Рішення

від 23.10.2020 по справі 540/40/20

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/40/20

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Херсонській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Горностаївський районний суд Херсонської області про визнання бездіяльності протиправною, стягнення суддівської винагороди та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

встановив:

I. Зміст позовних вимог

08.01.2020 року ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Територіального управління державної судової адміністрації України в Херсонській області (надалі - відповідач, ТУ ДСА в Херсонській області), яким з урахуванням уточнення позовних вимог від 10.02.2020 р. просить:

- визнати бездіяльність ТУ ДСА України в Херсонській області протиправною щодо невиплати суддівської винагороди за травень 2016 року.

- стягнути з ТУ ДСА України в Херсонській області на користь позивача по виплаті суддівської винагороди (заробітної плати) у розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, суму визначено без обов`язкових платежів і зборів.

- допустити негайне виконання рішення суду в частині присудження виплати суддівської винагороди (заробітної плати) в межах суми стягнення за один місяць.

- стягнути з ТУ ДСА України в Херсонській області на користь позивача середній заробіток (заробітна плата) з червня 2016 року у сумі 662,5 мінімальних заробітних плат, суму визначено без обов`язкових платежів і зборів.

II. Позиція сторін

Вказані вимоги позивач обґрунтовує тим, що у період з січня 2014 по липень 2019 року перебував на посаді судді Горностаївського районного суду Херсонської області. При цьому, позивач вказує, що згідно форми ОК - 7 за звітний 2016 рік від 03.12.2019 р. ТУ ДСА в Херсонській області за травень 2016 року протиправно не виплатило йому суддівську винагороду, а лише здійснило обов`язкові відрахування, чим на його думку фактично привласнило "невластиві повноваження суду і виконавчої служби". Позивач стверджує, що 11 грудня 2019 року надіслав до ТУ ДСА в Херсонській області лист з вимогою про виплату йому не виплачених при звільнені сум та надання документів, однак відповідач не надав відповіді на дану вимогу. З урахуванням зазначеного, позивач вважає, що з ТУ ДСА в Херсонській області підлягає стягненню суддівська винагорода за травень 2016 року у розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (суму визначено без обов`язкових платежів і зборів), а також 662,5 мінімальних заробітних плат без обов`язкових платежів і зборів за затримку виплати суддівської винагороди на підставі ст. 117 КЗпП з 1 червня 2016 по 30 грудня 2019 р.

25.06.2020 р. позивачем надано письмові пояснення, в яких зазначає, що про існування наказу ТУ ДСА в Херсонській області від 17 травня 2016 року № 14/1 про утримання надмірно сплачених коштів йому стало відомо вперше під час даного судового процесу, про що свідчить відсутність підтвердження з його ознайомленням, що позбавило його права на оспорювання вказаного документу і розміру відрахування. При цьому, позивач вказує, що п. 1 ч. 2 ст. 127 КЗпП України встановлені обмеження відрахувань із заробітної плати лише у випадках, передбачених законодавством України, тобто лічильною помилкою, проте підставою для відрахування є інша помилка, що не підпадає під поняття лічильної (неправильності в обчисленнях). Крім цього, частиною 1 ст. 128 КЗпП України при кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань (окрім випадків, окремо передбачених законодавством) не може перевищувати 20 відсотків від заробітної плати. Також позивач вважає, що надані ТУ ДСА в Херсонській області докази містять опосередковані ознаки фальшування, оскільки у доповідній записці головного спеціаліста планово-фінансової діяльності бухгалтерського обліку та звітності ОСОБА_2 , не вказано дату виготовлення і відсутнє візування, наказ ТУ ДСА в Херсонській області № 14/1 датовано після виплат авансу іншим працівникам. У випадку використання судом у зазначеній якості цих документів оскаржую їх використання, процедуру прийняття та спосіб подання за вищезазначеними обставинами.

