Постанова

від 15.10.2020 по справі 143/352/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

15 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 143/ 352 /17

провадження № 61-29328 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ;

представник позивача - ОСОБА_2 ;

відповідачі: ОСОБА_3 , Погребищенська районна державна адміністрація Вінницької області, Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області;

представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 ;

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги ОСОБА_3 , Погребищенської районної державної адміністрації Вінницької області на рішення Погребищенського районного суду Вінницької області від 18 травня 2017 року у складі судді Бойка А. В. та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 20 вересня 2017 року у складі колегії суддів: Зайцева А. Ю., Голоти Л. О., Кучевського П. В. ,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , Погребищенської районної державної адміністрації Вінницької області про визнання незаконним і скасування розпорядження та визнання недійсним договору оренди землі.

Позовна заява, з урахуванням заяви про зміну підстав позову, мотивована тим, що оскаржувані розпорядження Погребищенської районної державної адміністрації Вінницької області від 18 грудня 2012 року № 637 та договір оренди землі від 18 грудня 2012 року порушують його права та інтереси, оскільки стосуються земельної ділянки, яка перебуває у нього в оренді на підставі договору оренди землі від 18 грудня 2015 року № 1-514, укладеного між ним та Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області.

Зазначав, що ОСОБА_3 звертався у суд з позовом про визнання недійсним договору оренди землі від 18 грудня 2015 року № 1-514, посилаючись на те, що земельна ділянка, яку орендує ОСОБА_1 , належить йому відповідно до розпорядження Погребищенської районної державної адміністрації Вінницької області від 18 грудня 2012 року № 637 та договору оренди землі від 18 грудня 2012 року.

В свою чергу, розпорядження Погребищенської районної державної адміністрації Вінницької області від 18 грудня 2012 року № 637 та договір оренди землі від 18 грудня 2012 року порушують права та інтереси ОСОБА_1 , адже вони вчинені з порушенням норм матеріального права, з огляду на таке: ОСОБА_3 не звертався до Погребищенської районної державної адміністрації Вінницької області з листом-повідомленням про поновлення договору оренди землі від 10 травня 2006 року за місяць до закінчення строку дії цього договору, тому його поновлення суперечить статті 33 Закону України Про оренду землі ; розпорядження від 18 грудня 2012 року № 637 про поновлення договору оренди землі прийнято Погребищенською районною державною адміністрацією Вінницької області не до моменту закінчення договору оренди землі, як це передбачено статтею 33 Закону України Про оренду землі , а через півтора роки після його закінчення; розпорядженням від 18 грудня 2012 року № 637 вирішено поновити договір оренди землі від 10 травня 2006 року шляхом укладання нового договору оренди землі, в той час як відповідно до статті 33 Закону України Про оренду землі поновлення договору оформляється виключно додатковою угодою; розпорядженням від 18 грудня 2012 року № 637 поновлено із ОСОБА_3 договір оренди земельної ділянки від 10 травня 2006 року площею 36,9806 га, яка ніколи не була об`єктом оренди за цим договором, оскільки відповідно до його умов ОСОБА_3 орендував земельну ділянку площею 40,9 га; межі земельної ділянки, яка була об`єктом оренди за договором від 10 травня 2006 року були змінені з 40,9 га на 36,9806 га, тому договір не підлягав поновленню відповідно до вимог частини десятої статті 33 Закону України Про оренду землі ; договір оренди землі від 18 грудня 2012 року в порушення статей 124, 134, 135 ЗК України був укладений без проведення земельних торгів; у договорі оренди землі від 18 грудня 2012 року не зазначено таку істотну умову договору, як кадастровий номер земельної ділянки, чим порушено частину першу статті 15 Закону України Про оренду землі , що відповідно до частини другої цієї статті є підставою для визнання його недійсним; договір оренди землі від 18 грудня 2012 року укладено без складання додатків, які є його невід`ємною частиною, зокрема, у договорі відсутні план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду, та акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), чим порушено частину четверту статті 15 Закону України Про оренду землі .

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд визнати незаконним та скасувати розпорядження Погребищенської районної державної адміністрації Вінницької області від 18 грудня 2012 року № 637 Про поновлення (шляхом переукладання) договорів оренди земельних ділянок земель запасу та резервного фонду, які розташовані на території Черемошненської сільської ради в частині поновлення (шляхом переукладення) з громадянином ОСОБА_3 договору оренди земельної ділянки резервного фонду, загальною площею 36,9806 га, розташованої на території Черемошненської сільської ради, який укладено 10 травня 2006 року, терміном на 15 років, та визнати недійсним договір оренди землі від 18 грудня 2012 року, укладений між Погребищенською районною державною адміністрацією Вінницької області та ОСОБА_3 відносно земельної ділянки, загальною площею 36,9806 га, зареєстрований 28 грудня 2012 року за № 052348784008583.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 28 квітня 2017 року до участі у справі залучено співвідповідача Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Погребищенського районного суду Вінницької області від 18 травня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано незаконним та скасовано розпорядження Погребищенської районної державної адміністрації Вінницької області від 18 грудня 2012 року № 637 Про поновлення (шляхом переукладання) договорів оренди земельних ділянок земель запасу та резервного фонду, які розташовані на території Черемошненської сільської ради , в частині поновлення (шляхом переукладення з громадянином ОСОБА_3 договору оренди земельної ділянки резервного фонду, загальною площею 36,9806 га, розташованої на території Черемошненської сільської ради, який укладено 10 травня 2006 року, терміном на 15 років. Визнано недійсним договір оренди землі від 18 грудня 2012 року, укладений між Погребищенською районною державною адміністрацією та ОСОБА_3 , відносно земельної ділянки, загальною площею 36,9806 га, зареєстрований 28 грудня 2012 року за № 052348784008583.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_3 набув право користування земельною ділянкою, площею 36,9806 га, не в результаті поновлення договору оренди землі від 10 травня 2006 року, а в результаті укладення нового договору оренди землі від 18 грудня 2012 року. Проте, під час укладення договору оренди землі від 18 грудня 2012 року Погребищенською районною державною адміністрацією Вінницької області було порушено вимоги статті 33 Закону України Про оренду землі та статтей 124, 134, 135 ЗК України, в результаті чого ОСОБА_3 було передано в оренду земельну ділянку, площею 36,9806 га, у спосіб, який не відповідає вимогам закону, без проведення земельних торгів чи укладання додаткової угоди до договору оренди землі від 10 травня 2006 року. Суд першої інстанції також виходив з того, що Погребищенська районна державна адміністрація Вінницької області не мала права на винесення розпорядження про поновлення договору оренди землі від 10 травня 2006 року, оскільки земельна ділянка, площею 40,9 га, перестала існувати, як об`єкт цивільних відносин, у зв`язку із утворенням на її місці двох нових земельних ділянок, які є іншими об`єктами цивільних відносин. При цьому нові земельні ділянки були утворені після укладення договору оренди землі від 10 травня 2006 року, тому не могли бути об`єктом його оренди, а відтак Погребищенській районній державній адміністрації Вінницької області слід було врахувати при прийнятті оскаржуваного розпорядження від 18 грудня 2012 року № 637 зміну меж і площі земельної ділянки, яка була надана в оренду ОСОБА_3 на підставі договору оренди землі від 10 травня 2006 року, і у зв`язку з цим керуватися вимогами частини десятої статті 33 Закону України Про оренду землі , в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, відповідно до якої у разі зміни меж земельної ділянки, вона може надаватися в оренду лише у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди, тобто через земельні торги, а не в порядку поновлення раніше укладеного договору оренди землі.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 20 вересня 2017 року апеляційні скарги ОСОБА_3 та Погребищенської районної державної адміністрації Вінницької області відхилено. Рішення Погребищенського районного суду Вінницької області від 18 травня 2017 року залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції погодився із висновками суду першої інстанції і вказав, що цілісна земельна ділянка, площею 40,9 га, як об`єкт цивільних прав, перестала існувати ще до закінчення договору оренди землі від 10 травня 2006 року, оскільки її частина, площею 3,75 га, була передана у власність іншій особі з присвоєнням нового кадастрового номеру. Решта земельної ділянки, площею 36,9806 га, була передана в оренду ОСОБА_3 за оспорюваним розпорядженням та новим договором оренди 18 грудня 2012 року. Пізніше цій земельній ділянці було присвоєно кадастровий номер.Таким чином, після укладення договору оренди землі від 10 травня 2006 року відбулася зміна фактичної площі і меж земельної ділянки, площею 40,9 га, зокрема, відбувся її поділ на дві земельні ділянки з присвоєнням їм кадастрових номерів та зміною власників, а тому, і на момент закінчення договору оренди землі від 10 травня 2006 року (травень-червень 2011 року), і на момент укладання нового договору оренди землі від 18 грудня 2012 року зазначені обставини унеможливлювали пролонгацію укладеного раніше договору у порядку, передбаченому частинами першою, шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , оскільки такі зміни мають наслідком поновлення договору оренди землі лише у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди (частина десята статті 33 Закону України Про оренду землі ), тобто в загальному порядку. Отже, розпорядження Погребищенської районної державної адміністрації Вінницької області від 18 грудня 2012 року № 637 про поновлення договору оренди землі, зокрема, щодо земельної ділянки резервного фонду, загальною площею 36,9806 га, прийнято в порушення вимог статті 33 Закону України Про оренду землі і в редакції закону, чинній на час закінчення терміну дії договору оренди землі від 10 травня 2006 року, і в редакції закону, чинній на час прийняття розпорядження.

Вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції посилався на висновки, викладені у постанові Верховного Суду України від 25 травня 2016 року (справа № 3-312гс16).

Короткий зміст вимог касаційних скарг

У жовтні 2017 року ОСОБА_3 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .

У жовтні 2017 року Погребищенська районна державна адміністрація Вінницької області подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 жовтня 2017 року касаційне провадження за касаційною скаргою Погребищенської районної державної адміністрації Вінницької області у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу № 143/352/17 із Погребищенського районного суду Вінницької області.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 у вказаній справі

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У травні 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 червня 2019 року справу передано судді-доповідачеві Осіяну О. М.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 січня 2020 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи Погребищенської районної державної адміністрації Вінницької області, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди дійшли помилкового висновку про наявність правових підстав для задоволення позову. Зазначає, що на момент укладання договору оренди землі від 10 травня 2006 року законодавством не вимагалося формування земельної ділянки, а тому у 2012 році ОСОБА_5 було передано в оренду ту ж саму земельну ділянку, що й у 2006 році, тому підстав для застосування частини десятої статті 33 Закону України Про оренду землі не було, оскільки межі земельної ділянки не змінювалися, а були встановлені відповідно до вимог статтей 79-1 ЗК України. Суди дійшли помилкового висновку про зменшення площі земельної ділянки, використовуючи початкову площу 40,9 га, як сталу величину. Крім того, у матеріалах справи наявні план тимчасового користування, як невід`ємна частина договору оренди землі від 10 травня 2006 року, та кадастровий план, який є невід`ємною частиною договору оренди від 18 грудня 2012 року, які візуально співпадають і доводять, що це одна і та ж земельна ділянка. Вважає, що суди мали б застосувати до спірних правовідносин статтю 33 Закону України Про оренду землі у редакції, чинній на момент звернення ОСОБА_3 до орендодавця із заявою про поновлення договору оренди землі у лютому 2011 року, а не на момент укладення договору оренди від 18 грудня 2012 року. Зазначає, що суди не врахували вимоги статті 134 ЗК України, якою не передбачено проведення земельних торгів у разі поновлення договору оренди, та не звернули увагу на доводи відповідачів про те, що оспорюваними розпорядженням та договором оренди землі від 18 грудня 2012 року не порушуються права ОСОБА_1 . Вважає, що судами допущено порушення вимог частини третьої статті 61 ЦПК України, оскільки повторно здійснено оцінку та досліджені обставини, які вже досліджувалися та оцінювалися у справі № 143/1710/14-ц, в якій договір оренди землі від 18 грудня 2012 року піддавався перевірці на дотримання вимог закону під час його укладання, в тому числі і з підстав, заявлених у позові ОСОБА_1 , а тому доказуванню у даній справі не потребували.

Доводи ОСОБА_3 , який подав касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій безпідставно посилались на статтю 33 Закону України Про оренду землі у редакції, чинній на 2012 рік; судами не враховано, що укладення договору оренди землі від 18 грудня 2012 року у результаті поновлення договору оренди землі від 10 травня 2006 року підтверджується копіями технічної документації із землеустрою, проте, ці докази не були прийняті до уваги судами, що призвело до порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод; у справі № 143/1710/14-ц досліджувався договір землі від 18 грудня 2012 року та законність його укладення, тому судами порушено положення частини третьої статті 61 ЦПК України щодо повторного здійснення оцінки та дослідження обставин, які вже досліджувалися та оцінювалися судом; судами не встановлено, у чому саме полягає порушення прав ОСОБА_1 з боку ОСОБА_3 .

Доводи особи, яка подала заперечення (відзиви) на касаційні скарги

У грудні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшли заперечення на касаційні скарги від ОСОБА_1 , у яких зазначено, що доводи касаційних скарг є безпідставними, а оскаржувані судові рішення є мотивованими, законними й ґрунтуються на належних та допустимих доказах, судами вірно застосовано норми матеріального та процесуального права щодо спірних правовідносин.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що 10травня 2006 року між Погребищенською районною державною адміністрацією Вінницької області та ОСОБА_3 укладено договір оренди землі, який зареєстровано у ДП Вінницький регіональний центр ДЗК , про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 13 червня 2006 року за № 040687800001 (а. с. 12-13, т. 1).

Відповідно до пунктів 1, 2, 8 договору оренди землі від 10травня 2006 року, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Черемошненської сільської ради Погребищенського району Вінницької області. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 40,9 га (землі резервного фонду), у тому числі ріллі - 40,9 га. Договір укладено на 5 років. Після закінчення строку дії договору оренди землі орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

25 вересня 2006 року Погребищенською районною державною адміністрацією Вінницької області видано розпорядження № 475, яким надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) з земель САТ Погребищенське на території Черемошненської сільської ради.

29 вересня 2006 року Погребищенською районною державною адміністрацією Вінницької області видано розпорядження № 483, яким погоджено проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) з земель САТ Погребищенське на території Черемошненської сільської ради (с. Веселівка).

09 січня 2007 року Погребищенською районною державною адміністрацією Вінницької області видано розпорядження № 2, яким затверджено протокол розподілу земельних часток (паїв) між власниками сертифікатів на право на земельну частку (пай) по Черемошненській сільській раді с. Веселівка, затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів по передачі земельних часток (паїв) у власність з виготовленням державних актів на право власності на земельні ділянки власникам сертифікатів на території Черемошненської сільської ради с. Веселівка, передано у власність земельні ділянки в розмірі земельної частки паю для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та видано державні акти на право власності на земельні ділянки громадянам - власникам сертифікатів згідно додатку № 1 (а.с. 247, т. 1).

Відповідно до списку громадян Черемошненської сільської ради с. Веселівка, яким передаються у власність земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) і видаються державні акти на право власності на землю і який являється додатком до розпорядження голови районної державної адміністрації від 09 січня 2007 року № 2, громадянин ОСОБА_6 отримав пай № НОМЕР_1 загальною площею 3,7496 га (а. с. 248, т. 1).

Відповідно до схеми поділу земельних ділянок на земельні частки (паї), який погоджено начальником Погребищенського районного відділу земельних ресурсів Запальським О. Ф та сільським головою Черемошненської сільської ради Форотинським В. І., пай ОСОБА_6 № НОМЕР_1 розташований у полі НОМЕР_2 резерв.

22 лютого 2011 року розпорядженням Погребищенської районної державної адміністрації Вінницької області № 58 надано громадянину ОСОБА_3 дозвіл на розробку документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування на умовах оренди земельною ділянкою із земель резервного фонду, загальною площею 40,9 га, в тому числі ріллі 40,9 га, на території Черемошненської сільської ради (а. с. 105, т. 1).

Відповідно до викопіювання з проекту землеволодіння та землекористування Черемошненської сільської ради за межами с. Веселівка, яке видано за підписом голови Черемошненської сільської ради Омельчука В. П. та землевпорядника Левченко В. В. і використано у технічній документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування на умовах оренди земельною ділянкою ОСОБА_3 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Черемошненської сільської ради , на земельній ділянці, площею 40,9 га було утворено земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 3,75 га, а викопіювання видано на земельну ділянку 37,15 га, тобто за вирахуванням площі новоутвореної ділянки (40,9 га - 3,75га = 37,15 га). Згідно з цим викопіюванням земельна ділянка № НОМЕР_1 , площею 3,75 га, від А до Б - це землі пайовиків (а. с. 171, т. 1).

Відповідно до абрису зовнішніх меж земельної ділянки землекористувача ОСОБА_3 та ситуаційного плану, які були виконані під час розробки технічної документації щодо складання документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою на умовах оренди ОСОБА_3 , суміжним землекористувачем, згідно опису меж від А до Б , став ОСОБА_6 (а. с. 176 зворот, т. 1).

Відповідно до пояснювальної записки, яка виконана під час розробки технічної документації щодо складання документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою на умовах оренди ОСОБА_3 , за результатами горизонтальної геодезичної зйомки була визначена загальна площа земельної ділянки землекористувача ОСОБА_3 , яка становить 36,9806 га (а. с. 168, т. 1).

16 лютого 2012 року розпорядженням Погребищенської районної державної адміністрації Вінницької області № 81 Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування на умовах оренди земельною ділянкою із земель резервного фонду, на території Черемошненської сільської ради затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування на умовах оренди земельною ділянкою із земель резервного фонду, загальною площею 36,9806 га (а. с. 198-199, т. 1).

18 грудня 2012 року розпорядженням Погребищенської районної державної адміністрації Вінницької області № 637 Про поновлення (шляхом переукладення) договорів оренди земельних ділянок земель запасу та резервного фонду, які розташовані на території Черемошненської сільської ради вирішено поновити (шляхом переукладення) з громадянином ОСОБА_3 договори оренди земельних ділянок земель запасу, загальною площею 28,0000 га, та земель резервного фонду, загальною площею 36,9806 га, розташованих на території Черемошненської сільської ради, які укладено 10 травня 2006 року та 15 лютого 2007 року для ведення товарного сільськогосподарського виробництва терміном на 15 років з встановленою орендною платою 3 % від нормативної грошової оцінки земельних ділянок в рік (а. с. 15, т. 1).

18 грудня 2012 року між Погребищенською районною державною адміністрацією та ОСОБА_3 був укладений договір оренди землі (а. с. 62-64, т. 1).

Відповідно до пунктів 1, 2 договору оренди землі від 18 грудня 2012 року, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Черемошненської сільської ради Погребищенського району Вінницької області. В оренду передається земельна ділянка, загальною площею 36,9806 га, у тому числі ріллі - 36,9806 га (землі резервного фонду).

28 грудня 2012 року договір оренди землі від 18 грудня 2012 року зареєстровано у відділі Держкомзему у Погребищенському районі, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис за № 052348784008583 (а. с. 64, т. 1).

10 вересня 2015 року рішенням Погребищенського районного суду Вінницької області у справі № 143/1710/14-ц, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 04 листопада 2015 року, задоволено позов ОСОБА_8 та визнано недійсним договір оренди землі від 18 грудня 2012 року, укладений між Погребищенською районною державною адміністрацією та ОСОБА_3 , визнано протиправним та скасовано розпорядження Погребищенської районної державної адміністрації від 18 грудня 2012 року № 637 Про поновлення (шляхом переукладення) договорів оренди земельних ділянок земель запасу та резервного фонду, які розташовані на території Черемошненської сільської ради (а. с. 82-83, 232-234, т. 1).

18 грудня 2015 року між Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі № 1-514, об`єктом оренди якого є земельна ділянка, загальною площею 31,7706 га ріллі (кадастровий номер 0523487800:09:001:0075), яка розташована на території Черемошненської ради Погребищенського району Вінницької області (а. с. 40-42, т. 1).

23 грудня 2015 року відповідно до витягу з індексним номером 50597991 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права за ОСОБА_1 зареєстровано право оренди за договором оренди землі від 18 грудня 2015 року № 1-514 на земельну ділянку з кадастровим номером 0523487800:09:001:0075 (а. с. 47, т. 1).

13 квітня 2016 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, скасовано ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 04 листопада 2015 року у справі № 143/1710/14-ц, а справу направлено на новий апеляційний розгляд (а. с. 229-231, т. 1).

16 червня 2016 року наказом Головного управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області № 2-7691/15-16-сг надано у власність ОСОБА_8 земельну ділянку із земель резервного фонду державної власності сільськогосподарського призначення, розташовану на території Черемошненської сільської ради Погребищенського району, площею 4,3036 га, із кадастровим номером 0523487800:09:001:0072 - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код цільового призначення - 01.01) (а. с. 2, т. 2).

13 липня 2016 року рішенням апеляційного суду Вінницької області скасовано рішення Погребищенського районного суду Вінницької області від 10 вересня 2015 року та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_8 до Погребищенської районної державної адміністрації, ОСОБА_3 , треті особи: Черемошненської сільської ради, Головне управління Держземагенства у Вінницькій області, про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки і скасування державної реєстрації відмовлено (а. с. 222-228, т. 1).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції до наведених змін) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційні скарги ОСОБА_3 , Погребищенської районної державної адміністрації Вінницької області задоволенню не підлягають.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з вимогами частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення першої та апеляційної інстанцій ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Згідно із частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом частини першої, другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

За змістом частини другої статті 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною першою статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (частина друга статті 792 ЦК України).

