Рішення

від 26.10.2020 по справі 320/2440/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2020 року справа №320/2440/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Середівського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - дитячий садок" Згурівської районної ради Київської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Згурівської районної ради, про застосування заходів реагування.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області з позовом до Середівського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - дитячий садок" Згурівської районної ради Київської області, про застосування заходів реагування у вигляду повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі Середівського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - дитячий садок" Згурівської районної ради Київської області за адресою: Київська область, Згурівський р-н., с. Середівка, вул. Дідика, буд.30, шляхом зобов`язання Середівського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - дитячий садок" Згурівської районної ради Київської області повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 24.12.2019 №222.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що в ході проведення позапланової перевірки Середівського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - дитячий садок" Згурівської районної ради Київської області, що розташована за адресою: Київська область, Згурівський р-н., с.Середівка, вул. Дідика, буд.30, було встановлено порушення відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, що є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації вказаного об`єкта до усунення відповідних порушень.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.03.2020 відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання по справі; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Згурівську районну раду.

Відповідач правом на надання відзиву не скористався. Натомість відповідач надав пояснення, у яких зазначив, що Середівським навчально-виховним комплексом "Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - дитячий садок" Згурівської районної ради Київської області усунуто порушення, які вказані в акті від 24.12.2019 №222 під пунктами 6-9, а усунення інших порушень не є можливим з огляду на не виділення з місцевого бюджету відповідних грошових коштів.

Згурівська районна рада у письмових поясненнях по справі повідомила, що працівниками відділу освіти Середівського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - дитячий садок" Згурівської районної ради Київської області було вчинено дії, направленні на усунення порушень, про які вказано в акті від 24.12.2019 №222, а саме: територію, будівлі, споруди та приміщення забезпечені відповідними знаками безпеки, які відповідають ДСТУ ISO6309:2007 "Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір"; в приміщенні закладу освіти проведено опресування з`єднань, відгалужень та окінцювань жил проводів і кабелів; укомплектовано пожежний щит: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском -1 шт., покривало з негорючого теплоізолюючого матеріалу розміром 2х2 - 1 шт., багор - 1 шт., лом - 1 шт., лопати - 2 щт., сокири - 2 шт.; на приміщенні закладу освіти встановлено покажчик розташування найближчої пожежної водойми (гідранти відсутні у зв`язку з відсутністю центрального водогону); забезпечено освітлення внутрішніх сходових клітин та зовнішніх сходів, коридорів та інших шляхів евакуації.

У судове засідання, призначене на 10.09.2020, з`явились представник сторін.

Згурівська районна рада Київської області у судове засідання, призначене на 10.09.2020, не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином та своєчасно.

Присутні у судовому засіданні 10.09.2020 представники сторін заявили клопотання про здійснення розгляду справи у порядку письмового провадження.

Згідно з частиною третьою статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

На підставі наведеного, усною ухвалою суду від 10.09.2020, постановленою без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, було закрито підготовче провадження та призначено справу для розгляду по суті у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

Середівській навчально-виховний комплекс "Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - дитячий садок" Згурівської районної ради Київської області (ідентифікаційний код 25302676, місцезнаходження: 07610, Київська обл., Згурівський р-н, с.Середівка, вул.Дідика, буд.30) зареєстрований в якості юридичної особи 17.06.1996, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.26-31).

Згідно з рішенням Згурівської районної ради Київської області від 21.06.2018 №374-32-VII Середівській навчально-виховний комплекс "Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - дитячий садок" Згурівської районної ради Київської області належить до переліку об`єктів, які належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ Згурівського району (а.с.75-84).

Відповідно до пункту 1.3 Статуту Середівського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - дитячий садок" Згурівської районної ради Київської області (нова редакція), затвердженого наказом відділу освіти Згурівської районної державної адміністрації від 03.09.2020 №77, засновником (власником) навчально-виховного комплексу є Згурівська районна рада (а.с.85-92).

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 23.12.2019 по 24.12.2019 головним інспектором Згурівського РС ГУ ДСНС України у Київській області старшим лейтенантом служби цивільного захисту Литвинцем Романом Миколайовичем на підставі наказу Головного управління ДСНС України у Київській області від 13.12.2019 №1342 (а.с.11-14) було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання Середівським навчально-виховним комплексом "Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - дитячий садок" Згурівської районної ради Київської області, що розташований за адресою: 07610, Київська обл., Згурівський р-н., с. Середівка, вул. Дідика, 30, вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами проведення якого був складений акт від 24.12.2019 №222 (а.с.16-22).

Зі змісту вказаного акта вбачається, що в ході перевірки були виявлені порушення Середівським навчально-виховним комплексом "Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - дитячий садок" Згурівської районної ради Київської області законодавчих та нормативно-правових актів у сфері техногенної та пожежної безпеки, зокрема:

1) абзац 1 пункту 2,5 глави ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності;

2) пункт 2.31 глави 5 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - проходи та інші шляхи евакуації навчального корпусу №2 не забезпечені евакуаційним освітленням;

3) пункт 2.1 глави 2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні №1417, ДБН В.2.5-74:2013 - об`єкт не забезпечено необхідною кількістю води для здійснення пожежогасіння;

4) пункт 1.21 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - об`єкт не обладнано пристроями блискавкозахисту будівлі відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд";

5) пункту 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - не забезпечено будинки, приміщення та споруди закладу системами протипожежного захисту відповідно до БДН В.2.5-56:2014 "Система протипожежного захисту";

6) пункт 8 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України - не здійснено навчання працівників з питань цивільного захисту, зокрема з техногенної безпеки;

7) пункт 4 глави 6 розділу V Правил техногенної безпеки - не забезпечено проведення інструктажів і перевірки знань з питань цивільного захисту, зокрема, з техногенної безпеки;

8) пункт 2.27 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - не забезпечено замикання дверей евакуаційних виходів з будівлі лише на внутрішні запори, які відчиняються з середини без ключа;

9) пункт 1.10 глави 1 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - на території об`єкта не забезпечено освітлення протипожежного обладнання, входів до будинків та споруд.

Виявлення вказаних порушень відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, стало підставою для звернення позивача до суду з вимогами про застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації вказаного об`єкта, з приводу чого суд зазначає таке.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі-Закон №877).

Частиною першою статті 1 Закону №877 встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини шостої статті 7 Закону №877 за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Згідно з частиною сьомою статті 7 Закону №877 на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, регулюються Кодексом цивільного захисту України №5403 від 02.10.2012.

Відповідно до частин першої та другої статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (ст. 66 КЦЗ України).

Згідно з частиною першою статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частиною другою статті 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України закріплено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що Кодексом цивільного захисту України передбачено наявність загрози життю та здоров`ю людей внаслідок порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства з питань техногенної, пожежної безпеки, в якості підстави для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.

Суд звертає увагу, що визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров`ю людей, є оціночним. Водночас, на переконання суду, всі порушення протипожежних норм в тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Як зазначено вище, в акті від 24.12.2019 №222 встановлено дев`ять окремих порушень відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Стосовно порушення відповідачем абзацу 1 пункту 2.5 глави ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні №1417.

Відповідно до пунктів 1, 2 Розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417 (далі - Правила №1417), ці Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд (далі - об`єкт).

Ці Правила є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Згідно з абзацом 1 пункту 2.5 глави ІІІ Правил №1417 у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності.

Щодо порушення відповідачем пункту 2.31 глави 2 розділу ІІІ Правил №1417.

Згідно з пунктом 2.31 глави 2 розділу ІІІ Правил №1417 сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації мають бути забезпечені евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей.

Стосовно порушення відповідачем пункту 2.1 глави 2 розділу V Правил №1417, ДБН В.2.5-74:2013.

Пунктом 2.1 глави 2 розділу V Правил №1417 зовнішній протипожежний водопровід повинен відповідати таким вимогам: 1) відповідальними за технічний стан пожежних гідрантів, установлених на мережі водопроводу населених пунктів, є відповідні служби (організації, установи), які утримують ці мережі водопроводу, а на території підприємств - їх власники або орендарі; 2) пожежні гідранти та пожежні резервуари повинні бути справними і утримуватися таким чином, щоб забезпечити безперешкодний забір води пожежними автомобілями; 3) у разі відключення ділянок водопровідної мережі та гідрантів або зменшення тиску мережі нижче за потрібний необхідно сповіщати про це пожежно-рятувальні підрозділи; 4) для контролю працездатності мережі систем зовнішнього протипожежного водопроводу власнику мережі водопостачання або іншій відповідальній особі, визначеній у відповідному договорі згідно з вимогами чинного законодавства необхідно 1 раз на рік проводити випробування на тиск та витрату води з оформленням акта. Випробування водопроводу повинно проводитися також після кожного ремонту, реконструкції або підключення нових споживачів до мережі водопроводу; 5) пожежні гідранти і водойми повинні мати під`їзди з твердим покриттям. У разі наявності на території об`єкта або поблизу нього (у радіусі до 200 м) природних або штучних вододжерел до них повинні бути влаштовані під`їзди з майданчиками (пірсами) розміром не менше 12 x 12 м для встановлення пожежних автомобілів і забирання води будь-якої пори року; 6) витрачений під час гасіння пожежі протипожежний запас води з резервуарів має бути відновлений у строк не більше ніж: 24 год. - у населених пунктах і на промислових підприємствах з будівлями за вибухопожежною та пожежною небезпекою категорій А, Б та В; 36 год. - на промислових підприємствах з будівлями за пожежною небезпекою категорій Г та Д; 72 год. - у сільських населених пунктах і на сільськогосподарських підприємствах. Для промислових підприємств із витратами води на зовнішнє пожежогасіння до 20 л/с включно допускається збільшувати час відновлення пожежного об`єму води: до 48 год. - для будівель категорій Г та Д; до 36 год. - для будівель категорії В; 7) пожежні резервуари (водойми) та їх обладнання повинні бути захищені від замерзання води. Узимку для забирання води з відкритих вододжерел слід встановлювати утеплені ополонки розміром не менше 0,6 x 0,6 м, які мають утримуватись у зручному для використання стані; 8) підтримання у постійній готовності штучних водойм, водозабірних пристроїв, під`їздів до вододжерел покладається: на підприємстві - на його власника (орендаря); у населених пунктах - на органи місцевого самоврядування; 9) біля місць розташування пожежних гідрантів і водойм повинні бути встановлені (відповідальні за встановлення - згідно з підпунктом 8 цього пункту) покажчики (об`ємні зі світильником або плоскі із застосуванням світловідбивних покриттів) з нанесеними на них: для пожежного гідранта - літерним індексом ПГ, цифровими значеннями відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах, зазначенням виду водопровідної мережі (тупикова чи кільцева); для пожежної водойми - літерним індексом ПВ, цифровими значеннями запасу води в кубічних метрах та кількості пожежних автомобілів, котрі можуть одночасно встановлюватися на майданчику біля водойми; 10) водонапірні башти повинні бути забезпечені під`їздом з твердим покриттям і пристосовані для відбору води пожежно-рятувальною технікою будь-якої пори року. На корпус водонапірної башти слід наносити позначення, яке вказує на місце розташування пристрою для забирання води пожежно-рятувальною технікою; 11) не допускається використовувати для побутових, виробничих та інших господарських потреб протипожежний запас води, що зберігається в резервуарах, водонапірних баштах, водоймах та інших ємнісних спорудах.

Відповідно до пункту 6.2 ДБН В.2.5-74:2013 "Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди Основні положення проектування", затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 08.04.2013 №133, зовнішній протипожежний водопровід слід передбачати на території населених пунктів, підприємствах виробничого, аграрно-промислового комплексу, складського призначення та інших, окрім зазначених у 1.3. Зовнішній протипожежний водопровід рекомендується об`єднувати з питним або виробничим водопроводом підприємств. Допускається приймати зовнішнє протипожежне водопостачання з ємкостей (резервуарів, водойм) з урахуванням вимог 13.3.1-13.3.7 для: ДБН В.2.5-74:2013 20 - населених пунктів з чисельністю жителів до 5 тис. включ.; - окремо розташованих громадських будівель об`ємом до 1000 м3 включ.; - населених пунктів, що не мають кільцевого протипожежного водопроводу; - виробничих будівель категорій В, Г і Д з витратою води на зовнішнє пожежогасіння 10 л/с; - складів грубих кормів об`ємом до 1000 м3 включ.; - складів мінеральних добрив з об`ємом будівель до 5000 м3 включ.; - будівель радіотелевізійних передавальних станцій; - будівель холодильників і сховищ овочів і фруктів; - автозаправних станцій, автозаправних комплексів, що розташовані за межами населених пунктів; - автозаправних станцій, автозаправних комплексів, розташованих у межах населених пунктів, розрахункові витрати води на зовнішнє пожежогасіння яких не перевищує 15 л/с.

Допускається не передбачати протипожежне водопостачання для таких об`єктів: - населених пунктів з розрахунковою чисельністю жителів до 50 включ. при забудові будівлями висотою до двох поверхів та загальною площею до 250 м2 включ.; - окремо розташованих за межами населених пунктів підприємств громадського харчування (їдальні, закусочні, кафе тощо) при об`ємі будівель до 1000 м3 включ. і підприємств торгівлі при площі до 150 м2 включ. (за винятком промтоварних магазинів), а також громадських будівель І і II ступенів вогнестійкості об`ємом до 250 м3 включ. розташованих у населених пунктах; - виробничих будівель І та II ступенів вогнестійкості категорії Д об`ємом до 1000 м3 (за винятком будівель з горючими утеплювачами); - заводів із виготовлення залізобетонних виробів і товарного бетону з будівлями І та II ступенів вогнестійкості, розташованих у населених пунктах, обла- ДБН В.2.5-74:2013 21 днаних мережами водопроводу, за умови розміщення гідрантів на відстані не більше ніж 200 м від найбільш віддаленої будівлі заводу; - сезонних універсальних приймально-заготівельних пунктів сільськогосподарських продуктів при об`ємі будівель до 1000 м3 включ.; - будівель складів горючих матеріалів і негорючих матеріалів у горючій упаковці площею до 50 м2 включ.

Загальні витрати води для гасіння пожежі визначаються як сумарна витрата на зовнішнє пожежогасіння, внутрішнє пожежогасіння (відповідно до ДБН В.2.5-64) та роботу систем протипожежного захисту (відповідно до ДБН ДБН В.2.5-74:2013 26 В.2.5-56).

Згідно з пунктом 13.3 ДБН В.2.5-74:2013 зберігання пожежного об`єму води в спеціальних резервуарах або відкритих водоймах допускається для підприємств та населених пунктів, зазначених в 6.2.1.

Об`єм пожежних резервуарів і водойм слід визначати з урахуванням ДБН В.2.5-74:2013 188 розрахункових витрат води та тривалості гасіння пожеж згідно з 6.2.3 - 6.2.7 та 6.2.13. Об`єм відкритих водойм необхідно розраховувати з урахуванням можливого випаровування води та утворення льоду. Перевищення кромки відкритої водойми над найвищим рівнем води в ньому повинно бути не менше ніж 0,5 м. До пожежних резервуарів, водойм і приймальних колодязів слід забезпечувати вільний під`їзд пожежних машин з покриттям доріг згідно з 17.1.6. У місцях розташування пожежних резервуарів та водойм слід передбачати під`їзди з майданчиками (пірсами) розмірами не менше ніж 12 м х 12 м, а поблизу мають бути встановлені покажчики згідно з НАПБ А.01.001, ДСТУ ISO 6309 та ГОСТ 12.4.026.

Кількість пожежних резервуарів або водойм повинна бути не менше двох, при цьому в кожному з них слід зберігати 50% об`єму води на пожежогасіння. Подачу води в будь-яку точку пожежі потрібно забезпечувати з двох сусідніх резервуарів або водойм.

Пожежні резервуари або водойми слід розміщувати за умови обслуговування ними будівель, які знаходяться у радіусі: - за наявності пожежного автомобіля, обладнаного пожежним насосом - 200 м; - за наявності пожежних мотопомп - від 100 м до 150 м в залежності від типу мотопомп. Для збільшення радіуса обслуговування допускається прокладання від резервуарів або водойм тупикових трубопроводів довжиною не більше ніж 200 м з урахуванням вимог.

Відстань від точки забору води з резервуарів або водойм до будівель III, IlІa, IV, IVa та V ступенів вогнестійкості та до відкритих складів горючих матеріалів повинна бути не менше ніж 30 м, до будівель, споруд та установок з ЛЗР, ГР та ГГ - не менше ніж 40 м (крім випадків, обумовлених іншими нормативними документами), до будівель І та II ступенів вогнестійкості -не менше ніж 10 м. ДБН В.2.5-74:2013 189.

Подачу води для заповнення пожежних резервуарів і водойм потрібно передбачати з міських мереж по пожежних рукавах довжиною до 250 м. На підставі технічних або містобудівних умов та обмежень довжину пожежних рукавів допускається збільшувати до 500 м. 13.3.6 Якщо безпосередній забір води з пожежного резервуара або водойми пожежними автомобілями, що обладнані пожежними насосами або мотопомпами ускладнений, слід передбачати приймальні колодязі об`ємом від 3 м3 до 5 м3 .

Діаметр трубопроводу, який з`єднує резервуар або водойму з приймальним колодязем, слід приймати за умови пропуску розрахункової витрати води на зовнішнє пожежогасіння, але не менше ніж 200 мм. Перед приймальним колодязем на з`єднувальному трубопроводі потрібно встановлювати колодязь із засувкою, штурвал якої слід виводити під кришку люка. На з`єднувальному трубопроводі з боку водойми потрібно передбачати решітку.

Пожежні резервуари та водойми обладнувати переливними та спускними трубопроводами не потрібно.

Стосовно порушення відповідачем пункту 1.21 глави 1 розділу IV Правил №1417.

Відповідно до пункту 1.21 глави 1 розділу ІV Правил пожежної безпеки в Україні захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку необхідно виконувати відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд".

Згідно з пунктом 3.2 розділу 3 ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд" (далі - ДСТУ Б В.2.5-38:2008) прямий удар блискавки (ПУБ) - безпосередній контакт каналу блискавки з об`єктом (будівлею або спорудою), що супроводжується протіканням через нього струму блискавки.

Відповідно до пункту 3.9 розділу 3 ДСТУ Б В.2.5-38:2008 захист від ПУБ - зовнішня система заходів, які вживаються для скорочення матеріальних збитків, обумовлених ударами блискавки в будівельні конструкції.

Пунктом 6.1 розділу 6 ДСТУ Б В.2.5-38:2008 передбачено, що система блискавкозахисту будівель або споруд включає захист від ПУБ - зовнішня блискавкозахисна система (БЗС) і захист від вторинних дій блискавки - внутрішня БЗС. В окремих випадках блискавкозахист може містити тільки зовнішню БЗС або тільки внутрішню БЗС. У загальному випадку частина струмів блискавки протікає по елементах системи внутрішнього блискавкозахисту.

Зовнішня БЗС може бути відокремленою (ізольованою) від споруди (блискавковідводи, що стоять окремо - стрижньові або тросові, а також сусідні споруди, що виконують функції природних блискавковідводів) або встановленою на об`єкті, що захищається, і навіть може бути його частиною.

Захист від ПУБ спеціальних об`єктів, у нормальних технологічних режимах яких можуть знаходитися і утворюватися вибухонебезпечні концентрації газів (парів, пилу, волокна тощо), повинен виконуватися блискавковідводами, що стоять окремо. Віддаленність блискавковідводів, що стоять окремо від об`єкта, що захищається, і підземних металевих комунікацій визначається галузевими нормативними документами.

За наявності на будівлях і спорудах спеціальних об`єктів прямих газовідвідних і дихальних труб для вільного відведення в атмосферу газів, пари і суспензій вибухонебезпечної концентрації в зону захисту блискавковідводів повинен входити простір над обрізом труб, обмежений півкулею радіусом 5 м.

Відповідно до пункту 6.2 розділу 6 ДСТУ Б В.2.5-38:2008 зовнішня БЗС у загальному випадку складається з блискавкоприймачів, струмовідводів і заземлювачів.

Згідно з пунктом 6.3 розділу 6 ДСТУ Б В.2.5-38:2008 блискавкоприймачі можуть бути спеціально встановленими, у тому числі на об`єкті, або їх функції виконують конструктивні елементи об`єкта, що захищається; в останньому випадку вони називаються природними блискавкоприймачами.

Блискавкоприймачі можуть складатися з довільної комбінації таких елементів: стрижнів, натягнутих дротів (тросів), сітчастих провідників (сіток).

З метою зниження імовірності виникнення небезпечного іскріння струмовідводи необхідно розташовувати таким чином, щоб між точкою ураження і землею:

- струм розтікався декількома паралельними шляхами;

- довжина цих шляхів була обмежена до мінімуму.

Струмовідводи слід розташовувати рівномірно по периметру об`єкта, що захищається. За можливості їх прокладають поблизу кутів будівель (пункт 6.4 розділу 6 ДСТУ Б В.2.5-38:2008).

Згідно з пунктом 6.5 розділу 6 ДСТУ Б В.2.5-38:2008 для захисту від ПУБ слід, як правило, використовувати природні заземлювачі - металеві і залізобетонні конструкції будівель, споруд, зовнішніх установок, опор блискавковідводів, що стоять окремо, тощо, які перебувають у контакті з землею, у тому числі залізобетонні фундаменти в неагресивних, слабоагресивних і середньоагресивних середовищах за умови забезпечення неперервного електричного зв`язку по їх арматурі і приєднання її до закладних деталей за допомогою зварювання.

Відповідно до пункту 8.1 розділу 8 ДСТУ Б В.2.5-38:2008 такі захисні засоби як зовнішня система блискавкозахисту, екранування, еквіпотенціальні з`єднання провідних частин і пристрої захисту від імпульсної перенапруги визначають зони захисту від дії блискавки. Із зростанням номера зони захисту знижується вплив електромагнітного поля і струму блискавки.

Пунктами 8.2-8.3 розділу 8 ДСТУ Б В.2.5-38:2008 визначено, що екранування є основним способом зменшення електромагнітних перешкод.

Металева конструкція будівельної споруди використовується або може бути використана як екран. Подібна екранна структура утворюється сталевою арматурою даху, стін, підлоги будівлі, а також металевими деталями даху, фасадів, сталевими каркасами, решітками. Ця екрануюча структура утворює електромагнітний екран з отворами (за рахунок вікон, дверей, вентиляційних отворів, чарунок сітки в арматурі, щілин в металевому фасаді, отворів для ліній електропостачання тощо). Для зменшення впливу електромагнітних полів всі провідні частини об`єкта електрично об`єднуються і з`єднуються з системою блискавкозахисту.

З`єднання металевих елементів необхідні для зменшення різниці потенціалів між ними, всередині об`єкта, що захищається.

З`єднання металевих елементів і систем, що знаходяться всередині простору, що захищається, і перетинають межі зон блискавкозахисту, виконуються на межах зон. Здійснювати з`єднання слід за допомогою спеціальних провідників, або затискачів і, коли це необхідно, з встановленням ПЗІП.

Стосовно порушення відповідачем пункту 8 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить здійснення навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної та пожежної безпеки.

