Рішення від 27.05.2021 по справі 920/1257/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

27.05.2021 Справа № 920/1257/19 м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л., при секретарі судового засідання Чепульській Ю.В., у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду розглянувши матеріали справи №920/1257/19

за позовом Фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ід. номер НОМЕР_1 )

до відповідачів:

1) Приватного акціонерного товариства "Сумська бурова дільниця" (40002, м. Суми, вул. Чекаліна, буд. 2а; код ЄДРПОУ 14026015)

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремпостач 2015" (40022, м. Суми, вул. Заводська, 1; код ЄДРПОУ 39912753)

про визнання договору недійсним

за участю представників сторін:

від позивача: Поправок О.В.;

від відповідачів: 1) не прибув;

2) Коваленко О.І.

УСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Сумської області від 06.08.2020 у справі № 920/1257/19 у позові відмовлено.

10.08.2020 представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремпостач 2015" подав до суду клопотання (вх № 6822/20 від 10.08.2020) про долучення доказів понесених витрат на правничу допомогу та винесення додаткового рішення, відповідно до якого просить суд: 1) долучити до матеріалів справи як доказ понесені витрати: розрахунок витрат на професійну правничу допомогу в сумі 18400 грн; копію додаткової угоди до договору № 234 про надання правничої допомоги від 09.01.2020; копії рахунків фактури: № 03 від 09.01.2020 на суму 5000 грн, № 112 від 10.08.2020 на суму 13400 грн.; копії платіжних доручень: № 9 від 03.01.2020 в сумі 5000 грн, № 180 від 10.08.2020 в сумі 13400 грн; копію акту про надання послуг відповідно до договору № 234 від 09.01.2020; 2) ухвалити додаткове рішення та стягнути з позивача - Фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ід. номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремпостач 2015" (40022, м. Суми, вул. Заводська, 1; код ЄДРПОУ 39912753) понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 18400 грн; 3) розгляд клопотання провести без участі представника другого відповідача.

Ухвалою суду від 17.08.2020 призначено розгляд клопотання представника другого відповідача (вх № 6822/20 від 10.08.2020) про долучення доказів понесених витрат на правничу допомогу та винесення додаткового рішення в судове засідання на 25.08.2020, 10:00.

Ухвалою суду від 07.09.2020 зупинено провадження у справі у справі №920/1257/19 з розгляду клопотання представника другого відповідача (вх № 6822/20 від 10.08.2020) про долучення доказів понесених витрат на правничу допомогу та винесення додаткового рішення; матеріали справи направлено до суду апеляційної інстанції.

21.10.2020 постановою Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Сумської області від 06.08.2020 у справі № 920/1257/19 залишено без змін. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладено на ОСОБА_1 . Матеріали справи №920/1257/19 повернуто до Господарського суду Сумської області.

29.12.2020 представником відповідача подане клопотання про поновлення провадження у справі (вх №4060к від 29.12.2020), відповідно до якого зазначений представник просить суд поновити провадження у справі з розгляду клопотання представника ТОВ "Ремпостач 2015" про долучення доказів понесених витрат на правничу допомогу та винесення додаткового рішення.

31.12.2020 листом суд повідомив представника позивача, що його клопотання буде розглянуте після повернення матеріалів справи до Господарського суду Сумської області.

Ухвалою суду 07.04.2021 поновлено провадження у справі № 920/1257/19 з розгляду клопотання представника другого відповідача (вх №6822/20 від 10.08.2020) про долучення доказів понесених витрат на правничу допомогу та винесення додаткового рішення та призначено розгляд зазначеного клопотання в судове засідання на 20.04.2021. Разом з тим, 20.04.2021 суддя Котельницька В.Л. перебувала на лікарняному, а тому розгляд зазначеного клопотання не відбувся.

Ухвалою суду від 28.04.2021 призначено розгляд клопотання представника другого відповідача (вх №6822/20 від 10.08.2020) про долучення доказів понесених витрат на правничу допомогу та винесення додаткового рішення у справі №920/1257/19 в судове засідання на 27.05.2021.

