Ухвала

від 19.10.2020 по справі 401/217/20

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Кропивницький апеляційнийсуд

№ провадження 11-кп/4809/725/20 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія 206-2 Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2020 року. м. Кропивницький

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:

Головуючого - судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

із секретарем ОСОБА_5 ,

за участю прокурора ОСОБА_6

захисників-адвокатів: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10

обвинувачених: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кропивницькому апеляційні скарги захисника адвоката ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_11 , захисника адвоката ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_13 , представника потерпілої юридичної особи Світловодської міської ради ОСОБА_15 , представника потерпілого ОСОБА_16 адвоката ОСОБА_17 , потерпілого ОСОБА_16 та прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_18 на ухвалу Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 13 серпня 2020 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні за №12019120270001134 від 08 серпня 2019 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Старі Трояни Кілійського району Одеської області, українця, громадянина України, з повною вищою освітою, на момент скоєння злочину Світловодський міський голова, розлученого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.206-2, ч.2 ст.28 ч.2 ст.366, ч.1 ст.172 КК України

ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Світловодська Кіровоградської області, громадянина України, українця, з повною вищою освітою, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.206-2, ч.3 ст.358 КК України

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Ромни Роменського району Сумської області, громадянина України, українця, з повною вищою освітою, одруженого, працюючого генеральним директором спільного підприємства - товариство з обмеженою відповідальністю Світловодськпобут», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_5 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.206-2, ч.2 ст.28 ч.4 ст.358 КК України

ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки смт. Новгородка Кіровоградської області, громадянки України, українки, з повною вищою освітою, розлученої, маючої на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_19 , працюючої державним реєстратором, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_6 , яка раніше не судимої, обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.206-2, ч.2 ст.28 ч.3 ст.365-2 КК України

повернуто прокурору для внесення з урахуванням вимог глави 25 КПК України та усунення виявлених недоліків, задоволено частково клопотання захисника ОСОБА_9 про повернення обвинувального акту прокурору. В задоволенні клопотань прокурора та представника потерпілої юридичної особи про об`єднання кримінальних проваджень відмовлено. В задоволенні клопотання захисників ОСОБА_8 та ОСОБА_7 про закриття провадження у справі відмовлено.

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 13 серпня 2020 року, за результатами підготовчого судового засідання у задоволенні клопотань прокурора та представника потерпілої юридичної особи про об`єднання кримінальних проваджень відмовлено. В задоволенні клопотання захисників ОСОБА_8 та ОСОБА_7 про закриття провадження у справі відмовлено. Клопотання захисника ОСОБА_9 про повернення обвинувального акту прокурору задоволено частково та обвинувальний акт у кримінальному провадженні за №12019120270001134 від 08 серпня 2019 року по обвинуваченню ОСОБА_14 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 повернуто прокурору для внесення з урахуванням вимог глави 25 КПК України та усунення виявлених недоліків.

Рішення суду мотивовано тим, що враховуючи те, що ст.ст.314, 334 КПК України, питання про об`єднання кримінальних проваджень вирішуються виключно під час судового провадження, а не на стадії підготовчого засідання, матеріали справи іншого кримінального провадження перебувають на розгляді у іншого судді того ж суду, то суд приходить до висновку, що подані клопотання про об`єднання є передчасними. Всім обвинуваченим у вказаному кримінального провадженні інкримінується вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.206-2 КК України. Згідно п.2 ч.5 ст.219 КПК України, детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-1, 368, 368-5, 369, 369-2, 410 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з таких умов: розмір предмета кримінального правопорушення або завданої ним шкоди в п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків). Згідно обвинувального акту, ОСОБА_14 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.206-2 КК України, а саме протиправне заволодіння майном підприємства, у тому числі часткою його засновника (учасника) шляхом вчинення правочину з використанням підроблених документів підприємства, вчинене службовою особою з використанням службового становища, за попередньою змовою групою осіб, що спричинило тяжкі наслідки. Згідно обвинувального акту кримінальним правопорушенням потерпілій юридичній особі заподіяно матеріальну шкоду на загальну суму 3892374 грн. 00 коп. Отже, станом на 22 квітня 2019 року (час вчинення інкримінованого кримінального правопорушення) ОСОБА_14 був службовою особою органу місцевого самоврядування, а встановлені на досудовому розслідуванні матеріальні збитки є такими, що перевищують в 500 і більше разів розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на час вчинення кримінального правопорушення, оскільки 1921 грн. х 500 р. = 960500 грн. Згідно ч.5 ст.36 КПК України Генеральний прокурор, керівник регіональної прокуратури, їх перші заступники та заступники своєю вмотивованою постановою мають право доручити здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, у тому числі слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу, у разі неефективного досудового розслідування. Забороняється доручати здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, іншому органу досудового розслідування. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні проведено слідчим Світловодського ВП поза межами наданих йому процесуальним законом повноважень. В результаті чого складання слідчим поліції обвинувального акту й подальше його затвердження прокурором місцевої прокуратури є незаконним. Враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини щодо складання слідчим поліції обвинувального акту й подальше його затвердження прокурором місцевої прокуратури, які на переконання суду є незаконними, суд дійшов висновку, що клопотання захисника ОСОБА_8 про закриття провадження на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України не підлягає задоволенню. Оскільки, у відповідності до ст.314 КПК України суд вправі вирішити питання щодо закриття провадження, якщо правомочним та належним був орган досудового розслідування. В даному випадку орган досудового розслідування був неналежним. Кримінальні правопорушення, в якому обвинувачуються ОСОБА_14 , а саме ч.1 ст.172 КК України та ОСОБА_11 , а саме ч.4 ст.358 КК України (в редакції Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень; нормативно-правовий акт № 2617-VIII від 22.11.2018" ЗУ № 2617-VIII від 22.11.2018р.), відноситься до кримінальних проступків. Обвинувальний акт направлений до суду до набрання чинності цього внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень; нормативно-правовий акт № 2617-VIII від 22.11.2018" Закону та не призначений до судового розгляду, а тому суд приходить до висновку, що вказаний обвинувальний акт слід повернути прокурору також для внесення з урахуванням вимог 286 Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012 глави 25 Кримінального процесуального кодексу України

