, с. Першотравневе, вул. Миру, буд. 2, код ЄДРПОУ 22686417) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102,00грн..

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Позивач: Селянське (фермерське) господарство Черкасової Тетяни Цезарівної, 62734, Харківська область, Дворічанський район, с. Першотравневе, вул. Миру, буд. 2, код ЄДРПОУ 22686417;

Відповідач Головне управління Держгеокадастру У Харківській області, 61145, м. Харків, вул. Космічна, буд. 21, 8-9 поверх, код ЄДРПОУ 39792822;

Третя особа: Вільшанська сільська ради Дворічанського району Харківської області (62732, Харківська область, Дворічанський район, село Вільшана, вул. Миру, 89, код ЄДРПОУ 04398726);

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з врахуванням п. 4 Прикінцевих Положень ГПК України та п. 17.5 Перехідних Положень ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 22.10.2020.

Суддя Н.А. Новікова

СудГосподарський суд Харківської області
Дата ухвалення рішення12.10.2020
Оприлюднено26.10.2020
Номер документу92384602
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —922/1428/20

Ухвала від 24.05.2021

Господарське

Господарський суд Харківської області

Новікова Н.А.

Ухвала від 17.05.2021

Господарське

Господарський суд Харківської області

Новікова Н.А.

Ухвала від 19.04.2021

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Дроботова Т.Б.

Ухвала від 23.03.2021

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Дроботова Т.Б.

Постанова від 02.02.2021

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Шевель Ольга Вікторівна

Ухвала від 07.12.2020

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Шевель Ольга Вікторівна

Ухвала від 23.11.2020

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Шевель Ольга Вікторівна

Рішення від 12.10.2020

Господарське

Господарський суд Харківської області

Новікова Н.А.

Ухвала від 30.09.2020

Господарське

Господарський суд Харківської області

Новікова Н.А.

Ухвала від 30.09.2020

Господарське

Господарський суд Харківської області

Новікова Н.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні