Постанова

від 28.09.2020 по справі 758/3917/16-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 758/3917/16 Головуючий у суді першої інстанції: Ларіонова Н.М.

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/595 / 2020 Доповідач у суді апеляційної інстанції: Волошина В.М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2020 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах

Головуючого Волошиної В.М.

Суддів Мостової Г.І., Слюсар Т.А.

при секретарі Рудик О.Л.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Подільського районного суду міста Києва від 07 вересня 2018 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів.

Заслухавши доповідь судді Волошиної В.М., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

Указом Президента України "Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах" від 29.12.2017 № 452/2017 ліквідовано, зокрема: Апеляційний суд Київської області, Апеляційний суд міста Києва, та утворено Київський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Київську область і місто Київ, з місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до частини шостої статті 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів суди, що ліквідуються, припиняють здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті Голос України повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи Київського апеляційного суду опубліковано в газеті Голос України від 03.10.2018 № 185 (6940).

28 березні 2016 року позивач ОСОБА_2 звернувся у суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення 70 000 доларів США, що в еквіваленті становить 1 837 654,00 грн. по курсу НБУ станом на час пред`явлення позову до суду.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 29.10.2015 між позивачем та відповідачем укладено рамкову угоду про придбання корпоративних прав ТОВ Альфа Тайл предметом якого була купівля позивачем у відповідача немайнових прав у вигляді долі в статутному капіталі ТОВ Альфа Тайл в розмірі 51% та оцінена відповідачем в 120 000,00 доларів США.

03.11.2015 між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ Альфа Тайл , відповідно до якого відповідач продав та передав у власність позивачу частку в статутному капіталі ТОВ Альфа Тайл у розмірі 51,00 грн., що становить 51% статутного капіталу ТОВ Альфа Тайл , а позивач купив та прийняв у власніть і оплатив вказану частку.

03.11.2015 ОСОБА_1 надана позивачу ОСОБА_2 розписка, відповідно до якої ОСОБА_1 підтвердив факт отримання від ОСОБА_2 в рамках виконання договору, укладеного між сторонами 29.10.2015 грошові кошти у розмірі 70 000,00 дол. США. У зв`язку із досягненням інших домовленостей та припиненням намірів за згодою сторін за договором у зв`язку із укладанням основного договору купівлі-продажу, яким визначено ціну та порядок розрахунків, слід вважати, що сторони відмовились від своїх намірів за попереднім договором щодо ціни та порядку розрахунків та узгодили іншу вартість частки ТОВ Альфа Тайл , яка реально становить 51 грн. Позивач звернувся до відповідача з письмовою вимогою повернути кошти у розмірі 70 000,00 дол. США, які останній отримав за розпискою , але станом на дату подачі позову відповідачем кошти в сумі 70000,00 дол. США не повернуті, що є підставою звернення позивача з даним позовом до суду.

Заперечуючи позовні вимоги ОСОБА_2 відповідач ОСОБА_1 27.07.2017 подав зустрічний позов про стягнення з ОСОБА_2 на його користь 453 600 грн.

Зустрічна позовна заява мотивована тим, що відповідно до укладеної рамкової угоди про придбання корпоративних прав ТОВ Альфа Тайл від 29.10.2015, предметом даної угоди є купівля ОСОБА_2 у ОСОБА_1 немайнових прав, у вигляді частки в статутному капіталі ТОВ Альфа Тайл у розмірі 51%, вартість немайнових прав по даній рамковій угоді становить 120000,00 дол. США. Вказував, що 03.11.2015 між ним ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ Альфа Тайл . Крім того 15.12.2015 ОСОБА_2 у зв`язку з відсутністю грошових коштів складено розписку на ім`я ОСОБА_1 , відповідно до змісту якої ОСОБА_2 визнає свою заборгованість перед ОСОБА_1 у розмірі 18000,00 дол. США за частку у статутному капіталі ТОВ Альфа Тайл і зобов`язується повернути грошові кошти до 15.02.2016, але цього не зробив.

Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 07 вересня 2018 року в задоволенні основного і зустрічного позовів відмовлено.

Рішення суду в частині відмовлених позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів сторонами не оскаржувалось.

Відповідно до ч.3 п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку від 24.10.2008 у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.

Таким чином, апеляційним судом перевіряється законність та обгрунтованість рішення суду лише в частині вирішення позовних вимог за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів.

Не погодившись із рішенням суду в частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 подав на нього апеляційну скаргу в цій частині. В тексті апеляційної скарги викладає обставини справи. При цьму, скаржник вважає, що оскаржуване рішення (в частині відмови у задоволенні зустрічного позову) є незаконним та необґрунтованим, оскільки ухвалено судом в результаті неправильного застосування норм матеріального права із порушенням норм процесуального права, неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, що призвело до невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи. Посилаючись на те, що укладення Договору від 03.11.2015 є виконання положень Рамкової угоди від 29.10.2015 про що свідчить зміст договору і укладення Договору від 03.11.2015 не припиняє дію Рамкової угоди від 29.10.2015 про що свідчить існування Розписки ОСОБА_3 від 15.12.2015. Розписка ОСОБА_3 від 15.12.2015 є належним доказом, що підтверджує законність вимог Відповідача до Позивача. Просив рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення його позовних вимог.

Позивач ОСОБА_2 (відповідач за зустрічним позовом) у визначений ухвалою суду строк, не скористався процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу. Відповідно до ч.3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

На неодноразові виклики в судові засідання, призначені в приміщенні Київського апеляційного суду сторони не з`явились.

Відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Виходячи з вимог частини 1 статті 44 ЦПК України щодо неприпустимості зловживання сторонами своїми процесуальними правами, статті 371 ч.1 ЦПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги та статті 120 ЦПК щодо строків процесуальних дій, а також зважаючи на вимоги ч. 2 ст.372 ЦПК України, колегія суддів визнала неявку сторін в судове засідання, які про час та місце розгляду справи повідомлені, в тому числі, і оголошенням про виклик до суду на офіційному веб-сайті судової влади України такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення в частині зустрічних позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрутованість рішення суду першої інстанції в межа доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

У статті 263 ЦПК України визначені наступні вимоги до законності і обґрунтованість судового рішення:

1. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

2. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

3. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

4. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

5. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Разом з тим, рішення суду в частині вирішення спору за зустрічним позовом не відповідає вимогам вищезазначеної норми, при його ухваленні суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, недоведено обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до постановлення незаконного та необгрутованого рішення.

Судом встановлено, що 29.10.2015 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено рамкову угоду про придбання корпоративних прав ТОВ Альфа Тайл , предметом якого була купівля ОСОБА_2 у ОСОБА_1 немайнових прав у вигляді долі в статутному капіталі ТОВ Альфа Тайл в розмірі 51% та оцінена сторонами у 120 000,00 доларів США (а.с.8).

Пунктом 1 цієї угоди сторони передбачили, що оформлення уступки долі в статутному фонді ТОВ Альфа Тайл у розмірі 51% від продавця покупцю, останній виплачує продавцю 70 000 доларів США, а також зазначається, що після певних домовленостей та виконання зобов`язань покупець сплачує продавцю залишок 18 000 доларів США.

03.11.2015 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ Альфа Тайл , посвідчений приватним нотаріусом КМНО Куликовською Т.В. за реєстром № 1084 (а.с.9 т.1).

Відповідно до п. 1.1. вищевказаного договору продавець продає та передає у власність покупцю частку в статутному капіталі ТОВ Альфа Тайл (ідентифікаційний код: 39574220) у розмірі 51,00 грн., що становить 51% статуного капіталу Товариства, а покупець купує та приймає у власність і оплачує вказану частку.

П. 2.1. Договору купівлі-продажу зазначена ціна продажу частки в статутному капіталі Товариства, яка становить 51,00 грн.

03.11.2015 в день укладення договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ОСОБА_1 надав ОСОБА_2 розписку, якою підтвердив факт отримання грошових коштів у розмірі 70000,00 дол. США від ОСОБА_2 , в рамках виконання договору, укладеного між ними 29.10.2015, а саме рамкової угоди про придбання корпоративних прав ТОВ Альфа Тайл від 29.10.2015 (а.с.6,7 т.1).

15.12.2015 ОСОБА_2 надав ОСОБА_1 розписку, згідно якої зобов`язувався повернути борг в розмірі 18 000,0 дол.США за частину частки в ТОВ Альфа Тайл до 15.02.2016, однак зазначену суму не повернув.

Оскільки ОСОБА_2 не повернув борг у розмірі 18 000 доларів США ОСОБА_1 , то останній звернувся до суду за захистом порушеного права шляхом стягнення зазначеної суми на його користь. Зустрічні позовні вимоги (а.с.30-32 т.1) зводились до того, що правовідносини, які виникли між ним та ОСОБА_2 витікають з рамкової угоди про набуття корпоративних прав останнім, які в подальшому закріплені договором купівлі-продажу та письмовою розпискою, а в силу норм цивільного права зобов`язання повинні виконуватись належним чином.

За змістом положень статей 11, 509, 526, 599 ЦК України зобов`язальні правовідносини виникають, у тому числі, з договорів, які мають виконуватися належним чином відповідно до їх умов та вимог законодавства, припинення яких обумовлюється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За правилами ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України).

Як зазначено вище в це підтверджується матеріалами справи 29.10.2015 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено рамкову угоду про придбання корпоративних прав ТОВ Альфа Тайл , предметом якого була купівля ОСОБА_2 у ОСОБА_1 немайнових прав у вигляді долі в статутному капіталі ТОВ Альфа Тайл в розмірі 51% та оцінена сторонами у 120 000,00 доларів США (а.с.8). В цій же угоді визначено, що залишок боргу за договором у розмірі 18 000 доларів США покупець сплатить продавцю. У зв`язку з цим ОСОБА_2 на цю суму видав ОСОБА_1 розписку із визначенням дати повернення 15.02.2016.

За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення коштів у розмірі 445 140,00 грн (еквівалент 18 000 доларів США) ґрунтуються на вимогах закону.

При цьому слід зазначити, що строк виплати зазначеної суми сплив 15.02.2016.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами виникли правовідносини з приводу боргу, який за домовленістю сторін, був замінений позиковим зобов`язанням, тому ці правовідносини повинні регулюватися положенням ст. 1053 ЦК України.

Проте, такі висновки суду є помилковими і з ними не можна погодитись.

Неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права у справі, яка переглядається, за неповно встановлених обставин, які мають значення для справи, неправильним визначенням, відповідно до встановлених судом обставин, правовідносин, призвело до неправильного вирішення справи, тому відповідно до статті 376 ЦПК України судове рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким позов слід задовольнити, стягнувши з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 445 140,00 грн.

Відповідно до положень статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати, понесені ОСОБА_1 у зв`язку з розглядом справи в суді першої (4536,00 грн а.с.33 т.1), апеляційної інстанцій ( 6804,00 а.с.211 т.1) та висновків суду щодо задоволення позовних вимог, необхідно віднести на відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_2 .

Керуючись ст. ст. 376, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів ,-

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Подільського районного суду м. Києва від 07 вересня 2018 року в частині відмовлених позовних вимог за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу скасувати. Ухвалити нове рішення наступного змісту.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 445 140,00 грн боргу та 11 340,00 грн судових витрат.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. При оголошенні вступної та резолютивної частин судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий:

Судді: