Рішення

від 23.10.2020 по справі 482/1229/20

НОВООДЕСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

23.10.2020

Справа № 482/1229/20

Номер провадження 2-а/482/27/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2020 року м.Нова Одеса

Новоодеський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді - Баранкевич В.О.,

секретаря судового засідання - Шведової Я.О.,

за участю позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - Косенчука С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Нова Одеса Миколаївської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Держгеокадастру в Миколаївській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 17.04.2020 року № 169-ДК/0077По/08/01/20, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного Управління Держгеокадастру в Миколаївській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 17.04.2020 року № 169-ДК/0077По/08/01/20.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 20.07.2020 року йому стало відомо про наявність постанови про накладення адміністративного стягнення від 17.04.2020 року № 169-ДК/0077По/08/01/20, відповідно до якої на позивача накладено стягнення у сумі 255 грн. за ч.1 ст.53 КУпАП.

Про вказані події позивачу стало відомо від Новоодеського РВ ДВС ПМУ Міністерства юстиції (м.Одеса), а саме про наявність виконавчих проваджень № АСВП: 62457077 та № АСВП: 62457245.

Підставою значиться нібито Фермерське господарство СОЮЗ-АГРО-ЮГ , головою якого є позивач, використовувало земельну ділянку (кадастровий номер 4824810000:01:005:0005) площею 81,5475 га державної власності із земель водного фонду не за цільовим призначенням, а саме засіяна озимою культурою.

Згідно зі статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Позивач вважає, що постанова про накладення адміністративного стягнення від 17.04.2020 року №169-ДК/0077По/08/01/20 є незаконною та підлягає скасуванню враховуючи наступне.

Так, відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, своїй діяльності державний інспектор повинен керуватись Конституцією України, Законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Згідно ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

В оскаржуваній постанові вказано адресу проживання позивача АДРЕСА_1 , а фактично позивач проживає по АДРЕСА_1 , а тому постанову направлено не за його місцем проживання.

Більш того позивачу не повідомлено про місце, дату та час розгляду матеріалів справи.

Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом земельної ділянки від 12.03.2020 року №169-ДК/124/АП/09/01/-20 зазначається, що Фермерське господарство СОЮЗ-АГРО-ЮГ використовувало земельну ділянку (кадастровий номер 4824810000:01:005:0005) площею 81,5475 га. державної власності із земель водного фонду не за цільовим призначенням, а саме засіяна озимою культурою.

Так, роботи по засіву вказаної земельної ділянки сільськогосподарською культурою здійснювалось з метою покращення гідрохімічного режиму та природної кормової бази з метою профілактики інвазійних захворювань під час риборозведення. Оскільки за результатом дослідження патологічного (біологічного) матеріалу риб було встановлено наявність захворювання Дипластомоза ЕІ, та встановлено необхідність проведення спуску води у водоймі та здійснити літування з просушуванням ложа та рекомендовано засіяти земельну ділянку сільськогосподарськими культурами. Вказані заходи проведені відповідно до Закону України Про аквакультуру , являються тимчасовими та спрямовані на досягнення позитивних результатів під час здійснення рибництва (аквакультури), а тому спростовують умисел позивача на вчинення нецільового використання земельної ділянки та виключають відповідальність за ст.53 КУпАП.

Ст. 277 КУпАП передбачено строки розгляду справ про адміністративні правопорушення. Так, справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Згідно п.3 ч.1 ст.288 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено. Так, постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

В свою чергу, статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Крім того, ст. 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Відповідно до статті 77 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними ( п.53 "Ковач проти України","Мельниченко проти України", "Чуйкіна проти України").

Європейський Суд вказав, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обгрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визнано тільки у світлі конкретних обставин ( "Проніна проти України", "Сєрявін та інші проти України").

Відповідно до ч. 3. ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.

Враховуючи фактичну відсутність, як вважає позивач, у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.53 КУпАП, стверджує про обґрунтованість позову, у зв`язку з чим вважає, що його вимоги підлягають задоволенню шляхом скасування постанови із закриттям провадження у справі, що відповідає п.3 ч.3 ст. 286 КАС України.

Враховуючи вищенаведене, позивач просить суд визнати незаконною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 17.04.2020 року №169-ДК/0074По/08/01/20, винесену старшим державним інспектором - заступником начальника управління - начальником відділу здійснення державного контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області Томовим І., про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.53 КУпАП, та накладення адміністративного стягнення у розмірі 255 грн. штрафу, а справу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 53 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити.

У свою чергу, представник відповідача подав до суду відзив на вищезазначену позовну заяву, який обґрунтується наступним. При виїзді на місце розташування земельної ділянки з кадастровим номером 4824810000:01:005:0005 площею 81,5475 га водного фонду, яка знаходиться в межах території Новоодеської міської ради Новоодеського району Миколаївської області, старшим державним інспектором встановлено, що на об`єкті перевірки оброблено та засіяно озимою культурою (ячменем). Представник відповідача у відзиві також зазначив, що позивач не мав права на обробку та засів земельної ділянки водного фонду для риболовецьких потреб. Також позивач не надав жодного підтвердження на проведення робіт по засіву земельної ділянки з метою покращення гідрохімічного режиму природної кормової бази з метою профілактики інвазивних захворювань під час риборозведення. Підставою для таких робіт стали результати дослідження патологічного (біологічного) матеріалу риб наявність захворювання Дипластомоза ЕІ, якими встановлено необхідність проведення спуску води у водоймі, здійснення літування з просушуванням ложа та рекомендовано засіяти земельну ділянку сільськогосподарськими культурами. Вказані заходи проводилися відповідно до вимог Закону України Про аквакультуру , є тимчасовими та спрямованими на досягнення позитивних результатів під час здійснення рибництва (аквакультури). Але жодного документу ані старшому інспектору при проведенні перевірки, ані до суду позивачем не надано на підтвердження необхідності проведення таких робіт. Крім того представник відповідача у відзиві зазначає, що позивач вказує про те, що в постанові про накладення адміністративного стягнення невірно вказано його адресу проживання, але вказану адресу надав сам позивач. Крім того позивач отримав клопотання про надання документів, матеріалів та іншої інформації, які необхідні для здійснення державного нагляду (контролю) за використанням та охороною земель, а також інші матеріали адміністративної справи надсилалися за адресою, яку повідомив сам позивач 12.03.2020 під час складання акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом. Тому, представник відповідача вважає безпідставними твердження позивача про незаконність оскаржуваної постанови з посиланням на процесуальні порушення при її винесенні.

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Косенчук С.І. у судовому засіданні позов підтримали просили про його задоволення, посилаючись на обставини, викладені в позові.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення позивача, його представника, перевіривши обставини, викладені у позовній заяві, у відзиві на позов та вивчивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до наступного.

Згідно зі статтями 187 , 188 Земельного кодексу України , контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України. Державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

На підставі ст. 4 Закону України Про державний контроль за використанням і охороною земель , об`єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.

Згідно зі ст. 9 Закону України Про державний контроль за використанням і охороною земель , державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом, зокрема, проведення перевірок.

Відповідно до ст. 10 Закону України Про державний контроль за використанням і охороною земель , державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право: безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.

Системний аналіз вказаних положень земельного законодавства дає підстави для висновку, що Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області наділено повноваженнями щодо здійснення державного нагляду (контролю) в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів. При цьому, об`єктом контролю є всі землі на території України, а також порядок їх використання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами.

Згідно зі ст.53 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням є використання земель не за цільовим призначенням, невиконання природоохоронного режиму використання земель, розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об`єктів, які негативно впливають на стан земель, неправильна експлуатація, знищення або пошкодження протиерозійних гідротехнічних споруд, захисних лісонасаджень, за що передбачена відповідальність у виді накладення штрафу на громадян від п`яти до двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п`ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суб`єктивна сторона даного правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Під час розгляду справи судом встановлено, що старшим інспектором - начальником відділу контролю за використанням та охороною земель у Баштанському, Казанківському та Новобузькому районах управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області Валешинським О.С., за участю заступника начальника управління - начальника відділу здійснення державного контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області Томова І.П. у присутності позивача ОСОБА_1 , на підставі наказу в.о. начальника ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області Кіро А. № 169-ДК від 11.03.2020 Про здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорії та форм власності , відповідно до вимог статей 6 і 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" , проведена перевірка з питань дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки ФГ СОЮЗ-АГРО-ЮГ в особі його голови ОСОБА_1 за кадастровим номером 4824810000:01:005:0005 на території Новоодеської міської ради Новоодеського району Миколаївської області.

За наслідками перевірки складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки від 12.03.2020 № 169-ДК/124/АП/09/01-20 (надалі - Акт перевірки). Згідно з Актом перевірки та розгляду планово - картографічних матеріалів, землевпорядної документації, наявної інформації, обстеження земельної ділянки на місцевості встановлено наступне.

Земельна ділянка площею 81,5475 га за кадастровим номером 4824810000:01:005:0005, розташована в межах території Новоодеської міської ради Новоодеського раону Миколаївської облсті, перебуває в користуванні ФГ СОЮЗ-АГРО-ЮГ в особі директора Ковиньова Ю.Л. згідно договору оренди землі, зареєстрованого 11.09.2014 за № 7018189. Цільове призначення земельної ділянки - для рибогосподарських потреб, та вказана земельна ділянка відноситься до земель водного фонду.

При виїзді на місце розташування вищезгаданої земельної ділянки встановлено, що фактично вказана земельна ділянка використовується за цільовим призначенням для ведення особистого сільського господарства та засіяна озимими посівами. Використання таким чином земельної ділянки суперечить вимогам статтей 20 , 96 , 162 , 163 , 168 Земельного кодексу України , статтей 35 , 37 , 48 Закону України "Про охорону земель" та підпадає під дію статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" , за що передбачено відповідальність згідно пунктів ґ) частини першої статті 211 Земельного кодексу України та ч.1 ст. 53 КУпАП та класифікується, як "невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням ". Розмір заподіяної шкоди внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням становить згідно Розрахунку від 06.04.2020 за № 169-ДК/73/Ао/10/61/-20 94068 грн. 86 коп.

Про вчинення адміністративного правопорушення, у відповідності до ст.254 КУпАП , складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Згідно розділу 2 пункту 1 Інструкції з оформлення державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель матеріалів про адміністративні правопорушення від 19.01.2017 року № 6, зазначено, що у разі виявлення порушення законодавства у сфері використання та охорони земель, за яке Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП ) передбачена адміністративна відповідальність, державний інспектор складає протокол про адміністративне правопорушення.

06.04.2020 старшим державним інспектором Валешинським О.С. складено протокол про адміністративне правопорушення № 169-ДК/0078П/07/01/-20, згідно з яким встановлено, що 12.03.2020 о 10.40 год. земельна ділянка кадастровий номер 4824810000:01:005:0005 площею 81,5475 га державної власності із земель водного фонду, яка використовується головою ФГ СОЮЗ-АГРО-ЮГ ОСОБА_1 згідно додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки б/н від 19.06.2015 оброблена та засіяна озимою культурою (ячменем), що є порушенням вимог земельного законодавства, а саме: використання земельної ділянки не за цільовим призначенням. Використання таким чином земельної ділянки суперечить вимогам саттей 20, 96, 162, 163, 168 Земельного кодексу України , статтей 35 , 37 , 48 Закону України "Про охорону земель" та підпадає під дію статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" , за що передбачено відповідальність згідно пункту ґ) частини першої статті 211 Земельного кодексу України та частини першої статті 53КУпАП та класифікується, як "невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням".

Як вбачається із матеріалів перевірки 12.03.2020 ОСОБА_1 особисто отримав клопотання про надання документів, матеріалів та іншої інформації, необхідних для здійснення державного нагляду (контролю) за використанням та охороною земель в термін до 10.00 год. 19.03.2020, але жодних документів до ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області не надав.

Позивач був ознайомлений зі змістом актів обстеження земельної ділянки, з клопотанням про надання додаткових документів.

Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний, зокрема з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Постановою старшого державного інспектора Томова І. № 169-ДК/0077По/08/01/-20 від 17.04.2020 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.53 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255,00 грн.

Надаючи правову оцінку твердженням позивача про відсутність в його діях нецільового використання земельних ділянок, суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії, зокрема землі водного фонду (пункт є ).

Абзацами 1 та 2 частини п`ятої статті 20 Земельного кодексу України визначено, що види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Згідно з пунктом а частини першої статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки.

Абзацом 15 частини першої статті 1 Закону України від 22.05.2003 № 858-IV Про землеустрій визначено, що цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Статтею 2 Закону України від 19.06.2003 № 962-IV Про охорону земель (далі - Закон № 962-IV) передбачено, що об`єктом особливої охорони держави є всі землі в межах території України.

Власники і землекористувачі земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані, зокрема: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі на основі застосування екологобезпечних технологій обробітку і техніки, здійснення інших заходів, які зменшують негативний вплив на ґрунти, запобігають безповоротній втраті гумусу, поживних елементів тощо; дотримуватися стандартів, нормативів при здійсненні протиерозійних, агротехнічних, агрохімічних, меліоративних та інших заходів, пов`язаних з охороною земель, збереженням і підвищенням родючості ґрунтів; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку; забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям (частина перша статті 35 Закону № 962-IV ).

У свою чергу позивачем на земельній ділянці, яка відноситься за видом до земель водного фонду для рибогосподарських потреб, засіяно озиму культуру та не надано жодного документу, який би підтверджував необхідність проведення засіву земельної ділянки з метою покращення гідрохімічного режиму природної кормової бази з метою профілактики інвазивних захворювань під час риборозведення.

Оскаржувана постанова прийнята відповідачем у межах повноважень, наданих Конституцією та Законами України , в спосіб, який передбачений нормами КУпАП та Інструкції з оформлення державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель матеріалів про адміністративні правопорушення, та з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Таким чином, у судовому засіданні встановлено, що при здійсненні перевірки щодо дотримання вимог земельного законодавства, позивачем не надано жодних доказів, які могли б свідчити про відсутність факту використання земель не за цільовим призначенням та не спростовано факту використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, у зв`язку з чим твердження позивача про незаконність оскаржуваної постанови з посиланням на процесуальні порушення при її винесенні є безпідставними.

Щодо неналежного повідомлення позивача про час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, то суд зазначає, що відповідно до ст.268 КУпАП участь особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.53 КУпАП не є обов`язковою. Крім того, 12.03.2020 позивач особисто отримав клопотання про надання додаткових матеріалів в строк до 10.00 год. 19.03.2020, але жодного документу не надав.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу .

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, наведені позивачем доводи, які ґрунтувались виключно на формальних підставах, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи і не дають підстав для скасування оскаржуваної постанови через непропорційність завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Водночас, суб`єктом владних повноважень у відповідності до ч.2 ст.77 КАС України доведено правомірність прийнятого ним рішення.

Підстави для розподілу судових витрат, відповідно до статті 139 КАС України - відсутні.

На підставі вище викладеного, керуючись ст. 287-289 КУпАП , ст.ст. 8-10 , 241-246 , 250 , 255 , 286 , 294-297 , п. 15.5 Перехідних положень КАС України , суд-

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного Управління Держгеокадастру в Миколаївській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 17.04.2020 року № 169-ДК/007АПо/08/01/20 відмовити в повному обсязі.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя В.О.Баранкевич