В апеляційній скарзі захисник адвокат ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_13 просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та кримінальне провадження закрити у зв`язку з закінченням строку досудового розслідування, згідно п.10 ч.1 ст. 284 КПК України, також просив скасувати арешт на майно належне обвинуваченій ОСОБА_13 .

Свої вимоги обґрунтував тим, що оскаржувана ухвала була постановлена судом першої інстанції упереджено, з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а саме за наявності підстав для закриття судом провадження в кримінальній справі його не було закрито, чим порушені права і охоронювані законом інтереси обвинуваченої ОСОБА_13 , а тому підлягає скасуванню з наступних підстав.

25.10.2019 року в.о. прокурора Кіровоградської області, складено, надано доручення та повідомлено про підозру ОСОБА_14 у кримінальному провадженню № 12019120270001134(пп.60-61, р.ІІ, арк. 33, п.74 р.І, арк.11 Реєстру). З 25.10.2019 року відповідно до норм ст.ст. 42, 115, 278, 219 КПК України, розпочався двомісячний строк досудового розслідування, яке мало бути завершено 25.12.2019 року.

20.12.2019 року начальником Світловодського відділу Знам`янської місцевої прокуратури ОСОБА_18 надано доручення про відкриття матеріалів кримінального провадження № 12019120270001134 (п.68 р.ІІ, арк. 35 Реєстру) та в порядку ст. 290 КПК України надано доступ до матеріалів досудового розслідування (п. 88-93 р.І, арк. 12-13 Реєстру).

20.01.2020 року останнім з учасників провадження, захисником підозрюваного ОСОБА_12 , адвокатом ОСОБА_20 , здійснено ознайомлення з матеріалами досудового розслідування (п.98 р.І, арк. 13 Реєстру).

Відповідно до ч.5 ст. 219 КПК України, строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею, в даному випадку строк передбачений п.4 ч.3 ст. 219 КПК України.

Таким чином, досудове розслідування у кримінальному провадженню № 12019120270001134, після ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, мало бути завершено, шляхом звернення до суду з обвинувальним актом - 25.01.2020 року.

22.01.2020 року складено обвинувальний акт у кримінальному провадженню № 12019120270001134 (п.69-70 р.ІІ, арк. 35 Реєстру).

25.01.2020 року закінчився строк в у кримінальному провадженню ЄРДР від 08.08.19 року № 12019120270001134, який передбачений п.4 ч.3 ст. 219КПК України, який не було продовжено в порядку ч.3 ст.294 КПК України, а також строк не зупинявся у відповідності до ст. 280 КПК України.

30.01.2020 року прокурор місцевої прокуратури звернувся до суду з обвинувальним актом у кримінальному провадженню № 12019120270001134.

В даному випадку, орган досудового розслідування у визначений законом строк не звернувся до суду з обвинувальним актом щодо підозрюваних, прострочив звернення до суду на 5 діб, після закінчення строку досудового розслідування, не здійснив відповідності до ст. 219, 294 КПК продовження строку досудового розслідування.

У відповідності до обвинувального акту, обвинувачуються ОСОБА_14 , у скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 206-2, ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 366, ч.1 ст.172 КК України, ОСОБА_12 , у скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 206-2, ч.3 ст. 358 КК України, ОСОБА_11 , у скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч. З ст. 206-2, ч.2 ст. 28, ч.4 ст. 358 КК України, ОСОБА_13 у скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 206-2, ч.2 ст. 28, ч.3 ст. 365-2 КК України.

Згідно зі ст. 12 КК України до тяжких злочинів, за санкцією зазначених статей відносяться кримінальні правопорушення передбачені ст. ч. 3 ст. 206-2 та ч.3 ст. 365-2 КК України, разом з тим, вказані злочини відповідно до положень кримінального закону не являються злочинами проти життя та здоров`я особи.

Таким чином, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 2019120270001134 від 08.08.19р. за обвинуваченням ОСОБА_14 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 направлений до суду 30.01.2020 року, тобто після завершення двомісячного строку досудового розслідування та відповідно п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України (в редакції Закону № 2213-УІП від 16 листопада 2017 року) у підготовчому судовому засіданні суд повинен був прийняти рішення про закриття провадження з підстав, передбачених п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Суд першої інстанції, допустив процесуальну помилку, щодо першочерговості розгляду питань в порядку ст. 314 КПК, розглянувши підстави поверхня обвинувального акту прокурору, заявлені адвокатом ОСОБА_9 до розгляду підстав закриття кримінального провадження, які первино заявили адвокати ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , чим допустив порушення законності під час ухвалення оскаржуваного рішення.

В апеляційній скарзі захисник адвокат ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_11 просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та кримінальне провадження закрити у зв`язку з закінченням строку досудового розслідування, згідно п.10 ч.1 ст. 284 КПК України.

Свої вимогиобґрунтував тим,що суд першої інстанції, відмовивши у задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження, не врахував приписи п. 1 ч. 2 ст. 412 КПК України, яка прямо передбачає обов`язок суду закрити кримінальне провадження за наявності для того підстав, які у даному кримінальному провадженні мали місце.

Так, пунктом 2 частини 3 статті 314 КПК України передбачено, що у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу;

Згідно п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

Згідно реєстру матеріалів досудового розслідування у даному кримінальному провадженні 25 жовтня 2019 року ОСОБА_14 повідомлено про підозру (п. 75 розділу І проведені в ході досудового розслідування процесуальні дії).

Таким чином, сторона обвинувачення повинна була закінчити досудове розслідування у даному кримінальному провадженні до 25 грудня 2019 року.

В подальшому 20 грудня 2019 року стороною обвинувачення було повідомлено потерпілого ОСОБА_16 , представника потерпілої юридичної особи Світловодської міської ради, а також сторону захисту про закінчення досудового розслідування.

Таким чином, у сторони обвинувачення для закінчення досудового розслідування станом на 20 грудня 2019 року залишилось п`ять днів, враховуючи приписи ч. 5 ст. 219 КПК України, відповідно до яких строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 КПК України, не включається у строки досудового розслідування.

В подальшому сторони кримінального провадження здійснювали ознайомлення з матеріалами досудового розслідування в період з 21.12.2019 року по 20 січня 2020 року.

Таким чином, з 20 грудня 2019 року по 20 січня 2020 року виконувалися вимоги статті 290 КПК України, і з 21 січня 2020 року продовжили йти строки досудового розслідування. Так, сторона обвинувачення повинна була в строк до 25 січня 2020 року скласти обвинувальний акт та направити його до суду.

Однак вказаних дій до 25 січня 2020 року зроблено не було і обвинувальний акт згідно супровідного листа з прокуратури був направлений до суду лише 30 січня 2020 року, тобто поза межами строків досудового розслідування.

Також зазначив, що клопотання про закриття кримінального провадження повинно розглядатися відразу після вирішення питання передбаченого п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, а саме стосовно затвердження угоди чи то відмови у її затвердженні, однак у даному кримінальному провадженні такі угоди не укладалися. Саме тому, на його думку дане питання повинно було вирішене першим, як передбачає ч. 3 ст. 314 КПК України.

При цьому, просив суд апеляційної інстанції врахувати і той факт, що у разі подачі клопотання про закриття кримінального провадження та клопотання про повернення обвинувального акту прокурору за наявності підстав для задоволення двох клопотань і про закриття провадження, і про повернення акту прокурору, то, на його думку, повинно бути розглянуте та задоволене клопотання про закриття кримінального провадження, а не про повернення обвинувального акту прокурору, враховуючи приписи ч. 5 ст. 28 КПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 28 КПК України кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите.

З вище викладеного вбачається, що у разі повернення обвинувального акту прокурору це не відповідає загальним принципам кримінального процесуального законодавства та практики Європейського суду з прав людини з приводу розумних строків розгляду кримінального провадження, оскільки у разі закриття провадження у справі приймається остаточне рішення, а у разі повернення обвинувального акту прокурору розгляд у справі взагалі невідомо коли розпочнеться.

Той факт, що суд першої інстанції вказав на те, що його клопотання про закриття кримінального провадження не підлягає задоволенню з тих підстав, що суд вправі вирішити питання щодо закриття провадження, якщо правомочним та належним був орган досудового розслідування, взагалі не відповідає жодній нормі КПК України, а навпаки вказує, що справу необхідно було закрити. Законодавець в статті 284 КПК України не обумовив в пункті 10 ч. 1 ст. 284 КПК України те, що її можливо застосовувати виключно у випадку законного розслідування кримінального провадження правомочним органом, а якщо ні, то це є неможливим.

Одночасно вказав, і на те, що якщо обвинувальний акт складено та затверджено неправомочним органом, то строки встановлені ст. 219 КПК України вже давно минули, і справа підлягала безумовному закриттю в підготовчому судовому засіданні.

В апеляційній скарзі потерпілий ОСОБА_16 просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та призначити новий розгляд у суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.

Свої вимоги обґрунтував тим, що твердження суду про неможливість розгляду в одному кримінальному провадженні №12019120270001134 матеріалів щодо злочинів та кримінальних проступків, передбачених ч.1 ст.172 КК України та ч.4 ст.358 КК України, є порушенням вимог ч.2 ст.217 КПК України, оскільки це може негативно вплинути на повноту судового розгляду та призвести до безпідставного затягування строку розгляду справи.

Статтею 291 КПК України встановлено вичерпний перелік вимог до обвинувального акту у кримінальному провадженні. Відповідно до п.3 ч. 2 ст. 314 КПК України суд на стадії підготовчого судовою засідання вправі повернути обвинувальний акт прокурору виключно у випадку, якщо він не відповідає вимогам вищезазначеної статі.

Вказує, що обвинувальний акт в даному кримінальному провадженні відповідає вимогам ст.291 КПК України, а отже мав би бути призначений до судового розгляду.

В апеляційній скарзі представник потерпілого ОСОБА_16 адвокат ОСОБА_17 просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та призначити новий розгляд у суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що твердження суду про неможливість розгляду в одному кримінальному провадженні №12019120270001134 матеріалів щодо злочинів та кримінальних проступків, передбачених ч.1 ст.172 КК України та ч.4 ст.358 КК України, є порушенням вимог ч.2 ст.217 КПК України, оскільки це може негативно вплинути на повноту судового розгляду та призвести до безпідставного затягування строку розгляду справи.

Враховуючи положення п.24 ч.1 ст.3, ст.217, ст.334 КПК України, питання про об`єднання кримінальних проваджень може вирішуватися під час підготовчого судового провадження, яке є складовою частиною судового провадження. Жодних заборон щодо вирішення зазначеного питання під час підготовчого судового засідання чинний КПК України не передбачає. В порушення приписів ч.2 ст.334 КПК України матеріали кримінального провадження №42019121160000042 не передано складу суду, що здійснює судове провадження кримінального провадження №12019120270001134 для вирішення питання про їх об`єднання. Виключень із зазначеного правила кримінальний процесуальний закон не передбачає.

Відповідно до ухвали суду першої інстанції від 13.08.2020 року обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №12019120270001134 відповідають вимогам ст.291 КПК України, технічних помилок, невідповідності інформації у них не допущено. А отже вказаний обвинувальний акт мав би бути призначеним до судового розгляду. Суд не мав права повертати обвинувальний акт прокурору у зв`язку із наведеними в ухвалі суду від 13.08.2020 року підставами.

Статтею 291 КПК України встановлено вичерпний перелік вимог до обвинувального акту у кримінальному провадженні. Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 314 КПК України суд на стадії підготовчого судового засідання вправі повернути обвинувальний акт прокурору виключно у випадку, якщо він не відповідає вимогам вищезазначеної статті.

В апеляційній скарзі представник потерпілої юридичної особи Світловодської міської ради ОСОБА_15 просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та призначити новий розгляд у суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.

Свої вимоги обґрунтував тим, що суддею ОСОБА_21 при винесенні постанови від 20.08.2018 року у справі 401/1198/18 допущено істотне порушення норм процесуального права під здійснення правосуддя, наслідком якого є прийняття незаконного судового рішення ухилення особи від відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення пов`язаного із корупцією, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП. Таким чином, розгляд кримінальної справи № 401/217/20 та постановлення ухвали від 13.08.2020 року здійснено незаконним складом суду, головуючою суддею ОСОБА_22 , яка підлягала відводу, за наявності обставин, які викликають сумнів у її неупередженості, що відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 412 КПК України у будь-якому разі повинно стати наслідком скасування судового рішення у формі ухвали від 13.08.2020 р. у справі № 401/217/20. Відповідно до абз. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування кримінальних проваджень, передбачених ст. 206 КК України, стосовно працівників юридичних осіб публічного права. Обвинувачений ОСОБА_14 не відноситься до працівників юридичних осіб публічного права, а є службовою особою органу місцевого самоврядування третьої категорії. Твердження суду про неможливість розгляду в одному кримінальному провадженні № 12019120270001134 матеріалів щодо злочинів та кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 172 КК України та ч. 4 ст. 358 КК України, є порушенням вимог ч. 2 ст. 217 КПК України, оскільки це може негативно вплинути на повноту судового розгляду. Крім того, у порушення вимог ч. 2 ст. 334 КПК України матеріали кримінального провадження № 42019121160000042 не передано складу суду, що здійснює судове провадження кримінального провадження № 12019120270001134, для вирішення питання про їх об`єднання. Виключень із зазначеного правила кримінальний процесуальний закон не передбачає. Відповідно до ухвали суду першої інстанції від 13.08.2020 року обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12019120270001134 відповідають вимогам ст.291 КПК України, технічних помилок, невідповідності інформації у них не допущено. Таким чином, суд не має права повертати обвинувальний акт прокурору у зв`язку із наведеними в ухвалі суду від 13.08.2020 року підставами. Вищезазначене є позицією Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ щодо підстав для повернення судами прокурор) обвинувальних актів, яке було обговорено під час оперативної наради суддів судової палати у кримінальних справах 04.11.2015 року. Статтею 291 КПК України встановлено вичерпний перелік вимог до обвинувального акту у кримінальному провадженні. Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 314 КПК України суд на стадії підготовчого судового засідання вправі повернути обвинувальний акт прокурору виключно у випадку, якщо він не відповідає вимогам вищезазначеної статті. З урахуванням наведеного, обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України. Вважає, що судом першої інстанції допущено істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, судове рішення ухвалено незаконним складом суду, який підлягав відводу, що перешкодило ухвалити законне та обґрунтоване рішення та є відповідно до положень ст. 409 КПК України підставою для його скасування.

В апеляційній скарзі прокурор просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та призначити новий розгляд у суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.