Законом, що регулює правовідносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України Про оренду землі .

Частиною другою статті 16 Закону України Про оренду землі визначено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Відповідно до частини першої статті 31 Закону України Про оренду землі договір оренди землі припиняється, зокрема, в разі, закінчення строку, на який його було укладено.

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються статтею 33 Закону України Про оренду землі .

Так, відповідно до статті 33 Закону України Про оренду землі по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності). Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу. Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку.

Системний аналіз положень статті 33 Закону України Про оренду землі вказує на те, що поновлення договору може відбуватися виключно шляхом укладення додаткової угоди до раніше укладеного договору оренди землі, внаслідок чого його дія продовжується на новий строк.

Частиною десятою статті 33 Закону України Про оренду землі визначено, що у разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

Частиною другою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 134 ЗК України, земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Частиною першою статті 135 ЗК України передбачено, що земельні торги проводяться у формі аукціону, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з учасником (переможцем) земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу плату за користування нею, зафіксовану в ході проведення земельних торгів.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що ОСОБА_3 набув право користування земельною ділянкою, площею 36,9806 га, не в результаті поновлення договору оренди землі від 10 травня 2006 року, а в результаті укладення нового договору оренди землі від 18 грудня 2012 року. Проте, під час укладення договору оренди землі від 18 грудня 2012 року Погребищенською районною державною адміністрацією Вінницької області було порушено вимоги статті 33 Закону України Про оренду землі , статтей 124, 134, 135 ЗК України, в результаті чого ОСОБА_3 було передано в оренду земельну ділянку, площею 36,9806 га, у спосіб, який не відповідає вимогам закону, без проведення земельних торгів чи укладання додаткової угоди до договору оренди землі від 10 травня 2006 року.

Суди попередніх інстанцій виходили з того, що земельна ділянка, площею 40,9 га, яка була об`єктом договору оренди від 10 травня 2006 року, перестала існувати як об`єкт цивільних відносин у зв`язку із утворенням на її місці двох нових земельних ділянок, які є іншими об`єктами цивільних відносин. При цьому, нові земельні ділянки були утворені після укладення договору оренди землі від 10 травня 2006 року, тому не могли бути об`єктом його оренди, а відтак Погребищенській районній державній адміністрації Вінницької області слід було врахувати при прийнятті оскаржуваного розпорядження від 18 грудня 2012 року № 637 зміну меж і площі земельної ділянки, яка була надана в оренду ОСОБА_3 на підставі договору оренди землі від 10 травня 2006 року, і у зв`язку з цим керуватися вимогами частини десятої статті 33 Закону України Про оренду землі , в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, відповідно до якої у разі зміни меж земельної ділянки, вона може надаватися в оренду лише у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди, тобто через земельні торги, а не в порядку поновлення раніше укладеного договору оренди землі.

Разом з тим, судами попередніх інстанції не встановлено обставин, які б свідчили про порушення процедури надання в оренду ОСОБА_1 земельної ділянки, площею 31,7707 га, кадастровий номер 0523487800:09:001:0075 га.

Посилання Погребищенської районної державної адміністрації Вінницької області про те, що на момент укладання договору оренди від 10 травня 2006 року законодавством не вимагалося формування земельної ділянки, а тому 2012 році ОСОБА_5 було передано в оренду ту ж саму земельну ділянку, що й у 2006 році, і підстав для застосування частини десятої статті 33 Закону України Про оренду землі не було, оскільки межі земельної ділянки не змінювалися, є безпідставними з огляду на встановлені судами обставини справи та досліджені у справі докази.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що земельна ділянка площею 40,9 га була поділена на дві земельні ділянки, площею 3,75 га та 37,15 га. Отже, цілісна земельна ділянка площею 40,9 га, як об`єкт цивільних прав, перестала існувати ще до закінчення договору оренди землі від 10 травня 2006 року, оскільки її частина, площею 3,75 га, була передана у власність іншій особі з присвоєнням нового кадастрового номеру. Решта земельної ділянки, площею 36,9806 га, була передана в оренду ОСОБА_3 на підставі

розпорядження Погребищенської районної державної адміністрації Вінницької області від 18 грудня 2012 року № 637 та договору оренди землі від 18 грудня 2012 року. Пізніше цій земельній ділянці було присвоєно кадастровий номер. Таким чином, після укладення договору оренди землі від 10 травня 2006 року відбулася зміна фактичної площі і меж земельної ділянки 40,9 га, зокрема, відбувся її поділ на дві земельні ділянки з присвоєнням їм кадастрових номерів та зміною власників, а тому і на момент закінчення договору оренди землі від 10 травня 2006 року (травень-червень 2011 року), і на момент укладання нового договору оренди землі від 18 грудня 2012 року зазначені обставини унеможливлювали пролонгацію укладеного раніше договору у порядку, передбаченому частинами першою, шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , оскільки такі зміни мають наслідком поновлення договору оренди землі лише у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди (частина десята статті 33 Закону України Про оренду землі ), тобто в загальному порядку. Відтак земельна ділянка, площею 36,9806 га, була передана в оренду ОСОБА_3 з порушенням положень частини десятої статті 33 Закону України Про оренду землі , в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (укладання договору оренди землі від 18 грудня 2012 року). Доказів на спростування цих висновків відповідачами не надано.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 25 травня 2016 року у справа № 3-312гс16.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Встановивши, що розпорядженням Погребищенської районної державної адміністрації Вінницької області від 18 грудня 2012 року № 637 та договором оренди землі від 18 грудня 2012 року порушуються права та інтереси ОСОБА_1 щодо користування земельною ділянкою, площею 31,7706 га, відповідно до договору оренди від 18 грудня 2015 року № 1-514, оскільки ОСОБА_3 на підставі договору оренди землі від 18 грудня 2012 року претендує на земельну ділянку, частина якої перебуває в оренді у ОСОБА_1 , врахувавши, що сторони не визнають та оспорюють права на земельну ділянку один одного, між ними виник спір щодо цієї земельної ділянки, суди дійшли висновку, що позивач мав право на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних прав та інтересів, відповідно до статей 3, 4, 11 ЦПК України, 2004 року, що спростовує доводи відповідачів про те, що оспорюваними розпорядженням та договором оренди землі від 18 грудня 2012 року не порушуються права ОСОБА_1 , а тому він не мав права на судовий захист.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суди першої та апеляційної інстанцій правильно визначилися з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідили наявні у справі докази і дали їм належну оцінку, правильно встановили обставини справи, внаслідок чого ухвалили законні й обґрунтовані судові рішення, які відповідають вимогам матеріального та процесуального права.

Посилання в касаційних скаргах на те, що суди попередніх інстанцій мали б застосували до спірних правовідносин статтю 33 Закону України Про оренду землі у редакції, чинній на момент звернення ОСОБА_3 до орендодавця із заявою про поновлення договору оренди землі у лютому 2011 року, колегія суддів вважає безпідставними. Судами правильно застосовано норми закону, які були чинними на момент виникнення спірних правовідносин - винесення оспорюваного розпорядження та укладення договору оренди землі 18 грудня 2012 року.

Також колегія суддів вважає необґрунтованими посилання в апеляційних скаргах на положення статті 134 ЗК України, згідно якої не підлягає проведення земельних торгів у разі поновлення договорів оренди, адже на момент укладання спірного договору оренди землі від 18 грудня 2012 року, діяла редакція статті 33 Закону України Про оренду землі , якою передбачалося, що договір оренди землі, предметом якого є та ж сама земельна ділянка, поновлюється шляхом укладення додаткової угоди, а не шляхом укладення нового договору оренди вже фактично та юридично іншої земельної ділянки.

Доводи касаційної скарги ОСОБА_3 про те, що судами не враховано докази на підтвердження факту укладення оспорюваного договору саме у результаті поновлення попереднього договору оренди землі, є необґрунтованими, оскільки усі докази були предметом розгляду у судах попередніх інстанцій, їм надана належна правова оцінка, з якою також погоджується й суд касаційної інстанції, та які не можуть бути підставою для скасування оскаржених судових рішень.

Інші доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з висновками судів першої та апеляційної інстанцій стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами, які їх обґрунтовано спростували. В силу вимог вищезгаданої статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційні скарги без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційних скарг висновків суду не спростовують.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту в пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції вирішує питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційні скарги залишено без задоволення, підстави для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, відсутні.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги ОСОБА_3 , Погребищенської районної державної адміністрації Вінницької області залишити без задоволення.

Рішення Погребищенського районного суду Вінницької області від 18 травня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 20 вересня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович