Рішення

від 12.10.2020 по справі 280/4178/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12 жовтня 2020 року о/об 13 год. 25 хв.Справа № 280/4178/19 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., за участю секретаря судового засідання Малої Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМИСЛОВА БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНА КОМПАНІЯ" (69032, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 57, к. 15, код ЄДРПОУ 38069747)

до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (69032, м. Запоріжжя, вул. Північне Шоссе, 25, код ЄДРПОУ 39833546)

про визнання протиправною та скасування постанови

за участі представників сторін:

від позивача - Баришніков А.Г.

від відповідача - Кондратенко Є. М.

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМИСЛОВА БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНА КОМПАНІЯ" (далі - позивач) до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (далі - відповідач), відповідно до якого позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Запорізькій області № ЗП1823/650/АВ/П/ТД-1ФС від 04 червня 2019 року.

Ухвалою суду від 02 вересня 2019 року провадження у справ відкрито за правилами загального позовного провадження, а підготовче засідання призначено на 24 вересня 2019 року.

24 вересня 2019 року ухвалою суду, підготовче провадження у справі відкладено на 29 жовтня 2019 року.

Ухвалою суду від 29 жовтня 2019 року провадження у справі зупинено до 20 листопада 2019 року.

20 листопада 2019 року провадження у справі поновлено, про що судом постановлено відповідну ухвалу.

Ухвалою суду від 20 листопада 2019 року провадження у справі зупинено до 15 січня 2020 року.

15 січня 2020 року провадження у справі поновлено, про що судом постановлено відповідну ухвалу.

Ухвалою суду від 15 січня 2020 року провадження у справі зупинено до 11 лютого 2020 року.

11 лютого 2020 року провадження у справі поновлено, про що судом постановлено відповідну ухвалу.

Ухвалою суду від 11 лютого 2020 року провадження у справі зупинено до 24 березня 2020 року.

24 березня 2020 року провадження у справі поновлено, про що судом постановлено відповідну ухвалу.

Ухвалою суду від 24 березня 2020 року провадження у справі зупинено до 05 травня 2020 року.

05 травня 2020 року провадження у справі поновлено, про що судом постановлено відповідну ухвалу.

Ухвалою суду від 05 травня 2020 року провадження у справі зупинено до 16 червня 2020 року.

16 червня 2020 року провадження у справі поновлено, про що судом постановлено відповідну ухвалу.

Так, 16 червня 2020 року протокольною ухвалою суду підготовче засідання відкладено до 18 серпня 2020 року.

Ухвалою суду від 18 серпня 2020 року провадження у справі зупинено до 21 вересня 2020 року.

21 вересня 2020 року провадження у справі поновлено, про що судом постановлено відповідну ухвалу.

Так протокольною ухвалою суд 21 вересня 2020 року підготовче засідання відкладено на 12 жовтня 2020 року.

12 жовтня 2020 року провадження у справі поновлено, про що судом постановлено відповідну ухвалу.

12 жовтня 2020 року протокольною ухвалою суду підготовче провадження у справі закрито, а справу призначено до розгляду по суті на 12 жовтня 2020 року, за згодою учасників справи.

Відповідно до статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) 12 жовтня 2020 року сторонам проголошено вступну та резолютивну частину рішення та оголошено про час виготовлення рішення у повному обсязі.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що оскільки дії посадових осіб ГУ Держпраці у Запорізькій області під час закінчення проведення інспекційного відвідування та Акт інспекційного відвідування №ЗП1823/650/АВ від 15 травня 2019 року складався посадовими особами відповідача на підставі положень Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затв. постановою КМУ від 26 квітня 2017 року № 295, який був визнаний постановою Шостого апеляційного адміністративного суду (м. Київ) по справі № 826/8917/17 нечинним, а тому такий Акт інспекційного відвідування є незаконним повністю з часу його складення, а викладені у ньому положення - не могли бути використані під час прийняття подальших владних рішень - розгляду справи про накладення штрафу з використанням його висновків та положень, з накладенням санкцій (штрафу) посадовою особою відповідача на Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОМИСЛОВА БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНА КОМПАНІЯ" у розмірі 500 760,00 грн. Таким чином зазначає, що оскаржувана постанова прийнята відповідачем не у спосіб та межі визначені законом України.

В судовому засіданні представник Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМИСЛОВА БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНА КОМПАНІЯ" позовні вимоги просив задовольнити повністю.

Представник відповідача проти позову заперечила з підстав викладених у письмовому відзиві (пояснень на заяву про зміну підстав адміністративного позову вх.№30110 від 30 червня 2020 року), відповідно до якого зазначає, що відповідно до пункту 29 Порядку № 295 заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування. Вказує, що інспекційне відвідування позивача проведено фактично 03 травня 2019 року (відповідно до вимоги зобов`язано ТОВ ПБМК надати документи у строк до 07 травня 2019 року) (строк інспекційного відвідування зупинено до 08 травня 2019 року), 07 травня 2019 року (відповідно до вимоги зобов`язано ТОВ ПБМК надати документи у строк до 14 травня 2019) (строк інспекційного відвідування зупинено до 15 травня 2019 року) та 15 травня 2019 року, що відповідає вимогам пункту 10 Порядку №295. Вказує, що у період з 14 год. 20 хв. 03 травня 2019 року по 16 год. 00 хв. 15 травня 2019 року інспектором праці у присутності керівника ТОВ ПБМК Чупілко О.Л. проведено інспекційне відвідування з питань додержання законодавства про працю. Так, за результатами заходу державного нагляду (контролю) ТОВ ПБМК в останній день інспекційного відвідування складено Акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю від 15 травня 2019 року № ЗП1823/650/АВ, який містить детальний опис виявлених порушень з посиланням на відповідну норму законодавства, зокрема: порушення частин 1, 3 статті 24 КЗпП України Під час проведення інспекційного відвідування ТОВ ПБМК з питання оформлення трудових відносин встановлено що на протязі 2018-2019 року 4 особи були допущені до роботи без укладання трудового договору, що порушує вимоги частин 1, 3 статті 24 КЗпП України, а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Представник Головного управління Держпраці у Запорізькій області просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Розглянувши доводи позовної заяви, відзиву відповідача, перевіривши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Відповідно до направлення на здійснення заходу державного нагляду (контролю) інспекційне відвідування від 26 квітня 2019 року № 540 та наказу Головного управління Держпраці у Запорізькій області від 26 квітня 2019 року № 806 для проведення заходу контролю у вигляді інспекційного відвідування відносно ТОВ ПМБК направлено посадових осіб відповідача: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ..

У період з 14 год. 20 хв. 03 травня 2019 року по 16 год. 00 хв. 15 травня 2019 року інспектором праці у присутності керівника ТОВ ПБМК ОСОБА_8 проведено інспекційне відвідування з питань додержання законодавства про працю.

На підставі поведеного інспекційного відвідування відповідачем складено Акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю від 15 травня 2019 року № ЗП1823/650/АВ.

Зокрема у висновках Акту № ЗП1823/650/АВ визначено що позивачем порушено вимоги частини 1 та 3 статті 24 КЗпП, а саме: …Під час проведення інспекційного відвідування ТОВ ПБМК з питання оформлення трудових відносин встановлено що на протязі 2018 - 2019 року 4 особи були допущено до роботи без укладання трудового договору, що порушує вимоги ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП України, а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_9 .

Так, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в період з 01 жовтня 2018 по 31 грудня 2018 виконували роботи на об`єкті капітального ремонту цеху Сябінг обтискового цеху, а саме: монтаж елементів посилення колон з товстолистової сталі, із сортового проката; виготовлення елементів посилення колон з сортового прокату, маса елементу до 0,10 т; виготовлення та монтаж металоконструкцій подмостей; ручне зварювання електродуги нахлесточних і таврових з`єднань елементів посилення колон, шви НІ і ТІ, катет щва до 10мм; монтаж елементів посилення колон з товстолистової сталі, маса елементу до 0,02т; монтаж елементів посилення металоконструкцій з товстолистової сталі, маса елементу до 0,02т із застосуванням електрозварювання, зазначені види рооїт свідчать про процес праці, який передбачає підпорядкування внутрішньому трудовому розпорядку та графіку змінності, встановленому на підприємстві, що передбачено ст. 21 КЗпП України та притаманне саме трудовим відносинам.

Обов`язки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 збігаються з колом обов`язків за посадами - електрогазозварювальник та газорізник, які передбачені класифікатором професій, за кодом - 7212.

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ ПБМК , основним видом економічної діяльності є: будівництво житлових і нежитлових будівель. (Код КВЕД 41.20). У штатних розписах підприємства у 2018-2019 роках посада електрогазозварювальник та газорізник відсутня.