Свої вимоги обґрунтував тим, що відповідно до абз.1 ч.5 ст.216 КПК України детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування кримінальних проваджень, передбачених ст.206-2 КК України, стосовно працівників юридичних осіб публічного права. Обвинувачений ОСОБА_14 не відноситься до працівників юридичних осіб публічного права, а є службовою особою органу місцевого самоврядування третьої категорії. В межах досудового розслідування в ході судового контролю слідчими суддями Світловодського міськрайонного суду та Кропивницького апеляційного суду за скаргою адвоката ОСОБА_9 здійснювалися перевірки законності повідомлення про підозру ОСОБА_14 за ч.3 ст.206- 2, ч.2 ст.28 ч.2 ст.366, ч.1 ст.172 КК України, зокрема правомочність та належність органу досудового розслідування, наявність відповідних повноважень, законність дій посадових осіб органів прокуратури при повідомленні особі про підозру. За наслідками судового розгляду ухвалою слідчого судді Світловодського міськрайонного суду від 03.01.2020 у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_9 на повідомлення прокурора про підозру ОСОБА_14 за ч.3 ст.206-2, ч.2 ст.28 ч.2 ст.366, ч.1 ст.172 КК України відмовлено, зазначену ухвалу суду першої інстанції при апеляційному перегляді Кропивницьким апеляційним судом (ухвала від 23.01.2020 року ) залишено без змін, у зв`язку з чим ухвала слідчого судді Світловодського міськрайонного суду від 03.01.2020 року набрала законної сили з 23.01.2020 року. Твердження суду про неможливість розгляду в одному кримінальному провадженні №12019120270001134 матеріалів щодо злочинів та кримінальних проступків, передбачених ч.1 ст.172 КК України та ч.4 ст.358 КК України, є порушенням вимог ч.2 ст.217 КПК України, оскільки це може негативно вплинути на повноту судового розгляду. Враховуючи положення п.24 ч.1 ст.3, ст.217, ст.334 КПК України, питання про об`єднання кримінальних проваджень може вирішуватися під час підготовчого судового провадження, яке є складовою частиною судового провадження, жодних заборон щодо вирішення зазначеного питання під час підготовчого судового засідання кримінальний процесуальний закон не передбачає. Крім того, у порушення вимог ч.2 ст.334 КПК України матеріали кримінального провадження №42019121160000042 не передано складу суду, що здійснює судове провадження кримінального провадження №12019120270001134, для вирішення питання про їх об`єднання. Виключень із зазначеного правила кримінальний процесуальний закон не передбачає. Відповідно до ухвали суду першої інстанції від 13.08.2020 року обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №12019120270001134 відповідають вимогам ст.291 КПК України, технічних помилок, невідповідності інформації у них не допущено. Таким чином, суд не має права повертати обвинувальний акт прокурору у зв`язку із наведеними в ухвалі суду від 13.08.2020 року підставами. Вищезазначене є позицією Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ щодо підстав для повернення судами прокурору обвинувальних актів, яке було обговорено під час оперативної наради суддів судової палати у кримінальних справах 04.11.2015 року. Вказав, що ст.291 КПК України встановлено вичерпний перелік вимог до обвинувального акту у кримінальному провадженні. Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 314 КПК України суд на стадії підготовчого судового засідання вправі повернути обвинувальний акт прокурору виключно у випадку, якщо він не відповідає вимогам вищезазначеної статті. З урахуванням наведеного, обвинувальний акт відповідає вимогам ст.291 КПК України.

В запереченні на апеляційні скарги захисник адвокат ОСОБА_9 інтересах обвинуваченого ОСОБА_14 вказав, що обставини, наведені в обґрунтування наявності сумнівів в неупередженості судді ОСОБА_1 , є очевидно надуманими. Крім того, відвід судді ОСОБА_1 в порядку, визначеному ст.80 КПК України, заявлений не був, а вирішення цього питання згідно з вимогами ст.81 КПК України можливе лише суддею Світловодського міськрайонного суду. Дійсно, ухвалою слідчого судді Світловодського міськрайонного суду від 03.01.2020 року, залишеною без змін ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 23.01.2020 року, з відмовлено у задоволенні скарги на повідомлення прокурора про підозру ОСОБА_14 . Однак, питання щодо порушення правил підслідності у скарзі не ставилось і предметом розгляду судами не було, відтак і посилання апелянтів на зазначені обставини є необґрунтованими. У згадуваних в апеляційних скаргах судових рішеннях йдеться про складання обвинувального акту поза межами відповідного процесуального строку в одному випадку, у іншому - про направлення обвинувального акту до суду з пропуском строку майже на 2 місяці. Порівняння зазначених порушень процесуального законодавства з пропуском процесуального строку на кілька днів очевидно є проявом надмірного формалізму. Вважає, що питання доцільності чи недоцільності розгляду кримінального проступку разом з кримінальним правопорушенням слід розглядати в контексті правил підсудності з урахуванням приписів ч.2 ст.216 КПК України. Під час досудового розслідування слідчий поліції та прокурори місцевої прокуратури не мали повноважень на об`єднання цих кримінальних проваджень. На теперішній час, допоки у встановленому порядку не скасовано відповідну постанову про об`єднання кримінальних проваджень, зазначені посадові особи не мають повноважень і щодо їх роз`єднання, як власне і жодних повноважень щодо вчинення будь-яких процесуальних дій чи прийняття будь-яких процесуальних рішень у цьому кримінальному провадженні, окрім як передати його за визначеною законодавством підслідністю.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу та апеляційні скарги представника потерпілої юридичної особи Світловодської міської ради ОСОБА_15 , представника потерпілого ОСОБА_16 адвоката ОСОБА_17 , потерпілого ОСОБА_16 , та заперечив проти задоволення апеляційних скарг захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , обвинувачених ОСОБА_11 , ОСОБА_13 та в їх інтересах захисників адвокатів ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , які підтримали подані апеляційні скарги захисників та заперечили проти задоволення апеляційних скарг прокурора, представника потерпілої юридичної особи Світловодської міської ради ОСОБА_15 , представника потерпілого ОСОБА_16 адвоката ОСОБА_17 , потерпілого ОСОБА_16 , обвинуваченого ОСОБА_14 та в його інтересах захисника адвоката ОСОБА_9 які заперечили проти задоволення усіх поданих апеляційних скарг та просили ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, захисника адвоката ОСОБА_10 та обвинуваченого ОСОБА_12 , які просили задовольнити апеляційні скарги захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та просили відмовити в задоволенні апеляційних скарг прокурора та представника потерпілої юридичної особи Світловодської міської ради ОСОБА_15 , представника потерпілого ОСОБА_16 адвоката ОСОБА_17 , потерпілого ОСОБА_16 , дослідивши матеріали кримінального провадження та зваживши доводи апеляційних скарг, колегія суддів доходить висновку, що апеляційні скарги захисника адвоката ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_13 та захисника адвоката ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_11 підлягають задоволенню, а апеляційні скарги представника потерпілої юридичної особи Світловодської міської ради ОСОБА_15 , представника потерпілого ОСОБА_16 адвоката ОСОБА_17 , потерпілого ОСОБА_16 та прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_18 підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 370 КПК України, законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Згідно положень п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Відповідно до ч.1 ст.412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Згідно ст. 417 КПК України суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені статтею 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 314 КПК України передбачено, що у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення:

1) затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу;

2) закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу;

{Пункт 2 частини третьої статті 314 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2213-VIII від 16.11.2017}

3) повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу;

4) направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження;

5) призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру;

6) доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь.

Тобто, зазначеними статтями передбачено процесуальний алгоритм розгляду кримінального провадження під час підготовчого судового засідання, в порядку ст. 314 КПК.

Разом ізтим,на переконанняколегії суддів,суд першоїінстанції дійшовпередчасного висновкупро поверненняобвинувального актупрокурору длявнесення зурахуванням вимогглави 25КПК Українита усуненнявиявлених недоліків за наявності підстав для закриття кримінального провадження на підставі п.10 ч.2 ст.284 КПК України, у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування після повідомлення особи про підозру, визначеного ст.219 КПК України.

Так, у відповідності зі змінами внесеними згідно із Законом №2213-VIII від 16.11.2017 року у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про закриття кримінального провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8,10 частини 1 або 2 статті 284 Кримінального процесуального кодексу України. Разом з тим такі зміни не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань після введення в дію цих змін ( пункт 4 §2 Р. 4 Закону №2147- VIII).

Також слід зазначити на самостійну підставу для закриття кримінального провадження, настання наслідків передбачених пунктом 10 статті 284 КПК України, а саме: закінчення строку досудового розслідування визначеного статтею 219 КПК України після повідомлення особі про підозру, крім випадків повідомлення про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. В свою чергу, він повинен відповідати вимогам, встановленим ст. 291 КПК України, яка передбачає вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт, і вони є обов`язковими для їх виконання слідчим та прокурором.

При цьому відповідно до ч. 2 ст. 42 КПК України, особа стає обвинуваченим (підсудним) тоді, коли обвинувальний акт щодо якої, переданий до суду саме в порядку, передбаченому статтею 291 КПК України.

Таким чином, на підготовчому судовому засіданні суд за клопотанням сторони кримінального провадження суд повинен перевірити та встановити наявність чи відсутність підстав передбачених п. п. 4-8,10 ч.1 або ч. 2 ст. 284 КПК України, в тому числі дотримання процесуальних строків складення обвинувального акту та його затвердження.

Оскільки, положеннями кримінального процесуального закону закріплених у ст.ст.219, 294-295 КПК України, законодавець визначив строки досудового розслідування, порядок їх обчислення та продовження.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України досудове розслідування стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і, серед іншого, закінчується направленням до суду обвинувального акта.

Аналогічні положення містяться у ч. 2 ст. 283 КПК України, де передбачено обов`язок прокурора у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: закрити кримінальне провадження, звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Відповідно до ч. 1 ст. 113 КПК України процесуальні строки це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.

Отже згідно з ст.ст. 5, 110, 115, ч. 1 ст. 291 та ч. 2 ст. 283 КПК України, прокурор має право приймати процесуальні рішення у кримінальному провадженні виключно в межах процесуальних строків, зокрема, складати, затверджувати та направляти обвинувальний акт у кримінальному провадженні у межах строку досудового розслідування.

Разом з тим, ч. 1 ст. 219 КПК України передбачено, що досудове розслідування повинно бути закінчено зокрема протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Таким чином, строк досудового розслідування становить два місяці з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину (якщо його не продовжено у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 КПК України), або до висуненням прокурором обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення у вигляді прийняття та процесуального оформлення обвинувального акту, проте в межах двохмісячного строку досудового розслідування.

Положенням п. 10 ч. 1 ст. 284 КК України встановлено, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу.

Відповідно до п.2 ч.3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.

З аналізу вище вказаних законодавчих норм та враховуючи дані зазначені в обвинувальну акті, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання захисників ОСОБА_8 та ОСОБА_7 про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, а саме з даних обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, 25.10.2019 року, в.о. прокурора Кіровоградської області, складено, надано доручення та повідомлено про підозру ОСОБА_14 у кримінальному провадженню № 12019120270001134.

З 25.10.2019 року відповідно до норм ст.ст. 42, 115, 278, 219 КПК України, розпочався двомісячний строк досудового розслідування, яке мало бути завершено 25.12.2019 року.

20.12.2019 року начальником Світловодського відділу Знам`янської місцевої прокуратури ОСОБА_18 надано доручення про відкриття матеріалів кримінального провадження № 12019120270001134 та в порядку ст. 290 КПК України надано доступ до матеріалів досудового розслідування.

20.01.2020 року, останнім з учасників провадження, захисником підозрюваного ОСОБА_12 , адвокатом ОСОБА_20 , здійснено ознайомлення з матеріалами досудового розслідування.

Таким чином, досудове розслідування у кримінальному провадженню № 12019120270001134, після ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, мало бути завершено, шляхом звернення до суду з обвинувальним актом 25.01.2020 року.

22.01.2020 року складено обвинувальний акт у кримінальному провадженню № 12019120270001134.

25.01.2020 року закінчився строк в у кримінальному провадженню ЄРДР від 08.08.19р. № 12019120270001134, який передбачений п.4 ч.3 ст. 219КПК України, який не було продовжено в порядку ч.3 ст.294 КПК України, а також строк не зупинявся у відповідності до ст. 280 КПК України.

30.01.2020 року прокурор місцевої прокуратури звернувся до суду з обвинувальним актом у кримінальному провадженню № 12019120270001134.

Згідно з ч.1 ст.219 КПК України, строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Зважаючи на те, що ОСОБА_14 було повідомлено про підозру у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення 25.10.2019 року. Вказаний обвинувальний акт було направлено до суду поза межами строку визначеного ст.219 КПК України 30.01.2020 року.

Відповідно до ч.3 ст.294 КПК України, якщо з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування (досудове слідство) неможливо закінчити у строк зазначений у пункті 4 статті третьої статті 219 цього Кодексу, такий строк може бути продовжений у межах строків, встановлених пунктами 2, 3 частини 4 статті 219 цього Кодексу.

Водночас строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні не продовжувався у встановленому законом порядку, процесуальні дії проводилися поза межами строків досудового розслідування, обвинувальний акт був направлений до суду з порушенням строків, що є порушенням норм кримінального процесуального закону.

Враховуючи вище викладене, орган досудового розслідування у визначений законом строк не звернувся до суду з обвинувальним актом щодо підозрюваних, прострочив звернення до суду на 5 діб, після закінчення строку досудового розслідування, не здійснив відповідності до ст. 219, 294 КПК продовження строку досудового розслідування.

У відповідності до обвинувального акту, обвинувачуються ОСОБА_14 , за ч. 3 ст. 206-2, ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 366, ч.1 ст.172 КК України, ОСОБА_12 , у за ч. 3 ст. 206-2, ч.3 ст. 358 КК України, ОСОБА_11 , за ч. 3 ст. 206-2, ч.2 ст. 28, ч.4 ст. 358 КК України, ОСОБА_13 за ч. 3 ст. 206-2, ч.2 ст. 28, ч.3 ст. 365-2 КК України.

Згідно зі ст. 12 КК України до тяжких злочинів, за санкцією зазначених статей відносяться кримінальні правопорушення передбачені ст. ч. 3 ст. 206-2 та ч.3 ст. 365-2 КК України, разом з тим, вказані злочини відповідно до положень кримінального закону не являються злочинами проти життя та здоров`я особи.

Таким чином, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 2019120270001134 від 08.08.2019 року за обвинуваченням ОСОБА_14 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 направлений до суду 30.01.2020 року, тобто після завершення двомісячного строку досудового розслідування та відповідно п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України (в редакції Закону № 2213-УІП від 16 листопада 2017 року).

Разом із тим, оскільки обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування, про що вказує ст. 110 ч. 4 КПК України, тому колегія суддів доходить до висновку, що направлення до суду обвинувального акту відбулось поза межами строку досудового розслідування, що і є підставою для закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КК України, у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування після повідомлення особи про підозру, визначеного ст.219 КПК України.

Безпідставними у такому разі є твердження суду першої інстанції викладені в оскаржуваній ухвалі, стосовно того, що обвинувальний акт слід повернути прокурору та відмовити у клопотанні про закриття провадження оскільки дане кримінальне провадження підслідне Національному антикорупційному Бюро України, а не слідчому підрозділу Світловодського ВП.

При цьому колегія суддів при вирішенні питання про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КК України враховує викладене в Ухвалі Верховного суду у справі №712/6375/18, провадження №51-1648ск19 від 26.05.2020 року в якій зазначено, що строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом. Досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. У разі якщо строк досудового розслідування був пропущений та не продовжувався у встановленому законом порядку, що є порушенням норм кримінального процесуального закону під час складання обвинувального акту у ньому, що тягне за собою закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КК України.

Крім того слід зазначити, що не згода із закриттям провадження ОСОБА_14 та його захисником адвокатом ОСОБА_23 висловлена під час апеляційного розгляду у зв`язку із тим, що закриття на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КК України не є реабілітуючою підставою не може бути врахована судом апеляційної інстанції, оскільки згідно п. 10 ч. 1 ст. 284 КК України закриття провадження у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування після повідомлення особи про підозру, визначеного ст.219 КПК України, є імперативною нормою, тобто нормою прямої дії, і в усякому разі за наявності підстав для закриття провадження за п.10 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження повинно бути закрито.

Також слід зазначити, що при закритті провадження скасовуються і усі заходи забезпечення кримінального провадження, що застосовані по вказаній справі.

Тому клопотання захисника адвоката ОСОБА_8 . В інтересах обвинуваченого ОСОБА_24 та захисника-адвоката ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_25 про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч.2 ст.294 КПК України підлягає задоволенню.

Разом із тим, у зв`язку із закриттям кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КК України, колегія суддів доходить висновку та відмовляє у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_9 про повернення обвинувального акту прокурору, та у задоволенні клопотання прокурора та представника потерпілої юридичної особи Світловодської міської ради ОСОБА_26 про об`єднання кримінальних проваджень №120191202270001134 від 08.08.2019 року по обвинуваченню ОСОБА_14 за ч. 3 ст. 206-2, ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 366, ч.1 ст.172 КК України, ОСОБА_12 за ч. 3 ст. 206-2, ч.3 ст. 358 КК України, ОСОБА_11 , за ч. 3 ст. 206-2, ч.2 ст. 28, ч.4 ст. 358 КК України, ОСОБА_13 за ч. 3 ст. 206-2, ч.2 ст. 28, ч.3 ст. 365-2 КК України із кримінальним провадження за №4201911211600000042 від 19.11.2019 року по обвинуваченню ОСОБА_11 за ч.1 ст.367 КК України.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції безпідставно повернув обвинувальний акт відносно ОСОБА_14 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 прокурору, а тому апеляційні скарги захисника адвоката ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_13 та захисника адвоката ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_11 підлягають задоволенню, а апеляційні скарги представника потерпілої юридичної особи Світловодської міської ради ОСОБА_15 , представника потерпілого ОСОБА_16 адвоката ОСОБА_17 , потерпілого ОСОБА_16 та прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_18 підлягають задоволенню частково, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а кримінальне провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КК України підлягає закриттю, у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування після повідомлення особи про підозру, визначеного ст.219 КПК України.

Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 419, 424 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги захисника адвоката ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_13 та захисника адвоката ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_11 задовольнити.

Апеляційні скарги представника потерпілої юридичної особи Світловодської міської ради ОСОБА_15 , представника потерпілого ОСОБА_16 адвоката ОСОБА_17 , потерпілого ОСОБА_16 та прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_18 задовольнити частково.

Ухвалу Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 13 серпня 2020 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні за №12019120270001134 від 08 серпня 2019 року за обвинуваченням ОСОБА_14 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 повернуто прокуророві для внесення з урахуванням вимог глави 25 КПК України та усунення виявлених недоліків скасувати.

Клопотання захисника адвоката ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_13 та захисника адвоката ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_11 про закриття кримінального провадження задовольнити. Закрити кримінальне провадження за №12019120270001134 від 08 серпня 2019 року стосовно ОСОБА_14 за ч.3 ст.206-2, ч.2 ст.28 ч.2 ст.366, ч.1 ст.172 КК України, ОСОБА_12 за ч.3 ст.206-2, ч.3 ст.358 КК України, ОСОБА_11 за ч.3 ст.206-2, ч.2 ст.28, ч.4 ст.358 КК України, ОСОБА_13 за ч.3 ст.206-2, ч.2 ст.28 ч.3 ст.365-2 КК України на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування після повідомлення особи про підозру, визначеного ст.219 КПК України.

Скасувати усі заходи забезпечення по кримінальному провадженню, у тому числі скасувати арешт, на нерухоме майна, яке на праві власності належить ОСОБА_13 : житловий будинок, з надвірними будівлями і спорудами загальною площею 85,7 кв.м, реєстраційний номер 1425106035234, розташований за адресою: АДРЕСА_6 ; земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3523483900:02:000:0402, площею 8 га, розташовану в Новомиколаївській с/раді Новгородківського району, Кіровоградської області; земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарський будівель і споруд, кадастровий номер 3523455100:50:055:0006, площею 0,1172 га, розташовану: АДРЕСА_6 ; земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3523455100:50:048:0007, площею 0,3545 га, розташовану АДРЕСА_7 .

В клопотанні захисника ОСОБА_9 про повернення обвинувального акту прокурору відмовити.

В задоволенні клопотань прокурора та представника потерпілої юридичної особи Світловодської міської ради ОСОБА_15 про об`єднання кримінальних проваджень відмовити.

Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена до Верховного суду, безпосередньо до суду касаційної інстанції, протягом трьох місяців з дня проголошення.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4