03.02.2020 року та 17.07.2020 р. представником відповідача надано до суду відзив на позов, яким заперечує проти позовних вимог, вважаючи їх безпідставними та необґрунтованими, оскільки всі грошові зобов`язання перед ОСОБА_1 виконано вчасно, остаточні розрахунки здійснені у січні 2018 р. Щодо твердження позивача про не отримання ним суддівської винагороди за травень 2016 року, то відповідач вказує, що у вказаному періоді була утримана сума 22 954,58 грн., як помилково зарахована на рахунок заробітної плати ОСОБА_1 внаслідок лічильної (механічної) помилки, про що свідчить наказ ТУ ДСА України в Херсонській області № 14-1 від 17 травня 2016 року "Про утримання надмірно виплачених грошових коштів", який був виданий вчасно до закінчення місячного строку виявлення помилки та перед проведенням грошового утримання. З огляду на вказане та враховуючи, що з моменту утримання помилково нарахованої заробітної плати за квітень 2016 р. пройшло більш ніж три роки, позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

31.03.2020 року представником третьої особи надано до суду пояснення, в яких зазначає, що на підставі Указу Президента України від 17.01.2014 р. № 13/2014 про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Горностаївського районного суду Херсонської області строком на п`ять років наказом голови Горностаївського районного суду Херсонської області від 18.02.2014 р. № 01-02/05 суддю ОСОБА_1 було зараховано до штату суду з 18.02.2014 р. На підставі рішенням Вищої ради правосуддя від 04,07.2019 р. № 1785/0/15-19 про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Горностаївського районного суду Херсонської області на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України наказом в.о. голови Горностаївського районного суду Херсонської області від 22 липня 2019 року № 05-02/15 суддю ОСОБА_1 відраховано зі штату суду 22 липня 2019 року.

III. Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 13.01.2020 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду, призначено підготовче засідання на 11.02.2020 р.

Ухвалою суду від 11.02.2020 р. відкладено підготовче засідання до 28.02.2020 року у зв`язку з поданням позивачем 10.02.2020 року позову з новими вимогами.

Ухвалою суду від 11.02.2020 р. призначено підготовче судове засідання на 28 лютого 2020 р. о 09:00 год. в режимі відеоконференції, доручено Київському апеляційному суду (03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 2а) забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції за участю позивача.

Ухвалою суду від 21.02.2020 р. витребувано у Окружного адміністративного суду міста Києва належним чином засвідчені копії адміністративного позову ОСОБА_1 до ТУ ДСА України в Херсонській області з доданими до нього документами, у т.ч. судові рішення прийняті в межах адміністративної справи № 640/12087/19.

28.02.2020 судом без виходу до нарадчої кімнати, шляхом занесення секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, ухвалено припинити проведення судового засідання в режимі відеоконференції та продовжити його у звичайному режимі у зв`язку з не явкою позивача до залу Київського апеляційного суду.

Ухвалою суду від 28.02.2020 року залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Горностаївський районний суд Херсонської області, продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, відкладено підготовче засідання на 26.03.2020 р.

Ухвалою суду від 28.02.2020 року призначено підготовче засідання на 26.03.2020 р. в режимі відеоконференції, доручено Оболонському районному суду м. Києва (04212, м. Київ, вул. Тимошенка, 2-Є) забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції за участю позивача.

Ухвалою суду від 16.03.2020 р. витребувано від ТУ ДСА України у Херсонській області та Горностаївського районного суду Херсонської області додаткові докази.

У підготовче засідання, призначене на 26.03.2020 р. в режимі відеоконференції в Оболонському районному суду м. Києва за участю позивача, сторони не прибули, у зв`язку з чим у ухвалою суду від 26.03.2020 р. закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті в порядку письмового провадження.

Письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом. (п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України)

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) від 30.03.2020 № 540-IX, який набрав чинності 02.04.2020 р., розділ VI " Прикінцеві положення" КАС України доповнено пунктом 3 яким визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

17.07.2020 набув чинності Закон України № 731-IX від 18 червня 2020 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким передбачено, що процесуальні строки, які були продовжені у зв`язку зі встановленням карантину (відповідно Закону № 540-IX від 30 березня 2020 року) закінчуються через 20 днів, тобто 06.08.2020 року.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, наказом голови Горностаївського районного суду Херсонської області від 18 лютого 2014 року № 01-02/05 ОСОБА_1 відповідно до Указу Президента України "Про призначення суддів" від 17 січня 2014 року № 13/2014 суддю ОСОБА_1 зараховано до штату Горностаївського районного суду з 18 лютого 2014 року, яким встановлено посадовий оклад згідно штатного розпису, щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 15% посадового окладу. Копію наказу надіслати до відділу планово - фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності територіального управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області для здійснення відповідних розрахунків. ( пункти 1-3 цього наказу).

Наказом в.о. голови Горностаївського районного суду Херсонської області від 22.07.2014 р. № 05-02/15 на підстав до рішення Вищої ради правосуддя від 04.07.2019 № 1785/0/15-19 про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Горностаївського районного суду Херсонської області на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України" суддю ОСОБА_1 відраховано зі штату Горностаївського районного суду Херсонської області з 22 липня 2019 року.

За позицією позивача, 11 грудня 2019 року ОСОБА_1 надіслав до ТУ ДСА в Херсонській області лист-вимогу про виплату не виплачених сум при звільнені та надання документів, який залишився без відповіді. ( копію вказаного листа позивач суду не надав).

Разом з тим, позивачем надано копію листа ТУ ДСА в Херсонській області від 29.12.2018 р. за № 1708/02, яким на заяву ОСОБА_1 від 14.12.2018 р. за № 3002 повідомлено про некоректність даних "Укрпошта відділення зв`язку № 214 м. Київ" для перерахунку коштів.

Позивач, вважаючи, що дані "Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування" Індивідуальні відомості про застраховану особу ( форми ОК - 7) за звітний 2016 рік свідчать про не виплату йому за травень 2016 р. суддівської винагороди, звернувся до суду з даним позовом.

V. Норми права, які застосував суд

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

На момент виникнення спірних правовідносин організація судової влади та здійснення правосуддя в Україні були визначені Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 р. № 2453-VI, в редакції Закону № 889-VIII від 01.05.2016 (далі - Закон № 2453-VI).

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону № 2453-VI суддею є громадянин України, який відповідно до Конституції України та цього Закону призначений чи обраний суддею, займає штатну суддівську посаду в одному з судів України і здійснює правосуддя на професійній основі.

Згідно з положеннями частин 1-3,5 ст. 133 Закону № 2453-VI суддівська винагорода регулюється цим Законом, Законом України "Про Конституційний Суд України" та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється в розмірі 10 мінімальних заробітних плат.

Суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років, зокрема, за наявності стажу роботи більше 3 років у розмірі 15 відсотків посадового окладу.

Законом України від 25.12.2015р. № 928-VIII "Про Державний бюджет України на 2016 рік" встановлено мінімальну заробітну плату в такому розмірі (на місяць): з 1 січня - 1378 гривень, з 1 травня - 1450 гривень, з 1 грудня - 1550 гривень.

Відповідно до частини першої ст. 149 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 2453-VI, Державна судова адміністрація України є державним органом у системі правосуддя, який здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади у межах повноважень, установлених законом.

Згідно з частиною першою ст. 151 Закону України № 2453-VI, територіальними органами Державної судової адміністрації України є територіальні управління Державної судової адміністрації України.

Відповідно до пунктом 4.3 Положення про територіальне управління ДСА України в Херсонській області, затвердженого Головою ДСА України 25.09.2015 до повноважень ТУ ДСА України в Херсонській області віднесено здійснення функції розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності місцевих загальних судів Херсонської області.

VI. Оцінка суду

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що фінансове забезпечення оплати праці суддів місцевих судів входить до повноважень ТУ ДСА України у Херсонській області.

Як встановлено судом, предметом спору у даній справі є протиправна бездіяльність ТУ ДСА України у Херсонській області, яка за позицією позивача полягає у невиплаті йому у травні 2016 року суддівської винагороди у розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб без обов`язкових платежів і зборів, що підтверджується довідкою від 03.12.2019 р. за 2016 рік (Індивідуальні відомості про застраховану особу (форма ОК-7).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси (ч. 1 ст. 5 КАС України).

Тобто, виходячи з аналізу вищезазначеної правової норми, суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.

Загально прийняте розуміння "протиправної бездіяльності суб`єкта владних повноважень" визначається як зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Отже, для визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною адміністративний суд не може обмежитися лише одним фактом неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій, а й зобов`язаний також з`ясувати і перевірити наявність або відсутність конкретних причин, умов та обставин, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. При цьому, важливе значення мають: юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

Аналогічне визначення розуміння "протиправної бездіяльності суб`єкта владних повноважень" міститься також у постанові Верховного Суду України від 13 червня 2017 року у справі № 21-1393а17 та постанові Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 688/4324/16-а, від 29 січня 2020 року у справі № 640/19344/18.

Вимоги частин четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України зобов`язують суд до активної ролі в судовому процесі, в тому числі до офіційного з`ясування всіх обставин справи і у відповідних випадках до витребування тих доказів, яких, на думку суду, не вистачає для належного встановлення обставин у справі, що розглядається.

Предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить установити при ухваленні судового рішення. ( ч. 1 ст. 72 КАС України).

В ході розгляду справи судом встановлено, що дійсно у спірному періоді ( травень 2016 р.) мало місце не отримання позивачем суддівської винагороди внаслідок утримання надмірно виплачених останньому у квітні 2016 року грошових коштів на підставі наказу ТУ ДСА України в Херсонській області № 14-1 від 17 травня 2016 року "Про утримання надмірно виплачених грошових коштів".

Вирішуючи вказані спірні правовідносин з урахуванням встановленої вище обставини, суд зазначає.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, у спірний період ( травень 2016 року) ОСОБА_1 обіймав штатну посаду судді Горностаївського районного суду Херсонської області.

Відповідно до Табелю обліку використання робочого часу Горностаївського районного суду Херсонської області за травень 2016 р. ( табельний номер 2062) кількість днів фактичної роботи ОСОБА_1 складає 18 днів, відрядження - 1 день.

Згідно розрахункового листа ОСОБА_1 за травень 2016 року види нарахувань складаються із наступного:

- відрядження ( 05/16) 1 дн. - 877,63 грн.;

- вислуга років ( 05/16) 18 дн. - 2 060,53 грн;

- оклад судді ( 05/16) 18 дн. - 13 736,84 грн;

- відпустка судді ( 05/16) 11 дн. - ( - 9174,58 грн);

- матеріальна допомога на оздоровлення ( 05/16) 22 дн. - ( - 13 780,00 грн).

Всього нараховано: - 6 279,58 = - 22954,58 ( 9 174,58 +13 780,00). + 16 675,00.

При цьому, види утримань складаються:

- виплата заробітної плати ( 04/16) - 10 615,47 грн.,

- військовий збір ( 05/16) - 94,19 грн.,

- податок на доходи фізичних осіб ( 05/16) 15 дн. - 1 130,32 грн.

Всього утримано : 9 390,96 грн.

Сума на руки за травень 2016 року складає: (- 5 055,07 грн.)

Отже, відповідно до Табелю обліку використання робочого часу Горностаївського районного суду Херсонської області за травень 2016 р. ОСОБА_1 було нараховано посадовий оклад судді, доплата за вислугу років, виплата у зв`язку з відрядженням на загальну суму 16 675,00 грн.

