Рішення

від 19.10.2020 по справі 927/629/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

19 жовтня 2020 року м. Чернігівсправа № 927/629/20 Господарський суд Чернігівської області у складі:

судді Ноувен М.П.,

за участю секретаря судового засідання Одинець І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №927/629/20, розгляд якої здійснено у порядку загального позовного провадження

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю Чернігівська індустріальна

молочна компанія ,

вул. Садова, 6, с. Шебиринівка, Чернігівський р-н, Чернігівська обл., 15515;

поштова адреса: вул. Елеваторна, 1, м. Чернігів, 14026;

до відповідача: Великозліївської сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області,

вул. Центральна, 91, с. Вробїв, Ріпкинський район, Чернігівська обл., 15051;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю імені Шевченка,

вул. Тарасевича, 1Б, с. Тараса Шевченка, Рікинський р-н, Чернігівська обл., 15054;

за участю:

представника позивача: Столяренко О.В. довіреність № б/н від 25.05.2020,

представника відповідача: Кириченко Ю.Ю. посвідчення № 000318 від 16.03.2018 адвокат,

представника третьої особи: Агапової І.А. довіреність № б/н, юрист;

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Чернігівська індустріальна компанія звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Великозліївської сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області про визнання протиправним та скасування рішення Великозліївської сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області двадцять дев`ятої сесії сьомого скликання від 05 червня 2020 року про надання в оренду сформованих земельних ділянок (не витребувані паї) ТОВ ім. Шевченка загальною площею 101,0282 га за рахунок не витребуваних земельних часток (паїв), колишнього КСП Славутич для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані за межами населених пунктів на території Великозліївської сільської ради, Ріпкинського району, Чернігівської області, строком на 7 років, з розміром орендної плати 12% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок за один рік оренди.

Дії суду щодо розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 15.07.2020 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 13.08.2020, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю імені Шевченка, встановлено сторонам строк для подання відзиву на позов, відповіді на відзив, письмових пояснень щодо предмету позову, письмових пояснень щодо відзиву на позов.

У підготовчому засіданні 13.08.2020 суд протокольно постановив ухвалу про продовження підготовчого провадження на 30 днів до 14.10.2020 та про відкладення підготовчого засідання до 29.09.2020.

У підготовчому засіданні 29.09.2020 відповідно до ч.6 ст. 183 ГПК України за письмовою згодою учасників справи суд розпочав розгляд справи по суті.

У судовому засіданні 29.09.2020 суд оголосив перерву у розгляді справи по суті до 19.10.2020.

Сторони належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи в суді.

У зв`язку з відсутністю представників сторін після виходу суду з нарадчої кімнати, 19.10.2020 підписана вступна та резолютивна частини рішення відповідно до ст.240 ГПК України.

Позиції учасників справи.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що рішенням Великозліївської сільської ради двадцять дев`ятої сесії сьомого скликання від 05.06.2020 про надання в оренду сформованих земельних ділянок (не витребувані паї) ТОВ ім Шевченка, надано в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка земельні ділянки загальною площею 101,0282 га за рахунок невитребуваних земельних часток (паїв) колишнього КСП Славутич для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані за межами населених пунктів на території Великозліївської сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області строком на 7 років з розміром орендної плати 12% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок за один рік оренди.

При винесенні вищезазначеного рішення було не враховано переважне право Позивача (як особи, якій належить право користування істотною частиною масиву сільськогосподарських земель) на укладення договорів оренди земельних ділянок, які подавались ТОВ Чернігівська індустріальна компанія з клопотанням на дозвіл на розробку технічної документації землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж невитребуваних та нерозподілених земельних ділянок (паїв) в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

05.08.2020 на адресу Господарського суду Чернігівської області від відповідача надійшов відзив на позов № 03-05/365 від 03.08.2020, відповідно до якого відповідач зазначає, що оскаржуване рішення є законним та обґрунтованим, підстав для визнання його протиправним та скасування немає.

Крім того, відповідач зазначає, що твердження позивача щодо наявності у нього переважного права оренди або відсутність такого переважного права може підтверджуватись лише після формування масиву земель сільськогосподарського призначення за результатами проведення інвентаризації масиву та внесення відомостей до Державного земельного кадастру, а відтак належним та допустимим доказом, який може підтвердити право користування істотною частиною масиву земель сільськогосподарського призначення, що розташований на території Великозліївської сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області є Витяг з Державного земельного кадастру про землі в межах території адміністративно-територіальних одиниць.

Відповідно до наявної інформації з Державного земельного кадастру будь-який масив земель сільськогосподарського призначення не формувався та відповідно відомості до Державного земельного кадастру не вносились.

Стосовно тверджень позивача, що спірне рішення прийнято з порушенням строків, визначених рішенням сільської ради від 17.03.2020 Про надання ТОВ імені Шевченка дозволу на розробку технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) , зокрема п. 3 даного рішення встановлював термін дії дозволу на розроблення технічної документації, який становить 60 діб з моменту отримання копії цього рішення представником ТОВ імені Шевченка, відповідач зазначає, що представниками ТОВ імені Шевченка зазначене рішення було отримано 10.04.2020, а отже строки затвердження документації із землеустрою та надання земельних ділянок в оренду не порушені, а відтак доводи позивача в цій частині спростовуються.

Відповідач також посилається на те, що до спірних правовідносин вимоги Земельного кодексу України не застосовуються, оскільки Земельний кодекс України, а саме ст. 12,122,123,124 передбачають порядок надання земельних ділянок із земель державної та комунальної власності, тощо. При цьому, земельні ділянки, які надані в оренду згідно з оскаржуваним рішенням відносяться до земель колективної власності колишнього КСП Славутич .

Відзив прийнято судом до розгляду, оскільки останній подано у строки та у порядку, визначені процесуальним законодавством.

04.08.2020 третьою особою подано пояснення від 31.07.2020, відповідно до яких третя особа проти позовних вимог заперечує з підстав, аналогічних запереченням відповідача.

Пояснення третьої особи прийнято судом до розгляду, оскільки останні подані у строки та у порядку, визначені процесуальним законодавством.

11.08.2020 до Господарського суду Чернігівської області надійшли заперечення позивача на відзив та пояснення третьої особи.

Заперечення позивача на відзив на позов розцінюється судом як відповідь на відзив.

Судом в ухвалі про відкриття провадження у справі встановлено позивачу строк у 5 днів з моменту отримання відзиву на позов для надання відповіді.

Позивач отримав відзив на позов 05.08.2020.

Відповідь на відзив подана до суду 11.08.2020.

Таким чином, позивачем пропущено строк для подання відповіді на відзив.

Клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку позивачем не заявлялось.

Таким чином, відповідь на відзив не приймається судом до розгляду.

У той же час, судом не встановлювався строк для подання заперечень на пояснення третьої особи.

Таким чином, заперечення позивача на пояснення третьої особи приймаються судом до розгляду.

У запереченнях на пояснення третьої особи позивач вкотре зазначає, що відповідачем та третьою особою було порушено 60 денний строк для подання документів на затвердження технічної документації.

Крім того, позивач зазначає про хибність твердження третьої особи про той факт, що обов`язковою умовою реалізації переважного права на укладення договорів оренди земельних ділянок, які розташовані у масиві земель сільськогосподарського призначення є формування такого масиву земель сільськогосподарського призначення та внесення відомостей про нього до Державного земельного кадастру.

В спеціальних нормах, а саме ст. 8 2 Закону України Про оренду землі , ч.4 ст. 37 1 Земельного кодексу України, не зазначено, що масив земель сільськогосподарського призначення повинно бути сформовано та внесено до Державного земельного кадастру.

Нормою статті 35 Закону України Про землеустрій зазначено порядок формування та внесення до Державного земельного кадастру земельних масивів та ділянок при проведенні інвентаризації, що не є тотожним порядку передачі в оренду, який передбачений ч.4 ст. 37 1 Земельного кодексу України та ст. 8 2 Закону України Про оренду землі .

21.08.2020 до Господарського суду Чернігівської області надійшли додаткові пояснення третьої особи, відповідно до яких останній зазначає, що під час прийняття оскаржуваного рішення Великозліївською сільською радою, в останньої не було підстав застосовувати вимоги Земельного кодексу України в частині порядку надання земельних ділянок державної або комунальної власності (ст. 123 Земельного кодексу України).

Крім того, третя особа зазначає, що приймаючи рішення на 29 сесії 7 скликання Великозліївською сільською радою Ріпкинського району Чернігівської області від 05.06.2020 сільська рада діяла в межах повноважень, визначених законодавством України та не вчиняла порушень прав та законних інтересів позивача.

Суд прийняв заперечення третьої особи до розгляду.

01.09.2020 позивачем надані заперечення на заперечення третьої особи.

Заперечення позивача ідентичні посиланням, викладених у запереченнях, поданих до суду 11.08.2020.

Суд долучив заперечення до матеріалів справи.

24.09.2020 до Господарського суду Чернігівської області надійшли пояснення відповідача від 21.09.2020.

Відповідно до поданих пояснень відповідач зазначає, що оскаржуване рішення не порушує права та законні інтереси позивача, підстав для його скасування немає.

Приймаючи оскаржуване рішення сільська рада діяла в межах повноважень, визначених законодавством України та не вчиняла порушень прав та законних інтересів позивача.

Стосовно віднесення спірних земельних ділянок до невитребуваних паїв відповідач зазначає, що віднесення спірних земельних ділянок до невитребуваних земельних ділянок (паїв) підтверджується матеріалами розпаювання земель колишнього КСП Славутич на території Великозліївської сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області, технічною документацією.

Крім того, обставини, що стосуються того факту, що спірні земельні ділянки відносяться до невитребуваних ділянок (паїв) визнаються і самим позивачем, і третьою особою.

Отже, враховуючи вимоги ст. 75 ГПК України не підлягають доказуванню обставини, які визнаються учасниками справи.

Суд приймає пояснення відповідача до розгляду.

10.08.2020 позивачем подано клопотання про витребування доказів.

У судовому засіданні 13.08.2020 суд відхилив клопотання позивача, оскільки позивачем пропущено строк для подання останнього, клопотання про поновлення пропущеного строку позивачем не заявлялось.

29.09.2020 третьою особою подано клопотання про долучення до матеріалів справи клопотання про роз`яснення ТОВ ім. Шевченка від 17.08.2020 та лист Держгеокадастру від 18.09.2020 № 28-28-0.132-9480/2-20.

Суд долучив документи до матеріалів справи.

Будь-яких інших заяв та клопотань сторонами та третьою особою не заявлено.

Обставини справи встановлені судом. Оцінка аргументів та нормативно - правове обґрунтування.

Товариство з обмеженою відповідальністю Чернігівська індустріальна молочна компанія неодноразово до 03.06.2020 зверталось до Великозліївської сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області з клопотаннями про надання дозволу на розробку технічної документації по встановленню (відновленню) меж неуспадкованих (невитребуваних) земельних ділянок, розташованих на території Великозліївської сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області з метою подальшого укладення договорів оренди на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з річною орендною платою 12%, строком на 7 років з зазначенням земельних ділянок.

Проте, рішеннями Великозліївської сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області заяви Позивача були залишені без задоволення.

В останнє, 03.06.2020 ТОВ Чернігівська індустріальна молочна компанія звернулось з клопотанням до Великозліївської сільської ради надати дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж невитребуваних та нерозподілених земельних ділянок (паїв) в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Рішенням двадцять дев`ятої сесії сьомого скликання Великозліївської сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області від 05.06.2020 Про розгляд клопотання ТОВ Чернігівська індустріальна молочна компанія щодо надання дозволу на розробку технічної документації по встановленню (відновленню) меж неуспадкованих (не витребуваних) земельних ділянок відмовлено в наданні дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж невитребуваних та нерозподілених земельних ділянок (паїв) в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Великозліївської сільської ради Товариству з обмеженою відповідальністю Чернігівська індустріальна молочна компанія .

Разом з цим, 05.06.2020 Великозліївська сільська рада Ріпкинського району Чернігівської області на двадцять дев`ятій сесії сьомого скликання прийняла наступні рішення:

- задоволено клопотання ТОВ ім. Шевченка та затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) за рахунок невитребуваних земельних часток (паїв) колишнього КСП Славутич для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Великозліївської сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області (за межами населених пунктів) загальною площею 101,0208га;

- надано в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка сформовані земельні ділянки (не витребувані паї), загальною площею 101,0282 га за рахунок не витребуваних земельних часток (паїв) колишнього КСП Славутич для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані за межами населених пунктів на території Великозліївської сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області строком на 7 років з розміром орендної плати 12% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок за один рік оренди;

Звертаючись до суду ТОВ Чернігівська індустріальна молочна компанія посилається на те, що останнє рішення винесено з порушенням ст. 8 2 ЗУ Про оренду землі , ст. ст. 12, 37 1 Земельного кодексу України, оскільки порушено переважне право Позивача як особи, якій належать право користування земельними ділянками, розташованими у масивах земель сільськогосподарського призначення, загальною площею не менш як 75 відсотків усіх земель масиву і рішенням від 05.06.2020 ТОВ ім. Шевченка надано в оренду ті самі земельні ділянки, перелік яких надавав позивач у клопотанні про надання дозволу на розробку технічної документації, та на тих самих умовах, без урахування переважного права ТОВ Чернігівська індустріальна молочна компанія на наступні земельні ділянки (назва, кадастровий номер, номер ЗД, площа ЗД на карті відповідно):

- 13/322 - 7424480800:10:001:0208 - 13/322 - 2,6227;

- мар.30 - 7424480800:10:001:0007 - мар.30 - 2,1455;

- 315 - 7424480800:10:001:0200 - 315 - 2,5797;

- 453 - 7424480800:10:001:0729 - 453 - 2,2341;

- 458 - 7424480800:10:001:0728 - 458 - 2,725;

- 217 - 7424480800:10:001:0094 - 217 - 2,9858;

- 13/299 - 7424480800:10:001:0720 - 13/299 - 2,804;

- 729 - 7424480800:10:001:0723 - 729 - 2,5993;

- 416 - 7424480800:10:004:0458 - 416 - 2,1722;

- мар.37 - 7424480800:10:001:0009 - мар.37 - 2,3385;

- 12/638 - 7424480800:10:001:0725 - 12/638 - 2,8049;

- 4/208 - 7424480800:10:001:0085 - 4/208 - 2,5889;

- 4/222 - 7424480800:10:001:0100 - 4/222 - 2,9133;

- 4/195(2) - 7424480800:10:001:0072 - 4/195(2) - 0,63;

- 20/351 - 7424480800:10:001:0734 - 20/351 - 3,151;

- 20/358 - 7424480800:10:001:0732 - 20/358 - 2,9733;

- 20/366 - 7424480800:10:001:0731 - 20/366 - 3,2695;

- 16/519 - 7424480800:10:001:0727 - 16/519 - 2,5684;

- 4/195(1) - 7424480800:10:001:0071 - 4/195(1) - 1,9782;

- 4/212 - 7424480800:10:001:0089 - 4/212 - 3,5128;

- 4/223 - 7424480800:10:001:0101 - 4/223 - 2,8529;

- 216 - 7424480800:10:001:0093 - 216 - 2,9862;

- 4/204 - 7424480800:10:001:0081 - 4/204 - 2,897;

- 6/129 - 7424480800:10:001:0721 - 6/129 - 2,6663;

- мар.34 - 7424480800:10:001:0012 - мар.34 - 0,8308;

- 12/660 - 7424480800:10:001:0724 - 12/660 - 3,0295;

- 355 - 7424480800:10:001:0733 - 355 - 3,024;

- 3/144 - 7424480800:10:001:0040 - 3/144 - 2,5992;

- 16/530 - 7424480800:10:001:0726 - 16/530 - 2,9624;

- 12/632 - 7424480800:10:001:0267 - 12/632 - 2,7243;

- 236 - 7424480800:10:001:0115 - 236 - 2,602;

- 20/381 - 7424480800:10:001:0730 - 20/381 - 3,4985;

- 9/762 - 7424480800:10:001:0722 - 9/762 - 2,9895;

- мар.23 - 7424480800:10:001:0013 - мар.23 - 2,8954;

- 4/224 - 7424480800:10:001:0102 - 4/224 - 2,8402;

- мар.38 - 7424480800:10:001:0008 - мар.38 - 2,8062;

Так, предметом спору у даній справі є вимоги про визнання недійсними рішень органу місцевого самоврядування: про надання в оренду сформованих земельних ділянок (не витребуваних паїв) ТОВ ім. Шевченка загальною площею 101,0282га за рахунок не витребуваних земельних часток (паїв) колишнього КСП Славутич .

Згідно із частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а частиною першою статті 16 цього Кодексу визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який має відповідати тим фактичним обставинам, що склалися, виходячи з тих відносин, які регулюють норми права, і такий спосіб має забезпечувати ефективний захист та відновлення порушеного права позивача.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, частини 3 статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 статті 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно із частиною третьою статті 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Недійсний правочин не створює наслідків, крім пов`язаних з його недійсністю (частина перша статті 216 ЦК України).

Правовідносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються, зокрема, приписами ЗК України, а також прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами.

Стаття 152 Земельного кодексу України встановлює, що захист прав на земельні ділянки, здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; визнання угод недійсним застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Сторонами не заперечується, що оспорюване рішення було прийнято на пленарному засіданні Великозліївської сільської ради Чернігівської області більшістю голосів (9 із 11).

Враховуючи посилання позивача на прийняття оспорюваного рішення з порушенням ст. 8 2 ЗУ Про оренду землі , ст. ст. 12, 37 1 Земельного кодексу України слід зазначити наступне.

Здійснивши аналіз положень статті 8 -2 ЗУ Про оренду землі , суд дійшов висновку, що вказана стаття регулює правовідносини між власниками та орендарями земельних ділянок.

Так, ч. 1 вказаної статті передбачає, що саме власники та орендарі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих у масиві земель сільськогосподарського призначення, на період дії договору оренди можуть обмінюватися належними їм правами користування земельними ділянками шляхом взаємного укладання між ними договорів оренди, суборенди відповідних ділянок.

Аналогічні положення закріплені і в ст. 37 -1 Земельного кодексу України.

Враховуючи, що спірне рішення Великозліївської сільської ради прийнято щодо передачі в оренду сформованих земельних ділянок (не витребуваних паїв), загальною площею 101,0282 га за рахунок не витребуваних земельних часток (паїв) колишнього КСП Славутич , тому до спірних правовідносин застосовуються положення Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) (далі - Закону України № 899-IV).

Відповідно до Закону України № 899-IV повноваження щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) надані сільським, селищним, міським радам.

Статтею 13 Закону України № 899-IV передбачено, що нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

Статтями 1 та 2 Закону України № 899-IV визначено, що право на земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом; громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай); громадяни України, евакуйовані із зони відчуження, відселені із зони безумовного (обов`язкового) або зони гарантованого добровільного відселення, а також громадяни України, що самостійно переселилися з територій, які зазнали радіоактивного забруднення, і які на момент евакуації, відселення або самостійного переселення були членами колективних або інших сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які проживають у сільській місцевості. Основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай); трудова книжка члена колективного або іншого сільськогосподарського підприємства чи нотаріально засвідчена виписка з неї .

В даному випадку право на земельну частку (пай) мають бувші члени КСП Славутич .

Отже, враховуючи положення Закону України №899-IV сільська рада наділена повноваженнями щодо передачі спірних земельних ділянок в оренду лише до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, а відтак підстави для застосування положень ст.8 2 ЗУ Про оренду землі та ст. 37 1 Земельного кодексу України у Відповідача під час прийняття оспорюваного рішення були відсутні, оскільки останній не є ні власником, ні орендарем земельних ділянок, що передані в оренду ТОВ ім. Шевченка відповідно до рішення від 05.06.2020.

Суд звертає увагу, що підставами для визнання недійсним акта (рішення) є невідповідність його вимогам законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, і порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що Позивачем не доведено порушення Великозліївською сільською радою Ріпкинського району Чернігівської області чинного законодавства під час прийняття оспорюваного рішення від 05 червня 2020 року на двадцять дев`ятій сесії сьомого скликання про надання в оренду сформованих земельних ділянок (не витребуваних паїв) ТОВ ім. Шевченка загальною площею 101,0282 га за рахунок не витребуваних земельних часток (паїв), колишнього КСП Славутич для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані за межами населених пунктів на території Великозліївської сільської ради, Ріпкинського району, Чернігівської області.

Крім того, суд критично ставиться до доводів Позивача про неправомірність прийняття Відповідачем рішення від 05.06.2020 про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) за рахунок невитребуваних земельних часток (паїв) колишнього КСП Славутич для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Великозліївської сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області (за межами населених пунктів) загальною площею 101,0208га, що подана ТОВ ім.Шевченка, у тому числі і з підстав пропущення строків подачі технічної документації на затвердження, оскільки вказане рішення не є предметом розгляду у даній справі, не є скасованим, а тому відсутні підстави вважати його не законним.

Що стосується доводів Позивача, що останній є особою, якій належать право користування земельними ділянками, розташованими у масивах земель сільськогосподарського призначення, загальною площею не менш як 75 відсотків усіх земель масиву суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ЗУ Про землеустрій , масив земель сільськогосподарського призначення - сукупність земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що складаються з сільськогосподарських та необхідних для їх обслуговування несільськогосподарських угідь (земель під польовими дорогами, меліоративними системами, господарськими шляхами, прогонами, лінійними об`єктами, об`єктами інженерної інфраструктури, а також ярами, заболоченими землями, іншими угіддями, що розташовані всередині земельного масиву), мають спільні межі та обмежені природними та/або штучними елементами рельєфу (автомобільними дорогами загального користування, полезахисними лісовими смугами та іншими захисними насадженнями, водними об`єктами тощо).

Відповідно до статті 35 ЗУ Про землеустрій , інвентаризація земель проводиться з метою встановлення місця розташування об`єктів землеустрою, їхніх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням, виявлення і консервації деградованих сільськогосподарських угідь і забруднених земель, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення державного земельного кадастру, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і прийняття на їх основі відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону України Про державний земельний кадастр передбачається, що відомості про масив земель сільськогосподарського призначення включають: назву, код (номер); опис меж та угідь, що входять до складу масиву; контури угідь; площу; інформацію про земельні ділянки, що входять до складу масиву; інформацію про документи, на підставі яких відомості про масив внесено до Державного земельного кадастру.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Позивачем не надано суду доказів, що додані до позовної заяви викопіровки з карти земельних ділянок з виділеними масивами є масиви в розумінні ЗУ Про землеустрій , а також не надано доказів реєстрації масиву земель сільськогосподарського призначення, відомості про які внесені до Державного земельного кадастру, а відтак твердження останнього щодо переважного права на укладання договорів оренди є передчасними.

Щодо інших доводів і заперечень сторін суд зазначає наступне.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі Проніна проти України , в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Розподіл судових витрат.

Статтею 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, судовий збір в сумі 2102грн покладається на позивача.

Керуючись ст. 129, 178, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Чернігівська індустріальна молочна компанія , код 34832050, до Великозліївської сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області, код 04415910, про визнання протиправним та скасування рішення Великозліївської сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області двадцять дев`ятої сесії сьомого скликання від 05.06.2020 Про надання в оренду сформованих земельних ділянок (невитребуваних паїв) Товариству з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка загальною площею 101,0282 га за рахунок невитребуваних земельних часток (паїв) колишнього КСП Славутич для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані за межами населених пунктів а території Великозліївської сільської ради, Ріпкинського району, Чернігівської області, строком на 7 років, з розміром орендної плати 12% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок за один рік оренди , відмовити.

2. Судові витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.

Рішення набирає законної сили у строки, встановлені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено 23.10.2020.

Суддя М.П. Ноувен