Крім того, зварювальні роботи відносяться до робіт підвищеної небезпеки, а виконувати такі роботи на підставі договору підряду має право лише той підрядник, який одержав відповідний дозвіл згідно з Порядком видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1107. Виконання робіт підвищеної небезпеки здійснюються роботодавцем на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці шляхом подання суб`єктом господарювання відповідної декларації. Отримання громадянами, які не є фізичними особами - підприємцями таких дозвільних документів не передбачено. Тому до виконання робіт з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками допускаються особи, які не мають відповідних дозволів, передбачених чинним законодавством.

Також працівники пройшли інструктаж з питань охорони праці на робочому місці, як це передбачено частиною 7 статті 153 Кодексу законів про працю України, про що у відповідному журналі реєстрації проставлений підпис.

Відповідно до наданих документів, посадовими особами ТОВ ПБМК ведеться облік використання робочого часу, що підтверджується табелями обліку використання робочого часу за жовтень, листопад та грудень 2018, відповідно до яких ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відпрацювавли повні місяці.

За актами виконаних робіт ОСОБА_1 та ОСОБА_2 була виплачена фіксована сума, а саме:

За жовтень 2018 - 3381,0 грн., що підтверджується відомістю на виплату готівки №23 від 16 листопада 2018 року,

За листопад 2018 - 3381,0 грн. що підтверджується відомістю на виплату готівки №25 від 17 грудня 2018 року,

За грудень 2018 - 3381,0 грн. що підтверджується відомістю на виплату готівки №2 від 21 січня 2019 року.

Таким чином, оплата залежить від відпрацьованого часу протягом місяця та від кількості виходів у місяці, а не від об`єму виконаних робіт, що відповідає вимогам статті 50 КЗпП України,частини 1 статті 97 КЗпП України та статті 2 Закону України Про оплату праці та притаманне саме трудовим договорам.

ОСОБА_3 в період з 01 вересня 2018 року по 30 вересня 2018 року виконував послуги водія-експедитора, а саме: оформлення заявок на отримання ТМЦ, отримання та доставка ТМЦ з Епіцентру на ПАТ Запоріжсталь , отримання ТМЦ на складах м. Запоріжжя та доставка до об`єкту ЦРПС.

Вищезазначена особа ОСОБА_3 виконував роботу, яка передбачає виконання робіт за посадами (професіями): експедитор транспортний , водій автотранспортних засобів . Дані професії передбачені Класифікатором професій ДК 003:2010 та відповідають кодам 2429:25392 та 8322 відповідно.

Зазначені роботи свідчать про процес праці, що притаманне трудовим відносинам.

Відповідно до наданих документів, посадовими особами ТОВ ПБМК ведеться облік використання робочого часу, що підтверджується табелями обліку використання робочого часу за вересень 2018, відповідно до яких ОСОБА_3 відпрацював повний місяць.

За актом виконаних робіт ОСОБА_3 була виплачена фіксована сума, а і саме: за вересень 2018 - 3381,0 грн., що підтверджується відомістю на виплату готівки №21 від 19.10.2018.

Таким чином, оплата залежить від відпрацьованого часу протягом місяця та | від кількості виходів у місяці, а не від об`єму виконаних робіт, що відповідає і вимогам статті 50 КЗпП України, частини 1 статті 97 КЗпП України та статті 2 Закону України Про оплату пращ та притаманне саме трудовим договорам.

ОСОБА_10 в період з 01 лютого 2019 року по 28 лютого 2019 року виконував роботу на об`єкті Робочий побут. ЩАПК. Споруда АБК. Реконструкція санітарно- побутових приміщень , а саме: узгодження проектної документації, виписка та отримання матеріалів, закриття акту виконаних робіт, ведення документації по охороні праці.

Зазначені дії є процесом праці та не передбачають роботи з досягненням кінцевого конкретного результату.

Обов`язки вищезазначеної особи збігаються з колом обов`язків за посадою - майстра, яка передбачена класифікатором професій, за кодом - 1222.2:23187.

Відповідно до табелю обліку використання робочого часу за лютий 2019 Горьковий працював повний місяць. За актом виконаних робіт ОСОБА_10 була виплачена фіксована сума, а саме: за лютий 2019 - 3381,0 грн., що підтверджується реєстром №6 від 15.03.2019 перерахування на рахунки отримувачів згідно угоди №267190408 з АТ ПУМБ .

