Рішення

від 26.10.2020 по справі 200/1154/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2020 р. Справа№200/1154/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кошкош О.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Квад до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Косенко Сергій Сергійович в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Квад (ідентифікаційний код 20347272, 87500, Донецька область, пр.Накольський, буд.134) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області (ідентифікаційний код 43142826, 87515, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Італійська, 59). Просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.09.2019 №0000173201. Позов вмотивовано тим, що фактична перевірка має ознаки документальної та призначена безпідставно, отже є незаконною, а її висновок є недостовірним. Направлення на проведення перевірки отримано ОСОБА_1 , яка не є посадовою особою позивача. Вважає що перевірка проведена без дотримання вимог Податкового кодексу України, у зв`язку з чим рішення підлягає скасуванню.

31 січня 2020 року ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

10 лютого 2020 року, 10 березня 2020 року ухвалами суду відкладено розгляд справи до 02 березня 2020 року, 16 березня 2020 року відповідно.

16 березня 2020 року ухвалою суду відмовлено у задоволені заяви про виклик свідка ОСОБА_2 , закінчено підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 13 квітня 2020 року.

13 квітня 2020 року, 12 травня 2020 року, 02 червня 2020 року, 22 червня 2020 року ухвалами суду за заявами позивача відкладено розгляд справи на 12 травня 2020 року, 02 червня 2020 року, 22 червня 2020 року, 27 липня 2020 року відповідно.

05 серпня 200 року ухвалою суду зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішенням Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/1155/20-а.

01 жовтня 2020 року ухвалою суду поновлено провадження у справі та призначено розгляд справи на 19 жовтня 2020 року.

У судове засідання призначене на 19 жовтня 2020 року представник позивача не з`явився, надав клопотання про проведення розгляду справи без його участі, представник відповідача до суду з`явився, надав клопотання про проведення судового засідання в порядку письмового провадження.

Відповідачем надано відзив (з урахуванням доповнень), в якому зазначено, що на підставі наказу від 18.07.2019 №1334 Головного управління ДФС у Донецькій області проведена фактична перевірка автогазозаправного пункту, що розташований за адресою: Донецька область, м.Маріуполь, пр.Нікольський, буд.134 та належить ТОФ Фірма Квад . Перевірку здійснено в присутності представника суб`єкта господарювання - оператора АГЗП ОСОБА_1 , яка здійснила реалізацію скрапленого газу на АГЗП ТОВ Фірма Квад у кількості 10 літрів за ціною 12 грн., виписала та видала покупцю о 16 год. 50 хв. товарний чек від 22.07.2019. Вказана особа перед початком проведення перевірки була ознайомлена з направленням на перевірку, їй пред`явлені посвідчення осіб, що здійснюють перевірку, видано копію наказу. За результатами перевірки встановлені порушення, які зафіксовані в акті від 29.07.2019 №0231/05-99-19-40/20347272. В акті перевірки, зокрема, вказано про наявність на об`єкті зареєстрованого РРО та відсутність ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі пальним; також встановлено, що ТОВ Фірма Квад не отримувала ліцензію на право збереження пального за адресою місцезнаходження АГЗП. Вказана особа від підписання акту перевірки відмовилася, про що складено акт відмови від 29.07.2019 №0231/05-99-19-401/20347272. Акти надіслані листом на адресу позивача, однак, повернуті відправнику із зазначенням причини за закінченням терміну зберігання . 19 вересня 2019 року прийнято податкове повідомлення-рішення, яким за виявлені порушення застосовано штраф. Просив у задоволені позовних вимог відмовити.

Позивачем надана відповідь на відзив, в якій наголошено, що ОСОБА_1 не перебувала у трудових відносинах з позивачем. Розрахункові операції на цій АГЗП в день перевірки здійснював ОСОБА_2 , однак, йому накази та направлення на проведення перевірки не надавалися. Зазначає про відсутність інформації про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства в сфері виробництва та/або обігу підакцизних товарів, що могла слугувати підставою для призначення перевірки відповідно до вимог пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України. Незаконність проведення перевірки тягне за собою недопустимість та недостовірність результатів такої перевірки. Просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Розглянувши заяви по суті суд встановив наступне.

18 липня 2019 року Головним управлінням ДФС у Донецькій області видано наказ №1334 Про проведення фактичної перевірки ТОВ Фірма Квад . Підставою для проведення перевірки визначено ст.19-1, ст.20, ст.75, п.п.80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України, зазначено про проведення перевірки за період діяльності з 01.07.2018 по 27.07.2019 з метою здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва обігу спирту, алкогольних напоїм, тютюнових виробів та пального, відповідно до Закону №481, п.п. 80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України, та інших законодавчих актів.

18 липня 2019 року на підставі п.п. 80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України, наказу від 18.07.2019 №1334 видані направлення на перевірку №1758, 1759.

Посадовими особами Головного управління ДФС у Донецькій області проведена фактична перевірка з питань дотримання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими для виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та/або пального за результатом якої складено акт від 29.07.2019 №0231/05-99-19-40/20347272. Перевірка проведена на АГЗП, що розташована за адресою: Донецька область, м.Маріуполь, пр.Нікольський, буд.134, що належить ТОВ Фірма Квад .

Згідно акту перевірку здійснено в присутності представника суб`єкта господарювання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оператора НГЗП, зафіксовані наступні порушення, зокрема, ненадання платником податків контролюючим органом оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених Податковим кодексом України.

ОСОБА_1 , що здійснювала розрахункові операції, відмовилася від підписання акта перевірки, про що складено акт відмови від підписання та отримання акта перевірки від 29.07.2019 № 0231/05-99-19-401/20347272.

Також, 29 липня 2019 року посадовими особами Головного управління ДФС у Донецькій області складено акт №1730/05-99-40-03 про відмову від надання документів до перевірки. Матеріали перевірки (акт перевірки, акт відмови від підписання та отримання акту перевірки, повідомлення про необхідність з`явлення керівника для складання протоколу про адміністративне правопорушення) направлені на адресу ТОВ Фірма Квад рекомендованим листом (код відправлення 8754701449987), однак повернуті на адресу відправника, із зазначенням причин за закінченням встановленого строку зберігання .

19 вересня 2019 року на підставі акту перевірки від 29.07.2019 №0231/05-99-19-40/20347272 прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 000183201, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за порушення п. 20 ст. 15 Закону № 481/95-ВР на суму 250 000,00 грн. - роздрібна торгівля пальним без наявності ліцензії;

- № 0000173201, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 510,00 грн. за порушення п. 85.2 ст. 85 ПК України, а саме за ненадання документів пов`язаних з предметом перевірки;

- № 0000193201, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1,00 грн. за порушення п. 1, 2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг , а саме за проведення розрахункової операції на повну суму покупки без застосування зареєстрованого, опломбованого та приведеного у фіскальний режим роботи РРО.

Спірним у справі є правомірність прийняття податкового повідомлення рішення від 19 вересня 2019 року №0000173201.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), він, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 19-1.1.16 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України визначено, що контролюючі органи здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Відповідно до приписів пп. 20.1.4 п. 20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

У пункті 61.1 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів відповідно до підпункту 62.1.2 пункту 62.2 статті 62 кодексу.

Умови, порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичних перевірок, строки проведення перевірок та оформлення їх результатів визначені ст.ст. 75, 80, 81 ПК України.

Так, згідно пп. 75.1.3 п.75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до приписів п. 80.1, п. 80.2 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

В силу пп.80.2.5 п.80.2 ст. 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Тобто, згідно приписів, які містяться у пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 цього Кодексу самостійною обставиною з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання за умови дотримання процедурних питань (прийняття наказу, вручення наказу, направлень, пред`явлення службових посвідчень) та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства є здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Частиною 1 ст. 16 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" (далі - Закон № 481/95-ВР), у редакції, чинній з 01.07.2019, передбачено, що контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Згідно з пп. 1 п. 3 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 236 (далі - Положення № 236), установлено, що основними завданнями ДФС є: реалізація державної податкової політики та політики у сфері державної митної справи, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, здійснення в межах повноважень, передбачених законом, контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків і зборів, митних та інших платежів, державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, державної політики з адміністрування єдиного внеску, а також боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань сплати єдиного внеску, державної політики у сфері контролю за своєчасністю здійснення розрахунків в іноземній валюті в установлений законом строк, дотриманням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів.

Згідно з пп. 71 і пп. 91 п. 4 Положення № 236 ДФС відповідно до покладених на неї завдань: організовує проведення перевірок щодо дотримання встановлених законом строків здійснення розрахунків в іноземній валюті, готівкових розрахунків та наявності ліцензій; здійснює контроль за дотриманням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, за наявністю торгових патентів;

Пунктом 7 Положення № 236 передбачено, що ДФС здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. ДФС та її територіальні органи є органами доходів і зборів.

Відповідно до Переліку органів ліцензування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2015 року № 609, у редакції, чинній з 01.07.2019, територіальні органи ДФС є органами ліцензування щодо видів діяльності: роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним.

Отже, Головне управління ДФС у Донецькій області з 01.07.2019 здійснювало функції, визначені Законом № 481/95-ВР, зокрема щодо контролю за дотриманням норм цього Закону. Тому у Головного управління ДФС у Донецькій області були передбачені пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України підстави для проведення перевірки.

Доводи позивача про невідповідність мети, що вказана у наказі тій, що вказана у направленнях суд вважає безпідставними, оскільки фактична перевірка призначена на підставі ст.19-1, ст.20, ст.75, п.п.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України, а мета вказана у наказі "з метою здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального" не суперечить меті, що визначена у направленнях - "перевірка дотримання платником податків порядку здійснення обігу підакцізних товарів".

Згідно п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

-направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

-копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

-службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції), такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Отже, для встановлення правомірності чи протиправності проведення спірної перевірки визначальними є обставини щодо пред`явлення, направлення або надіслання платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) направлення, копії наказу та службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Так, в акті перевірки зазначено, що 22 липня 2019 року здійснено роздрібну торгівлю скрапленого газу через паливнороздавальну колонку на АГЗП ТОВ Фірма Квад у автомобіль NISSAN ALMERA (державний номер НОМЕР_1 ).

