Ухвала

від 23.10.2020 по справі 935/74/20

КОРОСТИШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 935/74/20

Провадження № 2-з/935/8/20

У Х В А Л А

Іменем України

23 жовтня 2020 року м.Коростишів

Суддя Коростишівського районного суду Житомирської області Янчук В.В. розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову,-

в с т а н о в и в :

В провадженні Коростишівського районного суду Житомирської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до Релігійної організації Свято-Успенської провославної церкви, третя особа - державний нотаріус Коростишівської державної нотаріальної контори Ломакова Марина Василівна про визнання заповіту недійсним ( справа № 935/74/20, провадження № 2/935/277/20).

22.10.2020 представник позивача ОСОБА_1 звернувсь до суду з заявою про забезпечення позову, у якій просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на майно заборонивши його відчуження у будь-якій формі на: житловий будинок АДРЕСА_1 ; земельні ділянки за вищевказаною адресою з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 1822587301:01:004:0095, площею 0,25 га.; для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 1822587301:01:004:0096.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову посилається на те, що невжиття заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне нерухоме майно може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він вже звернувся до суду.

Дослідивши заяву про забезпечення позову та додані до неї документи, приходжу до висновку про відмову у задоволенні заяви, виходячи із наступного.

Відповідно до вимог ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом ст.150 ЦПК України позов забезпечується: 1)накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти,що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2)забороною вчиняти певні дії; 3)встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4)забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5)зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6)зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8)зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9)арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з вимогами ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, крім іншого, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, ціну позову, про забезпечення якого просить заявник, пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення, інші відомості, потрібні для забезпечення позову У заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.

Відповідно до ч.3 ст.150 ЦПК України , види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має право з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Верховний Суд України у вищевказаній Постанові також зазначає, що клопотання про забезпечення позову повинно бути вмотивованим і обґрунтованим доказами наявності реальних загроз чи утруднень майбутнього виконання рішення суду, співмірністю заходів забезпечення позову заявленим позовним вимогам, їх відповідність предмету позовної вимоги, відсутністю порушень прав третіх осіб заходами забезпечення позову.

Відповідно до вимог ч.1 та ч.6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення вимоги чи позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації).

Представник позивача звертаючись з заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на вказане майно не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду в разі задоволення позову, а саме: про вчинення відповідачем дій щодо реалізації майна, підготовчих дій до його реалізації, тощо.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що в задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись Постановою Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 р., ст. ст. 149 153 ЦПК, ст.ст. 260, 261, 354 ЦПК України, суддя,-

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Житомирського апеляційного суду через Коростишівський районний суд Житомирської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення або складання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 23.10.2020 року.

Суддя: В.В.Янчук