Разом з тим, у складі нарахованих позивачу сум містяться відпускні виплати та матеріальна допомога на оздоровлення на загальну суму 22 954,58 грн. зі значком " - ", внаслідок чого виникла заборгованість ОСОБА_1 перед ТУ ДСА України в Херсонській області за травень 2016 року (- 5 055,07) грн. і відповідно не отримання позивачем у травні 2016 року суддівської винагороди.

З наданим відповідачем доказів на підтвердження вказаної обставини, судом встановлено, що 17.05.2016 року начальником ТУ ДСА України в Херсонській області видано наказ № 14/1 "Про утримання надмірно виплачених грошових коштів", яким у зв`язку з надмірно виплаченою заробітною платою у сумі 22 954,58 грн. за квітень місяць 2016 року судді Горностаївського районного суду Херсонської області ОСОБА_1 наказано зробити перерахунок зайво нарахованих коштів (як помилково нараховані відпускні за період з 27.08.2015 р. по 26.08.2016 р. та матеріальної допомоги до відпустки) в травні 2016 року судді Горностаївського районного суду Херсонської області ОСОБА_1 в сумі 22 954,58 грн.

При цьому, з Доповідної записки, складеної головним спеціалістом планово-фінансової діяльності бухгалтерського обліку та звітності ОСОБА_2 на ім`я начальника відділу планово - фінансової діяльності бухгалтерського обліку та звітності Кравченко А.О., вбачається, що згідно наказу № 01-03/05 від 19 квітня 2016 року Горностаївського районного суду Херсонської області про надання відпустки судді ОСОБА_3 , помилково були нараховані та виплачені відпускні виплати судді Горностаївського районного суду Херсонської області ОСОБА_1 в сумі 9 174,58 грн. (дев`ять тисяч сто сімдесят чотири грн. 58 коп.) з матеріальною допомогою на оздоровлення в розмірі 13 780,00 грн. (тринадцять тисяч сімсот вісімдесят грн. 00 коп.).

Дослідивши Табель обліку використання робочого часу Горностаївського районного суду Херсонської області за квітень 2016 р. судом встановлено, що кількість днів фактичної роботи ОСОБА_1 складає 15 днів, відрядження - 5 дн., хвороба - 1 день.

Згідно розрахункового листа ОСОБА_1 за квітень 2016 року (табельний номер 2062) види нарахувань складаються із наступного: вислуга років суддів ( 03/16) 4 дні - ( - 375,82) грн.; лікарняний лист ( 03/16) 4 дні - 2176,16 грн.; оклад судді ( 03/16) 4 дні - ( - 2 505,45) грн.; відрядження ( 04/16) 5 дн. - 3773,10 грн.; вислуга років ( 04/16) 15 дн. - 1476,43 грн; лікарняний лист ( 04/16) 1 дн. - 544,04 грн; оклад судді ( 04/16) 15 дн. - 9842,86 грн.; відпустка судді ( 05/16) 11 дн. - 9 174,58 грн; матеріальна допомога на оздоровлення ( 22 дн. ) - 13 780,00 грн. Всього нараховано: 37 885,90 грн.

При цьому, види утримань складаються: військовий збір ( 03/16) - 10,58 грн., податок з доходів фізичних осіб ( 03/16) - ( -126,92 грн.), військовий збір ( 04/16)- 234,55 грн. податок з доходів фізичних осіб ( 04/16) - 2814,56 грн., аванс ( 04/16) - 5 811,00 грн., виплата заробітної плати ( 04/16) - 14 071,68 грн., військовий збір ( 05/16) - 344,32 грн., податок з доходів фізичних осіб ( 05/16) - 4131,82 грн. Всього утримано 27 270,43 грн. Сума на руки за квітень 2016 року складає: 10 615,47 грн.

Отже, за даними Табелю обліку використання робочого часу Горностаївського районного суду Херсонської області за квітень 2016 р. ОСОБА_1 було нараховано та виплачені суми суддівської винагороди ( оклад судді та доплату за вислугу років) за 15 днів фактичної роботи, виплати у зв`язку з відрядженням та лікарняним.

Разом з тим, позивачу було нараховано та виплачені відпустка судді ( травень 2016 року) в сумі 9 174,58 грн, а матеріальна допомога на оздоровлення ( 22 дн. ) в сумі 13 780,00 грн.

З письмових пояснень відповідача та наданим документів, судом встановлено, що відповідно наказу голови Горностаївського районного суду Херсонської області від 19.04.2016 р. № 01-03/05 "Про надання частини щорічної відпустки" голова Горностаївського районного суду Херсонської області ОСОБА_3 відбула у частину щорічної основної відпустки тривалістю 15 календарних днів за період роботи з 27.08.2015 р. по 26.08.2016 р., з 10.05.2016 року по 24.05.2016 року включно з наданням останній допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу.

Цим же наказом встановлено, що на період відпустки виконання обов`язків голови Горностаївського районного суду Херсонської області покладено на суддю ОСОБА_1 .

Отже, нараховані у квітні 2016 року та виплачені позивачу грошові кошти у загальній сумі 22 954,58 грн. є відповідно до наказу голови Горностаївського районного суду Херсонської області від 19.04.2016 р. № 01-03/05 "Про надання частини щорічної відпустки" відпускними сумами та відповідно матеріальною допомогою на оздоровлення голови суду ОСОБА_3 .

При цьому, з наданих до суду письмових пояснень позивач не заперечує проти вказаних обставин.

Щодо доводу позивача про те, що наказ ТУ ДСА України в Херсонській області від 17.05.2016 року № 14/1 "Про утримання надмірно виплачених грошових коштів" прийнято з порушенням п. 1 ч. 2 ст. 127 КЗпП України, ч. 1 ст. 128 КЗпП України, якими встановлені обмеження відрахувань (окрім випадків, окремо передбачених законодавством) в частині не більше 20 відсотків від заробітної плати та відрахувань внаслідок лічильної помилки, суд зазначає про таке.

За приписами статті 127 КЗпП України відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі і організації, де вони працюють, можуть провадитись за наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу, у тому числі, для повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок.

Разом з тим, згідно з положенням частини першої статті 1215 Цивільного кодексу України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Отже, законодавцем встановлено два виключення із наведеного правила щодо неповернення безпідставно набутої, зокрема у випадку, що розглядається виплата відпускних сум та матеріальної допомоги на оздоровлення, по-перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.

Правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, та як наслідок, кошти підлягають поверненню у разі наявності цих фактів.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в постановах від 02 липня 2014 року у справі 6-91цс14, від 22 січня 2014 року у справі № 6-151цс13 та Верховним Судом у постановах від 03 жовтня 2019 року, від 03 березня 2020 року у справах № 487/3380/16-а та № 804/979/17 відповідно.

При цьому, слід зазначити, що у чинному законодавстві відсутнє визначення поняття "рахункова помилка". У постанові Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 "Про практику застосування судами законодавства про працю" надається роз`яснення поняттю лічильної (рахункової) помилки - це помилка, яка була допущена під час проведення арифметичних підрахунків. До лічильних помилок, наприклад, належать неправильності в обчисленнях, дворазове нарахування заробітної плати за один і той самий період, отримання неправильного підсумку при складанні, невірне написання суми, які не вимагають правової оцінки. Отже, рахункова помилка - це результат неправильного застосування правил арифметики. Різновидом лічильної помилки може бути, наприклад, отримання неправильного результату при додаванні.

Не можуть вважатися ними не пов`язані з обчисленнями помилки в застосуванні закону та інших нормативно-правових актів, у тому числі колективного договору.