У судовому засіданні 27.05.2021 судом встановлено:

Представник другого відповідача у судовому засіданні підтримав подане клопотання про долучення доказів понесених витрат на правничу допомогу та винесення додаткового рішення (вх№6822/20 від 10.08.2020) та просив суд задовольнити зазначене клопотання.

Позивач проти задоволенні даного клопотання заперечував та підтримав пояснення (вх№7336/20 від 25.08.2020), в яких просить суд відмовити в задоволенні клопотання відповідача про долучення доказів понесених витрат на правничу допомогу та винесення додаткового рішення, а також в яких заявив клопотання про стягнення солідарно з відповідачів в рівних частинах на користь позивача судові витрати в розмірі 12126,00 грн, керуючись ч. 9 ст. 129 ГПК України.

Представник першого відповідача у судове засідання не прибув, будь-яких заяв чи клопотань суду не подав.

Згідно з ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

20.12.2019 позивач звернувся до суду з позовною заявою, відповідно до якої просив суд визнати недійсним договір міни нерухомого майна від 28.12.2018, укладений між Приватним акціонерним товариством "Сумська бурова дільниця" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ремпостач 2015", засвідчений 28.12.2018 приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Бурбикою Т.А. за реєстровим номером 5157; а також стягнути з відповідачів солідарно судові витрати.

18.12.2019 позивач подав попередній (орієнтований) розрахунок судових витрат, відповідно до якого витрати позивача складають: 1921,00 грн судового збору та 10000,00 грн витрат на визначення ринкової вартості майна, проданого ПрАТ Сумська бурова дільниця за договором міни нерухомого майна від 28.12.2018. До даного розрахунку позивачем додано договір від 16.12.2019 №160-19 про надання послуг з оцінки майна; рахунок від 16.12.2019 №162-19 попередньої оплати за послуги з оцінки частки 39/100 нерухомого майна, що належало ПрАТ Сумська бурова дільниця розташованого за адресою: АДРЕСА_2 в сумі 5000,00 грн; дублікат квитанції №0.0.1557472726.1 від 18.12.2019 в сумі 5000,00 грн попередньої оплати за послуги з оцінки.

09.01.2020 представником другого відповідача подане клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, до якого додано копію договору про надання правничої допомоги від 09.01.2020 №234, укладеного між Адвокатським бюро Коваленко і партнери та Товариством з обмеженою відповідальністю Ремпостач 2015 ; копію свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю серії СМ №000417 від 05.02.2015 та ордер серії СМ №234 від 09.01.2020.

28.01.2020 представник другого відповідача подав відзив на позовну заяву (вх№295к), в якому просив визнати поважними причини пропуску подання відзиву та поновити строк на подання відзиву та в задоволенні позову відмовити і стягнути з позивача понесені ТОВ Ремпостач 2015 судові витрати. До зазначено відзиву на позов другим відповідачем додано платіжне доручення від 13.01.2020 №9 в сумі 5000,00 грн як доказ оплати за надання послуг відповідно до договору про надання правничої допомоги №234 від 09.01.2020 у справі №920/1257/19.

У підготовчому судовому засіданні 30.01.2020 судом в поряду ч. 5 ст. 233 ГПК України постановлено протокольну ухвалу, якою задоволено клопотання другого відповідача, викладене в п. 1 прохальної частини відзиву, про поновлення строку для надання відзиву, поновлено другому відповідачу строк для надання відзиву, долучено до матеріалів справи відзив другого відповідача.

10.03.2020 позивачем подано клопотання про долучення додаткових доказів, до якого в т.ч. доданий розрахунок судових витрат від 10.03.2020. відповідно до даного розрахунку позивач зазначає, що судові витрати позивача складаються з наступних витрат: 1921 грн судовий збір; 10000,00 грн витрат на визначення ринкової вартості майна, проданого ПрАТ Сумська бурова дільниця за договором міни нерухомого майна від 28.12.2018; 170,00 грн витрат на отримання доказів, як доказ чого надав квитанцію №0.0.1637256591.1 від 03.03.2020.