Таким чином, оплата залежить від відпрацьованого часу протягом місяця та від кількості виходів у місяці, а не від об`єму виконаних робіт, що відповідає вимогам статті 50 КЗпП України, частини 1 статті 97 КЗпП України та статті 2 Закону України Про оплату праці та притаманне саме трудовим договорам.

Згідно наданих документів посадовими особами ТОВ ПБМК з вищезазначеними особами було укладені договори про надання послуг, а саме:

Договір від 01 жовтня 2018 №6, між ТОВ ПБМК в особі директора Чупілко О.Л., як Замовника, та громадянина ОСОБА_2 , як Виконавця;

Договір від 01 жовтня 2018 №7, між ТОВ ПБМК в особі директора Чупілко О.Л., як Замовника, та громадянина ОСОБА_1 , як Виконавця;

Договір від 01 лютого 2019 №1/19, між ТОВ ПБМК в особі директора ОСОБА_8 , як Замовника, та громадянина ОСОБА_4 , як Виконавця;

Договір від 01 вересня 2018 №5, між ТОВ ПБМК в особі директора Чупілко О.Л., як Замовника, та громадянина ОСОБА_3 , як Виконавця.

Таким чином, трудові договори (оформлені наказом) із ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 не укладалися і повідомлення до органів фіскальної служби не подавалось. … .

Так, на підставі Акту інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю від 15 травня 2019 року № ЗП1823/650/АВ відповідачем стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМИСЛОВА БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНА КОМПАНІЯ" винесено постанову № ЗП1823/650/АВ/П/ТД-1ФС від 04 червня 2019 року, якою до позивача застосовано штраф у сумі 500 760,00 грн.

Не погоджуючись з рішеннями відповідача позивач звернувся з позовною заявою до суду.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов до наступних висновків.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 100 "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань праці та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України" утворено Державну службу України з питань праці, реорганізувавши шляхом злиття територіальні органи Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки і Державної інспекції з питань праці (пункт 1).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року № 929-р "Питання Державної служби з питань праці" на Державну службу України з питань праці покладено здійснення функцій і повноважень Державної інспекції з питань праці, що припиняється.

Положення про Державну службу України з питань праці затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 (надалі - Положення).

Відповідно до пункту 1 вказаного Положення, Держпраці є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

За приписами підпункту 9 пункту 4 Положення, Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування.

Підпунктом 54 пункту 4 Положення передбачено, що Державна служба України з питань праці має право накладати у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Держпраці.

Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 Положення).

Головне Управління Держпраці у Запорізькій області є територіальним органом Державної служби України з питань праці.

Системний аналіз наведених вище норм є підставою для висновку про наявність у відповідача права на здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про працю, у тому числі, щодо оплати праці.

Водночас, процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, визначено Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 26 квітня 2017 року (надалі - Порядок).

Разом із тим суд зауважує, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2019 року у справі № 826/8917/17 визнано нечинною постанову Кабінету Міністрів України №295 від 26 квітня 2017 року "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Вищевказаний судовий акт набрав законної сили з дати його прийняття, тобто з 14 травня 2019 року.

Таким чином, з 14 травня 2019 року Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою № 295 від 26 квітня 2017 року, втратив чинність та більше не може бути застосованим.

Відтак, з 14 травня 2019 року Управління Держпраці може здійснювати заходи державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю, виключно на підставі вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" № 877 від 05 квітня 2007 року.

Матеріалами справи підтверджено, що захід державного контролю в формі інспекційного відвідування здійснено відповідачем упродовж періоду з 03 травня 2019 року по 15 травня 2019 року в порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України", яка з 14 травня 2019 року за рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2019 року у справі № 826/8917/17 визнана нечинною.

Вищевикладене дає підстави вважати протиправними дії відповідача щодо проведення інспекційного відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМИСЛОВА БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНА КОМПАНІЯ", на підставі Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України".

На переконання суду лише висновки заходів контролю, проведених з дотриманням процедури та порядку їх проведення, можуть породити правові наслідки у вигляді притягнення до відповідальності або складення певного розпорядчого документу.

При цьому, суд не приймає доводи відповідача щодо того, що інспекційне відвідування було розпочато в період чинності Порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295, оскільки, на думку суду, Держінспекція мала припинити інспекційне відвідування, яке тривало до 15 травня 2020 року, у зв`язку з відсутністю законодавчо обґрунтованих підстав для продовження дій по такому інспекційному відвідуванню.

