Постанова

від 21.10.2020 по справі 920/1257/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2020 р. Справа№ 920/1257/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ходаківської І.П.

суддів: Демидової А.М.

Владимиренко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача-1: не з`явився

від відповідача-2: Коваленко О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення господарського суду Сумської області від 06.08.2020 (повний текст складено 17.08.2020)

у справі № 920/1257/19 (суддя Котельницька В.Л.)

за позовом ОСОБА_1

до: 1) Приватного акціонерного товариства "Сумська бурова дільниця";

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремпостач 2015"

про визнання договору недійсним

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

В грудні 2019 року громадянин ОСОБА_1 звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства Сумська бурова дільниця , Товариства з обмеженою відповідальністю Ремпостач 2015 про визнання недійсним договору міни нерухомого майна від 28.12.2018, укладеного між Приватним акціонерним товариством Сумська бурова дільниця та Товариством з обмеженою відповідальністю Ремпостач 2015 , засвідчений 28.12.2018 приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Бурбикою Т.А. за реєстровим номером 5157.

Позовні вимоги обґрунтовані тим що позивач є власником 64680 штук простих іменних акцій Приватного акціонерного товариства Сумська бурова дільниця (першого відповідача), що складає 24,6% статутного капіталу товариства і оспорюваний правочин порушує його корпоративні права, зокрема, право на участь в управлінні товариством та право на отримання частки майна у разі ліквідації товариства.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням господарського суду Сумської області від 06.08.2020 у справі №920/1257/19 в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що підписання головою правління ПрАТ Сумська бурова дільниця оспорюваного договору без передбаченої Статутом згоди загальних зборів цього товариства може порушувати права та інтереси цього товариства, а не корпоративні права позивача.

Короткий зміст апеляційної скарги та її доводів.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Сумської області від 06.08.2020, громадянин ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати згадане рішення, як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального права та процесуального права, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Зокрема, скаржник зазначає, що судом не застосовано норму, яка підлягала застосуванню - ч. 1 ст. 72 Закону України Про акціонерні товариства . Також, скаржник зазначає, що отримане за спірною угодою майно відразу ж було продане Сумською буровою дільницею і на час розгляду справи у товариство відсутнє нерухоме майно.

Позиції учасників справи.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач-2 - ТОВ Ремпостач 2015 просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідач-1 - "Сумська бурова дільниця" не скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скарну, що не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті та явка представників сторін.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.09.2020 справу № 920/1257/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Ходаківська І.П., судді: Демидова А.М. , Владимиренко С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою громадянина ОСОБА_1 на рішення господарського суду Сумської області від 06.08.2020 у справі №920/1257/19. Розгляд апеляційної скарги призначено на 21 жовтня 2020 року в режимі відеоконференції.

В судовому засіданні 21.10.2020 в режимі відеоконференції взяли участь позивач - ОСОБА_1 та представник ТОВ Ремпостач 2015 Коваленко О.І.

Скаржник - ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Представник ТОВ Ремпостач 2015 Коваленко О.І. заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

У судове засідання 21.10.2020 представник відповідача-1 - ПрАТ "Сумська бурова дільниця" не з`явився, поштове відправлення ним не отримано та повернуто до суду з відміткою інші причини що не дали змоги виконати обов`язки .

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Копія судової ухвали від 21.09.2020 про відкриття апеляційного провадження надсилалась відповідачу-1 на адресу його місця реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. При цьому, відомості про наявність у відповідача-1 інших засобів зв`язку у суду відсутні. У такому разі повернення поштового відправлення підприємством зв`язку з посиланням на інші причини що не дали змоги виконати обов`язки є належним повідомленням адресата про місце, дату і час судового розгляду.

Оскільки явка представників учасників справи в судове засідання не визнавалась обов`язковою, матеріали справи містять достатній обсяг відомостей, необхідний для розгляду апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що такий розгляд може бути здійснений й за відсутності представника відповідача-1.

Обставини справи, встановлені судом першої та перевірені судом апеляційної інстанції, визначення відповідно до них правовідносин.

Як встановлено судом першої та перевірено судом апеляційної інстанції, Приватне акціонерне товариство Сумська бурова дільниця є правонаступником Відкритого акціонерного товариства Сумська бурова дільниця , що підтверджується пунктом 1.4 Статуту Товариства, затвердженого загальними зборами акціонерів (Протокол №1/2013 від 24.04.2013) та зареєстрованого державним реєстратором 08.05.2013 за № 16321050017004299.

Статутний капітал Товариства Сумська бурова дільниця становить 65721,00 грн, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб-підприємців та громадських формувань. Статутний капітал Товариства було сформовано у 1996 році за рахунок нерухомого майна, переданого у власність Товариству згідно з Наказом про створення Відкритого акціонерного товариства від 09.08.1996 № 1224 РВ ФДМУ по Сумській області. Згідно з Переліком нерухомого майна у власність Товариства передано наступні об`єкти нерухомості, розташовані за адресою м. Суми, вул. Чекаліна, 2а: будівля диспетчерської; будівля ремонтної майстерні; деревообробна майстерня; будівля заправки; споруда відкритої стоянки.

За умовами договору міни нерухомого майна (нежитлових приміщень) від 28.12.2018, укладеного між ПрАТ Сумська бурова дільниця та ТОВ Ремпостач 2015 , останньому передано у власність частку нерухомості - 39/100, що складається: виробниче приміщення літ. Б 1-й поверх приміщення № 1-7,9 площею 95,2 кв.м, літ. Б 2-й поверх приміщення № 1-7 площею 157,0 кв.м, склад літ. Ж приміщення № 2-8 площею 198,0 кв.м, майстерня літ. З приміщення № 1а площею 282 кв.м, майстерня літ И приміщення № 4-5 площею 65,2 кв.м, деревообробна майстерня літ. Е площею 55,8 кв.м, будівля заправки літ. П площею 9,7 кв.м, загальна площа 862,9 кв.м, які знаходяться по вул.Чекаліна, 2-а у м. Суми.

В свою чергу, у власність ПрАТ Сумська бурова дільниця надається склад з підвалом під літ. Е , площею 1126 кв.м, розташований за адресою: місто Суми, вулиця Заводська, будинок 1/3.

Позивач стверджує, що укладений між відповідачами договір міни нерухомого майна від 28.12.2018 є значним правочином у розумінні вимог, викладених у статті 70 Закону України Про акціонерні товариства , оскільки за договором міни нерухомого майна від 28.12.2018 було передано майно, ринкова вартість якого перевищує 25 відсотків вартості активів Товариства станом на 01.01.2018, а тому, за посиланням позивача, голова правління ПрАТ Сумська бурова дільниця Капленко Андрій Григорович, підписуючи від імені першого відповідача оспорюваний договір міни нерухомого майна від 28.12.2018, діяв з перевищенням своїх повноважень.

При цьому, як вказує позивач, за період з 28.12.2018 по теперішній час ПрАТ Сумська бурова дільниця не проводило загальних зборів акціонерів (вищого органу товариства), а тому, відповідно і схвалення Товариством договору міни нерухомого майна від 28.12.2018 не відбувалось.

В обґрунтування того, що директор другого відповідача - ТОВ Ремпостач 2015 , яким підписаний договір міни нерухомого майна від 28.12.2018 був обізнаний про обмеження повноважень голови правління ПрАТ Сумська бурова дільниця Капленка Андрія Григоровича , позивач посилається на те, що в абзаці першому оспорюваного договору вказано, що голова правління ПрАТ Сумська бурова дільниця Капленко А.Г. діє на підставі Статуту, зареєстрованого 04.04.2014 Реєстраційною службою Сумського міського управління юстиції, за №16321050018004299, відповідно директор ТОВ Ремпостач 2015 Сусідка С.М. був ознайомлений з цим Статутом та повноваженнями голови правління ПрАТ Сумська бурова дільниця Капленка А.Г.

Вказані обставини, на думку позивача, порушують його корпоративні права, зокрема, право на участь в управлінні товариством та право на отримання частки майна у разі ліквідації товариства.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з 1 ст. 203 ЦК зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Часиною 1 ст. 216 ЦК України встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Отже, при вирішенні питання щодо визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, слід встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Частиною 3 ст. 92 ЦК України передбачено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Згідно зі ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Припис абз. 1 ч. 3 ст. 92 ЦК України зобов`язує орган або особу, яка виступає від імені юридичної особи, не перевищувати своїх повноважень. Водночас саме лише порушення даного обов`язку не є підставою для визнання недійсними правочинів, вчинених цими органами (особами) від імені юридичної особи з третіми особами, оскільки у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження (абз. 2 ч. 3 ст. 92 ЦК України). Отже, позов про визнання недійсним відповідного правочину може бути задоволений у разі доведеності юридичною особою (позивачем) у господарському суді тієї обставини, що її контрагент знав або повинен був знати про наявні обмеження повноважень представника цієї юридичної особи, але, незважаючи на це, вчинив з ним оспорюваний правочин (що не отримав наступного схвалення особи, яку представляють).