06.08.2020 позивач подав черговий розрахунок судових витрат (вх№6720/20), відповідно до якого судові витрати позивача складають: 1921 грн судовий збір; 10000,00 грн витрат на визначення ринкової вартості майна, проданого ПрАТ Сумська бурова дільниця за договором міни нерухомого майна від 28.12.2018; 170,00 грн витрат на отримання доказів; 35,00 грн вартість поштових марок наданих для повідомлення відповідачів про місце та час розгляду справи. Загальний розмір витрат за даним розрахунком склав 12126,00 грн.

У судовому засіданні 06.08.2020 при розгляді справи по суті представником другого відповідача в порядку ст. 129 ГПК України заявлено усну заяву про відшкодування судових витрат, про що зазначено у протоколі судового засідання від 06.08.2020 у справі №920/1257/19.

Розглянувши клопотання представника другого відповідача (вх № 6822/20 від 10.08.2020) про долучення доказів понесених витрат на правничу допомогу та винесення додаткового рішення суд встановив:

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1)на професійну правничу допомогу; 2)пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3)пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4)пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2)часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4)ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Вирішуючи питання про такий розподіл, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

За приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, за всіх обставин справи такі витрати були необхідними, а їх розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Разом з цим, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування понесених витрат на правову допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, п. 269).

Суд зазначає, що у розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Судом встановлено, що другим відповідачем в судовому засіданні 06.08.2020 в порядку статті 129 ГПК України заявлено про відшкодування судових витрат та 10.08.2020 подане клопотання про долучення доказів понесених витрат на правничу допомогу та винесення додаткового рішення.

Наявними у справі описом вкладення до цінного листа та фіскальним чеком (т. 2 ар.с. 57-58) підтверджується, що клопотання другого відповідача (вх №6822/20 від 10.08.2020) про долучення доказів понесених витрат на правничу допомогу та винесення додаткового рішення були направлені позивачу завчасно (10.08.2020), що надало йому можливість у разі незгоди доводити неспівмірність цих витрат.

Від позивача в поданих запереченнях не було заявлено відповідних клопотань щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу згідно поданого другим відповідачем клопотання з обґрунтуванням їх неспівмірності. Водночас, позивач в поданих 25.08.2020 запереченнях (вх№7336/20 від 25.08.2020), просив суд залишити без розгляду та без задоволення подане другим відповідачем вищезазначене клопотання, а також стягнути солідарно з відповідачів 12126 грн судових витрат, понесених позивачем.

Разом з тим, в обґрунтування розміру витрат на правничу допомогу представником другового відповідача до матеріалів справи подано: 1) копію договору про надання правничої допомоги від 09.01.2020 №234, укладеного між Адвокатським бюро Коваленко і партнери та Товариством з обмеженою відповідальністю Ремпостач 2015 ; копію свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю серії СМ №000417 від 05.02.2015 та ордер серії СМ №234 від 09.01.2020 (09.01.2020 разом із клопотання про ознайомлення з матеріалами справи); 2) платіжне доручення від 13.01.2020 №9 в сумі 5000,00 грн як доказ оплати за надання послуг відповідно до договору про надання правничої допомоги №234 від 09.01.2020 у справі №920/1257/19 (28.01.2020 разом із відзивом на позовну заяву); 3)розрахунок витрат на професійну правничу допомогу сумі 18400,00 грн та додаткову угоду від 09.01.2020 до договору №234 про надання правничої допомоги від 09.01.2020, рахунок-фактуру №03 від 09.01.2020на суму 5000,00 грн, платіжне доручення від 13.01.2020 №9 про оплату правничої допомоги в сумі 5000,00 грн, акт від 10.08.2020 про надання послуг відповідно до договору №234 від 09.01.2020 в сумі 18400,00 грн, рахунок-фактуру №112 від 10.08.2020 в сумі 13400,00 грн та платіжне доручення від 10.08.2020 про оплату наданих послуг за договором про надання правничої допомоги №234 від 09.01.2020 (29.12.2020 разом із клопотанням про відновлення провадження у справі).

