Рішення

від 30.09.2020 по справі 757/45431/19-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/45431/19-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2020 року Печерський районний суд м. Києва

суддя Матійчук Г.О..

секретар судового засідання Хабеця О.О.,

справа № 757/45431/19-ц

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: ОСОБА_2

треті особи:

Гімназія №19 Межигірська Подільського району

Служба у справах дітей Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації

виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрації) Служба у справах дітей та сім`ї Міський центр дитини,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Гімназія №19 Межигірська Подільського району, Служба у справах дітей Святошинської районної в м Києві державної адміністрації, Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрації) Служба у справах дітей та сім`ї Міський центр дитини про встановлення графіку побачення з дитиною за згодою дитини та за участю третьої особи, зобов`язання припинення вчинення дій,

позивач: ОСОБА_1 ,

представник позивача: ОСОБА_3 ,

відповідач: ОСОБА_2 ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду із вказаним позовом до відповідача, в якому просила встановити графік побачень з дитиною ОСОБА_4 з її батьком (відповідачем), кожний другий та четвертий вівторок з 17 до 19 год у присутності третьої особи, яка є безпечною для дитини, за участю психолога служби у справах дітей або психолога служби у справах дітей та сім`ї міського центру дитини, а також за згоди самої дитини; зобов`язати припинити дії відповідача, які полягають у організації та проведенні зустрічей з донькою без участі третьої особи, яка є безпечною для дитини, а також без участі психолога; відшкодувати судові витрати.

Свої вимоги обґрунтувала тим, що з 2005 року по 2010 рік перебувала з відповідачем у фактичних шлюбних відносинах, від яких, ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась дитина - ОСОБА_4 .

У серпні 2010 року стосунки між нею та відповідачем було розірвано. Одночасно вони домовились про порядок зустрічей та утримання спільної дитини.

Згодом донька не мала бажання зустрічатись із батьком, оскільки той зникав і при зустрічах грубо з нею поводився.

Станом на день подання позову дитина боїться батька і не хоче зустрічатись із ним наодинці, без її, матері та/або вітчима присутності.

Вона неодноразово забороняла відповідачу приходити до школи дитини та шукати з нею зустрічей, втім останній повідомив їй, що така поведінка дитини є наслідком її, матері, впливу, а також, що не припинить зустрічатись з дитиною.

Вважає, що дії відповідача шкодять доньці і це підтверджено висновком психологічного обстеження дитини.

Просила позов задовольнити.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 05.09.2019 року відкрито провадження по справі та вирішено розглядати її за правилами загального позовного провадження.

28.11.2019 року від відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній заперечив позовні вимоги з підстав викладених у відзиві. Просив у позові відмовити повністю. Зокрема зазначив, що вільно спілкуватись з дитиною мав змогу лише до травня 2012 року. З травня по серпень 2012 року донька знаходилась у родичів позивача і він не міг з нею зустрічатись. Починаючи з вересня 2012 року йому було відмовлено у спілкуванні з дитиною, із посиланням на висновок невідомого йому психолога. При цьому позивач не тільки перешкоджала його спілкуванню з дитиною, а ще й відмовлялась отримувати від нього кошти на її утримання. Що в свою чергу змусило його шукати альтернативні шляхи перерахування аліментів на дитину, зокрема з 2013 по 2016 р.р. він перераховував кошти поштовими переказами.

В 2017 році позивач дозволила йому зустрічатись донькою, раз на тиждень протягом години. А також надала реквізити для перерахування аліментів. Втім у 2018 року позивач зі своїм чоловіком запропонувала йому відмовитись від батьківських прав на дитину в обмін на фінансову незалежність від утримання дитини.

Закидання позивача про його грубе поводження з дитиною вважає безпідставними, до того ж офіційно такі звинувачення до нього не висувались жодного разу. Додані до відзиву фото говорять про позитивне його сприйняття дитиною.

При цьому він звернувся до міського центру дитини з заявою про вивчення психоемоційного стану дитини, особливостей дитячо-батьківських відносин, прихильності дитини до батьків, висновком якого психологом було надано ряд рекомендацій для виходу із ситуації, що склалась та налагодження нормальних стосунків між ним та донькою та між ним та позивачем. Зауважив, що з його боку ці рекомендації виконуються.

Просив відмовити у задоволені позову.

Ухвалою від 15.06.2020 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Суд, вислухавши сторони, їх представників, свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач та відповідач, в шлюбі не перебували однак мають спільну дитину - ОСОБА_4 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 11).

Станом на час розгляду справи дитина навчається у гімназії №19 Межигірська Подільського району (а.с. 6).

Між сторонами існує спір щодо участі батька дитини у її житті.

Дитина проживає разом з матір`ю (позивачем), вітчимом та молодшим братиком.

Згідно висновку №159 від 02.08.2019 року психологічного обстеження дитини, який складений на запит ОСОБА_2 (а.с. 55-59) та проведений практичним психологом міського центру дитини ОСОБА_5 : … ОСОБА_4 ввічлива, позитивна, весела, комунікабельна дівчинка.

Емоційно-вольова сфера, на даний час, характеризується стабільністю, врівноваженістю, наявністю сформованого самоконтролю та саморегуляції.