Як зазначалось вище, підставою для утримання суддівської винагороди та інших виплат позивача у спірному періоді є безпідставне отримання ОСОБА_1 у квітні 2016 року відпускних сум та відповідно матеріальної допомоги на оздоровлення голови суду ОСОБА_3 відповідно до наказу Горностаївського районного суду Херсонської області від 19.04.2016 р. № 01-03/05 "Про надання частини щорічної відпустки",

Отже, вказані обставини не підпадають ні під поняття "рахункова помилка", ні є такими, що пов`язані з обчисленнями помилки в застосуванні закону та інших нормативно-правових актів.

Разом з тим, приймаючи до уваги що при нарахуванні позивачу суддівської винагороди у квітні-травні 2016 року відповідачем було обчислено йому суддівську винагороду відповідно до вимог чинного законодавства, що не заперечується ОСОБА_1 , а також враховуючи, що ОСОБА_1 у спірному періоді виконував обов`язки голови суду внаслідок перебування голови суду ОСОБА_3 у відпустці, що виключає факт необізнаності позивача про вказані обставини та отримання ним надлишково отриманих коштів у квітні 2016 року, суд вважає правомірним відрахування відповідачем у травні із суддівської винагороди та інших виплат ОСОБА_1 на загальну суму 22 954,58 грн., оскільки така переплата не є неправильно обчисленою сумою розміру суддівської винагороди ОСОБА_1 за квітень 2016 року, що відповідно виключає рахункову помилку.

При вирішені даних спірних правовідносин, суд врахував висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 06 травня 2020 року справа № 2а-3494/09/2670, провадження №К/9901/60446/18, згідно якому Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності правових підстав для задоволення позову ОСОБА_4 до Міністерства молоді та спорту України про визнання протиправним та скасування наказу від 27 березня 2008 року № 159-к та стягнення з відповідача коштів з урахуванням інфляції, оскільки ОСОБА_4 двічі отримав матеріальну допомогу на оздоровлення за період роботи в Державній службі туризму і курортів з 01 червня 2006 року по 08 лютого 2007 року та в Міністерстві у справах сім`ї, молоді та спорту з 09 лютого 2007 року по 08 лютого 2008 року. Отже, у справі, яка розглядається встановлено обставини, за яких допускається відрахування матеріальної допомоги на оздоровлення із заробітної плати ОСОБА_4 , а переплата такої допомоги не є результатом рахункової помилки відповідача, а тому не вважається неправильно обчисленою сумою.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Щодо доводу позивача про не врахування судом наданих відповідачем письмових доказів, то суд вказує, що відповідно до ч. 4 ст. 77 КАС України суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

На виконання ухвали суду від 16.03.2020 р. ТУ ДСА України у Херсонській області супровідним листом від 25.03.2020 року надано до суду копію наказу про надання щорічної відпустки ОСОБА_5 ; копію наказу про утримання надмірно виплачених коштів; копію доповідної записки про помилку виплат; копію розрахункових листів квітень-червень 2016 року; копії табелів робочого часу за квітень - червень 2016 р. При цьому, позивач не заперечує проти їх отримання.

З огляду на викладене, суд вважає вказаний довід позивача необґрунтованим.

VII. Висновок суду

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Крім того, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Відповідно до частини 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відсутність протиправної бездіяльності відповідача щодо виплати позивачу суддівської винагороди за травень 2016 року, а тому позов не підлягає задоволенню.

Інші доводи сторін не спростовують викладеного та не доводять протилежного.

VIII. Розподіл судових витрат

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України та враховуючи, що судом відмовлено у задоволені позову ОСОБА_1 , підстави для розподілу судових витрат відсутні. При цьому, ухвалою суду від 13.01.2020 відповідно до п.1 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" позивача звільнений від сплати судового збору в частині позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (місце реєстрації АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Херсонській області (місце знаходження 73000, м. Херсон, вул. Перекопська, 5, код ЄДРПОУ 26283946) про визнання бездіяльності протиправною та стягнення суддівської винагороди (заробітної плати) - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.А. Дубровна

кат. 106030000