Рішення

від 12.10.2020 по справі 520/5981/2020

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

12 жовтня 2020 р. справа №520/5981/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Бідонька А.В.

при секретарі судового засідання - Дронь А.В.,

за участю:

представника позивача - Яно С.С.,

представника відповідача - Лантушенко Г.В.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанщина АС" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Харківській області №00000220518 (форма В4 ) від 16.01.2020р. про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю Слобожанщина АС (код ЄДРПОУ 38157427) розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму завищення від`ємного значення податку на додану вартість - у розмірі 24 667,00 гривень, у тому числі р податковий період серпень 2018 року в сумі 14 167.00 гривень та вересень 2018 року в сумі 10 500,00 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки перевірки, на підставі яких було винесене оскаржуване податкове повідомлення - рішення, ґрунтуються лише на припущеннях та спростовуються наявними у підприємства позивача первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, які, в свою чергу, свідчать про реальне здійснення спірних господарських операцій. Таким чином, позивач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення не відповідає вимогам чинного законодавства України, а тому є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.05.2020 року відкрито провадження по справі. Копія ухвали разом з матеріалами поданого позову відправлена відповідачу по справі.

Представник відповідача через канцелярію суду 29.05.2020 року надав відзив в якому адміністративний позов не визнав, просив суд залишити позовні вимоги без задоволення з посиланням на те, що первинними бухгалтерськими документами не доведено реальності вчинених господарських операцій. Також відповідач посилався на узагальнену податкову інформацію, відповідно до якої контрагент позивача не мав відповідної технічної можливості надати послуги, крім того особа, яка значиться в ЄДРПОУ в якості директора, надала пояснення у межах кримінального провадження щодо непричетності до створення та дальності підприємства-контрагента позивача (т.1 а.с. 149-151).

Представником позивача подана відповідь на відзив, в якій сторона позивача з доводами, викладеними у відзиві на позов, не погоджується. Зазначає, що в основу висновків про наявність порушень податкового законодавство покладена лише податкова інформації, відповідачем не взято до уваги під час перевірки наявність всіх первинних документів, в тому числі об`єктивної інформація про фактичний рух грошових коштів від одного суб`єкта господарювання до іншого та подальше споживання позивачем у своїй господарській діяльності результатів відповідних робіт виконаних його контрагентом - ТОВ Інвестбуд Регіон-Сервіс .

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовну заяву, просив її задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позові та відповіді на відзив.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, з огляду на доводи наданого до суду відзиву на позов в контексті того, що матеріали податкової інформації щодо контрагента позивача та надані до перевірки документи, дозволяють дійти висновку про нереальність господарських операцій. Крім того, представник відповідача посилався на те, що надані позивачем до перевірки документи складені з порушенням вимог законодавства, зокрема, Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, встановив наступне.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Слобожанщина АС є юридичною особою, яка зареєстрована відповідно до Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.05.2012 року, ідентифікаційний код 38157427, перебуває на обліку у Індустріальній ДПI Східного управління Головного управління ДПС у Харківській області, зареєстроване за юридичною адресою: 61060, м. Харків, проспект Льна Ландау, б. 171.

Як встановлено судовим розглядом на підставі наказу ГУ ДПС у Харківській області № 1356 від 22.10.2019 року посадовими особами Головного управління ДПС в Харківській області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ Слоожанщина АС з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість щодо господарських взаємовідносин з контрагентом - постачальником ТОВ Інвестбуд Регіон-Сервіс (код за ЄДРПОУ 41031978) за серпень, вересень 2018 року, а також даних щодо подальшої реалізації та/або використання у власній господарській діяльності придбаних товарів (робіт, послуг)

За результатами проведеної перевірки фахівцями контролюючого органу складено Акт №1252/20-40-05-18-09/38157427 від 18.12.2019 року (т. 1 а.с. 27-48).

Позивач, не погодившись із висновками, викладеними в Акті перевірки, подав заперечення на акт перевірки (т. 1 а.с.55-58).

За результатами розгляду заперечень Товариству надана відповідь ГУ ДПС у Харківській області Про розгляд заперечень № 1139/10/20-40-05-18-15 від 14.01.2020, якою повідомлено позивача, що висновки акту перевірки № 1252/20-40-05-18-09/38157427 від 18.12.2019 року залишені без змін (т. а.с. 60-62).

Згідно висновків акту перевірки 1252/20-40-05-18-09/38157427 від 18.12.2019 року фахівцями податкового органу встановлено порушення наступних норм податкового законодавства: пп. а п. 198.1, п. 198.3, ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-V1 (зі змінами та доповненнями) в результаті чого підприємством завищено податковий кредит на загальну суму 24 667 гри, у т.ч. у серпні 2018 року у сумі 14 167 грн, у вересні 2018 року у сумі 10 500 грн., що призвело до завищення від`ємного значення податку на додану вартість у розмірі 24 667 грн. за

вересень 2018 року, чим порушено пп. в 200.4 ст. 200 Податкового Кодексу України.

На підставі висновків акту перевірки, контролюючим органом відносно позивача було прийнято податкове повідомлення - рішення №00000220518 від 16.01.2020 року яким замешено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму завищення від`ємного значення податку на додану вартість - у розмірі 24 667,00 гривень, у тому числі за податковий період серпень 2018 року в сумі 14 167.00 гривень та вересень 2018 року в сумі 10 500,00 гривень.

Позивач не погодившись з вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням звернувся до Державної податкової служби України зі скаргою в порядку ст. 56 ПК України.

За результатами розгляду скарги ДПС України прийнято Рішення від 27.03.2020 №11270/6/99-00-08-05-02-00, яким скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення - рішення №00000220518 від 16.01.2020 року без змін.

ТОВ Слобожанщина АС , не погодившись з податковим повідомленням-рішенням №00000220518 від 16.01.2020 року, вважаючи його таким, що суперечить чинному законодавству та не відповідає фактичним обставинам, звернулось до суду з даним позовом.

Як встановлено в ході судового розгляду та вбачається з матеріалів справи, підставою для встановлення в акті перевірки порушень позивачем податкового законодавства та як наслідок прийняття контролюючим органом оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, стали висновки про безпідставне віднесення у перевіряємих періодах ТОВ "Слобожанщина АС" до складу податкового кредиту сум ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ Інвестбуд Регіон-Сервіс за відсутності факту реального здійснення господарських операцій при наявності матеріалів податкової інформації щодо контрагента позивача, наявності відкритого кримінального провадження та пояснень директора ТОВ Інвестбуд Регіон-Сервіс щодо непричетності до створення та дальності підприємства-контрагента позивача та недоліків наданих документів.

По суті позовних вимог суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України - для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію (згідно із Законом №1724-VIII від 03.11.2016, до внесення змін Законом №1724-VIII від 03.11.2016 в наступній редакції - первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення).

З урахуванням пункту 2 статті 3 Закону фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. ст. 3,9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 2.1 та 2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (далі - Положення), в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Згідно з п.187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пп. "а" п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів та послуг ( в редакції після внесення змін Законом № 1797-VIII від 21.12.2016, а в редакції, до внесення змін зазначеним законом - до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з вимогами п.198.3. ст.198 Податкового Кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріатьних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно п. 201.1, п.201.7, 201.10 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Таким чином, недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність доказів сплати вартості товарів, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому, відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.

Перевіряючи висновки перевірки та, як наслідок, оскаржуване податкове повідомлення - рішення, на предмет його відповідності положенням ч.2 ст. 2 КАС України, в розрізі господарських операцій позивача та його контрагента у перевіряємих періодах, суд зазначає наступне.

В перевіряємому періоді позивач мав господарські правовідносини з ТОВ Інвестбуд Регіон-Сервіс .

Між ТОВ Слобожанщина АС (замовник) та ТОВ Інвестбуд Регіон-Сервіс (підрядник) був укладений договір підряду від 08.08.2018 року №08/08/18-1. Відповідно до п.1.1 вказаного договору Підрядник зобов`язується виконати роботи, пов`язані з влаштуванням Приєднання (підключення) на час будівництва чотирнадцяти поверхового житлового будинку за адресою Льва Ландау, 156-А до централізованої системи водопостачання, на об`єкті будівництва Замовника (т. 1 а.с. 74-89).

