Постанова

від 15.10.2020 по справі 520/12765/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2020 р.Справа № 520/12765/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Кононенко З.О.,

Суддів: Мінаєвої О.М. , Сіренко О.І. ,

за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.01.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Білова О.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 28.01.20 року по справі № 520/12765/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕКТОР 2017"

до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області , Державної податкової служби України

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕКТОР 2017", з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України, в якому просить суд:

- скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (ГУ ДПС у Харківській області) від 05.09.2019 № 1269784/41181580; від 04.09.2019 № 1268366/41181580; від 04.09.2019 № 1268354/41181580; від 04.09.2019 № 1268363/41181580; від 05.09.2019 №1269785/41181580; від 05.09.2019 №1269787/41181580; від 04.09.2019 № 1268364/41181580; від 04.09.2019 № 1268362/41181580; від 05.09.2019 № 1269786/41181580; від 06.09.2019 №1270923/41181580; від 06.09.2019 № 1270920/41181580; від 06.09.2019 № 1270921/41181580; від 06.09.2019 № 1270919/41181580; від 06.09.2019 № 1270922/41181580; від 09.09.2019 №1272589/41181580; від 09.09.2019 №1272597/41181580; від 09.09.2019 № 1272591/41181580; від 09.09.2019 № 1272599/41181580; від 09.09.2019 № 1272590/41181580; від 10.09.2019 №1273633/41181580; від 10.09.2019 № 1273634/41181580; від 10.09.2019 №1273636/41181580;

- зобов`язати ДЕРЖАВНУ ПОДАТКОВУ СЛУЖБУ УКРАЇНИ зареєструвати податкові накладні від 23.07.2019 № 50, № 51, № 52, № 53, № 54, № 60; від 24.07.2019 № 55; від 25.07.2019 № 56, № 57, №58, № 59, № 61; від 27.07.2019 № 62, № 63; від 29.07.2019 № 64; від 30.07.2019 № 65, № 66, № 67; від 31.07.2019 № 68, № 69, № 70; від 26.07.2019 № 71.

Ухвалою суду від 25.11.2019 відкрито провадження по справі.

Ухвалою суду від 25.11.2019 роз`єднано в самостійні провадження позовні вимоги по адміністративній справі № 520/12425/19 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕКТОР 2017" до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні, зокрема: виділено в окреме провадження позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕКТОР 2017" (вул. Іллінська, буд. 68, м. Харків, 61093, код ЄДРПОУ 41181580) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61027, код ЄДРПОУ 43143704), Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про скасування рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (ГУ ДПС у Харківській області) від 09.09.2019 № 1272599/41181580 та зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну № 67 від 30.07.2019.

Ухвалою суду від 02.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у цій адміністративній справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним на реєстрацію до ЄРПН надіслані податкові накладні, зокрема, № 67 від 30.07.2019, реєстрацію якої було зупинено. Позивачем подано повідомлення до податкового органу разом із додатками на підтвердження правомірності виписки податкової накладної № 67 від 30.07.2019. За результатами розгляду наданих позивачем повідомлення та документів комісією прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної. Позивач вважає рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (ГУ ДПС у Харківській області) від 09.09.2019 № 1272599/41181580 протиправним та таким що підлягає скасуванню, а податкову накладну такою, що підлягає реєстрації у ЄРПН

Рішенням Харківскього окружного адміністративного суду від 28.01.2020 року адміністративний позов - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації ГУ ДПС у Харківській області від 09.09.2019 № 1272599/41181580.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 67 від 30.07.2019

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Так, в апеляційній скарзі відповідач зазначає, що вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджено наказом Мінфіну від 13.06.2017 р. № 567. Крім того, для відповідних Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, визначено конкретний перелік документів.

Пояснення можна подати у вигляді Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК за формою J(F) 1312601 (далі - Повідомлення).

Відповідач зазначає, що повідомлення (J(F)1312601) по кожній окремо податковій накладній/розрахунку коригування реєстрацію якої зупинено в Реєстрі, та до такого повідомлення додаються копії документів у вигляді окремих додатків за формою J(F)1360101 у форматі PDF (розмір кожного додатку не пови перевищувати 2 МБ).

У вичерпний перелік входять: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування навантаження, розвантаження продукції, виробничий процес, складські Документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

4) розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків;

5) документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, пася якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством

Позивачем не надано документів: актів прийому передачі ТМЦ , транспортував документів складського обліку, що унеможливлює прийняти рішення для розблокування ПН

Неподання таких пояснень / копій документів може стати причиною для прийняття Комі ДПС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної (Постанова КМУ Про встанови підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію подати накладної / розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в і реєстрації від 29.03.2017 р. № 190.)

Позивачем надано до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу відповідача в якому серед іншого зазначено, що норми наказу № 567 та постанови № 190 втратили чинність до виникнення правовідносин, що є предметом розгляду у справі, а отже, не підлягають застосування при розгляді справи.

Позивач вважає, що ГУ ДПС у Харківській області у апеляційній скарзі зазначено: Позивачем не надано документів: актів прийому передачі ТМЦ, транспортування, документів складського обліку, що унеможливлює прийняти рішення для розблокування ПН

З огляду на вищезазначене слід зауважити, що виписування податкової накладної пов`язане зі здійсненням господарської діяльності підприємства у виді надання послуг з перевезення вантажу.

Відповідно до п. 11.1 наказу Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363 Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Відтак, для послуг перевезення вантажів підтвердженням здійснення таких господарських операцій є товарно-транспортна накладна, а тому твердження про відсутність документів щодо транспортування є безпідставними та не відповідають дійсності.

На думку позивача, такі документи, як акти прийому передачі ТМЦ та, тим паче, документи складського обліку, взагалі не мають жодного відношення до послуг з перевезення та не надаються Перевізникові.

Позивач вважає, що зауваження представника, викладені в апеляційній скарзі, як доводи для відмови у задоволенні позовних вимог ТОВ ВЕКТОР 2017 , є абсолютно необгрунтованими та надуманими.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю ВЕКТОР 2017 виписало на користь ТОВ ДОНСНАБЗБУТ податкову накладну на транспортно-експедиційні послуги № 67 від 30.07.2019 на загальну суму 20500,00 грн, в т.ч. ПДВ 3416,67 грн.

12.08.2019 зазначена податкова накладна була надіслана позивачем для реєстрації на адресу ДФС України засобами електронного зв`язку, за результатами чого позивачем отримано Квитанцію про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій зазначено, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація ПН/РК № 67 від 30.07.2019 зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 52.29 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам п.п. 2.1 п. 2 Критеріїв ризиковості здійснення операцій . ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку . Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕКТОР 2017" до Головного управління ДФС у Харківській області направлено Повідомлення від 30.08.2019 № 20 з поясненнями та копії документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено. В поясненнях було зазначено, що ТОВ ВЕКТОР 2017 надає послуги допоміжної діяльності у сфері транспорту (код 52.29 згідно з ДКПП 016:2010). Це безпосередньо пов`язано з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного або іншого вантажу за договором транспортних послуг. Підприємство використовує орендований транспорт. Документи, що підтверджують надання послуг додаються.

За результатами розгляду заяви позивача комісією ГУ ДФС у Харківській області прийняте рішення про відмову в реєстрації податкової накладної № 67 від 30.07.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09.09.2019 № 1272599/41181580. Підставою відмови вказано ненадання платником податку копій документів: Розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірності прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної від 09.09.2019 № 1272599/41181580 стосовно податкової накладної № 67 від 30.07.2019, через що суд вважає наявними підстави для визнання протиправним та скасування зазначеного рішення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює та визначає ПК України.

Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з ч.1 ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а)дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата опрі коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській обслуговує платника податку;

б)дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної деі засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законі для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

У відповідності до п.14.1.60 ст.14 Податкового кодексу України Єдиний реєстр податкових накладних (ЄРПН) - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Вимоги щодо оформлення податкових накладних, їх видачі та внесення до ЄРПН встановлені ст. 201 Податкового Кодексу України.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Так, згідно п. 201.10 ст. 201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платника податку.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно з п.201.16. ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

21 лютого 2018 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 117), пунктом 10 якого зобов`язано ДФС визначити критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та погодити їх з Міністерством фінансів України.