Стосовно наявності повноважень представника ПрАТ Сумська бурова дільниця на підписання оспорюваного договору, матеріалами справи підтверджено, що відповідно до протоколу № 13-12/2018 позачергового засідання Наглядової ради Приватного акціонерного товариства Сумська бурова дільниця від 13.12.2018 наглядова рада в межах своєї компетенції прийняла уповноважила директора товариства Капленка А.Г. укласти з ТОВ Ремпостач 2015 відповідний договір міни нерухомого майна.

Статутом до виключної компетенції Наглядової ради Товариства віднесено прийняття рішення про вчинення значних правочинів, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є його предметом, становить більше ніж 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності Товариства, за умови прийняття Зборами рішення про попереднє схвалення укладання таких значних правочинів (пп. 24 п. 10.3.5).

Як встановлено судом, рішення загальними зборами акціонерів ПрАТ Сумська бурова дільниця із вказаних вище питань не приймалось.

В той же час, відповідно до статті 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим, зокрема, у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину.

Наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (стаття 241 ЦК України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено; тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з`ясовувати пов`язані з цим обставини.

При цьому за змістом ст. 241 ЦК України схвалення правочину не залежить від прийняття юридичного рішення про таке схвалення, підтвердженням схвалення правочину можуть бути дії з його виконання, вчинені особою, в інтересах якої його укладено; схвалення може також відбутися у формі мовчазної згоди чи у вигляді певних поведінкових актів (конклюдентних дій) особи - сторони правочину (правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 08.07.2019 у справі №910/19776/17, від 11.09.2018 у справі № 910/18812/17, від 20.03.2019 у справі № 910/2822/16., постанова ВСУ від 05.11.2019 у справі № 908/2604/18).

Матеріалами справи підтверджено, що спірний договір виконано сторонами, більш того, за посиланням самого позивача, отримане з цим договором майно на момент розгляду справи вже відчужене ПрАТ Сумська бурова дільниця .

Наведене свідчить про схвалення відповідно до приписів ст. 241 Цивільного кодексу України ПрАТ Сумська бурова дільниця спірного договору.

До того ж, як вірно враховано місцевим господарським судом, згідно зі статтею 116 ЦК України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі; брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди).

З наведених норм права вбачається, що за договором, укладеним товариством, права та обов`язки набуває таке товариство як сторона договору. При цьому, правовий стан (сукупність прав та обов`язків) безпосередньо учасників цього товариства жодним чином не змінюється.

Отже, підписання головою правління ПрАТ Сумська бурова дільниця Капленком А.Г. оспорюваного договору без передбаченої Статутом згоди загальних зборів цього товариства не може свідчити про порушення корпоративних прав учасника товариства, оскільки посадова особа діяла саме від імені товариства, а не його учасників.

Повноваження діяти від імені юридичної особи є можливістю створювати, змінювати, припиняти цивільні права та обов`язки юридичної особи (стаття 239 ЦК України). Таке повноваження не належить до корпоративних прав учасника юридичної особи.

При цьому згода загальних зборів товариства на укладення договору є згодою органу управління товариства, який діє від імені товариства.

Повноваження органу управління товариства (на надання зазначеної згоди), який діє від імені товариства, неможна ототожнювати з корпоративними правами його учасників, які діяти від імені товариства права не мають.

Підписання виконавчим органом товариства договору з іншою особою без передбаченої Статутом згоди вищого органу цього товариства може свідчити про порушення прав та інтересів самого товариства у його відносинах з іншою особою - стороною договору, а не корпоративних прав його учасника.

Отже, підписання головою правління ПрАТ Сумська бурова дільниця оспорюваного договору без передбаченої Статутом згоди загальних зборів цього товариства може порушувати права та інтереси цього товариства, а не корпоративні права позивача.

Зазначена правова позиція наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2019 у справі № 916/2084/17, постановах Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 910/1935/19, від 28.01.2020 у справі №902/458/16.

Враховуючи відсутність порушення спірним договором прав та інтересів позивача, що є самостійною підставою для відмови у позові, колегія не вбачає необхідності надавати оцінку законності спірного договору. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі №905/2559/17 та постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.01.2020 у справі № 902/458/16.

З урахуванням зазначеного вище, оскільки позивачем не доведено факту порушення його корпоративних прав у зв`язку з укладенням спірного правочину, колегія вважає вмотивованим висновок суду про відмову в задоволенні позову.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно зі ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.

Судові витрати.

Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків місцевого господарського суду, апеляційна скарга задоволенню не підлягає і судові витрати за її подання покладаються судом на скаржника відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 06.08.2020 у справі № 920/1257/19 залишити без змін.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на ОСОБА_1 .

Матеріали справи № 920/1257/19 повернути до господарського суду Сумської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано - 26.10.2020.

Головуючий суддя І.П. Ходаківська

Судді А.М. Демидова

С.В. Владимиренко