Пунктом 1.5 договору передбачено, що склад та об`єми робіт, які Підрядник зобов`язується виконати по вищезазначеному договору повинні відповідати проектній документації (додаток А до договору).

Відповідно до пункту 3.1 укладеного договору загальна вартість робіт складає загальну 148 000,00 грн., у т.ч. ПДВ у сумі 24 666,67 грн. та зазначається в Протоколі узгодження Договірної ціни (додатку №1) який є невід`ємною частиною договору підряду.

В пункті 13.3 договору передбачено, що сдача-приймання виконаних робіт оформлюється щомісячними актами виконаних робіт в довільні формі.

В пункті 14.1 зазначено, що оплата виконаних робіт та зарахування авансових платежем замовник здійснює шляхом перерахування грошових коштів на рахунок підрядника.

До зазначеного договору підряду між позивачем та контрагентом - ТОВ Інвестбуд Регіон-Сервіс складені додатки, які є його невід`ємною складовою, зокрема протокол узгодження договірної піни (додаток 1 до договору), план фінансування робіт (додаток 2 до договору ), календарний графік виконання робіт (додаток 3 до договору). в якому вказано склад та об`єм виконуваних робіт, проектна документація (додаток А до договору) (т. 1 а.с. 90-93).

На підтвердження фактичного отримання послуг та на виконання умов вказаного договору позивачем та його контрагентом був підписаний акт від 30.09.2018. здачі-прийома робіт виконаних по договору № 08/08 18-1 від 08.08.2018 року на загальну суму 148 000,00 грн., сума ПДВ - 24 666, 67 грн., згідно якого сторонами підтверджено факт виконання підрядником ТОВ Інвестуд Регіон-Сервіс робіт по підключенню до центральної системи водопостачання по об`єкту за адресою проспект Льва Ландау, 156-А, м. Харків (т. 1 а.с. 101).

Отримані позивачем послуги від ТОВ Інвестбуд Сервіс-Регіон оприбутковані та відображені в бухгалтерському обліку позивача по рахунку №631, шо підтверджується карткою рахунку №631 за серпень-вересень 2018 року (т. 1 а.с. 119).

У зв`язку з виникненням податкового зобов`язання та на виконання приписів актів податкового законодавства України підрядником на дати виникнення податкових зобов`язань були сформовані податкові накладні: № 320 від 22.08.2018 на суму 15000,20 грн.; розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 1 до податкової накладної № 320 від 22.08.2020 р.; № 351 від 28.08.2018. на суму 70000,00 грн..; № 360 від 05.09.2018 на суму 63000,00 грн. . (т. 1 а.с. 105-116)

Податкові накладні № 320 від 22.08.2018р., № 351 від 28.08.2018р. були враховані в податковій декларації з ПДВ за серпень 2018 р. в розділі податковий кредит. Податкова накладна № 360 від 05.09.2018р. була врахована в податковій декларації з ПДВ за вересень 2018 р. в розділі податковий кредит (т. 1 а.с. 137-144).

Розрахунок за договором відбувався за наступними платіжними дорученнями № 156 від 22.08.2018 на суму 15000,00 грн., № 158 від 28.08.2018 на суму 70000,00 грн.; №156 від 05.09.2018 на суму 63000,00 грн. (т. 1 а.с. 102-104).

Доказів повернення позивачу грошових коштів після їх перерахування, наявності у позивача та його контрагента спільного інтересу щодо фіктивного отримання коштів за отриманні послуги (що могло б мати місце у разі пов`язаності цих осіб), в матеріалах справи не міститься. За правилами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов`язань такого платника. Отже, наявність факту (і це не заперечується сторонами) про належну оплату товару визнається судом належним та допустимим доказом реальності вчинених між позивачем та контрагентом позивача господарських операцій.

Таким чином, рух активів у процесі здійснення господарських операцій, отримання економічної вигоди ТОВ Слобожанщина АС , наявність спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарських операцій, є свідченням про спричинення господарськими операціями реальних змін майнового стану платника податків. А відповідно свідчить про реальність (фактичність) операцій та засвідчення їх відповідними документами первинного та податкового обліку.