Відповідно до п. 12 Порядку № 117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Підпунктами 3, 4 пункту 13 Порядку №117 зазначено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 14 Порядку № 117 визначено, що перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Згідно з п.п. 15-16 Порядку № 117, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг). Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги» , «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з п. 18 Порядку № 117, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Згідно з п. 23 Порядку № 117, комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку:

щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень та які на дату зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі не відповідали критеріям ризиковості платника податку, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яке реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу;

щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, більше 30 млн. гривень включно та/або які на дату зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі відповідали критеріям ризиковості платника податку, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яке попередньо реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається до комісії центрального рівня.

Згідно з п. 27 Порядку № 117 рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п. 21 Порядку № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Згідно з пунктом 10 Порядку № 117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Державна фіскальна служба України оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Критерії ризиковості платника податку і критерії ризиковості здійснення операцій оформлені у вигляді листа Державної фіскальної служби України № 1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019 та введені в дію з 08.08.2019, погоджені з Міністерством фінансів України листом від 06.08.2019 N 26010-06-5/20111, оприлюднені Державною фіскальною службою України на її офіційному веб-сайті.

Колегія суддів звертає увагу, що у листі ДФС України від 07.08.2019, який застосовувався до спірних правовідносин, були визначені Критерії ризиковості платника податку, зокрема:

- в п. 2.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій зазначеного листа визначено, що операція, відображена у податковій накладній/розрахунку коригування, відповідає критеріям ризиковості здійснення операцій, якщо: обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку(ий) подано на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр), дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 відсотків загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС відповідно до додатка, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).

При цьому, позивач надає послуги з перевезення вантажів на постійній основі, основним видом діяльності товариства відповідно до інформації в ЄДР є інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (код КВЕД 52.29), іншим видом діяльності вказана діяльність за КВЕД 49.41 вантажний автомобільний транспорт . Крім того, у додатку до листа ДФС України від 07.08.2019 Перелік кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, кодів продукції та послуг згідно з ДКПП, які застосовуються для визначення відповідності податкових накладних/розрахунків коригування, які подано на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних критеріям ризиковості здійснення операції при здійсненні моніторингу - транспортні послуги взагалі відсутні. Отже, підстави застосування податковим органом п. 2.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій жодним чином не обґрунтовані.

- в п. 1.6 зазначеного листа визначено, що комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

керівник платника податку та/або головний бухгалтер, та/або особа, що має право підпису, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстровані (перереєстровані) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України ;

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

в органах ДФС наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування.

Відповідність платника податку Критеріям ризиковості платників податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

Інформація про внесення/виключення платника податку до/з переліку ризикових платників податків, відповідно до пунктів 1.1-1.6 цих Критеріїв, стає доступною платнику в Електронному кабінеті.

Однак, податковим органом у Квитанції не вказано, який конкретно критерій, визначений підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв, затверджених листом ДФС України від 07.08.2019, встановлений щодо позивача, так і не зазначене відповідне рішення, яким Товариство з обмеженою відповідальністю "Вектор 2017" віднесено до переліку ризикових платників.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що відповідачем - ГУ ДПС у Харківській області, не доведено обґрунтованість зупинення реєстрації спірної податкової накладної позивача.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ ВЕКТОР 2017 (Виконавець) та ТОВ ДОНСНАБЗБУТ (Замовник) було укладено Договір надання транспортних послуг від 03.04.2017 № 03/04/2017 ТС. За умовами п. 1.1 вказаного Договору Виконавець зобов`язується здійснити та організувати виконання послуг, пов`язаних з доставкою вантажу автомобільним транспортом. Також сторонами було підписано заявку на перевезення № 465 від 29.07.2019, якою визначені маршрут перевезення, вид та обсяг вантажу, автомобіль, який буде використаний, вартість послуги.

Крім того, для виконання умов Договору від 03.04.2017 № 03/04/2017 ТС ТОВ ВЕКТОР 2017 було укладено Договір-заявку від 29.07.2019 № 400 з ФОП ОСОБА_1 на перевезення вантажу.

За результатами виконання замовлення на перевезення вантажу за маршрутом м. Южне - м. Дніпро між ТОВ ВЕКТОР 2017 та ФОП ОСОБА_1 було складено Акт здачі-приймання наданих послуг від 30.07.2019 № 60.