Відповідно до п. 2.1. договору про надання правничої допомоги від 09.01.2020 вартість послуг визначається у додатку №1 до договору та у відзиві на позовну заяву другим відповідачем зазначено, що попередній розрахунок суми судових витрат, які другий відповідач поніс(е) складає 5000,00 грн - витрати на правничу допомогу.

Також, другим відповідачем лише 10.08.2020 подана додаткова угода від 09.01.2020 до договору №234 про надання правничої допомоги від 09.01.2020.Додатковою угодою визначено, що відповідно п. 2.1. договору, сторони погодили, що вартість гонорару адвоката за представництво клієнта в суді першої інстанції становить 5000,00 грн. відповідно до п. 2.1.1. договору, в залежності від результату розгляду справи судом першої інстанції з розрахунку 800,00 грн за1 годину роботи адвоката (пункти 1 та 3).

Водночас, додаткова угода від 09.01.2020 як доказ понесених адвокатських витрат не приймається судом, оскільки зазначений доказ поданий другим відповідачем з порушенням вимог ст. 80 ГПК України без достатнього обґрунтування неможливості його подання разом із відзивом на позовну заяву, з причин, що не залежали від другого відповідача. Як наслідок, розмір витрат адвоката, розрахований відповідно до такої додаткової угоди також не приймається судом, як належний та обґрунтований.

Крім того, відповідно до ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Частиною 1 статті 221 ГПК України визначено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Суд дійшов висновку, що другим відповідачем не доведено поважності причин неподання додаткової угоди від 09.01.2020 разом з відзивом.

Таким чином, понесені другим відповідачем витрати на правничу допомогу є обгрунтованими частково - в сумі 5000,00 грн. Враховуючи, що позивачем не заявлено клопотання про зменшення розміру зазначених витрат, суд вважає, що понесені другим відповідачем витрати в ході розгляду справи місцевим судом відповідно до ст. 129 ГПК України підлягають покладенню на відповідача в сумі 5000,00 грн., у зв`язку з чим клопотання другого відповідача про долучення доказів понесених витрат на правничу допомогу та винесення додаткового рішення задовольняється судом частково.

Розглянувши клопотання про стягнення понесених позивачем судових витрат, викладене в його запереченнях (вх№7336/20 25.08.2020) суд зазначає наступне:

У заявленому клопотанні, керуючись ч. 9 ст. 129 ГПК України позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів 12126,00 грн судових витрат (щодо клопотання відповідача 2 про долучення доказів до матеріалів справи вх №73326/20 від 25.08.2020).

Рішенням Господарського суду Сумської області від 06.08.2020 у справі №920/1257/19, яким у задоволенні позову відмовлено, виходячи з фактичних обставин справи, суд, відповідно до ст. ст. 123, 129 ГПК України, залишив за позивачем понесені ним судові витрати.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Сумської області від 06.08.2020 у справі № 920/1257/19 залишено без змін. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладено на ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі відмови в позові покладаються на позивача.

Згідно з ч. 2 ст. 241 ГПК України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Таким чином, враховуючи норму ч. 2 ст. 241 ГПК України, рішення Господарського суду Сумської області від 06.08.2020 у справі №920/1257/19 набрало законної сили 21.10.2020.

Отже, керуючись п. 2 ч. 4 ст. 129 та ч. 2 ст. 241 ГПК України, у зв`язку з відмовою позивачу в задоволенні його позову, відповідно до рішення суду від 06.08.2020, яке набрало законної сили у даній справі, суд відмовляє в задоволенні клопотання позивача про стягнення судових витрат, викладеному в його запереченнях(вх№73336/20 від 25.08.2020).

Керуючись ст.ст. 122, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 241, 244, 344 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Клопотання представника другого відповідача про відшкодування витрат на правничу допомогу задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ід. номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремпостач 2015" (40022, м. Суми, вул. Заводська, 1; код ЄДРПОУ 39912753) 5000,00 грн (п`ять тисяч грн 00 коп.) понесених витрат на професійну правничу допомогу.

3. Відмовити в задоволенні клопотання позивача про відшкодування понесених судових витрат в розмірі 12126,00 грн.

4. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення може бути оскаржене.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Повне додаткове рішення складено 08.06.2021

Суддя В.Л. Котельницька