В судовому засіданні як на підставу відмови у задоволенні позовних вимог представник відповідача послався на отриману податкову інформаці, яка надійшла листом Генеральної прокуратури України від 02.08.2019 № 15/4/3-31661-19 (вх. від 07.08.2019), згідно якої встановлено, що в рамках кримінального провадження № 42019000000000463 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.2 ст.205, ч.2 ст.367, ч.З ст.212 КК України, отримано відомості щодо можливих фактів порушення чинного Податкового законодавства службовими особами суб 'єктів господарювання під час фінансово - господарських взаємовідносин із ТОВ ІНВЕСТБУД РЕГІОН-СЕРВІС .

Допитаний у якості свідка ОСОБА_1 , який зареєстрований як директор ТОВ ІНВЕСТБУД РЕПОН-СЕРВІС зазначив, що не має жодного стосунку до вказаного підприємства, тим паче до фінансово-господарських взаємовідносин із іншими підприємствами, зазначивши при цьому, що вчинив дії, спрямовані на його придбання за грошову винагороду, не маючи на меті здійснювати будь-якої фінансово-господарської діяльності з іншими суб єктами господарювання.

За приписами ст.83 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: 83.1.1. документи, визначені цим Кодексом; 83.1.2. податкова інформація; 83.1.3. експертні висновки; 83.1.4. судові рішення; 83.1.6. податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Відповідно до ч.6 ст.78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже в контексті ст.83 ПК України за відсутності вироку суду, що набрав законної сили, відомості набуті під час досудових кримінальних проваджень, мають доказове значення виключно в рамках цих проваджень та не є належними доказами відсутності реального характеру господарських відносин між позивачем та контрагентами.

Сам факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним доказом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій, проведених позивачем та його контрагентами. Крім того, ГУ ДПС у Харківській області, не вказує в акті перевірки про наявність вироків судів за фактом вчинення фіктивного підприємництва, що має безпосереднє значення для надання висновку про реальність або нереальність вчинення господарської діяльності контрагентом.

Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника - фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Слід зазначити, що наявність мети зазначеної в диспозиції статті 228 Цивільного кодексу України тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями Кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину. Такі обставини можуть бути доведені лише обвинувальним вироком.

Крім того, суд зауважує, що сам факт наявності порушеного кримінального провадження не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого необхідно перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій з урахуванням обставин, встановлених в рамках відповідного кримінального провадження.

Наявність певної податкової інформації, на яку посилається податковий орган, одержаної від інших підрозділів податкового органу чи з інформаційних систем державної податкової служби, що не є юридичним фактом, утворює лише привід і підстави для перевірки такої інформації, може породжувати певні сумніви щодо законності господарських операцій платника податків, однак не є беззаперечним доказом того факту, що в дійсності ніякі товари (роботи, послуги) не отримувались платником податків від його контрагента.

Суд також зазначає, що контролюючий орган не проводив документальної перевірки контрагента позивача, отже, висновки контролюючого органу про нереальність операцій не підтверджені посиланнями на будь-які первинні документи.

Аналогічна позиція наведена у постанові Верховного Суду по справі К/9901/2558/18 від 16.01.2018, від 06.11.2018 року у постанові 822/551/18, від 12.12.2019 року по справі № 814/1439/17, де вказано, що акти про результати проведення податкових перевірок контрагентів позивача не доводять обставин, з якими відповідач пов`язує висновки акту перевірки позивача та прийняті на підставі нього спірні податкові повідомлення-рішення. Твердження податкового органу про відсутність у контрагентів позивача необхідної для ведення господарської діяльності кількості працівників, технічних, транспортних, інших виробничих ресурсів, відсутність за юридичною адресою на момент звірки не свідчить про безтоварність угод поставки з позивачем. Податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання його контрагентом податкової дисципліни та правильності ведення ним податкового або бухгалтерського обліку. Тобто, у разі реальності господарської операції, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені контрагентом, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи.

З приводу посилання відповідача на неналежне оформлення акту виконаних робіт та додатків до укладеного договору, що не дає можливості встановити, які саме послуги надані позивачу, обсяг наданих послуг, формування вартості останніх тощо, суд зазначає, що за приписами п.3 ч.5 ст.8 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підприємство самостійно обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних.

