Рішення

від 22.10.2020 по справі 339/216/20

БОЛЕХІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №339/216/20

7

2-о/339/14/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2020 року м. Болехів Болехівський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді Головенко О. С.

присяжних: Пічкур О.П., Латик Н.О.

секретаря судового засідання Ганчар Т.І.

з участю представника заявника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Болехівська міська рада, Долинська районна державна нотаріальна контора, Болехівський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про оголошення громадянина померлим,-

в с т а н о в и в:

22 липня 2020 року ОСОБА_3 звернулася до суду з заявою, в якій просить оголосити її брата ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця і жителя АДРЕСА_1 , померлим.

Вимоги заяви обґрунтовані тим, що ОСОБА_4 виїхав у 2007 році з постійного місця проживання у невідомому напрямку.

Ухвалою Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 12 березня 2009 року його оголошено в розшук, однак місце його перебування органами МВС не встановлено.

Також, рішенням суду від 07 грудня 2009 року ОСОБА_4 визнано безвісним відсутнім, початком безвісної відсутності вважається 01 січня 2008 року.

З того часу минуло більше десяти років, однак ніяких відомостей про місце перебування її брата так і не надійшло.

Оголошення ОСОБА_4 померлим необхідно заявнику для можливості оформлення спадщини.

В судове засідання заявник не з`явилася, подала до суду заяву, в якій зазначила, що у зв`язку з виїздом за кордон не буде мати можливості бути присутньою на розгляді справи. Просить розгляд даної справи проводити без її участі, заявлені вимоги підтримує в повному обсязі (а.с.42).

Представник Болехівської міської ради в судове засіданя не з`явився, подав клопотання, в якому просить розгляд справи проводити без його участі, заявлені вимоги ОСОБА_3 визнає повністю (а.с.99).

Представники заінтересованих осіб: Долинської районної державної нотаріальної контори, Болехівського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце цього засідання були повідомлені у встановленому законом порядку (а.с.92-94).

Згідно ч.1 ст.223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підтвердили, що більше 10 років немає відомостей щодо місця перебування ОСОБА_4 . В будинку, де він проживав з батьками по АДРЕСА_1 , зараз проживає ОСОБА_6 зі згоди його сестри ОСОБА_3 . При цьому, ОСОБА_3 пояснила, що її брат ОСОБА_4 пропав і ОСОБА_6 може проживати у цьому будинку.

Суд, заслухавши вступне слово представника заявника ОСОБА_1 , пояснення свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , повно та всебічно дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.

Згідно з частиною першою статті 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ч.3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є рідними братом та сестрою, їх батьками були ОСОБА_7 (батько) та ОСОБА_8 (мати), що підтверджується свідоцтвами про народження (а.с.5; 22-23).

Як вказує заявник у позовній заяві, у 2007 році її брат ОСОБА_4 виїхав з постійного місця проживання в невідомому напрямку і до цього часу місце його перебування невідоме.

Так, 12 березня 2009 року за ухилення від сплати аліментів ОСОБА_4 оголошено в розшук (а.с.20).

А рішенням Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 07 грудня 2009 року ОСОБА_4 визнано безвісно відсутнім з 01 січня 2008 року (а.с.6).

Та на підставі вказаного рішення, як вбачається з копії будинкової книги, 22 грудня 2009 року ОСОБА_4 знятий з реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 (а.с.12-17).

Згідно інформації Болехівської міської філії Івано-Франківського обласного центру зайнятості від 03 серпня 2020 року повідомлено, що ОСОБА_4 на обліку як безробітний не перебуває (а.с.40).

Відповідно до повідомлення Головного центу обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 28 липня 2020 року, ОСОБА_4 у період з 31 липня 2015 року по 31 липня 2020 року державний кордон України не перетинав. Зазначено, що інформація у базі даних осіб щодо відомостей про громадян України, іноземців та осіб без громадянства зберігається протягом п`яти років (а.с.43).

Також, з відповіді від Управління державної міграційної служби України в Івано-Франківській області від 28 липня 2020 року повідомлено, що ОСОБА_4 документовано паспорт громадянина України та виданий 12 лютого 2002 року, а паспорт для виїзду за кордон не документувався (а.с.45).

З інформації, наданої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, вбачається, що ОСОБА_4 , на обліку як одержувач пенсії не перебуває.

Однак згідно даних реєстру застрахованих осіб ОСОБА_4 звітувався у Болехівський міський центр зайнятості за 5 місяців та 10 днів 2005 року та 17 днів 2006 року, у зв`язку з отриманням допомоги по безробіттю. ОСОБА_4 перебував у трудових відносинах з ТзОВ Західноукраїнська продовольча компанія Берест-Продторг за період з 16 квітня по 03 травня 2006 року (а.с.60; 64).

Як вказано у довідці начальника Долинського ВП Данько В., яка видана заявнику, що її брат ОСОБА_4 перебував у державному розшуку в період з 01.10.2009 по 23.12.2009 року. Також, перевіркою встановлено з 23 грудня 2009 року і по даний час по наявних обліках Національної поліції України не числиться (а.с.13).

З відомостей Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області від 06 жовтня 2020 року повідомлено, що у результаті проведеної перевірки встановлено, що ОСОБА_4 , як особа, яка переховується від органів досудового розслідування, суду чи безвісно зникла не значиться. Однак за 07 грудня 1999 року вироком Галицького районного суду м. Львова засуджено ОСОБА_4 за ч.2 ст.141 КК України до 3 р. позбавлення волі з конфіскацією майна, а 01 грудня 2000р звільнений з випробуванням терміном на 10 місяців 13 днів. 05 вересня 2007 року Святошинським районним судом м. Києва ОСОБА_4 за ч.1 ст.189 КК України 2001р. засуджено на 4 р. позбавлення волі, ст.75 КК України 2001р. звільнений від відбування покарання з випробуванням терміном на 2 роки (а.с.97).