Щодо порушень відповідачем пункту 4 глави 6 розділу V Правил техногенної безпеки.

Відповідно до пункту 4 глави 6 розділу V Правил техногенної безпеки, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 05.11.2018 №879 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 27.11.2018 за №1346/32798, допуск до роботи працівників здійснюється тільки після проходження ними навчань, інструктажів і перевірки знань з питань цивільного захисту, зокрема з техногенної безпеки.

Стосовно порушення відповідачем пункт 2.27 розділу V Правил №1417.

Згідно з пунктом 2.27 розділу V Правил №1417 двері на шляхах евакуації повинні відчинятися в напрямку виходу з будівель (приміщень).

Не нормується напрямок відчинення дверей для: квартир у житлових будинках; приміщень з одночасним перебуванням не більше ніж 15 осіб, крім приміщень категорій А і Б за вибухопожежною та пожежною небезпекою, а також парильних саун; комор і технічних приміщень площею не більше ніж 200 м -2 і без постійних робочих місць; технічних поверхів площею не більше ніж 200 м -2 , у яких розміщується тільки інженерне обладнання та/або прокладаються інженерні мережі будинку, і у яких відсутні постійні робочі місця; балконів, лоджій (за винятком дверей, що ведуть до зовнішньої повітряної зони сходових кліток типу Н1); виходів на площадки сходів типу С3; санітарних вузлів.

За наявності людей у приміщенні двері евакуаційних виходів можуть зачинятися лише на внутрішні запори, які відчиняються зсередини без ключа.

Стосовно порушення відповідачем пункту 1.10 глави 1 розділу ІІІ Правил №1417.

Відповідно до пункту 1.10 глави 1 розділу ІІІ Правил №1417 на території об`єкта повинно бути забезпечено освітлення зовнішніх пожежних драбин, протипожежного обладнання, входів до будинків та споруд.

Щодо порушень відповідачем пункту 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні.

Згідно з пунктом 1.2 глави 1 розділу V Правил №1417 будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту".

Відповідно до пункту 3.5 глави 3 ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту", затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 13.11.2014 №312, система протипожежного захисту (СПЗ) - це комплекс технічних засобів, що змонтований на об`єкті, призначений для виявлення, локалізування та ліквідування пожеж без втручання людини, захисту людей, матеріальних цінностей та довкілля від впливу небезпечних чинників пожежі.

Згідно з пунктом 5.5 глави 5 ДБН В.2.5-56:2014 не підлягають обладнанню системами пожежної сигналізації окремо розташовані застраховані одноповерхові наземні об`єкти громадського призначення, площа яких незалежно від їх ступеня вогнестійкості не перевищує 100 кв.м.

Пунктом 6.1 розділу VI ДБН В.2.5-56:2014 визначено, що системи протипожежного захисту поділяються на: а) системи пожежної сигналізації; б) автоматичні системи пожежогасіння; в) автономні системи пожежогасіння локального застосування; г) системи керування евакуюванням (в частині системи оповіщення напрямку евакуювання); д) системи протидимного захисту; е) системи централізованого пожежного спостерігання; ж) системи диспетчиризації СПЗ; и) системи флегматизації; інженерні системи та технологічне обладнання, які не входять до складу СПЗ, але з СПЗ функціонально пов`язані: к) блискавкозахист; л) пожежні ліфти; м) пожежні кран-комплекти; н) протипожежні двері, клапани, ворота та завіси (екрани) тощо.

Згідно з пунктом 7.1 розділу VII ДБН В.2.5-56:2014 системи пожежної сигналізації призначені для раннього виявлення пожежі та подавання сигналу тривоги для вжиття необхідних заходів (наприклад: евакуювання людей, виклик пожежно-рятувальних підрозділів, запуск протидимних систем пожежогасіння, здійснення управління протипожежними клапанами, дверима, воротами та завісами (екранами), відключенням або блокуванням (розблокуванням) інших інженерних систем та устаткування при сигналі "пожежа" тощо).

Відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.1 розділу VII ДБН В.2.5-56:2014 системи пожежної сигналізації повинні: а) виявляти ознаки пожежі на ранній стадії; б) передавати тривожні сповіщення до пристроїв передавання пожежної тривоги та попередження про несправність; в) формувати сигнали управління для систем протипожежного захисту та іншого інженерного обладнання, що задіяне при пожежі; г) сигналізувати про виявлену несправність, яка може негативно впливати на нормальну роботу СПС.

Системи пожежної сигналізації не повинні: а) підпадати під несприятливий вплив інших систем незалежно від того, з`єднані вони з ними чи ні; б) виходити з ладу (частково або повністю) через вплив на них вогню або явища, для виявлення якого вони призначені, до того, як вогонь чи це явище було виявлено; в) реагувати на інші явища, не пов`язані з виявленням пожежі (підпункт 7.2.3 пункту 7.1 розділу VII ДБН В.2.5-56:2014).

У поясненнях по справі відповідач зазначив, що Середівським навчально-виховним комплексом "Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - дитячий садок" Згурівської районної ради Київської області усунуто порушення, які вказані в акті перевірки від 24.12.2019 №222 під пунктами 6-9, а усунення інших порушень буде здійснене за умови отримання з місцевого бюджету відповідних грошових коштів.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що відповідачем під час розгляду справи не було надано належних та допустимих доказів усунення порушень, про які вказано в акті перевірки від 24.12.2019 №222.

Суд звертає увагу, що наведені вище порушення не є формальним, а стосуються, зокрема, відсутності у відповідача встановлених і функціонуючих пристроїв блискавкозахисту, які призначенні для захисту будівлі від попадання прямих ударів блискавки, та автоматичної пожежної сигналізації, яка призначена для попередження виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення.

У п.31 постанови Верховного Суду від 07.10.2019 у справі №815/140/18 зазначено, що відсутність протипожежної сигналізації є істотним порушенням, що впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та може спричинити загрозу життю і здоров`ю людей та унеможливить її ефективну ліквідацію та рятування людей (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 84805275).

Матеріали справи не містять доказів усунення відповідачем вищевказаних порушень.

Суд наголошує на тому, що не усунені відповідачем порушення є істотними та несуть ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинить загрозу життю та здоров`ю людей, оскільки впливають:

- на забезпечення безпеки роботи навчально-виховного комплексу, безпеки його працівників, відвідувачів у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту;

- на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі;

- на ліквідацію пожежі, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків;

- на евакуацію людей та їх захисту від наслідків пожежі, надзвичайної ситуації.

Отже, характер суспільної небезпечності встановлених під час перевірки відповідача порушень, а також наявність безпосередньої та реальної загрози життю та/або здоров`ю людей є обґрунтованими та беззаперечними.

Верховний Суд у постанові від 26.02.2020 у справі №826/7073/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 87839157) дійшов висновку про те, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення експлуатації приміщень (об`єктів) якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною шостою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Враховуючи, що відповідач не усунув всіх порушень, які виявлені в ході проведення перевірки, і ті порушення, які на теперішній час продовжують існувати, створюють загрозу життю та здоров`ю людей, суд дійшов висновку про необхідність застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі Середівського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - дитячий садок" Згурівської районної ради Київської області за адресою: Київська область, Згурівський р-н., с. Середівка, вул. Дідика, буд.30, шляхом зобов`язання Середівського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - дитячий садок" Згурівської районної ради Київської області зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 24.12.2019 №222.

При цьому, суд враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявленого порушення.

Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення відповідачем виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Враховуючи вказане, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки відповідні витрат, пов`язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз, позивачем понесені не були, судові витрати у вигляді судового збору стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Застосувати захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі Середівського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - дитячий садок" Згурівської районної ради Київської області за адресою: Київська область, Згурівський р-н., с. Середівка, вул. Дідика, буд.30, шляхом зобов`язання Середівського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - дитячий садок" Згурівської районної ради Київської області зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 24.12.2019 №222.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Дудін С.О.