Як визначено ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському облік, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Долучені до матеріалів справи акти виконаних робіт містять обов`язкові реквізити первинного документа - перелік отриманих послуг, який збігається з предметом договору, їх зміст, обсяг та вартісний показник, а отже, відповідають вимогам ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88.

Доводи податкового органу про те, що наданий акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) оформлений з порушенням, є необґрунтованими, оскільки обов`язкові реквізити первинних документів, наведені у вищевказаній ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні носять загальний характер і зі змісту актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) вбачається зазначення у даних актах цих обов`язки реквізитів: назви документа (форми), дати і місця складання, назви підприємства, від імені якого складено документ, зміст господарської операції, одиниці виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення та особистий підпис осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції.

При цьому, суд зауважує, що на даний час відсутня законодавчо визначена форма актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) і контролюючим органом не наведено норму чинного законодавства, яка б встановлювала обов`язок суб`єкта господарювання будь-яким певним чином визначати обсяг наданих/отриманих послуг.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що наявність недоліків первинних документів, як-то відсутність детального описання змісту господарської операції із зазначенням більш загального її змісту тощо, є обставинами, які самі по собі не позбавляють правового значення виданих контрагентами підприємства актів виконаних робіт та інших первинних документів, що виключає відповідальність платника податків.

З приводу посилань відповідача в акті перевірки на те що згідно з пп. 10.3.1 п. 10.3 р. 10 Договору № 08/08/18-1 від 08.08.2018 Замовник зобов`язаний забезпечити охорону об`єкту, проте відповідно до штатного розкладу у підприємства ТОВ Слобожанщина АС відсутня посада охоронця та відсутні відомості щодо придбання послуг з охорони об`єктів, суд зазначає наступне.

Вказане твердження відповідача спростовується наявним в матеріалах справи договором про надання охоронних послуг №24/04-01 від 24.04.2018 року. Відповідно до пункту 1 укладеного договору ТОВ "Ратник 2017" (виконавець) надає а ТОВ Слобожанщина АС (замовник) приймає та сплачує послуги по охороні будівельного майданчика Замовника вказаного у додатку №1 до договору. Відповідно до додатку №1 об`єктом є будівельний майданчик який розташований за адресою м. Харків, проспект Льва Ландау, 156-А (т. 1 а.с. 120-125).

Прийняття робіт по охороні будівельного майданчика підтверджуються актом прийому-передачі наданих послуг згідно договору про надання охоронних послуг від 31.08.2018 па суму 33 500.00 грн., актом прийому-передачі наданих послуг згідно договору про надання охоронних послуг від 30.09.2018 па суму 33 500.00 грн. (т.1 а.с.127-128).

На підтвердження оплати наданих послуг позивачем надано платіжні доручення №134 від 06.08.2018 р.; № 1 від 02.08.201 8 р.; № 181 від 01.10.2018 р.; № 188 від 04.10.2018 р.; № 182 від 22.10.2018 р.; № 214 від 26.10.2018 р.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області №00000220518 від 16.01.2020 року яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму завищення від`ємного значення податку на додану вартість - у розмірі 24 667,00 гривень, у тому числі за податковий період серпень 2018 року в сумі 14 167.00 гривень та вересень 2018 року в сумі 10 500,00 гривень винесене всупереч приписів чинного законодавства, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності прийнятих ним рішень, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанщина АС" (пр-т Льва Ландау, буд. 171,м. Харків,61060) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057) про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної податкової служби в Харківській області №00000220518 (форма В4 ) від 16.01.2020р., яким до Товариства з обмеженою відповідальністю Слобожанщина АС (код ЄДРПОУ 38157427) застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій по податку на додану вартість у розмірі 24667,00 гривень.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанщина АС" (ЄДРПОУ 38157427; пр-т Льва Ландау, буд. 171, м. Харків, 61060) сплачену суму судового збору в розмірі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (код ЄДРПОУ 39599198, адреса: 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 20 жовтня 2020 року.

Суддя (підпис) Бідонько А.В

Згідно з оригіналом.

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду 20.10.2020

Рішення не набрало законної сили.

Секретар судового засідання Дронь А.В.