Як зазначено у п.3 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Відповідно до ст. 305 ЦПК України, заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.

У відповідності до ст.306 ЦПК України, передбачено, що у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Згідно з ч.1 ст.308 ЦПК України, суд розглядає справу за участю заявника, свідків, зазначених у заяві, та осіб, яких сам суд визнає за потрібне допитати, і ухвалює рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або про оголошення її померлою.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 ЦК України, фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку - протягом шести місяців.

Оголошення особи померлою має своїм призначенням необхідно для усунення невизначеності, яка склалася щодо правовідносин за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.

Рішення про оголошення фізичної особи померлою приймається судом за наявності таких підстав: 1) відсутність особи в місці її постійного проживання; 2) відсутність відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона зникла безвісті за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку,- протягом шести місяців.

Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущені смерті особи.

Пункт 13 постанови Пленуму Верховного СУДУ України №5 від 31.03.1995 року Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення , звертає увагу суду на необхідність відрізняти оголошення особи померлою від встановлення факту смерті особи. Оголошення фізичної особи померлою це ствердження судовим рішенням припущення про смерть даної особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті. Встановлення факту смерті можливо, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, обставини, за яких настала смерть і факт неможливості реєстрації органом державної РАЦС факту смерті.

У цих справах суд визнає днем смерті громадянина, оголошеного померлим, день його гаданої смерті, якщо він пропав безвісті за обставин, які загрожували смертю або давали підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку, а в інших випадках днем смерті вважається день набрання законної сили рішення суду про оголошення громадянина померлим.

Порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюється ЦПК України.

При цьому заявник має мати особисту цивільну правову зацікавленість у зміні правового стану особи, яку він просить оголосити померлою. Для підтвердження цього повинні бути наведені обставини, які свідчать про те, що між заявником та особою, яку він просить оголосити померлою існують особисті або майнові правовідносини, матеріально-правовий зв`язок або за відсутності такого зв`язку дані про те, що відсутність фізичної особи є для заявника перешкодою у реалізації суб`єктивних прав або виконання обов`язків.

Поясненнями свідків та матеріалами справи встановлено, що з часу отримання останньої інформації щодо перебування ОСОБА_4 в 2007році пройшло більше десяти років і будь-які відомості щодо його місця перебування чи можливого перебування відсутні.

Отже, сукупність доказів, яка мається у справі, є достатньою для висновку про відсутність у місці останнього постійного проживання ОСОБА_4 відомостей про його долю понад три роки і можливість застосування ч.1 ст.46 ЦК України.

Оголошення ОСОБА_4 померлим є необхідне заявнику для можливості оформлення спадщини на Ѕ частку будинку АДРЕСА_1 , спадкоємцем якої є ОСОБА_4 , оскільки на момент смерті батька ОСОБА_7 , він був зареєстрованим та проживав із спадкодавцем. Інших спадкоємців першої черги за законом не має, його син ОСОБА_9 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Як слідує з матеріалів справи, що ОСОБА_7 (батько) придбав та являвся власником житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу від 20 березня 1986 року (а.с.8-11).

Згідно свідоцтва про смерть вбачається, що ОСОБА_7 (батько) помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.7).

Відтак, Долинською нотаріальною конторою 05 серпня 2020 року надано відповідь, в якій зазначено, що після смерті ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 заведено спадкову справу. З заявою про видачу свідоцтво про право на спадщину за законом звернулася 02 грудня 2003 року дочка ОСОБА_3 .. Інші спадкоємці не зверталися (а.с.46).

Відповідно до ч. 2 ст.47 Цивільного кодексу України, правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті. Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п`яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв`язку з відкриттям спадщини. Нотаріус, який видав спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, накладає на нього заборону відчуження.

Наведені заявником обставини та мета, з якою заявнику необхідно оголосити особу померлою, свідчать про наявність між заявником та особою, яку він просить оголосити померлою, такого матеріально-правового зв`язку.

Оскільки день вірогідної смерті ОСОБА_4 у точності не може бути встановлено, його необхідно оголосити померлим з дня набрання цим рішенням законної сили.

А тому, дослідивши та перевіривши всі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що заява обґрунтована, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому підлягає до задоволення.

Одночасно суд вважає за необхідне роз`яснити заявнику, що у випадку, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з`явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою.

Згідно з частиною сьомою статті 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

На підставі викладеного, керуючись ст.12,13, 81, 264, 308 ЦПК України, суд ,-

ухвалив:

Заяву задовольнити.

Оголосити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця і жителя АДРЕСА_1 , померлим.

Днем смерті ОСОБА_4 вважати день набрання рішення суду законної сили.

Рішення після набрання законної сили про оголошення ОСОБА_4 померлим надіслати до Болехівського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) для реєстрації його смерті.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через Болехівський міський суд.

Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, то зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Найменування та ім`я сторін, їх місцезнаходження та проживання:

ОСОБА_3 - реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Долинським РВ УМВС в Івано-Франківській області, 30 липня 2003 року, місце реєстрації АДРЕСА_1 .

Болехівська міська рада - вул. І.Франка,12 м. Болехів Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 41337190.

Долинська районна державна нотаріальна контора - вул. Б.Хмельницького, 2а м.Долина Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 20564012.

Болехівський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) - вул. Д. Галицького, 47 м. Болехів Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 25824156.

Дата складання повного тексту рішення - 23 жовтня 2020 року.

Суддя Головенко О.С.

Присяжні: Пічкур О.П.

Латик Н.О.