ОСОБА_1 22 липня 2019 року 16:50 видано товарний чек з наступними реквізитами: ТОВ Фірма Квад , 20347272, товар - газ, кількість - 10 л., ціна 12-00, сума 120-00. Вказаний товарний чек засвідчено підписом вказаної особи.

Також, до матеріалів перевірки додані власноруч написані письмові пояснення ОСОБА_1 , що підтверджують проведення розрахункової операції.

В подальшому, особі, що фактично здійснила розрахункові операції від ТОВ Фірма Квад , були пред`явлені службові посвідчення та надані направлення на проведення перевірки.

Письмові пояснення ОСОБА_2 , не спростовують того, що ОСОБА_1 не здійснювала фактичний розрахунок за відпущений з колонки АГЗС ТОВ Фірма Квад газ.

Суд зауважує, що наявність або відсутність додержання вимог КЗоТ України в частині оформлення працівника на роботу, не є предметом дослідження у даній справі.

Вказана особа розписалася у направленнях на перевірку від 18 липня 2019 року №1758, 1759, а отже контролюючим органом були дотримані та виконані вимоги абз. 4 п.81.1 ст. 81 ПК України.

Отже, відсутні підстави вважати, що мав місце недопуск посадових осіб контролюючого органу до перевірки.

Крім того, зазначені вище обставини, встановлені під час розгляду Донецьким окружним адміністартивним судом адміністративної справи №200/1155/20-а, рішення за результатом розгляду якої, набрало законної сили.

Згідно ч.4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Щодо доводів позивача про проведення документальної перевірки замість фактичної суд зазначає наступне.

Статтею 83 ПК України передбачено, що для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки, надані відповідно до статті 84 цього Кодексу та інших законів України; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Тому використання контролюючим органом під час фактичної перевірки первинних документів позивача не свідчить про проведення саме документальної перевірки.

Щодо ненадання позивачем контролюючому органу документів пов`язаних з предметом перевірки, суд зазначає наступне.

За визначенням пункту 16.1 статті 16 ПК України, платник податків, зокрема, зобов`язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2); подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов`язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов`язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання (підпункт 16.1.5); подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством (підпункт 16.1.7); не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов`язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи (підпункт 16.1.9); забезпечувати збереження документів, пов`язаних з виконанням податкового обов`язку, протягом строків, установлених цим Кодексом (підпункт 16.1.12).

Так, згідно п. 85.2. ст. 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Відповідно до п.п.85.4 - 85.8 ст. 85 Податкового кодексу України, при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

У разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Отримання копій документів оформляється описом. Копія опису, складеного посадовими (службовими) особами контролюючого органу, вручається під підпис платнику податків або його законному представнику. Якщо платник податків або його законний представник відмовляється від засвідчення опису або від підпису про отримання копії опису, то посадові (службові) особи контролюючого органу, які отримують копії, роблять відмітку про відмову від підпису.

Посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Вимоги щодо листування платника податків з контролюючим органом визначені у статті 42 Податкового кодексу України.

Так п.п. 42.2, 42.3 ст. 42 цього Кодексу визначено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.

29 липня 2019 року посадовими особами Головного управління ДФС у Донецькій області складено акт №1730/05-99-40-03 про відмову від надання документів до перевірки. Зокрема, зазначено, що до перевірки не надані накладні на скріплений газ, який знаходився на реалізації, товарно-транспортні накладні, розрахункова книга, книга обліку розрахункових операцій.

Матеріали перевірки (акт перевірки, акт відмови від підписання та отримання акту перевірки, повідомлення про необхідність з`явлення керівника для складання протоколу про адміністративне правопорушення на 10-00 19.08.2019) направлені на адресу ТОВ Фірма Квад рекомендованим листом (код відправлення 8754701449987), однак повернуті на адресу відправника, із зазначенням причин за закінченням встановленого строку зберігання . В силу вимог ст.42 Податкового кодексу України вважаються врученими.

Отже, контролюючим органом дотримані вимоги, щодо надіслання матеріалів перевірки на адресу позивача.

Разом з цим, позивачем не спростовано твердження відповідача про ненадання контролюючому органу документів. При цьому, по суті встановлених порушень жодних пояснень до суду не надано.

У відповідності до п. 121.1. ст. 121 ПК України ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставинами, які свідчать про ненадання позивачем посадовим (службовим) особам контролюючого органу документів, які пов`язані з предметом перевірки, суд дійшов висновку про порушення позивачем п. 85.2 ст. 85 ПК України, а відтак про правомірність застосування до позивача фінансової санкції у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн.

За таких обставин, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не підлягають відшкодуванню.

Керуючись нормами Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Квад (ідентифікаційний код 20347272, 87500, Донецька область, пр.Накольський, буд.134) до Головного управління ДПС у Донецькій області (ідентифікаційний код 43142826, 87515, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Італійська, 59) про скасування податкового повідомлення-рішення від 19.09.2019 №0000173201 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.О. Кошкош