Надання позивачем послуг з перевезення вантажу ТОВ ДОНСНАБЗБУТ підтверджують такі документи: заявка на перевезення від 29.07.2019 № 465; рахунок-фактура від 30.07.2019 № 00614/07; Акт здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) від 30.07.2019 № 00614/07; ТТН від 29.07.2019 № 30406/80019271; банківська виписка на 13.08.2019 (а.с.41).

Як вбачається зі змісту вказаних документів, вони містять маршрут перевезення вантажу, номери автомобілів, які залучалися до перевезення, зокрема, акт здачі-приймання наданих послуг, підписаний з ТОВ ДОНСНАБЗБУТ .

З огляду на зміст господарської операції позивача щодо надання транспортних послуг, документи, які зазначені першим відповідачем (ГУ ДПС у Харківській області) у спірному рішенні про відмову в реєстрації податкової накладної як такі, що не були надані, а саме: Розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків, - позивачем надані разом із повідомленням, тому обґрунтування прийнятого відповідачем рішення посиланням на їх ненадання до повідомлення є безпідставним.

З приводу доводів апелянта про те, що позивачем не надано документів: актів прийому передачі ТМЦ, транспортування, документів складського обліку, що унеможливлює прийняти рішення для розблокування ПН, колегія суддів відхиляє з огляду на наступне.

Колегія суддів зауважує, що виписування податкової накладної пов`язане зі здійсненням господарської діяльності підприємства у виді надання послуг з перевезення вантажу.

Відповідно до п. 11.1 наказу Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні основним документом на перевезення вантажів с товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що для послуг перевезення вантажів підтвердженням здійснення таких господарських операцій є товарно-транспортна накладна, а тому твердження про відсутність документів щодо транспортування є безпідставними та не відповідає дійсності.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що акти прийому-передачі ТМЦ та документи складського обліку взагалі не мають відношення до послуг з перевезення, перевізникові не надаються, тому обґрунтування прийнятого відповідачем рішення посиланням на їх ненадання до повідомлення є безпідставним.

Отже, колегія суддів приходить до висновку про відсутність у спірному рішенні про відмову у реєстрації податкової накладної конкретної інформації щодо причин та підстав для його прийняття, із зазначенням того, яких саме документів не надано та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, як того вимагає форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, визначена Порядком № 117 (додаток 2 до Порядку).

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність відповідачем - Головним управлінням ДПС у Харківській області правомірності прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної від 09.09.2019 № 1272599/41181580 стосовно податкової накладної № 67 від 30.07.2019, через що суд вважає наявними підстави для визнання протиправним та скасування зазначеного рішення.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 67 від 30.07.2019, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Пунктом 28 Порядку № 117, також визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: зокрема, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Враховуючи викладене, колегія судідв погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовна вимога про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні є похідною вимогою від задоволеної судом вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Харківській області, з метою ефективного захисту прав та інтересів позивача від порушень з боку суб`єкта владних повноважень суд вважає, що позовна вимога про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 67 від 30.07.2019 - також є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Також, колегія суддів, звертає увагу на те, що ч.1 ст.10 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини кожному гарантовано право на свободу вираження поглядів та одержання інформації.

Зокрема, у рішенні Європейського Суду у справі "Леандер проти Швеції" від 26 березня 1987 року, серія А, № 116, § 74) зазначено, що свобода отримувати інформацію, про яку йдеться в пункті 2 статті 10 Конвенції, стосується передусім доступу до загальних джерел інформації і її основним призначенням є заборонити державі встановлювати будь-якій особі обмеження одержувати інформацію, яку інші особи бажають або можуть бажати повідомити цій особі.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що при прийнятті оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної від від 09.09.2019 № 1272599/41181580 стосовно податкової накладної № 67 від 30.07.2019 суб`єкт владних повноважень діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з`ясування необхідних обставин, що мали значення, чим порушено законні інтереси платника податків.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задоволено адміністративний позов.

Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.01.2020 року по справі № 520/12765/19 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 229, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.01.2020 року по справі № 520/12765/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя З.О. Кононенко Судді О.М. Мінаєва О.І. Сіренко Повний текст постанови складено 22.10.2020 року