Виявлено надійну форму прив`язаності до мами, яка задовольняє потреби дитини у комфорті й захисті та до якої дівчинка проявляє емоції любові та вдячності; до вітчима ОСОБА_8 , якого дівчинка вважає татом та проявляє до нього почуття любові та вдячності та до молодшого братика ОСОБА_9 (проективна методика Мої емоції. Сімейка Гноме ).

Дитина має сформоване уявлення про повноцінну сім`ю (проективна методика Моя сім`я ), а позиція батька, шляхом заміщення образу, зафіксувалася на вітчимі. Незважаючи на те, що фактично та офіційно дівчинка має батька, соціально та морально вона його як тата не ідентифікує, причиною чого є його не стабільна присутність в її житті. Внаслідок цього, у ОСОБА_4 визначається та прослідковується уникаюча форма емоційної прив`язаності до гр. ОСОБА_2 та емоційне бажання дистанціюватися. В проективній методиці Мої емоції. Сімейка Гноме дівчинка визначила до нього почуття страху та роздратування… .

З урахуванням встановленого, психологом рекомендовано: поступове налагодження позитивного спілкування батька з донькою під час їх короткочасних зустрічей (на початковому етапі) та встановлення довірливих взаємовідносин, які мають відбуватись за присутності нейтральної третьої особи, яка є безпечною для дитини (психолог). Зустрічі мають відбуватись у спокійній і безпечній атмосфері та за згодою дитини; під час зустрічей батьку звернути увагу на емоційний стан дитини та готовність до спілкування через несформованість довірливих відносин, дитині важко проговорювати свої бажання або небажання спілкуватись, свої потреби та емоції; після налагодження позитивного спілкування встановити стабільний графік зустрічей батька з донькою, із завчасно обумовленим місцем та часом зустрічей, який враховуватиме бажання, інтереси та вікові потреби дитини; батькам скористатись сімейною медіацією з метою налагодження конструктивної комунікації між собою для вирішення питань щодо визначення способів участі батьків у вихованні доньки… .

Предметом даного позову є встановлення графіку побачень дитини з батьком та зобов`язання відповідача припинити дії, які пов`язані з організацією зустрічей з дитиною.

Відповідно до ч.3 ст.51 Конституції сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Пунктами 1, 2 ст.3 Конвенції про права дитини від 20.11.89, ратифікованої Верховною Радою 27.02.91 (далі - Конвенція), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Згідно із ст.18 Конвенції батьки або законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їхнього основного піклування.

Стаття 153 СК України передбачає права батьків дитини та самої дитини на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

За ст. 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.

Мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу (ст. 141 СК України).

Батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї (ч.ч. 1-5 ст. 150 СК України).

За ч. 1 ст. 151 СК України батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.

ОСОБА_2 не позбавлений батьківських прав відносно малолітньої ОСОБА_4 , відповідно має всі права та обов`язки, передбачені сімейним законодавством, відносно своєї доньки.

Позивачем не доведено, а судом не встановлено, що відповідач своєю поведінкою шкодить дитині.

Натомість із матеріалів справи вбачається, що відповідач виконує свій батьківський обов`язок по відношенню до малолітньої ОСОБА_4 , щодо її виховання, утримання, організації дозвілля, тощо. В той час, як позивач намагається йому в цьому перешкоджати.

Той факт, що ОСОБА_4 сприймає свого вітчима як батька, не є підставою для звуження прав її біологічного батька і не звільняє від батьківських обов`язків.

Малолітня ОСОБА_4 в силу свого віку ще не здатна об`єктивно і неупереджено оцінювати ситуацію, що склалась у відносинах між нею та батьком; між батьком та матір`ю та між батьками і нею; не здатна критично мислити та адекватно оцінювати суб`єктивну інформацію, яка надходить від дорослих, тощо.

Статтею 9 Конвенції передбачено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Згідно зі ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення, тощо.

Разом з тим, позивачем не доведено, що мало місце порушення її прав та/або прав малолітньої дитини з боку відповідача.

Положеннями ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Так ч. 1 ст. 81 ЦПК України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Позивачем в порушення зазначених вимог процесуального закону, не надано суду належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження своїх заявлених позовних вимог.

Таким чином, підстав для задоволення позову немає, в зв`язку з чим суд відмовляє у задоволені вимог позивача.

Розподіл судових витрат між сторонами, регулюється ст. 141 ЦПК України. Зокрема: судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 15, 16 ЦК України ст.ст. 141, 151, 153, 157, 171 СК України, ст.ст.12, 19, 76-81, 141, 263-265, 280-284 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Гімназія №19 Межигірська Подільського району, Служба у справах дітей Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації, Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрації) служба у справах дітей та сім`ї Міський центр дитини про встановлення графіку побачення з дитиною за згодою дитини та за участю третьої особи, зобов`язання припинення вчинення дій - залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог:

Гімназія №19 Межигірська Подільського району: 04071, м. Київ, вул. Межигірська, 16, код ЄДРПОУ 22880817.

Служба у справах дітей Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації: 03115, м. Київ, вул. Гната Юри, 9, кім. 422, код ЄДРПОУ 24366697.

Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрації) Служба у справах дітей та сім`ї Міський центр дитини: 02000, м. Київ, вул. Дегтярівська, 3-а, код ЄДРПОУ 36282427.

Суддя Г.О.Матійчук