Також суд не буре до уваги твердження відповідача проте, що інспекційне відвідування не було підстав припиняти, оскільки у направленні зазначалася дата закінчення інспекційного відвідування саме 10 травня 2019 року, тобто до визнання нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295, оскільки інспекційне відвідування не закінчено 10 травня 2020 року, а продовжувалося його здійснення вже після 14 травня 2020 року. Тобто на підставі нормативного документу який визначено нечинним та який не підлягає до застосування в органах контролю.

Акт інспекційного відвідування складено саме 15 травня 2020 року на підставі постанови яка визнана нечинною.

При цьому, відвідування проходило виключно на підставі Порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295, застосування Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року №877-V а ні в Направленні а ні в Наказі щодо проведення інспекційного відвідування не зазначено.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року №877-V (далі - Закон №877-V).

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Тобто, закон визначає, що планові та позапланові заходи можуть здійснюватись у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування) визначав Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 26 квітня 2017 року №295 (далі - Порядок №295).

Згідно пункту 2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснювався у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема Держпраці та її територіальних органів.

Відповідно до пункту 5 Порядку №295 інспекційні відвідування проводилися, зокрема: за інформацією Пенсійного фонду України та його територіальних органів про: роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної; роботодавців, у яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу; роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків; працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року; роботодавців, у яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог Кодексу Законів про працю України та Закону України "Про відпустки"); роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації; роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів; роботодавців з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників.

Згідно пункту 8 Порядку №295 про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі.

Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Відповідно до пункту 10 Порядку №295 тривалість інспекційного відвідування, невиїзного інспектування не може перевищувати 10 робочих днів, для суб`єктів мікропідприємництва та малого підприємництва - двох робочих днів.

Пунктом 19 Порядку №295 визначено, що за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Згідно пунктів 20-21 Порядку №295 акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акту залишається в об`єкта відвідування.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу Держпраці надавалась можливість здійснювати контроль за додержанням законодавства про працю та у разі виявлення порушень законодавства складати акти та виносити приписи щодо усунення таких правопорушень

Таким чином, акт є службовим документом, який містить інформацію про певні обставини, встановлені під час проведення ревізії.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" (далі - штрафи) визначає Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509 (далі - Порядок №509).

Відповідно до пункту 2 Порядку №509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Згідно пункту 3 Порядку №509 штрафи можуть бути накладені на підставі акту про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади.

Пунктом 8 Порядку №509 визначено, що за результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акту, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Саме це положення Конституції України на найвищому рівні гарантує дотримання прав особи під час та в результаті вчинення органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх посадовими особами (суб`єктами владних повноважень, владними суб`єктами) відносно неї юридично значущих дій або прийняття рішень.

Згідно статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України одним із критеріїв правомірності рішень чи дій суб`єктів владних повноважень є використання повноважень з метою, з якою це повноваження надано.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача про те, що постанову Шостого апеляційного адміністративного суду (м. Київ) по справі № 826/8917/17 не застосовано при інспекційному відвідуванні, оскільки у державному реєстрі судових рішень, така постанова з`явилася значно пізніше, на підставі того, що згідно резолютивної частини постанови Шостого апеляційного адміністративного суду по справі № 826/8917/17, постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Постанову прийнято 14 травня 2020 року.

З урахуванням висновків суду про протиправність дій відповідача щодо проведення інспекційного відвідування позивача на підставі Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України", суд вважає, що спірна постанова Головного управління Держпраці у Запорізькій області № ЗП1823/650/АВ/П/ТД-1ФС від 04 червня 2019 року прийнята без достатніх на те правових підстав, а тому остання підлягає визнанню, протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись статтями 2, 77, 139, 241-245 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМИСЛОВА БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНА КОМПАНІЯ" (69032, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 57, к. 15, код ЄДРПОУ 38069747) до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (69032, м. Запоріжжя, вул. Північне Шоссе, 25, код ЄДРПОУ 39833546) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Запорізькій області № ЗП1823/650/АВ /П/ТД-1ФС від 04 червня 2019 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМИСЛОВА БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНА КОМПАНІЯ" (69032, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 57, к. 15, код ЄДРПОУ 38069747) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Запорізькій області (69032, м. Запоріжжя, вул. Північне Шоссе, 25, код ЄДРПОУ 39833546) судові витрати, у вигляді судового збору у сумі 7 531,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з урахуваннями доповнень пункту 3 розділу VІ "Прикінцевих положень" Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Рішення виготовлено та підписано 23 жотвня 2020 року.

Суддя Д.В. Татаринов