Постанова

від 23.10.2020 по справі 528/196/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 528/196/17

адміністративне провадження № К/9901/45176/18, К/9901/45179/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Желєзного І.В.

суддів: Берназюка Я.О., Чиркіна С.М.

розглянув у порядку письмового провадження

касаційні скарги Гребінківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Присяжнюк О.В., суддів: Бартош Н.С., Русанової В.Б. від 23.05.2017

у справі № 528/196/17

за позовом ОСОБА_1

до Гребінківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області,

третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області,

про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення певних дій,

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. У лютому 2017 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Гребінківському районі Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якому просив: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні йому пенсії за віком згідно зі статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з урахуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2013-2015 роки; зобов`язати відповідача призначити позивачу з 01.02.2017 пенсію за віком, передбачену статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , відповідно до статті 40 вказаного Закону із застосуванням показника середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні за 2013-2015 роки, що передують року звернення за призначенням пенсії; зобов`язати відповідача нараховувати і виплачувати позивачу з 01.02.2017 підвищення (надбавки) до пенсії відповідно до статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування .

2. Постановою Гребінківського районного суду Полтавської області від 12.04.2017 у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

3. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2017 постанову Гребінківського районного суду Полтавської області від 12.04.2017 року скасовано; прийнято нову, якою позовні вимоги задоволено: визнано протиправними дії Гребінківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком згідно зі статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з урахуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2013-2015 роки; зобов`язано Гребінківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області призначити ОСОБА_1 з 01.02.2017 пенсію за віком, передбачену статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування відповідно до статті 40 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування із застосуванням показника середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні за 2013-2015 роки, що передують року звернення за призначенням пенсії; зобов`язано Гребінківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області нараховувати і виплачувати ОСОБА_1 підвищення (надбавки) до пенсії відповідно до статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування .

4. 15.06.2017 від Гребінківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2017, в якій просить її скасувати та залишити в силі постанову Гребінківського районного суду Полтавської області від 12.04.2017.

5. 19.06.2017 від Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2017, в якій просить її скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

6. Ухвалами Вищого адміністративного суду України від 20.06.2017 та 11.07.2017 відкрито касаційне провадження за касаційними скаргами Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області та Гребінківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області відповідно.

7. У подальшому справу було передано до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду на підставі підпункту 1 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 03.10.2017 "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів").

8. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.10.2020 справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Желєзного І.В., суддів Берназюка Я.О. Чиркіна С.М.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

9. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 19.07.2001 отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення як робітник локомотивних бригад, який забезпечує безпеку руху на залізничному транспорті.

10. З 01.01.2004 позивачу проведено перерахунок пенсії згідно з Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , що підтверджується розпорядженням від 20.01.2004.

11. 18.01.2006 відповідач звернувся до управління із заявою про призначення-перерахунку пенсії за вислугу років, на підставі якої розпорядженням управління від 25.01.2006 № 120704 позивачу з 18.01.2006 призначено пенсію відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , розрахунок заробітку для обчислення пенсії проведено відповідно до статті 40 цього Закону.

12. 23.01.2008 ОСОБА_1 , продовжуючи працювати, звернувся до відповідача для перерахунку пенсії, у зв`язку зі збільшення трудового стажу та заробітку, у зв`язку з чим 01.02.2008 відповідачем проведено перерахунок пенсії згідно з чинною на той час редакцією пункту 4 статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , враховано стаж тривалістю 43 роки 2 місяці та заробіток відповідно до статті 40 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з 01.07.1995 по 31.12.2007, із врахуванням показника середньої заробітної плати в Україні за попередній рік, що передує року звернення, тобто за 2007 рік.

13. 31.01.2017 позивач звернувся до відповідача із заявою про надання йому даних стосовно його пенсійної справи.

14. 14.02.2017, після отримання відповіді управління, позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення йому пенсії за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування із врахуванням показника середньої заробітної плати за 2013-2015 роки.

15. Листом від 21.02.2017 № 4/м-02 Управлінням Пенсійного фонду України в Гребінківському районі Полтавської області повідомило позивача, що його вимоги про призначення пенсії з урахуванням показника середньої заробітної плати в Україні за попередній рік, що передує року звернення, безпідставні, оскільки пенсія позивачу призначена на підставі частини третьої статті 45 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з урахуванням показника за 2007 рік - 1197, 91 грн.

16. Листами Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області № 1509/10-25 від 16.03.2017 та № 1776/10-25 від 27.03.2017 повідомлено, що позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення із зниженням пенсійного віку, враховуючи особливі умови праці, а в цьому випадку має місце намагання позивача вчинити дії щодо призначення того ж виду пенсії зі зміною складових, оскільки пенсія за віком на пільгових умовах за Списком № 2 є тим самим видом пенсії за віком, а сам позивач скористався правом як на призначення, так і перерахунки пенсії.

17. Позивач відмову в призначенні йому пенсії за віком згідно зі статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , з урахуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2013-2015 роки, вважає необґрунтованою, у зв`язку із чим звернувся до суду із цим позовом.

ІІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

18. Позивач та його представник в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що з 19.07.2001 отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення , а тому вважає, що управління неправомірно відмовило йому у призначенні пенсії за віком згідно зі статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з урахуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2013-2015 роки, починаючи з 01.02.2017. Вид пенсії, який наразі призначено ОСОБА_1 , а саме: пенсія за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення , та вид пенсії, яку позивач просить йому призначити, а саме: державна пенсія за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , - це різні види пенсій, так як їх порядок та умови призначення регламентовані різними законами.

19. Представник відповідача заперечував щодо задоволення позову позивача, посилаючись на те, що ОСОБА_1 скористався правом як призначення, так і перерахунку пенсії відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування .

20. Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, заперечував щодо задоволення позову з огляду на те, що позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення із зниженням пенсійного віку, враховуючи особливі умови праці, а в цьому випадку має місце намагання позивача вчинити дії щодо призначення того ж виду пенсії зі зміною складових, оскільки пенсія за віком на пільгових умовах за Списком № 2 є тим самим видом пенсії за віком. Позивач скористався правом як на призначення, так і перерахунку пенсії.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

21. Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що пенсія за віком на пільгових умовах за Списком № 2, призначена ОСОБА_1 відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення , та пенсія за віком, яку просить призначити позивач відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , є одним і тим самим видом пенсії за віком, а повторне призначення того ж виду пенсії чинним законодавством не передбачено. ОСОБА_1 скористався правом на призначення та перерахунки такого виду пенсійних виплат як пенсія за віком.

22. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, виходив з того, що позивачу призначено пенсію відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення , який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування позивач звернувся вперше. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

ДОВОДИ КАСАЦІЙНИХ СКАРГ

23. Представник відповідача у касаційній скарзі не погоджується з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неврахування судом, що позивач скористався правом як призначення, так і перерахунку пенсії відповідно до Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування , при цьому було враховано заробітну плату із застосуванням показника середньої заробітної плати відповідно до статей 40, 42, 45 вказаного Закону. З огляду на викладене, той факт, що позивач вперше звертається за призначенням пенсії відповідно до Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування не відповідає дійсності.

24. Представник третьої особи у касаційній скарзі не погоджується з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на те, що судом не враховано, що позивачу з 19.07.2001 призначено пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення , відтак у даному випадку позивач намагається вчинити дії щодо призначення того ж виду пенсії зі зміною складових, оскільки пенсія за віком на пільгових умовах за Списком №2 є видом пенсії за віком, а відтак позивач скористався своїм правом щодо призначення пенсії за віком, повторне призначення пенсії за віком чинним законодавством не передбачено. Також позивач скористався правом як призначення, так і перерахунку пенсії відповідно до статті 42 Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування .

VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

25. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.

26. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

27. Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

28. Статтею 13 Закону України Про пенсійне забезпечення (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено право на пенсію за віком на пільгових умовах та підстави набуття такого права, положеннями якої, зокрема, передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

29. З 01.01.2004 набув чинності Закон України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

30. Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України Про пенсійне забезпечення . У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

31. Статтею 9 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування передбачено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

32. Відповідно до статті 43 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. Для перерахунку пенсій, призначених до набрання чинності цим Законом, враховується заробітна плата (дохід), з якої було раніше обчислено пенсію, за документами, наявними в пенсійній справі, або за вибором пенсіонера - заробітна плата (дохід) за період, передбачений абзацом першим частини першої статті 40 цього Закону. При цьому, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається відповідно до частини другої статті 40 цього Закону із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2002 рік.

33. Згідно з положеннями статті 10 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсій за її вибором.

34. Частиною третьою статті 45 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування передбачено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

35. Системний аналіз наведених положень дає змогу дійти висновку, що частиною третьою статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" встановлено порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший, а відтак показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

36. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №348/2271/16-а.

37. У справі, яка є предметом касаційного оскарження, суд апеляційної інстанції встановив, що позивачу була призначена пенсія відповідно до Закону № 1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону № 1058-ІV позивач звернувся вперше.

38. Після призначення пенсії за вислугу років він продовжував працювати та сплачував у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

39. За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про наявність у позивача права на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком.

40. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 29.07.2016 (справа 21-6331а15) та постанові Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №334/917/17(2-а/334/267/17).

41. Інші аргументи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанцій, зводяться до переоцінки доказів і свідчать про незгоду заявника із правовою оцінкою судів щодо обставин справи, які суди встановили у процесі її розгляду. Водночас, за приписами частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

42. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

43. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

44. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

45. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

46. На підставі викладеного, Верховний Суд констатує, що оскаржуване судове рішення ухвалене із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суд апеляційної інстанції під час розгляду справи не допустив порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, відповідно підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

47. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

48. Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення суду апеляційної інстанції, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційні скарги Гребінківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області та Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2017 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий І.В. Желєзний

Судді: Я.О. Берназюк

С.М. Чиркін