Рішення

від 15.10.2020 по справі 442/4490/18

ДРОГОБИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №442/4490/18

Провадження №2/442/70/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2020 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Хомика А.П.

з участю секретаря судового засідання - Лужецької С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дрогобичі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Санаторій Карпатські зорі Центр реабілітації та оздоровлення до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Скульської Тетяни Анатоліївни, третіх осіб: ОСОБА_1 , Публічного акціонерного товариства Укрінком про визнання протиправними дій та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, -

встановив:

16.07.2018 року ТОВ Санаторій Карпатські зорі Центр реабілітації та оздоровлення звернулося до суду з позовом до відповідача, в якому просить визнати протиправними дії щодо винесення та скасувати рішення Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Скульською Т.А. від 29 жовтня 2015 року за індексними номерами:

- 25694497, відповідно до якого було зареєстровано право власності на будівлю лікувального корпусу, позначеному на плані літерою 2,А загальною площею 377,8 кв.м., належну Товариству з обмеженою відповідальністю Санаторій Карпатські зорі Центр реабілітації та оздоровлення , за ОСОБА_1

- 25700217, відповідно до якого було зареєстровано право власності на будівлю спального корпусу, позначеному на плані літерою 3,Б загальною площею 1916 кв.м., належну Товариству з обмеженою відповідальністю Санаторій Карпатські зорі Центр реабілітації та оздоровлення , за ОСОБА_1

- 25702216, відповідно до якого було зареєстровано право власності на приміщення їдальні, позначеному на плані літерою 1,Б загальною площею 642,9 кв.м., належну Товариству з обмеженою відповідальністю Санаторій Карпатські зорі Центр реабілітації та оздоровлення , за ОСОБА_1

- 25703199, відповідно до вказаного рішення Відповідач вирішив зареєструвати право власності на приміщення холу, кінозалу, бювету мінеральних вод, позначеному на плані літерою Б-1 загальною площею 358,7 кв.м., належну Товариству з обмеженою відповідальністю Санаторій Карпатські зорі Центр реабілітації та оздоровлення за ОСОБА_1 .

Позивач зазначає, що 23 серпня 2012 року між Публічним акціонерним товариством БРОКБІЗНЕСБАНК та Товариством з обмеженою відповідальністю Санаторій Карпатські зорі Центр реабілітації та оздоровлення було укладено кредитний договір № 7/12/Ю, у відповідності до якого ПАТ БРОКБІЗНЕСБАНК взяв на себе зобов`язання надати Позичальнику кредит у розмірі 6 238 577,60 гривень зі строком повернення 22 серпня 2017 року з відсотковою ставкою 19 % річних. Для забезпечення зобов`язань по цьому договору між цими ж сторонами в цей же день було укладено іпотечний договір, посвідчений Юзефівим О.Б., приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу за реєстровим № 420.

Предметом іпотеки стали нежитлові будівлі та приміщення, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

- будівля лікувального корпусу, позначена на плані літ А-2 загальною площею 377,8 кв.м. (реєстраційний № 1610256);

- будівлі спального корпусу, позначена на плані літ. В-3 , загальною площею 1916 м.кв.(реєстраційний № 1610933);

- приміщення їдальні, позначене на плані літ. Б-1 загальною площею 642,9 м.кв., (реєстраційний № 1612607);

- приміщення холу, кінозалу, кювету мінеральних вод , позначене на плані, літ. Б-1 , загальною площею 358,7 м.кв.(реєстраційний № 1613364).

15 липня 2015 року Товариством з обмеженою відповідальністю Санаторій Карпатські зорі Центр реабілітації та оздоровлення було отримано повідомлення (вимога) ПАТ УКРАЇНСЬКИЙ ІНОВАЦІЙНИЙ БАНК від 10.07.2015 року № 2843/0/2-15,відповідно до якого, останній повідомив про відступлення йому АТ БРОКБІЗНЕСБАНК права вимоги за Кредитним договором, Іпотечним договором та Договором поруки відповідно до Договору відступлення права вимоги № 21 від 03 липня 2015 року (далі - Договір відступлення) та укладення 09 липня 2015 року Договору відступлення права вимоги за Іпотечним договором, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скульською Т.А. за реєстровим № 5114.

Як вбачається з матеріалів справи 29 жовтня 2015 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скульською Тетяною Анатолієвною) було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексними номерами 25694497, 25700217, 25702216, 25703199. Цим рішенням було зареєструвано право власності на будівлю лікувального корпусу, позначеному на плані літерою 2,А загальною площею 377,8 кв.м., належну Товариству з обмеженою відповідальністю Санаторій Карпатські зорі Центр реабілітації та оздоровлення за ОСОБА_1 .

На думку суду вказані рішення суб`єкта державної реєстрації прав є незаконними, та такими що підлягає скасуванню судом, виходячи з наступного.

За визначенням статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до частини п`ятої статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень "державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію.

Статтею 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що обов`язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме:

1) право власності на нерухоме майно;

2) право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном;

3) інші речові права відповідно до закону;

4) податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

Абзац другий частини першої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень "встановлює, що у випадку, передбаченому цим Законом, державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб`єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень "визначено, що державний реєстратор, зокрема встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах та наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.

Частина перша статті 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлює, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Згідно частини першої статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"державна реєстрація прав проводиться на підставі: 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом; 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; 3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Згідно зі статтею 19 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , державна реєстрація прав проводиться на підставі:

1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом;

2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону;

3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді;

4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом;

5) рішень судів, що набрали законної сили;

6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Державна реєстрація обтяжень здійснюється на підставі:

1) встановленої законом заборони користування та/або розпорядження нерухомим майном;

2) рішень судів, що набрали законної сили;

3) постанови органів досудового слідства, державного виконавця про накладення арешту на нерухоме майно;

4) накладення заборони на відчуження нерухомого майна нотаріусом;

5) рішення органу місцевого самоврядування про віднесення об`єктів нерухомого майна до застарілого житлового фонду;

6) інших актів відповідних державних органів та посадових осіб згідно із законом;

7) договорів, укладених у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку:

1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;

2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;

3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;

4) внесення записів до Державного реєстру прав;

5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;

6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Підстави для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень визначено ч. 1 ст. 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Пунктом 6 ч. 1 ст. 24 передбачено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно.

Згідно з ч. 2 ст. 24 цього Закону за наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Відповідно до статті 55 Закону України "Про нотаріат" угоди про відчуження та заставу майна, що підлягає реєстрації, посвідчуються за умови подання документів, що підтверджують право власності на майно, що відчужується або заставляється, або за наявності державної реєстрації права власності на таке майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. У разі застави майбутнього майна або створення забезпечувального обтяження в майбутньому майні нотаріусу надаються документи, що підтверджують наявність прав на набуття такого майна у власність у майбутньому.

В разі наявності заборони угода про відчуження майна, обтяженого боргом, посвідчується лише у разі згоди кредитора і набувача на переведення боргу на набувача.

Посвідчення правочинів щодо відчуження, іпотеки житлового будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна, а також правочинів щодо відчуження, застави транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації, провадиться за місцезнаходженням (місцем реєстрації) цього майна або за місцезнаходженням (місцем реєстрації) однієї із сторін відповідного правочину.

Іпотечні договори, предметом іпотеки за якими є нерухомість, яка належить третім особам і стане власністю іпотекодавця після укладання такого договору, посвідчуються до моменту оформлення встановленого законодавством документа про право власності іпотекодавця на нерухомість.

Після оформлення встановленого законодавством документа про право власності іпотекодавця на нерухомість, що є предметом іпотеки, іпотекодержатель реєструє у встановленому законом порядку обтяження прав власника на нерухомість. Якщо іпотечним договором передбачено накладення заборони відчуження нерухомого майна, яке є предметом іпотеки, нотаріус накладає таку заборону за повідомленням іпотекодержателя.

Відповідно до статті 74 Закону України "Про нотаріат" одержавши повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави, а також припинення чи розірвання договору довічного утримання, звернення органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини, нотаріус знімає заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна.

Згідно з частиною другою статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державний реєстратор, зокрема встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах та наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону.

Відповідно до інформації, наявної в інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна від 14 грудня 2015 року, на момент вчинення договорів купівлі - продажу в єдиному реєстрі заборон були наступні відомості:

заборона на нерухоме майно, зареєстрована 28 квітня 2006 року №3161646 приватним нотаріусом Спариняк Л.В. на підставі договору іпотеки від 28 квітня 2006 року, реєстраційний №1058;

заборона на нерухоме майно, зареєстрована 23 серпня 2012 року №12910219 приватним нотаріусом Юзефів О.Б. на підставі договору іпотеки від 23 серпня 2012 року, реєстраційний №420;

заборона на нерухоме майно, зареєстрована 23 серпня 2012 року №12910321 приватним нотаріусом Юзефів О.Б. на підставі договору іпотеки від 23 серпня 2012 року, реєстраційний №420;

заборона на нерухоме майно, зареєстрована 23 серпня 2012 року №12910390 приватним нотаріусом Юзефів О.Б. на підставі договору іпотеки від 23 серпня 2012 року, реєстраційний №420;

заборона на нерухоме майно, зареєстрована 23 серпня 2012 року №12910444 приватним нотаріусом Юзефів О.Б. на підставі договору іпотеки від 23 серпня 2012 року, реєстраційний №420.

Крім того, відділом державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції на підставі постанови ВП №48401746 від 10.08.2015 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження на підставі ухвали Ржищівського міського суду Київської області від 05.08.2015 року по справі № 374/326/15-ц накладено арешт на все нерухоме майно та заборонено ТОВ Санаторій Карпатські зорі Центр реабілітації та оздоровлення вчиняти дії, спрямовані на відчуження майна, що належить ТОВ Санаторій Карпатські зорі Центр реабілітації та оздоровлення .

Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна вказане обтяження припинено 28.10.2015.

Проте, при прийнятті оскаржуваних рішень відповідачем не було враховано, що станом на 29.10.2015 ухвала Ржищівського міського суду Київської області про забезпечення позову від 05 серпня 2015 року по справі №374/326/15-ц була чинною та підлягала виконанню.

З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що ухвалу Ржищівського міського суду Київської області від 02 серпня 2015 року по справі № 374/326/15-ц було скасовано ухвалою Апеляційного суду Київської області від 02 грудня 2015 року.

Судом критично сприймається посилання третьої особи на те, що вказана ухвала будучи скасованою судом апеляційної інстанції втратила свою силу з моменту її прийняття судом першої інстанції. В контексті обставин даної справи дана ухвала та заборона визначена нею (щодо суб`єктного складу та меж обмежень встановлених нею) діяла та була обов`язковою до виконання на час прийняття Відповідачем оскаржуваних рішень. Остання не могла ані спрогнозувати обставин та результатів оскарження діючого на момент вчинення реєстраційних дій судового рішення та повинна була його виконувати в обсягах визначених судом. Така заборона явно вказувала на неможливість проведення державної реєстрації договору. Фактично має місце пряма заборона суб`єкту реєстраційних дій проводити офіційне визнання будь-яких домовленостей сторін договору навіть за у мови їх відповідності Закону. Тобто держава власне реалізовує функції державної реєстрації для контролю та обмеження дій сторін щодо майна з врахуванням прав та інтересів зацікавлених сторін, суспільного інтересу, реалізації та виконання судових актів в тому числі встановлюючи обмеження щодо розпорядження правами власників чи інших осіб. Відтак станом на момент вчинення спірних дій та прийняття відповідних рішень заборона була чинною та обов`язковою до виконання при цьому жодна із сторін не могла посилатися на те, що майбутньому вона може бути скасованою чи припиненою. При цьому суттєвою обставиною є те, що принаймні одна із сторін договору (банк) на момент його укладення була обмежена в реалізації своїх прав щодо предмету договору (нерухомого майна) так як знала про існування заборони оскільки подала відповідну апеляційну скаргу та їй було відомо про перебіг цього оскарження та відсутність рішення суду апеляційної інстанції. Фактично мала місце вада волі сторони договору, так як вона була обмежена в правомочності щодо майна, а тому такий договір не міг бути реалізованим на момент його укладення, що в свою чергу перешкоджало в його державній реєстрації в тому числі і з врахуванням обмежень визначених діючим судовим рішенням.

Відповідно до ст. 124 Конституції України Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ч. 9 ст. 153 ЦПК України ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Згідно з частинами 10-12 цієї статті оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. Особи, винні в порушенні заходів забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом. Таким чином, станом на час проведення державної реєстрації майна позивача за ОСОБА_1 судовим рішенням на спірне майно було накладено арешт, а, отже, державну реєстрацію було проведено за наявності обтяження. Наявність в Єдиному реєстрі заборон запису про відчуження майна є перешкодою для здійснення державним реєстратором реєстраційних дій до того часу, поки таке обтяження не буде знято.

Суд також враховує те, що припинення заборони на відчуження майна на підставі ухвали Ржищівського міського суду Київської області від 05.08.2015 року по справі № 374/326/15-ц було здійснено за допомогою сфальсифікованої ухвали Апеляційного суду Львівської області, яка була подана державному реєстратору. Відповідно до постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.07.2016 р. визначено, що згідно відповіді від 15.04.2016 року №01.19.31.2016 р. Апеляційного суду Львівської області на звернення представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Карпатські зорі" "Центр реабілітації та оздоровлення" Гарбая Р.С. від 13.04.2016 р. вбачається, що згідно даних автоматизованої системи документообігу Апеляційного суду Львівської області, цивільна справа № 574/8346/15-ц не існує. Апеляційна скарга на адресу суду від гр. ОСОБА_2 на рішення Галицького районного суду м. Львова до Товариству з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Карпатські зорі" "Центр реабілітації та оздоровлення" від 21.06.2015р. не надходила. Звернуто увагу суду на те, що 21.06.2015р. є неділя. 29.09.2015р. суддя Мацей М.М. не міг перебувати у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області, оскільки з 11.06.2014 року в нього закінчились повноваження у зв`язку із досягненням ним пенсійного віку. Підписи, що містяться на ухвалі не відповідають підписам цих суддів, а розмір печатки - встановленому зразку. Це все свідчить про підробленість документу та вказано в Ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 08.09.2016 р. у справі № 826/27224/15. Аналогічні обставини наведені в Постанові Верховного суду України від 27 вересня 2017 р. по справі № 442/4416/16.

Слід зазначити, що скасування заборон накладених вказаною ухвалою Ржищівського міського суду Київської області було реалізоване через протиправне видалення відповідного запису з Реєстру внаслідок прийняття державним реєстратором сфальсифікованих документів, а відтак не було здійснено припинення арештів у порядок та спосіб визначений Законом. Вказані обставини в повній мірі досліджено у справі №826/5463/16, а саме в постанові Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.04.2017 р., в якій визнано протиправним та скасовано рішення щодо припинення обтяження в спеціальному розділі №10742937, індексовий номер 25666152 від 28.10.2015 о 14:40:47 про обтяження будівлі лікувального корпусу, позначеної на плані літ А-2 загальною площею 377,8 кв.м.; в спеціальному розділі № 10743413, індексовий номер 25666221 від 28.10.2015 р. о 14:45:24 про обтяження будівлі спального корпусу, позначеної на плані літ. В-3 , загальною площею 1 916 кв.м.; в спеціальному підрозділі №10743914, індексовий номер 25666280 від 28.10.2015 р. о 14:48:30 про обтяження приміщення їдальні, позначеної на плані літ. Б-1 загальною площею 642,9 кв.м.; в спеціальному підрозділі №10744289, індексовий номер 25666333 від 28.10.2015 р. о 14:51:58 про обтяження приміщення холу, кінозалу, кювету мінеральних вод , позначеної на плані, літ. Б-1 , загальною площею 358,7 кв.м. та ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2017 р., якою вказане рішення залишено в силі, та є таким, що набрало законної сили. Касаційна скарга сторонами на дане рішення не подавалась.

Свідченням протиправності вказаних дій є, окрім зазначених вище рішень, наявність не закритих кримінальних проваджень, а саме: - №12015100040019081 від 16.12.2015 р. яке кваліфікується за ч.4 ст. 358 КК України у Дніпровському управлінні поліції ГУ Національної поліції м. Києва за заявою представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Карпатські зорі" "Центр реабілітації та оздоровлення", про те, що 28.10.2015 року невстановлена особа передала у м. Києві ОСОБА_3 підроблену ухвалу апеляційного суду Львівської області; №12016140040001536 від 03.05.2016 р., яке кваліфікується за ч.4 ст. 358 КК України у Личаківському ВП ГУНП у Львівській області надійшли матеріали з апеляційного суду Львівської області за підписом голови суду з приводу можливого використання у червні 2015 року підробленого документу, а саме ухвали та доручення Апеляційного суду Львівської області №9687 від 03.05.2016 року; №12015100100015300 від 18.12.2015р., яке кваліфікується за ч.1 ст.382 КК України у Шевченківському управлінні поліції ГУ Національної поліції м. Києва про те, що 29.10.2015 року приватний нотаріус Київського нотаріального округу Скульська Т.А., ПАТ Український інноваційний банк та ОСОБА_1 заволоділи майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій Карпатські зорі" "Центр реабілітації та оздоровлення". Особу повідомлено про підозру; №12016140110000698 від 24.03.2016 року, яке кваліфікується за ч.1 ст.382 КК України у Дрогобицькому ВП ГУНП у Львівській області про те, що ОСОБА_1 з корисливих мотивів не виконує рішення суду, а саме ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, виданого Окружним адміністративним судом м. Києва від 21.01.2016 року у справі №826/2722/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій Карпатські зорі" Центр реабілітації та оздоровлення до приватного нотаріуса Скульської Т.А.

Таким чином, Відповідач, в силу положень Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Закону України Про нотаріат не мав права приймати рішення про внесення запису до Державного реєстру прав на нерухоме майно.

Суд звертає увагу на те, що наявність в Єдиному реєстрі заборон записів про заборону відчуження спірних об`єктів нерухомого майна є перешкодою для здійснення відповідачем реєстраційних дій. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 11 листопада 2014 року у справі № 21-357а14 та в рішенні Верховним Судом України від 27.09.2017 р. у справі № 442/4416/16. Зокрема судом касаційної інстанції в цих рішеннях зроблено висновок про те, що Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову (стаття 154 ЦПК України). Тому той факт, що на момент укладення оспорюваного правочину встановлені судом в ухвалі обмеження не було зареєстровано у відповідному державному реєстрі, ведення якого передбачено Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , сам по собі не може слугувати підставою для висновку про відсутність такого обмеження і про те, що відповідач має право вільно розпоряджатися нерухомим майном, якщо про встановлену судом заборону відчужувати майно йому достеменно відомо. Відтак жодного пріоритету щодо забезпечення позову вимоги іпотекодержателя не мають. Вони обмежують його суб`єктивні права та не дають права вільно розпоряджатися майном, а відтак будь-які дії щодо його відчуження під час дії заборон повинні оцінюватися, як протиправні, а відповідні угоди, як недійсні.

Посилання третьої особи на наявність рішення Верховного Суду у справі № 442/4416/16 від 10.06.2020 р. не може бути взяте до уваги з огляду на те, що предметом оскарження в цій справі були інші правовідносини, котрі стосувались лише питання дійсності договору, який фіксував домовленість його сторін та правомочність їх щодо об`єкту нерухомості. Натомість в даній справі предметом оцінки суду є правомірність дій державного реєстратора, функції якого виконував Відповідач. Предметом спору є правомірність прийняття рішення про державну реєстрацію договору а не його дійсність, яка оспорювалась в зазначеній справі. Це є різні предмети спору та різні обставин котрі повинен дослідити суд. Сам факт наявності та дійсності домовленості сторін договору не може бути підставою для вчинення реєстраційних дій з порушенням вимог Закону та всупереч діючим на момент здійснення державної реєстрації заборонам встановлених рішенням суду обов`язковим до виконання в момент прийняття оскаржуваних рішень.

Враховуючи положення ч.7 ст. 158, п.8 ч.1 ст. 264 ЦПК України заходи забезпечення позову, вжитті ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 04.05.2020, так як позов задоволено, зберігають свою дію протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Керуючись ст. ст. 10, 12, 81, ч. 4 ст. 206, 258, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов задоволити.

Визнати протиправними дії щодо винесення та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Скульської Тетяни Анатоліївни від 29 жовтня 2015 року за індексними номерами:

- 25694497, відповідно до якого було зареєстровано право власності на будівлю лікувального корпусу, позначеного на плані літ. 2,А , загальною площею 377,8 кв.м., належну Товариству з обмеженою відповідальністю Санаторій Карпатські зорі Центр реабілітації та оздоровлення , за ОСОБА_1 ;

- 25700217, відповідно до якого було зареєстровано право власності на будівлю спального корпусу, позначеного на плані літ. 3,Б , загальною площею 1916,8 кв.м., належну Товариству з обмеженою відповідальністю Санаторій Карпатські зорі Центр реабілітації та оздоровлення , за ОСОБА_1 ;

- 25702216, відповідно до якого було зареєстровано право власності на приміщення їдальні, позначеного на плані літ. 1,Б , загальною площею 642,9 кв.м., належну Товариству з обмеженою відповідальністю Санаторій Карпатські зорі Центр реабілітації та оздоровлення , за ОСОБА_1 ;

- 25703199, відповідно до якого було зареєстровано право власності на приміщення холу, кінозалу, кювету мінеральних вод, позначеного на плані літ. Б-1 , загальною площею 358,7 кв.м., належну Товариству з обмеженою відповідальністю Санаторій Карпатські зорі Центр реабілітації та оздоровлення , за ОСОБА_1 .

Стягнути з приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Скульської Тетяни Анатоліївни в користь Товариства з обмеженою відповідальністю Санаторій Карпатські Зорі центр реабілітації та оздоровлення 1762,00 грн. сплаченого судового збору.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Львівського апеляційного суду через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 21.10.2020.

Сторони:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Санаторій Карпатські зорі Центр реабілітації та оздоровлення , код ЄДРПОУ: 36918333, юридична адреса: вул. Курортна, 3, с.Модричі Дрогобицького району Львівської області.

Відповідач: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Скульська Тетяна Анатоліївна, ІПН: НОМЕР_1 , юридична адреса: вул. І.Франка, 40, офіс1, м.Київ.

Треті особи: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .

Публічне акціонерне товариство Укрінком , ІПН: 05839888, юридична адреса: вул. Сметаніна, 3-А, м. Сєвєродонецьк Луганської області.

Суддя Хомик А.П.